Росія за тиждень: 02.12-08.12

ОГЛЯД ОФІЦІЙНИХ ПОДІЙ

1. Президент РФ

Для російського президента минулий тиждень виявився вкрай насиченим подіями на міжнародній арені. Стрімкі зміни на Близькому Сході, низка заяв із Вашингтона, а також зустріч низки західних лідерів у Парижі стали демонстрацією фундаментальних зрушень на геополітичній арені, в яких Росії також доводиться змінювати стратегічні підходи за низкою напрямків. 

У вівторок, 3 грудня, з ініціативи турецької сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Туркійе Реджепом Таїпом Ердоганом. Основну увагу було приділено загостренню ситуації в Сирії. Путін наголосив на важливості припинення терористичної агресії проти сирійської влади і закликав Туркійе використовувати свій вплив для стабілізації регіону. Лідери підтвердили необхідність зміцнення двостороннього співробітництва та координації в рамках Астанинського процесу спільно з Іраном. Під час розмови також обговорили перспективи російсько-турецького партнерства в торговельно-економічній та енергетичній сферах. Президенти домовилися продовжити контакти для пошуку шляхів деескалації конфлікту.

Цього ж дня російський президент зустрівся в Кремлі з Державним секретарем Союзної держави Росії і Білорусії Дмитром Мезенцевим. Основною метою зустрічі була підготовка до засідання Вищої Державної Ради Союзної держави, запланованого на 6 грудня в Мінську. Під час зустрічі обговорювалися ключові питання двостороннього співробітництва та інтеграційні процеси між Росією і Білоруссю. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков також підтвердив, що зустріч відбулася в рамках підготовки до майбутнього засідання.

У середу, 4 грудня, в Москві стартував 15-й інвестиційний форум ВТБ “Росія кличе!”, основною темою якого стали питання майбутнього капіталу і його ролі в трансформації глобальної економіки. Володимир Путін виступив на пленарному засіданні, підкресливши успіхи російської економіки, незважаючи на санкційний тиск. За його словами, Росія не тільки відновилася після кризи, а й демонструє якісні структурні зміни: зростання ВВП 2024 року становило 4,1%, а обробна промисловість збільшилася на 8,1%. Російський президент відзначив рекордно низький рівень безробіття – 2,3%, що вигідно вирізняє країну на тлі більшості провідних економік. Особливу увагу було приділено боротьбі з інфляцією, модернізації промисловості та розширенню внутрішніх джерел фінансування. Путін підкреслив, що зростання інвестицій в основний капітал триває третій рік поспіль, незважаючи на відхід західних компаній. У сфері міжнародного співробітництва акцент зроблено на розвитку відносин із Глобальним Півднем, Азією та країнами БРІКС, що дає змогу компенсувати втрати від західних санкцій. На форумі також обговорювали цифровізацію економіки, включно із запуском цифрового рубля і розвитком платіжних систем у рамках БРІКС. Особливий інтерес викликали плани з модернізації логістичних маршрутів, таких як коридор “Північ-Південь” і Північний морський шлях. Путін заявив, що Росія залишається відкритою для інвесторів, але попередив про труднощі повернення західних компаній на попередні позиції через активне імпортозаміщення і розширення присутності компаній із дружніх країн. Форум завершився сесією запитань і відповідей, де обговорювалися перспективи співпраці з Китаєм, Індією, країнами Африки та іншими партнерами. Путін підтвердив стратегічну важливість розвитку малого та середнього бізнесу, а також запросив зарубіжні компанії активніше брати участь у російській економіці.

У четвер, 5 грудня, Володимир Путін провів засідання Ради зі стратегічного розвитку та національних проєктів, де обговорив пріоритети Росії до 2030 року. Основна увага була приділена підсумкам чинних національних проєктів і формуванню нових, спрямованих на розвиток ключових сфер: демографії, охорони здоров’я, освіти, екології, транспорту і технологій. Президент наголосив, що оновлені проєкти мають враховувати досвід і помилки попередніх програм, а їхні цілі – бути реалістичними та орієнтованими на поліпшення життя громадян. Окрему увагу приділено питанням інфраструктури, розвитку регіонів, включно з Арктикою і Далеким Сходом, а також технологічному суверенітету. Михайло Мішустін представив плани з реалізації 19 національних проєктів із бюджетом понад 40 трильйонів рублів, акцентувавши увагу на міжвідомчій взаємодії та залученні позабюджетних коштів. На засіданні також обговорювалися питання ефективності управління проєктами, соціальної політики, та інтеграції цифрових технологій. Було окреслено завдання щодо коригування показників, забезпечення зворотного зв’язку з громадянами та подолання поточних проблем у сфері ЖКГ, медицини та освіти. Важливим напрямком роботи названо заходи підтримки сімей, зростання доступності житла, поліпшення екології та розвиток транспорту, включно з безпілотними технологіями.

Також російський президент провів оперативну нараду з постійними членами Ради Безпеки у форматі відеоконференції. Обговорювалися питання розвитку галузей промисловості, що виробляють продукцію подвійного призначення, ключових як для економіки, так і для обороноздатності Росії. З доповіддю виступив міністр промисловості і торгівлі Антон Аліханов. Примітно, що нарада в такому форматі не проводилася вже кілька тижнів, хоча за останні роки зустріч із постійними членами Ради Безпеки стала щотижневою традицією для Путіна. 

Пізніше стало відомо про призначення Олександра Хінштейна тимчасово виконуючим обов’язки губернатора Курської області. Цього ж дня відбулася його зустріч із Володимиром Путіним. Під час зустрічі Путін наголосив на необхідності кризового управління в регіоні, з огляду на поточну складну ситуацію, і виділив пріоритети відновлення економіки, житлово-комунального господарства та допомоги населенню. Хінштейн висловив готовність виправдати довіру і докласти максимум зусиль для виконання поставлених завдань.

