Росія за тиждень (24.06-30.06)

1. Обговорення загрози тероризму на міжнародному рівні на тлі терористичного акту в Дагестані

У неділю, 23 червня, одразу у двох містах Республіки Дагестан (Махачкала і Дербент) стався напад озброєних людей на православний храм і синагогу, внаслідок чого будівлям було завдано шкоди і здійснено підпал. Також було зарізано православного священика. У результаті проведення контртерористичної операції терористів було ліквідовано. Водночас повідомлялося про загибель понад десяти співробітників правоохоронних органів. Докладніше про ситуацію в Дагестані Ascolta писала в попередньому дайджесті. 

Уже в понеділок, 24 червня, з ініціативи казахської сторони, відбулася телефонна розмова між президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим і Володимиром Путіним. Під час розмови Токаєв висловив співчуття у зв’язку з подіями в Дагестані, а також засудив подібні дії терористів. Також наголошується, що сторони обговорили готовність нарощувати взаємодію у боротьбі з тероризмом. Крім цього, Путін і Токаєв обговорили заплановану зустріч у рамках саміту ШОС, яка відбудеться 3-4 липня в Астані. 

Цього ж дня за ініціативою узбецької сторони було проведено розмову між президентами Росії та Узбекистану. Як і в попередньому випадку, президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв висловив глибокі співчуття у зв’язку із загибеллю мирних громадян та працівників правоохоронних органів унаслідок терористичних актів у Дагестані, а також заявив про готовність посилювати спільну діяльність у боротьбі з тероризмом. 

Уже у вівторок, 25 червня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, під час якої турецький лідер категорично засудив дії терористів у Дагестані, а також висловив почуття солідарності з російським народом, щирі співчуття сім’ям загиблих та побажання якнайшвидшого одужання всім постраждалим. Також лідери двох країн обговорили особисту зустріч, заплановану в рамках саміту ШОС. 

Підсумки/прогнози:

Теми міжнародного тероризму та загрози ісламського фундаменталізму здатні знову стати тією точкою, що призведе до пожвавлення контактів між Росією та західним світом, насамперед США (за принципом “ворог мого ворога – мій друг”). Очевидно, що ісламський фундаменталізм є також загрозою і для низки інших країн, зокрема для Туркії, Китаю, Індії, держав Центральної Азії та Африки. Путін робить ставку на те, що події в Дагестані переключать увагу на Росію як на фактор боротьби з тероризмом і ваххабізмом, а також можуть стати відправною точкою для переговорного процесу із Заходом з широкого кола питань, не даючи концентруватися виключно на українській тематиці. 

До того ж питання активізації ваххабізму може внести додатковий розкол у діяльність західних спецслужб (відомо, що Велика Британія має більш ніж толерантне ставлення до радикальних ісламських організацій, що не знаходить розуміння в розвідспільноти США). Саме тому тема відновлення терористичної загрози з боку ісламістів може бути дуже цікавою з точки зору вироблення російської зовнішньої політики найближчим часом.

2. Телефонна розмова Володимира Путіна з виконувачем обов’язків Глави виконавчої влади Ірану Мохаммадом Мохбером

У середу, 26 червня, за ініціативою російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з виконувачем обов’язків Глави виконавчої влади Ірану Мохаммадом Мохбером. Згідно з офіційною інформацією, під час розмови було обговорено питання подальшого взаємовигідного двостороннього співробітництва в усіх ключових галузях. Зокрема, висловлено особливе задоволення взаємодією, що успішно просувається у сфері енергетики та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.

Також зазначається, що сторони обговорили майбутні вибори президента в Ірані. 

Російський президент наголосив на впевненості в тому, що російсько-іранські дружні стосунки й надалі розвиватимуться по наростаючій.

Підсумки/прогнози: 

Росія виявляє великий інтерес до ситуації навколо президентських виборів в Ірані. Для Путіна важливо, щоб зовнішньополітичний курс Ірану після президентських виборів залишався незмінним. Іран – дуже важлива ланка в системі відносин у рамках Глобального Півдня і зовнішньополітичних стратегій Росії. Прихід на президентський пост в Ірані небажаної (з погляду Росії) фігури, яка може відкоригувати зовнішню політику країни в певному руслі (навіть незважаючи на те, що генеральну лінію в Ірані задає аятола, а не президент), може обернутися для Росії реальними проблемами, що позначаться на ситуації в регіоні загалом і можуть зруйнувати ретельно вибудовується Москвою та Пекіном систему держав антизахідної коаліції, яку ретельно вибудовують Москва і Пекін.

