Земельні вибори в Німеччині: куди веде «правий» поворот?

Вибори та нелегали

Напередодні виборів сталася подія, яка, по суті, «накрила» всю Німеччину. Святкування 650-річчя міста в німецькому Золінгені обернулося трагедією. У середині приуроченого до пам’ятної дати «Фестивалю розмаїття» на одній із центральних площ міста на присутніх напав невідомий із ножем. Він втиснувся в натовп і почав махати ножем, цілячись людям у горло. За свідченням очевидців, цей кошмар тривав кілька хвилин, а потім терорист зник, залишивши на місці злочину трьох загиблих і вісім поранених. 

Нападником виявився 26-річний сирієць, який просив притулку у ФРН і, імовірно, пов’язаний із терористичним угрупованням «Ісламська держава». Після трагедії в Золінгені до міста приїхав прем’єр-міністр Олаф Шольц, де вшанував пам’ять убитих і пообіцяв посилити закони про зброю і прискорити депортацію нелегальних мігрантів. Різанина в Золінгені знову з новою силою актуалізувала тему нелегальної міграції. Канцлер Олаф Шольц анонсував швидкі «конфіденційні та цілеспрямовані переговори» з представниками інших партій і відомств на тему «подальшого скорочення нелегальної міграції до Німеччини». 

«Уряд депортує сирійських і афганських біженців, які вчинили серйозні злочини, жорстко розправиться з нелегальною імміграцією та боротиметься з тероризмом усіма силами і з усією суворістю», – рішуче пообіцяв канцлер, виступаючи на передвиборчому мітингу в місті Єні (Тюрінгія). Міністри зі свого боку запропонували класифікувати ножові злочини як причину для депортації, зокрема до Сирії та Афганістану; скасувати пільги для шукачів притулку, які, на думку держави, повинні шукати захисту в країні ЄС, куди вони вперше в’їхали, згідно з Дублінською конвенцією; а також позбавити захищеного статусу біженців, які залишають Німеччину, щоб відвідати свої рідні країни без поважної причини. Урізавши пільги для таких випадків, коаліція сподівається знизити показники міграції.

Олаф Шольц, лідер правлячих соціал-демократів, обговорив напад у Золінгені з лідером консервативної опозиційної партії «Християнсько-демократичний союз» (ХДС) Фрідріхом Мерцем. І той запропонував пану Шольцу парламентську підтримку для просування законопроекту, що посилює міграційну політику. Пан Мерц припустив можливість оголошення в країні надзвичайного стану, щоб Берлін міг обійти загальноєвропейський закон і повернути мігрантів у першу країну ЄС, куди вони прибули. Віце-голова парламентської фракції ХДС Єнс Шпан і зовсім запропонував закрити кордони країни. Уперше з 2021 року, коли до влади прийшов Талібан, Німеччина депортувала громадян Афганістану назад на батьківщину.

Багато в чому прагнення, як соціал-демократів, так і правоцентристів із ХДС остаточно відійти від колись ліберальної міграційної політики, мотивоване електоральними міркуваннями, адже на 1 вересня в Тюрінгії та Саксонії намічено вибори в земельні ландтаги. Однак, як ми бачимо за їхніми підсумками, спроба партій «світлофорної коаліції» «осідлати» «міграційний» порядок денний і заробити собі додаткові електоральні бонуси успіхом не увінчалася. Трагедія в Золінгені, безумовно, посилила позиції антиіммігрантської АдН, але аж ніяк стала не єдиним актором її успіху.

АдН: вихід із «політичного гетто»

Наслідки пандемії та повномасштабної війни в Україні, а також невдоволення урядовою коаліцією на загальнофедеральному рівні змушують громадян голосувати за нові партії політичного ландшафту Німеччини. 

АдН є відносно новою політичною силою в Німеччині та поєднує євроскептицизм і антиміграційну позицію. Своє сходження політичними сходами вона почала у 2017 році на хвилі міграційної кризи в Європі у 2015-2016 роках і досягла перших успіхів, ставши третьою партією Німеччини. Минув час, німців почали хвилювати інші проблеми і АдН знову пішла в тінь. Сьогодні у «Альтернативи для Німеччини» 77 із 773 місць у парламенті і вона п’ята партія в Бундестазі. Проте після останніх федеральних виборів 2021 року вона стала одним із бенефіціарів падіння підтримки трипартійної правлячої коаліції канцлера Олафа Шольца, яка впала до рекордно низького рівня. 

