Росія за тиждень (15.07-21.07)

1. Нарада з економічних питань

У середу, 17 липня, Володимир Путін у режимі відеоконференції провів нараду з економічних питань. Згідно з офіційними заявами, під час наради обговорювалися питання розвитку цифрових технологій у фінансовій сфері.

У нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Заступник Голови Уряду – Керівник Апарату Уряду Дмитро Григоренко, Заступник Голови Уряду Олександр Новак, помічник Президента Максим Орєшкін, помічник Президента – начальник Державно-правового управління Лариса Бричова, Міністр економічного розвитку Максим Решетніков, Міністр фінансів Антон Сілуанов, Міністр енергетики Сергій Цівільов, Міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Максут Шадаєв, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, директор Федеральної служби з фінансового моніторингу Юрій Чиханчин, керівник Федеральної антимонопольної служби Максим Шаскольський.

Ключові тези зі вступної промови Путіна:

• “Сьогодні пропоную обговорити питання, пов’язані з розвитком цифрових технологій у фінансовій сфері, а конкретніше – з упровадженням і використанням цифрових валют та інших активів”.

• “Нам, у Росії, важливо, як то кажуть, не упустити момент, своєчасно налаштовувати правову базу та регулювання, розвивати інфраструктуру, створювати умови для обігу цифрових активів, причому як усередині країни, так і у відносинах із зарубіжними партнерами”.

• “Почну з пілотного проєкту, який був запущений Центральним банком у серпні минулого року. Йдеться про тестове, пробне використання цифрового рубля. По суті, це ще одна форма нашої національної грошової одиниці. Її особливість у тому, що громадяни і бізнес можуть користуватися цифровим рублем незалежно від того, в якому банку в них відкрито рахунок”.

• “У проєкті беруть участь 12 банків, 600 фізичних осіб і 22 торгово-сервісних підприємства з 11 міст. Станом на перше липня в цій системі вже здійснено понад 27 тисяч переказів і понад сім тисяч оплат товарів і послуг. Словом, платформа цифрового рубля в рамках “пілота” показала свою працездатність і функціональність”.

• “Тепер потрібно зробити наступний крок, а саме: перейти до ширшого, повномасштабнішого впровадження цифрового рубля в економіку, в господарську діяльність і в сферу фінансів. Розраховую, що сьогодні ми детально поговоримо на цю тему”.

• “І окреме питання стосується так званих криптовалют. Вони не є грошовими одиницями у звичайному розумінні, але дедалі частіше використовуються у світі як засіб платежу в міжнародних розрахунках”.

• “Зі свого боку, видобуток, або так званий майнінг, цифрових валют може здійснюватися фактично в будь-якій точці планети. Але для цього потрібно багато електроенергії. За оцінками Міненерго, в Росії щорічно на ці цілі витрачається 16 мільярдів кіловат-годин, тобто майже півтора відсотка загального споживання електроенергії в країні. І цифра продовжує зростати”.

• “Але що тут має привертати нашу увагу і що тут насторожує? Неконтрольоване зростання споживання електроенергії для видобутку криптовалют може призвести до дефіциту потужності в окремих регіонах. І це вже відзначається в Іркутській області, Бурятії, Забайкальському краї. Питання насправді гостре і загрожує серйозними наслідками для підприємств, систем ЖКГ, конкретних міст і селищ. Колеги з регіонів прямо говорять про свої побоювання з цього приводу”.

Підсумки/прогнози:

Головна тема наради – це можливості для російських банків і російських підприємців в умовах санкцій, дія платіжної системи “Мир” (розширення можливостей), переговорний процес із країнами Глобального Півдня про взаємні фінансові операції та надійність систем. Також ішлося про цифровий рубль і криптовалюти, які теж частково можуть допомагати обходити санкційний тиск. 

