Росія за тиждень (29.07-04.08)

1. Зустріч Володимира Путіна з главою держкорпорації “Ростех” Сергієм Чемезовим

У вівторок, 30 липня, у Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна з главою держкорпорації “Ростех” Сергієм Чемезовим. Під час зустрічі Чемезов представив Путіну звіт про результати роботи держкорпорації за 2023 рік, а також доповів про її поточну діяльність. Також наголошується, що Путін і Чемезов обговорили ключові рішення і завдання щодо зміцнення безпеки і обороноздатності Росії, а також подальшого нарощування її промислового потенціалу.

Ключові тези:

• Чемезов: “Кілька цифр, які я хотів би Вам показати, розповісти. Це насамперед консолідована виручка корпорації, вона сьогодні в нас збільшилася майже на 34 відсотки і склала 2840 мільярдів. Ми сподіваємося, що вже цього року, 2024 року, ми переступимо, подолаємо планку в три трильйони. Чистий прибуток у нас теж збільшився, склав 60 100 мільйонів. На жаль, це поки що не дуже високий прибуток для такої виручки, яку ми сьогодні показуємо, але це насамперед свідчить про те, що в нас великий обсяг контрактів за держоборонзамовленням”.

• Чемезов: “У нас сьогодні, якщо в абсолютних цифрах, збільшився обсяг виробництва цивільної продукції на 5,5 відсотка і сьогодні становить майже трильйон, точніше 993 мільярди”.

• Чемезов: “Обсяг інвестицій у 2023 році у нас збільшився і склав 527 мільярдів. Це рекордна сума порівняно з усіма попередніми роками. Наприклад, у 2022 році було всього 292 мільярди. Це говорить про те, що ми сьогодні змушені розширювати виробництво, проводити модернізацію виробництва військової техніки, озброєння, боєприпасів тощо. Тому основна частина інвестицій йде на модернізацію і розширення виробничих потужностей”.

• Чемезов: “Основному замовнику, тобто Міністерству оборони, у 2023 році ми поставили нові серійні літаки Су-34, Су-57, Су-35, Іл-76, Як-130, вертольоти Мі-28, Ка-52, танки Т-90М “Прорив”. Загалом, це все і нова техніка, і глибоко модернізована. І порівняно з 2022 роком обсяг виробництва і капітального ремонту легкоброньованої техніки збільшився втричі, а танків – у 3,5 раза. Випуск пострілів для танків і бойових машин піхоти – майже в дев’ять разів. Але також, як порівняти з 2022 роком, у 2023 році обсяги випуску самохідної артилерії зросли вдесятеро і в десятки разів збільшилося виробництво боєприпасів”.

• Чемезов: “Ми продовжуємо роботи з адаптації штатних авіаційних боєприпасів, таких як уже відомі ФАБ-500. Вони вже у нас випускаються і адаптовані до модуля планування і корекції. У 2023 році ми відновили виробництво ФАБ-1500 і ФАБ-3000, тому що у певний час було призупинено це виробництво, зараз ми його відновили. І вже цього року, 2024 року, адаптували до модуля планування і корекції, і перші ці адаптовані бомби вже сьогодні використовуються на передовій”.

• Чемезов: “На старті, коли ми оцінювали масштаб санкцій і обсяг технологічного партнерства, яке ми багато років вибудовували із західними нашими партнерами, закуповували велику кількість комплектуючих, сподівалися, що наша співпраця триватиме вічно, але, на жаль, цього не сталося. Коли постало перед нами завдання провести велику роботу з імпортозаміщення, чесно кажучи, не дуже вірилося, що ми це зможемо зробити. Як то кажуть, очі бояться, а руки роблять. По всьому контуру “Ростеха” ми вже імпортозамістили десятки тисяч компонентів і виробів”.

• Чемезов: “Яскравий приклад – “КАМАЗ”. Ми на “КАМАЗі” замістили тисячі комплектуючих і зараз успішно закриваємо потреби вантажної, спеціальної, пасажирської техніки тощо”.

