Росія за тиждень (01.07-07.07)

1. Візит Володимира Путіна до Казахстану 

У середу, 3 липня, Володимир Путін прибув до столиці Казахстану Астани для участі в засіданні Ради глав держав – членів Шанхайської організації співробітництва. У рамках заходу російський президент провів окремі бесіди з лідерами держав-членів ШОС, під час яких йшлося не тільки про питання, пов’язані з діяльністю організації. 

Зустріч із президентом Монголії Ухнагійн Хурелсухом:

• Путін: “Дуже радий нашій новій зустрічі. Цього року ми відзначаємо знакову дату – 85 років перемоги в битві на річці Халхін-Гол проти японських агресорів”.

• Путін: “Треба зазначити, що торік ми констатували деяке зниження обсягів товарообігу, але цього року бачимо значне зростання, хороший темп набрано за перше півріччя поточного року”.

• Путін: “Продовжують розвиватися відносини в гуманітарній сфері. Хочу зазначити, що квота монгольських студентів на навчання в Росії є однією з найбільших – це 620 осіб. Ми готові далі над цим працювати, збільшувати її”.

• Путін: “До речі кажучи, енергетика була і залишається одним з основних напрямків нашої взаємодії. Робота налагоджена, але ми можемо говорити і про розширення, маю на увазі і вуглеводні, і електроенергетику, тут є про що говорити”.

• Путін: “Зараз у стадії завершення перебуває робота над угодою між Монголією та ЄврАзес, і мені здається, що це буде ще одним гарним кроком, який не тільки зміцнюватиме формально договірно-правову базу наших відносин, а й створить реальні нові можливості для розширення нашої взаємодії”.

• Хурелсух: “Хотів би висловити подяку, а також привітати Вас із переобранням на посаду Президента Російської Федерації, що є доказом того, що російський народ надає Вам всебічну підтримку і підтримує політику розвитку вашої країни. Тому від себе особисто і від монгольського народу ще раз вітаю Вас із переобранням. Думаю, що це є результатом того, що ваша політика є правильною”.

• Хурелсух: “Цьогоріч наша співпраця багата на різні ювілеї: 85-річчя перемоги на Халхін-Голі, а також флагман нашого двостороннього співробітництва акціонерне товариство “УБЖД” [“Улан-Баторська залізниця”] святкує 75-річчя від дня свого заснування. Ми святкуємо ці ювілеї великими досягненнями”.

• Хурелсух: “У нас збільшуються транзитні перевезення з Європи, євразійські напрямки транзитних перевезень, і збільшується вантажопотік з Європи до Китаю. Думаємо, що це буде хороша можливість для того, щоб збільшити пропускну здатність УБЗ. Така необхідність назріла, і одним із трьох економічних торговельних коридорів є УБЗ. Нам необхідно побудувати паралельну залізницю й електрифікувати нашу наявну дорогу”.

• Хурелсух: “Ми відчуваємо великий енергетичний дефіцит. Економіка зростає, попит в енергетиці теж зростає. Ми з китайськими колегами побудували ГЕС “Ерденэбурен”, і цей проєкт дуже активно розвивається. На нашій зустрічі в Пекіні я говорив Вам, що було б добре аналогічний проєкт провести і з Російською Федерацією, я говорю про проєкт ГЕС “Егійн-Гол”. Ми, звичайно, знаємо про питання екологічного порядку, ми готові їх розв’язати разом із російською стороною”.

Зустріч із Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим:

• Путін: “Звертаю увагу на те, що з ключового питання, а саме з питання торговельно-економічної взаємодії, наші відносини розвиваються позитивно. Чотири з гаком мільярди товарообігу і 4,3-4,5 – це прямі російські інвестиції в економіку Азербайджану. Тенденція хороша: у першому півріччі вже, по-моєму, 13 відсотків зростання, загалом, все позитивно розвивається”.

• Путін: “Я б хотів відзначити наші плани в галузі інфраструктури, і звичайно, тут на перше місце виходить відома траса “Північ – Південь”. Сподіваюся, ми теж два слова про це скажемо. Є можливості і за іншими напрямками, зокрема у сфері енергетики, промислової кооперації”.

• Путін: “Я відзначу і гуманітарну складову, ось щойно закінчилися, по-моєму, Дні культури Росії в Азербайджані. І завжди відзначаю Вашу особисту особливу увагу до підтримки російської мови, 300 з гаком шкіл в Азербайджані працюють із російською мовою, навчають молодих людей, дітей російської мови. Це створює хорошу базу, перспективу для підтримки і розвитку наших відносин на майбутнє”.

• Алієв: “Відрадно, що зростає також і взаєморозрахунок у національних валютах: за азербайджанським експортом у Росію – це вже понад 70 відсотків, а за російським експортом в Азербайджан – близько 50 відсотків. Тож те, про що ми з Вами говорили кілька років тому, вже успішно реалізується”.

• Алієв: “Проєкт “Північ – Південь” ми з Вами минулого разу в Москві обговорювали. Відтоді відбулися позитивні події, ми про це поговоримо. Ми рішуче налаштовані на те, щоб розширювати інфраструктуру коридору на азербайджанській території, хоча вона фізично існує, але не відповідає тим намірам, які існують у наших партнерів і сусідів, щодо максимального задіяння цього проєкту”.