Як і прогнозувалося раніше, санкційні дії проти Росії все ж таки мають свої негативні наслідки для економіки країни, і бравада “санкції нам не страшні” на сьогоднішній день не діє – реальність все ж змушує російське керівництво робити кроки, спрямовані на запобігання кризовим явищам в економіці та у фінансовій сфері.

Ба більше, у довгостроковій перспективі в Росії актуалізується енергетична проблематика. Уже зараз стає зрозуміло, що процес фактичного переведення економіки на військові рейки призвів до дефіциту електроенергії, який посилюється, зокрема, через регулярні обстріли енергетичної інфраструктури в прикордонних з Україною областях. Безсумнівно, цей фактор вимагає негайної реакції. 

2. Телефонна розмова Володимира Путіна зі Спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом Бен Сальманом Аль Саудом

У середу, 17 липня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна зі Спадкоємним принцом, Головою Ради міністрів Саудівської Аравії Мухаммедом Бен Сальманом Аль Саудом. 

Примітно, що за підсумками розмов обидві сторони опублікували доволі сухі пресрелізи, в яких не вказувалася будь-яка конкретика щодо приводу або основних результатів діалогу. Водночас наголошується, що з обох боків було дано високу оцінку досягнутому рівню дружніх відносин Росії та Саудівської Аравії, що ґрунтуються на принципах взаємної поваги та врахування інтересів одна одної. Також сторони торкнулися низки актуальних питань російсько-саудівського співробітництва в політичній, торговельно-економічній та енергетичній сфері. 

Підсумки/прогнози:

Головна тема розмови стосується позиції сторін щодо політики, спрямованої на скорочення видобутку нафти та підвищення цін на нафту у світовому масштабі. Останнім часом Саудівська Аравія почала сумніватися в доцільності стримування власних можливостей з видобутку вуглеводнів – не без сприяння з боку США та Великої Британії, які вкрай зацікавлені в зниженні цін на нафтопродукти. Росія і Китай протягом останніх шести років перехопили ініціативу у США в плані співробітництва з Ер-Ріядом, але саудівці доволі примхливі та непередбачувані як партнери. Очевидно, Росія також хотіла б заручитися гарантіями в інших питаннях: мир на Близькому Сході, координація дій щодо Ізраїлю, мир з Іраном тощо.

3. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 19 липня, в режимі відеоконференції Володимир Путін провів нараду з постійними членами Ради Безпеки. Основною темою обговорення стали питання, пов’язані із забезпеченням внутрішньої безпеки в період проведення значущих суспільно-політичних заходів. Водночас жодної конкретики про будь-які заходи або події не згадувалося. Доповідь за темою наради представив директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков.

Прикметно, що сама нарада проходила в доволі вузькому форматі порівняно з іншими аналогічними зустрічами. У ній взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Сергій Шойгу, Міністр оборони Андрій Бєлоусов, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, помічник Президента Микола Патрушев.

Підсумки/прогнози:

За повідомленнями ФСБ, у Росії найближчим часом можуть мати місце серія терористичних актів, які, як вважають російські силовики, можуть бути організовані членами екстремістських ісламських організацій ваххабітського спрямування. Ба більше: ФСБ намагається провести лінію “ваххабіти” – українська військова розвідка – західні спецслужби. Тому вже зараз силові відомства в Росії працюють на випередження і приведені в режим повної готовності до відбиття можливих загроз. 

Вельми примітно, що підготовка до подібних провокацій відбувається на тлі посилення переговорів про можливе припинення бойових дій в Україні, а також перегляду низки геополітичних аспектів. Не виключено, що саме в такий спосіб буде створено умовних “чорних лебедів”, головним завданням яких стане формування нових приводів для подальшої ескалації на міжнародній арені. 

4. Візит Сергія Лаврова до США

У вівторок, 16 липня, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров прилетів до Нью-Йорка для участі в нараді Ради Безпеки ООН. Візит проходив у рамках головування Москви в РБ ООН. 