• Чемезов: “Наше підприємство “Ремдизель” уже у 2023 році протягом 25 днів завершило розробку спеціального транспортного засобу для безпечного перевезення військовослужбовців під назвою “Ахмат”. Свого часу Ви до нас звернулися з проханням створити на прохання, своєю чергою, Рамзана Кадирова такий автомобіль. Ми такий автомобіль зробили. Перші десять машин ми подарували підрозділам чеченських бійців. І сьогодні вже випущено понад тисячу штук, і дуже добре на сьогодні себе зарекомендували”.

• Чемезов: “Щодо верстатобудування: наш холдинг “Стан” розробив і почав випускати роботизований обробний шліфувальний центр – це багатофункціональний шліфувальний верстат із числовим програмним управлінням. Призначений для алмазного шліфування твердосплавних ріжучих пластин – для виготовлення інструменту”.

Підсумки/прогнози:

Тема функціонування оборонної галузі надзвичайно важлива для Путіна – особливо в умовах нинішньої “Холодної війни 2.0”, коли сторони протистояння демонструють можливості в перегонах озброєнь і в розвитку військових технологій. Зустріч із Чемезовим має підкреслити також і те, що прогнози щодо опали та можливої відставки Чемезова є неспроможними: практично вся клієнтела Чемезова перебуває на своїх посадах (Вайно, Мантуров, Аліханов та інші). 

Також важливо зазначити, що на тлі посилення глобальної економічної кризи, Росія всіляко намагається продемонструвати стійкість своєї економіки і можливість повного перебудовування виробничого ланцюжка, справляючись з диверсифікацією залежності від імпортних складових. Наскільки подібний підхід виявиться надійним, найімовірніше вийде побачити вже цієї осені. 

2. Російсько-індонезійські переговори

У середу, 31 липня, до Москви з робочим візитом прибув нещодавно обраний президент Республіки Індонезії, чинний Міністр оборони Прабово Субіанто. Метою візиту були переговори з Володимиром Путіним, які відбулися у вузько і розширеному складах. Зазначається, що в переговорах з російського боку також узяли участь помічник президента Юрій Ушаков, перший заступник голови Уряду, голова російської частини Російсько-індонезійської спільної комісії з торговельно-економічного та технічного співробітництва Денис Мантуров і міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Ключові тези з переговорів у вузькому складі:

• Путін: “Ми Вас добре знаємо, знаємо як друга нашої країни. Ви відомий не тільки військовий, а й політичний діяч в Індонезії. Продовжуєте залишатися Міністром оборони протягом багатьох років. Знаю, що у Вас склалися дуже добрі стосунки з Вашими російськими колегами”.

• Путін: “Повинен зазначити, що і торгово-економічні зв’язки останнім часом розвиваються вельми успішно: незважаючи на пандемію і на всі події, які відбуваються навколо Росії, і пов’язані з нею обмеження, все-таки в нас зростає товарообіг – протягом останніх років він зріс удвічі. Це дуже гарна тенденція, і вона продовжує нас тішити. Сподіваюся, що ситуація збережеться”.

• Путін: “Ми висловлюємо також надію на те, що підготовлений уже фактично до підписання договір про зону вільної торгівлі між ЄврАзЕС та Індонезією теж зіграє дуже позитивну роль, помітну роль у розвитку наших торговельно-економічних зв’язків. Ринок Євразес досить великий, ємний. Ринок Індонезії – країни з майже 300-мільйонним населенням – теж становить великий інтерес для Росії”.

• Субіанто: “За останні чотири роки я вже вчетверте приїхав до Москви, вже вчетверте Ви приймаєте мене, Ваша Високоповажносте. І в мене залишилися найтепліші спогади про це. І я хочу також передати Вам найкращі побажання від Президента [Індонезії Джоко] Відододо, я поінформував його про те, що відбудеться наша зустріч. І також хочу привітати Вас із переобранням на посаду Президента Російської Федерації”.

