Росія за тиждень: 21.10-27.10

ОГЛЯД ОФІЦІЙНИХ ПОДІЙ

1. Президент РФ

Як і передбачалося, весь минулий тиждень був присвячений саміту БРІКС, який проходив у Казані 22-24 жовтня. Раніше Ascolta неодноразово звертала увагу на те, що саме цей захід російський президент почав позиціонувати як “найважливіший у поточному році” ще починаючи з 2023 року. Безумовно, присутність значної кількості світових лідерів, публічне формування нового порядку денного для держав, що представляють половину населення світу, а також демонстрація єдиної антизахідної позиції продемонстрували, що Росія не настільки ізольована, як про це було заведено говорити останніми роками. Однак підсумки саміту багатьма оглядачами все ж були оцінені як не настільки яскраві, як цього очікували. 

Свій робочий тиждень Володимир Путін розпочав із переговорів із Президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммедом бен Заїдом Аль Нагайяном, який прибув до Москви ще напередодні ввечері і встиг провести неформальну вечерю з Путіним. Важливо зазначити, що ця зустріч для лідерів двох країн стала вже третьою за останні півроку. Згідно з офіційною інформацією, однією з ключових тем для розмови стало питання подальшого посередництва ОАЕ між Москвою і Києвом у гуманітарних питаннях. Також обидва президенти взяли участь у відкритті Центру міжнародного співробітництва з ОАЕ у сфері освіти імені шейхи Фатеми Бінт Мубарак при гімназії імені Є. М. Примакова в Московській області.

Уже 22 жовтня, після прибуття в Казань Володимир Путін провів робочу зустріч із президентом Нового банку розвитку Ділмою Роуссефф. Сторони обговорили фінансування проектів у рамках БРІКС, а також перспективи подальшого розширення організації. Незважаючи на очікування багатьох оглядачів, у публічній частині зустрічі питання створення єдиної валюти БРІКС не обговорювалося. Утім, ця тема і зовсім не порушувалася під час саміту. 

Також, до церемонії офіційного відкриття саміту, Володимир Путін провів окремі зустрічі з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, Президентом ПАР Сірілом Рамафозою, головою КНР Сі Цзіньпіном, а також президентом Єгипту Абдельфаттахом Сісі. 

У середу, 23 жовтня, російський президент продовжив спілкування з лідерами країн-учасниць саміту. Зокрема, відбулися зустрічі з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном, президентом Венесуели Ніколасом Мадуро, президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, а також прем’єр-міністром Ефіопії Абійєм Ахмедом. Цього ж дня відбулися засідання саміту БРІКС у вузькому і широкому складах, які були присвячені актуальним питанням глобального порядку денного, взаємодії в політиці та безпеці, економіці та гуманітарній сфері. На вечірньому урочистому прийомі з нагоди проведення саміту БРІКС Володимир Путін виступив з урочистою промовою, зокрема заявивши, що “держави БРІКС солідарно виступають за активізацію співробітництва на світовій арені на основі ключових принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, спільно прагнуть всіляко сприяти формуванню справедливого багатополярного світопорядку за вирішальної участі країн Глобального Півдня і Сходу в системах міжнародного управління”.

У четвер, 24 жовтня, Володимир Путін провів велику прес-конференцію. Оскільки саме на ній було зроблено основні заяви за підсумками саміту, нижче наводитимуться основні тези російського президента:

• “Нинішнього року ми працювали вже в оновленому, розширеному складі, і Росія як голова в об’єднанні робила все можливе, щоб нові члени організації максимально швидко й органічно влилися в нашу сім’ю. І це в нас, на мій погляд, вийшло”.

• “На саміті було схвалено Казанську декларацію БРІКС, яка підсумувала дискусії, що відбулися. Вийшов, на наш погляд, комплексний концептуальний документ із позитивним порядком денним, спрямованим у майбутнє. Важливо, що в ньому підтверджено прихильність усіх наших держав до побудови демократичнішого, інклюзивнішого і багатополярного світопорядку, заснованого на міжнародному праві та статуті ООН, зафіксовано спільну рішучість протидіяти практиці застосування нелегітимних санкцій, спробам підірвати традиційні моральні цінності”.

• “У Казані ми підтвердили, що БРІКС – це не замкнутий формат, він відкритий для всіх, хто поділяє цінності БРІКС, і його члени готові працювати над пошуком спільних рішень без диктату ззовні або спроб нав’язати будь-кому тільки якісь вузькі підходи”.

