Росія за тиждень (02.09-09.09)

1. Візит Володимира Путіна до Республіки Тива

У понеділок, 2 вересня, Володимир Путін уперше за останні десять років прибув із робочим візитом до Кизила – столиці Республіки Тива. Під час візиту російський президент провів кілька зустрічей із керівництвом Республіки, а також узяв участь у низці заходів.

Відкритий урок “Розмова про важливе”

Під час візиту в Кизил Путін відвідав одну з нових шкіл, у якій провів традиційний відкритий урок “Розмова про важливе”, присвячений початку нового навчального року. Під час спілкування з учнями російський президент порушив і низку політичних питань.

Ключові тези:

• “Зрозуміло, вітаю всіх школярів, студентів, викладачів, батьків Росії з початком нового навчального року. Це завжди велика подія не тільки для учнів і студентів. Це завжди велика подія для всіх членів сім’ї, для батьків, насамперед, зрозуміло, для бабусь дідусів, для тих, хто присвячує своє життя питанням освіти”.

• “Треба сказати, що і сьогодні ті традиції, які були закладені ще нашими попередниками, нашими предками, дідусями, бабусями, живі та зміцнюються. Маю на увазі, зокрема, й те, що близько 10 тисяч жителів Республіки Тива беруть найактивнішу участь у [так званій] “СВО”. Вони, ризикуючи собою, своїми життями, своїм здоров’ям, захищають кожного з вас і всю країну загалом”.

• “Нагадаю, що початок [так званої] “СВО” був пов’язаний із нескінченними провокаціями, які чинив наш противник, і [так званим] “держпереворотом” в Україні, після якого почали придушувати все, що більш-менш позитивно ставилося до нашої країни. Почали створювати на цій території, на території України, фактично бази, почали придушувати все, що пов’язано з російською мовою, нашою культурою, історичною пам’яттю. Почали створювати з України антиросійський анклав, анти-Росію. Перейшли до реального будівництва там іноземних військових баз тощо. Почали придушувати, повторюю, людей, які хотіли нормальних стосунків із нашою країною”.

• “Ми захищаємо і тих людей, які живуть на Донбасі, і наше спільне майбутнє, майбутнє Росії, тому що ми не можемо дозволити собі, щоб у нас під боком створювали ворожі структури, які виношують агресивні плани щодо нашої країни і постійно намагаються дестабілізувати Російську Федерацію”.

• “З приводу мирних переговорів. Я завжди говорив про те, що ми хочемо всі спірні питання вирішувати мирними засобами. Ви молоді люди ще зовсім, школярі, проте читаєте, все знаєте, адже все почалося, гаряча фаза почалася, коли наш супротивник викинув усі домовленості, пов’язані з можливістю мирного врегулювання на Донбасі. Вони оголосили про те, що не будуть виконувати так звані Мінські угоди, коли ми домовилися тоді про те, як далі повинні вибудовувати відносини з Україною і всередині України з тими людьми, які не втрачають зв’язку з нашою країною, з Росією. Ні, вони викинули всі ці домовленості і почали підготовку до військових операцій, які і так уже неодноразово проводили на території Донбасу. Ми, по суті, що почали робити? Захищати людей, наших людей, які живуть на цій території. Проте ми завжди виступали за мирне врегулювання”.

• “До чого це призвело? Якщо припиняться бойові дії, українській владі доведеться скасовувати воєнний стан. А після скасування воєнного стану потрібно відразу проводити президентські вибори. А чинна влада явно до цього не готова, тому що шансів бути переобраною у неї небагато. Тому вони не зацікавлені в припиненні бойових дій, тому вони вчинили ось цю провокацію в Курській області, а до цього намагалися здійснити таку саму провокацію в Бєлгородській області, де живе Ваша подруга. Я думаю, що пов’язано насамперед із цим”.

• “Зараз у нас зростає інтерес до китайської мови. Чому? Тому що контактів багато. Бізнес розвивається відповідним чином, дуже багато з’являється партнерів між Росією і Китаєм. Вони з’являються природним чином. У нас понад 200 мільярдів доларів оборот із Китаєм, уже 230, за різними підрахунками. І обсяг збільшується. А що це означає? Це не просто означає, що товари перевозяться з однієї країни в іншу або наші спільні наукові колективи створюються тощо”.

• “У нас немає ворожих мов, у нас навіть немає ворожих країн. У нас є ворожі еліти в деяких країнах, які борються з Росією століттями, не тільки зараз, з метою послабити країну. Тому що вони вважають, що занадто велика. Їм “загрожує” така велика країна, як Росія. Вони намагаються наш розвиток загальмувати, “притопити” трошки, а можливо, і “множко”. Деякі публічно – ви розумієте, я ж нічого не вигадую, це в книжках написано в них, у статтях – думають про те, щоб розділити Росію на окремі частини”.

Нарада з питань соціально-економічного розвитку Республіки Тива

Також, після закінчення відкритого уроку, Володимир Путін провів у Кизилі онлайн-нараду з питань соціально-економічного розвитку Республіки Тива. По закінченню наради, Путін також провів окрему робочу зустріч із главою Республіки Тива Владиславом Ховалигом.

