Росія за тиждень (05.08-11.08)

1. Захід Збройних Сил України на територію Курської області РФ

У вівторок, 6 серпня, Збройні Сили України перейшли кордон з Курською областю РФ і почали поступове просування в глиб російської території на північ від українського міста Суми. Примітно, що в цьому випадку були задіяні не добровольчі формування або іноземні (російські) найманці, а безпосередньо українські військові, також активно використовували західну техніку та озброєння. 

Через кілька годин Білий дім назвав вторгнення України законним актом самооборони. Представник Ради національної безпеки Джон Кірбі у Вашингтоні заявив, що атака не суперечить політиці США, що США продовжать дозволяти Україні використовувати зброю, яку поставляє Пентагон, “для боротьби з негайними загрозами по той бік кордону”.

Уже наступного дня стало відомо про захоплення українськими військовими газовимірювальної станції, розташованої в прикордонній зоні, що є точкою входу з Росії в Україну магістрального газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород – єдиного маршруту, яким російський газ надходить до Європи. Пізніше також було опубліковано відео з підтвердженням присутності українських військових поруч із газорозподільною станцією в місті Суджа. Водночас рівень прокачування газу газопроводом не знизився. 

Станом на неділю, 11 серпня, ситуація в Курській області продовжує розвиватися. Через відсутність достовірної інформації дані про кількість захоплених населених пунктів встановити складно, хоча обидві сторони підтверджують захоплення щонайменше семи сіл у прикордонній зоні. 

Підсумки/прогнози:

На сьогодні оцінювати операцію Збройних Сил України в Курській області ще рано, оскільки сама по собі, як окремо взятий захід на територію РФ, операція не має сенсу. Очікується, що візит на територію Курської області – це частина більш масштабного задуму, більш грандіозного плану. Режим “напівтиші” в засобах масової інформації частково підтверджує це. Невідомі ні реальні масштаби контрольованої території, ні чисельність українських військ, ні кількість і тип озброєнь, що використовуються під час операції. 

У будь-якому разі, ця операція має важливий медійний ефект – насамперед на Заході, який останнім часом майже змирився з поразкою України. Нині ж Україна показала, що здатна до несподіваних рішень і має в арсеналі чимало “сюрпризів”. Всередині Російської Федерації ситуація не змінилася: рейтинги Путіна не зменшилися, кількість прихильників продовження війни збільшилася, більшість громадян вважають, що в ситуації винен не Путін, а генерали, які розікрали кошти для зміцнення обороноздатності. З’явився новий запит на репресії в генеральському середовищі. 

Росія не буде оголошувати мобілізацію і не буде відводити війська з лінії фронту. Путіну вдалося підтягнути резерви, за допомогою яких він намагається видавити українські війська з території Курської області. ЗСУ поки вдалося досягти досить скромного успіху – під контролем ЗСУ перебувають від 7 до 10 невеликих населених пунктів, узяти районний центр Суджа (менше ніж 5 тис. населення) не вдалося – місто перебуває в оперативному напівоточенні. Углиб області робляться рейдові вилазки. 

2. Зустріч Володимира Путіна з головою Ради Федерації Валентиною Матвієнко та головою Державної Думи В’ячеславом Володіним

У понеділок, 5 серпня, у Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна з головою Ради Федерації Валентиною Матвієнко, а також головою Державної Думи РФ В’ячеславом Володіним. Офіційним приводом для зустрічі стало підбиття підсумків законотворчої роботи у весняну сесію. Зокрема, російський президент подякував парламенту за виконану роботу та оперативне вирішення важливих питань. Також сторони обговорили плани на новий політичний сезон. 

Ключові тези:

• Матвієнко: “Під Вашим керівництвом увесь цей непростий час ми справді працювали як одна команда – і Уряд, і Рада Федерації, і Державна Дума, – злагоджено. Ми часто сперечалися, ми сперечалися над законами, вносили поправки, але зрештою завжди знаходили порозуміння на користь того, щоб закони були більш якісні”.