• “Що стосується SWIFT і якихось альтернатив: ми не створювали, не створюємо жодних нікому альтернатив, але, тим не менш, питання дуже важливе на сьогодні, і одна з ключових проблем – це проблема розрахунків. Тому ми йдемо шляхом використання національних валют, це добре відомо”.

• “Усі налаштовані на те, щоб конфлікт [з Україною] закінчився якомога швидше і бажано мирними засобами. Ви знаєте, що Китайська Народна Республіка і Бразилія виступили з ініціативою на Генеральній Асамблеї в Нью-Йорку. Багато країн – учасниць БРІКС підтримують ці ініціативи, а ми зі свого боку вдячні нашим партнерам за те, що вони приділяють увагу цьому конфлікту і шукають шляхи його вирішення”.

• “Що стосується наших взаємовідносин із Корейською Народно-Демократичною Республікою: як Ви знаєте, сьогодні, по-моєму, тільки ратифіковано наш Договір про стратегічне партнерство. Там є стаття № 4, і ми анітрохи ніколи не сумнівалися, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно. Але що і як ми будемо робити – це вже наша справа, в рамках цієї статті”.

• “Що зробили провідні економіки світу? Вони зловжили своїм ексклюзивним становищем у світових фінансах – і долара, і євро. Надрукували і змели, як пилососом, з ринку найнеобхідніші товари. Вони споживають більше, ви споживаєте більше, ніж виробляєте і заробляєте. Хіба це справедливо? Ми вважаємо, що ні, і хочемо змінити цю ситуацію. Цим і займаємося в БРІКС”.

• “Що стосується переговорів з Україною, то я вже багато разів про це говорив. Ми вдячні Президенту Туреччини, пану Реджепу Таїпу Ердогану, який колись надав нам майданчик для переговорів з українською делегацією. Ми під час цього переговорного процесу наприкінці 2022 року вийшли на можливий документ, проєкт мирної угоди, українська делегація його парафувала, а значить, її все влаштовувало, – а потім раптом відмовилася”.

По закінченню прес-конференції Володимир Путін також провів окремі зустрічі з президентом Лаосу Тхонглуном Сісулітом, президентом Держави Палестина Махмудом Аббасом, президентом Мавританії Мохамедом Ульд Шейхом Ель-Газуані, президентом Болівії Луїсом Альберто Арсе Катакорою, прем’єр-міністром В’єтнаму Фам Мінь Тінєм, а також із Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем. Остання зустріч викликала особливий резонанс, оскільки раніше Гуттереш відмовився відвідати “саміт миру”, організований Україною, водночас прибув до Казані для участі в саміті БРІКС і особистої зустрічі з Путіним. Сам Гуттереш аргументував це тим, що на цьому саміті було представлено держави, які об’єднують половину населення світу. При цьому, вже наступного дня президент України Володимир Зеленський відмовив Гуттерешу у візиті до Києва.

Своє перебування в Казані російський президент продовжив до 25 жовтня. Перед вильотом до Москви він встиг провести зустріч із президентом Республіки Сербської Мілорадом Додіком і обговорити з ним актуальну політичну ситуацію в Республіці. Після повернення до Москви Володимир Путін провів зустріч із керівником Федеральної митної служби Валерієм Пікальовим, а також взяв участь у традиційній нараді з членами Ради Безпеки РФ. У вступній частині Путін зазначив, що тема наради цього разу стосувалася роботи з найближчими партнерами на південному напрямку. Також відомо, що основним доповідачем по темі виступив директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков. За інформацією Ascolta тема наради стосувалася парламентських виборів у Грузії, які відбулися 26 жовтня. 

2. Міністерство закордонних справ РФ

Як і у випадку з президентською вертикаллю, основні дипломатичні зусилля МЗС РФ були зосереджені на саміті БРІКС. Зокрема, Сергій Лавров був помічений на всіх публічних заходах у Казані. Водночас, варто звернути увагу і на низку інших подій, які можуть мати подальші наслідки для зовнішньополітичної діяльності РФ. 