У п’ятницю, 6 грудня, в Мінську відбулося засідання Вищої Державної Ради Союзної держави Росії і Білорусії, приурочене до 25-річчя підписання Договору про створення Союзної держави. Під час зустрічі президенти Володимир Путін і Олександр Лукашенко підписали ключові документи, спрямовані на поглиблення інтеграції та забезпечення безпеки двох країн: Договір про гарантії безпеки в рамках Союзної держави (визначає взаємні зобов’язання з оборони, захисту суверенітету і територіальної цілісності Росії та Білорусії. Особливу увагу приділено використанню російських тактичних ядерних озброєнь, розміщених на території Білорусії), а також Договір про формування об’єднаного ринку електричної енергії Союзної держави (передбачає створення єдиного електроенергетичного ринку, що дасть змогу знизити ціни для кінцевих споживачів і підвищити енергетичну безпеку обох країн). Під час свого виступу Олександр Лукашенко зазначив, що за 25 років Союзна держава довела свою спроможність, підкресливши: “Двосторонні відносини, що склалися, демонструють потужну силу взаємного тяжіння, яка базується на спільній мові, схожих ментальностях і культурних традиціях”. Зі свого боку Володимир Путін наголосив на важливості підписаних документів для зміцнення безпеки: “Упевнений, що цей договір дасть змогу надійно захистити безпеку Росії і Білорусі й у такий спосіб створить умови для подальшого мирного і сталого розвитку двох наших держав”. Обидва лідери висловили впевненість у подальшому зміцненні інтеграції та співробітництва між Росією і Білоруссю, наголосивши на значущості досягнутих домовленостей для забезпечення суверенітету і стабільності Союзної держави.

За підсумками засідання Союзної Держави, президенти Росії та Білорусі зробили заяви для ЗМІ, зазначивши ключові питання двостороннього співробітництва. Зокрема, Лукашенко наголосив на важливості обговорених на засіданні тем, включно із загрозами на західних кордонах, пов’язаними з нарощуванням військової присутності НАТО в Польщі та Литві. Він також публічно звернувся до Володимира Путіна з пропозицією розмістити на території Білорусії новітні російські ракетні системи “Ліщина”, які, за його словами, могли б посилити безпеку Союзної держави: “Розміщення цих систем значно посилило б оборону нашого Союзу. Це не ядерна зброя, але за ефективністю можна порівняти з нею без негативних наслідків для навколишнього середовища”. Володимир Путін підтвердив готовність Росії задовольнити запит Білорусі, наголосивши, що розміщення систем “Ліщина” почнеться в другій половині 2025 року. Він уточнив, що ці комплекси мають унікальну точність і руйнівну міць, яку можна порівняти з ядерною зброєю, але без радіаційних наслідків: “Такі системи, як “Ліщина”, стануть важливою частиною оборони Союзної держави. Розміщення їх на території Білорусії стане можливим у міру нарощування їхнього серійного виробництва і підготовки необхідної інфраструктури”. Обидва лідери відзначили продуктивність минулого засідання, де було підписано договір про гарантії безпеки, що зміцнює союзницькі зобов’язання, і договір про створення єдиного електроенергетичного ринку. Путін також заявив: “Сьогоднішні договори мають фундаментальне значення: один – для економічної інтеграції, інший – для забезпечення безпеки Союзної держави”. Лукашенко насамкінець висловив задоволення результатами зустрічі і додав: “З Путіним завжди працює так: якщо хочеш чогось досягти, попроси публічно. Це прискорює процес”.

У неділю, 8 грудня, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков прокоментував заяву обраного президента США Дональда Трампа, зроблену після його зустрічі з Еммануелем Макроном і Володимиром Зеленським у Парижі. Пєсков наголосив, що Росія залишається відкритою до переговорів щодо України, особливо вітаючи ініціативи країн Глобального Півдня, включно з БРІКС і гуманітарними зусиллями Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару і Саудівської Аравії. За словами Пєскова, умови для припинення бойових дій були викладені Володимиром Путіним ще в червні. Однак він зазначив, що Україна відмовляється від переговорів, посилаючись на указ Зеленського, який забороняє будь-які контакти з російським керівництвом. Для початку мирного діалогу, підкреслив Пєсков, необхідно скасувати цей указ і відновити переговори на основі Стамбульських домовленостей з урахуванням ситуації, що склалася. Торкаючись озвучених українською стороною даних про втрати, Пєсков заявив, що вони далекі від реальності. Він підкреслив, що реальні втрати України значно перевищують російські, а поточна ситуація веде до виснаження української армії, зниження мобілізаційного віку до 18 років і посилення методів мобілізації, що лише погіршує її становище.

2. Міністерство закордонних справ РФ

Минулого тижня основна частина контактів зовнішньополітичного відомства РФ була зосереджена на Сирії та близькосхідному регіоні. Однак не залишався поза увагою і звичний порядок денний, що стосується дипломатичного “пінг-понгу” у відносинах із Вашингтоном. Нижче представлено ключові моменти, на які варто звернути увагу:

1. Минулий тиждень для МЗС РФ почався із заяви офіційного представника Марії Захарової до 80-річчя візиту Шарля де Голля до СРСР. Зокрема, Захарова зазначила, що спадщина де Голля контрастує з політикою сучасної французької влади, яка, нехтуючи історичними уроками, посилює кризу у відносинах із Росією. Вона нагадала слова де Голля: “Для Франції бути разом із Росією – значить бути сильною, а роз’єднаною – наражати себе на небезпеку”, підкресливши їхню актуальність для поточних російсько-французьких відносин.

2. У понеділок, 2 грудня, до Москви прибув Міністр закордонних справ Угорщини Петр Сіярто, де зустрівся зі своїм російським колегою, щоб обговорити двосторонні відносини, співпрацю на міжнародній арені та європейський порядок денний. Під час зустрічі Сергій Лавров відзначив стійке зростання товарообігу та успішну реалізацію флагманських проєктів, особливо в енергетичній сфері, попри зовнішні економічні труднощі. Особливо було підкреслено незалежну політику Угорщини, орієнтовану на національні інтереси, та її прагнення до миру. Серед ключових тем обговорення була ситуація навколо України. Лавров висловив підтримку мирним ініціативам, включно з нещодавнім “мирним маршрутом” прем’єр-міністра Віктора Орбана і пропозиціями Китаю, Бразилії, ПАР та арабських країн. Однак він підкреслив, що врегулювання можливе тільки за умови усунення першопричин конфлікту: утисків прав російськомовного населення України і просування НАТО на схід. Він нагадав про позицію Росії, викладену президентом Путіним, про неприпустимість вступу України в альянс. Також Лавров висловив стурбованість тим, що Захід може використати припинення вогню як спосіб перегрупування і нарощування військової допомоги Україні, що, за його словами, лише посилить конфлікт. Він розкритикував “формулу Зеленського”, де Росію виключають із переговорного процесу, і наголосив, що Росія готова до діалогу, але тільки на основі врахування її законних інтересів.

