Росія за тиждень (22.07-28.07)

1. Зустріч Володимира Путіна з головою Рахункової палати Борисом Ковальчуком

У вівторок, 23 липня, у Кремлі відбулася робоча зустріч Володимира Путіна з головою Рахункової палати Борисом Ковальчуком. Офіційним приводом для зустрічі став звіт про підсумки діяльності Рахункової палати за минулий рік. При цьому сам Ковальчук обіймає цю посаду протягом двох місяців.

Ключові тези:

• Путін: “За документами бачу, що зафіксовано було порушень на більш ніж два трильйони рублів, але з них просто значна частина, понад 70 відсотків – 74, це порушення записів бюджетного обліку. Але найголовніше: скільки вам, Рахунковій палаті, за минулий рік вдалося повернути до бюджету?”.

• Ковальчук: “За підсумками минулого року ми повернули понад 26 мільярдів рублів. Ключові заходи в рамках цієї роботи були пов’язані з поверненням 12,3 мільярда – це виявлене необґрунтоване застосування зниженої ставки ПДВ. 7,7 мільярда рублів – це довилучення не включених до митної вартості товарів ліцензійних платежів, 2,9 мільярда – це результати наших перевірок у сфері закупівель та угод про розподіл продукції. І по лінії аудиту оборонної національної безпеки нами було забезпечено повернення коштів до бюджету в сумі 1,3 мільярда рублів”.

• Ковальчук: “Як найбільш фінансово ємне питання, яке було вирішене в рамках наших рекомендацій у звітному році, наведу приклад: зміна коефіцієнта, який враховується під час визначення початкової ціни крабового аукціону, – з 0,25 до 0,6. Тільки у звітному році це додатково принесло бюджету 119 мільярдів рублів”.

• Ковальчук: “Також із 332 проведених нами заходів 223 – це бюджетні перевірки, пов’язані з аналізом проєктувань федерального бюджету та державних позабюджетних фондів і звітів про їх виконання. У зв’язку з цим доповідаю, що ми завершили роботу з видачі висновків на звіт про виконання федерального бюджету за 2023 рік і фіксуємо цілу низку позитивних моментів”.

• Ковальчук: “Загалом, відзначаючи високий рівень виконання державних програм – на рівні 98,5 відсотка, що є вищим за показники 2022 року, ми звертаємо увагу, що певною мірою це було досягнуто за рахунок коригування низки показників протягом року”.

• Путін: “Так, у нас і дохід бюджету зростає, і дефіцит мінімальний, ненафтогазові доходи добре себе показують, нафтогазові зараз підростають, але зайвих грошей немає. Тому дуже розраховую на те, що Ви найуважнішим чином стежитимете за фінансовою дисципліною, а тим паче не пропустите нічого, що називається криміналом. Прямий зв’язок у нас є – у найгостріших випадках прямо без жодного сорому знімайте слухавку і мені телефонуйте”.

Підсумки/прогнози:

Володимир Путін демонструє не тільки роль Рахункової палати в системі управління РФ (це він демонстрував завжди, особливо під час перебування головою РП Олексія Кудріна). Він показує і політичну вагу Бориса Ковальчука (а водночас і всього клану Ковальчуків і пов’язаного з ними функціонера Адміністрації президента Сергія Кирієнка), і особливий підхід до наповнення бюджету. Акцентування уваги на боротьбі з корупцією і поступове збільшення не нафтогазових надходжень до бюджету мають показати, що Путін і далі має намір розвивати ці напрямки. Але при цьому Путіну не вдалося приховати той факт, що існують проблеми в цьому напрямку. 

Найімовірніше, слід очікувати, що найближчим часом Путін пропонуватиме росіянам заходи з економії ресурсів і коштів. Це спостерігалося в 70-ті – на початку 80-х років ХХ століття, коли Леонід Брежнєв, уперше зіштовхнувшись із проблемами для радянської економіки, висунув гасло “Економіка має бути ощадливою”. Не заперечуючи це гасло (як і, в принципі, правильні тези Путіна), слід констатувати, що коли влада починає говорити про економію на загальнонаціональному рівні, це завжди є передвісником кризових моментів у державі.

2. Нарада з питань соціально-економічного розвитку тимчасово окупованих територій України

У середу, 24 липня, Володимир Путін провів нараду з питань соціально-економічного розвитку [тимчасово окупованих територій України] “нових суб’єктів РФ” – самопроголошених “ЛДНР”, а також тимчасово окупованих частин Запорізької та Херсонської областей. 