1. У понеділок, 21 жовтня, було опубліковано інтерв’ю міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова виданню “Аргументы и факты”. У ньому він заявив, що “БРІКС нікого нічим жертвувати не змушує” (навівши як приклад Німеччину, де всі жителі змушені віддавати гроші на допомогу Україні). Також Лавров зазначив, що “Сполучені Штати не хочуть віддавати кермо влади, яке вони мали після Другої світової війни через Бреттон-Вудські інститути, через роль, відведену в міжнародній валютній системі долару, навіть після того, як було скасовано систему вільного обміну долара на золото”. Розмірковуючи про Україну, глава МЗС РФ заявив, що “Статут ООН не тільки про територіальну цілісність. У цьому документі набагато раніше, ніж згадана територіальна цілісність, ідеться про право націй на самовизначення. Цей принцип був правовою основою процесу деколонізації”.

2. За підсумками президентських виборів у Молдові, які відбулися 20 жовтня, офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова виступила з офіційним коментарем. “За підсумками підрахунку голосів на даному етапі можна зробити висновок, що результати голосування для керівництва Молдови та їхніх західних спонсорів невтішні. Просунутий ними проєкт інтеграції країни в Євросоюз не отримав однозначної підтримки. Більшість громадян, які проживають у самій республіці, його, по суті, відкинула. Незначну перевагу було забезпечено максимальною мобілізацією виборців, які проживають у країнах Західної Європи та Північної Америки, і безпрецедентним обмеженням можливостей голосування в Росії. Те саме стосується і розкладу голосів, отриманих чинним главою держави… Молдавани бачать, що насправді ховається за фасадом ідеї членства Молдови в Євросоюзі і розуміють справжні наміри Заходу щодо їхньої країни. Його кінцева мета – перетворення республіки на позбавлений суверенітету русофобський придаток НАТО, стирання національної ідентичності молдован, їхньої мови, культури та історії, насадження чужих молдавському суспільству неоліберальних цінностей, повний розрив зв’язків із Росією. Жителі Молдови сказали цьому “ні”.

3. У вівторок, 22 жовтня, 22 жовтня в МЗС Росії був викликаний посол ФРН у Москві, якому заявлений рішучий протест у зв’язку зі створенням за ініціативою Берліна на базі штабу ВМС ФРН у східнонімецькому Ростоку регіонального штабу морського командування НАТО. В офіційній заяві російської сторони йдеться про те, що “послу ФРН було зазначено, що цей крок правлячих кіл ФРН став продовженням курсу на повзучу ревізію підсумків Другої світової війни і мілітаризацію країни. У наявності грубе порушення духу і букви Договору про остаточне врегулювання щодо Німеччини від 12 вересня 1990 року (“Договір 2+4″), відповідно до положень п. 3 ст. 5 якого вона зобов’язана не допускати розміщення і розгортання іноземних військ на території колишньої НДР”. Також МЗС РФ вимагає від Берліна негайних і вичерпних роз’яснень.

4. 22-23 жовтня в Астані відбулося дев’яте засідання Робочої групи високого рівня з питань Каспійського моря (РГВУ). Сторони продовжили обговорення методики встановлення прямих вихідних ліній на Каспійському морі. У рамках засідання сторони провели огляд співробітництва на Каспійському морі, обговорили питання підготовки чергової зустрічі міністрів закордонних справ прикаспійських держав у Туркменістані, а також перебіг переговорного процесу щодо проєктів п’ятисторонніх документів.

5. У середу, 23 жовтня, в кулуарах саміту БРІКС, в ефірі програми “Москва. Кремль. Путін” Сергій Лавров прокоментував можливість укладення домовленостей між Москвою і Києвом про припинення атак на енергетичні об’єкти, про що раніше заявив Володимир Зеленський: “Ні. Це він згадує якісь колишні обміни думками, коли він ініціював щось схоже на те, про що Ви говорите. Після цього відбулося вторгнення в Курську область. Усім уже зрозуміло, які в нього кроки – “до миру” і які – насправді. Була “формула миру”, потім “план перемоги”. Це означає не мир. Це перемога в когось, а в іншого – поразка. Як мені сказали, зараз він придумав якусь нову “ініціативу” навздогін до “плану перемоги”, який за великим рахунком був відкинутий Заходом. Новий “план” стосується вже тих заходів, які сама Україна зобов’язується вжити: розвивати свою оборонну промисловість і щось у цьому роді. Це все несерйозно. Читаємо, як не дуже захопливий комікс”.

6. Цього ж дня спеціальний представник президента РФ з Близького Сходу і країн Африки, Михайло Богданов провів зустріч із заступником голови Політбюро ХАМАС Мусою Абу-Марзуком. Згідно з офіційними даними, під час зустрічі було обговорено військово-політичну ситуацію, що складається в секторі Газа, з акцентом на гуманітарну кризу, яка досягла катастрофічних масштабів. При цьому з російського боку особливу увагу було приділено проблемі якнайшвидшого звільнення заручників із числа громадян Росії.

