Росія за тиждень (19.08-25.08)

1. Візит Володимира Путіна до Азербайджану

Як зазначається в попередньому дайджесті Ascolta, у неділю ввечері, 18 серпня, Володимир Путін прибув до Азербайджану з державним візитом. Цього ж вечора він провів неформальну зустріч із президентом і першим віцепрезидентом Азербайджану.

Уже наступного дня російський президент взяв участь у кількох публічних і протокольних заходах. Зокрема, Путін поклав вінки до могили Гайдара Алієва та до монумента “Вічний вогонь” у Баку. Крім цього, Алієв і Путін оглянули Біле місто Баку, а також відвідали кафедральний собор Святих дружин-мироносиць. Також Володимир Путін та Ільхам Алієв провели переговори у вузькому та розширеному складах після чого зробили низку спільних заяв для ЗМІ. 

Ключові тези з переговорів у вузькому форматі:

• З російського боку в переговорах у вузькому складі взяли участь міністр закордонних справ Сергій Лавров, заступник голови уряду, співголова міжурядової комісії з економічного співробітництва між РФ і Азербайджанською Республікою Олексій Оверчук і помічник президента Юрій Ушаков.

• З азербайджанського боку в переговорах також узяли участь заступник прем’єр-міністра Шахін Мустафаєв, міністр закордонних справ Джейхун Байрамов, помічник Президента Азербайджану Хікмет Гаджієв.

• Алієв: “Наші зустрічі мають регулярний характер, ми цього року вже двічі зустрічалися. Сьогодні в рамках державного візиту продовжуємо наше спілкування. По суті, ми почали вже від учора – провели ґрунтовний обмін думками з важливих питань двостороннього порядку денного та регіональної безпеки. Сьогодні продовжимо і у вузькому, і в розширеному форматі”.

• Алієв: “Хотів би зазначити, що ми дуже задоволені рівнем взаємодії між нашими країнами. Підписана нами в лютому 2022 року Декларація про союзницьку взаємодію успішно виконується і в політичній сфері, і в економічній. Ми бачимо дуже позитивну динаміку, хороші цифри”.

• Алієв: “Звичайно, співпрацюємо і в енергетиці, і в транспорті. Особливу увагу приділяємо гуманітарному співробітництву. І в багатьох інших сферах [співпрацюємо], тому сьогодні детально ще раз пройдемося порядком денним”.

• Путін: “Наші відносини розвиваються на основі декларації, яку ми з Вами підписали ще на початку 2022 року. Вона успішно виконується, і гарного імпульсу розвитку наших двосторонніх зв’язків було надано під час Вашого візиту у квітні цього року до Москви”.

• Путін: “Чотири з гаком мільярди доларів [російських] прямих інвестицій в азербайджанську економіку – це теж непоганий показник. Понад 1270 підприємств із російським капіталом працює в Азербайджані – і це, безумовно, теж не межа”.

• Путін: “Звичайно – ми з Вами вчора вже торкнулися цієї теми, сьогодні продовжимо, – це стосується врегулювання ситуації на Південному Кавказі. Ясно і всім добре відомо, що і Росія стикається з кризами, зокрема і насамперед, звичайно, на українському напрямку. Але історична залученість Росії до ситуації на Південному Кавказі, до того ж навіть за останні кілька років, диктує нам необхідність участі в цих подіях – звісно, в тій частині, в якій це затребувано сторонами, це без жодного сумніву”.

• Путін: “Звичайно, після візиту до Азербайджану я зв’яжуся з прем’єром Пашиняном, розповім про результати наших переговорів. Я знаю, що Азербайджан націлений на завершення всіх процедур, пов’язаних із повним врегулюванням, це мені добре відомо. Поговоримо про це”.

Ключові тези з переговорів у розширеному форматі:

• Алієв: “Ми з Вами сьогодні вже обмінялися думками і висловили задоволення тим, як розвиваються відносини між нашими країнами, відносини між друзями, сусідами і союзниками. За всіма напрямками ми бачимо позитивну динаміку. Склад наших делегацій теж дуже ілюстративний, говорить сам за себе. Тобто тем для обговорення взаємодії дійсно багато, і сфера нашої взаємної діяльності розширюється з року в рік”.