За наявною інформацією, нараду було організовано першим заступником Керівника Адміністрації Президента Сергієм Кірієнок. Примітно, що крім членів уряду РФ і “глав” самопроголошених республік, у нараді також взяв участь начальник Управління президента з внутрішньої політики Андрій Ярін. Також на зустрічі були присутні директор Федеральної служби військ національної гвардії Віктор Золотов, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков і заступник Керівника Адміністрації Президента Максим Орєшкі.

Ключові тези:

• Путін: “Виключно важливо, щоб уже зараз у жителів регіонів Донбасу і “Новоросії” були гідні умови для життя і роботи, щоб люди бачили перспективи для себе, для своїх дітей на майбутнє. А це означає, що одночасно з вирішенням пріоритетного завдання в галузі безпеки – а це, безумовно, пріоритет номер один – необхідно прискореними темпами ремонтувати житло, будувати сучасні будинки, соціальні та транспортні об’єкти”.

• Путін “Федеральними замовниками завершено роботи на 11 тисячах 262 об’єктах, зокрема збудовано 62 багатоквартирні будинки, відновлено дві тисячі багатоквартирних будинків, а також 321 об’єкт освіти, охорони здоров’я, культури, спорту тощо. Капітально відремонтовано – я вже говорив про житло, тепер про дороги – понад три тисячі кілометрів доріг. Відкрито понад 500 банківських відділень і офісів, що вкрай важливо і для громадян, і для економіки загалом”.

Підсумки/прогнози:

Путін дедалі частіше проводить демонстративні зустрічі та наради, присвячені розвитку окупованих територій. У такий спосіб він дає зрозуміти, що Росія розглядає ці території як невід’ємну частину Російської Федерації і не збирається йти на жодні поступки під час майбутніх переговорів. Для нього важливо показати, що Донбас, Запорізьку та Херсонську області вже включено в єдиний державний план, у систему управлінських відносин. 

По суті, йдеться про спробу не тільки публічної демонстрації та фіксації переговорної позиції, а й її додаткової легалізації в очах широкої громадськості. 

3. Візит президента Сирії Башара Асада до Москви

У середу, 24 липня, до Москви з робочим візитом прибув президент Сирії Башар Асад. Того ж вечора в Кремлі відбулися переговори між Асадом і Путіним. Примітно, що якихось спільних заяв за підсумками переговорів сторони не зробили. Також про підсумки зустрічі практично нічого не сказали і в прес-службі Кремля. При цьому, згідно з офіційними заявами, під час зустрічі обговорювали ситуацію в близькосхідному регіоні, а також торговельно-економічні відносини між двома країнами.

Ключові тези:

• Путін: “У нас є можливість поговорити з усього комплексу наших відносин, ми не бачилися давно вже. Звичайно, мені дуже цікава Ваша думка з приводу того, як ситуація в регіоні загалом розвивається. На жаль, вона має тенденцію до загострення, ми це бачимо. Це стосується і Сирії безпосередньо”.

• Асад: “Сьогоднішній візит збігається з ювілеєм встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами. Під час минулих десятиліть наші країни пройшли дуже складні випробування. І звичайно ж, ці десятиліття стали свідками складних трансформаційних процесів всередині наших країн. Однак за всі ці десятиліття відносини між нашими країнами зберігали свій довірчий рівень, і це показник зрілості наших народів”.

• Асад: “З огляду на всі ті події, які сьогодні відбуваються у світі та загалом у Євразійському регіоні, наша сьогоднішня зустріч видається вельми важливою для обговорення всіх деталей розвитку цих подій, для обговорення можливих перспектив і сценаріїв”.

Підсумки/прогнози:

Башар Асад прибув до Москви на тлі наростання нових загроз для його режиму. По-перше, зі зміною влади в Ірані можливе послаблення підтримки його влади з боку проіранських сил, які відігравали досі важливу роль у забезпеченні успіху Асада, а це змушує Сирію просити Росію про посилення присутності в регіоні (можливо, на рівні перекидання нових ПВК). По-друге, в регіоні активізувалися проамериканські та пробританські сили. По-третє, існує загроза нанесення ударів по Сирії з боку Ізраїлю (що може перерости в новий виток війни: за даними західних аналітиків, Ізраїль навряд чи найближчим часом зможе почати ефективні бойові дії в Лівії, однак це не означає, що він не вживе певних заходів у напрямі слабшої Сирії. По-четверте, досі незрозумілою залишається позиція Туреччини щодо північних районів Сирії. Усі ці питання, а заодно – і питання продовольчої та фінансової допомоги Сирії, є найважливішими в процесі переговорів Асада з Путіним. Про їхні результати ми дізнаємося хіба що за конкретними подіями. 