При цьому «Альтернатива для Німеччини» користується популярністю не тільки на сході Німеччини, а й у західній її частині. Так, на земельних виборах у Баварії та Гессені 2023 року вона посіла друге місце, набравши відповідно 14,6% і 18,8% і поступившись лише ХСС і ХДС. Тоді місцеві парламентські вибори відзначили нові тенденції. По-перше, голосування в землях, де проживає близько чверті населення ФРН, виявило очевидне зростання консервативних настроїв серед електорату. По-друге, було зафіксовано серйозний провал усіх трьох партій із правлячої федеральної коаліції. 

Електоральна втома від старих партій, гра на соціальних страхах від зниження економічних темпів, наслідків зростання міграції та політики «зеленого переходу» стали причиною популярності «Альтернативи для Німеччини». Успіхи АдН не на жарт стривожили офіційний Берлін. У ФРН розгорнулася ціла антиправа кампанія. Німеччина стала свідком масштабних акцій протесту, що пройшли під гаслами: «Захистимо демократію», «Нацистам немає місця». В одній з акцій взяло участь понад 300 тисяч осіб. На виборах до Європарламенту передвиборчою «фішкою» багатьох німецьких партій стала боротьба з «правою загрозою» в особі партії «Альтернатива для Німеччини». Олаф Шольц не тільки підтримав у своєму Twitter (X) багатотисячні протести мешканців Німеччини проти ультраправих, що прокотилися країною взимку, а й узяв участь в одній із демонстрацій, що проходила в Потсдамі. Тема «ультраправої загрози» не випадала з «порядку денного» канцлера і СДПН на будь-яких державних і партійних заходах. Мета цих акцій – створити в громадській думці ефект широкого невдоволення АдН, показати, що партія не має підтримки в західних і навіть східних землях і люди сприймають її як «екстремістську» силу, яку треба заборонити. 

Однак тиск з боку влади робив партію тільки сильнішою. На тлі цілої низки скандалів, пов’язаних чи то зі шпигунством, чи то зі схильністю до іноземного впливу, чи то зі звинуваченнями в симпатіях до нацистів, на виборах до Європарламенту «Альтернатива для Німеччини» відсунула на третє місце соціал-демократів Олафа Шольца, набравши 15,9% та здобувши 14 євродепутатів, які ввійшли в політичну групу «Європа суверенних націй». Особливо вплив АдН проявився у Східній Німеччині, де вона взагалі стала головною партією, набравши 27% і випередивши на 7% ХДС, що лідирує в загальнонімецькому заліку. Майже через 35 років після падіння Берлінської стіни, країною знову пройшов політичний розкол, що прокреслює колишній кордон між Східною і Західною Німеччиною. І на східному боці розколу влаштувалася «Альтернатива для Німеччини», що набирає силу. 

Про секрет популярності ультраправих у східних землях, населених переважно колишніми громадянами НДР, говорилося багато разів. Незважаючи на те, що з моменту об’єднання Німеччини минуло вже понад три десятиліття, відмінності між сходом і заходом країни залишаються вельми відчутними. Це стосується і рівня життя німців, їхніх доходів, психології та менталітету, соціального складу. І хоча влада ФРН після об’єднання витратила солідні суми на нівелювання відмінностей у житті населення колишніх «двох Німеччин», «східні німці», як і раніше, відчувають себе німцями другої категорії. 

Дослідники інституту YouGove нещодавно констатували, що 60% східних німців повністю або частково переконані, що умови життя в Західній Німеччині значно кращі, ніж у Східній. Крім того, 77% опитаних у Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі вважають, що західні німці упереджено до них ставляться. І «Альтернатива» навчилася тонко грати на цих протиріччях, використовувати їх у своїй політичній риториці. Багато працює АдГ і з молоддю. Вона зуміла упакувати свою праву ідеологію в привабливі для молодих людей форми з гумором і музикою, поширюючи свої ідеї в соціальних мережах – TikTok, Facebook, YouTube. З цією метою АдГ практикує і молодіжні народні гуляння – з пивом, барбекю чи кавою, де формується відчуття єднання. 

Особливо це стосується такої гострої теми, як мігранти, які заполонили країну і порушили звичний світ німців. Іноземна культура стала частиною багатьох міських пейзажів. Зовнішність німецьких вулиць стали змінювати східні чайні, кальянні, арабські продуктові магазини, а подекуди з’являтися нові мечеті. У 2015 році в Європу прибуло два мільйони біженців із Сирії та Іраку, більша частина з них опинилася в Німеччині, і АдН стала головною політичною силою, яка активно стала на захист німецької ідентичності та способу життя. Дебати про надання притулку та мігрантів у Німеччині загострилися після початку російсько-української війни 2022 року, коли у ФРН хлинула нова хвиля біженців – з України. Партія АдН у своїй антимігрантській риториці знову набрала очки і стала поступово повертати втрачені позиції. Однак, підігріваючи неприязнь щодо мігрантів, вона потрапила під контроль Федерального відомства з охорони конституції (BfV). Сьогодні воно кваліфікує регіональні осередки АдН у Тюрінгії та Саксонії як «стійко правоекстремістські», а в Бранденбурзі за АдН спостерігають у зв’язку з «підозрою у правоекстремістській спрямованості». 