• Путін: “Ми вже згадували з Вами і вже згадували про те, що зовсім нещодавно, десять днів тому, відбулася міжурядова комісія, яка констатувала розвиток наших відносин – і не просто констатувала, а й наголосила на тому, що ми в повному обсязі виконуємо наші домовленості, які було прописано у відповідній декларації 2022 року, і згідно з домовленостями, досягнутими під час Вашого візиту у квітні поточного року”.

Заяви Володимира Путіна та Ільхама Алієва для ЗМІ за підсумками переговорів:

• Алієв: “Ухвалені сьогодні документи, включно насамперед зі Спільною декларацією президентів, ще раз підтверджують дружній і союзницький характер наших відносин. Положення про Декларацію про союзницьку взаємодію, яке було підписано в лютому 2022 року, успішно реалізується. Наші країни діють як союзники, як друзі, як близькі партнери та сусіди”.

• Алієв: “Особлива увага завжди приділяється сфері гуманітарного співробітництва. В Азербайджані існує 324 школи з навчанням російською мовою, в яких навчаються близько 160 тисяч учнів. Понад 800 тисяч учнів вивчають російську мову як другу. У 26 вишах Азербайджану існують відділення російською мовою, в яких навчається понад 15 тисяч студентів”.

• Алієв: “Ми також детально на зустрічі у вузькому форматі обговорили питання, пов’язані з регіональною безпекою. Після вересня минулого року в регіоні створилася абсолютно нова ситуація – Азербайджан повністю відновив свій суверенітет і територіальну цілісність. Природно, нова ситуація відкриває нові можливості для встановлення міцного і довгострокового миру на Південному Кавказі. Від тісної взаємодії між Росією і Азербайджаном багато в чому залежить стабільність і безпека всього Південно-Кавказького регіону”.

• Алієв: “Повинен сказати, що на території Азербайджану і залізничні, і автомобільні сегменти коридору “Північ-Південь” повністю реалізовані та успішно функціонують. Наразі ми активно займаємося модернізацією залізничної ділянки цього коридору, щоб підвищити його пропускну здатність. Ми говоримо про можливість транспортування вантажів від 15 мільйонів тонн на рік і вище – до 30 [мільйонів], і це цілком реально. У цьому разі і Росія, і Азербайджан, я сподіваюся, й інші учасники цього коридору спільними зусиллями продовжуватимуть свою діяльність”.

• Путін: “Підкреслю, що Росія надає великого значення розвитку багатопланових дружніх відносин з Азербайджаном. В основі цих відносин лежать принципи рівності, врахування інтересів один одного і, звісно, тісні людські, культурні зв’язки, які об’єднують наші народи протягом століть”.

• Путін: “В ухваленій Спільній заяві поставлено нові масштабні завдання подальшого динамічного розвитку всього комплексу двосторонніх зв’язків. Їх вирішенню сприятимуть і підписані сьогодні документи”.

• Путін: “Велику увагу на переговорах було приділено нарощуванню взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва. Це закономірно, тому що Росія і Азербайджан є важливими один для одного економічними партнерами. Уже згадувалося, я говорив це на початку нашої сьогоднішньої зустрічі: чотири з невеликим мільярди доларів [товаро]обіг, і він зростає, цього року вже додав за перше півріччя 17 відсотків. Чотири з гаком мільярди [доларів] прямих інвестицій в азербайджанську економіку. І звісно, майже 1300 підприємств [з російською участю], що працюють на азербайджанському ринку, говорять про те, що у нас ситуація розвивається в позитивному ключі та має хороші перспективи розвитку”.

• Путін: “В Азербайджані повсюдно і вільно використовується російська мова. Відчуваємо, що цю тенденцію всіляко підтримує керівництво Азербайджанської Республіки. Ільхам Гейдарович, ми Вам вдячні за цю увагу до російської мови. У країні діють понад 300 шкіл із навчанням російською мовою, відкрито філії МДУ, Московського медичного університету Сеченова”.