• Матвієнко: “Ви вже сказали цифру – 331 закон, головним пріоритетом для нас була, звісно, реалізація Послання Президента Федеральним Зборам, Ваші травневі укази за національними цілями розвитку до 2030 року, за низкою напрямів – до 2036 року. Рада Федерації затвердила свій план з реалізації положень Послання. Ми його не тільки виконали, а й перевиконали, по ходу доповнювали. І в зв’язку з цим акценти були зроблені насамперед на проблеми, які Ви поставили в Посланні і травневих указах”.

• Матвієнко: “Велику увагу ми разом приділили змінам у податковій системі. Ми вносили дуже багато правок, і насправді наші пропозиції та інші були прийняті, Мінфін був дуже сприйнятливий. Я б сказала, це був у підсумку суспільний договір влади і суспільства, дуже спокійно сприйнято, тому що ті доручення, які Ви дали, – більш справедлива система оподаткування, – це, звісно, не зачепило основну частину сімей. Ба більше, у рамках цих податкових змін сім’ї з дітьми та інші категорії малозабезпечених громадян отримали додаткові привілеї та додаткову підтримку”.

• Матвієнко: “Зрозуміло, що Рада Федерації – це палата регіонів, яка складається з представників регіонів, тому основну увагу ми приділяли, звичайно, взаємодії з регіонами. У постійному контакті з губернаторами, із законодавчими зборами. І ми стали регіональним майданчиком – для федеративної держави, я вважаю, це дуже важливо, – де будь-які звернення регіонів, пропозиції, зміни в законодавстві ми на цьому майданчику обговорюємо і готуємо системні рішення. Таких системних рішень – я не буду їх усі перераховувати – було знайдено дуже багато, і вони оформлені законами”.

• Матвієнко: “Володимире Володимировичу, хочу подякувати Вам окремо за прийняте Вами рішення про списання двох третин боргу суб’єктів Федерації у вигляді бюджетних кредитів. Дуже хороша підтримка. З ким із губернаторів не зустрічаєшся – вони дуже задоволені, тому що це кошти, які підуть на розвиток, на модернізацію інфраструктури і цільовим чином допомагатимуть розвитку регіонів”.

• Володін: “У нас ця сесія була особлива, тому що вперше в сучасній Росії Державна Дума брала участь у формуванні Уряду. Ви ініціювали передачу повноважень щодо затвердження міністрів, віцепрем’єрів і Голови Уряду нашим громадянам, які через своїх депутатів затверджують їх на посадах”.

• Володін: “Звичайно, важливий закон – у плані вдосконалення податкової системи. Ми проводили відкриті великі парламентські слухання, запрошували представників громадянського суспільства, експертної спільноти. Уряд у нас практично в цей час цілодобово перебував, ми вели цей діалог. Треба підкреслити, що це дало змогу закон зробити кращим. Спочатку він викликав критику. Але вміння чути, зокрема Уряду, депутатів – тому що, наголошу, це інші відносини, раніше відмахувалися, раніше не приходили [на слухання], зараз цього немає, – звісно, вплинуло на якість роботи”.

• Володін: “І якщо говорити про парламент, то знову, незважаючи на те, що ми зіштовхнулися із санкціями і проблемами, знову під час виборчої кампанії Ви підтвердили, що правильно буде так зробити. І депутати, лідери фракцій це сприйняли дуже позитивно. Це доповнює відповідальність. У нас є консолідація з ключових питань розвитку країни, чи то питання економіки, чи то питання оборони, ну і, найголовніше, питання міжнародні”.

• Володін: “Якщо говорити про сесію, вона ще особлива, тому що, незважаючи на те, що дуже складне питання в плані ресурсів, і тривалий час його не могли вирішити, але запит був – ми постійно виїжджали в регіони, відповідали на запитання виборців: а коли все-таки повернеться влада до індексації пенсій пенсіонерам, які працюють? І хочу Вам висловити слова подяки від усіх політичних фракцій Державної Думи, від наших громадян”.

