Росія за тиждень (26.08-01.09)

1. Нарада з економічних питань

У понеділок, 26 серпня, в режимі відеоконференції Володимир Путін провів нараду з економічних питань. Зазначається, що під час наради обговорювали основні напрямки економічної політики країни на період до 2030 року, зокрема з урахуванням реалізації Указу про національні цілі розвитку Росії.

У нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Перший заступник Голови Уряду Денис Мантуров, Заступник Голови Уряду – Керівник Апарату Уряду Дмитро Григоренко, Заступник Голови Уряду Олександр Новак, Заступник Голови Уряду Марат Хуснуллін, заступник Керівника Адміністрації Президента Максим Орєшкін, Міністр економічного розвитку Максим Решетніков, Міністр фінансів Антон Силуанов та Голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна.

Ключові тези:

• Путін: «Як ви знаєте, в Посланні Федеральним Зборам поточного року, а також Указом про національні цілі було задано основні пріоритети розвитку Росії до 2030 року і на перспективу до 2036 року».

• Путін: «Йдеться про завдання в галузі демографії та соціальної сфери, екології та інфраструктури, освіти і виховання молоді, науки і технологічного прогресу. Словом, охоплено всі теми, які визначають ціннісний, державний, економічний суверенітет нашої країни, здатність упевнено, поступально розвиватися у світі, що динамічно змінюється».

• Путін: «Повторю: реалізуючи наші плани, ми насамперед спираємося на стан справ в економіці, оскільки саме індустріальний, торговельний, логістичний, фінансовий потенціал визначає ресурсні, бюджетні можливості держави, формує кошти, які виділяють на ключові, системно значущі завдання, на підвищення добробуту наших громадян».

• Путін: «Економіка Росії, як і минулого року, продовжує зростати хорошими, високими темпами. За оцінкою за перше півріччя, валовий внутрішній продукт додав 4,6 відсотка, на 4,4 відсотка зріс обсяг промислового виробництва. При цьому вже традиційно більш високу планку задають обробні галузі: тут динаміка – плюс вісім відсотків».

• Путін: «Залишається сильним і споживчий попит. За півроку оборот роздрібної торгівлі збільшився на 8,8 відсотка. Причому зазначу, що такий результат головним чином підтримується зростанням заробітних плат. У реальному вираженні з урахуванням інфляції, за мінусом інфляції, вони додали 10,1 відсотка за січень – травень поточного року. При цьому в Росії зберігається рекордно низьке безробіття. У червні воно становило 2,4 відсотка».

• Путін: «Зростання економіки, заробітних плат позитивно позначається на федеральному бюджеті. За перші сім місяців цього року його доходи наблизилися до 20 трильйонів рублів. Це на 36 відсотків вище, ніж минулого року. Хороший показник. Причому, що теж важливо, майже дві третини бюджетних надходжень склали так звані ненафтогазові доходи, які не залежать від експорту вуглеводнів».

Підсумки/прогнози:

Путін продовжує демонструвати, що це саме він керує всіма економічними процесами, що не тільки свідчить про концентрацію влади навколо одного лідера, а й реально про те, що серйозних кризових змін в економіці Росії немає (якби вони спостерігалися, то Путін би переклав відповідальність за економіку на Уряд). У цій же ситуації він показує, що всі позитивні досягнення пов’язані тільки з його особистістю. 

Водночас можна констатувати, що більшість цифр – правдиві, як би противникам Путіна не хотілося бачити іншу картину. Однак проблем у РФ теж достатньо, але вони поки що не впливають на основне самопочуття громадян. Ті електоральні групи, на підтримку яких розраховує Путін, задоволені нинішнім станом справ. Олігархи, які постраждали від санкцій, розуміють: навіть повалення Путіна не змінить ситуацію, на колишні ринки вони не зможуть повернутися. Саме тому щотижнева картинка про успіхи російської економіки може ще довго може грати на користь Путіна.

2. Телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим

У понеділок, 26 серпня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Казахстану Касимом Жомартом-Токаєвим. Згідно з офіційною інформацією, основною темою для розмови стало обговорення актуальних питань подальшого розвитку взаємовигідного двостороннього співробітництва, зокрема в енергетиці. Інші подробиці про підсумки розмови в публічному середовищі не висвітлюються. 

Підсумки/прогнози:

Це традиційний контакт, який дуже важливий у плані розвитку російських проєктів енергетичного мосту до Узбекистану і вирішення проблеми латентного опору цьому проєкту з боку Казахстану. Очевидно, Путін і Токаєв обговорили варіанти компенсації інтересів Казахстану в цьому проєкті. За інформацією Ascolta, обговорювалися також питання страховки російських потреб у нафтопродуктах з боку Казахстану в умовах певних проблем, пов’язаних із прильотами українських дронів на російські нафтопереробні підприємства.

3. Телефонна розмова Володимира Путіна з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді

У вівторок, 27 серпня, з ініціативи індійської сторони відбулася телефонна розмова між Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головною темою розмови стало обговорення результатів візиту Моді до Києва та зустрічі з Володимиром Зеленським. Раніше Моді також провів телефонну розмову з президентом США Джо Байденом. 

Під час розмови Нарендра Моді підкреслив зацікавленість зробити внесок у можливе політико-дипломатичне врегулювання ситуації навколо України.

Також під час розмови обговорювалися питання практичної реалізації домовленостей у торговельно-економічній сфері, досягнутих за підсумками липневого офіційного візиту Моді до Росії. Висловлено задоволення рівнем взаємодії двох країн у БРІКС. Нарендра Моді підтвердив готовність узяти участь у проведеному під російським головуванням саміті об’єднання в Казані в жовтні поточного року.