• Алієв: “Як Ви зазначили, 2022 року ми підписали союзницьку декларацію, яка успішно реалізується і всі пункти декларації знаходять відображення в реальному житті. Ми вже більш ніж два роки працюємо спільно як союзники і демонструємо хороші результати. Сьогодні ще детально про це поговоримо”.

Зустріч із прем’єр-міністром Пакистану Шехбазом Шаріфом:

• Путін: “На два напрямки звернув би особливу увагу. Насамперед це співпраця в галузі енергетики та агропромислового бізнесу. Почалися поставки наших енергоносіїв до Пакистану, і ми готові до їх збільшення. На Ваше прохання Росія намагається робити свій внесок і в забезпечення продовольчої безпеки Пакистану. Ми збільшуємо поставки зернових на пакистанський ринок”.

• Путін: “Наші відносини мають дружній характер і розвиваються протягом десятиліть, ми цьому дуже раді. І я сподіваюся, що і наша сьогоднішня зустріч послужить справі подальшого зміцнення двосторонніх зв’язків між Пакистаном і Росією”.

• Шаріф: “Пане Президенте, дуже радий, що наші двосторонні відносини розвиваються по наростаючій. За останні роки ми це спостерігали, і нас це дуже підбадьорює. Хотів би з Вами тісно працювати, щоб і далі зміцнювати наші відносини. Нам є чим зайнятися, і ми можемо отримати користь від вашого досвіду”.

• Шаріф: “Звичайно ж, ми зможемо зміцнити і нашу торгівлю. На даний момент товарообіг становить 1 мільярд доларів, і за моїм запитом ви люб’язно надали нам можливість наростити нашу енергоспівпрацю. Ми отримали поставки нафти від вашої великої країни, ми дуже вдячні за це. Ми повинні і далі йти цим шляхом”.

• Шаріф: “Якщо пам’ятаєте, минулого разу я Вам говорив, що в 50-ті, 60-ті, 70-ті роки у нас був товарообіг за умовами бартеру. Ми імпортували багато техніки і продукції з Радянського Союзу, експортували текстиль і шкіру у вашу країну. І все це робилося на умовах бартеру. Мені здається, що зараз настав час подолати фінансові, банківські проблеми і відновити, розширити наші торговельні відносини за умовами бартеру. Це було б дуже добре для Пакистану. Ми змогли б подолати багато інших проблем”.

Зустріч із Президентом Туркії Реджепом Таїпом Ердоганом:

• Путін: “Хотів би зазначити, що, незважаючи на всі складнощі поточного моменту у світі, проте відносини між Росією і Туркією розвиваються поступально. Ми констатуємо за попередні кілька місяців невеликий спад у торговому обороті, але він залишається на досить високому рівні – 55 мільярдів доларів, якщо в доларовому еквіваленті рахувати”.

• Путін: “Реалізуються всі наші великі проєкти. У цьому сенсі все йде в графіку, за планом. Жодних збоїв немає. Хотів би зазначити, що ми за минулий рік спостерігали, напевно, рекордну кількість наших туристів у Туркійє – 6,3 мільйона туристів із Росії відвідали Туркійє. Хотів би Вам подякувати за умови, які створюються в Туркіє для громадян Російської Федерації”.

• Путін: “Звичайно, ми продовжуємо активно працювати з низки найважливіших напрямів міжнародної політики, перебуваємо в постійному контакті з Вами. І наші міністерства, відомства обмінюються інформацією постійно, узгоджують позиції за ключовими напрямами. Працюємо на майданчиках міжнародних організацій і в рамках міжнародних об’єднань. На одному з них ми дуже раді Вас бачити і зустрітися – на полях Шанхайської організації співробітництва”.

• Ердоган: “Протягом тривалого часу нам із моїм дорогим другом не вдавалося зустрітися, у нас була “телефонна дипломатія”. Але тим часом відповідні органи були в постійному контакті між собою. Це стосується нашого Міністра закордонних справ, Казначейства, Міністра енергетики та природних ресурсів. Вони були в постійному контакті зі своїми колегами з Росії. Зараз ми перебуваємо тут разом із Вами. Це дуже важливий крок”.

• Ердоган: “Що стосується атомної електростанції “Аккую”, ми разом з вами будуємо її. Ми бажаємо, щоб нам вдалося в найкоротший час здати її в експлуатацію. Слідом за цим у місті Синоп є наші контакти щодо будівництва другої атомної електростанції. У нас можуть бути серйозні кроки, я вірю, що будуть серйозні кроки. Що стосується цього питання, хочу зазначити, що наше Міністерство природних ресурсів та енергетики продовжує контакти зі своїми колегами з Росії. У результаті цих зустрічей хочу зазначити, що між компаніями “Боташ” і “Газпром” на щирому ґрунті тривають контакти”.

Зустріч із Головою КНР Сі Цзіньпіном:

• Путін: “Якщо повернутися до сьогоднішнього заходу, до завтрашнього, хочу нагадати, що наші країни стояли біля витоків створення Шанхайської організації співробітництва 2001 року. З розширенням кола учасників, а завтра ще одним повноправним членом організації стане Білорусь, організація зміцнилася в ролі однієї з ключових опор справедливого багатополярного світопорядку. Безумовно, будемо підтримувати головування Китаю в ШОС у 2024-2025 роках”.

