У цьому дайджесті Ascolta представляє всебічний аналіз ключових політичних, економічних і соціальних подій у Росії, які безпосередньо впливають як на внутрішні процеси, так і на міжнародні відносини країни. Ми детально розглядаємо, як рішення російської влади, економічні зміни та суспільні настрої формують політичний порядок денний і впливають на стабільність усередині країни.
Особлива увага приділяється наслідкам цих подій для зовнішньої політики Росії, її взаємовідносин з ключовими міжнародними гравцями, а також можливим змінам у глобальному геополітичному ландшафті.
This Content Is Only For Subscribers
ОГЛЯД ОФІЦІЙНИХ ПОДІЙ
- Президент РФ
Порівняно з попереднім періодом, для російського президента минулий тиждень не був насичений великою кількістю подій. Водночас відбулися кілька важливих зустрічей, а також було зроблено низку заяв, що демонструють готовність Кремля не лише до посилення ескалації в зовнішньополітичних процесах, а й до поступового формування нових переговорних позицій для подальшого обговорення взаємовідносин із ключовими геополітичними гравцями.
Ключовою подією минулого тижня став візит Володимира Путіна в Астану для проведення двосторонніх переговорів, а також участі в саміті ОДКБ.
У середу, 27 листопада, напередодні візиту, в газеті “Казахстанська правда” було опубліковано статтю Володимира Путіна “Росія – Казахстан: союз, затребуваний життям і звернений у майбутнє”. Подібні публікації є традиційними напередодні важливих візитів і демонструють основні акценти для майбутніх обговорень і двосторонніх зустрічей. Зокрема, у статті наголошується, що Росія залишається одним із найбільших економічних партнерів Казахстану, підтримуючи проєкти в рамках Євразійського економічного союзу. Взаємна торгівля демонструє рекордні показники: товарообіг за минулий рік перевищив 28 мільярдів доларів, а розрахунки дедалі частіше проводяться в національних валютах, знижуючи вплив зовнішніх факторів. У Казахстані успішно працюють понад 23 тисячі російських підприємств, що реалізують великі проєкти в промисловості, енергетиці та високих технологіях. Окрему увагу в статті приділяють гуманітарній взаємодії: у російських вишах навчаються десятки тисяч казахстанських студентів, а в республіці відкривають філії провідних університетів Росії, включно з МДУ і МДІМВ. Росія також сприяє розвитку російськомовної освіти, підтримуючи будівництво нових шкіл.
У 2025 році Росія і Казахстан відзначать 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Ця важлива подія підкреслює спільне прагнення зберегти пам’ять про героїчне минуле, особливо в умовах формування багатополярного світу, де обидві країни виступають за рівноправне співробітництво і повагу міжнародного права. Росія і Казахстан спільно працюють у рамках СНД, ОДКБ, ШОС і активно співпрацюють у рамках БРІКС, де Казахстан запрошений стати державою-партнером. Ці ініціативи зміцнюють не тільки регіональну стабільність, а й глобальну взаємодію в інтересах сталого розвитку.
Удень 27 листопада Володимир Путін прибув до Астани з дводенним державним візитом. Біля трапа його зустрів президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, після чого лідери двох країн вирушили на неофіційні переговори, а також узяли участь за допомогою відеоконференції у XX Форумі міжрегіонального співробітництва, який відбувся в Уфі. Захід, присвячений торговельно-економічній взаємодії, зібрав представників 30 російських регіонів і 13 областей Казахстану. Особливу увагу було приділено розвитку прикордонної торгівлі, промислової кооперації, логістичної інфраструктури та туристичних обмінів.
За підсумками форуму було підписано пакет угод, включно з проектами в галузі енергетики, машинобудування та агропромислового комплексу. Серед них запуск виробництва деталей для “КамАЗ” у Костанаї, проекти модернізації гідроенергетичних об’єктів і будівництво нових електростанцій. Росія залишається найбільшим інвестором у Казахстані, загальний обсяг інвестицій перевищує 13 мільярдів доларів, а взаємний товарообіг за минулий рік досяг майже 30 мільярдів доларів.
Особливе значення було приділено освітнім проектам. У рамках форуму відкривається перша в Росії філія Казахського національного університету імені аль-Фарабі, що підкреслює важливість гуманітарної взаємодії між країнами. Також, за підсумками форуму лідери двох країн підтвердили націленість на розширення співробітництва в енергетиці, транспорті та туризмі, а також погодилися на подальше опрацювання спільних логістичних коридорів, включно зі стратегічним маршрутом “Північ-Південь”. Казахстан надав 50% знижку на транзит вантажів, що демонструє взаємну зацікавленість у підвищенні економічної ефективності.
Увечері того ж дня в резиденції Акорда відбулися переговори Володимира Путіна і Касим-Жомарта Токаєва, що позначили новий виток у розвитку російсько-казахстанських відносин. Переговори передбачали бесіду у вузькому складі та розширені міжнародні консультації. Центральною подією стало підписання спільної заяви про подальше поглиблення стратегічного партнерства в умовах нового глобального порядку. Цей документ відображає прагнення двох країн до зміцнення взаємного співробітництва та адаптації до викликів сучасності. У рамках державного візиту було укладено пакет угод, що охоплює ключові сфери взаємодії.
За підсумками переговорів лідери виступили зі спільними заявами для преси, підкресливши важливість спільної роботи для забезпечення стабільності та сталого розвитку регіону. Касим-Жомарт Токаєв наголосив на історичній важливості візиту і відзначив роль Росії як стратегічного партнера Казахстану. Володимир Путін акцентував увагу на результативності переговорів, які зміцнили основи стратегічного партнерства. Підписано низку документів, включно з Комплексною програмою економічного співробітництва на 2021-2025 роки та Планом спільних дій на 2024-2026 роки.