4. Поїздка Володимира Путіна та Олександра Лукашенка на Валаам 

У п’ятницю, 26 липня, Володимир Путін і Олександр Лукашенко відвідали Спасо-Преображенський Валаамський ставропігійний чоловічий монастир, розташований на острові Світлий у Республіці Карелія. Зазначається, що лідери двох країн також провели неформальну бесіду, подробиці якої не коментують офіційно. 

Також, напередодні обидва лідери були присутні на службі в церкві Смоленської ікони Божої Матері в Смоленському скиту. Крім того, Путін і Лукашенко відвідали каплицю Царствених страстотерпців при монастирському подвір’ї.

Підсумки/прогнози:

Чергова зустріч Путіна і Лукашенка є найбільш засекреченою, проте джерела Ascolta стверджують, що Путіна цікавили два питання: по-перше, підсумки спільних білорусько-китайських військових навчань (як і стан відносин Білорусі та Китаю загалом), по-друге, можливості білоруських дипломатів (за лінією неформальних зв’язків із Ватиканом та з Вашингтоном) для розв’язання низки найважливіших питань. По суті, йдеться про уніфікацію можливостей білоруської та російської дипломатії. 

5. Головний військово-морський парад

У неділю, 28 липня, Володимир Путін прийняв Головний військово-морський парад у Санкт-Петербурзі, який відбувся на честь дня військово-морського флоту РФ. Це свято традиційно відзначається в останню неділю липня і є для Кремля важливою політичною подією. Зазначається, що до участі в параді 2024 року було залучено 20 надводних кораблів і катерів, один підводний човен, чотири вітрильних судна, понад 2,5 тисячі військовослужбовців. Також, російський президент виступив із традиційним зверненням до учасників параду.

Ключові тези:

• “Це свято ми завжди відзначаємо урочисто, з повагою і любов’ю до прославленого флоту, з гордістю за нашу країну, морську державу. Росія здобула цей найважливіший статус завдяки своєму геополітичному положенню, великим географічним відкриттям і колосальному внеску у вивчення Світового океану, але головне – перемогами, працею, волею, відвагою і талантом наших флотоводців і військових моряків”.

• “Набираючи міць, саме флот став для царя-реформатора важливою опорою у створенні Російської імперії – сильної, незалежної, суверенної – і на віки зберіг свою значущість для обороноздатності країни, в досягненні її ратних, промислових, технологічних і наукових тріумфів, у розвитку і зміцненні добрих, партнерських відносин з іншими державами”.

• “Висока місія Військово-Морського Флоту визначила їхнє воістину священне ставлення до Батьківщини, їхню самовідданість і непохитний характер, вірність присязі, даному слову та морському братерству, незмінну фортецю духу, дисципліну та виучку”.

• “Виховання цих якостей – одне з найважливіших завдань вітчизняної військово-морської освіти. Починаючи з петровської “Школи навігаційних і математичних наук”, вона донині входить до числа найкращих, фундаментальних і прогресивних, примножуючи багаті традиції, готує першокласних фахівців, які володіють великими передовими знаннями і, головне, здатних ефективно їх застосувати на нелегкій, відповідальній морській службі”.

• “Звертає на себе увагу заява американської адміністрації та уряду Німеччини про плани розміщення з 2026 року на території ФРН американських комплексів високоточної ракетної зброї великої дальності”.

• “У зоні його досяжності опиняться важливі російські об’єкти державного і військового управління, наші адміністративно-промислові центри та оборонна інфраструктура. А польотний час до цілей на нашій території таких ракет, які в перспективі можуть бути оснащені і ядерними боєголовками, складе близько десяти хвилин”.

• “При цьому раніше, під час навчань, США вже відпрацювали перекидання ракетних комплексів Typhon зі своєї території в Данію і на Філіппіни. Така ситуація нагадує події часів “холодної війни”, пов’язані з розміщенням у Європі американських Pershing – ракет середньої дальності”.

• “У разі реалізації Сполученими Штатами Америки подібних планів вважатимемо себе вільними від раніше взятого на себе одностороннього мораторію на розгортання ударних засобів середньої і меншої дальності, включно з підвищенням спроможностей берегових військ нашого Військово-Морського Флоту”.

• “Нашу увагу сьогодні привертає наростаюче нагнітання напруженості з боку Вашингтона у зв’язку з польотами російської стратегічної авіації. Нагадаю у зв’язку з цим, що з моменту розпаду Радянського Союзу російські стратегічні ракетоносці не вели повітряного патрулювання далеко від наших кордонів. Росія вважала тоді, що в цьому вже немає жодної необхідності: світ змінився, “холодна війна” – у минулому. Однак Сполучені Штати не відповіли на цей односторонній жест доброї волі і продовжували патрулювання біля наших кордонів”.

