Росія за тиждень: 30.09-06.10

ОГЛЯД ОФІЦІЙНИХ ПОДІЙ

1. Президент РФ

Протягом минулого тижня Кремль не демонстрував особливої активності в плані публічних заходів, офіційних зустрічей або робочих візитів. Одним із головних інформаційних приводів стало святкування так званого дня «возз’єднання нових регіонів РФ» [самопроголошених «ДНР» і «ЛНР», а також тимчасово окупованих частин Запорізької та Херсонської областей]. З цього приводу російський президент виступив із відеозверненням до жителів окупованих територій. Одним із головних посилів звернення стала теза про «підтримку» і «звільнення»: “Ми не кинули своїх братів і сестер, намагалися досягти мирного вирішення важкого конфлікту. Ви знаєте, чим закінчилися ці переговори: брехнею, фальсифікацією та обманом з боку західних еліт, які за цей час перетворили Україну на свою колонію, на військовий плацдарм, націлений на Росію”.

Водночас у Кремлі вирішили продемонструвати високий рівень інтеграції окупованих територій у суспільно-політичну систему країни: 2 жовтня Володимир Путін провів зустріч із колишнім командир батальйону «Спарта» [терористичного угруповання, що діє в системі самопроголошеної ДНР] Артемом Жогою, призначивши його представником президента в Уральському федеральному окрузі. Ця подія також важлива і з точки зору посилення молодого військового крила в оточенні російського президента. 

Також минулого тижня Володимир Путін провів зустріч із міністром енергетики Сергієм Цивільовим, обговоривши актуальну ситуацію в паливно-енергетичному комплексі РФ. Зокрема, було обговорено процес впровадження двох нових напрямів: системоутворюючі територіальні мережеві організації, а також реалізацію закону про майнінгову діяльність, яка, за словами міністра, вже легалізована і вимагає сплати податків. 

Крім цього, велику увагу Кремль приділив і темі освіти. У контексті святкування Всесвітнього дня вчителя Володимир Путін провів низку заходів, які демонструють підвищену увагу Кремля до освітньої теми (важливо нагадати, що це питання регулярно порушує російський президент, а також позиціонує його як стратегічно важливе для подальшого розвитку країни). Зокрема, Путін відвідав індустріальний парк «Руднево», де взяв участь у відкритті першого майданчика практичної підготовки коледжів Москви. Також він провів онлайн зустріч із фіналістами всеросійських професійних конкурсів у сфері освіти. Крім цього, російський президент виступив із відеозверненням, у якому привітав усіх вчителів Росії: “Росія завжди славилася сильною педагогічною школою. Люди різного віку і професій з теплотою і вдячністю згадують своїх вчителів, наставників, їхню душевну участь у нашій долі. І ваш приклад, упевнений, надихає багатьох молодих людей, підлітків ще, на те, щоб обрати для себе педагогічний фах. Саме така спадкоємність поколінь, заощадження, примноження традицій, якими ми по праву пишаємося, дають змогу нам упевнено йти вперед, розвивати на суверенній основі нашу систему освіти, поєднуючи найкращий досвід дореволюційної, радянської школи та сучасні підходи».

У п’ятницю, 4 жовтня, відбулася традиційна нарада з постійними членами Ради Безпеки. Цього разу вона була присвячена заходам щодо формування системи міжнародних розрахунків. Крім звичайного складу РБ, у нараді також взяла участь голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна. 

У контексті міжнародних контактів російський президент провів телефонну розмову з Президентом Республіки Таджикистан Емомалі Рахмоном. Однак приводом для розмови стало привітання Рахмона з Днем народження, який він відзначає 5 жовтня. За підсумками розмови сторони також заявили, що порушили низку практичних питань у зв’язку з майбутнім у Москві 8 жовтня засіданням Ради глав держав СНД.

2. Міністерство закордонних справ РФ

Минулого тижня відбулася низка важливих подій на дипломатичному рівні, які торкнулися різних напрямів зовнішньополітичної діяльності РФ. Нижче представлено ключові напрямки, які можуть отримати подальший розвиток у найближчій перспективі:

• 30 вересня представник Президента з Близького Сходу і країн Африки, Михайло Богданов провів зустріч із представником керівництва «Астанинської платформи» сирійської опозиції Ранду Кассіс. Під час бесіди відбувся поглиблений обмін думками щодо розвитку ситуації в Сирії та навколо неї в контексті різкого загострення загальної обстановки на Близькому Сході.