Але не тільки жорстка міграційна політика приваблює в АдН східних німців. Одне з розчарувань – проблеми економічного характеру. Оптимізм щодо того, що Німеччина відновиться 2024 року, після майже двох років нульового зростання згас, оскільки очікуваний стрибок споживчих витрат не здійснився. Промисловий сектор країни продовжує зазнавати труднощів, відчуваючи брак інвестицій у базову інфраструктуру. Як зазначає Bloomberg, пенсійна та медична системи хронічно недофінансовуються. Не вистачає вчителів і вихователів у дитячих садках. 

Опитування показують, що люди голосують за АдГ у регіонах, яких торкнулися зміни. Наприклад, на територіях, де є автомобільні заводи, які будуть переходити з двигунів внутрішнього згоряння на електричні або в районах, які довгий час залежали від видобутку бурого і кам’яного вугілля. Тому АдГ виступає проти політики «зеленого переходу». Також партія пропонує провести референдум про відмову від євро та відновлення старої німецької валюти. Проблеми, з якими стикається третя економіка світу, і нездатність нинішнього уряду запропонувати ефективні рішення спонукає багатьох голосувати за АдН. 

Відмітна риса нинішньої виборчої кампанії на сході ФРН – активний вплив на її перебіг питань зовнішньої політики, хоча зазвичай вони поза фокусом земельних виборів, оскільки за них відповідає федеральний кабінет міністрів. Війна Росії проти України стала чи не головною темою кампанії. Обговорювалися поставки зброї в Україну, проти яких виступають багато хто в Східній Німеччині. Лунали заклики провести негайні мирні переговори. Власне настрої східних німців співзвучні програмним положення АдН. Нагадаємо, що АдН вимагала припинити постачання зброї Україні, скасувати санкції проти Росії та відновити з нею співпрацю, за що отримала імідж «проросійської партії». 

Керівник відділення АдН у Тюрінгії Бйорн Хьокке заявляв, що за підсумками виборів стане зрозумілим, зійде Німеччина «зі стежки війни в середньостроковій перспективі» чи продовжить чинити дії, що ведуть до ескалації конфлікту. Бьорну Хьокке – один із найскандальніших політиків у лавах партії. Німецькі спецслужби (Відомство з охорони Конституції) встановила за ними нагляд, суд офіційно дозволив називати Хьокке «фашистом», а також виписував політику штраф за використання гасла штурмових загонів СА «Все для Німеччини» («Alles für Deutschland»). Якщо раптом Хьокке стане канцлером, то свій перший візит він обіцяв здійснити до Москви. Проте, незважаючи на масову підтримку АдН, її лідер і топ-кандидат тюрингського відділення за результатами земельних виборів програв свій мажоритарний округ кандидату від ХДС. Однак, незважаючи на невдачу, він пройшов до земельного парламенту за партійним списком як топ-кандидат АдН.

Для АдН зміцнення позицій у східнонімецьких землях – частина масштабнішої стратегії: почати з перемоги в муніципалітетах і парламентах земель по всьому сходу. Таке домінування, як вважають експерти, стабілізує партію і дасть їй змогу одного разу розширитися до найвищих рівнів національного уряду. Не секрет, що успіхи крайніх правих партій у Європі найчастіше пов’язували з протестними настроями виборців, які висловлюють недовіру мейнстримним партіям. Але на сході Німеччини, схоже, виборці дедалі частіше підтримують АдН не лише через протест, а й через політичну переконаність. Кожен другий виборець АдН у Тюрінгії та Саксонії проголосував за партію, бо довіряє їй. Це серйозний прорив порівняно з попередніми виборами. 

Ба більше, за опитуваннями в обох землях, виборці заявили, що «Альтернатива для Німеччини» найкраще представлятиме інтереси людей у Східній Німеччині та проводитиме ефективну антиімміграційну політику. З інших питань, включно із соціальним захистом і боротьбою зі злочинністю, партія увійшла до числа двох провідних партій з погляду довіри виборців. Таким чином, АдН настільки зміцнила свої позиції на сході Німеччини, що німці називають її «народною партією», назва, яку донедавна було зарезервовано тільки для двох основних партій, таких як СДПН і ХДС. 