7. У суботу, 26 жовтня, відбулася телефонна розмова Сергія Лаврова з Міністром закордонних справ Республіки Узбекистан Бахтієром Саїдовим. Зокрема, у зв’язку зі змінами в робочих графіках досягнуто домовленості перенести запланований на 28-29 жовтня візит Лаврова до Ташкента на пізніший термін.

3. Уряд РФ

Уряд РФ минулого тижня працював у штатному режимі. Нижче представлено ключові події, на які варто звернути увагу:

1. У понеділок, 21 жовтня, в Москві відбулися Російсько-киргизькі переговори: Михайло Мішустін провів переговори з головою Кабінету міністрів Киргизії – керівником Адміністрації Президента Киргизії Акилбеком Жапаровим. Під час переговорів було зазначено, що за перші вісім місяців поточного року товарообіг зріс на 16%. Частка рубля у взаєморозрахунках досягла майже 90%. І ми, звичайно, хотіли б зберегти таку тенденцію, щоб забезпечити стабільні та передбачувані умови для ведення бізнесу. Також сторони обговорили результати реалізації урядової програми економічного співробітництва на 2022-2026 роки.

2. У вівторок, 22 жовтня, Михайло Мішустін провів стратегічну сесію про розвиток Арктичної зони РФ. Під час сесії Мішустін зазначив, що наразі в арктичній зоні РФ діють найбільша у світі вільна економічна зона і три території випереджального розвитку. За підтримки держави реалізується майже тисяча проєктів з обсягом інвестицій близько 2 трлн рублів, і це тільки приватні інвестиції. Створюються також десятки тисяч нових робочих місць. “Крайня Північ – це екстремальні умови проживання. І Президент неодноразово ставив завдання максимально нарощувати темпи виконання поточних і перспективних завдань, безперебійно і в повному обсязі забезпечувати людей, організації всіма необхідними товарами, послугами, матеріалами, а також розширювати промислову, комунальну, соціальну інфраструктуру”, – зазначив Мішустін.

3. Цього ж дня Мішустін провів зустріч із Державним секретарем “Союзної держави” Дмитром Мезенцевим. Сторони обговорили пріоритетні завдання поглиблення російсько-білоруської інтеграції в Союзній державі в контексті підготовки до майбутнього засідання Ради Міністрів Союзної держави. Також було зазначено, що пріоритетну увагу буде приділено виконанню Основних напрямів реалізації положень Договору про створення Союзної держави на 2024-2026 роки, затверджених Вищою Державною Радою Союзної держави 6 січня 2024 року.

4. У середу, 23 жовтня, заступник голови Уряду Олександр Новак на полях саміту БРІКС у Казані провів робочу зустріч з Прем’єр-міністром В’єтнаму Фам Мінь Тінєм. Сторони обговорили питання співробітництва в паливно-енергетичному комплексі, в галузі атомної енергетики та відновлюваних джерел енергії, взаємодію в аграрному секторі, туризмі, фінансово-банківській сфері, а також у сфері освіти, науково-технічного співробітництва та культури. Відомо, що у В’єтнамі Росія планує побудувати спільний центр ядерної науки і технологій, наразі триває розробка техніко-економічного обґрунтування проєкту.

5. У четвер, 24 жовтня, відбулося традиційне засідання Уряду РФ. В основному порядку денному були питання про вдосконалення системи соціальної допомоги пенсіонерам, про підтримку підприємств, які тимчасово призупинили роботу в прикордонних регіонах, про субсидії регіонам на будівництво систем водопостачання.

ОГЛЯД РЕЗОНАНСНИХ і ВАЖЛИВИХ ПОДІЙ

1. Північнокорейські війська в Росії

Однією з найбільш резонансних тем минулого тижня стало обговорення участі військ Північної Кореї у війні проти України. Ще на початку жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило про те, що в далекосхідний регіон РФ було перекинуто кілька тисяч військовослужбовців КНДР для подальшої підготовки і відправки на тимчасово окуповані території України. Однак донедавна цю інформацію не підтверджували ні в Пентагоні, ні в НАТО. Єдиною стороною, яка підтримала інформацію ГУР МО виступила Південна Корея. Водночас 15 жовтня Володимир Путін вніс до Держдуми проєкт ратифікації договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією і КНДР, який було підписано 19 червня, під час візиту російського президента в Пхеньян. Цього ж дня Володимир Зеленський заявив, що Північна Корея “практично включилася” у війну РФ проти України.