• Путін: “Не раз з повною на те підставою констатували, що російсько-китайські відносини всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії переживають найкращий період у своїй історії. Вони вибудовуються на принципах рівноправності, взаємної вигоди і поваги до суверенітету один одного. Наша співпраця не спрямована проти кого б то не було. Ми не створюємо жодних блоків і союзів. Ми просто діємо в інтересах наших народів”.

• Путін: “Зростає торгівля. Ми відзначали це і під час мого візиту до Китайської Народної Республіки. І сьогодні можемо ще раз це констатувати. За перше півріччя поточного року ми відзначаємо позитивну динаміку”.

• Путін: “Наразі спільні зусилля спрямовані на послідовну реалізацію затвердженого за підсумками Вашого візиту до Москви, шановний пане Голово, у березні 2023 року плану розвитку ключових напрямів російсько-китайського економічного співробітництва до 2030 року”.

• Сі Цзіньпін: “Зараз повноцінно реалізуються досягнуті між нами домовленості, стійко просувається наше багатопланове співробітництво за наміченим курсом. В умовах далеко не простої міжнародної ситуації та зовнішньої обстановки нам необхідно зберегти прихильність дружбі навіки, наполегливо працювати заради добробуту народів, примножувати унікальну цінність китайсько-російських відносин, культивувати нові драйвери співробітництва, докладати невтомних зусиль для захисту наших законних прав та інтересів, а також основних норм міжнародних відносин”.

• Сі Цзіньпін: “Завтрашній саміт в Астані стане найважливішою подією Шанхайської організації співробітництва цього року. Готовий провести найбільш ґрунтовну розмову з Вами та іншими нашими колегами на тему зміцнення ШОС і співробітництва в різних сферах, сприяти сталому розвитку нашої організації в інтересах формування більш тісної спільноти єдиної долі ШОС”.

Зустріч із Президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим:

• Токаєв: “Що стосується двостороннього співробітництва, то після Вашого дуже важливого, можна сказати, історичного візиту в листопаді минулого року воно розвивається по висхідній лінії. Я сам особисто контролюю реалізацію досягнутих домовленостей, підписаних угод. Проєкти, які були узгоджені під час Вашого візиту, дуже важливі і, по суті, уособлюють стратегічний характер взаємодії наших держав. Тому в мене немає жодних сумнівів у тому, що їх буде реалізовано, оскільки вони відповідають інтересам Казахстану і, звісно ж, Російської Федерації”.

• Токаєв: “Користуючись можливістю, хотів би запросити Вас здійснити ще один візит до Казахстану в листопаді цього року, поєднати його з участю в засіданні Вищої ради Організації Договору про колективну безпеку. Вважаю, що це просто необхідно для того, щоб підтримувати набраний темп співробітництва між нашими країнами, і сподіваюся ще раз побачити Вас із державним тепер уже візитом у нашій країні”.

• Путін: “хотів би зазначити, що Казахстан з одного боку, Росія – з іншого, ми очолюємо, головуємо в низці міжнародних організацій, проводимо форуми. Ви – у ШОС і ОДКБ, а Росія – у БРІКС і в СНД. Тому будемо один одного підтримувати, допомагати”.

• Путін: “Хочу висловити Вам подяку за запрошення відвідати Казахстан із державним візитом. Звичайно, найраціональніше зробити це у зв’язку із самітом ОДКБ. Ми обов’язково це зробимо, вдячний Вам за це запрошення, воно, безумовно, приймається”.

• Путін: “Що стосується наших двосторонніх відносин, ми з Вами в постійному контакті перебуваємо. Але все-таки не можу не відзначити, що товарообіг зростає, він досяг майже 30 мільярдів доларів, 28 з гаком, це дуже солідна цифра. Росія залишається одним з основних торговельно-економічних партнерів Казахстану, 17 з гаком відсотків у торговому обороті”.

Зустріч з виконувачем обов’язків Глави виконавчої влади Ірану Мохаммадом Мохбером:

• Путін: “На початку бесіди зазначу, що ірано-російські відносини мають дійсно дружній і конструктивний характер. Упевнений, що наші відносини будуть зміцнюватися незалежно від результату виборів у вашій країні. Бажаємо іранському народу успішного проведення їхнього другого туру”.

• Путін: “Подальшому зміцненню наших економічних зв’язків сприятиме, безумовно, угода про вільну торгівлю між Євразійським економічним союзом та Іраном. Державами – членами організації розглядається заявка Ірану на отримання статусу держави-спостерігача при ЄврАзЕС. Ми зі свого боку підтримуємо це”.

• Путін: “Активуються і туристичні потоки. Кількість туристів до Ірану зросла на чверть. Зазначу також і те, що з ключових питань міжнародного порядку денного наші підходи збігаються практично. Нас об’єднує прагнення до створення багатополярного світоустрою, дотримання всіх норм міжнародного права, збереження центральної ролі ООН. Я просив би Вас передати побажання доброго здоров’я і благополуччя Верховному керівнику Ірану пану Хаменеї”.