Тепер попереду у АдН драматичний період формування коаліції. Сьогодні реальність така, що, незважаючи на вражаючі результати в Тюрінгії та Саксонії, партія навряд чи прийде до влади. Лідери партій, що потрапили до ландтагу, включно з «Союзом Сари Вагенкнет», виключили можливість співпраці з АдН. Вони сформували навколо цієї політичної сили «санітарний кордон» або, як кажуть у Німеччині, «брандмауер», аналогічний до того, який президент Франції Еммануед Макрона влаштував Національному об’єднанню Марін Ле Пен, та відмовляються включати її до коаліційних урядів – або, якщо вже на те пішло, співпрацювати з партією в ухваленні будь-якого роду законів.

Попри це в Тюрінгії АдН отримує особливі права «блокуючої меншості», що дозволить їй накладати вето на деякі важливі рішення в земельному законодавчому органі. Вона зможе заблокувати дострокові вибори, обрання суддів земельного Конституційного суду або зміни до конституції Тюрінгії. Утім, лідери АдН здаватися не збираються і спробують зруйнувати цю стіну, унеможлививши уникати співпраці з партією в невеликих містах. Якщо обраним представникам необхідно співпрацювати з АдГ для розв’язання таких буденних завдань, як ремонт доріг і шкіл, вважають вони, то основні партії одного дня будуть змушені працювати з партією з більш масштабних політичних питань. І ця стратегія працює. Як зазначає Politico, у період з 2019 до 2023 року було зафіксовано понад 120 випадків співпраці в місцевому самоврядуванні між «Альтернативою для Німеччини» та основними партіями, найчастіше з ХДС. Прикладами такої співпраці є випадок у Саксонії, де основні партії в одній міській раді підтримали пропозицію АдН заборонити використання гендерно-нейтральної мови в рекламі міського театру. В іншому випадку в Тюрінгії основні партії підтримали пропозицію АдГ провести голосування щодо звільнення лівого мера.

Після перемоги «Альтернативи для Німеччини» в Тюрінгії Хьокке заявив про готовність взяти відповідальність за формування уряду. «У Німеччині існує хороша парламентська традиція, згідно з якою найсильніша сила після виборів запрошує інших до переговорів. Наступного тижня ми проведемо переговори в партійних органах, проаналізуємо ситуацію. І тоді вирішимо, кому ми будемо пропонувати ці пропозиції для обговорення», – резюмував головний кандидат АдГ. 

Згідно з опитуванням громадсько-правової медіакомпанії ARD, 37 відсотків респондентів у Тюрінгії вважають участь АдН в уряді прийнятним варіантом, а 60 відсотків – ні. Співголова АдН Аліса Вайдель претендує на те, щоб її партія була представлена в урядах у Тюрингії та Саксонії. «Виборець хоче, щоб АдН була залучена у владу. За нас проголосували по 30 відсотків виборців в обох федеральних землях, і без нас стабільний уряд взагалі неможливий». Тому, як зазначають експерти, АдН, найімовірніше, вдаватиметься до маневрів, щоб її не змогли не допустити до влади як недемократичну силу. 

На сьогоднішній день коаліційна математика така, що, наприклад, у Тюрінгії існують такі варіанти: ХДС + BSW + СДПН, згідно з попередніми даними, – це близько 45% місць у ландтазі (загалом 88); такий склад був би вкрай складним через ідеологічні розбіжності між учасниками, але, тим не менш, це шлях для ХДС сформувати уряд; інший варіант – BSW + «Ліва» + СДПН – теоретично таку коаліцію могло би бути сформовано, але і вона потребуватиме значних компромісів та навряд чи буде стабільною, особливо з огляду на те, що в неї лише близько 35% місць. У Саксонії є три варіанти створення коаліції: ХДС + BSW + СДПН – найімовірніший сценарій (51% зі 120 місць); ХДС + BSW + Зелені – трохи менш імовірний сценарій (близько 49%); ХДС + BSW – мінімальна кількість місць (близько 44%). Усі три саксонські варіанти також з істотними ризиками розбіжностей з ключових питань. Однак шанси є, і християнські демократи можуть спробувати їх використати.

«Ліваки»

Ще одним переможцем земельних виборів у Тюрінгії та Саксонії сміливо можна назвати ультраліву партію «Союз Сари Вагенкнехт – здоровий глузд і справедливість» (BSW). Попри те, що в обох землях ця політична сила посіла третє місце, набравши відповідно 15.8% та 11,5%, для молодої партії, яка «народилася» лише на початку 2024 року, ці результати стали справжнім успіхом. 