У Нью-Йорку у Лаврова було заплановано кілька двосторонніх зустрічей. Зазначається, що під час контактів міністр обговорить із колегами актуальні питання міжнародного та регіонального порядку денного, зокрема Близький Схід і становище в Газі, ситуацію в Україні та зусилля щодо захисту Статуту ООН.

Також Лавров узяв участь у відкритих дебатах щодо багатостороннього співробітництва в інтересах формування більш справедливого, демократичного і стійкого світоустрою. У середу, 17 липня, очільник МЗС РФ взяв участь у засіданні Ради Безпеки ООН щодо ситуації на Близькому Сході, на якому, зокрема, обговорювали палестинське питання.

Ключові тези з виступу Сергія Лаврова під час засідання Ради Безпеки ООН щодо багатостороннього співробітництва в інтересах формування більш справедливого, демократичного і стійкого світоустрою:

• “Сьогодні випробуванню на міцність піддаються самі основи міжнародного правопорядку – стратегічна стабільність і ООНоцентрична система світової політики. Врегулювати конфлікти, що множаться, неможливо, якщо не розібратися в їхніх першопричинах і не відновити віру в нашу здатність об’єднувати зусилля заради спільного блага і справедливості для всіх”.

• “Будемо відверті: далеко не всі представлені в цій залі держави визнають ключовий принцип Статуту ООН: суверенну рівність усіх держав. США давно вустами своїх президентів оголосили про власну винятковість. Це стосується ставлення Вашингтона до своїх союзників, від яких вимагають беззаперечного послуху, навіть на шкоду їхнім національним інтересам”.

• “Найважливіші компоненти міжнародного права – Статут ООН і рішення нашої Ради – трактуються “колективним Заходом” збочено і вибірково – залежно від того, яка установка надійшла з Білого дому. А багато резолюцій Ради Безпеки і зовсім ігноруються. Серед них – резолюція 2202, яка схвалила Мінські домовленості щодо України, резолюція 1031, яка затвердила Дейтонську угоду про мир у БіГ на основі принципу рівноправності трьох державотворчих народів і двох ентитетів. Про саботаж резолюцій щодо Близького Сходу можна говорити нескінченно – чого варта заява Ентоні Блінкена в інтерв’ю CNN у лютому 2021 р. у відповідь на запитання про те, що він думає про рішення попередньої адміністрації США визнати приналежність Ізраїлю сирійських Голанських висот. Якщо хто не пам’ятає, освіжу Вашу пам’ять. У відповідь на це запитання держсекретар сказав: “Якщо залишити осторонь питання про законність, то з практичного погляду Голани дуже важливі для забезпечення безпеки Ізраїлю””.

• “Показово, що і зараз, коли висуваються численні ініціативи щодо українського врегулювання, мало хто згадує про нехтування Києвом прав людини та нацменшин. Лише нещодавно в документах ЄС про початок переговорів щодо вступу України було сформульовано відповідну вимогу, головним чином, завдяки принциповій і наполегливій позиції Угорщини. Однак реальні можливості та бажання Брюсселя впливати на київський режим викликають сумніви”.

• “Північноатлантичному альянсу вже мало тієї війни, яку він розв’язав проти Росії руками незаконної влади в Києві, мало йому і всього простору ОБСЄ. Зруйнувавши практично дощенту основоположні домовленості у сфері контролю над озброєннями, США продовжують нагнітати конфронтацію. Днями на саміті у Вашингтоні лідери країн альянсу затвердили свої претензії на чільну роль не тільки в Євро-Атлантиці, а й в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Декларується, що НАТО, як і раніше, керується завданням захисту території своїх членів, але для цього, мовляв, необхідно поширити домінування альянсу на весь Євразійський континент і прилеглі морські акваторії. Військова інфраструктура НАТО просувається в регіон Тихого океану з очевидною метою підірвати АСЕАНоцентричну архітектуру, яка довгі десятиліття вибудовувалася на основі принципів рівноправності, врахування взаємних інтересів і консенсусу”.