• Путін: “Росія і Азербайджан щільно координують свої зусилля на ключових багатосторонніх майданчиках, зокрема в ООН і, звичайно, в Співдружності Незалежних Держав. У жовтні будемо раді бачити Ільхама Гейдаровича на засіданні Ради голів держав СНД у Москві, а також на зустрічі у форматі “аутріч”, яка відбудеться в рамках саміту БРІКС у Казані в жовтні цього року”.

• Путін: “Не оминули увагою і нинішній стан відносин між Азербайджаном і Вірменією. Підкреслю, Росія буде і надалі всіляко сприяти нормалізації азербайджансько-вірменської взаємодії та укладенню мирного договору на основі відомих тристоронніх домовленостей, досягнутих Президентами Росії, Азербайджану і Прем’єр-міністром Вірменії у 2020-2022 роках”.

Підсумки/прогнози:

Візит Путіна підкреслив пріоритетну важливість співпраці між Росією та Азербайджаном. Фактично Азербайджан – ключ від політики Росії на Каспії та на Південному Кавказі. Перемикання уваги з Вірменії на Азербайджан для Росії несе значний зиск (Вірменія була важлива винятково як інструмент впливу вірменської діаспори на процеси у Франції та в США (Каліфорнія), погіршення відносин із Заходом деактуалізувало роль вірменської діаспори для посилення зовнішнього впливу Росії). 

Наразі інтерес Росії – у зміцненні зв’язків із Туркією та Азербайджаном, недопущення зближення цих держав із західним світом, максимальне їхнє включення в політику, що продукують Глобальний Південь і Росія. До того ж Азербайджан і Туркіє продемонстрували, що вони не мають наміру виконувати приписи Міжнародного кримінального суду щодо Путіна. Саме цьому і був присвячений візит Путіна до Баку.

2. Візит Володимира Путіна на Північний Кавказ

У вівторок, 20 липня, Володимир Путін здійснив поїздку на Північний Кавказ, де відвідав кілька республік, взяв участь у публічних заходах, а також провів двосторонні зустрічі з представниками місцевої влади. Зокрема, Путін відвідав садівниче господарство “Агро 07” (спеціалізується на виробництві та переробці плодоовочевої продукції, насамперед яблук) у селі Герменчик у Кабардино-Балкарії. Після цього російський президент провів робочу зустріч із главою Кабардино-Балкарської Республіки Казбеком Коковим.

Далі президент попрямував до Республіки Північна Осетія, де вшанував пам’ять загиблих у теракті в Беслані, а також відвідав Школу №1, будівля якої є меморіальним комплексом. Крім цього, Путін провів зустріч із представниками асоціації жертв терактів “Матері Беслана”, а також відвідав місцевий центр розвитку здібностей дітей. На завершення свого візиту в Північну Осетію Володимир Путін попрямував до Владикавказу, де провів зустріч із главою Республіки Сергієм Меняйлом.

Вже ближче до вечора російський президент прибув до Республіки Чечня. У супроводі глави Республіки, Рамзана Кадирова, Путін відвідав село Ахмат-Юрт де поклав квіти до могили Ахмата Кадирова, першого президента Чеченської Республіки. Також Путін відвідав університет спецназу в Гудермесі та оглянув мечеть імені пророка Іси в Грозному. На завершення свого візиту до Чечні Путін провів робочу зустріч із Рамзаном Кадировим. 

Підсумки/прогнози:

Північний Кавказ є ключовим стратегічним регіоном для Росії. Саме тут спостерігаються систематичні спроби ваххабітів і сепаратистів розпалити нові осередки конфлікту. Путін своїм візитом наголосив на важливості регіону, а також ще раз акцентував на тому, наскільки довіряє Рамзану Кадирову і тій команді, яка відповідальна за Кавказ, тим самим поставивши крапку у внутрішній суперечці Кадирова і керівництва Північнокавказького федерального округу, а також припинивши чутки, що Кадиров незабаром може піти зі своєї посади. 

Дуже важлива зустріч Путіна із Сергієм Меняйлом. Це друга зустріч Путіна з Меняйлом протягом нинішнього року. Цілком можливо, що незабаром ми станемо свідками кадрового підвищення керівника Північної Осетії.