Ключові тези:

• Путін: “Нагадаю ще раз, що Тува була першою державою, тоді незалежною державою, яка як союзник Радянського Союзу долучилася до нашої спільної боротьби з нацизмом і оголосила війну нацистській Німеччині, а потім і мілітаристській Японії”.

• Путін: “Зазначу, що Тува має багату мінерально-сировинну базу. Тут зосереджені великі запаси свинцю, кам’яного вугілля, кольорових і рідкісних металів, зокрема розташоване одне з найбільших у Росії родовищ літію. Він, як відомо, затребуваний при виробництві акумуляторів, електроніки, інших комплектуючих для атомної промисловості, космічної та авіаційної галузей, словом, для галузей майбутнього”.

• Владислав Ховалиг (Глава Республіки Тува): “80 років – дуже невеликий історичний термін. У Туві зроблено чимало. Однак через різні причини поки що не вдалося подолати низку інфраструктурних обмежень. На розмір доходів населення впливають також особливості демографічної ситуації, що вдвічі перевищують середньоросійський рівень народжуваності, і висока частка багатодітних сімей”.

• Ховалиг: “Завдяки підтриманій Вами програмі пільгової іпотеки під два відсотки забезпечено різке зростання житлового будівництва. Але найголовніше – люди отримали надію на те, що зможуть у себе, на малій батьківщині, жити в сучасних квартирах із поліпшеним плануванням. Якість життя і настрій одразу підвищуються. Це для нас важлива мотивація працювати ще більше”.

• Ховалиг: “Одним із перспективних проєктів є освоєння Тастигського родовища літію. Розробник – компанія “Ельбрусметалл-літій”, яка входить до структури “Ростеха”. 

• Ховалиг: “Тува – один із шести високодотаційних регіонів. На жаль, темп зростання власних доходів і дотацій відстає від темпу зростання соціальних зобов’язань, зокрема щодо підвищення фонду оплати праці працівників бюджетної сфери. У зв’язку з цим ми змушені спрямовувати всі додаткові джерела на виплату зарплати і проводити свого роду пріоритизацію серед пріоритетних видатків”.

По закінченню робочих зустрічей Володимир Путін відвідав Кизилське президентське кадетське училище, а також Центральний тувинський буддійський монастир. Після цього російський президент попрямував до Монголії з державним візитом.

Підсумки/прогнози:

Візит абсолютно робочий, без серйозних і далекосяжних наслідків. Це технічна зупинка дорогою до Монголії, якій надали статус візиту президента в регіон. Тим більше, що 11 жовтня виповнюється 80-річчя входження Туви до складу Російської Федерації. 

Але важливим моментом стало те, що до складу делегації не було включено секретаря Ради національної безпеки Сергія Шойгу – “головного тувінца” Росії, уродженця Тиви. Це побічно підтверджує інформацію про те, що найближчим часом може відбутися відставка Шойгу. 

2. Візит Володимира Путіна до Монголії

У понеділок, 2 вересня, Володимир Путін прибув з офіційним візитом до Монголії. Приводом для візиту стало запрошення президента Монголії Ухнагійн Хурелсуха взяти участь в урочистих заходах, присвячених 85-річчю спільної перемоги радянських і монгольських збройних сил над японськими мілітаристами на річці Халхін-Гол. 

Також під час візиту російський президент провів низку двосторонніх переговорів і взяв участь у деяких заходах. Водночас головною темою, обговорюваною під час переговорів із президентом Монголії, стало продовження будівництва другої гілки газопроводу “Сила Сибіру 2”. 

Примітно, що для світових ЗМІ цей візит насамперед був цікавий тим, що Монголія, яка ратифікувала Римський статут, з юридичного погляду мала затримати Володимира Путіна після прибуття в аеропорт і передати його слідчим Міжнародного кримінального суду. Однак цього, з очевидних причин, не сталося. 

Уже 3 вересня, перед початком переговорів, на площі Сухе-Батора в Улан-Баторі відбулася церемонія офіційної зустрічі Володимира Путіна з Президентом Монголії Ухнагійн Хурелсухом, під час якої глави двох держав представили членів своїх делегацій. Далі лідери двох країн провели переговори в розширеному і вузькому форматах.

Виступи президентів Росії та Монголії на переговорах у розширеному складі

• Хурелсух: “Хотів би висловити мою щиру вдячність і вдячність з монгольської сторони за те, що Ви перебуваєте з офіційним візитом у нас в країні в той рік, коли ми святкуємо, відзначаємо 85-річчя спільної перемоги в битві на річці Халхін-Гол”.

• Хурелсух: “Також приємно відзначити те, що наші відносини – між нашими країнами і народами – є традиційно дружніми, і те, що наші країни-сусіди з плином часу продовжують зміцнювати ці дружні стосунки і співпрацю, доповнювати [їх] новим змістом. Тепер, у цей час, наші відносини та співпраця досягли рівня всеосяжного стратегічного партнерства”.

• Хурелсух: “Ваш теперішній візит має дати додатковий імпульс розвитку наших торговельно-економічних відносин, для того, щоб наповнити їх економічним змістом насамперед у таких галузях, як паливно-енергетичний комплекс, дорожньо-транспортна логістика, захист довкілля, а також у царині культури, освіти, охорони здоров’я та в інших галузях гуманітарної взаємодії”.