• 30 вересня представник Президента з Близького Сходу і країн Африки, Михайло Богданов провів зустріч з Послом Буркіна-Фасо в Москві Арістідом Тапсобою. Під час зустрічі обговорювалися актуальні питання подальшого зміцнення двосторонніх відносин, активізація політичного діалогу, а також підготовка до міністерської конференції Форуму партнерства Росія-Африка, що має відбутися в Сочі в листопаді поточного року. У цьому контексті варто зазначити, що 26 і 28 вересня в Нью-Йорку було підписано спільні заяви РФ з Буркіна-Фасо і Малі про нерозміщення першими зброї в космосі (з огляду на серйозне занепокоєння США і Європи щодо розміщення Москвою зброї в космосі, про що раніше неодноразово заявляли офіційні спікери, цей факт можна розглядати як демонстрацію Москвою готовності до компромісу з цього питання).

• 1 жовтня МЗС РФ засудило вторгнення ізраїльської армії на територію Лівану, а також висловило солідарність із керівництвом і народом Лівану, який зазнав збройної агресії.

• 2 жовтня Глава МЗС РФ Сергій Лавров провів зустріч із Головою Консультативної ради Султанату Оман Халедом Аль-Маавалі, який перебуває з офіційним візитом у Москві. Зазначається, що під час зустрічі сторони висловили зацікавленість у продовженні зовнішньополітичної координації в інтересах якнайшвидшого розв’язання гострих регіональних і міжнародних криз винятково політико-дипломатичними засобами на основі врахування законних інтересів залучених сторін і відповідно до фундаментальних положень Статуту ООН.

• 4 жовтня в Москві відбулася зустріч Сергія Лаврова з в.о. міністра закордонних справ Афганістану Аміром Моттакі. Зазначається, що під час зустрічі було підкреслено взаємну зацікавленість Росії та Афганістану в підтримці довірчих політичних відносин і нарощуванні взаємовигідного торгово-економічного співробітництва з особливим акцентом на опрацюванні проєктів у сферах енергетики та сільського господарства.

• 4 жовтня Сергій Лавров провів зустріч із Послом Республіки Вірменія в Росії Гургеном Арсеняном. Подробиць зустрічі не розголошують, проте зазначають, що обговорювали деякі питання російсько-вірменських відносин і регіонального порядку денного.

• 4 жовтня Сергій Лавров провів зустріч із новим Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Азербайджан Рахманом Мустафаєвим, який приступив до виконання своїх обов’язків. 

• 5 жовтня виконувач обов’язків керівника Делегації РФ на переговорах у Відні з питань воєнної безпеки та контролю над озброєннями Юрій Жданов виступив на 1089-му пленарному засіданні Форуму ОБСЄ зі співробітництва в галузі безпеки. Виступ був присвячений обґрунтуванню триваючої [так званої] «СВО» Росії проти України. У ньому підкреслюється, що головною метою агресії є «демілітаризація» і «денацифікація» України. Росія засуджує Захід, зокрема США та їхніх союзників, за політику гегемонії та втручання у справи суверенних держав, що, на думку Жданового, призвело до глобальних криз, зокрема до нинішнього конфлікту в Україні. У тексті також засуджуються поставки зброї, включно з касетними боєприпасами, Україні і стверджується, що Захід сприяє «українському режиму», який нібито використовує методи терору проти Росії. “Конфронтація і гегемонізм нездатні розв’язати жодну глобальну проблему, тим більше у сфері військово-політичної безпеки. Вони лише штучно стримують об’єктивний процес формування демократичного багатополярного світоустрою».