При цьому, ще в понеділок, 21 жовтня, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков назвав інформацію про відправлення північнокорейських військових в Україну на боці РФ “суперечливою інформацією”, додавши, що співпраця РФ і КНДР “не спрямована проти третіх країн”. Примітно, що 22 жовтня в мережі з’явилося фото, на якому в одному з окупованих населених пунктів України помічено прапори РФ і КНДР. Однак більшість оглядачів назвали це фото фейковим.  Цього ж дня КНДР на засіданні ООН назвала “безпідставними чутками” заяви Південної Кореї та України про відправку своїх військ для участі у війні на боці РФ. При цьому сестра Кім Чен Ина, Кім Йо Чжон, назвала Південну Корею і Україну “невихованими собаками, вирощеними США”.

При цьому вже в середу, 23 жовтня, міністр оборони США Ллойд Остін уперше підтвердив можливість присутності військ КНДР на території РФ: “Є докази того, що в Росії перебувають війська КНДР. Що саме вони роблять? Це ще належить з’ясувати. Це те, у чому нам потрібно розібратися”. Через кілька годин координатор стратегічних комунікацій ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі на брифінгу заявив, що США володіють інформацією про прибуття в РФ 3 тисяч північнокорейських військових. 

У четвер, 24 жовтня, Держдума РФ ратифікувала Договір про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією і КНДР. Західні ЗМІ одразу ж заявили, що в цьому документі є секретний пункт, який дає змогу відправити солдатів КНДР до РФ. Однак у МЗС РФ заявили, що жодних секретних додатків до договору немає. Цього ж дня цю ситуацію вперше прокоментував Путін, чим, по суті, підтвердив чутки наявності військ КНДР на території РФ: “Знімки [з присутністю корейських солдатів на території] – річ серйозна, якщо є знімки, вони щось відображають. Але хочу звернути вашу увагу, що до ескалації в Україні призвели дії не Росії, а державний переворот 2014 року, підтриманий, насамперед, Сполученими Штатами”, – заявив Путін під час прес-конференції за підсумками саміту БРІКС.

Слідом за Путіним, у КНДР заявили, що відправка їхніх солдатів у РФ відповідає міжнародному праву. При цьому сам факт відправки все ще не підтверджують, “Думаю, що якби мало місце те, про що шумлять світові ЗМІ, то це б відповідало міжнародному праву”, – заявив заступник глави МЗС Кім Чон Гю.

Нині побутує думка, що вже з понеділка, 28 жовтня, військові КНДР можуть з’явитися в Курській області РФ для посилення позицій армії РФ. Про їхнє подальше перекидання на тимчасово окуповані території України західні ЗМІ та експерти поки що говорять з обережністю, хоча саме цей сценарій активно обговорюють українські чиновники. 

2. У Росії планують засекретити роботу уряду в разі воєнного стану

У вівторок, 22 жовтня, Міністерство юстиції РФ підготувало поправки до конституційного закону “Про воєнний стан”, які розширять заходи, що застосовуються в умовах воєнного стану. Одна з ключових пропозицій – можливість обмеження доступу до інформації про діяльність органів федеральної, регіональної влади та місцевого самоврядування. Наразі воєнний стан у Росії не діє. Але з 19 жовтня 2022 року (у правовому полі РФ) він діє на територіях, тимчасово окупованих Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.

3. Затримання експомічника глави АП Анатолія Яновського

У п’ятницю, 25 жовтня, у Москві співробітники ФСБ затримали Анатолія Яновського. Його підозрюють у причетності до махінацій у вугільній галузі. Яновський обіймав посаду заступника міністра енергетики з 2008 по 2021 рік. Із 2004 до 2008 року був заступником міністра промисловості та енергетики РФ. 2021 року перейшов на роботу в адміністрацію президента, де курирував комісію з ПЕК на посаді помічника керівника АП. Зараз працює на посаді першого віцепрезидента “Академії гірничих наук”.

Примітно, що Яновського вважали членом команди Сергія Кирієнка, а його затримання, по суті, стало другим значущим затриманням із команди першого заступника глави АП після арешту сенатора Савельєва.  Джерела Ascolta зазначають, що Яновський нібито був однією з найвпливовіших фігур у сфері російської енергетики. Свого часу саме він займався зміною керівництва команії Лукойл. Також наголошується, що проблеми у Яновського почалися після призначення міненерго Сергія Цивільова, з яким у нього давня війна. 