• Путін: “У 1939 році радянські та монгольські воїни дали рішучу відсіч японським агресорам, відстоявши суверенітет і територіальну цілісність Монголії. Узи бойового братерства, що скріпили народи наших країн, і донині є надійним підґрунтям для дружби, співпраці та добросусідства. Упевнений, що цю спадщину необхідно передати і майбутнім поколінням”.

• Путін: “Відносини з Монголією входять до числа пріоритетів нашої зовнішньої політики в Азії і виведені на високий рівень всеосяжного стратегічного партнерства. Підтримується стійкий діалог по лінії керівництва урядів, парламентів, громадських організацій, у сфері безпеки. Реалізується програма дій з розвитку міжрегіонального та прикордонного співробітництва. Що стосується торговельно-економічних зв’язків, то вони розвиваються успішно: за січень – липень цього року товарообіг зріс на 21 відсоток”.

• Путін: “Традиційно велику увагу приділяємо і гуманітарним зв’язкам, зокрема освітнім. Велика кількість монгольських студентів навчається в Росії. На 2024-2025 навчальний рік передбачено ще 620 місць. І ми цінуємо інтерес монгольської молоді до вивчення російської мови”.

• Путін: “Упевнений, що під час сьогоднішнього візиту вдасться в контакті з монгольськими колегами, друзями ґрунтовно розглянути ключові питання співробітництва наших країн з метою подальшого поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства Росії і Монголії”.

Заяви Володимира Путіна та Ухнагійн Хурелсуха для ЗМІ

• Хурелсух: “Радий відзначити, що традиційні дружні стосунки і співробітництво між народами наших двох країн, які є вічними сусідами, з часом зміцнилися, наповнилися новим змістом і в даний час досягли рівня всеосяжного стратегічного партнерства”.

• Хурелсух: “Ваш нинішній візит до Монголії, шановний Володимире Володимировичу, має важливе значення для збагачення дружніх відносин і взаємовигідного співробітництва між нашими двома країнами конкретним економічним змістом, особливо для подальшого розвитку співробітництва у сфері палива, енергетики, транспорту, довкілля, культури, освіти, охорони здоров’я, а також у гуманітарній сфері”.

• Хурелсух: “За підсумками наших переговорів сторони підписали угоду між Урядом Монголії та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі поставок нафти і нафтопродуктів і угоду про розробку базового проекту реконструкції теплової електростанції ТЕЦ-3 міста Улан-Батор”.

• Хурелсух: “Також сторони приділили особливу увагу проєкту ГЕС “Егійн-Гол”, який обговорювали впродовж уже багатьох років, і підписали меморандум про взаєморозуміння між Міністерством довкілля та зміни клімату Монголії та Міністерством природних ресурсів та екології Російської Федерації. Таким чином, висловлюю задоволення тим, що в результаті зусиль обох сторін проєкт ГЕС “Егійн-Гол” зрушив з місця”.

• Хурелсух: “Під час зустрічей і переговорів сторони також домовилися оновити й активізувати реалізацію проєктів, включених до програми економічного коридору Монголія – Росія – Китай. Це створить умови для активізації тристороннього співробітництва в рамках російської ініціативи “Велике євразійське партнерство”, китайської програми “Один пояс, один шлях” і монгольської програми “Степовий шлях””.

• Хурелсух: “Монголія виступає за розвиток і розширення співробітництва з вічним сусідом Російською Федерацією в рамках своєї мирної, незалежної, відкритої і багатовекторної зовнішньої політики. Ми прихильні багатовекторності в міжнародних відносинах на основі поваги, плюралізму, що випливає з історії, культури, цивілізації, національних інтересів і шляхів розвитку всіх країн”.

• Путін: “У Росії добре пам’ятають і цінують внесок монгольського народу в боротьбу з нацизмом і мілітаризмом. У роки Великої Вітчизняної війни на кошти, зібрані монгольськими громадянами, були побудовані винищувачі авіаційної ескадрильї “Монгольський арат” і танки, які в складі бригади “Революційна Монголія” пройшли славний бойовий шлях до Берліна. Монголія поставила радянським військам і понад півмільйона коней, що на той час теж було чималою, солідною допомогою”.

• Путін: “Під час сьогоднішніх переговорів ми з Президентом Хурелсухом розглянули широкий спектр питань взаємодії в політичній, економічній та гуманітарній галузях, обмінялися думками з найактуальніших міжнародних і регіональних проблем. За підсумками, як ви щойно бачили, укладено низку двосторонніх домовленостей”.

• Путін: “Велику увагу було приділено нарощуванню взаємовигідних торговельно-інвестиційних зв’язків. Росія є одним із головних зовнішньоекономічних партнерів Монголії, і за перші сім місяців поточного року товарообіг додав понад 21 відсоток. Причому комерційні розрахунки між двома нашими країнами вже практично повністю здійснюються в альтернативних долару і євро валютах”.

• Путін: “Справжній флагман російсько-монгольської економічної взаємодії – Міждержавне акціонерне товариство “Улан-Баторська залізниця”. Уже 75 років вона робить помітний внесок в економіку Монголії. Повним ходом реалізується довгострокова програма розвитку Улан-Баторської дороги, розрахована на період до 2030 року”.