• 5 жовтня Надзвичайний і повноважний посол РФ у США Анатолій Антонов завершив свою дипломатичну місію у США і повернувся до Москви. Антонов очолював російське посольство у США із серпня 2017 року. До цього він працював у департаменті з питань безпеки та роззброєння МЗС РФ. У 2011-2016 роках обіймав посаду заступника міністра оборони РФ, а потім був заступником міністра закордонних справ РФ. Антонов перебуває під міжнародними санкціями за підтримку російського вторгнення в Україну. Наразі обговорюється кілька можливих кандидатур на посаду нового посла РФ у США, серед яких розглядають і Сергія Рябкова. Однак, найімовірніше, до інавгурації новообраного президента США затвердження нового посла виглядає малоймовірним. 

3. Уряд

З 30 вересня прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін відвідав з дводенним візитом Вірменію, де взяв участь у пленарному засіданні Євразійського економічного форуму 2024 «Цифровізація в сучасних реаліях – імператив для забезпечення чотирьох свобод», а також у засіданні Євразійської міжурядової ради в розширеному складі. 

Учасники засідання Євразійської міжурядової ради обговорили актуальні завдання поглиблення інтеграції в рамках Євразійського економічного союзу, зокрема питання функціонування внутрішнього ринку, розвитку взаємодії в промисловій, транспортній, митно-тарифній, сільськогосподарській та енергетичній сферах, а також розглянули основні напрямки промислового співробітництва в рамках ЄАЕС до 2030 року.

Також, на полях Євразійської міжурядової ради відбулася зустріч Михайла Мішустіна з прем’єр-міністром Білорусі Романом Головченком.

3 жовтня в Москві відбулося чергове засідання Уряду РФ. Згідно з наявною інформацією, під час засідання обговорювали підсумки візитів до Ірану (29 вересня) і Вірменії (30 вересня), продовження пільгової ставки з податку на прибуток для підприємств радіоелектронної промисловості, а також допомогу промисловим підприємствам у створенні нової власної продукції. 

ОГЛЯД ПУБЛІКАЦІЙ І ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ

1. Росія в контексті ескалації на Близькому Сході

Після загострення ситуації на Близькому Сході та ракетної атаки Ірану по території Ізраїлю, багато оглядачів звернули увагу на те, що сама атака виявилася досить «результативною», а система протиповітряної оборони Ізраїлю не зуміла впоратися з багатьма цілями. Водночас низка джерел заявляли, що для досягнення подібного ефекту Іран, найімовірніше, заручився підтримкою зовнішніх сил, які допомогли із супутниковим наведенням на цілі або обходом ізраїльської протиповітряної оборони. Водночас одразу кілька джерел Ascolta заявили, що таку підтримку справді надавала Росія, яка намагається в такий спосіб продемонструвати власний вплив на процеси в близькосхідному регіоні. 

Варто зазначити, що через кілька днів після атаки Ірану по території Ізраїлю, американське видання The New York Times повідомило, що Іран звернувся до Росії з проханням допомогти в проведенні супутникової розвідки у зв’язку з підготовкою до можливого удару Ізраїлю. За словами двох іранських чиновників, знайомих із плануванням війни, які не мають права говорити публічно, Іран попросив Росію про співпрацю із супутниковою розвідкою перед можливою відповіддю Ізраїлю».

Примітно, що 3 жовтня низкою сирійських і турецьких джерел поширилася інформація, згідно з якою Ізраїль завдав удару по російській авіабазі Хмеймім у Сирії. Пізніше про це написало і німецьке видання Bild. У матеріалі наголошується, що поруч із єдиною російською авіабазою в Сирії прогриміла серія сильних вибухів. Імовірно, Ізраїль таким чином знищив партію зброї, яку збиралися доставити з Ірану для «Хезболли» через російську базу. Bild зазначає, що Ізраїль за допомогою авіаударів уже багато років намагається порушити постачання зброї «Хезболлі» через територію Сирії. Однак до сьогодні російська військова база не була метою цих атак.

“Ізраїльська атака була спрямована на склад всередині російської бази Хмеймім. Ізраїль розбомбив базу через годину після прибуття на неї іранського літака Qeshm Fars Air”, – написав журналіст опозиційної сирійської телекомпанії Syria TV Абдулла аль-Муса.