Підсумки/прогнози:

Путін намагається показати активну взаємодію між президентською вертикаллю і законодавчими структурами. У цій ситуації створюється телевізійна картинка: президент збирає голів Ради Федерації і Державної Думи і дає їм напуття на осінню сесію, вказуючи першочерговість тих чи інших питань, які необхідно розглянути депутатам. Робоча зустріч у такий спосіб перетворюється на інформаційний посил.

3. Нарада з членами уряду РФ

У середу, 7 серпня, в резиденції Ново-Огарьово відбулася нарада Володимира Путіна з членами уряду РФ. Основними темами наради були заявлені питання розвитку інфраструктурної галузі, а також розвиток обробної промисловості. Водночас російський президент приділив багато уваги і подіям у Курській області, де триває просування українських сил. 

Ключові тези:

• Путін: “Як відомо, “київський режим” зробив чергову масштабну провокацію, веде невибіркову стрілянину з різних видів зброї, зокрема ракетної, по цивільних будівлях, житлових будинках, машинах швидкої допомоги”.

• Путін: “Одразу ж після нашої наради у мене буде зустріч із керівниками силових відомств, Міністерством оборони, Генеральним штабом, ФСБ, маю на увазі прикордонний напрямок діяльності Федеральної служби безпеки. Заслухаю чергову доповідь колег щодо того, що відбувається в Курській області”.

• Путін: “За підсумками минулого року обсяг житлового будівництва знову зріс: побудовано понад 110 мільйонів квадратних метрів житла. Майже чотири мільйони 400 тисяч сімей змогли поліпшити свої житлові умови, зокрема завдяки програмі пільгової сімейної іпотеки. Цього року з аварійних будинків у нові квартири переїхали понад 50 тисяч осіб, а за останні п’ять років – понад 720 тисяч. До теперішнього моменту 41 регіон достроково розселив мешканців з аварійного житла, і цю роботу будемо продовжувати. Йдеться про житло, визнане аварійним до 2017 року”.

• Путін: “Важливо відзначити, що масштабна робота з розвитку всіх російських регіонів триває безперервно. Особливу увагу ми приділяємо створенню затребуваних соціальних установ, лікарень, шкіл, дитячих садків. Як приклад, кілька прикладів наведу: прийом пацієнтів почала нова спеціалізована лікарня в Пермському краї. Для регіону це приємна, важлива подія. У нього з’явився додатковий ресурс для боротьби з інфекційними захворюваннями, для протидії епідеміям”.

• Марат Хуснуллін (Заступник Голови Уряду): “Великий обсяг у [зростанні] будівництва – це, звичайно ж, будівництво житла. Хороша інформація: за підсумками семи місяців ми бачимо введення в країні 61,5 мільйона квадратних метрів [житла], що на два відсотки вище рівня минулого року. Це дає нам змогу впевнено сказати, що до кінця року ми введемо щонайменше 100 мільйонів квадратних метрів. Планку в 100 мільйонів [квадратних метрів житла] переступили і маємо намір її тримати до 2030 року”.

• Хуснуллін: “Із позитивного також можу відзначити, що завдяки системній роботі 165 мільйонів квадратних метрів багатоквартирного житла перебуває в будівництві – це на сім відсотків більше, ніж за попередній рік. 458 мільйонів квадратних метрів градпотенціалу – це можливість будувати житло, що на 14 відсотків більше, ніж минулого року”.