3. Зустріч Володимира Путіна з Прем’єром Державної ради КНР Лі Цяном

У середу, 21 серпня, до Москви з робочим візитом прибув Прем’єр державної ради КНР Лі Цян. Головною метою візиту називалося проведення міжурядової зустрічі для обговорення низки актуальних питань. Однак важливо зазначити, що цього ж дня в Кремлі відбулися російсько-китайські переговори між Лі Цяном і Володимиром Путіним. Варто зазначити, що попередня зустріч Путіна з Лі Цяном відбулася 16 травня, під час візиту російського президента до Китаю.

Ключові тези:

• Путін: “У наших держав напрацьовані масштабні спільні плани, проєкти в економічній і гуманітарній сферах, розраховані на багато років вперед. Відповідні орієнтири ми визначили з нашим другом, з Головою Сі Цзіньпіном, намітили під час самітів у Москві та в Пекіні ці орієнтири. Вони були доповнені домовленостями за підсумками нашої з ним бесіди в липні на полях засідання ради голів держав – членів Шанхайської організації співробітництва в Астані. Прохання передати пану Голові дружній привіт і найкращі побажання. Чекаємо його в жовтні на саміті БРІКС у Казані”.

• Путін: “Мене інформували, що сьогодні під час регулярної зустрічі глав урядів Росії та Китаю ви докладно обговорили з Головою Уряду Росії паном Мішустіним увесь комплекс торговельно-економічного та гуманітарного співробітництва. Було підписано і цілу низку двосторонніх документів, спрямованих на розвиток взаємовигідної кооперації”.

• Лі Цян: “Це мій перший візит до Росії як Прем’єра Держради КНР. За два дні я провів низку зустрічей з російськими колегами віч-на-віч, відчув оптимізм російського народу і динамізм соціально-економічного розвитку Росії”.

• Лі Цян: “Під Вашим вірним керівництвом за останні два роки Росія зберігає стійке зростання економіки. Тільки за перше півріччя поточного року ВВП Росії зріс на 4,7 відсотка. Це дуже непроста цифра, як ваш близький друг і сусід ми щиро радіємо таким досягненням і високо оцінюємо”.

• Лі Цян: “Під стратегічним керівництвом Голови Сі Цзіньпіна і Президента Путіна зараз китайсько-російські відносини перебувають на безпрецедентно високому рівні. З початку поточного року глави двох держав двічі зустрілися. На історичному старті 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і Росією ви разом розробили нові плани, надали потужного імпульсу для подальшого поглиблення двосторонніх відносин”.

Підсумки/прогнози:

Для Росії було важливо врегулювати цілу низку питань двосторонніх відносин, які так і залишилися невирішеними після нещодавнього візиту Путіна до КНР. Ще в травні було заявлено, що деякі питання відносин між Росією і Китаєм будуть залишені для подальшого обговорення на рівні глав урядів. Очевидно, це стосується проблем взаємних розрахунків у банківській сфері, обходу західних санкцій і будівництва другої гілки “Сили Сибіру”. 

За інформацією Ascolta, поки ухвалено радий рішень у сфері фінансових операцій і банківського сектора двох країн. Інші питання відклали – до зустрічі Путіна і Сі Цзіньпіна в жовтні 2024 року. Ще один підсумок зустрічі – створення робочої групи з організації візиту Сі в Казнь на саміт БРІКС. За наявною інформацією, питання України обговорювали тільки побіжно, але китайська сторона підкреслила бажання брати участь у відновленні економіки, зруйнованої війною.  

4. Нарада щодо ситуації в Бєлгородській, Брянській і Курській областях

У четвер, 22 серпня, у форматі відеоконференції відбулася нарада Володимира Путіна з керівниками окремих регіонів і профільних міністрів щодо ситуації в Бєлгородській, Брянській і Курській областях. Згідно з офіційною інформацією, за останній тиждень (з моменту попередньої наради з цього питання), Збройні Сили України зуміли зміцнитися на захоплених російських територіях, проте їхнє подальше просування було зупинено.

Ключові тези:

• Путін: “Зібрав вас для того, щоб обговорити ситуацію в прикордонних регіонах Росії”.