• “Де всі ті атрибути вільного ринку, до яких США та їхні союзники стільки років усіх привчали? Ринкова економіка, добросовісна конкуренція, недоторканність власності, презумпція невинності, свобода пересування людей, товарів, капіталів і послуг – сьогодні все це відправлено в утиль. Геополітика поховала колись священні для Заходу закони ринку. Нещодавно ми почули публічні вимоги офіційних осіб США і Євросоюзу до КНР скоротити “надлишкове виробництво” у високотехнологічних галузях, оскільки і в них Захід почав втрачати свої багаторічні переваги. Тепер замість ринкових принципів – ті самі “правила””.

• “Дедалі більшу роль у побудові справедливого багатостороннього порядку на основі принципів Статуту ООН відіграють БРІКС і Шанхайська організація співробітництва. У них об’єднані країни, що представляють різні регіони і цивілізації, які співпрацюють на засадах рівності, взаємної поваги, консенсусу та обопільно прийнятних компромісів – “золотого стандарту” багатосторонньої взаємодії за участю великих держав”.

• “Практичне значення для утвердження багатополярності мають такі регіональні об’єднання, як СНД, ОДКБ, ЄАЕС, АСЕАН, РСАДПЗ, ЛАД, Афросоюз, СЕЛАК. Вбачаємо важливим завданням налагодження різнобічних зв’язків між ними, в тому числі з підключенням потенціалу ООН. Російське головування в Раді одне з найближчих засідань присвятить взаємодії ООН з євразійськими регіональними організаціями”.

За підсумками першого дня перебування у США Сергій Лавров дав невеличкий коментар для російських ЗМІ, в якому описав свої перші враження від участі в засіданні, а також проведених двосторонніх зустрічей. 

Ключові тези:

• “Переговори з кожним із міністрів були присвячені двостороннім справам. З Міністром закордонних справ Швейцарії Кассісом з міжнародних тем в основному говорили про українське врегулювання. Він пояснював, що конференція в Бюргенштоку не була спрямована проти Росії, а мала на меті підготувати підґрунтя для справжніх перемовин із врахуванням інтересів усіх сторін”.

• “Представники західних держав укотре розписалися в неповазі до головного принципу Статуту ООН, який встановлює, що Всесвітня організація заснована на суверенній рівності держав. Те, що вони роблять, спрямоване виключно на підпорядкування всього, включно із самою ООН, своїм егоїстичним інтересам”.

Ключові тези з виступу Сергія Лаврова під час відкритого засідання Ради Безпеки ООН:

• “Близькосхідний регіон стикається з безпрецедентними ризиками для безпеки, благополуччя і мирного життя його народів. Хвилі насильства вихлюпуються далеко за межі зони арабо-ізраїльського конфлікту, дестабілізуючи обстановку в Перській затоці, Червоному і Середземному морях, на півночі Африки. Потрібна відверта і чесна розмова про те, як без зволікання припинити кровопролиття і страждання мирних громадян і перейти до довгострокового врегулювання як застарілих, так і порівняно нових конфліктів”.

• “Особливого значення надаємо діалогу з арабськими країнами та їхніми сусідами – Іраном і Туреччиною. Від самого початку високо оцінили конструктивний потенціал висунутої Саудівською Аравією у 2002 р. Арабської мирної ініціативи. При цьому з повагою поставилися до рішення низки арабських держав про нормалізацію відносин з Ізраїлем ще до врегулювання палестинського питання. Виступали за під’єднання панарабських та ісламських організацій – ЛАД та ОІВ – до колективних зусиль у рамках “квартету” міжнародних посередників, який, на жаль, був “похований” під руїнами американської “угоди століття””.