• Хуснуллін: “Щодо дорожнього будівництва: цього року нам допомогла погода, ми раніше почали працювати. У результаті на цей період доріг відремонтовано більше, ніж минулого року, майже на 89 відсотків. Укладено 38 мільйонів квадратних метрів асфальтобетонного [покриття]. Вважаємо, що із [завданнями] цього року ми, безумовно, впораємося, гідно завершивши програму “Безпечні та якісні дороги”, яка має довести до 50 відсотків норматив по регіональних дорогах, до 85 відсотків норматив – в агломераціях. Крім цього ми ввели низку знакових об’єктів за Вашою участю: одночасно два мости через Твер, Тольятті, через річку Волгу і східний виїзд з Уфи через [річку] Білу”.

• Роман Старовойт (міністр транспорту): “Повітряний транспорт. Цивільна авіація відіграє особливо важливу роль у забезпеченні пов’язаності регіонів, особливо в літній туристичний сезон. За сім місяців поточного року російські компанії перевезли 62 мільйони 900 тисяч пасажирів – це на 6,4 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема на внутрішніх маршрутах перевезено 47 мільйонів 900 тисяч пасажирів зі зростанням у 2,3 відсотка. Прогнозуємо, що у високий сезон російські авіакомпанії сумарно перевезуть 73 мільйони 700 тисяч пасажирів. Зростання до аналогічного періоду минулого року становитиме сім відсотків”.

• Старовойт: “Залізничний транспорт у період літнього туристичного сезону задовольняє зростаючий попит наших громадян на транспортні послуги. Загалом за шість місяців 2024 року в далекому сполученні перевезено 53 мільйони 700 тисяч осіб, що на 8,3 відсотка вище рівня минулого року. Із травня до 30 вересня на курорти Чорноморського узбережжя планують перевезти приблизно 11,5 мільйона пасажирів. Для цього до продажу запропоновано понад 14,5 мільйона місць, що вище рівня минулого року майже на три відсотки”.

• Старовойт: “Річковий транспорт. Перевезення пасажирів на внутрішніх водних шляхах у першому півріччі 2024 року збільшилися на 9,7 відсотка і досягли показника два мільйони 470 тисяч пасажирів. Очікуємо, що в навігацію 2024 року буде перевезено 14 мільйонів 700 тисяч пасажирів – це на 38,7 відсотка більше, ніж у 2023 році. Обсяг перевезень пасажирів туристичними маршрутами у 2024 році, як очікується, перевищить 420 тисяч осіб”.

• Старовойт: “Кілька слів про роботу важливої транспортної артерії країни – Кримського мосту. З травня по липень ним в обидва напрямки прослідували майже 900 тисяч пасажирів в автомобілях і автобусах – це на 17 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2023 року. За такого щільного потоку для нас ключовим пріоритетом залишається безпека Кримського мосту і тих, хто ним рухається”.

Підсумки/прогнози:

Нарада з членами уряду була необхідна як майданчик для озвучування позиції Володимира Путіна з питання заходу українських військ на територію Російської Федерації. Путін вирішив зберігати спокій. Він не став діяти за логічною схемою “нарада із силовиками – засідання Ради безпеки – звернення до громадян”. Він вирішив показати, що з точки зору функціонування державної машини нічого екстраординарного не сталося. Саме тому Путін зібрав засідання Уряду, на якому “провокація з боку України” була розглянута як одне з питань загального порядку денного. По суті, Путін діяв правильно в цій ситуації, показавши, що панікувати не варто: внутрішня аудиторія підтримала таку стратегію. 

4. Нарада з керівниками силових відомств

У середу, 7 серпня, в резиденції Ново-Огарьєєво відбулася нарада Володимира Путіна з керівниками силових відомств. Головною темою наради стала ситуація в Курській області, куди напередодні увійшли Збройні сили України. 

У нараді взяли участь Міністр оборони Андрій Бєлоусов, Секретар Ради Безпеки Сергій Шойгу, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков. Доповідь про ситуацію в Курській області представив начальник Генерального штабу Збройних Сил – перший заступник Міністра оборони Валерій Герасимов.