Лідери підтвердили прихильність зміцненню культурних та освітніх зв’язків. Обговорювали ініціативи з будівництва нових шкіл, підвищення якості освіти російською мовою і спільних культурних проєктів. Завершуючи свої виступи, президенти висловили задоволення підсумками візиту й окреслили амбітні плани щодо подальшого поглиблення стратегічного партнерства, спрямованого на благополуччя народів двох країн.
У четвер, 28 листопада, в Астані відбулася чергова сесія Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). У заході взяли участь президенти Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану, а також генеральний секретар ОДКБ Імангалі Тасмагамбетов. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян не був присутнім на саміті, продовжуючи лінію на “заморозку” членства Вірменії в організації.
Під час засідання обговорювали актуальні питання міжнародної та регіональної безпеки, підбивали підсумки співробітництва в рамках ОДКБ, а також розглядали плани щодо спільного святкування 80-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. За підсумками саміту було підписано низку документів, включно з декларацією Ради колективної безпеки ОДКБ і рішенням “Про подальше зміцнення союзницьких відносин у рамках Організації Договору про колективну безпеку”.
Зі свого боку Володимир Путін зазначив, що ОДКБ продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні безпеки на євразійському просторі, наголосивши на важливості подальшого зміцнення взаємодії між державами-членами організації. У своєму виступі російський президент зробив акцент на важливості союзницьких відносин і спільної протидії загрозам безпеці. Він докладно розповів про ситуацію навколо так званої “СВО” проти України, акцентуючи увагу на ескалації конфлікту і застосуванні західної зброї великої дальності. Особливу увагу приділяли темі озброєнь. Путін заявив, що виробничі потужності російських військових підприємств значно перевищують сукупні показники країн НАТО. Вперше в бойових умовах було випробувано гіперзвукову систему “Ліщина”, яка, за його словами, не має аналогів у світі. Крім того, Путін наголосив на ролі солдатів у визначенні результату будь-якого військового конфлікту, підкресливши мотивацію і рішучість російських бійців захищати свою Батьківщину. Він також висловив подяку країнам-учасницям за пам’ять про Велику Вітчизняну війну і запросив їх узяти участь у святкуванні 80-річчя Перемоги в Москві.
За підсумками саміту було підписано ключові документи, включно з декларацією про подальше зміцнення союзницьких відносин. Головування в ОДКБ передано Киргизстану. Володимир Путін запевнив, що Росія надасть всебічну підтримку Садиру Жапарову у виконанні цієї місії.
Відсутність Вірменії на саміті викликала обговорення серед експертів і політиків. Деякі представники вірменської опозиції висловили думку, що така позиція Єревана вимагає визначеності в питанні членства в ОДКБ.
За підсумками державного візиту до Казахстану і саміту ОДКБ Володимир Путін провів прес-конференцію, відповівши на запитання журналістів. Нижче представлені ключові тези із заяв російського президента:
- “У нас мільярди інвестицій в економіку Казахстану, я вже говорив, під 30 мільярдів товарообіг, він зростає постійно. Традиційно склалися напрямки нашої співпраці. Це і космос, і енергетика, це, вже в наші дні, високі технології. Зараз за енергопроєктами можливе розширення співпраці у сфері атомної енергетики, оскільки ми вже разом працюємо. Казахстан – найбільший виробник урану у світі, і ми присутні в родовищах уранових у Казахстані. У сфері промисловості у нас хороші перспективи, особливо в галузі кооперації”.
- “Однією з проблем була і частково залишається проблема розрахунків, але ми понад 80 відсотків усіх розрахунків перевели вже в національні валюти. І це, звичайно, полегшує нашу роботу у фінансовій сфері”.
- “Я оцінюю, що у нас дуже хороші перспективи на майбутнє. Учора ми в неформальній обстановці з Президентом Касим-Жомартом Кемелевичем весь вечір за вечерею обговорювали ці перспективи. Повторюю ще раз: я оцінюю їх як надзвичайно позитивні”.
- “Що стосується організації ОДКБ як такої, вона, звісно, не просто жива, вона жива і розвивається, і всі країни, які активну участь у її роботі беруть, зацікавлені в тому, щоб зберігати ці контакти і зараз, і в майбутньому”.
- “В Афганістані складні процеси відбуваються. Ми сподіваємося, що нам вдасться вибудувати відносини з Афганістаном, і ми не можемо не звернути увагу на те, що ситуація там стабілізується. У нас із чинним керівництвом Афганістану є відносини, вони будуть розвиватися”.
- “Тепер що стосується позиції Вірменії. Кожна країна сама має право обирати, що вона і як вона хоче робити у сфері забезпечення своєї безпеки. Я думаю, що сьогоднішня ситуація між Вірменією та ОДКБ, найімовірніше, продиктована внутрішньополітичними процесами в самій Вірменії. І звісно, все це пов’язано з наслідками кризи в Карабасі. Але хочу підкреслити, що ОДКБ тут ні до чого”.
- “Чи є ризики при ударах [далекобійними ракетами] по російській території – я про це теж говорив багаторазово. Звичайно є. Тому що це означає залучення західних країн прямо, залучення у збройний конфлікт. Ну а як же? Якщо їхні фахівці польотне завдання закладають, передають самі собі розвідувальну інформацію і самі собі погоджують нанесення ударів по об’єктах на території Російської Федерації. Ну звичайно, є. І я сказав, що сьогодні вони отримали відповідь. Протягом двох діб приблизно наші Збройні Сили завдавали удару у відповідь. А сьогодні він був досить комплексним: 90 ракет було використано в ударі і 100 безпілотних ударних апаратів. Уражено було 17 об’єктів на території України, різних: і військових, і військово-промислових, і об’єктів забезпечення, які працюють на збройні сили і на промислові оборонні підприємства”.