У разі підтвердження цієї інформації, а також продовження справи проти Яновського, можна говорити про посилення апаратної боротьби, в якій задіяні одразу кілька веж Кремля. По суті, йдеться про спробу умовної групи Чемезова знизити вплив Сергія Кирієнка, який вважається близьким до групи Ковальчуків.  

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІД ASCOLTA

Росія минулого тижня пожинала інформаційні плоди Казанського саміту БРІКС. З погляду російського керівництва головним підсумком саміту стала демонстрація того факту, що Росія продемонструвала фактичну відсутність блокади з боку світової спільноти. Особливий акцент було зроблено на візиті в Казань Генерального секретаря ООН Гуттереша: його присутність була свідченням того, що Росія не є країною-ізгоєм. 

Багато рішень саміту БРІКС визнано справді важливими (у Росії їх уже назвали “історичними”). По-перше, це стосується перетворення китайсько-бразильської позиції щодо війни в Україні на позицію БРІКС і “Глобального Півдня” – Південь наполягає на проведенні переговорів між Росією та Україною. Решта формулювань досить розмиті. По-друге, розширення БРІКС і нова ієрархія всередині БРІКС. По-третє, перший крок до створення власної валюти і власної платіжної системи БРІКС. По-четверте, це важливі кроки щодо примирення Індії та Китаю (через тиждень після завершення саміту на найнебезпечнішій ділянці індійсько-китайського кордону почалося відведення військ). 

Під час саміту Путін провів низку важливих зустрічей, найважливішою з яких є зустріч із Головою КНР Сі Цзіньпіном. За даними Ascolta, сторони домовилися про організацію візиту Путіна до Піднебесної на початку 2025 року. Також було обговорено спірні питання співпраці у фінансовій та енергетичній сферах. За наявними даними, Путін залишився задоволений результатом переговорів.

Водночас можна констатувати, що підсумкова прес-конференція Путіна не дала якихось нових смислів. Росія, як і весь світ, чекає завершення президентських виборів у США – для того, щоб почати вироблення стратегії взаємодії з новим керівництвом Сполучених Штатів. За інформацією Ascolta, у Москві вже розробили три плани дій – на випадок перемоги Трампа, на випадок перемоги Гарріс і на випадок гострого протистояння між прихильниками республіканців і демократів. Останній варіант з точки зору Росії є найбільш бажаним. На другому місці – прихід Трампа, оскільки він буде пов’язаний і зі спробами домовленостей між США і Росією (про що вже заявив кандидат у віцепрезиденти Венс), і з торговельними війнами між США і ЄС (у такому разі Євросоюз ризикує стати “трофеєм” для Росії). Третій варіант (Гарріс) є найменш бажаним з погляду Росії, саме тому до нього готуються з особливою ретельністю, не виключаючи того, що в найближчі чотири роки Росії доведеться зіткнутися з необхідністю прямого бойового зіткнення з НАТО.

Дуже важливим моментом став вихід у світ мемуарів колишнього посла США в Москві Джона Саллівана. Сама публікація мемуарів, так само як і час виходу книги, свідчить про те, що в США існує ідея “м’якого компромісу” з Москвою. Автор дає дуже точні, а подекуди й компліментарні характеристики багатьом людям з оточення Путіна, а самі мемуари написані під неартикульованим гаслом “Зрозуміти Росію”. 

У кадровому плані важливо підкреслити те, що в засобах масової інформації з’явився помічник президента РФ Юрій Ушаков, що свідчить про збереження ним впливу на процес ухвалення рішень (багато експертів пророкували швидку відставку Ушакова через вік і малу ефективність). Продовження повноважень голови Слідчого комітету РФ Бастрикіна після досягнення ним граничної планки перебування на державній службі свідчить про те, що Путін має намір найближчим часом зберегти вплив основних членів своєї команди і не має наміру оголошувати гучні відставки. 

Але затримання Анатолія Яновського вказує на те, що деякі групи впливу (зокрема, Ковальчуків і Кирієнка) можуть істотно стримати свої апетити – їх змусять зважати на інтереси “Сім’ї”, яка формується і яка до кінця терміну повноважень Путіна буде головним неформальним інститутом влади, відповідальним за безболісний транзит, – щоб уникнути воєн і конкуренції між “лазнями Кремля”.