Сара Вагенкнехт народилася в Тюрінгії і свою політичну кар’єру розпочала ще в Соціалістичній єдиній партії Німеччини (СЄПН) на заході Німецької Демократичної Республіки. Саме СЄПН пізніше була перетворена на Партію демократичного соціалізму – попередницю Лівої. У сучасній історії лівих Вагенкнехт була і заступником голови партії (2010-2014 рр.), і лідером фракції в Бундестазі (2015-2019 рр.). Однак останніми роками напруга між політиком і партією дедалі більше наростала. Зрештою Сара Вагенкнехт вийшла з «Лівої партії» (Die Linke) і в жовтні 2023 року створила власну політичну партію «Союз Сари Вагенкнехт – за розум і справедливість» (BSW). 

Пробу сил новий політичний проєкт розпочав на червневих виборах до Європарламенту, де набрав 6,2% голосів виборців і виборов шість місць у ЄП. У Східній Німеччині популярність BSW була ще вищою, там за неї проголосувало близько 13% виборців, і вона стала третьою партією слідом за АдН і ХДС. «Союз Сари Вагенкнехт» привертає виборців усім зрозумілими популістськими гаслами – за більшу соціальну справедливість, підвищення пенсій і заробітних плат та збільшення податків на багатих жителів Німеччини. Помилковою вважає лідер BSW і кліматичну політику німецького уряду, зокрема рішення вже у 2035 році заборонити виробництво автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ). Замість заборони, каже Вагенкнехт, треба було спонукати автоконцерни виробляти більш економічні ДВЗ.

Незважаючи на те, що партія вважається ультралівими, в питаннях міграційної політики він стоїть на вкрай правих позиціях, вимагаючи обмежити приплив мігрантів до того рівня, йдеться в партійній програмі BSW, «який би не перевищував можливості нашої країни та її інфраструктури».

Таким чином, партія Вагенкнехт зайшла на традиційне поле і «альтернативників», і лівих, перетягнувши на свій бік частину їхніх колишніх прихильників. Але особливу увагу в цій виборчій кампанії «Союз Сари Вагенкнехт» приділив питанням зовнішньої політики, а якщо бути точніше війні Росії проти України. В інтерв’ю радіостанції Deutschlandfunk у липні Вагенкнехт заявила, що «вибори на сході – це також референдум про війну і мир». За її словами, виборці очікують, що вона стежитиме за тим, щоб ризик залучення у війну Німеччини не збільшувався. Крім того, Вагенкнехт неодноразово наголошувала, що ВSW розглядатиме можливість участі в уряді будь-якої землі тільки в тому разі, якщо можливі партнери по коаліції однозначно відкинуть плани розміщення нової американської зброї у ФРН. 

«Союз Сари Вагенкнехт» у Європі має стійку репутацію “проросійської” політичної сили. Попри те, що в лютому 2022 року вона засудила агресію Росії проти України, однак до перших роковин війни Вагенкнехт разом із феміністкою Аліс Шварцер опублікували «Маніфест миру» і влаштували в Берліні демонстрацію «Повстання заради миру». Учасники закликали відмовитися від поставок зброї Україні та домогтися переговорів між Москвою і Києвом. А ще усипали квітами підбитий танк Т-72, демонстративно виставлений біля російського посольства. Коли президент України Володимир Зеленський приїхав до Берліна, щоб виступити в Бундестазі, її партія разом із парламентаріями АдН демонстративно покинула парламент. 

Вагенкнехт, одночасно розпалює і отримує вигоду з цих проросійських настроїв. «Головне питання щодо України: чи стане Україна плацдармом для американських військових баз і американських ракет?» – заявила вона на пресконференції день заснування своєї партії. Вона також засудила план розміщення американських ракет великої дальності на території Німеччини. «Яструбина» позиція “зелених” щодо поставок озброєнь Україні викликає у неї небувалий напад гніву, тому до них вона ставиться з особливим презирством. «Зелені – найлицемірніша, найвідчуженіша, найбрехливіша, найнекомпетентніша і, якщо судити зі шкоди, яку вони завдають, найнебезпечніша партія, яка зараз є в Бундестазі», – сказала вона одного разу у відеозверненні.

За підсумками виборів у Тюрінгії та Саксонії і з урахуванням «санітарного кордону» щодо АдН і роздробленого політичного ландшафту в обох землях саме BSW тепер може зіграти вирішальну роль у формуванні коаліцій в обох місцевих парламентах і цілком може стати володарем так званої «золотої акції». Сама Сара Вагенкнехт уже заявила, що сподівається сформувати уряд із консерваторами та низкою інших партій у Тюрингії, але при цьому наполягатиме на іншому підході до підтримки Києва. «Ми хочемо, щоб війна в Україні закінчилася, і ми не бачимо можливості того, що це станеться зі збільшенням поставок зброї», – сказала лідерка BSW в інтерв’ю громадській телерадіокомпанії ARD після голосування.