- “І ще раз підкреслю, хочу ще раз зараз сказати: звісно, ми відповідатимемо на такі акти агресії щодо Російської Федерації. Як і коли, якою зброєю – це залежатиме від тих об’єктів ураження, які обиратиме Генеральний штаб Міністерства оборони, тому що для кожного об’єкта має бути використаний свій, відповідний для цих цілей інструмент, та чи інша зброя. Ну, скажімо, завдавати удару гіперзвуковою ракетою по якійсь незначній, здавалося б, цілі, невеликій за об’ємом, безглуздо, бо це все одно що з гармати гатити по горобцях. Але по значних цілях застосовуватимемо ті засоби, які є в нашому розпорядженні, зокрема – я про це теж сказав – не відкидаємо і використання “Ліщини” по об’єктах військової промисловості або по центрах ухвалення рішення, і в Києві зокрема. Маючи на увазі, що київська влада сьогодні, мною було сказано, продовжує спроби завдати удару по наших життєво важливих об’єктах, зокрема в Петербурзі і в Москві”.
- “Що стосується цієї, використаної нами ракети, то в якості вражаючих елементів були використані відповідні елементи, вони теж є вражаючими елементами. Я вже говорив, це досить потужні елементи, які розігріваються до температури 4000 градусів. Не знаю, в інтернеті можна подивитися, але на поверхні Сонця, по-моєму, 5,6-6 тисяч градусів. Порівнянно з температурою на поверхні Сонця”.
- “Як ви думаєте, на рівні здорового глузду, якщо країна, з якою ми, по суті, зараз ведемо бойові дії, стає ядерною державою, що нам робити? У цьому випадку ми будемо приймати і використовувати всі – я хочу це підкреслити, саме всі – наявні в розпорядженні Росії засоби ураження, всі. Ми цього не допустимо”.
- “Ну а в самій Україні ми і цього не допустимо, ми будемо стежити за кожним кроком, що там відбувається. Це свого часу була дуже високотехнологічна, розвинена в промисловому відношенні республіка Радянського Союзу. Але все втрачено, ну або майже все, чим могла пишатися радянська Україна, втрачено. Тому сьогодні зробити майже з нуля буде практично неможливо. Щось брудне, як кажуть, брудну бомбу, просто відходи з атомних електростанцій можна зібрати, звісно, але і в цьому разі відповідь буде абсолютно адекватною загрозам Російської Федерації”.
- “Знаєте, за радянських часів був такий жарт щодо прогнозів погоди. Прогноз такий: “Сьогодні протягом дня все можливо””.
- “Що стосується коливання курсу рубля, це пов’язано не тільки з інфляційними процесами. Це пов’язано і з платежами до бюджету, це пов’язано з цінами на нафту. Дуже багато факторів сезонного характеру. Тому загалом, на мій погляд, ситуація під контролем, і якихось підстав, як Ви сказали, для паніки вже точно абсолютно немає. Ну так, і в нашій країні, та й у сусідніх країнах процеси непрості, але вони під контролем”.
- “Ми не втручаємося у внутрішньополітичні процеси, не ліземо взагалі, не доторкаємося до цього. Але я не можу сказати того ж про наших західних “колег”. Хто платить, той і замовляє музику, а вони її виконують на площах”.
- “Наше ставлення до врегулювання ситуації в Україні не змінюється. Ми готові до переговорного процесу на умовах, які були викладені в моєму червневому виступі перед керівництвом МЗС”.
- “Європа перестала існувати як незалежний центр світової політики. Вона танцює під дудку американської адміністрації навіть на шкоду собі”.
- “Ми готові до діалогу зі Сполученими Штатами, зокрема з майбутньою адміністрацією. Однак падіння американської політичної системи підкреслює її деградацію. Проте, США залишаються великою країною”.
- Міністерство закордонних справ РФ
Для російського зовнішньополітичного відомства минулий тиждень виявився більш насиченим, особливо у світлі активізації близькосхідного треку, а також посилення ескалації в інформаційному просторі у взаєминах із Заходом. Нижче представлено ключові події, на які варто звернути увагу:
- У вівторок, 26 листопада, в Манілі відбулися політичні консультації заступника міністра закордонних справ РФ Андрія Руденка із заступником міністра закордонних справ Республіки Філіппіни Марією Терезою Лазаро. Сторони обговорили широке коло питань, що стосуються двостороннього співробітництва, включно з розвитком політичного діалогу, торговельно-економічною взаємодією та гуманітарними ініціативами. Особливу увагу було приділено координації дій у рамках ООН та багатосторонніх організацій Азіатсько-Тихоокеанського регіону, таких як АСЕАН, зокрема у форматі Діалогу Росія-АСЕАН.
- Виступаючи на 43-му засіданні Ради голів суб’єктів РФ при МЗС Росії, Сергій Лавров наголосив на сталому розвитку російсько-китайських зв’язків, незважаючи на тиск Заходу, і на важливості їхнього розширення в двосторонньому і багатосторонньому форматах, зокрема й БРІКС. Основною темою стала аграрна дипломатія, яка зміцнює співпрацю з Глобальним Півднем і Сходом, підтримуючи продовольчу безпеку. Лавров нагадав про постачання продовольства країнам, які цього потребують, ініційовані Володимиром Путіним, і створення зернової біржі БРІКС. Особливу увагу приділено ініціативі Тамбовської області щодо створення Міжнародного центру продовольчої безпеки. Лавров відзначив внесок аграрних регіонів і сільськогосподарських аташе в просування російської дипломатії.