• Мантуров: “На сьогодні з небезпечних районів Курської області відселено 115 тисяч осіб… Уряд виділив додатково 1,9 мільярда рублів для МНС. Для прискорення виплат залучили співробітників МФЦ інших регіонів… Уряд готує ще 713 мільйонів рублів на виплати і 858 мільйонів на допомогу у зв’язку з втратою майна”.

• Олексій Смирнов (Курська область): “Оперативний штаб працює цілодобово. Вісім районів Курської області евакуйовано. Організовано 524 табори тимчасового розміщення. Забезпечено харчування, гуманітарну допомогу та медичну підтримку. Надійшло 820 мільйонів рублів на виплати по 10 тисяч рублів і 600 мільйонів рублів на виплати по 15 тисяч рублів. Пропоную автоматизувати виплати по 15 тисяч рублів. Продовжуємо роботу з оцінки збитків і підготовки до навчального року”.

• Олександр Богомаз (Брянська область): Повідомив про 23 атаки безпілотників і спробу прориву ДРГ на кордоні, які були відбиті. Взаємодію із силовими структурами налагоджено. Проведено навчання з евакуації, і регіон готовий прийняти до 32 тисяч осіб. Богомаз також попросив фінансування територіальної оборони з федерального бюджету.

• В’ячеслав Гладков (Бєлгородська область): Зазначив, що ситуація залишається складною через обстріли й атаки БПЛА. Триває відновлення житла, але є труднощі через постійні обстріли. Гладков також попросив додаткове фінансування на підтримку малого бізнесу і прокладання оптоволокна для забезпечення дистанційного навчання.

• Путін: “Допомогти підготуватися до опалювального сезону, безумовно, і передбачити відповідне фінансування. Що стосується фінансового забезпечення діяльності підрозділів територіальної оборони… прошу зробити це спільними зусиллями негайно”.

• Хуснуллін: “За Вашою вказівкою… ведеться системна робота з підтримки громадян, які втратили житло внаслідок обстрілів”.

• Силуанов: “Грошові кошти на підтримку регіонів виділяються в першочерговому порядку”.

• Путін: “Прошу підготувати прямо зараз відповідні доручення і приступати до їх виконання негайно”.

Підсумки/прогнози:

Найближчим часом обговорення ситуації в областях, які найбільше страждають від атак ЗСУ, стане однією з головних тем російського керівництва. В інформаційному полі створюється видимість того, що “все під контролем”, і керівництво країни вживає необхідних заходів щодо виправлення ситуації. 

5. Нарада з членами Уряду

У четвер, 22 серпня, в режимі відеоконференції відбулася нарада Володимира Путіна з членами Уряду. Зокрема, під час наради Міністр охорони здоров’я Михайло Мурашко доповів про перебіг розвитку дитячої охорони здоров’я в Росії, Міністр освіти Сергій Кравцов – про результати минулого навчального року та готовність шкіл до початку нового, Заступник Голови Уряду Олександр Новак – про перебіг соціальної газифікації.

З доповідями з основної теми – заходів підтримки індивідуального житлового будівництва – виступили Міністр будівництва та житлово-комунального господарства Ірек Файзуллін і голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна.

Ключові тези:

• Путін: “Перш ніж ми почнемо працювати, хочу нагадати, що сьогодні ми вшановуємо наш Державний прапор, який поряд із Гімном і Гербом країни є одним з основних символів нашої держави. Колись юний цар Петро Перший вийшов з ним у Біле море, і потім протягом століть під триколором наша країна зміцнювала свою могутність, ставала великою світовою державою. Наші воїни, наші герої Вітчизни століттями під цим прапором захищали нашу Батьківщину, наш народ, так само як це роблять сьогодні в зоні бойових дій герої нашого часу”.

• Мурашко: “Велике значення для розвитку дитячої охорони здоров’я, звичайно ж, має кадрове забезпечення, і вчора Ви говорили і з керівниками клініки, і з лікарями. Ми збільшили за програмою спеціалітету набір на 35 відсотків, і зараз він становить 8,5 тисячі осіб. За програмами ординатури в педіатрії збільшили на 68 відсотків, це понад 1300 місць”.