• Путін: “Наше партнерство в енергетиці не обмежується експортом вуглеводнів. Російська компанія “Інтер РАО” розраховує долучитися до модернізації та реконструкції Улан-Баторської ТЕЦ-3, допомогти у встановленні нового обладнання та трикратно збільшити генеруючі потужності станції. Це дасть змогу підвищити надійність постачання жителів столиці Монголії світлом і теплом. Росія буде і далі постачати монгольським споживачам електроенергію”.

Після переговорів із президентом Монголії Володимир Путін також провів окремі зустрічі з головою Великого державного хуралу Монголії Дашзегвійн Амарбаясгаланом і Прем’єр-міністром Монголії Лувсаннамсрайн Оюун-Ерденом. Також російський президент взяв участь в урочистих заходах, присвячених 85-річчю спільної перемоги радянських і монгольських збройних сил над японськими мілітаристами на річці Халхін-Гол. Крім цього, російська делегація на чолі з Путіним відвідала школу Улан-Баторської філії Російського економічного університету імені Плеханова.

Підсумки/прогнози:

Монголія, тісно затиснута між Росією і Китаєм, не відіграє особливо важливої ролі в економіці: 3-мільйонне населення, половина з якого мешкає в столиці, місті Улан-Батор, переважно аграрна країна з домінуванням переробної галузі (за винятком ГЗК у місті Ерденет). Але для Путіна було важливо показати, що не всі країни у світі виконуватимуть приписи Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт російського президента. Саме це було найважливішим елементом візиту Путіна в Улан-Батор. Те, що низка країн (зокрема й Вірменія) заявили слідом за Монголією про готовність надати гарантії безпеки і недоторканності для російського президента в разі його візиту в їхні країни, означає одне: система, побудована на Римському статуті, почала активно руйнуватися. 

3. Візит Володимира Путіна до Приморського краю

У вівторок, 3 вересня, Володимир Путін прибув із робочою поїздкою до Владивостока для проведення низки зустрічей, а також участі в IX Східному економічному форумі, тема якого цього року – “Далекий Схід-2030. Об’єднаємо зусилля, створюючи можливості”.

Напередодні пленарного засідання Східного економічного форуму російський президент відвідав пункт базування Приморської флотилії, заслухав доповіді заступника Голови Уряду – повноважного представника президента в Далекосхідному федеральному окрузі Юрія Трутнєва та Міністра з розвитку Далекого Сходу та Арктики Олексія Чекункова, ознайомився з інтерактивною презентацією результатів розвитку Далекого Сходу та за допомогою відеозв’язку взяв участь у відкритті нових підприємств резидентів територій випереджувального розвитку. Крім цього, російський президент узяв участь у нараді з питань розвитку інфраструктури Далекосхідного федерального округу та провів робочу зустріч із губернатором Приморського краю Олегом Кожемяко.

Також, у рамках ВЕФ у Путіна відбулися зустрічі з представниками інших держав-учасниць форуму.

Зустріч із Заступником Голови КНР Хань Чженом

• Путін: “У жовтні ми відзначаємо 75 років встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами, і це подія, яка дуже серйозно вплинула і на наші двосторонні відносини, і на утворення сучасного Китаю, і на будівництво міждержавних відносин”.

• Путін: “Завдяки спільним зусиллям відносини між Китаєм і Росією досягли безпрецедентно високого рівня. Ми велике значення надаємо і міжрегіональному співробітництву. Сподіваюся, що і під час сьогоднішньої зустрічі, і завтрашньої спільної роботи на Східному економічному форумі ми зможемо пошукати і знайти нові напрямки нашої взаємодії”.

• Путін: “Ми вдячні Голові Китайської Народної Республіки за те, що він направив на форум таку представницьку делегацію, а Вам хочемо сказати слова подяки за те, що Ви її очолили і будете разом із нами працювати”.

• Хань Чжен: “Поточний рік проходить під знаком 75-річчя встановлення дипвідносин Китаю і Росії. Під Вашим стратегічним керівництвом і Голови Сі Цзіньпіна китайсько-російські відносини всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії в нову епоху продовжують розвиватися по висхідній”.

• Хань Чжен: “З початку поточного року Ви з Головою Сі Цзіньпіном уже двічі зустрічалися, і ви вийшли на низку важливих домовленостей, які визначили орієнтири для подальшого розвитку двосторонніх відносин на новому історичному старті 75-річчя встановлення дипвідносин. Китай готовий із російськими партнерами повноцінно, сумлінно реалізувати важливі домовленості двох лідерів, сприяти постійному підвищенню рівня нашої співпраці”.

• Хань Чжен: “Хоча зараз перед нашим обличчям різні виклики та ризики, під стратегічним керівництвом наших лідерів співпраця між двома країнами в усіх напрямках стабільно розвивається вперед, особливо в торговельно-економічній сфері, якій Ви приділяєте велику увагу. Ми заздалегідь виконали поставлене завдання, досягли позначки обсягу двосторонньої торгівлі до 200 мільярдів доларів США”.