2. Стаття Міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова «ООН: знову бути центром для узгодження дій націй»

4 жовтня, в журналі «Россия в глобальной политике» було опубліковано статтю глави МЗС РФ Сергія Лаврова «ООН: знову бути центром для узгодження дій націй». У ній російський дипломат розмірковує про перспективи реформування ООН крізь призму підсумків нещодавньої загальнополітичної дискусія 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Лавров посилається на Статут ООН, вкотре повторюючи тезу про те, що Україна порушує права російськомовного населення, і вважає, що дії Росії спрямовані на усунення цих порушень. Також він критикує «Формулу миру» Володимира Зеленського, вважаючи її безвихідною, і підкреслює, що Росія готова до переговорів, ґрунтуючись на планах, викладених Володимиром Путіним у 2024 році.

Ключові тези:

• «Росія з розумінням поставилася до ідеї Генерального секретаря А.Гутерреша про його скликання, оскільки криза Всесвітньої організації поглиблюється, і з цим треба щось робити».

• «В історії ООН було чимало амбітних заходів, що завершилися гучними деклараціями, які незабаром були забуті».

• «Захід розтоптав усі ті “непорушні цінності” глобалізації, про які нам розповідали стільки років з усіх трибун».

• «Хіба час говорити про глобальну співпрацю, коли країни Заходу розв’язали справжню санкційну війну проти доброї половини держав світу?».

• «Понад 60 років триває торговельна блокада Куби, скасувати яку вимагає переважна більшість членів міжнародної спільноти».

• «Вашингтон блокує нормальну роботу СОТ з вирішення спорів і реформу Бреттон-Вудських інститутів».

• «Дійшло до того, що саму ООН Захід також хоче перетворити на інструмент просування своїх корисливих установок».

• «Секретаріат повинен просувати об’єднавчі ідеї, пропонувати варіанти компромісів, а не винаходити виправдання для впровадження в роботу ООН вигідних Заходу наративів».

• «Немає і не може бути виправдання актам тероризму 7 жовтня 2023 року, жертвами яких стали ізраїльтяни».

• «Має бути забезпечено доставку в сектор Газа гуманітарних вантажів, організовано відновлення інфраструктури».

• «Руйнування Лівії відкрило шлях тероризму в Сахаро-Сахельський регіон і стало причиною міграційних потоків до Європи».

• «Політичні вбивства і військові інтервенції, як-от вторгнення Ізраїлю до Лівану, залишаються без засудження з боку США, що підриває суверенітет інших держав».

• «Безпека має бути неподільною для всіх, інакше її не буде ні для кого. Цей принцип Росія намагалася впровадити у свідомість західних країн, які порушують міжнародні домовленості, розширюючи НАТО і створюючи загрози для Росії».

• «Безпрецедентний рівень зарозумілості й агресивності західної політики щодо Росії не просто зводить нанівець саму просунуту Генеральним секретарем ООН ідею “глобального співробітництва”, а й дедалі більше блокує функціонування всієї системи глобального управління, зокрема й Ради Безпеки».

• «Світовій більшості очевидно, що конфронтація і гегемонізм не вирішать жодної глобальної проблеми. Вони лише штучно стримують об’єктивний процес формування багатополярного світоустрою, який спиратиметься на рівність прав великих і малих націй».

• «Глобальний Південь і Схід дедалі голосніше заявляють про свої права на повноцінну участь у процесах ухвалення рішень з усього спектра міжнародного порядку денного».

• «Сьогодні належить по-новому поглянути на шляхи забезпечення безпеки в різних регіонах, витягуючи уроки з сумного досвіду функціонування моделей євроатлантичної безпеки, які Захід поставив на службу своїм експансіоністським задумам».

• «Справедливий світопорядок передбачає розширення представленості Глобального Півдня і Сходу в Раді Безпеки ООН, тобто країн Африки, Азії, Латинської Америки».

• «У травні 2025 року відзначатиметься 80-річчя Перемоги у Другій світовій війні… У таких злочинів немає терміну давності, як немає морального виправдання тим, хто намагається сьогодні обіляти нацистських катів».

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІД ASCOLTA

Минулий тиждень у Російській Федерації характеризувався двома головними моментами – виробленням ставлення до близькосхідної кризи і заявкою на внутрішню перебудову російської системи еліт. 