А ось інша, традиційна партія лівого спрямування Die Linke після цих виборів, схоже, відійшла в тінь «Союзу Сари Вагенкнехт». Проте в Тюрінгії Ліва партія показала пристойний результат і пройшла в ландтаг, набравши 13,1% голосів виборців. 

Тривалий час у жителів Тюрінгії була «алергія» на спадщину НДР, і вони голосували за правоцентристську ХДС. Однак у 2014 році прем’єром землі став Бодо Рамелов – лідер місцевого осередку посткомуністичної Лівої партії, у створенні якої 2007 року він відіграв не останню роль. «У цій виборчій кампанії Рамелов кидає на чашу терезів усю свою вагу. У тому числі буквально. Він оголосив у лютому, що хоче скинути стільки кілограмів, скільки потрібно його партії, щоб повернутися на перше місце. На той час він уже схуд на вісім кілограмів. Перетворення кілограмів у відсотки досі майже не працювало – Рамелов схуд, але партія не додала у вазі. У всякому разі, не настільки, як йому хотілося б. За межами Тюрінгії Ліва партія і зовсім часто страждає на анорексію», – зазначає місцевий портал.

Треба сказати, що під час виборчої кампанії позиція прем’єр-міністра Тюрінгії Бодо Рамелова істотно відрізнялася від позиції «АдГ», «Союзу Сари Вагенкнехт», та й самої Лівої партії в питаннях постачання зброї Україні. «Я підтримував народ України від самого першого дня», – заявив він журналістам у середу, додавши, що “країна, яка зазнала вторгнення, повинна мати можливість захистити себе”. «Відповідальність за держави Центральної та Східної Європи – це європейська відповідальність, а не та, від якої ми можемо якось вислизнути», – заявив Рамелов. «У цьому відношенні я завжди займав чітку позицію з питання постачання зброї», – додав він. «Наша позиція зрозуміла, і вона не заснована на почуттях більшості населення», – заявив Рамелов, визнавши, що “це також може коштувати мені великої кількості голосів”. Проте Рамелов поділяє невдоволення багатьох східних німців відмовою від співпраці з РФ.

Вибори вкотре підтвердили наявність глибокої кризи в Лівій партії. Тільки завдяки двом прямим мандатам вона залишилася в ландтазі Саксонії, і, багато в чому завдяки популярності Бодо Рамелова, втрималася в Тюрінгії. Кількість отриманих голосів в обох землях порівняно з 2019 р. скоротилася на дві третини. Якщо її новому федеральному правлінню не вдасться впродовж року знайти дієві антикризові заходи, ліві навряд чи пройдуть до бундестагу 2025 року. Ймовірно, єдиним шансом залишається збережене Федеральним конституційним судом правило, згідно з яким трьох прямих мандатів достатньо для формування власної фракції в парламенті. Якщо «Лівій» вдасться повторити хоча б такий самий мікроуспіх, як у 2021 р., її депутати засідатимуть там і в наступний законодавчий період.

ХДС ледве утримує позиції

Ще до початку виборів консервативна опозиційна партія Християнсько-демократичний союз (ХДС) лідирувала в загальнонаціональних опитуваннях і мала найкращі шанси перемогти в Саксонії, як і п’ять років тому 2019 року. Прогнози для ХДС у Саксонії справдилися найвдалішим чином, і християнські демократи стали єдиною мейнстримною партією Німеччини, перемігши з невеликою перевагою в Саксонії та посівши друге місце в Тюрингії.

Саксонія має одну з найсильніших економік серед східних земель ФРН. Останніми роками вона демонструвала високі показники в галузі промислового виробництва та експорту, особливо в автомобілебудуванні та машинобудуванні. Рівень безробіття тут нижчий, ніж у середньому по країні, ринок праці – досить стабільний. Основні виклики – високі ціни на енергоносії та проблеми з переходом до стійких джерел енергії. Глава уряду Саксонії – Міхаель Кречмер представляє ХДС. Поряд із християнськими демократами до нього входять СДПН і «Зелені/Союз 90». Кречмер користується популярністю серед населення, в т.ч. за рахунок його жорсткої позиції з питань міграції та безпеки. 

У той час як консервативна опозиційна партія ХДС (ЄНП) на федеральному рівні рішуче підтримує постачання зброї в Україну і часто критикувала канцлера Олафа Шольца за зайву повільність, Міхаель Кречмер, спробував дистанціюватися від офіційної лінії партії. «Від самого початку я чітко висловлювався проти поставок зброї і виступав за дипломатичні ініціативи», заявив Кречмер Redaktionsnetzwerk Deutschland. «Ми не можемо більше продовжувати надавати Україні кошти на закупівлю зброї, щоб вона витрачалася і не призводила ні до чого», – додав він. 