Зустріч із Заступником Голови Уряду Сербії Александром Вуліним

• Путін: “У нас тут багато гостей із великої кількості країн, і це представники найрізноманітніших компаній практично з усіх регіонів світу, з Азії, з Європи. Думаю, що крім офіційної дискусії та офіційних заходів можна буде поспілкуватися і з колегами з інших країн, що теж представляє цінність при проведенні заходів подібного роду”.

• Путін: “Що стосується наших двосторонніх відносин, то вони не потребують особливої презентації, маю на увазі глибоке коріння наших відносин, історичне коріння, і духовну близькість народів Росії, російського народу, і сербського народу”.

• Путін: “Як відомо, Росія відіграє істотну роль у забезпеченні Сербії енергетичними ресурсами, робить це дуже коректно, на високому рівні, все вчасно, на хороших, дуже хороших для Сербії умовах. Про це теж поговоримо. Там є конкретні речі, які потрібно вже вирішувати. Маю на увазі, наприклад, що в березні 2025 року вже спливає термін наших договорів щодо постачання газу”.

• Путін: “Звичайно, дуже цікаві Ваші оцінки того, що відбувається в регіоні з погляду безпеки, виконання колишніх домовленостей на міжнародному рівні, маю на увазі Дейтонські угоди. Щодо всього цього спектру питань, звісно, було б дуже цікаво і корисно почути Вашу думку і Ваші оцінки”.

• Вулін: “Як Ви знаєте, Сербія не тільки стратегічний партнер Росії. Сербія і союзник Росії. Саме тому тиск на нас з боку Заходу є величезним. Однак Сербія, яку веде Александр Вучич, Сербія, яка ніколи не стане членом НАТО, яка ніколи не запровадить санкції проти Російської Федерації, ніколи не дозволить, щоб з її території проводилися якісь антиросійські операції, – Сербія не стала, не стане частиною антиросійської істерики”.

• Вулін: “Ми Росію поважаємо, Росію цінуємо, і форум, у якому я беру участь, показує, свідчить про те, наскільки шкідливо намагатися ізолювати Росію. Це неможливо. Сербія в такій політиці не братиме участі ніколи. Ви знаєте, що ситуація в нашому регіоні дуже складна, коли йдеться про Сербію. Є односторонні спроби Приштини повністю змінити ситуацію на території, змінити Резолюцію 1244, зробити етнічну чистку Косова і Метохії, але настільки ж складно, що Приштина не поважає власне рішення і власний підпис щодо формування Асоціації сербських муніципалітетів та імплементації Брюссельської угоди”.

• Вулін: “Республіка Сербська теж є предметом нашої стурбованості, оскільки існує сильний тиск, щоб Республіку Сербську зменшити та змінити Дейтонську угоду. Це неможливо зробити. Якщо ви хочете мир, якщо ви хочете стабільність, Президент Вучич є гарантом миру, найбільшим гарантом миру і стабільності в нашому регіоні. Я дуже вдячний за можливість передати цю інформацію Вам”.

• Вулін: “І ми знаємо, що скрізь, де чути голос Росії, чути голос Сербії, де існують спроби елімінувати гучний голос Росії, там Сербії не буде. І будьте впевнені, що сербський народ на чолі з Президентом Вучичем ніколи не дозволить, щоб наші братерські відносини, відносини стратегічного партнерства псувалися”.

Зустріч із Прем’єр-міністром Малайзії Анваром Ібрагімом

• Путін: “Ви знаєте, що ми приділяємо велику увагу розвитку відносин з Південно-Східною Азією, з АСЕАН. Відомо добре, що Малайзія відіграє в цьому об’єднанні одну з провідних ролей. Наступного року Малайзія головує, наскільки мені відомо, в АСЕАН. І ми дуже розраховуємо на те, що під час вашого головування нам вдасться знайти нові напрямки співпраці з цим швидкозростаючим і перспективним регіоном світу”.

• Ібрагім: “Ви так багато всього зробили, і для нас зокрема, тому що ми співпрацюємо в найрізноманітніших сферах, і Ви показали, що Ви прагнете і готові долати труднощі, виживати, і це дійсно принесе користь і нам”.

• Ібрагім: “І АСЕАН також сподівається, що Ви будете брати участь у наших заходах. Ми співпрацюємо з Росією, у нас відкрита торгівля. Ми зосереджені, наприклад, на напівпровідниках, розвитку інших сфер. Ми готові працювати з Вами, з Вашою командою”.

Підсумки/прогнози:

Ці зустрічі показують, що Росія намагається активніше впливати на ситуацію в Тихоокеанському регіоні. Саме цьому і присвячений Східний економічний форум – другий за значенням дискусійний майданчик у РФ (після Петербурзького економічного форуму). Однак участь у форумі Олександра Вуліна показує, що Росія далі сподівається на роль Сербії як основного партнера на Балканах. Примітно, що зустріч із Хань Чженом (другою людиною в китайській ієрархії) – це одна з низки зустрічей із високопоставленими китайськими чиновниками та політиками, запланованих на найближчий час – аж до візиту наприкінці грудня Сі Цзіньпіна. Зустріч із прем’єр-міністром Малайзії означає, що один із ключових гравців в Індокитаї поступово переорієнтується на Китай і Росію, що дуже болісно може бути сприйнято в США. 