Ключові тези:

• Герасимов: “О 5 годині 30 хвилин 6 серпня підрозділи Збройних сил України чисельністю до однієї тисячі осіб перейшли в наступ з метою захоплення ділянки території Суджанського району Курської області”.

• Герасимов: “Діями підрозділів прикриття державного кордону спільно з прикордонниками та підрозділами посилення, ударами авіації, ракетних військ і вогнем артилерії просування противника в глиб території на Курському напрямку зупинено”.

• Герасимов: “Наразі підрозділи угруповання “Північ” спільно з прикордонними органами ФСБ Росії продовжують знищувати противника в районах, які безпосередньо примикають до російсько-українського кордону. Втрати противника склали 315 осіб, зокрема щонайменше 100 [осіб] убитими і 215 осіб пораненими. Знищено 54 одиниці броньованої техніки, зокрема сім танків”.

• Герасимов: “Операція буде завершена розгромом противника і виходом на державний кордон”.

Підсумки/прогнози:

Рішення Путіна не підвищувати статус так званої “спеціальної військової операції” до “антитерористичної операції” або до оголошення стану війни зіграло свою роль у процесі утримання спокою і порядку в Росії. Вирішили обійтися “Контртерористичною операцією” в окремо взятій місцевості Курської області. Очевидно, висновки і кадрові чистки будуть, але після завершення операції в Курській області. 

Під ударом опинився навіть начальник Генерального Штабу ЗС РФ генерал Герасимов, який “прогавив” наступ, готуючись явно до іншого характеру війни. У Росії загострилися протиріччя між “воєнкорами” і генералами з Генштабу і Міністерства оборони. В армійському середовищі почали говорити про необхідність і зміни стратегії війни, і зміни керівництва Генштабу. Тобто, силовикам у нинішній ситуації доведеться активно перебудовуватися, що малоймовірно з огляду на їхню кондовість і неповороткість.

5. Телефонна розмова Володимира Путіна з Генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії В’єтнаму, Президентом Соціалістичної Республіки В’єтнам То Ламом

У четвер, 8 серпня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з Генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії В’єтнаму, Президентом Соціалістичної Республіки В’єтнам То Ламом. Офіційним приводом для розмови стало привітання Президента Соціалістичної Республіки В’єтнам То Лама з обранням на посаду Генерального секретаря Центрального комітету Комуністичної партії В’єтнаму. Зазначається, що російський президент побажав йому успіхів у партійній та державній діяльності.

Також сторони підтвердили обопільний настрій на подальше зміцнення всеосяжного стратегічного партнерства Росії і В’єтнаму, нарощування двостороннього співробітництва в різних сферах. 

Підсумки/прогнози:

Телефонна розмова з новим лідером В’єтнаму То Ламом, який прийшов до влади як президент у травні 2024 року (на тлі політичних скандалів з його попередниками), а наприкінці липня став генеральним секретарем Комуністичної партії В’єтнаму (після смерті попередника, Нгуєна Фу Чонга) – це не просто дзвінок ввічливості. 

Між Росією і В’єтнамом розвиваються активні економічні та політичні відносини. В’єтнам намагається грати в багатовекторну гру, але водночас активно допомагає Росії в багатьох процесах (зокрема в ЗМІ з’являються дані про те, що В’єтнам допомагає обійти американські енергетичні санкції). Для Росії важливо розуміти, що після того, як влада у В’єтнамі несподівано сконцентрувалася в руках представника більш молодого покоління в’єтнамських комуністів, не пов’язаних з СРСР (попередник То Лама здобував освіту в Радянському Союзі), російсько-в’єтнамські відносини не зазнають негативних змін.

6. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 9 серпня, в резиденції Ново-Огарьово відбулася нарада Володимира Путіна з постійними членами Ради Безпеки. Головною темою наради стала боротьба з тероризмом. Варто зазначити, що на момент проведення наради режим КТО ще не було введено в прикордонних з Україною областях РФ. Основним доповідачем на нараді виступив директор ФСБ Олександр Бортніков. 