• Мохбер: Стратегія встановлення дуже тісних, глибоких відносин з Російською Федерацією – це та стратегія, яка вироблена духовним лідером Ірану, і він постійно [здійснює] нагляд за її реалізацією. Насамперед я хотів би передати Вам привіт і найкращі побажання духовного лідера Ірану і висловити подяку за Вашу старанність у просуванні наших робіт. Також хотів би подякувати Вам за те, що Ви направили високу делегацію, щоб вшанувати пам’ять нашого загиблого Президента”.

• Мохбер: “Духовний лідер сказав, що наші відносини з Російською Федерацією є такими глибокими та незмінними, що всі зміни в уряді ці відносини жодним чином не ущемляють. Очевидно, що стратегічні відносини між Іраном і Росією порушують зрівняння світового панування, і однобічність уже віджила свій вік. Треба особливо подякувати загиблому Президенту Раїсі за його щирі зусилля, завдяки яким нам вдалося представити нову версію ірано-російських відносин”.

Зустріч з Еміром Катару Тамімом Бен Хамадом Аль Тані:

• Путін: “Відносини між Росією і Катаром будуються на дуже хорошій основі, на дружній. Звичайно, у нас в абсолютних величинах невеликий товарообіг, але він має хороші перспективи зростання, хороші тенденції”.

• Путін: “Триває інвестиційна співпраця з обох сторін. Наші центральні банки працюють. Ведеться діалог щодо можливого підключення Катару до транспортного коридору “Північ – Південь”. Розвиваються гуманітарні зв’язки”.

• Путін: “Хотів би Вам подякувати і за Ваші зусилля, спрямовані на розв’язання питань гуманітарного характеру, питань, які виникають під час і у зв’язку з українською кризою. Саме за Вашого посередництва вдається повернути в сім’ї дітей як з російської, так і з української сторони”.

• Путін: “Крім того, відомо, що Ви виступаєте одним із найефективніших посередників у кризі на Близькому Сході між ХАМАС та Ізраїлем. Нам добре відомо, що Ви докладаєте дуже енергійних зусиль з узгодження позицій щодо припинення вогню і обміну утримуваних осіб. Ваша Високосте, Ви знаєте, що Росія зі свого боку також докладає зусиль для врегулювання цієї кризової ситуації, яку, на наше глибоке переконання, можна принципово розв’язати тільки в разі виконання відповідних рішень ООН. І насамперед це пов’язано з необхідністю створення двох держав – як Ізраїлю, так і Палестини”.

• Тамім Бен Хамад Аль Тані: “Обсяг інвестицій Катару в російську економіку, проєкти в Росії сягає близько 13 мільярдів доларів, і ми маємо намір цю цифру збільшувати. Вчора ми з Вами під час вечері говорили про можливості для інвестицій у російську економіку”.

• Тамім Бен Хамад Аль Тані: “Пане Президенте, також хочу Вам подякувати, Ви відзначили гуманітарну роль, яку відіграє Катар. Хочу Вас запевнити, що ми продовжимо виконувати цю роботу. Спасибі Вам велике за довіру, надану нам у тому, що стосується питання повернення російських та українських дітей до своїх родин. Ми б, звичайно, хотіли, щоб ця криза була вирішена, але в такий спосіб, який би задовольнив обидві сторони”.

• Тамім Бен Хамад Аль Тані: “Ви згадали кризу в Газі, ту війну, яка там зараз відбувається. Як я вже сказав, ми прагнемо припинення цього конфлікту шляхом переговорів між зацікавленими сторонами. Ми хочемо, щоб був припинений вогонь, зупинена війна. Ми б хотіли, щоб заарештовані та затримані особи, ізраїльські полонені та представники інших держав повернулися до своїх родин”.

• Тамім Бен Хамад Аль Тані: “Те, що зараз відбувається, неприйнятно. Ті руйнування, які ми зараз спостерігаємо в Секторі Газа, десятки тисяч дітей, жінок, просто цивільних осіб, які загинули внаслідок цих подій. Палестинська держава має бути створена в межах 1967 року. Я знаю, що Російська Федерація підтримує цю позицію, тому перше, до чого ми прагнемо, це припинити війну, а друге – реалізувати ту міжнародну правову основу, яка є”.

Підсумки/прогнози:

Візит Володимира Путіна до Казахстану мав подвійний характер. З одного боку, це справді був візит на саміт глав держав-членів ШОС, з іншого – це новий візит Путіна в Центральну Азію, якому передувала ціла низка подій у регіоні (ключова – зізнання міністра закордонних справ Казахстану в тому, що Росія виношує плани окупації північних областей Казахстану). У Москви й Астани чимало незакритих “гештальтів”. Президент Касим-Жомарт Токаєв неодноразово демонстративно займав окрему позицію з низки питань, зокрема з питання російсько-української війни, активностей Росії на туркменському, узбецькому та афганському напрямках, а також щодо перспектив космодрому Байконур після завершення російсько-казахстанського договору про його експлуатацію. Путіну було важливо показати, що для Росії немає жодних серйозних проблем на центральноазіатському напрямку, і щодо Казахстану зокрема. 

Ба більше, проведення особистих зустрічей з усіма главами держав-членів ШОС, хоч і було формальною подією, але все ж таки вкотре продемонструвало світовій спільноті, що Путін не є ізгоєм серед лідерів Глобального Півдня. Безумовно, така “картинка” вибудовується навмисно і має вельми зрозумілі цілі. Прийдешній візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Москви також варто розглядати в аналогічному ключі. 