Як досвідчений політик Міхаель Кречмер вловив настрої громадської думки у Східній Німеччині, де опитування засвідчили, що 34% мешканців Східної Німеччини вважають, що ФРН роблять занадто багато для підтримки України. Звідси і його меседжі, співзвучні риториці «АдН» і Сари Вагенкнехт про мільярдні витрати на військову допомогу Києву і за мирні переговори між Росією та Україною. «Я знову закликаю до активізації дипломатичних зусиль», – зазначив Кречмер в інтерв’ю медіа-мережі RND. Деякі експерти вважають, що саме зовнішньополітичний аспект виборчої кампанії зробив ХДС на цих виборах конкурентоздатною і привів їх до перемоги в Саксонії. Деякі експерти навіть нагадали, що 2021 року Кречмер був у Москві й запросив Путіна відвідати Дрезден. «Для мене було б великою честю, Ваша Високоповажносте, вітати Вас у Саксонії», – сказав тоді Кречмер Путіну.

Треба сказати, що чуття не підвело прем’єра. Правильна стратегія і тактика принесла ХДС у Саксонії перше місце на виборах до ландтагу, 31,9% підтримки виборців і 42 депутатських мандати. Коментуючи підсумки виборів, прем’єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер заявив, що задоволений їхніми підсумками. «У нас є всі підстави для свята, – заявив він. – Люди тут, у Саксонії, продовжують довіряти нам». 

На жаль, у ХДС, у Тюрінгії не знайшлося свого Кречмера і партія фінішувала другою, набравши 23,6% і 23 депутатських мандати. Тепер перед ХДС і в Тюрінгії, і в Саксонії постане непросте питання формування коаліційного уряду. Вибір партнерів у них невеликий – насамперед це соціал-демократи і вагенкнехтівці, можливо, і зелені, що є важковирішуваним завданням. Не виключено, що знову (як у Тюрінгії у 2020 р.) з’являться уряди меншості, але цей варіант, з точки зору його ефективності, для всіх мало прийнятний. 

Минулі вибори мають значення і для глави ХДС Фрідріха Мерца, який обіцяв визначитися з питання своєї кандидатури на пост федерального канцлера. Він заявив, що ХДС і ХСС визначаться зі спільним кандидатом після голосування в Бранденбурзі 22 вересня. Обнадійливі результати ХДС у Східній Німеччині можуть стати додатковими аргументами для Мерца отримати можливість балотуватися на пост федерального канцлера. Однак усе має вирішитися в Гамбурзі в березні 2025 року, на останніх земельних виборах перед загальнонаціональним голосуванням до Бундестагу. До речі, свого часу Олаф Шольц був мером Гамбурга, а сьогодні там править коаліція СДПН і Зелених. Тож перемога ХДС у Гамбурзі знову відкриє партії шанс на п’єдестал.

Ляпас Щольцу і «світлофорній» коаліції

Підсумки земельних виборів у Тюрінгії та Саксонії підтвердили невтішні прогнози для партій, що входять до правлячої «світлофорної коаліції». Напередодні навіть висловлювалися песимістичні думки про те, що якщо всі три правлячі партії – соціал-демократи Шольца, Зелені та ВДП – не зможуть потрапити до жодного з двох земельних парламентів, це може серйозно похитнути федеральну коаліцію.

«Одного разу канцлер СДПН (Герхард Шредер) розпустив Бундестаг обхідним шляхом після земельних виборів», – заявила виданню Tagesspiegel політолог Урсула Мюнх, маючи на увазі 2005 рік, коли Шредер закликав до проведення дострокових виборів після історично низького результату СДПН у 37% у Північному Рейні-Вестфалії. «Однак, на відміну від травня 2005 року, у вересні цього року голосує не найбільш густонаселена земля Німеччини, а три землі, на які в сукупності припадає близько 11,5% електорату», – зазначила вона.