• Субіанто: “Як Вам відомо, ми розглядаємо Росію як великого друга нашої країни. Я б хотів продовжувати і далі розвивати такого роду відносини з вашою країною. Ми пам’ятаємо з історії, що Росія завжди надавала нам допомогу в багатьох відношеннях. Коли ми зазнавали труднощів, Росія приходила нам на допомогу”.

• Субіанто: “Звичайно ж, ми вже говорили про те, що, крім продовольчої безпеки та енергетичної безпеки, я б хотів зробити акцент на освіті. Я планую ініціювати істотну програму стипендій, для того щоб ми могли направляти наших студентів навчатися за межі Індонезії. Особливо це стосується підготовки медичних студентів, тому що нам не вистачає 160 тисяч лікарів. За можливості ми б хотіли направити деяких із наших молодих студентів до Російської Федерації для навчання в університетах, у технічних коледжах. Я планую виділити на ці стипендіальні потреби особливий бюджет”.

• Субіанто: “У тому, що стосується інших галузей, ми розраховуємо на інтенсивне співробітництво в низці тактичних областей. Хотів би запросити російську делегацію на нашу виставку оборонної промисловості в листопаді поточного року. І також я б хотів запросити російських учасників на наш військово-морський парад, який відбудеться на початку 2025 року. Я пообіцяв вашому Міністру оборони, що ми направимо наш військово-морський контингент для участі у вашому наступному параді в День Військово-Морського Флоту. Ми отримали таке запрошення, і ми будемо раді взяти в ньому участь”.

Підсумки/прогнози:

Індонезія останнім часом відіграє важливу роль у системі “Глобального Півдня”. Цікаво, що візит міністра оборони Індонезії до Росії відбувся одразу ж після візиту в Індонезію спецпредставника Сі Цзіньпіна Лі Хуея до Джакарти – під час цього візиту обговорювали перспективи китайського плану мирного врегулювання російсько-українського конфлікту. Очевидно, Індонезія зараз намагається остаточно сформувати свою позицію з цього питання. Але схоже, що Джакарта схиляється до того, щоб де-факто підтримати Росію. 

3. Обмін ув’язненими між Росією, США та Німеччиною

На початку минулого тижня в низці ЗМІ почала з’являтися інформація про переміщення з російських в’язниць одразу кількох ув’язнених, які відбувають покарання за політичними статтями або ж вважаються іноземними розвідниками. Водночас низка оглядачів та інсайдерів заговорили про запланований обмін ув’язненими між Росією і США. 

Уже в четвер, 1 серпня, стало офіційно відомо про безпрецедентний обмін ув’язненими між Росією, Білоруссю, Німеччиною, США, Словенією та низкою інших країн. У списку значилося 24 імені – вісім осіб повернулися в Росію, і 16 Москва передала Заходу. Посередником у процедурі обміну ув’язненими виступила Туреччина, полонених обміняли в Анкарі.

Серед звільнених і репортер Wall Street Journal Еван Гершкович, і спецпризначенець ФСБ Вадим Красиков. Примітно, що першого понад рік намагалися повернути США, звільнення другого хотів домогтися особисто президент Росії Володимир Путін. 

Примітно, що до списку переданих Росією ув’язнених здебільшого потрапили політичні дисиденти, серед яких Володимир Кара-Мурза, Ілля Яшин, Андрій Пивоваров, Ксенія Фадєєва та інші. Уже після обміну вони встигли зробити низку публічних заяв. Зокрема Ілля Яшин закликав зупинити війну між Росією та Україною і сісти за стіл переговорів.

Підсумки/прогнози:

Дуже важливий момент. По-перше, історія “Холодної війни” 40-80-х років ХХ століття – це, зокрема, й історія постійного обміну шпигунами (між СРСР і Заходом). Нині ця традиція відновилася, що показує зростання шпигунської та розвідувальної активності, а також поліпшення роботи контррозвідувальних структур. 