4. Участь Путіна в дев’ятому пленарному засіданні Східного економічного форуму

У четвер, 5 вересня, взяв участь у пленарному засіданні дев’ятого Східного економічного форуму. Тема цьогорічного форуму – “Далекий Схід – 2030. Об’єднаємо зусилля, створюючи можливості”. Також, у пленарній сесії брали участь заступник Голови Китайської Народної Республіки Хань Чжен та Прем’єр-міністр Малайзії Анвар Ібрагім. Модерувала дискусію заступниця головного редактора телеканалу “Россия-24” Олександра Суворова.

Ключові тези з виступу Путіна:

• “Наші далекосхідні регіони дають прямий вихід на ці зростаючі, перспективні ринки, дають змогу долати ті бар’єри, які намагаються нав’язати всьому світу деякі західні еліти. І головне, як уже сказав, наш Далекий Схід є величезним простором для прояву ділової ініціативи, для запуску надскладних проєктів і формування цілих нових галузей”.

• “По суті, сьогодні Далекий Схід без жодного перебільшення став найважливішим фактором зміцнення позицій Росії у світі, нашим флагманом у новій глобальній економічній реальності. І від того, як розвиватиметься Далекий Схід, багато в чому залежить майбутнє всієї нашої країни”.

• “Нагадаю, що зараз на Далекому Сході діють 16 територій випереджального розвитку та вільний порт Владивосток. Запущено преференційний режим на Курилах. Створено спеціальний адміністративний район на острові Руський, де проходить наша з вами зустріч. До речі, цей район уже забезпечив повернення в Росію з офшорів та іноземних юрисдикцій активів на суму понад п’ять із половиною трильйонів рублів. Його резидентами на сьогоднішній день стали більше сотні компаній”.

• “Обсяг енергоспоживання на Далекому Сході зростає. Сьогодні це 69 мільярдів кіловат-годин на рік, а до кінця десятиліття прогнозується 96 мільярдів. При цьому вже зараз деякі райони, населені пункти і великі далекосхідні інвестори стикаються з нестачею електроенергії, змушені чекати введення нових станцій, через що стримуються будівництво, промислові об’єкти, інфраструктура”.

• “Масштабний план розвитку Північного морського шляху розгорнуто. Ми будуємо криголами, розвиваємо супутникове угруповання, зміцнюємо берегову інфраструктуру, мережу аварійно-рятувальних центрів. Щоб, так би мовити, розкачати нові логістичні маршрути, два роки тому Північним морським шляхом було запущено каботажні рейси. Сьогодні в цій схемі – 14 портів Північного Заходу, Арктики і Далекого Сходу”.

• “Сьогодні на Далекому Сході видобувають увесь російський вольфрам, олово, плавиковий шпат і борні руди, 80 відсотків алмазів і урану, понад 70 відсотків срібла, 60 відсотків золота країни. Водночас у ключових центрах видобутку, зокрема в Якутії та на Чукотці, запаси розробляються давно й об’єктивно обмежені, а попит на корисні копалини зростає, причому не тільки на експорт, а й на нашому внутрішньому ринку”.

• “Насамперед хочу сказати, що ми не проводимо політики дедоларизації. Адже ми не відмовлялися від розрахунків у доларах – нам відмовили в розрахунках, і ми просто змушені шукати інші можливості, ось і все. Але це не головне – головне полягає в іншому”.

• “Після Другої світової війни Сполучені Штати, природно, скористалися, вдало скористалися результатами Другої світової війни в економіці, провели план Маршалла для Європи, створили одну світову систему – Бреттон-Вудську, потім її трошки підремонтували, іншу. Створили єдину світову валюту – долар. Залежало це і досі залежить, як я повторюю, від обсягів потужності економіки країни”.

• “Сьогодні китайська економіка, ми це знаємо добре, за паритетом купівельної спроможності є першою у світі. Так, американська економіка потужна, хороша, структура її вигідно відрізняється від інших, але обсяг економіки Китайської Народної Республіки більший. На другому місці – США. Але розрив між двома економіками постійно збільшується, з року в рік. З цим пов’язане і використання, скажімо, юаня в міжнародних розрахунках. На другому місці США, на третьому – Індія. Росія посідає вже четверте місце у світі за паритетом купівельної спроможності. Ми обігнали провідну економіку Європи – ФРН, а зовсім недавно – це міжнародні розрахунки, не наші – обігнали Японію”.

• “Що стосується військового боку справи [ситуації в Курській області], то я вже про це говорив. Мета противника полягала в тому, щоб змусити нас нервувати, метушитися, перекидати війська з однієї ділянки на іншу і зупинити наш наступ на ключових напрямках, передусім на Донбасі, звільнення якого є нашою першочерговою метою. Вийшло чи ні? Ні, у противника нічого не вийшло”.

• “Давно не було таких територіальних надбань. Позавчора тільки, наприклад, угруповання “Схід” прямо в один удар захопило трикутник сім на п’ять кілометрів. Дуже успішно діє й угруповання “Центр” на донецькому, покровському напрямку. Там теж придбання обчислюються вже не сотнями метрів, а квадратними кілометрами – чотири на п’ять, три на п’ять і так далі. Це друге”.