- Цього ж дня в МЗС Росії викликали посла Великої Британії в Москві Ніколаса Кейсі, якому висловили рішучий протест у зв’язку з діями другого секретаря британського посольства Едварда Вілкса. Російська сторона звинуватила дипломата в наданні неправдивої інформації під час отримання в’їзного дозволу, що порушує російський закон про порядок в’їзду і виїзду. Також було встановлено, що Вілкс пов’язаний зі спецслужбами Великої Британії і вів розвідувально-підривну діяльність на території Росії. У відповідь на ці порушення акредитацію Вілкса було анульовано відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини. Російська сторона заявила про введення більш суворих вимог до оформлення анкет для британських дипломатів і рекомендувала громадянам Великої Британії надавати достовірні відомості під час подання візових заяв.
- Пізніше МЗС Росії виступило із заявою про запровадження нових персональних санкцій проти представників британського політичного істеблішменту, військових структур, високотехнологічного сектора і журналістів. Приводом для цього стали агресивна антиросійська риторика британської влади, її підтримка України та запровадження нелегітимних односторонніх обмежень. Москва підкреслила, що така політика Лондона веде до ескалації конфлікту і не сприяє стабільності. У відповідь до російського “стоп-листа” внесли ключових британських чиновників, військових і журналістів, яким тепер заборонено в’їзд до Росії. Серед них – заступник прем’єр-міністра Анджела Рейнер, міністр внутрішніх справ Івет Купер, міністр фінансів Рейчел Рівз, а також представники високотехнологічних компаній і відомі журналісти (загалом – 30 осіб).
- У Багдаді відбулася зустріч спеціального представника Президента РФ з Близького Сходу і країн Африки Михайла Богданова з Президентом Іраку Абдельлатіфом Рашидом. Сторони обговорили питання зміцнення російсько-іракських зв’язків, включно з політичним діалогом, і приділили увагу ситуації всередині Іраку і навколо нього. Росія висловила підтримку зусиллям Іраку щодо зміцнення стабільності, поліпшення соціально-економічного становища і підвищення ролі країни в загальноарабських справах. Особливу увагу було приділено регіональній безпеці. Сторони заявили про необхідність припинення вогню в секторі Газа і в Лівані, а також запобігання поширенню конфлікту на сусідні держави, включно з Іраком. Було підтверджено спільне прагнення до політико-дипломатичного врегулювання близькосхідного конфлікту відповідно до рішень ООН і необхідність термінової гуманітарної допомоги постраждалим.
- Виступаючи на Нараді керівників органів безпеки та розвідувальних служб СНД у Москві, Сергій Лавров наголосив на важливості колективних зусиль у забезпеченні регіональної безпеки. Міністр зазначив, що основним викликом залишаються дії “колективного Заходу”, який прагне зберегти домінування через інформаційні війни та “кольорові революції”. Лавров акцентував увагу на боротьбі з тероризмом, екстремізмом і незаконним обігом наркотиків, наголосивши на важливості нещодавно ухваленої Програми співробітництва в галузі дерадикалізації на 2025-2027 роки. Також він вказав на необхідність захисту зовнішніх кордонів СНД, особливо в контексті афганської загрози, і створення умов для легальної міграції. Міністр засудив розширення НАТО в Азіатсько-Тихоокеанський регіон і публічні погрози на адресу Росії, закликавши до побудови регіональних механізмів безпеки без втручання зовнішніх гравців. Він наголосив на значущості співпраці СНД з ШОС, ОДКБ і Союзною державою для зміцнення стабільності в Євразії.
- У середу, 27 листопада, у виданні “Российская газета” було опубліковано інтерв’ю Міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. У ньому Глава МЗС прокоментував ключові міжнародні питання, торкаючись антиноколоніальних практик, кліматичного порядку денного, кризи на Близькому Сході та ситуації в Україні. Зокрема, Лавров підкреслив, що експлуатація ресурсів країн Глобального Півдня залишається незмінною метою Заходу. Він засудив використання санкцій і нерівноправних угод, акцентуючи на прикладах фінансових махінацій США в Гаїті, Іраку та Афганістані. Міністр вказав на несправедливість міжнародного поділу праці, де бідні країни отримують мінімальну вигоду. Росія, разом з БРІКС, виступає за реформування Бреттон-Вудських інститутів, щоб відобразити нову економічну реальність. Також Лавров виділив важливість деполітизації кліматичного порядку денного, акцентувавши на необхідності збалансованого підходу до енергетичного переходу. Він застеріг від форсованої “зеленої” трансформації, яка веде до зростання цін і погіршення енергетичної бідності. Росія підтримує розвиток усіх видів палива, роблячи ставку на природний газ як перехідне рішення. Глава МЗС РФ засудив ізраїльську агресію і підтримку США, закликавши до припинення вогню в Газі та реалізації дводержавної формули врегулювання. Він підкреслив важливість орієнтування на думку країн регіону, а не зовнішніх гравців. Коментуючи ситуацію в Україні Лавров заявив, що ескалація, включно з ракетними ударами по території Росії, віддаляє перспективи врегулювання. Росія твердо дотримується цілей спеціальної військової операції і наполягає на демілітаризації, денацифікації та визнанні територіальних реалій. Врегулювання можливе тільки за умови усунення загроз безпеці Росії та захисту прав російськомовного населення.