3. Варто зазначити, що цього ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко провів зустріч із новим послом Словаччини в Росії Петером Пріпутеном, прийнявши копії його вірчих грамот. Під час бесіди сторони обговорили окремі аспекти двосторонніх відносин, наголошуючи на важливості підтримки дипломатичного діалогу в поточних умовах.

4. Також, спецпредставник Президента Росії з Близького Сходу і країн Африки, заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов зустрівся з послом Сирії в Москві Башаром Джаафарі. Основною темою обговорення стала ескалація ситуації в Сирії на тлі дій терористичних угруповань на північному заході країни. Росія висловила солідарність із сирійським народом і підтримала зусилля сирійської влади зі стабілізації ситуації, знову наголосивши на важливості збереження суверенітету і територіальної цілісності Сирії.

5. Пізніше Богданов провів зустріч із заступником Генерального секретаря Ліги арабських держав Хусамом Закі. На переговорах обговорили ситуацію в Сирії, Лівані та зоні палестино-ізраїльського конфлікту, наголосивши на необхідності врегулювання криз на Близькому Сході виключно політико-дипломатичними засобами без зовнішнього втручання. Сторони підтвердили намір зміцнювати співпрацю між Росією і ЛАД, домовившись про подальшу координацію для розвитку взаємодії з Арабським світом.

6. У вівторок, 3 грудня, Михайло Богданов провів зустріч із Послом Кувейту Рашедом Аль-Адвані. Обговорювалися перспективи зміцнення російсько-кувейтських відносин і ключові питання регіонального порядку денного, включно із ситуацією в Сирії та навколо неї.

7. Пізніше Богданов відвідав Посла Іраку в Москві Хайдера Аль-Азарі, який проходить лікування в одній із московських лікарень. У бесіді, в якій брала участь дружина дипломата Мейхам Ар-Рубейї, російська сторона висловила побажання якнайшвидшого одужання Послу і підтвердила прихильність до розвитку традиційно дружніх російсько-іракських відносин і багатопланового співробітництва.

8. У середу, 4 грудня, Михайло Богданов провів зустріч із Послом Єгипту в Москві Назіхом Нагарі. Під час бесіди обговорювалися актуальні питання близькосхідного порядку денного, включно із ситуацією в Сирії, палестино-ізраїльським конфліктом, а також обстановкою в Судані та Лівії. Також порушено аспекти російсько-єгипетського співробітництва, включно з узгодженням графіка майбутніх двосторонніх контактів.

9. 3-4 грудня в Мінську під головуванням російської сторони відбулися міжмедівські консультації держав СНД щодо взаємодії в інформаційній сфері. Участь взяли представники Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Росії, Таджикистану, Узбекистану, Азербайджану (як спостерігачі) і Виконкому СНД. На зустрічі було обговорено питання підвищення ефективності інформаційного супроводу діяльності СНД, медійного висвітлення ключових міжнародних подій і поглиблення взаємодії між провідними ЗМІ країн-учасниць. Особливу увагу приділено підготовці до висвітлення 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Підкреслено необхідність колективної боротьби зі спільними інформаційними загрозами, включно з протидією поширенню дезінформації та фейків у медіапросторі СНД. Наступні консультації з інформаційної проблематики заплановані на 2025 рік.

10. 4 грудня відбулася телефонна розмова глави Сергія Лаврова з його єгипетським колегою Бадром Абдельаті. Обговорювалася ситуація на Близькому Сході, включно із загостренням у Сирії та палестино-ізраїльським конфліктом. Висловлено занепокоєння ескалацією в Сирії, наголошено на необхідності збереження її суверенітету та запобігання поширенню тероризму, що загрожує стабільності регіону. Міністри наголосили на необхідності припинення вогню в секторі Газа і просування справедливого вирішення палестинської проблеми на основі міжнародного права. 

11. У четвер, 5 грудня, з нагоди 30-річчя від дня підписання Будапештського меморандуму, речниця російського МЗС виступила з офіційною заявою, наголосивши, що меморандум не є міжнародним договором і не створює зобов’язань за міжнародним правом. Росія, за її словами, суворо виконувала свої зобов’язання, тоді як США та їхні союзники активно втручалися у внутрішні справи України, порушуючи її суверенітет і провокуючи кризові процеси. Захарова вказала на порушення Києвом пунктів меморандуму, включно з боротьбою з агресивним націоналізмом, що сприяло відцентровим процесам усередині країни. Особливу увагу Захарова приділила заявам Києва і деяких західних політиків, які припускають можливість перегляду без’ядерного статусу України або передачі їй ядерної зброї, що, на думку Москви, є неприпустимим порушенням ДНЯЗ. Росія, як вона підкреслила, категорично проти будь-яких спроб озброїти Київ ядерною зброєю.

12. 5 грудня МЗС РФ оголосило про закриття Генерального консульства Польщі в Санкт-Петербурзі у відповідь на рішення польської влади припинити роботу Генерального консульства Росії в Познані з 30 листопада. Із 10 січня 2025 року польське консульство в Санкт-Петербурзі припинить свою діяльність, а троє його дипломатичних працівників оголошені “персонами нон ґрата” і мають покинути Росію до зазначеного терміну. МЗС Росії підкреслило, що це рішення ухвалено в рамках принципу взаємності, реагуючи на “відверто ворожий курс” Польщі, спрямований на руйнування російсько-польських відносин. У Москві заявили, що подібні дії Варшави, включно із закриттям консульства Росії в Познані під “надуманим приводом”, є частиною антиросійської політики, і підтвердили, що Росія вживатиме жорстких заходів у відповідь на будь-які недружні кроки.