Також у нараді взяли участь Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Секретар Ради Безпеки Сергій Шойгу, Міністр оборони Андрій Бєлоусов, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов, помічник Президента Микола Патрушев.

Підсумки/прогнози:

Фактично основною темою наради були події в Курській області та можливості реагування на них – як військовими методами, так і в дипломатичній площині (у взаєминах із Заходом). Інформація щодо цього засідання вельми обмежена. 

Водночас варто зазначити, що на відміну від попередніх подібних нарад, які традиційно відбуваються в онлайн-форматі, ця зустріч була очною. Ба більше, зустрічі з головами Державної Думи, Ради Федерації та членами уряду Путін також проводив в очному форматі. Найімовірніше, такий підхід є спробою продемонструвати особисту залученість у ключові процеси. Така тактика вже дає свої плоди: підтримка дій Кремля громадянами РФ, як і раніше, залишається високою і не має критичних наслідків на тлі подій у Курській області. Не виключено, що найближчим часом російський президент може здійснити особистий візит на прикордонні території або в зону бойових дій. 

7. Інтерв’ю Олега Дерипаски для Nikkey Asia

У четвер, 8 серпня, на сайті інформаційного видання Nikkey Asia було опубліковано інтерв’ю відомого російського олігарха Олега Дерипаски, якого вважають одним із найближчих соратників Володимира Путіна. В Японії Дерипаска був з робочим візитом, під час якого представляв Росію на засіданні Ділової консультативної ради АТЕС. В інтерв’ю він озвучив думку про перспективи розвитку торгово-економічних відносин Росії з Азією, тенденції в торгівлі між Росією і Заходом, а також торкнувся теми України. 

Ключові тези:

• “Я думав, що буде більш масштабний економічний спад. На початку війни [торгівля з Китаєм] мала вирішальне значення. Зараз кожна країна робить тільки те, що вважає за потрібне”, – сказав Дерипаска, похваливши те, що він назвав “дуже реальними дискусіями” про “важливість контролю над санкціями”, які вела Індія, що приймала саміт Групи 20 у вересні минулого року. У підсумковій заяві групи не було прямого засудження вторгнення Росії в Україну.

• “Якщо ви хочете зупинити війну, спочатку потрібно припинити вогонь”, – сказав він, закликавши до “негайного, беззастережного припинення вогню” в Україні.

• Відповідаючи на запитання про свої нинішні стосунки з Путіним, Дерипаска відмовився сказати, чи є вони близькими. “Жодних змін немає”, – сказав він, не уточнюючи. “Вони [Кремль] мене не чіпають, ми не торкаємося політики”, – сказав він, підкресливши свою роль бізнесмена.

Підсумки/прогнози:

Олег Дерипаска є послідовним критиком нинішньої війни в Україні. Маючи українське коріння, він неодноразово намагався виступати в ролі посередника для розв’язання конфлікту, проте невдало (у цьому він поступається Роману Абрамовичу). Не так давно Дерипаска озвучив версію, згідно з якою війна в Україні закінчиться тільки в травні 2025 року. Нинішнє інтерв’ю досить показове: Дерипаска закликає до припинення вогню і до початку переговорів. Також він дає зрозуміти, що готовий до економічної експансії на Сході, і в нього є перспективні плани розвитку бізнесу в тихоокеанському регіоні. 

Безумовно, подібні заяви і заклики варто розглядати в контексті не стільки особистої думки, скільки позиції певної частини еліт, які мають серйозний вплив на політичні процеси всередині Росії. Чи відреагує на це Кремль? Однозначно так. Тим паче, подібний посил було озвучено за допомогою іноземних ЗМІ (у цьому випадку японських), орієнтованих як на Азію, так і на західну аудиторію. Однак питання полягає в тому, якою саме буде реакція.