- Цього ж дня в Пекіні відбулися консультації заступника Міністра закордонних справ Росії Михайла Галузіна з представниками МЗС Китаю, включно з Лю Бінем і Лі Хуеєм, на яких обговорювалися ключові питання пострадянського простору. Обговорюючи українське питання, російська сторона наголосила на необхідності усунення причин конфлікту, включно із загрозами безпеці з боку Заходу і нехтуванням прав російськомовного населення. Москва високо оцінила зусилля Пекіна щодо сприяння політико-дипломатичному врегулюванню. Також під час консультацій було наголошено на високій динаміці співробітництва з країнами Центральної Азії та позитивній ролі Союзної держави Росії та Білорусі. Підкреслено важливість зусиль зі стабілізації на Південному Кавказі та стурбованість ситуацією в Молдові. Крім цього, наголошено на значенні таких об’єднань, як ЄАЕС, ОДКБ і СНД, для зміцнення безпеки та взаємодії в Євразії.
- 27 листопада було оголошено про набуття чинності угоди про довготривале припинення бойових дій між Ізраїлем і ліванською “Хізбаллою”. Угода передбачає 60-денний перехідний період, протягом якого ізраїльські військові будуть виведені з території Лівану, а “Хізбалла” відведе свої сили на північ від річки Літані відповідно до резолюції РБ ООН 1701. У прикордонній зоні розмістять додаткові підрозділи ліванської армії, а контроль за виконанням угоди буде здійснюватися комітетом під керівництвом американських військових за участю Франції, Лівану, Ізраїлю та Тимчасових сил ООН у Лівані. МЗС РФ заявило, що Москва розглядає цю угоду як важливий крок до зниження напруженості на Близькому Сході, зазначаючи, що пік ескалації, можливо, пройдено. Росія висловлює надію на суворе дотримання домовленостей і створення умов для стійкої стабілізації в регіоні. Російська сторона має намір продовжити брати активну участь у міжнародних зусиллях з досягнення всеосяжного політико-дипломатичного врегулювання, спираючись на резолюції РБ і ГА ООН.
- У рамках візиту до Астани і двосторонніх переговорів між РФ і Казахстаном, Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, відповідаючи на запитання щодо ударів, які тривають по російській території з використанням ракет ATACMS, зазначив: “У нас є багато прислів’їв, які відображають характер нашого народу: “сім разів відміряй – один раз відріж”, “Господь терпів – і нам велів”. Але терпіння, якщо його нескінченно випробовують, обов’язково завершується”. Він також додав: “Ще одне прислів’я, яке в даній ситуації має бути в мізках у західних чиновників, – “русский мужик долго запрягает…”””.
- На полях 10-го Глобального форуму Альянсу цивілізацій ООН в Кашкайші, заступник Міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін провів зустріч з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем. Під час бесіди обговорювалися ключові питання взаємодії Росії з Секретаріатом ООН, включно з поточними міжнародними та регіональними проблемами. Особлива увага приділялася ситуації на Близькому Сході, зокрема на окупованих палестинських територіях і в Лівані, а також можливим шляхам виходу з поточної кризи. Крім того, сторони розглянули завдання, пов’язані з нормалізацією російських поставок сільськогосподарської продукції та добрив на світовий ринок. Це обговорення велося в контексті реалізації меморандуму між Росією і ООН, спрямованого на зміцнення глобальної продовольчої безпеки.
- У четвер, 28 листопада, за підсумками зустрічі в рамках саміту ОДКБ, міністри закордонних справ держав-членів організації наголосили на необхідності зміцнення регіональної взаємодії в питаннях, пов’язаних з Афганістаном, приділяючи особливу увагу протидії загрозам тероризму, екстремізму та наркозлочинності. Було відзначено, що інклюзивний уряд в Афганістані, що представляє інтереси всіх етнічних і соціальних груп, є важливим кроком до забезпечення миру і стабільності. Особливе занепокоєння викликає зростання терористичних загроз, особливо в провінціях, прилеглих до Центральноазіатського регіону. Важливим кроком визнано збереження території Афганістану та сусідніх країн вільною від військової інфраструктури третіх держав. Міністри закликали де-факто владу Афганістану активізувати боротьбу з тероризмом і наркозагрозою, а також наголосили на значущості продовження міжнародних зусиль із надання гуманітарної допомоги афганському народу та усунення односторонніх санкцій. Було підтверджено курс на реалізацію Цільової міждержавної програми ОДКБ зі зміцнення таджицько-афганського кордону.
- Міністри закордонних справ держав-членів ОДКБ, відзначаючи 20-річчя надання Організації статусу спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН, висловили задоволення розвитком партнерських відносин між ОДКБ і ООН. Було підтверджено дотримання цілей і принципів Статуту ООН, а також активну взаємодію організацій у рамках Глави VIII Статуту ООН. Підкреслюється, що співпраця охоплює ключові сфери, включно з підтриманням миру, протидією тероризму, організованій злочинності та незаконному обігу наркотиків. Важливою частиною взаємодії названо спільну роботу в галузі миротворчості та врегулювання конфліктів, а також боротьбу з природними і техногенними катастрофами.
- 28 листопада в Бангкоку заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко провів політичні консультації з віце-міністром закордонних справ Таїланду Робертом Чалітяном. Під час переговорів обговорювали перспективи розвитку російсько-таїландського співробітництва в торговельно-інвестиційній, науково-технічній та гуманітарній сферах, а також питання розширення договірно-правової бази двосторонніх зв’язків. Сторони підтвердили прагнення до зміцнення всебічних контактів на різних рівнях і обмінялися думками з міжнародного та регіонального порядку денного, відзначивши близькість підходів двох країн. Особливу увагу було приділено посиленню взаємодії в рамках асеаноцентричних механізмів і Діалогу Росія-АСЕАН.