2. Участь Володимира Путіна в засіданні Ради глав держав – членів ШОС

В Астані Володимир Путін узяв участь у засіданні Ради глав держав – членів Шанхайської організації співробітництва, а також у зустрічі у форматі “ШОС плюс”. Засідання пройшло під головуванням Президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва.

На початку засідання лідери підписали рішення про надання Республіці Білорусь статусу держави – члена ШОС. Також, за підсумками засідання було підписано Астанинську декларацію та низку інших документів.

Основні аспекти Астанинської декларації:

• “Відбуваються тектонічні зрушення у світовій політиці, економіці та інших сферах міжнародних відносин. Народжується більш справедливий і багатополярний світоустрій, розширюються можливості для розвитку держав, здійснення взаємовигідного і рівноправного міжнародного співробітництва. Водночас посилюється використання силових методів, систематично порушуються норми міжнародного права, наростають геополітична конфронтація і конфлікти, множаться ризики для стабільності у світі та регіоні ШОС”.

• “Держави-члени відзначили, що для зміцнення авторитету та ефективності ООН важливо забезпечити представленість країн, що розвиваються, шляхом всеосяжної реформи ООН”.

• “Держави-члени знову звертають увагу на те, що одностороннє і нічим не обмежене нарощування окремими країнами або групами держав систем глобальної протиракетної оборони чинить негативний вплив на міжнародну безпеку і стабільність. Вони вважають неприпустимими спроби забезпечувати власну безпеку за рахунок безпеки інших держав”.

• “Держави-члени підкреслюють, що в боротьбі з тероризмом неприпустимі подвійні стандарти. Тероризм у будь-яких формах і проявах не може бути виправданий, потурання терористам і їхнє приховування мають бути рішуче засуджені всім світовим співтовариством. Вони вважають серйозною загрозою використання терористами інформаційного простору для поширення екстремістської ідеології, зокрема серед молоді”.

• “Держави-члени привітали щорічно ухвалювану Генеральною Асамблеєю ООН Резолюцію “Боротьба з героїзацією нацизму, неонацизмом та іншими видами практики, що сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості””.

• “Держави-члени, які є учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року, виступають за неухильне дотримання положень Договору, всебічне збалансоване просування всіх зафіксованих у ньому цілей і принципів, зміцнення глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї, продовження процесу ядерного роззброєння, а також сприяння рівноправному взаємовигідному співробітництву в галузі використання атомної енергії в мирних цілях”.

Ключові тези з виступу Путіна:

• “Росія надає великого значення партнерській взаємодії в рамках ШОС. Ми із задоволенням констатуємо, що ця взаємодія продовжує поступально розвиватися на засадах рівноправності, врахування інтересів один одного, поваги культурно-цивілізаційного різноманіття, пошуку колегіальних рішень нагальних питань у сфері безпеки”.

• “Узгоджені підходи країн ШОС до ключових аспектів глобального та регіонального порядку денного відображені у винесеній на схвалення на саміті Астанинській декларації. У ній додатково висвічується прихильність усіх учасників ШОС формуванню справедливого багатополярного світопорядку, заснованого на центральній ролі Організації Об’єднаних Націй, на міжнародному праві, на прагненні суверенних держав до взаємовигідного партнерства”.

• “Тісні економічні зв’язки приносять очевидні дивіденди всім учасникам. Факти говорять самі за себе: так, середній приріст ВВП країн-членів нашої організації торік становив понад п’ять відсотків, промислового виробництва – 4,5 відсотка, тоді як рівень інфляції – лише 2,4 відсотка. При цьому товарообіг Росії з державами ШОС збільшився на чверть”.

• “Зрозуміло, одним із пріоритетних завдань у діяльності ШОС було і залишається підтримання безпеки в державах – учасницях і по периметру зовнішніх кордонів. Саме на це націлені прийняті сьогодні рішення про перетворення Регіональної антитерористичної структури ШОС на універсальний центр, який займеться реагуванням на весь спектр загроз безпеці, а також про заснування антинаркотичного центру в Душанбе. Боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом сприятиме і затверджувана нами трирічна програма співробітництва в цій сфері”.

• “Багатополярний світ став реальністю. Шириться коло держав, які виступають за справедливий світоустрій і готові рішуче відстоювати свої законні права та захищати традиційні цінності. З’являються і зміцнюються нові центри сили та економічного зростання. Переконані, що Шанхайська організація співробітництва поряд з БРІКС є основними опорами нового світопорядку, що народжується. Саме ці об’єднання виступають потужним локомотивом процесів глобального розвитку та утвердження справжньої багатополярності”.

• “До речі, в такому ж руслі йде пропозиція Росії про створення в Євразії нової архітектури співробітництва, неподільної безпеки та розвитку, покликаної прийти на зміну віджилим євроцентричним і євроатлантичним моделям, які давали односторонні переваги тільки окремим державам. Результат такого світоустрою відомий: зростаюча кількість криз по всьому світу, однією з яких, безумовно, є й українська”.

• “Росія завжди виступала і виступає за мирне, політико-дипломатичне вирішення ситуації в Україні, кризи, яка виникла внаслідок абсолютно безцеремонної політики США на чолі з їхніми сателітами. Ми неодноразово висували щодо цього конкретні пропозиції. Нагадаю, в середині червня нами представлений ще один варіант врегулювання, який – у разі готовності української сторони, а головне, її західних спонсорів прийняти його – дав би змогу буквально одномоментно, негайно припинити бойові дії, зберегти людські життя і почати переговори”.