По-друге, це свідчення того, що канали зв’язку між Москвою і Вашингтоном працюють, причому працюють досить ефективно. По-третє, обмін показав повну залежність деяких європейських держав (насамперед Німеччини) від позиції США, а також відсутність поля для політичної самостійності європейських “партнерів” Вашингтона. 

По-четверте, всередині Росії Путін отримав серйозне зміцнення іміджевих позицій, показавши, що “Росія своїх не кидає”. Загалом подібні обміни зазвичай є провісниками незначних потеплінь і сигналами до можливості проведення переговорів між державами.

4. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 2 серпня, Володимир Путін провів традиційну онлайн-нараду з постійними членами Ради Безпеки. Примітно, що тема цієї наради публічно не називалася. В офіційному пресрелізі зазначається лише те, що вона стосувалася актуальних питань міжнародного порядку денного, важливого для Росії та її інтересів. Також відомо, що доповідачами виступили міністр закордонних справ Сергій Лавров і директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін.

У нараді також взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Секретар Ради Безпеки Сергій Шойгу, Міністр оборони Андрій Бєлоусов, Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов, помічник Президента Микола Патрушев.

Підсумки/прогнози:

За інформацією Ascolta, під час наради з членами Ради Безпеки РФ розглядали питання можливого посилення контактів із Заходом – аж до вироблення позиції Росії на можливих переговорах зі США і НАТО. Побічно це підтверджують кілька заяв окремих політиків і чиновників. У разі підтвердження цієї інформації, варто очікувати повернення до спроби узгодження нових умов геополітичної стабільності, яка здійснювалася на початку 2022 року та закінчилася крахом дипломатії. 

5. Заява Сергія Рябкова про можливість розгортання Росією ядерних ракет у відповідь на дії США

Незважаючи на низку прогнозів про потепління відносин між Москвою і Вашингтоном, особливо на тлі безпрецедентного обміну ув’язненими, представники дипломатичних відомств продовжують озвучувати погрози, що ведуть до явної ескалації відносин. Приміром, у неділю, 4 серпня, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков в ефірі телеканалу “Россия-1” заявив, що Росії може знадобитися розгорнути ракети в ядерному оснащенні у відповідь на дії країн Заходу. Так він відреагував на плани США, які напередодні заявили про те, що з 2026 року розпочнуть розміщення в Німеччині ракет великої дальності – SM-6 і Tomahawk, а також розроблюваної в країні гіперзвукової зброї.

“Але вони мають ухвалити це рішення, виходячи із сукупності факторів. Я допускаю, що може настати момент, коли це знадобиться”, – сказав він у відповідь на запитання про можливість розгортання російських ядерних ракет після аналогічних дій Заходу.

Важливо зазначити, що раніше, у відповідь на подібні плани США, російський президент зазначав, що в такому разі перестане виконувати односторонній мораторій на розгортання ударних засобів середньої та меншої дальності.

Також Рябков нагадав, що “годинник судного дня” демонструє високий ризик тотальної війни, у зв’язку з чим усім варто бути більш обережними: “”Я б сказав, що цей годинник зараз показує щось таке без двох хвилин, але це не означає, що перебіг годинника незворотній і почнеться бій “годинника Судного дня”. Потрібно з усією відповідальністю підходити до того, що відбувається. Військовим потрібно “тримати порох сухим”, оскільки сценарії можуть бути найрізноманітніші”.

Підсумки/прогнози:

Заява Сергія Рябкова (один із представників середовища “яструбів” у російській дипломатії) – це не анонс майбутніх кроків, а демонстрація можливостей, підштовхування Заходу до позитивного розв’язання питання щодо підготовки нової угоди про контроль над стратегічними озброєннями та РМСД. Рябков говорить про дзеркальність кроків, розуміючи, що це викличе гостру реакцію і побоювання на Заході. Таким чином, посили щодо можливих дій з боку Росії – це скоріше підготовка громадської думки до необхідності переговорного процесу між Росією з одного боку та США і НАТО – з іншого.