- Уряд РФ
Уряд РФ минулого тижня працював у штатному режимі. Нижче представлено основні події, на які варто звернути увагу:
У понеділок, 25 листопада, відбулася оперативна нарада з віцепрем’єрами під головуванням Михайла Мішустіна. Обговорювалися ключові теми розвитку соціальної, освітньої та промислової сфер. Мішустін акцентував увагу на важливості підвищення якості та безпеки дитячих товарів, вироблених у Росії. Було затверджено “дорожню карту” на шість років, спрямовану на розширення інфраструктури для виробництва товарів, як-от іграшки, одяг, книги та спортивний інвентар. Міністерству промисловості і торгівлі доручено щорічно звітувати про результати роботи, щоб тримати цю тему під постійним контролем. Також обговорювали реалізацію соціальних контрактів, що дають змогу громадянам пройти перенавчання, відкрити свою справу або розвинути особисте підсобне господарство. Додатково виділено 650 млн рублів для 20 регіонів на надання матеріальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Голіковій доручено забезпечити своєчасність і повне виконання зобов’язань перед громадянами. Особливу увагу приділено розвитку кампуса світового рівня в МДТУ імені Баумана. Для оснащення кластера “Квантум парк” виділено понад 1,5 млрд рублів, які будуть спрямовані на обладнання та підготовку приміщень. “Квантум парк” стане ключовим науковим центром, що сприяє підготовці фахівців, здатних зміцнити технологічний і промисловий потенціал Росії.
Володимир Путін призначив віце-прем’єра Віталія Савельєва спеціальним представником з розвитку міжнародного транспортного коридору “Північ – Південь”. Відповідний указ набув чинності з моменту підписання. Міжнародний транспортний коридор “Північ – Південь” з’єднує Росію, Індію, Іран, країни Перської затоки і Південної Азії, пропонуючи альтернативний маршрут в обхід Суецького каналу. Цей коридор дає змогу значно скоротити час і вартість перевезень, щорічно забезпечуючи транспортування до 25 мільйонів тонн вантажів з Європи через Іран на Близький і Середній Схід, а також у Південну Азію.
У вівторок, 26 листопада, Михайло Мішустін провів стратегічну сесію, присвячену питанням підвищення енергетичної та ресурсної ефективності російської економіки. У своєму вступному слові він наголосив, що ці напрямки відіграють ключову роль для сталого розвитку країни і досягнення національних цілей. Він зазначив, що модернізація інфраструктури, переведення котелень на більш економічні види палива і впровадження поновлюваних джерел енергії вже принесли відчутні результати. Однак потрібне продовження роботи з урахуванням нової енергетичної стратегії, що охоплює період до 2050 року, яка перебуває на завершальному етапі розроблення. Особливу увагу було приділено необхідності зниження енергоємності валового внутрішнього продукту, що має сприяти збільшенню виробництва товарів і послуг. Мішустін наголосив на важливості оновлення обладнання на генерувальних станціях, заміни застарілих технологій і активної участі регіонів у процесі модернізації, особливо Далекого Сходу, де енергоспоживання зростає швидше за середньоросійські показники. Також обговорювалася роль будівельної галузі як одного з локомотивів економіки. У цьому контексті було виділено, що необхідно продовжити впровадження інноваційних технологій, оптимізувати адміністративні процедури і поліпшити управління ресурсами для досягнення максимальної ефективності.
Заступник Голови Уряду РФ Олександр Новак здійснив робочий візит до Багдада, де провів тристоронню зустріч з Міністром енергетики Саудівської Аравії, принцом Абдель Азізом бен Сальманом Аль Саудом, і виконувачем обов’язків Міністра нафти Іраку, Алі Мааріджем. Під час зустрічі було обговорено важливість збереження стабільності та балансу на світових ринках нафти. Учасники наголосили на ключовій ролі групи ОПЕК+ у цих процесах, а також підтвердили прихильність усіх сторін угоді про скорочення видобутку. Було наголошено, що добровільне скорочення, включно із заходами, узгодженими вісьмома країнами-учасницями, і компенсація надлишкових обсягів видобутку залишаються пріоритетами. Іракська сторона підтвердила свою повну відданість цим зобов’язанням і представила оновлений графік компенсації збільшення видобутку в Секретаріат ОПЕК.
У середу, 27 листопада, заступник Голови Уряду РФ Олександр Новак провів тристоронні переговори в Астані з Міністром енергетики Казахстану Алмасадамом Саткалієвим і Міністром енергетики Саудівської Аравії принцом Абдель Азізом бен Сальманом Аль Саудом. Сторони наголосили на ключовій ролі групи ОПЕК+ у забезпеченні стабільності та балансу на світових нафтових ринках. Вони підтвердили прихильність угоді про скорочення видобутку нафти, включно з добровільними скороченнями, погодженими вісьмома країнами-учасницями, і зобов’язання компенсувати раніше допущене перевиробництво. Міністр енергетики Казахстану підтвердив готовність своєї країни дотримуватися умов угоди, включно з добровільним скороченням видобутку і виконанням оновленого графіка компенсації збільшеного видобутку, поданого до Секретаріату ОПЕК.