• “Сьогодні найгостріша і найнагальніша проблема – палестинська. Рада Безпеки ООН уже вчетверте за 10 місяців проводить засідання на міністерському рівні. Було ухвалено чотири резолюції. Однак триваюче кровопролиття на окупованих палестинських територіях підтверджує, що всі ці рішення залишилися “на папері”. Росія послідовно виступає проти тероризму в усіх його проявах. Ми беззастережно засудили терористичну атаку проти Ізраїлю 7 жовтня 2023 р. Однак те, що зараз відбувається в Газі, є неприйнятним колективним покаранням цивільного населення”.

• “Сьогодні Газа лежить у руїнах – практично повністю знищено житловий фонд, школи та лікарні, виведено з ладу ключові об’єкти цивільної інфраструктури. У секторі – епідемії інфекційних захворювань, масовий голод, вибухнула справжня гуманітарна катастрофа. Безпечний і стійкий доступ до всіх постраждалих і нужденних в умовах триваючих бойових дій відсутній. Кількість жертв серед гуманітарного персоналу ООН і НУО вже наближається до 300. Це найбільша одноразова втрата для ООН у сучасній історії. Багато гуманітарників було вбито разом зі своїми сім’ями. Висловлюємо співчуття родичам і близьким, а також колегам загиблих”.

• “Важка ситуація складається на Західному березі річки Йордан і в Східному Єрусалимі. Там не припиняються силові рейди ізраїльських військових і агресія поселенців. Усе це супроводжується жертвами з обох сторін. Всупереч вимогам резолюції 2334 РБ ООН Ізраїль не тільки не знижує, а й нарощує будівництво незаконних поселень. Крім експропріації земель і руйнування будинків палестинців, практикується ретроспективна легалізація поселенських форпостів, спорудження яких визнано протиправним навіть із погляду ізраїльського законодавства”.

• “Здійснюючи дипломатичне прикриття дій Ізраїлю, постачаючи зброю і боєприпаси, Вашингтон (усім це зрозуміло) став прямим співучасником конфлікту – так само, як і у випадку з ситуацією в Україні. Якщо ця підтримка припиниться, кровопролиття буде зупинено. Однак США або не хочуть, або не можуть цього зробити. Мабуть, головне – не порятунок людських життів, а маневри, які дадуть змогу набрати побільше очок під час виборчої кампанії”.

• “Хотів би ще раз позначити принципові підходи Росії. Засуджуємо терористичну атаку 7 жовтня 2023 р., яка, тим не менш, не може використовуватися як виправдання нинішніх дій Ізраїлю і для підриву самої ідеї створення палестинської держави. Виступаємо за постійне і повсюдне припинення вогню, що уможливить звільнення 120 ізраїльських заручників і приблизно 9500 довільно заарештованих із 7 жовтня 2023 р. палестинців. Закликаємо до забезпечення безпечного та адекватного гуманітарного доступу до всіх постраждалих і нужденних. Підтверджуємо ключовий мандат БАПОР як унікальної структури з надання допомоги палестинцям на окупованих територіях і в сусідніх арабських країнах”.

• “Припинення вогню і насильства в Газі та на Західному березі річки Йордан може створити умови не тільки для пошуку надійного врегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту, а й для подолання інших кризових вогнищ на великому просторі Близького і Середнього Сходу відповідно до резолюцій Ради Безпеки, а не чиїхось геополітичних амбіцій або “правил”, якими Захід намагається підмінити Статут ООН. Важлива роль у відстоюванні законних прав палестинського народу належить панарабським і загальноісламським структурам, діяльність яких ми підтримуємо, як і всім по-справжньому відповідальним членам світової спільноти”.

Також, за підсумками візиту до США, Сергій Лавров узяв участь у традиційній пресконференції, під час якої відповів на запитання журналістів і повторив низку відомих тез про геополітику та основні аспекти зовнішньої політики Кремля. 

Ключові тези:

• “Хоча ми не мали великих ілюзій, але я вважаю, що це була корисна розмова. Принаймні переважна більшість учасників погодилася, що проблеми є. Багато хто висловлював оцінки, що збігаються з нашим баченням об’єктивно сформованого багатополярного світоустрою, яке викладено в моєму виступі”.