• “І нарешті, не менш важливе: противник зазнає дуже великих втрат і в живій силі, і в техніці. Зараз не буду перераховувати, Міністерство оборони дає ці дані – вважаю їх об’єктивними, тому що вони підтверджуються одразу з кількох джерел. І це загрожує, з одного боку, руйнуванням фронту на найбільш важливих напрямках, а втрати можуть призвести просто до втрати боєздатності всіх збройних сил, чого ми і добиваємося”.

• “До речі кажучи, відволікаючись на питання загалом, одне із завдань, звісно, у противника полягало в тому, щоб у нас посіяти паніку, розгойдати внутрішньополітичну ситуацію в Росії, посіяти невпевненість у наших діях тощо. Але до чого це призвело? Навпаки, до консолідації суспільства – як завжди буває в таких випадках у Росії, про що свідчить той факт, що кількість людей, наших чоловіків, які відчувають потребу захищати Батьківщину, Вітчизну, різко збільшилася, збільшилася кількість людей, які підписують контракти зі Збройними Силами”.

• “Ми вже говорили про це багато разів: ми практично всі параметри можливої мирної угоди з представниками уряду в Києві досягли, про все домовилися. Ба більше, керівник переговорної делегації – а він досі очолює фракцію правлячої партії в Раді, у парламенті, – завізував ці домовленості. Так, потрібно було ще дещо доопрацювати, але загалом віза-то стоїть, це ж документ”.

• “Потім приїхав пан Джонсон – як відомо, британська влада не заперечує цього, вона підтверджує, – приїхав і дав вказівку українцям воювати до останнього українця, що сьогодні і відбувається, з метою домогтися стратегічної поразки Росії. Цього не виходить. І українська офіційна влада публічно заявила про те, що якби вона тоді виконувала те, про що ми з нею домовилися, а не слухала б своїх господарів з інших країн, війна б уже давно припинилася. Але вони пішли іншим шляхом. Ось результат”.

• “Ми з повагою ставимося до наших друзів, партнерів, які, я вважаю, щиро зацікавлені у вирішенні всіх питань, пов’язаних із цим конфліктом. Це насамперед Китайська Народна Республіка, Бразилія, Індія. Я постійно в контакті з нашими колегами з цього питання. У мене немає сумніву в тому, що очільники цих країн – у нас із ними довірливі стосунки – щиро прагнуть до того, щоб допомогти розібратися в усіх деталях цього складного процесу, який, безумовно, хочу це нагадати, розпочався з [так званого] “держперевороту” в Україні у 2014 році. Адже з цього все почалося!”.

Підсумки/прогнози:

Одна з програмних промов, присвячених активностям Росії на Сході. Однак примітно, що Путін ніби виправдовується за свої дії в Україні, намагається виправдати розв’язану війну в Україні. Тональність виступу видає невпевненість і сумніви – це дуже важливо для розуміння можливої взаємодії Росії та Сходу (насамперед Китаю) під час обговорення українського питання.

5. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 6 липня, в режимі відеоконференції Володимир Путін провів нараду з постійними членами Ради Безпеки. Головною темою наради стало питання системи контролю повітряного простору над територією РФ. Примітно, що про доповідачів на цю тему не повідомляли.

У нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Сергій Шойгу, помічник Президента Микола Патрушев, Міністр оборони Андрій Бєлоусов, Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортні…

Підсумки/прогнози:

Питання повітряної безпеки останнім часом стало першочерговим питанням для Росії. Українські дрони і ракети все частіше стали вражати важливі об’єкти на території Російської Федерації. Росія готується і до того, що США може дати добро на застосування далекобійної зброї. Саме тому на порядку денному гостро стоїть питання протиповітряної оборони країни. Очевидно, основну доповідь мав представити генерал-лейтенант Андрій Семенов, командувач військами ППО. Однак до його роботи останнім часом виникло чимало запитань. Не виключено, що за результатами доповіді можуть бути прийняті кадрові перестановки.

6. Інтерв’ю Сергія Лаврова медіахолдингу РБК

У п’ятницю, 6 вересня, російський медіахолдинг РБК опублікував інтерв’ю міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, записане на полях Східного економічного форуму. У ньому глава російського МЗС озвучив актуальні зовнішньополітичні позиції РФ, а також вкотре порушив тему відносин із Заходом і “переговорну” позицію щодо України. 

Ключові тези:

• “Йдеться про те, щоб знайти можливості, які дають змогу не залежати від системи однополярного світу, яку намагається Вашингтон зі своїми союзниками (він “підім’яв” і їх під себе) нав’язати в надії зберегти гегемонію. Як довгі століття Захід жив за рахунок колишніх колоній, так і зараз у більш “благовидній” формі намагається жити за рахунок інших. Можливості обходити перепони, що зводяться Заходом, використовуючи створені ним же механізми та інструменти “глобалізації”, які пропонувалися всім іншим, – є”.