Загострення ситуації на Близькому Сході – це не тільки велика проблема для співіснування держав регіону. Це ще й виклик для держав, які мають свої інтереси в регіоні, зокрема, для Росії. Очевидно, що Росія грає явно на боці Ірану та Сирії – її найважливіших партнерів у регіоні. Також Росія всіляко намагається підтримувати відносини з арабським світом, демонструючи, що її симпатії не на боці Ізраїлю. Однак певною мірою Росія зацікавлена в «контрольованій ескалації» ситуації: це може призвести до різкого підвищення цін на нафту на світових ринках. «Контрольованої ескалації» якраз не хотіли б допустити США та їхні союзники, особливо чутливі до цінових стрибків на нафтовому ринку. 

Очевидно, близькосхідна проблематика на сьогоднішній день стала домінантною, і з погляду Кремля вона навіть пріоритетніша за «українське питання» (у дипломатичному плані зрушень не спостерігається, у військовому плані Росія має тактичну перевагу над ЗСУ, багато питань, пов’язаних з Україною, відкладено до розуміння того, як пройдуть зустрічі лідерів США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а також черговий «Рамштайн»). 

Візит глави Уряду РФ Михайла Мішустіна до Ірану після серії взаємних візитів іранських і російських високопоставлених діячів свідчить, що питання поглиблення співпраці з Тегераном є пріоритетним: від того, наскільки серйозно вдасться протистояти ізраїльській відповіді на обстріл іранськими ракетами території Ізраїлю, залежатиме успіх зовнішньополітичної гри Росії на Близькому Сході. 

Очевидно, що Росія та Іран замишляють якусь асиметричну гру проти Ізраїлю (за всіх розкладів Росія не зацікавлена в тому, щоб Нетаньягу пішов з Ізраїлю, – він, з погляду Кремля, надто зручний і надто прогнозований партнер; також Росія розуміє, що втрата контрольованості конфлікту може призвести до того, що Туреччина та Саудівська Аравія почнуть відігравати надто самостійну роль у регіоні, а для Росії це вкрай невигідно). 

Цікаво, що масований ракетний удар Ірану по Ізраїлю мав характер демонстративний: більшість ракет не мали вибухового заряду, а сам обстріл мав на меті показати два основні моменти: а) Іран може обійти ізраїльську систему «Залізний купол» (показано її неефективність); б) Іран має можливість користуватися російськими супутниками для наведення ракет на цілі на території Ізраїлю. Найближчим часом ми побачимо, наскільки сигнали Ірану були правильно зрозумілі в Тель-Авіві.

Що стосується внутрішньої перебудови станової системи Російської Федерації, то призначення Артема Жоги, одного з польових командирів так званої «ДНР», повноважним представником президента РФ в Уральському федеральному окрузі, показове: по-перше, Путін дає зрозуміти, що в Росії формується новий елітарний прошарок – ветерани [так званої] «СВО» (син Жоги Володимир загинув у березні 2022 року під Волновахою, сам Артем командував батальйоном «Спарта»). Наприкінці 2023 року саме Артем Жога став тим, хто офіційно «висунув» Путіна в президенти (Путін заявив про свій намір офіційно балотуватися, відповідаючи на запитання Жоги). Уже тоді говорили, що Путін надалі може зробити ставку на ветеранів [так званої] «СВО» як на нову еліту. 

По-друге, це призначення показує, що з точки зору Кремля «нові регіони» більше не сприймаються як щось чужорідне і другосортне. Раніше з усіх висуванців цього регіону тільки Дмитро Трапезніков, який короткий час виконував обов’язки «глави ДНР», зміг продовжити свою кар’єру в Росії, та й то на другорядних ролях (глава адміністрації Елісти, заступник голови уряду Калмикії). Але Трапезников – уродженець Краснодара. А в даній ситуації можна очікувати, що значна частина донецьких, луганських, запорізьких і херсонських активістів можуть отримати призначення, не кажучи вже про велику кількість чиновників, які пройшли через війну в Україні. Цей прошарок може стати тим резервом, який змінить нинішню еліту.

Що показово: призначення Жоги було дуже насторожено сприйнято багатьма нинішніми «стовпами влади» в Росії, оскільки створюється небезпечний (для них) прецедент. Путін робить ставку на тих, хто пройшли через випробування війною, а це загрожує наслідками для тих, хто був із Путіним до війни.