• “Другий висновок. Напевно цю дискусію буде продовжено. Інтерес до неї очевидний, і він зростає. Будемо активно його підтримувати й організовувати додаткові дискусії на цю тему не тільки в ООН, а й на інших багатосторонніх майданчиках. Зокрема на такому майданчику, як “Група двадцяти”, у таких об’єднаннях, як БРІКС, ШОС, у наших контактах із регіональними організаціями Азії, Африки, Латинської Америки”.

• “Головне – потрібно відновлювати довіру. Про це ясно вчора сказав представник Гайани. Поки що жодного діалогу навіть не відзначалося. Але друге важливе зауваження, яке він зробив, що довіру неможливо відновити без того, щоб усі без винятку виконували домовленості, яких досягають. Цього поки що не спостерігаємо. Приклади наводилися вчора в моєму виступі та у виступах багатьох інших учасників”.

• “Якщо говорити про мирні старання, чомусь усі говорять про Бюргеншток. Ніхто не говорить про ініціативи КНР, яких було кілька. У лютому 2023 р. і пізніше Китай висував свої пропозиції. Нещодавно Китай разом із Бразилією оформили кілька елементів ініціативи. Не буду їх перераховувати. Головна відмінність від “формули Зеленського” і від того, що робиться на цих “сходках” у межах “копенгагенського формату”, у тому, що, по-перше, Китай, Бразилія та багато інших країн, які до них долучилися, виступають за те, щоб скликати конференцію на засадах і принципах, які будуть прийнятними для всіх сторін”.

• “Друге (це вже стосується змісту діалогу) полягає в тому, що Китай ще у своїй першій ініціативі чітко позначив необхідність почати з розгляду першопричин нинішньої кризи в Європі і зайнятися виробленням домовленостей про усунення цих причин. Ніхто в рамках “копенгагенських зустрічей”, у рамках Бюргенштока не згадував першопричини. Їх багато. Детально про це говорили, зокрема і вчора. Держпереворот, заборона російської мови, бойові, фізичні акції з використанням армії проти регіонів України, які відмовилися визнати легітимними осіб, що прийшли внаслідок цього перевороту до влади, Мінські домовленості, які ніхто не збирався виконувати”.

• “Коли ми в дусі доброї волі щиро намагаємося погасити цю кризу, що розпочалася понад десять років тому, коли вдається зафіксувати якісь порозуміння з обопільної згоди, щоразу ці порозуміння руйнуються не нами, а українцями та їхніми господарями. Президент Путін не раз говорив, зокрема зовсім недавно, що ми готові обговорювати проблеми безпеки в Європі. Звичайно, з огляду на необхідність усунення першопричин і необхідність забезпечити законні інтереси безпеки Росії. Не на шкоду чиїмось інтересам безпеки, а в контексті загальних домовленостей”.

• “Ми готові до переговорів. Але з огляду на сумний досвід розмов і консультацій із Заходом і з українцями, щодо договору з європейської безпеки, який, сподіваюся, на якомусь етапі буде досягнуто (і в цьому контексті буде врегульовано українську кризу), ми, звісно, ретельно дивитимемося на формулювання й закладатимемо в цей документ “запобіжники” від повторних, недоброчесних, недоговороспроможних інтерпретацій, якими повна історія, про яку я намагався стисло розповісти”.

• “Захід хоче загальмувати економіку Китаю. Крім вимог перестати виробляти багато дешевої і хорошої продукції застосовуються санкції, щоб загальмувати технологічний розвиток КНР і в інших секторах економіки. Але жодних сумнівів бути не повинно. За таких умов, що більше буде рестрикцій, які повністю дискредитують модель глобалізації, єдності світового господарства, що просувалася самим Заходом, і що агресивніше діятимуть “хазяї” Бреттон-Вудської системи, то активніше, ефективніше працюватимуть і створюватимуть свої технології та продукти країни, проти яких ці санкції застосовуються. Це включає і Китайську Народну Республіку, і Російську Федерацію, і багато інших”.