У четвер, 28 листопада, у Москві відбулося засідання Уряду РФ під головуванням Михайла Мішустіна. Основна увага була приділена виконанню федерального бюджету за 9 місяців 2024 року, розвитку транспортних коридорів і дотаціям на підтримку ЖКГ у тимчасово окупованих регіонах України, які Росія позиціонує як “нові регіони”. Михайло Мішустін зазначив, що бюджет було виконано з профіцитом, сягнувши 580 млрд рублів завдяки зростанню доходів від несировинних галузей і нафтогазового сектора. Підтримка інноваційних підприємств, запуск нових виробництв і реалізація національних проектів залишаються ключовими пріоритетами. Антон Силуанов повідомив, що темпи зростання ВВП становили 4,2%, а доходи федерального бюджету досягли 26,3 трлн рублів. Видатки становили 68% від річного плану, що є одним із найкращих показників за останні роки. Особливу увагу було приділено соціальним програмам, таким як сімейна іпотека і підтримка педагогів. Обговорювали розвиток міжнародних транспортних коридорів, включно з “Північчю – Півднем”. Михайло Мішустін наголосив на важливості збільшення вантажоперевезень у дружні країни та оновлення “дорожніх карт” для підвищення конкурентоспроможності маршрутів. Також було розглянуто прогрес у модернізації інфраструктури, включно із залізницями та морськими портами.
У п’ятницю, 29 листопада, заступник Голови Уряду Російської Федерації Олександр Новак відвідав з робочим візитом Республіку Малі. Це перший візит представника вищого керівництва Росії в цю африканську країну. До складу делегації увійшли представники російської ділової спільноти. Під час поїздки Новак провів переговори з Президентом перехідного періоду Ассімі Гойтою і Прем’єр-міністром перехідного періоду Абдулаєм Майгою, а також зустрівся з членами Уряду Малі. Основними темами обговорення стали зміцнення торговельно-економічного співробітництва, розвиток енергетики, транспорту, інфраструктури, сільського господарства та видобутку корисних копалин.
Після Малі Олександр Новак відвідав Буркіна-Фасо, що також стало першим в історії країни візитом представника такого рівня з Росії. У столиці країни, Уагадугу, Новак провів зустріч з Прем’єр-міністром перехідного періоду Аполлінером Йоахімом Йоахімом К’єлемом де Тамбелою. Під час переговорів обговорювали питання двостороннього співробітництва, включно з розвитком економічних зв’язків і взаємодією в міжнародному порядку денному.
Також Олександр Новак на чолі російської делегації відвідав Нігер. У столиці країни, Ніамеї, Олександр Новак провів зустрічі з Прем’єр-міністром перехідного періоду Республіки Нігер Алі Махаманом Ламіном Зейном і главою держави, Головою Національної ради із захисту Батьківщини Абдурахманом Чіані. Сторони наголосили на важливості двостороннього партнерства та обговорили ключові напрями співпраці. Особливу увагу було приділено можливостям практичної кооперації у сферах енергетики, сільського господарства, інфраструктурних проєктів, геологорозвідки та освоєння корисних копалин. Також обговорювали перспективи взаємодії в гуманітарній сфері, включно з освітою, культурою і спортом.
ОГЛЯД ВАЖЛИВИХ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ У РФ
- Різке падіння курсу рубля: причини та наслідки
Минулого тижня російський рубль значно послабив свої позиції, досягнувши мінімальних значень з березня 2022 року. Станом на кінець тижня курс долара становив 106 рублів, а євро – 112 рублів. Таке падіння викликало широке обговорення в експертних колах і соціальних мережах, де причини ослаблення нацвалюти пов’язують із різними факторами, включно з геополітичною напруженістю. Деякі спостерігачі пояснюють падіння курсу реакцією ринку на нещодавні удари західними далекобійними ракетами по території Росії і заяви Володимира Путіна про можливу жорстку відповідь. Однак реальний стан справ вказує на глибші економічні причини, а також на фінансові кроки Кремля, спрямовані на вирішення поточних завдань.
Важливо зазначити, що падіння рубля безпосередньо пов’язане з кількома факторами. По-перше, проблеми з експортною виручкою. Нещодавні санкції США проти “Газпромбанку”, ключового гравця в розрахунках за російський газ, створили складнощі для надходження валютної виручки. У результаті обсяги іноземної валюти, що надходить у країну, тимчасово скоротилися. По-друге, підтримка експортерів. В умовах високої ключової ставки Центробанку російська влада вирішила використовувати слабкий рубль як спосіб підтримки експортерів. Міністр фінансів Антон Силуанов прямо заявив, що поточний курс сприятливий для експортоорієнтованих компаній, що допомагає їм компенсувати високу вартість позикових коштів. По-третє, збільшення доходів бюджету. Девальвація рубля – традиційний інструмент збільшення податкових надходжень від експортерів. В умовах війни і зростаючих витрат на оборону влада прагне збільшити доходи бюджету, використовуючи слабкий курс валюти для підвищення податкових надходжень від експорту нафти, газу та інших сировинних товарів.
Незважаючи на можливість використання девальвації для вирішення поточних завдань, цей інструмент не є нескінченно стійким. Падіння рубля веде до зростання інфляції, що негативно відбивається на купівельній спроможності громадян. Збільшення цін на імпортні товари також створює додатковий тиск на внутрішній ринок. З іншого боку, відносно низький зовнішній борг і слабка залежність від критичного імпорту роблять девальвацію менш болючою для російської економіки, ніж для багатьох інших країн.
Уже зараз можна прогнозувати, що подальша динаміка курсу рубля залежатиме від кількох чинників. По-перше, ціни на нафту і газ, які залишаються основним джерелом доходів бюджету. По-друге, санкційний тиск, особливо на фінансовий сектор і ключових експортерів. По-третє, стан економіки та фінансових ринків в умовах триваючого конфлікту в Україні.