• “Дедалі більше країн (фактично всі нормальні, самостійні країни) зрозуміли, що ніхто не застрахований від дій, яких вживає зараз Захід заради збереження свого домінування, і щодо Росії (це найяскравіший приклад), а також таких країн, як Іран, Венесуела, КНДР, і дедалі більше КНР. Йдеться про прагнення обмежити її технологічний розвиток, не допустити конкурентних переваг Китаю, коли створюються штучно завищені тарифи на ввезення китайських електромобілів. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляє, що роблять це через те, що Китай постачає надто дешеву продукцію в Європу. А де тоді чесна конкуренція?”

• “Щодо членства в НАТО і статусу кандидата до Євросоюзу, який Туреччина має вже майже 70 років, то, як нещодавно сказав один із турецьких урядовців, у БРІКС немає правил, де сказано, що члени певних організацій не можуть мати стосунки з цим об’єднанням. Головне для повноправних членів і для країн, які розвивають співробітництво з БРІКС у різних формах, – це розділяти спільні цінності, не ті, що Євросоюз постійно захищає в Україні. Вони стверджують, що Україна захищає “європейські цінності”, тому вони зобов’язані ці “європейські цінності” захищати”.

• “Нам не потрібні цінності нацизму, теорії, практика нацизму, заборони свободи слова, національних мов, культур, традицій, закриття канонічних храмів та інших. У нас цінності, які можна зрозуміти, вивчивши Статут ООН. Там написано таке – суверенна рівність держав, невтручання в їхні внутрішні справи, мирне врегулювання спорів, повага, суверенітет і територіальна цілісність усіх держав. Але Генеральна Асамблея згодом роз’яснила, що це стосується країн, чий уряд представляє весь народ, що мешкає на даній території”.

• “Те, що зараз робить уряд Грузії, – це усвідомлення ними своєї національної ідентичності, і розуміння, що в грузинського народу є ті самі цінності православ’я, національної культури, які розмиватимуться, стиратимуться та підминатимуться під себе “правилами”, які Захід усім нав’язує, перш за все, в контексті цінностей ліберальної демократії або, якщо завгодно, демократичного лібералізму. Грузинів це не влаштовує. Як і не влаштовує розгнуздане нав’язування порядку денного ЛГБТ”.

• “Стамбульські принципи гарантували невступ України до НАТО, збереження позаблокового статусу та описували гарантії безпеки України, щоб вона почувалася спокійно. Невступ України до НАТО – це частина гарантій Російської Федерації. Ці принципи залишаються в роботі. Принаймні, ми готові до них повернутися, але, природно, з урахуванням нових реалій. Тому що минуло вже понад два з половиною роки з того моменту. Ці реалії Президент Путін виклав 14 червня, виступаючи в Міністерстві закордонних справ. Він сформулював шлях до врегулювання ситуації між Україною і Росією та Заходом”.

• “Не бачу можливостей пов’язувати якісь очікування з тим, що коїться в українських керівних сферах. Там же не тільки Кулеба пішов у відставку. Чоловік 7-8, включно з віцепрем’єрами і керівниками різних фондів. Йде якась склока у Верховній Раді, когось “не відпускають”, чиюсь відставку “затверджують”. Не виявляю до цього великого інтересу. Є версії, які багато хто “розганяє” інформаційним простором, зокрема про те, що Зеленський хоче змінити провідну частину команди, щоб потім їх звинуватити в провалах і знову сказати Заходу, що тепер, мовляв, він заробить грошей, тільки давайте йому зброю. Хтось вважає, що це “щури тікають із корабля”. Чесно кажучи, не знаю. Мені це не особливо цікаво”.

• “Щодо заяв, які українські офіційні особи роблять на адресу відносин третіх країн із Російською Федерацією, – окрім як хамством назвати складно. Не забудемо, що після візиту Прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Російської Федерації Зеленський сам сказав, що Моді завдав смертельного удару “зусиллям із врегулювання”. Проте індійський прем’єр потім з’їздив до Києва і впевнений, що пояснив Зеленському, що пристойні люди так себе не поводять”.

• “Загалом на планеті створилася ситуація, яка була революційною. Як свого часу в царській Росії. Ця революційність полягала в тому, що система глобалізації, створена американцями, які керуються своїми інтересами, заманювали до неї всіх, роз’яснюючи, що вона ґрунтується на таких прогресивних принципах, як свобода ринкових сил, чесна конкуренція, недоторканність власності, презумпція невинності та багато іншого. Мовляв, ця система належить усьому світу й обслуговує всіх, без винятку, учасників процесу (тобто всі країни Землі). Пам’ятаю, як хтось із американських політиків у ті роки просував тезу, кажучи, мовляв, не думайте, долар – це не їхня національна валюта. Це всесвітнє, загальносвітове, загальноцивілізаційне надбання, “кровоносна система” світової економіки, світових фінансів”.

Підсумки/прогнози:

Сергій Лавров, по суті, не сказав нічого нового. Він повторив практично всі ті самі тези, що й раніше, давши зрозуміти, що Росія готова до переговорів, але не з Україною. Росія, як і раніше, вважає війну в Україні не самодостатнім процесом, а елементом протистояння із Заходом, а тому має намір вести переговори тільки із Заходом. Тобто, претензії та основні моменти щодо мирного врегулювання “українського питання” залишаються незмінними.