• “Ви знаєте, як Європа економічно страждає від того, що її змусили взяти на себе основний тягар санкцій, припинити купувати російський газ. Поки що це не до кінця ще сталося. Але такі розмови ходять. Підірвали газопроводи “Північні потоки”, які мали продовжувати забезпечувати благополуччя економіки Німеччини і всієї Європи. Після введення санкцій за джерела енергії Європа стала платити на 200 млрд євро більше. У США ухвалювали різні закони про боротьбу з інфляцією, підсумком яких стало те, що європейський бізнес став переїжджати до Сполучених Штатів. Європі загрожує деіндустріалізація”.

• “Учора міністр закордонних справ Угорщини Сійярто виступав і більшу частину свого виступу присвятив тому, що практично решта Євросоюзу розпочинає акти саботажу та бойкоту заходів угорського головування через те, що В. Орбан з’їздив до Москви та Китаю. За те, що він виступає за мир. Це вражає. Євросоюз, який створювався для того, щоб забезпечувати добробут і стабільність усіх учасників, зараз повністю перетворився на придаток НАТО. І не менш агресивно, а іноді навіть більш агресивно вимагає завдати Росії поразки. Який тут стратегічний діалог?”.

• “Те, що Захід висуває претензії навіть таким державам, як Китай та Індія, означає, по-перше, безкультур’я, невміння взагалі займатися дипломатією, а по-друге, це провал політичних аналітиків. Тому що підпорядкувати собі дві найбільші азіатські держави… Як у нас кажуть – мріяти не шкідливо. Обрано негідну лінію по відношенню до всіх країн. Але коли ці претензії висуваються двом гігантам…”.

• “Сполучені Штати “вийшли” на світову арену в Афганістані, Іраку, Лівії. Чим це закінчилося? Які там мирні зміни на краще? Зараз американці повторюють як мантру, що будуть “підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”. Це скільки? Двадцять років, як це було в Афганістані, щоб зрозуміти, що вони програли? Або в Іраку, звідки вони, нібито, теж пішли, але зараз намагаються “затриматися” всупереч рішенню іракського парламенту про те, що США мають вивести свої війська? Чи в них буде такий самий підхід до України як до Лівії? Скільки часу їм знадобилося в Лівії, щоб розвалити державу? Зараз усі за них “склеюють горщики””.

Підсумки/прогнози:

Візит Лаврова до США має велике значення. За всієї різноманітності тем, яких він намагався торкнутися під час своїх виступів, усе ж проглядалося те, що Росія намагається намацати “градус конструктиву” під час можливої участі в другому “Саміті миру”, і в зв’язку з цим украй важливою була зустріч Лаврова з представником Швейцарії. Хоча на сьогоднішній день Росія сказала “ні” своїй участі у другому саміті, але сам факт переговорів з Іньяціо Кассісом показовий – з цього моменту позиція Росії вже не настільки однозначна і може характеризуватися категорією “може бути”. 

Також лавров завуальовано висловився про необхідність реформування системи міжнародних відносин – найімовірніше, саме тема нової архітектури світової системи міжнародних відносин і нового функціоналу міжнародних інститутів стане домінантною в мові російських дипломатів у найближчій перспективі. 

По суті, нині можна спостерігати колективну спробу повернення до порядку денного, що формувався наприкінці 2021 року, але так і не був узгоджений під час низки переговорів у січні 2022 року. Безумовно, низка актуальних подій змушують змінювати деякі позиції та підходи, однак теза про необхідність формування нового світового порядку стає гучнішою та конкретнішою як на Заході, так і на Сході чи Глобальному Півдні. 