• Мурашко: “У рамках реалізації проєкту “Оптимальна для відновлення здоров’я медична реабілітація” на сьогодні більш ніж половина регіонів уже отримали додаткове обладнання і вісім федеральних медичних центрів. Робота триває. За роки реалізації збільшили обсяги допомоги на вісім відсотків: реабілітаційна допомога, і активно розвивається реабілітація вдома, що теж дуже важливо, і в амбулаторних умовах”.

• Мурашко: “У рамках допомоги дітям щорічно зростають обсяги спеціалізованої допомоги, зокрема високотехнологічної. За п’ять років ці обсяги високотехнологічної допомоги зросли на 7 відсотків. Але потрібно зазначити, що це не тільки просто сам обсяг, це і якість зовсім інша за обсягами. Ну, наприклад, Ви відкрили новий корпус Центру Діми Рогачова, і сьогодні там уже реалізовано такі технології, як CAR-T-технології, це клітинні технології, які використовуються для лікування дітей із рефрактерними пухлинами, і понад 200 пацієнтів уже отримали таку терапію. Також ядерна медицина прийшла на допомогу нашим медикам у лікуванні маленьких пацієнтів”.

• Кравцов: “хочу сказати щодо Курської області. Щойно Ви провели нараду. Тут теж у нас ситуація на контролі. Ми тісно працюємо і з силовими, правоохоронними органами. Плануємо, що школярі 2 вересня разом з усією країною розпочнуть навчання. У нас 114 шкіл у прикордонних регіонах працюватиме в дистанційному форматі, тут уся робота проведена. У нас створена за Вашим дорученням державна інформаційна система наша вітчизняна, спільно з Мінцифри, “Моя школа”. Там є всі навчальні матеріали, мої співробітники зараз працюють, щоб тут забезпечити освітній процес і завтра особисто буду, щоб ще раз на місці всі питання опрацювати до початку навчального року”.

• Кравцов: “Що стосується загалом, то 2 вересня, у понеділок, 1 вересня – неділя, тому 2 вересня хлопці підуть до шкіл, загалом 18,5 мільйона школярів. Ми розвиваємо інфраструктуру, і Ваше доручення щодо будівництва 1300 шкіл ми виконаємо достроково, вже до 1 вересня фактично, а не до кінця цього року”.

• Кравцов: “Приблизно кожен випускник отримав свою заслужену нагороду: золоті медалі – 60,5 тисячі дітей, а срібні – 44 тисячі. Цього року збірні команди Росії взяли участь у п’яти міжнародних олімпіадах, причому всі 27 школярів-учасників вибороли медалі, з них 18 – золоті”.

• Кравцов: “Ще про одну перемогу. На першій в історії міжнародній олімпіаді зі штучного інтелекту серед старшокласників наші хлопці привезли з Болгарії чотири золоті медалі, всі золоті у нас медалі”.

• Новак: “У Координаційному центрі Уряду запущено спеціальний проєкт “Соціальна газифікація”, у рамках якого по кожному регіону організовано моніторинг виконання планів-графіків, термінів, вартості підключення, надання заходів підтримки, а також моніторимо ціни на газовикористовувальне обладнання. Систематично проводимо штаби з газифікації за участю глав регіонів, які очолюють свої регіональні штаби”.

• Новак: “На поточний момент укладено 1 мільйон 280 тисяч договорів, з яких виконано до меж ділянки понад 1 мільйон 33 тисячі. Загальний відсоток виконання становить 81 відсоток, рік тому ця цифра становила 71 відсоток, тобто ми збільшуємо відсоток виконання договорів. До кінця року очікуємо ще виконання приблизно 170 тисяч заявок і підведення газовикористовуючої інфраструктури до домоволодінь”.

• Новак: “Триває також вдосконалення законодавства з метою скорочення термінів і вартості будівництва. Також на порталі держпослуг ми третій рік проводимо опитування громадян, які подали заявку на соціальну газифікацію та підключення до програми. Отриману за зворотним зв’язком інформацію ми регулярно аналізуємо і доводимо до керівників регіональних штабів з метою вдосконалення роботи з догазифікації та розв’язання проблем, що виникають, або поточних ситуацій”.

Підсумки/прогнози:

Путін продовжує створювати інформаційну картинку, згідно з якою він керує всіма процесами у виконавчій владі, заглиблюючись у всі подробиці процесів в економіці та соціальній сфері. Можна припустити, що тенденція до посилення значення лідера країни як “батька Росії” поглиблюватиметься.