13. Генеральна Асамблея ООН 4 грудня ухвалила резолюцію “Викорінення колоніалізму в усіх його формах і проявах”, ініційовану групою держав-членів під керівництвом РФ. Документ отримав підтримку 113 держав, 63 країни утрималися, і жодна держава не проголосувала проти. Резолюція раніше була схвалена Спеціальним комітетом з деколонізації та Четвертим комітетом ГА ООН. Ухвалення резолюції стало значущим кроком для країн Глобального Півдня і Сходу, націлених на боротьбу з історичною колоніальною спадщиною і сучасними її проявами. Документ покликаний зміцнити міжнародні зусилля з реалізації Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960 року, а також запропонував оголосити 14 грудня Міжнародним днем боротьби з колоніалізмом. Російська сторона заявила про готовність продовжувати антиколоніальну роботу на багатосторонніх майданчиках, використовуючи ухвалену резолюцію як основу для подальших ініціатив.

14. 5 грудня Сергій Лавров прибув на Мальту для участі в 31-му засіданні СМЗС ОБСЄ. Важливо зазначити, що для Лаврова це був перший візит до країни ЄС з моменту початку повномасштабної агресії РФ проти України.  Виступ Лаврова був присвячений осмисленню еволюції ОБСЄ, критиці західної політики та акценту на формуванні нових контурів багатополярного світу. Лавров почав із нагадування про 35-річний ювілей Мальтійського саміту, який символізував закінчення холодної війни, і 50-річчя Заключного акта Гельсінської наради, що наближається. Міністр наголосив, що закладені 1975 року принципи неподільності безпеки і всеосяжного підходу до співпраці в Європі, включно з воєнно-політичним, економічним і гуманітарним вимірами, виявилися підірваними сучасними геополітичними реаліями. 

Також Лавров звинуватив НАТО і ЄС в ігноруванні гельсінкських принципів, використанні їх винятково у своїх інтересах і руйнуванні механізмів контролю над озброєннями. Він підкреслив, що західна політика, починаючи з агресії проти Югославії і закінчуючи українським конфліктом, призвела до відродження холодної війни. Він зазначив, що ОБСЄ, яка могла б стати платформою для діалогу та спільного реагування на виклики, втратила свою роль через домінування західних країн. Західні держави, за його словами, приватизували виконавчі структури ОБСЄ і зловживають консенсусним принципом, просуваючи односторонні ініціативи.

Особливу увагу було приділено наслідкам розширення НАТО, санкціям проти Росії та ролі ОБСЄ в питаннях захисту прав людини. Лавров засудив мовчання ОБСЄ щодо політики України, спрямованої проти російськомовних громадян і канонічної Української православної церкви, і висловив сумніви у здатності організації залишатися ефективною. Міністр підкреслив, що реальні перспективи для співпраці сьогодні реалізуються в рамках євразійських організацій, таких як ШОС, СНД, ЄАЕС, ОДКБ, а також БРІКС. Він наголосив на важливості ініціативи розроблення “Євразійської хартії різноманіття і багатополярності”, представленої на конференції з євразійської безпеки. На закінчення Лавров висловив переконання, що майбутнє – за загальноєвразійською архітектурою, яка буде заснована на принципах рівноправності та взаємоповаги, протиставлених застарілим і “збанкрутілим” євроатлантичним структурам.

15. У рамках засідання СМЗС ОБСЄ також відбулася друга за тиждень зустріч Сергія Лаврова з Міністром зовнішньоекономічних зв’язків і закордонних справ Угорщини Петером Сіярто. Під час бесіди сторони обговорили поточні питання двостороннього співробітництва, приділивши увагу практичним аспектам взаємодії. Міністри також обмінялися думками щодо діяльності ОБСЄ та розглянули низку ключових міжнародних проблем.

16. Також Сергій Лавров провів зустріч з Міністром закордонних і європейських справ Словаччини Юраєм Бланаром. Під час зустрічі обговорювалися питання функціонування ОБСЄ в поточних геополітичних умовах, перспективи російсько-словацьких відносин, ситуація навколо України, а також інші важливі теми міжнародного порядку денного.

17. Підбиваючи підсумки засідання СМЗС ОБСЄ на Мальті, Сергій Лавров відзначив глибоку кризу організації, спричинену підривом консенсусу і використанням ОБСЄ Заходом для просування геополітичних цілей. Міністр підкреслив, що замість забезпечення рівноправної безпеки західні країни ігнорують принципи організації, розширюють НАТО і підтримують київський режим, створюючи загрози для Росії. Лавров заявив, що Росія бачить майбутнє безпеки в рамках Євразійського континенту, ґрунтуючись на взаємоповажному співробітництві. Він нагадав про пропозицію розробити Євразійську хартію різноманіття і багатополярності, представлену на конференції в Мінську. Також він засудив українізацію міжнародного порядку денного Заходом і нагадав, що поточна криза в Україні – наслідок довгострокової антиросійської політики. Лавров підтвердив готовність Росії до переговорів на основі поваги інтересів сторін, але підкреслив, що конфронтаційна лінія Заходу ускладнює відновлення довіри.

18. У п’ятницю, 6 грудня, в Москві відбулися консультації заступника Міністра закордонних справ РФ Андрія Руденка із заступником Міністра закордонних справ Ірану Маджидом Тахт-Раванчі. Сторони обговорили ключові аспекти двостороннього співробітництва, включно з торговельно-економічною взаємодією та реалізацією спільних інфраструктурних проєктів у транспорті та енергетиці. Підтверджено графік майбутніх контактів, включно із зустрічами на найвищому рівні. Було підкреслено прагнення до зміцнення стратегічного партнерства, яке буде закріплено в новому міждержавному договорі.

19. 6 грудня в Досі відбулася зустріч спецпредставника президента РФ з Близького Сходу Михайла Богданова із заступником Голови Політбюро ХАМАС Мусою Абу-Марзуком. Обговорювали обстановку в зоні палестино-ізраїльського конфлікту, зокрема погіршення гуманітарної ситуації в секторі Газа. Росія висловила готовність сприяти консолідації палестинських політичних сил на базі платформи Організації визволення Палестини. Підтверджено підтримку створення незалежної палестинської держави в кордонах 1967 року зі столицею в Східному Єрусалимі.