Також наголошується, що після закінчення параду в будівлі Головного Адміралтейства Володимир Путін зустрівся з представниками іноземних делегацій, які беруть участь у святкуванні Дня ВМФ: Азербайджану, Алжиру, Бахрейну, Бразилії, Венесуели, В’єтнаму, Гвінейської Республіки, Джибуті, Єгипту, Індії, Індонезії, Ірану, Камбоджі, Камеруну, Катару, Кенії, Китаю, Республіки Конго, Куби, Лівії, Марокко, Мозамбіку, М’янми, Намібії, ОАЕ, Пакистану, Сирії, Танзанії, Шрі-Ланки, Ефіопії, ПАР, Камбоджі, Камбоджі, Камеруну, Катару, Кенії, Китаю, Республіки Конго, Куби, Лівії, Марокко, Мозамбіку, М’янми, Намібії, ОАЕ, Сирії, Танзанії, Шрі-Ланки, ЮАР.

Підсумки/прогнози:

Уже традиційно Путін День ВМФ Росії проводить у Петербурзі. Якщо торік свято було спрямоване на те, щоб продемонструвати можливості Росії на Балтійському морі, то зараз Путін вирішив показати підтримку з боку низки держав (особливо примітно, що у святкуванні взяли участь кораблі Індії та Китаю). Навряд чи можна говорити про те, що Путін продемонстрував створення нового військово-політичного союзу – на противагу НАТО. Але можна з упевненістю говорити, що цей захід – це показовий хід, який має продемонструвати заходу, що значна частина світу має консолідовану позицію і не буде толерантно ставитися до спроб відновлення монополярного світу. 

Важливо також зазначити, що минулого тижня у ЗМІ активно поширювалася інформація про телефонний дзвінок між міністрами оборони РФ і США, під час якого Андрій Білоусов попередив свого американського колегу про нібито підготовку Києвом теракту на території РФ. Одразу кілька джерел заявили, що подібний теракт стосувався якраз військово-морського параду і міг би мати критичні наслідки для іміджу Кремля. Не виключено, що найближчим часом тема “запобігання теракту” буде активно розвиватися в російських ЗМІ. 

6. Візит Сергія Лаврова до Лаосу

У четвер, 25 липня, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров розпочав свій чотириденний візит до Лаосу, під час якого він узяв участь у щорічній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Також лавров провів низку двосторонніх переговорів. Цього року відзначається 20-річчя приєднання Росії до Договору про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії – одного з основоположних документів Асоціації, що відповідає завданням забезпечення миру і стабільності в регіоні.

Примітно, що в цей самий час до Лаосу прибув Держсекретар США Ентоні Блінкен, який провів офіційну зустріч із міністром закордонних справ Китаю Ван Ї. Водночас про зустріч Блінкена з Лавровим не повідомлялося. 

Відомо, що Сергій Лавров провів зустрічі з міністрами закордонних справ Китаю, Східного Тимору, Індонезії, Камбоджі, Бруней-Даруссалама і Лаосу. Також глава російського МЗС взяв участь у нараді міністрів закордонних справ Росія-АСЕАН, під час якої звернувся до присутніх зі вступним словом.

Ключові тези:

• “Користуючись нагодою, хотів би висловити щиру вдячність лаоським друзям за гостинність і прекрасну організацію заходу. Особливі слова подяки Камбоджі, яка протягом останніх трьох років виконує функції координатора діалогу Росія-АСЕАН, за відповідальний підхід до виконання обов’язків. Тепер ця естафета переходить до М’янми. Хотів би привітати представника Нейпьідо”.

• “Відрадно, що в нас із партнерами по діалогу схоже бачення параметрів формування багатополярного світоустрою на міцній основі принципів Статуту ООН, інших норм міжнародного права та підвищення ролі держав Глобального Півдня в багатосторонніх структурах згідно з їхньою реальною “вагою” у світовій економіці й політиці, що швидко зростає”.

• “Москва незмінно виступає за зміцнення ролі АСЕАН у регіональних справах. Переконані, що АСЕАНоцентрична архітектура, що базується на інклюзивності та рівноправності, врахуванні інтересів усіх учасників і повазі до їхньої ідентичності, має залишатися фундаментом безпеки та сталого розвитку Азійсько-Тихоокеанського регіону”.