• “Як уже підкреслювалося, у міру зміцнення авторитету і впливу ШОС зростає інтерес до її діяльності з боку інших держав і міжнародних структур. Багато з них прагнуть до налагодження рівноправного діалогу з нашою організацією та підключення до її роботи. І, природно, потрібно уважно розглянути весь солідний портфель заявок тих, хто бажає в тій чи іншій якості з нами співпрацювати”.

Виступ Путіна на засіданні у форматі “ШОС плюс”:

• “Гадаю, що інтерес до роботи Шанхайської організації співробітництва пов’язаний насамперед із тим, що базові цінності та ідеали нашого об’єднання – прихильність до проведення суверенної і самостійної політики і водночас прагнення до пошуку разом з іншими країнами колективних рішень проблем – поділяють багато хто у світі”.

• “Усім очевидно, що ШОС сьогодні – одна з найбільших і найавторитетніших регіональних організацій. Як уже було сказано нашим головою, в її країнах-учасницях проживає практично половина населення планети, створюється близько чверті світового валового продукту, зосереджений потужний інтелектуальний і технологічний потенціал, значна частина світових природних ресурсів”.

• “Світ стає по-справжньому багатополярним. І все більше держав готові найрішучішим чином відстоювати свої законні права та інтереси. З’являються нові центри сили, і в якості одного з таких затверджується Шанхайська організація співробітництва”.

• “Росія, як відомо, ніколи не відмовлялася і зараз готова до продовження мирних переговорів. Відмовилася від переговорів саме Україна, причому зробила це публічно, за прямою вказівкою з Лондона, а отже, в цьому немає жодних сумнівів – і з Вашингтона, про що українські офіційні особи говорять прямо і відкрито”.

• “Стамбульські домовленості – спасибі за це Президенту Турецької Республіки пану Ердогану, який брав участь у цій роботі як посередник, – нікуди не поділися, їх парафував керівник української переговорної делегації, а значить, судячи з усього, цілком влаштовували Україну. Ці домовленості, стамбульські домовленості, залишаються на столі і можуть бути покладені в основу продовження цих переговорів”.

Також, за підсумками візиту до Астани, Володимир Путін провів традиційну пресконференцію, під час якої вкотре озвучив низку тез з геополітичних питань.

Ключові тези:

• “ШОС – корисна організація. Нагадаю, що її створювали для остаточного врегулювання всіх питань після розвалу Радянського Союзу, прикордонних питань із Китайською Народною Республікою, які залишалися ще невирішеними за радянських часів між новими суверенними державами та Китаєм. І поступово ця організація почала набирати обертів, а в сучасному світі, безумовно, стала вельми затребуваною, тому що це, очевидно, один із самостійних центрів нового багатополярного світу. І саме це стало привабливим для учасників організації і для тих, хто хотів би підтримувати з цією організацією постійні контакти на найрізноманітніших рівнях – і як гості, і як спостерігачі. Як бачите, бажання приєднатися до організації зростає. Вона стала, дійсно, потужною, по суті, глобального характеру – майже половину населення Землі представляють країни, які є членами цієї організації”.

• “Перше, що стосується України. Звернутися до Ради, звичайно, можна, але в умовах узурпації влади правлячою верхівкою в Україні це безглуздо. Тому що більшість Ради підпорядкована цій так званій правлячій верхівці, про яку я сказав. Адже вона незаконно перебуває при владі і навіть не звертається до конституційного суду за підтвердженням своїх повноважень. Тому що, як я вже говорив, 2015 року верховний суд України ухвалив уже рішення, що термін президентства в Україні обмежується п’ятьма роками, і жодних причин для продовження президентських повноважень відповідно до конституції України не існує. Усі повноваження мають перейти до Ради, але вона ці повноваження не бере на себе. Тому звернутися, звісно, можна, але виходячи з практичної ситуації, з того, що відбувається в реальному житті, це більш-менш безглуздо”.

• “Що стосується Союзної держави: вона розвивається, ми пам’ятаємо про всі цілі та завдання, які поставлені в початкових документах. Ми, власне кажучи, цим шляхом і йдемо”.

• “Коли наші війська стояли під Києвом, ми отримали пропозицію і навіть наполегливе прохання з боку західних партнерів припинити вогонь, припинити бойові дії для того, щоб були зроблені певні речі з українського боку. І ми це зробили. Там був такий епізод, ми це зробили. Українська сторона не припинила бойових дій. А потім нам було сказано, що українська офіційна влада не може контролювати всі свої збройні формування, тому що там нібито є такі, що не підкоряються центральній владі. Так нам було сказано, тут я нічого не додав, не відняв”.

• “Нас просили відвести війська від Києва з метою створення умов для остаточного укладення мирної угоди. Ми зробили це і знову зіткнулися з обманом: всі домовленості, досягнуті в Стамбулі, були викинуті в смітник. І так було неодноразово. Тому просто зараз узяти й оголосити про припинення вогню в надії на те, що зворотна сторона зробить якісь позитивні кроки, ми просто не можемо. Це перше”.