Для правлячої в Берліні ліволіберальної коаліції результати голосування на сході Німеччини стали другим серйозним ударом після невдалих для них виборів до Європарламенту в червні. Як пише агентство dpa, для Берліна результат виборів «катастрофічний, але могло бути й гірше». У Тюрінгії «зелені» і ліберали з Вільної демократичної партії (ВДП) не подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Соціал-демократи канцлера Олафа Шольца уникли найгіршого сценарію, набравши трохи більш як шість відсотків, але загалом підтримка партії падає. У Саксонії ВДП не пройшла, «зелені» і соціал-демократи хоч і насилу, але все-таки потрапили в ландтаг. Напередодні виборів, у спробі переломити ситуацію, уряд Шольца оголосив про низку жорсткіших заходів у питаннях міграційної політики, бажаючи «перехопити» порядок денний у «АдГ». А сам канцлер побував у столиці Саксонії – Дрездені, де взяв участь у символічному закладенні фундаменту заводу з виробництва напівпровідників, який побудує тайванська компанія і, як очікується, забезпечить регіону 8000 нових робочих місць, сподіваючись економічними заходами підняти рейтинг партії, що падає. 

Але, як бачимо, це їй не допомогло. «Гірким» результат голосування в Тюрінгії та Саксонії назвав і лідер соціал-демократів канцлер Олаф Шольц, який заодно закликав партії мейнстриму сформувати уряд без “крайніх правих екстремістів”. «Результати АдН у Саксонії та Тюрінгії викликають занепокоєння. Наша країна не може і не повинна звикати до цього. АдН завдає шкоди Німеччині. Вона послаблює економіку, розділяє суспільство і псує репутацію нашої країни»,- відгукнувся про переможців глава уряду. Ларс Клінгбайль, один із лідерів СДПН, заявив, що Шольц зберігає повну підтримку партії, в той час як Кевін Кюнерт, генеральний секретар СДПН, зізнався, що результати у двох регіонах є тривожним сигналом для уряду в Берліні: «Нам треба доносити нашу політику, це стосується не лише Саксонії та Тюрінгії, а й усієї Німеччини загалом»,- сказав Кюнерт в інтерв’ю телеканалу ZDF.

«Це реквієм за коаліцією. Коаліція повинна запитати себе, чи може вона взагалі продовжувати керувати країною»,- не втрималася від випаду на адресу федеральної влади співголова “АдН” Аліса Вайдель. Аналогічний висновок зробив і один із молодших партнерів соціал-демократів. Як зауважив заступник лідера вільних демократів Вольфганг Кубіцкі, результати виборів засвідчили, що коаліція «втратила свою легітимність» і шкодить його партії, що не може залишитися без наслідків. Утім, у СДПН є шанс реабілітуватися 22 вересня, коли виборці східної землі Бранденбург вирушать на виборчі дільниці. У цій землі СДПН наразі набирає близько 20 відсотків голосів, виходячи з популярності прем’єр-міністра землі, політика СДПН Дітмара Войдке. Проте, за опитуваннями перше місце в Бранденбурзі з 24 відсотками посідає «АдН». Також вельми показово, що Войдке відмовився вести кампанію з Шольцем, заявивши Handelsblatt на початку цього місяця, що він не планує проводити спільні передвиборчі заходи з канцлером (навіть, незважаючи на те, що виборчий округ Шольца розташований у Бранденбурзі). Ймовірно, це політично мудрий крок, враховуючи гнітючі рейтинги Шольца на Сході та за його межами.

Плачевні підсумки виборів для коаліції Олафа Шольца за рік до загальнонаціональних виборів справді посилили побоювання щодо неминучого нового етапу суперечностей між «світлофорними партнерами», як часто іменують союз трьох правлячих партій. Утім, на думку більшості експертів, незважаючи на часті з’ясування стосунків, коаліція Олафа Шольца навряд чи розпадеться, оскільки це не в інтересах жодної з трьох партій. 

Підсумки нинішніх виборів майже напевно чинитимуть тиск на уряд щодо двох вельми непростих питань, які домінували всю виборчу кампанію, – про доцільність посилення заходів щодо імміграції та перегляду ступеня підтримки Берліном Києва. Судячи з настроїв у правлячій коаліції, питання підтримки України залишиться без змін. У скорочення військової допомоги Україні або скасування санкцій проти РФ і запуск газопроводу «Північний потік», про що віщає Вагенкнехт, ніхто не вірить. А ось в іншому ключовому питанні виборів – міграційній політиці – зміни почали відбуватися ще до голосування. Тож із наближенням намічених на осінь 2025 року виборів до бундестагу цей процес продовжиться. Дострокові вибори поки що малоймовірні, але невдачі правлячих партій у Саксонії та Тюрингії можуть чинити додатковий тиск на коаліцію в Берліні, учасникам якої останнім часом дедалі важче знаходити компроміси.

Одним словом Німеччина вступає в драматичний і непередбачуваний новий політичний сезон, кульмінацією якого стануть загальнофедеральні вибори восени 2025 року. І буде воістину дивом, якщо за їхніми результатами нинішня правляча коаліція збереже владу.