• “За більш ніж три десятиліття наші відносини набули воістину всеосяжного характеру. Ведеться цілеспрямована робота з поглиблення координації у сферах політики і безпеки, протидії сучасним викликам і загрозам. Бачимо позитивну динаміку в практичних сферах, включно з економікою, енергетикою, сільським господарством, освітою. Значущою подією стало отримання Росією цього року статусу цифрового партнера АСЕАН. Успішно реалізуються ініціативи і в інших сферах, зокрема в рамках розвитку молодіжного співробітництва”.

Підсумки/прогнози:

Візит Лаврова покликаний показати активізацію дій Росії в Тихоокеанському регіоні. Якщо раніше Росія була більше статистом у процесах, які мали місце на Далекому Сході та в Південно-Східній Азії, то зараз акценти зміщуються і Росія намагається виступити повноцінним партнером Китаю в політичних іграх у регіоні. Найближчим часом ми зможемо побачити більш активну присутність Росії на цьому напрямку. Лаос традиційно був тісно пов’язаний з СРСР, а пізніше – з Росією, принаймні з 60-х років ХХ століття. Лідери Лаосу – значною мірою випускники російських і радянських навчальних закладів (наприклад, президент Лаосу Тхонлунг Сісуліт не тільки володіє російською мовою, а й закінчив філологічний факультет Ленінградського державного педагогічного інституту імені О. І. Герцена, а також захистив докторську дисертацію з російської філології). Тут також традиційно сильні китайські та в’єтнамські впливи. Лаос підтримує більшість ініціатив Росії на міжнародному рівні. Найімовірніше, слід очікувати, що Росія найближчим часом запропонує Лаосу низку спільних проєктів, зокрема, за традиційною “накатаною” схемою – будівництво атомної електростанції (Лаос і так виробляє велику кількість електроенергії, яка йде переважно на експорт, що дало можливість Лаосу заслужити неформальне прізвисько “Батарейка АСЕАН”). Росію може також цікавити розміщення в Лаосі низки оборонних замовлень – особливо на півночі країни, де існують проблеми із зайнятістю населення. Природно, що подібні дії Росія не може робити без узгодження з Китаєм, який сьогодні є основним політичним і торговим партнером Лаосу (58% імпорту 7-мільйонної країни припадає на Китай).

7. Ситуація з ПВК “Вагнер” у Малі 

У неділю, 28 липня, у ЗМІ з’явилася інформація про те, що в Малі, під час проведення військової операції на кордоні з Алжиром, потрапила в засідку колона з ПВК “Вагнер”. Також низка джерел заявили, що внаслідок події загинуло кілька десятків бійців ПВК. Повідомляється, що колона урядових військ Малі, яка пересувалася за підтримки “Вагнера”, була розгромлена угрупованням туарегів, що воюють із владою країни.

Водночас представники туарегів заявляють про “багато десятків” загиблих і взятих у полон “вагнерівців”. Інші джерела називають цифру 50 загиблих “вагнерівців”. На опублікованих кадрах видно десятки загиблих, серед яких є чоловіки європейської зовнішності. Також низка джерел заявили, що загиблих може бути більше, оскільки угруповання ПВК, яке брало участь у бойових зіткненнях, складалося з понад ста осіб. 

Примітно, що через деякий час після появи інформації про розгром колони ПВК “Вагнер”, у мережі з’явилася інформація про те, що джихадисти-туареги в Малі готові передати взятих у полон “вагнерівців” Україні. Відповідний запис було зроблено в мережі “Х” українською мовою, проте його автентичність не встановлено. 

Підсумки/прогнози:

Це вже не перша серйозна поразка “Вагнера”. Однак вона є не катастрофічною, а ситуативною і навряд чи призведе до зниження активностей “Вагнера” в регіоні. Найімовірніше, військове керівництво ухвалить рішення щодо кадрових перестановок і доукомплектації ПВК (тим паче, що вже давно в середовищі “вагнерівців” наростало невдоволення командиром Антоном Єлізаровим на позивний “Лотос”, якого вважали надто сервільним по відношенню до офіційної російської влади). Те, що поразка завдана з боку туарегів, пов’язаних із проджихадистськими групами в Малі, перетворює “вагнерівців” на жертву в очах того ж таки Заходу і не дасть можливості повною мірою перетворити поразку на катастрофу для “Вагнера”. До того ж нинішній інцидент може призвести до проблем у відносинах між Росією та Алжиром (який раніше вважався ледь не форпостом російських інтересів у Магрибі) – у російської сторони виникли питання і щодо бездіяльності алжирської влади, і щодо того, чому радикали з середовища туарегів так вільно почуваються на півдні Алжиру.