Підсумки/прогнози:

Нарендра Моді поінформував Володимира Путіна про свій візит в Україну і про переговори з Володимиром Зеленським. Останнім часом Моді намагається вибудувати політику Індії/Бхарата таким чином, щоб перетворити свою країну на міст між Глобальним Півднем і Глобальним заходом. Його ініціативи виходять далеко за межі врегулювання української проблеми, яка в певній частині світу вважається локальною і далеко не головною. Його завдання – організувати діалог між двома частинами розколотого світу щодо максимальної кількості спірних питань (включно з українським). Саме тому місія Моді надзвичайно важлива і до ініціатив Індії необхідно придивлятися з великим інтересом.

4. Телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим

У середу, 28 серпня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Під час розмови сторони обговорили підсумки нещодавнього візиту Путіна в Баку, а також відзначили послідовну реалізацію досягнутих раніше домовленостей. 

Також сторони обговорили актуальну ситуацію на Південному Кавказі, включно з питаннями підготовки азербайджансько-вірменського мирного договору, делімітації та демаркації кордону і розблокування транспортних комунікацій між двома державами. Важливо зазначити, що напередодні відбулася телефонна розмова російського президента з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. 

Підсумки/прогнози:

Дзвінок ввічливості, які зазвичай організовують сторони після успішних державних та офіційних візитів. Однак він ще раз підкреслює те, яку увагу Росія приділяє розвитку відносин з Азербайджаном. Вочевидь, найближчим часом можна очікувати на нові ініціативи щодо зближення Москви та Баку.

5. Заяви Сергія Лаврова щодо України

У суботу, 31 серпня, коментуючи ситуацію довкола України, міністр закордонних справ Сергій Лавров зробив низку заяв, які демонструють часткове оновлення стратегії Кремля щодо України. Зокрема, глава МЗС РФ заявив, що російська сторона повністю відкидає можливість вступу України до НАТО: «Жодної мови про те, щоб Україна вступала до НАТО, бути не може. Це не те, що «червоний аркуш». Неможливо». 

Також Лавров заявив, що «ті, хто намагається нам пред’являти “розв’язки”: мовляв, залишити Україні те, що в неї зараз є, взяти рештки в НАТО і все буде добре, – фантазери і провокатори».

За словами міністра закордонних справ йому важко судити про те, яка була задумка і мета щодо Курської області: «Яку мету і задум вони ставили, дуже важко судити. Але зараз політологи це обговорюють. І навіть Зеленський сказав, що їм це буде потрібно для подальших обмінів. Тому, мовляв, і полонених бере, і квадратні кілометри захопити хоче. Це так простодушно і наївно». 

Водночас Лавров підкреслив: «Свою територію ми ні з ким не обговорюємо. Переговорів про свою територію не ведемо». 

Підсумки/прогнози:

Заява Лаврова показує, що Росія залишається на незмінних позиціях щодо перспектив членства України в НАТО. І війна з російського боку триватиме доти, доки Захід не дасть чітких гарантій щодо невступу України до Північноатлантичного альянсу. Це – головна мета бойових дій. По суті, подібними заявами Росія намагається продемонструвати, що контролює ситуацію і готова фактично диктувати власні умови. У цьому контексті вкрай важливо спостерігати за відповіддю Заходу, яка може бути як дипломатичною, так і зовсім протилежною (зокрема, з серйозними наслідками для подальшого розвитку глобальних подій). 

6. Заява Рябкова про перегляд ядерної доктрини РФ

У неділю, 1 вересня, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що робота з корекції російської доктрини ядерного стримування перебуває в просунутій стадії.

Рябков зазначив, що «як це неодноразово говорилося з нашого боку, робота на просунутій стадії, і є чітка установка на те, щоб внести корекцію, яка, зокрема, зумовлена вивченням та аналізом досвіду розвитку конфліктів останніх років, включно з тим, що, звісно, все те, що пов’язане з ескалаційним курсом наших західних супротивників у зв’язку з [так званою] “СВО”».

Він також додав, що зараз триває процес доведення відповідного документа, однак про конкретні терміни його завершення говорити поки що зарано. «Час завершення цієї роботи – питання досить непросте, з урахуванням того, що йдеться про найважливіші аспекти забезпечення нашої національної безпеки».

Важливо зазначити, що згідно з «Основами держполітики РФ у сфері ядерного стримування» від 2020 року, застосування Росією ядерної зброї можливе в разі використання противником цієї або інших видів зброї масового ураження проти РФ та її союзників, надходження достовірної інформації про старт балістичних ракет для атаки на Росію та її союзників, впливу супротивника на об’єкти, необхідні для дій ядерних сил у відповідь, а також в разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави, а також у разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозою – само існування ядерної зброї.

Підсумки/прогнози:

Росія неодноразово вказувала на те, що уточнює положення власної ядерної доктрини, а також вказувала на можливість застосування ядерної зброї. Рябков (відомий як головний дипломатичний яструб у МЗС РФ) фактично посилає черговий сигнал Заходу щодо того, що Росія не відмовиться від застосування ядерної зброї, якщо ситуація погіршиться. Цим Рябков намагається, по-перше, створити погрози на випадок, якщо США дозволять Україні бити далекобійною зброєю по території РФ (цей момент буде сприйнято в Росії як фактор, що дозволяє застосовувати ядерну зброю), а також підштовхує США до перепідписання договорів щодо РСМД і контролю над ядерним озброєнням. 

Примітно, що на тлі заяв Рябкова, у низці ЗМІ почали поширювати інформацію про появу на території окупованого Криму спеціалізованої військової техніки, яка належить 12-му Головному управлінню МО РФ, що відповідає за ядерно-технічне забезпечення та безпеку.