20. У суботу, 7 грудня, в рамках Дохійського форуму, Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров провів зустріч зі спецпосланцем Генерального секретаря ООН щодо Сирії Гейром Педерсеном. Обговорювалася ескалація на північному заході Сирії через наступ бойовиків “Хейат Тахрір аш-Шам”. Розглянуто термінові заходи для стабілізації ситуації, захисту цивільного населення та забезпечення гуманітарного доступу. Лавров наголосив на важливості поваги до суверенітету і територіальної цілісності Сирії, а також на необхідності спільних зусиль для відновлення стабільності та конституційного порядку в країні.

21. Також у рамках 22-го Дохійського форуму відбулася зустріч міністрів закордонних справ Росії, Ірану і Туркійе – країн-гарантів “Астанинського процесу”. До обговорення долучився спецпредставник Генсека ООН щодо Сирії Гейр Педерсен. Головною темою стала ескалація в Сирії на північному заході, спричинена діями збройних угруповань. Учасники підтвердили прихильність суверенітету, єдності та територіальній цілісності Сирії, а також положенням резолюції РБ ООН 2254. Міністри домовилися активізувати спільні зусилля для стабілізації обстановки і підтримувати тісні контакти.

22. За підсумками візиту до Дохи Сергій Лавров виступив із розгорнутими відповідями на запитання, що стосуються ситуації в Сирії, палестино-ізраїльського конфлікту, війни в Україні та перспектив російсько-американських відносин. Зокрема, він наголосив на неприпустимості зміцнення позицій терористичних угруповань, включно з “Хайат Тахрір аш-Шам”, засудив порушення домовленостей у рамках “Астанинського процесу” і наголосив на необхідності виконання резолюції 2254 РБ ООН, яка передбачає суверенітет і територіальну цілісність Сирії. Міністр повідомив про триваючу підтримку сирійських військових силами російських ПКС і дипломатичні зусилля для врегулювання ситуації, включно із закликом до діалогу між урядом і опозицією. Коментуючи ситуацію між Ізраїлем і Палестиною, Лавров засудив теракти 7 жовтня 2023 року, а також відповідні дії Ізраїлю, що призвели до загибелі десятків тисяч палестинців. Він наголосив на необхідності створення палестинської держави в рамках міжнародно-правових домовленостей як ключової умови для припинення насильства і запобігання подальшій ескалації. Говорячи про Україну, Лавров зазначив, що першопричиною конфлікту стали порушення прав російськомовного населення в Україні, починаючи з 2014 року, і агресивні дії НАТО, яке намагалося створити загрозу для Росії на українській території. Лавров скептично оцінив ініціативи президента Зеленського і висловив підтримку пропозиціям Китаю, Бразилії та інших країн, наголошуючи на необхідності врахування корінних причин конфлікту. Відповідаючи на запитання про можливі зміни після приходу до влади нової адміністрації США, Лавров наголосив на небезпеці наростання мілітаризації Європи, яку підштовхує Вашингтон. Він висловив надію на присутність у США розсудливих політиків, які зможуть запобігти ескалації, зокрема із застосуванням ядерної зброї.

23. У неділю, 8 грудня, Міністерство закордонних справ РФ виступило із заявою про поточну ситуацію в Сирії. У світлі переговорів, що відбулися, і рішення президента Сирії Башара Асада залишити свій пост і покинути країну, російська сторона наголосила на необхідності вирішувати всі питання управління виключно політичним шляхом, утримуючись від насильства. Російська сторона заявила, що не брала участі в переговорах, що призвели до цього рішення, проте залишається в контакті з усіма угрупованнями сирійської опозиції. Наголошується на важливості врахування думок усіх етноконфесійних сил сирійського суспільства та підтримки інклюзивного політичного процесу, відповідно до резолюції 2254 РБ ООН. Москва також висловила сподівання на активну участь ООН і міжнародного співтовариства в реалізації ініціативи спецпредставника Генерального секретаря ООН Гейра Педерсена з організації міжсирійських переговорів у Женеві. У заяві зазначено, що російські військові бази в Сирії приведені в стан підвищеної бойової готовності, проте зараз їхній безпеці нічого не загрожує. Особливу увагу приділено заходам щодо забезпечення безпеки російських громадян, які перебувають у регіоні.

3. Уряд РФ

Уряд РФ минулого тижня працював у штатному режимі. Нижче представлено основні події, на які варто звернути увагу:

1. У понеділок, 2 грудня, Михайло Мішустін провів оперативну нараду з віце-прем’єрами, на якій обговорили розвиток агропромислового комплексу, підтримку мікроелектроніки та будівництво доріг. Для підтримки сільського господарства додатково виділено 57,5 млрд рублів на пільгове кредитування і 750 млн рублів на агрострахування. Розвиток сільських територій продовжиться за рахунок програми пільгової іпотеки, на яку спрямовано 4,8 млрд рублів. У сфері мікроелектроніки підприємства, що виробляють обладнання для електроніки, з 2025 року отримають пільги зі страхових внесків, що дасть їм змогу інвестувати в розробки і кадри. На ремонт і будівництво доріг у рамках нацпроєкту “Безпечні якісні дороги” виділено 2,6 млрд рублів. Кошти спрямують на об’єкти в дев’яти регіонах, включно з реконструкцією мостів і будівництвом шляхопроводів. З 2025 року ці ініціативи об’єднають у новий проєкт “Інфраструктура для життя”, що охоплює транспорт, житло і комунальні мережі. Вжиті заходи націлені на підвищення якості життя громадян та економічної стійкості країни.

2. Цього ж дня Перший заступник Голови Уряду РФ Денис Мантуров провів у Москві робочу зустріч з Міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Обговорили ключові питання двостороннього співробітництва, включно з постачанням залізничних вагонів до Єгипту і будівництвом атомної електростанції “Пакш-2” в Угорщині. Мантуров високо оцінив результати вересневого засідання Російсько-Угорської міжурядової комісії в Будапешті, де на бізнес-форумі за участю 80 компаній було запропоновано напрямки для спільної роботи у фармацевтиці, хімії, машинобудуванні, металургії та харчовій промисловості. Також обговорювали співпрацю в освіті, охороні здоров’я та ядерній медицині.