5. Візит Валерія Герасимова на тимчасово окуповані території України

У вівторок, 16 липня, начальник російського Генштабу генерал армії Валерій Герасимов прибув на тимчасово окуповану територію України, в зону проведення так званої “СВО”. Його офіційне місце перебування не розголошувалося, проте низка джерел заявили, що Герасимов відвідав Донецьку область.  Також наголошується, що глава російського генштабу відвідав командний пункт угруповання військ “Восток”, де заслухав доповідь про перебіг бойових дій.

Також повідомляють, що під час свого візиту Герасимов вручив нагороди військовослужбовцям, які відзначилися, і оглянув роботизовані бойові комплекси, які застосовують у штурмових діях.

Підсумки/прогнози:

Росія готується до того, що ЗСУ найближчим часом може здійснити контрнаступ. Герасимову важливо проконтролювати стан російських збройних сил, проінспектувати армію – тим паче, що система приписок і крадіжок в армії за часів Сергія Шойгу сягнула катастрофічних масштабів, а тепер і Міністерство оборони, і Генеральний штаб намагаються навести лад. 

Герасимову важливо провести нараду з командирами для визначення можливих напрямків удару з боку ЗСУ, оцінити якість фортифікаційних споруд і техніки. Також Генеральний штаб ЗС РФ планує можливість перекидання свіжих сил у зону зіткнень – для цього необхідно зрозуміти, якою має бути чисельність військ і на якому напрямку.

6. Візит делегації Міністерства оборони РФ до Північної Кореї

У п’ятницю, 19 липня, делегація Міністерства оборони РФ прибула в Пхеньян для проведення чергових переговорів із керівництвом КНДР. Зазначається, що делегацію очолив заступник глави Міністерства оборони РФ Олексій Криворучко. Також відомо, що російських військових особисто прийняв лідер КНДР Кім Чен Ин. Зустріч відбулася в штаб-квартирі ЦК Трудової партії Кореї. 

Згідно з офіційною заявою північнокорейського державного новинного агентства ЦТАК, під час бесіди з російськими військовими лідер КНДР наголосив на важливості російсько-корейського саміту, що відбувся в червні в Пхеньяні. Він зазначив, що армії двох країн пов’язані давніми, історичними, зв’язками, а сьогодні вони повинні міцно згуртуватися і розвивати російсько-корейські відносини, які відіграють важливу роль у захисті регіонального і глобального миру, міжнародної справедливості. Також Кім Чен Ин висловив тверду і незламну підтримку так званої “СВО”, яку проводить Кремль. Проти України.  

Пізніше прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи мету візиту, заявив, що поїздка представників МО до КНДР – це частина роботи, яку ведуть, зокрема, в рамках виконання тих домовленостей, яких було досягнуто під час нещодавнього офіційного візиту Володимира Путіна до Пхеньяну.

Підсумки/прогнози:

Заступник міністра оборони Олексій Криворучко, близький родич глави “Ростеха” Сергія Чемезова, за прогнозами багатьох експертів, мав піти у відставку ще у квітні 2024 року – коли вибухнув гучний корупційний скандал, пов’язаний із його близьким другом, заступником міністра Тимуром Івановим. 

Криворучко вважається одним із найбагатших чиновників у силових відомствах. Він був тісно пов’язаний не тільки з Чемезовим, а й колись – з “Ізмайловським” ОЗУ, а також із групою Андрія Бокарєва та Іскандара Махмудова. Але в травні 2024 року виявилося, що Криворучко – один із небагатьох, хто залишається на своїй посаді після відставки Шойгу. 

Він кілька разів за останній час зустрічався особисто з Путіним. І те, що саме Криворучка призначено куратором корейського напряму, показово: у Міністерстві він відповідає за постачання армії боєприпасами та амуніцією. Домовленості Путіна і Кім Чен Ина щодо взаємної військової допомоги між Росією і Північною Кореєю, вочевидь, як і прогнозувалося, стосуватимуться насамперед поставок корейських боєприпасів для потреб армії РФ.