• “Нам не можна допустити, щоб після припинення вогню цим припиненням противник скористався для того, щоб поліпшити своє становище, доозброїтися, доукомплектувати за допомогою насильницької мобілізації свою армію і бути готовим до продовження збройного конфлікту. Нам потрібно домогтися того, щоб противна сторона погодилася зробити такі кроки, які були б незворотними і були б прийнятними для Російської Федерації”.

• “Ми завжди виступали за переговори, ви це добре знаєте, ми ніколи від них не відмовлялися. Питання тільки в тому, що остаточно завершити конфлікт за допомогою посередників і тільки через них мені видається малоймовірним. Насамперед тому, що навряд чи посередник буде наділений повноваженнями підписувати остаточні документи. І більше того, навіть не те щоб підписувати остаточні документи, а привести до підписання навіть остаточні документи. Тут принциповим є питання не тільки компетентності цих посередників, а й їхніх повноважень. Хто може дати повноваження посереднику такі, які б могли поставити остаточну крапку і покласти край цьому протистоянню? Я вважаю, що це малоймовірно”.

• “Що стосується розгортання, то – якщо ви пам’ятаєте, якщо ні, я нагадаю – я говорив про те, що ми оголошуємо мораторій на можливе в майбутньому розміщення наших відповідних систем доти, доки ці ракетні комплекси не з’являться в якомусь регіоні світу. Якщо комплекси, ракети середньої і меншої дальності американського виробництва десь з’являться, то ми тоді залишаємо за собою право діяти дзеркально. Все залишається, як ми і говорили”.

Підсумки/прогнози:

Для Путіна (як і для Сі Цзіньпіна) важливо показати дієвість Шанхайської організації співробітництва як головного інструменту впливу на Євразійському континенті. Для Путіна ідеалом є перетворення ШОС на певну противагу НАТО. Однак більшість членів організації до цього не готові. Великим успіхом для Путіна є включення до ШОС Білорусі, однак для Лукашенка це насамперед нові можливості для політичного лавірування. Принаймні Лукашенко відчув себе більш вільним від раніше взятих зобов’язань, що відчувається з кадрових перестановок у Білорусі напередодні саміту ШОС. 

Важливо також те, що на саміті в Астані Китай та Індія домовилися почати процес нормалізації відносин у питаннях делімітації кордону. Цілком можливо, що під час саміту відбулося й обговорення низки питань, пов’язаних із війною в Україні, оскільки не всі члени ШОС підтримують Росію в бажанні продовжувати ескалацію. Але очевидно, основні наслідки саміту ми побачимо вже в найближчому майбутньому – за конкретними подіями.

3. Переговори Володимира Путіна з Прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном

У п’ятницю, 5 липня, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прибув до Москви з робочим візитом і провів зустріч із Володимиром Путіним. До угорської делегації також увійшов міністр закордонних справ Петро Сіярто і радники прем’єр-міністра. З російського боку у зустрічі беруть участь помічник Президента Юрій Ушаков, помічник Президента Володимир Мединський, міністр закордонних справ Сергій Лавров. Як відомо, на початку тижня Віктор Орбан також відвідав Україну, де провів зустріч із Володимиром Зеленським. 

Ключові тези:

• Путін: “Розумію, що Ви цього разу прибули не тільки як наш давній партнер, а й як головуючий у Раді ЄС. У нас буде, сподіваюся, можливість обмінятися міркуваннями щодо побудови двосторонніх відносин у цій непростій ситуації і, звичайно, поговорити про перспективи розвитку найбільшої європейської кризи, маю на увазі на українському напрямку”.

• Путін: “Мені відомо, що зовсім недавно, по-моєму, 2 липня, Ви були в Києві і ось прибули сюди, для того щоб обговорити всі нюанси ситуації, яка склалася на київському напрямку, на українському напрямку. Я у Вашому розпорядженні”.

• Путін: “Ви напевно знаєте про мій виступ перед керівництвом МЗС зовсім нещодавно в Москві. Там викладено наші позиції щодо можливого мирного врегулювання. І звісно, я готовий із Вами це обговорити, розповісти про якісь нюанси. Розраховую, що Ви познайомите мене і з Вашою позицією, позицією європейських партнерів”.

• Орбан: “Як Ви вже згадали, Угорщина з 1 липня на ротаційній основі стала головою Ради ЄС. Перед нашою останньою зустріччю, це було ще до війни, це було в лютому 2022 року. Це якраз те, що розрізняє ці дві наші зустрічі”.

• Орбан: “Я дуже вдячний Вам, що навіть у таких важких умовах Ви погодилися мене прийняти. Мушу Вам сказати, що стрімко зменшується кількість тих країн, які можуть поговорити і з тією, і з іншою стороною конфлікту. Скоро Угорщина стане, мабуть, єдиною країною в Європі, яка зможе говорити з усіма. Я хотів би використати цю можливість, для того щоб обговорити з Вами низку важливих питань. Хотів би дізнатися і Вашу позицію щодо низки важливих для Європи питань”.

Також, за підсумками переговорів лідери Угорщини та Росії провели спільну прес-конференцію, під час якої озвучили ширше бачення на низку питань. Як і у випадку з візитом в Україну, основною метою переговорів стало питання обговорення мирних ініціатив і припинення бойових дій.