3. Також Сіярто провів зустріч із заступником Голови Уряду Російської Федерації Олександром Новаком. На робочій зустрічі обговорювали розвиток двосторонніх торговельно-економічних відносин і питання поставок енергоносіїв з Росії до Угорщини. Новак підкреслив, що Угорщина залишається важливим партнером Росії в Європі. Незважаючи на зовнішній тиск, угорські компанії продовжують працювати на російському ринку і висувати нові проєктні ініціативи. Також він відзначив зростання взаємних інвестицій між російським та угорським бізнесом на 6% у першому кварталі поточного року.

4. У середу, 4 грудня, відбулося засідання Уряду, присвячене захисту прав споживачів, підтримці агропромислового комплексу (АПК) та субсидуванню авіаперельотів. Особливу увагу було приділено боротьбі з нав’язуванням додаткових послуг. Михайло Мішустін зазначив, що незважаючи на вже вжиті заходи, громадяни продовжують скаржитися на випадки, коли їх змушують оплачувати непотрібні послуги, наприклад, страховку під час купівлі квитків або придбання додаткових послуг в автосалонах. Уряд підготував законопроєкт, який передбачає письмову згоду на подібні пропозиції. Це має унеможливити автоматичні позначки про згоду, які часто стають пасткою для громадян. У сфері агропромислового комплексу Уряд продовжує надавати підтримку бізнесу, який вкладає кошти в розвиток галузі. У 2024 році на відшкодування частини витрат за інвестиційними позиками було виділено понад 8 мільярдів рублів. На засіданні було ухвалено рішення спрямувати додатково понад 500 мільйонів рублів у 12 регіонів для завершення ключових проєктів, таких як модернізація виробництв, закупівля техніки та будівництво нових об’єктів. Це має сприяти зміцненню продовольчої безпеки та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Авіаперевезення також залишаються в центрі уваги. Незважаючи на санкції, вдалося зберегти стабільну роботу галузі, збільшити пасажиропотік і підтримати авіаційний парк. Для розширення маршрутів, особливо у важкодоступних регіонах, виділяється 3,5 мільярда рублів. Це дасть змогу зберегти доступність перельотів за пільговими тарифами та забезпечувати зв’язаність країни.

5. У четвер, 5 грудня, Олександр Новак провів 38-ту міністерську зустріч країн ОПЕК і не-ОПЕК, а також 57-ме засідання Спільного міністерського моніторингового комітету (СММК) ОПЕК+ у форматі відеоконференції. Учасники зустрічі підтвердили прихильність Декларації про співпрацю (2016) і Хартії про співпрацю (2019), продовживши загальний рівень видобутку нафти до 39,725 млн барелів на добу до кінця 2026 року. З цього обсягу 24,135 млн барелів припадає на країни ОПЕК, а 15,59 млн – на держави поза картелем. Частку ОАЕ збільшено на 300 тис. барелів на добу з поетапним зростанням видобутку з квітня 2025 по вересень 2026 року. СММК спільно з Об’єднаним технічним комітетом і Секретаріатом ОПЕК продовжить моніторинг ринкової ситуації та виконання учасниками узгоджених квот. Для аналізу використовують дані семи незалежних джерел. Продовжено період оцінки рівня видобутку нафти до листопада 2026 року, що стане основою для квот на 2027 рік. Міністерські зустрічі ОПЕК+ проводитимуться раз на півроку, а засідання СММК – кожні два місяці. Чергові засідання заплановано на 3 лютого 2025 року (СММК) і 28 травня 2025 року (міністерська зустріч).

ОГЛЯД ВАЖЛИВИХ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ У РФ

1. Візит Міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто до Москви

Візит міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто до Москви 2 грудня і його подальші заяви свідчать про прагнення Угорщини посилити свою роль у врегулюванні конфлікту в Україні. У Москві Сіярто зустрівся з російським колегою Сергієм Лавровим, наголосивши, що “Угорщина на боці миру” і що “війна в Україні не може бути розв’язана на полі бою; рішення має бути знайдено за столом переговорів”.

Після візиту до Москви Сіярто вирушив до Вашингтона, де зустрівся з майбутнім помічником президента США Дональда Трампа з національної безпеки Майком Волтцем. За підсумками зустрічі він заявив: “Ми дуже близькі до того, щоб мета Дональда Трампа швидко покласти край цій війні стала реальністю”, додавши, що адміністрація Байдена “намагається зробити так, щоб після 20 січня [інавгурації Трампа] було важко укласти мир”.

Раніше повідомлялося, що після своєї перемоги на виборах Дональд Трамп кілька разів зідзвонювався з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном для обговорення ситуації в Україні. Згідно з джерелами, Орбан може виступити з новою миротворчою ініціативою щодо українського питання.

Ці події вказують на активізацію дипломатичних зусиль Угорщини в контексті українського конфлікту, а також на її прагнення відігравати посередницьку роль між Росією і Заходом. Угорщина, підтримуючи діалог із Росією та взаємодіючи з новою адміністрацією США, імовірно, прагне посилити свій вплив у регіоні та сприяти якнайшвидшому врегулюванню конфлікту.

Однак заяви Сіярто про те, що адміністрація Байдена перешкоджає мирному процесу, можуть бути сприйняті як спірні та викликати критику з боку західних партнерів. Проте активність Угорщини в цьому напрямі підкреслює її прагнення до мирного вирішення конфлікту та готовність сприяти переговорам між сторонами.

Загалом, візит Сіярто до Москви та його подальші дипломатичні кроки свідчать про спроби Угорщини позиціонувати себе як ключового посередника у врегулюванні українського конфлікту, використовуючи свої зв’язки як з Росією, так і з Заходом.

2. Набуття чинності договором про “всеосяжне стратегічне партнерство” між Росією і КНДР

У четвер, 5 грудня, набув чинності договір про “всеосяжне стратегічне партнерство” між Росією і КНДР, який знаменує собою новий рівень взаємин між двома країнами. Документ охоплює широкий спектр політичних, військових та економічних аспектів, підтверджуючи стратегічну прихильність сторін до спільних дій в умовах зростаючої міжнародної напруженості.