6. Телефонна розмова з Прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном

У п’ятницю, 23 серпня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з прем’єр-міністром Республіки Вірменія Ніколом Пашиняном. Головною темою для розмови стало обговорення питань нормалізації вірмено-азербайджанських відносин, зокрема з урахуванням переговорів Путіна з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим під час державного візиту в Баку. 

Також наголошується, що під час розмови було підтверджено готовність російської сторони й надалі надавати Вірменії та Азербайджану сприяння у виробленні мирного договору, просуванні процесу делімітації та демаркації кордону, а також у розблокуванні транспортно-логістичних зв’язків.

Під час обміну думками щодо двостороннього порядку денного особливо наголошено на позитивній динаміці торговельно-економічної взаємодії. Також джерела повідомляють, що сторони обговорили підготовку до особистої зустрічі двох лідерів найближчим часом. 

Підсумки/прогнози:

Телефонна розмова з Ніколом Пашиняном для Путіна була елементом зняття напруженості щодо візиту в Азербайджан. Вірменія формально залишається союзницею Росії по ОДКБ і СНД. Росія зацікавлена в тому, щоб Вірменія не здійснювала демаршів, пов’язаних із відвідуванням Путіним країни, яка у свідомості вірмен, як і раніше, залишається ворожою. Але схоже, що Путін використав телефонний дзвінок лише для формального контакту, але зовсім не для того, щоб відкрити всі карти, що точно не сприятиме ліквідації недовіри, яка поглиблюється у відносинах між двома країнами.

7. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 23 серпня, у форматі відеоконференції відбулася традиційна нарада Володимира Путіна з постійними членами Ради Безпеки. Зазначається, що ключовою темою наради стала ситуація у виправній колонії суворого режиму № 19 у місті Суровикине Волгоградської області, де кілька ув’язнених захопили працівників установи в заручники, унаслідок чого було вбито і поранено співробітників Федеральної служби виконання покарань. Також зазначається, що злочинці позиціонували себе як члени ІДІЛ і на численних відео демонстрували символіку терористичного угруповання. 

Головним доповідачем з цієї теми виступив Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев. 

У нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Сергій Шойгу, помічник Президента Микола Патрушев, Міністр оборони Андрій Бєлоусов, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, спеціальний представник Президента з питань безпеки і оборони, Міністр закордонних справ Андрій Белоусов, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, спеціальний представник Президента з питань безпеки.

Підсумки/прогнози:

Ситуація у виправній колонії №19 показала незадовільний стан пенітенціарної системи в Росії. За останній рік це третя надзвичайна подія, пов’язана з ФСВП. Очевидно, навіть спроба перевести ситуацію в русло “іноземного втручання” і “підготовки захоплення колонії спецслужбами іноземних держав” не дасть свого результату: Путін і його найближче оточення розуміють, що проблема криється в системі, яку необхідно змінювати. 

Таким чином, можна очікувати, що незабаром у Росії буде ініційовано кадрові перестановки, спрямовані на те, щоб привести всю виправну систему до ладу. За інформацією Ascolta, Путіну пропонують замінити нинішніх “керівників” ФСВП людьми, які пройшли через бойові дії, а колишніх охоронців в’язниць і колоній відправити на фронт. Цілком можливо, що Путін прислухається до такої пропозиції: цей захід буде позитивно зустрінутий більшістю населення.

8. Зустріч із керівництвом Об’єднаного угруповання військ

У суботу, 24 серпня, Володимир Путін відвідав один із командних пунктів Міністерства оборони, де провів зустріч із керівництвом Об’єднаного угруповання військ, а також заслухав доповіді начальника Генерального штабу Збройних Сил Валерія Герасимова і начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Сергія Рудського щодо протидії Збройним силам України, що вторглися на територію Курської області, а також про поточні результати ведення бойових дій на території України.

Також зазначається, що в режимі телефонного зв’язку Путін заслухав доповіді командувачів угрупованнями військ про оперативну обстановку на підконтрольних їм напрямках.