Ключові тези:

• Путін: “Зазначу, що Росія та Угорщина продовжують співпрацю за низкою напрямів, насамперед в енергетичній сфері. І ключовими принципами є здоровий прагматизм і взаємна вигода”.

• Путін: “Триває робота за флагманським спільним проектом розширення атомної електростанції “Пакш”. Введення в експлуатацію п’ятого і шостого блоків дасть змогу збільшити потужність цієї станції більш ніж удвічі. Тим самим буде поліпшено енергозабезпечення угорської економіки, постачання промислових підприємств і домогосподарств недорогою і чистою енергією. Під час зведення нових блоків використовуються тільки найбільш передові інженерні та технологічні рішення, повністю забезпечуються фізична безпека та природоохоронні вимоги”.

• Путін: “Безумовно, відбувся досить ґрунтовний, прямий і чесний обмін думками з актуальних міжнародних питань, зокрема щодо українського конфлікту. Говорили і про можливі шляхи його врегулювання”.

• Путін: “Що стосується Росії, то неодноразово говорив, що ми завжди були і залишаємося відкритими для обговорення політико-дипломатичного врегулювання. Однак з протилежного боку чуємо про небажання вирішувати питання саме в такий спосіб. А спонсори України продовжують намагатися використовувати цю країну та її народ як таран, жертву в протистоянні з Росією”.

• Путін: “Як нам бачиться стан справ, зокрема і з урахуванням почутого сьогодні від пана Прем’єр-міністра, у Києві все ще не готові відмовитися від ідеї ведення “війни до переможного кінця””.

• Путін: “На мій погляд, саму думку про припинення бойових дій київський режим не допускає ще й тому, що в цьому випадку зникає привід для продовження воєнного стану. А якщо доведеться скасувати воєнний стан, значить, доведеться і проводити вибори, які так і не відбулися вчасно. Але шанси перемогти на них для українських правителів, які втратили рейтинг і легітимність, близькі до нуля”.

• Путін: “А наша мирна ініціатива була викладена зовсім недавно на моїй зустрічі з керівництвом Міністерства закордонних справ Російської Федерації. Її реалізація, як нам здається, дала б змогу припинити бойові дії і почати переговори. Причому це має бути не просто перемир’я або тимчасове припинення вогню, не якась пауза, яку київський режим міг би використати, щоб відновити втрати, перегрупуватися і доозброїтися. Росія виступає за повне й остаточне завершення конфлікту. Умови для цього, як я вже говорив, викладені в моєму виступі в Міністерстві закордонних справ. Йдеться про повне виведення всіх військ України з [самопроголошених] “Донецької та Луганської народних республік”, із Запорізької та Херсонської областей. Є й інші умови. Але це предмет для досить докладного розгляду під час можливої спільної роботи”.

• Орбан: “Сьогодні я в 11-й раз зустрівся з Президентом Росії. Особливість цієї зустрічі в тому, що вона проводиться під час війни, в той момент, коли Європі дуже потрібен мир. Для Європи мир – це найважливіше. Головним завданням на майбутні півроку нашого євроголовування ми вважаємо боротьбу за мир”.

• Орбан: “Я сказав пану Президенту, що найбільший розвиток Європи стався саме в мирні десятиліття. Зараз ми в Європі вже два з половиною роки живемо в тіні війни. Це викликає в Європі величезні складнощі. Ми не можемо почуватися в безпеці, ми бачимо картини руйнувань і страждань. Ця війна почала вже впливати на економічне зростання і нашу конкурентоспроможність”.

• Орбан: “Загалом, як я вже сказав пану Президенту, Європі потрібен мир. За останні два з половиною роки ми зрозуміли, що без дипломатії, без каналів зв’язку ми не досягнемо миру. Мир не настане сам по собі, заради нього потрібно працювати”.

• Орбан: “Якраз способи досягнення миру я сьогодні обговорював із паном Президентом. Хотів дізнатися, який шлях найкоротший до закінчення війни. Я хотів почути і почув думку пана Президента з трьох важливих питань: що він думає про наявні на цей момент мирні ініціативи, що він думає також про припинення вогню і мирні переговори, в якій послідовності їх можна провести, і третє, що мене цікавило, це бачення Європи після війни. Вдячний пану Президенту за відкриту і чесну бесіду”.

Підсумки/прогнози:

Прибуття Віктора Орбана до Москви одразу ж після відвідин України є символічним: Орбан як лідер держави, що головує в ЄС, вирішив спробувати себе в ролі посередника у справі врегулювання конфлікту між Росією та Україною. До того ж Орбан використовує неофіційний статус “особистого друга Трампа”, що за нинішньої ситуації невизначеності в таборі американських демократів є доволі вагомим аргументом. 

За результатами переговорів із Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним Орбан заявив, що сторони далекі від розв’язання конфлікту, і спрогнозував жорстоке загострення бойових дій у найближчі місяці. За деякими даними, Орбан був розчарований тим, що Путін не бажає і слухати про компроміси і говорить мовою ультиматумів. Така сама ситуація спостерігалася і у президента України, який відмовився обговорювати питання припинення вогню. З огляду на те, що наступні візити Орбан здійснив до Китаю і США, він має намір посилити свою дипломатичну активність і домогтися серйозних результатів щодо досягнення миру в Україні.