Основні положення договору:

• У разі загрози збройної агресії проти однієї зі сторін країни проводять консультації для узгодження заходів з надання допомоги.
• У разі збройного нападу одна країна зобов’язується негайно надати військову та іншу допомогу іншій.
• Обидві сторони зобов’язуються не укладати угод із третіми країнами, спрямованих проти суверенітету і безпеки одна одної.
• Введено заборону на підтримку односторонніх примусових заходів один проти одного, якщо такі заходи запроваджуються третіми сторонами.
• Сторони зобов’язуються спільно протистояти викликам у продовольчій та енергетичній безпеці.
• Договір є безстроковим.

Північна Корея, за даними західних джерел і української влади, вже відправила своїх військових до Курської області Росії, хоча офіційного підтвердження їхньої участі в бойових діях поки що не надходило. У Генштабі України стверджують, що зіткнення з північнокорейськими військовими могли мати місце, хоча на передовій їх поки що не помічали.

З набуттям договором чинності Північна Корея може почати активне військове сприяння Росії в бойових діях на території України. Цей крок може суттєво вплинути на динаміку конфлікту, збільшивши ризики міжнародної ескалації.

Співпраця Росії та КНДР на тлі триваючої ізоляції обох країн з боку Заходу показує їхнє прагнення до створення альтернативного світового порядку, заснованого на взаємній підтримці та протидії міжнародним санкціям. Проте набуття договором чинності викликає тривогу у західних країн, які можуть сприйняти цей крок як загрозу глобальній безпеці. У перспективі розвиток цих відносин може значно вплинути на розстановку сил на міжнародній арені, зміцнивши альянс між країнами, які прагнуть уникнути диктату західних норм і цінностей. Для Росії цей договір – крок у зміцненні східного вектора своєї зовнішньої політики, тоді як для КНДР – це можливість посилити свій міжнародний вплив через підтримку великого стратегічного партнера.

3. Інтерв’ю Сергія Лаврова Такеру Карлсону

У п’ятницю, 6 грудня, було опубліковано інтерв’ю Сергія Лаврова американському журналісту і прихильнику Трампа Такеру Карлсону. Раніше він узяв інтерв’ю у Володимира Путіна, яке за кілька місяців набрало понад 240 млн переглядів. В інтерв’ю Карлсону Лавров торкнувся ключових питань російсько-американських відносин, конфлікту в Україні та загрози ядерної війни. Розмова тривала понад годину, і міністр закордонних справ Росії постарався детально викласти російську позицію. Нижче представлено ключові аспекти інтерв’ю:

Про російсько-американські відносини

Лавров підкреслив, що Росія не хоче війни зі Сполученими Штатами. “Ми не бачимо причин, через які Росія і США не можуть співпрацювати заради спільного блага”, – заявив він, додавши, що Володимир Путін поважає американський народ і їхні досягнення. Однак він зазначив, що дії США, особливо постачання зброї Україні, “очевидно, виходять за рамки нормального партнерства”. Міністр висловив стурбованість заявами американських військових про допустимість обміну ядерними ударами: “Такого роду погрози викликають серйозну тривогу. Це небезпечна риторика, якою не можна нехтувати”.

Про конфлікт в Україні

Говорячи про причини початку спеціальної військової операції, Лавров заявив: “Ми почали операцію, щоб покласти край війні, яку київський режим вів проти власного народу в Донбасі”. Він звинуватив Захід в ігноруванні російських пропозицій щодо гарантій безпеки 2021 року: “Ми хотіли домовитися про співіснування з Україною. Нас проігнорували”.

Міністр нагадав про переговори у Стамбулі 2022 року, коли українська делегація нібито була готова до компромісу: “У квітні 2022 року вони запропонували концепцію нейтралітету України, але все зірвалося після візиту Бориса Джонсона до Києва. Глава української делегації пізніше визнав це”.

Про міжнародне право та самовизначення

Лавров відзначив подвійні стандарти Заходу: “Коли в Косово проголосили незалежність без референдуму, це підтримали. Але коли кримчани провели референдум і повернулися в Росію, це оголосили порушенням територіальної цілісності України. Статут ООН – це не меню, з якого вибирають тільки зручні пункти”.

Про можливість мирного врегулювання

Міністр підтвердив готовність Росії до переговорів на умовах, які враховують нинішні реалії: “З моменту початку операції ситуація змінилася. Донецьк, Луганськ, Херсонська та Запорізька області тепер є частиною Росії, і це факт, який не можна ігнорувати”. Він також підкреслив: “Ми не можемо миритися з продовженням дискримінації російської мови, культури і православної церкви в Україні”.

Про перспективи російсько-американського діалогу

На запитання про можливість прямого контакту між лідерами Росії та США Лавров відповів: “Ми відкриті для діалогу. Але наші західні партнери повинні поважати наші законні інтереси”. Міністр також висловив сподівання, що нова адміністрація у Вашингтоні буде більш конструктивною: “Ми судимо за справами, а не словами. М’яч на їхньому боці”.

Завершальна думка

Лавров зазначив, що Росія не зацікавлена в глобальній конфронтації, але готова захищати свої інтереси всіма доступними засобами: “Ми боремося за своїх людей, за їхні права, за мирне майбутнє. Це основа нашої політики”.

4. Інтерв’ю заступника Міністра закордонних справ Російської Федерації Сергія Рябкова виданню “Комсомольская правда”

У п’ятницю, 6 грудня, на сайті видання “Комсомольская правда” було опубліковано інтерв’ю заступника Міністра закордонних справ РФ Сергія Рябкова, в якому він висловився про глобальну безпеку, відносини із Заходом і перспективи багатополярного світу. Нижче представлені ключові аспекти інтерв’ю:

Про нову “Ялту” і міжнародну безпеку

Рябков провів паралель з Ялтинською конференцією, нагадавши, що домовленості 1945 року забезпечили стабільність на кілька десятиліть. Однак він підкреслив, що США історично не влаштовує рівновага, і їхнє прагнення до домінування зруйнувало основи міжнародної безпеки. “Ідея “Ялти 2.0″ не виключена, але тільки в контексті примусу Вашингтона до переговорів на наших умовах”, – заявив Рябков.