Крім цього, ввечері того ж дня Володимир Путін заслухав доповіді командирів, які виконують бойові завдання в Курській області РФ. Зокрема, командир 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту, командир 155-ї бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту, командир окремої 11-ї десантно-штурмової бригади, командир 56-го десантно-штурмового полку і командир 51-го парашутно-десантного полку доповіли Путіну про обстановку на лінії бойових дій, а також затверджені командуванням відповідних угруповань пропозиції з розвитку ситуації в їхніх зонах відповідальності.

Підсумки/прогнози:

За інформацією Ascolta, Путін висловив крайнє невдоволення ходом операції в Курській області. Валерій Герасимов вийшов з наради вкрай пригніченим. Раніше Герасимов обіцяв закінчити операцію з очищення Курської області від ЗСУ в термін два тижні, але час затягнувся. Найімовірніше, Герасимов дістав серйозну догану, і для нього було намічено термін виконання наказу Верховного головнокомандувача, після якого в разі провалу на Герасимова чекає відставка. У Росії багато військових чекають, що відставка все-таки збережеться – рівень непопулярності Герасимова у військах вкрай високий.  

9. Затримання засновника “Telegram” Павла Дурова у Франції

У суботу, 24 серпня, відомий підприємець і засновник месенджера Telegram Павло Дуров був затриманий правоохоронними органами франції в аеропорту “Ле Бурже”. Зазначається, що затримання відбулося відразу після прильоту Дурова з Азербайджану. Варто зазначити, що низка джерел повідомляла, що в Баку Дуров міг зустрічатися з Володимиром Путіним і одразу кілька джерел Ascolta цю інформацію підтверджують. 

Станом на неділю, 25 серпня, правоохоронні органи франції не повідомляють подробиць затримання, однак повідомляють, що мають право утримувати Дурова до чотирьох діб. Водночас, за інформацією французьких ЗМІ, правоохоронні органи Франції вважають Telegram розсадником злочинності та незадоволені відмовою Дурова жорстко модерувати контент і співпрацювати з владою в розкритті інформації про користувачів, яких підозрюють у розповсюдженні наркотиків, дитячій порнографії та шахрайстві.

У неділю ввечері Telegram випустив офіційну заяву у зв’язку з даними про затримання Дурова. У ній ідеться, що соцмережа “дотримується законів ЄС”, а її принципи модерації відповідають стандартам індустрії і “постійно поліпшуються”: “Главі Telegram Павлу Дурову нема чого приховувати, і він часто подорожує Європою. Абсурдно стверджувати, що на платформі або її власнику лежить відповідальність за зловживання цією платформою”, – також заявив месенджер.

Підсумки/прогнози:

Арешт Павла Дурова викликає безліч запитань. По-перше, чому він полетів до Франції, знаючи, що йому загрожує арешт? Вочевидь, він мав якісь гарантії недоторканності на найвищому рівні, і цих гарантій не дотрималися (що автоматично перетворює Макрона і його команду на недоговороздатних і б’є по іміджу Французької Республіки). По-друге, відомо, що у Дурова напередодні його візиту до Парижа відбулася закрита зустріч із Путіним під час візиту російського президента до Азербайджану. Цілком можливо, що Дуров прибув до Парижа, зокрема, з місією від Путіна. Тоді це ще більше погіршує ситуацію для Франції. 

По-третє, звинувачення на адресу Дурова настільки сміховинні, а покарання, що загрожує, настільки тяжке, що виникає загальна думка про політичну розправу над Дуровим. По-четверте, арешт Дурова і вимога віддати ключі від Telegram – це явна спроба завдати удару по Росії (месенджер активно використовують під час бойових дій і для передавання шифрованих повідомлень у військах, а також він є дуже популярним і оперативним засобом поширення інформації, що перевищує можливості всіх західних ЗМІ разом узятих). 

Але Дуров, судячи з усього, перестрахувався на випадок арешту і залишив протоколи своїй команді. Очевидно, що арешт Дурова мало що дасть для впливу на Телеграм. Сам Дуров готується перетворити процес над ним на політичний, і з цією метою мобілізуються найкращі адвокати. Франція арештом Дурова показала, що свобода слова для Заходу остаточно перетворилася на порожній звук.