У короткостроковій перспективі рубль може продовжити ослаблення в разі нових санкцій або форс-мажорних обставин. Однак зміцнення можливе в разі зростання експортних цін, пом’якшення санкційного тиску або скорочення військових витрат. Важливо зазначити, що під час пресконференції за підсумками візиту до Астани, Володимир Путін прокоментував ситуацію з рублем, заявивши, що цей фактор не становить серйозної загрози подальшим політичним процесам і не потребує їхнього коригування.
- Візит Сергія Шойгу до Афганістану: зміцнення співпраці та питання безпеки
У понеділок, 25 листопада, Секретар Ради безпеки Російської Федерації Сергій Шойгу відвідав Афганістан з раніше не анонсованим робочим візитом. Під час одноденної поїздки він провів зустрічі з виконувачами обов’язків заступників прем’єр-міністра Афганістану Абдулом Кабіром і Абдулом Гані Барадаром, а також із міністрами внутрішніх справ Сіраджуддіном Хаккані та оборони Мохаммадом Якубом. Цей візит став першим подібного роду з моменту зміни влади в Афганістані.
Під час візиту обговорювалися ключові питання регіональної безпеки, боротьби з міжнародним тероризмом і зміцнення двостороннього співробітництва. Основна увага була приділена стабілізації обстановки на кордоні Афганістану з Центральною Азією, яка залишається зоною підвищеної напруженості для сусідніх держав, включно з членами Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
У рамках візиту було порушено тему надання гуманітарної та військової допомоги Афганістану. Сергій Шойгу запропонував підтримку у вигляді поставок медичного обладнання, продовольства, а також засобів для зміцнення системи безпеки. Російська сторона висловила готовність до обміну досвідом у сфері прикордонного контролю та боротьби з наркотрафіком, який становить серйозну загрозу для всього регіону.
Візит Шойгу підкреслює зростаючу роль Афганістану в системі регіональної безпеки. Москва зацікавлена в тому, щоб Кабул став партнером, здатним ефективно протистояти екстремістським загрозам. Особливу увагу приділено співпраці в рамках багатосторонніх форматів, таких як ОДКБ і ШОС, а також у рамках Московського формату консультацій щодо Афганістану.
- Заява Сергія Наришкіна щодо України
У вівторок, 26 листопада, Директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін заявив, що Росія категорично відкидає будь-які пропозиції щодо заморожування конфлікту в Україні, включно з варіантами за корейським сценарієм. Про це він повідомив журналістам за підсумками 20-го засідання Ради голів органів безпеки і розвідувальних служб держав-учасниць СНД.
Наришкін наголосив, що Росія зацікавлена в досягненні “міцного і довгострокового миру”, який забезпечить безпеку не тільки для РФ, а й для всієї Європи. Він зазначив, що будь-які спроби заморозити конфлікт, чи то через створення демілітаризованої зони, чи то через збереження поточного статусу-кво, неприйнятні для Москви.
“Нам потрібен мир, який гарантуватиме тривалу стабільність і безпеку для російських громадян і країни загалом. Цей мир має бути забезпечений на всій території європейського континенту”, – заявив Наришкін.
Особливу увагу він приділив причинам, що призвели до нинішнього конфлікту. За його словами, врегулювання можливе тільки в разі усунення “першопричин”, серед яких він згадав розширення НАТО на схід і нібито дискримінацію російськомовного населення в Україні.
Також директор СЗР підкреслив, що Росія готова до переговорів про мир, але на умовах, раніше озвучених президентом Володимиром Путіним. Серед ключових вимог – передача Росії контролю над Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою областями.
ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІД ASCOLTA
Минулий тиждень приніс Російській Федерації нові виклики. Насамперед вони були пов’язані з тим, що ситуація в Сирії раптово вийшла з-під контролю: війська повстанців із сунітського радикального угруповання “Хайят Тахрір аш-Шам” захопили друге за величиною місто Сирії, Алеппо. Ці дії можуть привнести дуже серйозні зміни в розстановку сил на Близькому Сході і змішати карти в політичній грі Кремля: якщо раптом виявиться, що Путін, якого вважають тією силою, що контролює деякі важелі впливу на Близькому Сході, проявить нездатність вплинути на ситуацію, це послабить переговорні позиції Росії під час прогнозованої зустрічі президентів РФ і США.
До того ж закрадається сумнів щодо щирості президента Туркійє Ердогана стосовно союзницьких перспектив у Сирії – Ердоган, схоже, розпочав самостійну гру, без урахування інтересів Росії.
У цій ситуації може посипатися весь картковий будиночок близькосхідної політики, ретельно вибудовуваний Росією впродовж останніх десятиліть – починаючи від “доктрини Примакова” і до введення військ у Сирію.
Паралельно Росія почала посилати сигнали про готовність розпочати переговорний процес про перемир’я (або умови миру) в Україні. Умови з боку Росії не зазнали істотних змін. Вони, як і раніше, зосереджені навколо вимог щодо визнання захоплених територій і нейтрального статусу України. При цьому варто зазначити, що позиція України знову зазнала певних змін: вже не настільки категорично звучить вимога щодо виходу на кордони 1991 року і щодо виключно військового шляху вирішення конфлікту.
Усередині Росії також активізувалися процеси, які можуть привести в управлінське середовище нову еліту – людей, які пройшли через війну в Україні. Для них не тільки ініціюються нові президентські програми, а й пропонуються різного роду семінари та тренінги, які дають змогу зрозуміти ази державного управління. Схоже, Путін створює свою “опричнину”, яка протягом найближчих років створить передумови для безболісного транзиту влади в РФ.