Про Євразійську систему безпеки

Росія, за його словами, зосереджена на створенні архітектури неподільної безпеки в Євразії, де держави регіону вирішуватимуть конфлікти без втручання зовнішніх сил. Ця система має замінити євроатлантичну модель, яка, як вважає дипломат, себе зжила. Рябков підтримав ініціативу Білорусі про розроблення Євразійської хартії різноманіття і багатополярності, але зазначив, що БРІКС не стане її майданчиком через глобальний характер об’єднання.

Про позицію Росії та попереджувальні заходи

Рябков заявив, що Росія перейшла від креслення “червоних ліній” до прямих попереджень і дій. Випробування гіперзвукового “Ліщини” він назвав сигналом Заходу про рішучість Росії захищати свої інтереси. “Якщо нас не чують, ми переходимо до практичних заходів реагування”, – зазначив дипломат.

Про перспективи відносин зі США

Заступник міністра визнав, що в США практично немає політиків, зацікавлених у діалозі з Росією, а антиросійська риторика стала мейнстримом. Проте Москва сподівається на здоровий глузд нової адміністрації: “Наша мета – не погіршувати відносини, а шукати точки дотику, якщо опоненти на це готові”. Новий посол Росії у США, за словами Рябкова, зосередиться на відновленні діалогу і роботі з “трампістами”.

Про ризики глобального конфлікту

Рябков відкинув твердження про “неминучість третьої світової війни”, підкресливши, що Росія робить усе можливе, щоб уникнути прямого зіткнення з НАТО. Однак він попередив, що дії Заходу ведуть до ескалації: “Ми готові захищати свої інтереси всіма доступними засобами, але вважаємо за краще залагодити протиріччя чесними переговорами”.

5. Сирія: Відхід Башара Асада 

Після швидкого просування антиурядових сил у Сирії, які за тиждень зуміли зайняти найбільші міста країни та увійти в Дамаск, Башар Асад залишив посаду президента Сирії та виїхав із країни. Протягом деякого часу активно обговорювали інформацію про збиття його літака в небі над Сирією, проте пізніше стало відомо, що він разом зі своєю сім’єю прибув до Москви. Ця подія стала кульмінацією триваючого з 2011 року конфлікту, що призвів до масштабних руйнувань, гуманітарної кризи та міжнародних втручань. Перед відходом Асад дав розпорядження передати владу мирним шляхом, що знизило ризик великомасштабної дестабілізації в короткостроковій перспективі.

Росія, ключовий союзник Дамаска впродовж конфлікту, офіційно не брала участі в переговорах, проте залишається активним гравцем у регіоні. Російські офіційні особи перебувають у контакті з лідерами сирійської збройної опозиції, яка, згідно із заявами джерел, гарантувала безпеку російських військових баз і дипломатичних об’єктів на території Сирії.

Особлива увага прикута до російської бази в Тартусі, розташованої на Середземному морі. Загони опозиції увійшли в місто, але, як повідомляється, інцидентів навколо бази не зафіксовано. Це демонструє, що Москва зуміла домовитися з опозиційними силами про збереження своїх стратегічних об’єктів.

Ситуація в Сирії залишається вкрай нестабільною, оскільки питання про майбутній державний устрій країни та розподіл влади між різними угрупованнями поки що залишається відкритим.

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІД ASCOLTA

Минулий тиждень приніс Росії та її керівництву чимало головного болю, пов’язаного з подіями на Близькому Сході. Стрімке просування опозиційних ісламістських сил, втрата за рекордно короткий час основних міст, а також зречення Башара Асада від влади наштовхують на думку про те, що те, що сталося, було частиною певного політичного плану або домовленостей, у яких Росія вирішила піти на військово-політичні поступки заради переформатування своєї присутності в регіоні. Багато експертів звертають увагу на те, що влада Асада впала досить швидко, на несподіваний візит Асада до Москви напередодні основних подій, на відправлення сім’ї Асада в Росію (чого не було навіть у найдраматичніші моменти громадянської війни), на пасивність російського контингенту, напрочуд стрімке просування донедавна не найактивнішого угруповання бойовиків, роль Туркіє, на старанне уникання конфліктів між бойовиками та російськими військовими й дипломатичними місіями, а також на те, що російський бізнес у Сирії продовжує працювати… 

Складається враження, що на Близькому Сході настає “перезмінка”: Росія прибирає “свого” Асада на користь протурецького Ахмеда Хусейна аль-Шараа, але при цьому зберігає за собою низку стратегічно важливих напрямків. Також Росія перестає бути активним гравцем у Сирійській політиці, але залишає за собою економічні інтереси. 

Це також створює додаткові переговорні позиції зі США та Ізраїлем. Головним переможеним у цьому процесі виглядає Іран. 

Одночасно Росія намагалася активізувати неформальний діалог зі США – одночасно на кількох майданчиках. Найбільш важливим у цьому плані виглядає приїзд до Росії журналіста Такера Карлсона, нібито для проведення інтерв’ю з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Загальновідомим є той факт, що Карлсон близький до Трампа і користується його довірою. Політичні традиції американської дипломатії передбачають використання неформальних зв’язків для вирішення питань міждержавних відносин. Так, до встановлення дипломатичних відносин між США і Радянською Росією на початку 20-х років контакти між двома державами велися за лінією кількох неформальних осіб, зокрема мільйонера Арманда Гаммера. У 1941 році для попередніх переговорів зі Сталіним Франклін Рузвельт надіслав до Москви свого спеціального представника Гаррі Гопкінса, який не був наділений на той час державними повноваженнями. Візит Карлсона дуже нагадує подібні контакти.

Цікаво, що Лавров вирішив зробити спеціальний жест і прибув на саміт ОБСЄ, даючи зрозуміти, що Росія має наміри найближчим часом вирішити свої проблеми з ізоляцією з боку Заходу.

Але при цьому про всяк випадок Путін не тільки нагадав про інтеграційні процеси з Білоруссю, а й заявив про намір розмістити на території Білорусі комплекси “Ліщина”.