3. Зустріч Путіна із самопроголошеним “главою” тимчасово окупованої частини Херсонської області Володимиром Сальдо

У вівторок, 25 червня, у Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна із самопроголошеним “главою” тимчасово окупованої частини Херсонської області Володимиром Сальдо. Згідно з офіційною інформацією, зустріч було присвячено обговоренню реалізації плану щодо сільськогосподарських робіт, а також розвитку дорожньої та енергетичної інфраструктури в регіоні.

Ключові тези:

• Сальдо: “У нас майже 1300 [тисяч] гектарів на лівобережжі. Уже з 950 тисяч гектарів прибрали 65 тисяч. Зернових багато, незважаючи на те що, звісно, втратили врожайність через руйнування Каховської греблі, але тим не менш…”.

• Сальдо: “Води не вистачає. Була б вода, врожайність була б більшою. А так, слава богу, 1243 комбайни вже зараз почали роботу, майже 2300 автомобілів, 1300 тракторів ще займається, велика кількість. Паливо є, спасибі, завезли все”.

• Сальдо: “Першочерговими завданнями є, звісно, організація газопостачання, причому як житлового сектору, так і промислових об’єктів, відновлення енергопостачання та масштабне житлове насамперед, але потім і промислове будівництво”.

• Сальдо: “Якщо раніше через нас Крим отримував газ, тепер ми через Крим отримуємо газ. Я думаю, це теж тимчасово, тому що в недалекому майбутньому газ піде і з північної частини – там є недобудований магістральний газопровід”.

• Сальдо: “Погода ще у нас стоїть, довго можна дороги робити, а ми на 1 липня практично виконали план за два роки, майже сім із гаком мільярдів освоєно як на федеральних дорогах, так і на дорогах місцевого значення і внутрішньоміських. І це дуже хороший відгук у населення викликає. Тому дороги – це, звичайно, на першому місці за будь-якими соцопитуваннями”.

Підсумки/прогнози:

Зустріч спрямована на те, щоб ще раз підкреслити незмінність курсу Росії на інтеграцію окупованих територій до складу Російської Федерації. Зустріч із Сальдо – це посил: Путін не збирається повертати Херсонську область Україні і не стане включати це питання до переговорного пакету. 

4. Російсько-конголезькі переговори

У четвер, 27 червня, у Кремлі відбулися переговори Володимира Путіна з Президентом Республіки Конго Дені Сассу-Нгессо, який прибув до Росії з офіційним візитом. Сторони обговорили двосторонні відносини, а також можливі перспективи для їх подальшого зміцнення. Також зазначається, що під час зустрічі у вузькому складі Путін вручив Дені Сассу-Нгессо орден Пошани за великий внесок у розвиток і зміцнення відносин між Російською Федерацією і Республікою Конго.

Ключові тези:

• Путін: “Хочу у зв’язку з цим нагадати, що Ви ще в радянські часи відвідували нашу країну. У нас із Вами дуже хороші, добрі відносини склалися – і на міждержавному, і на особистому рівні”.

• Путін: “Ви особисто дуже багато зробили для розвитку російсько-конголезьких відносин і брали участь у двох самітах Росія – Африка, докладаєте необхідних зусиль для розвитку нашої взаємодії практично в усіх напрямках. Маю на увазі і політичний рівень, останнім часом помітно розвиваються і торгово-економічні зв’язки”.

• Сассу-Нгессо: “Дійсно, Росія і Конго підтримують дружні відносини, відносини солідарності ось уже протягом 60 років – цьогоріч ми відзначаємо 60-річчя встановлення дружніх відносин, вуз солідарності, відносин надійного співробітництва між нашими країнами”.

• Сассу-Нгессо: “Ваша країна підтримує відносини не тільки з Конго, а й з африканськими країнами загалом. І африканський народ завдяки цьому дізнався період підйому, знайшов міць у боротьбі з колонізацією, за своє звільнення. Африканський народ вам вдячний за це”.

• Сассу-Нгессо: “Ми вдячні вам за надану нам підтримку. Наш візит проходить у складному міжнародному контексті, у період, коли ваша країна, ваш народ поводиться хоробро, чинить опір санкціям, незаконно запровадженим щодо вашої держави внаслідок українського конфлікту, а й унаслідок інших конфліктів”.

Підсумки/прогнози:

Цю зустріч слід розглядати в контексті розвитку африканської політики Росії, яка намітилася впродовж кількох останніх років. Їй передували поїздки міністра закордонних справ Сергія Лаврова Африкою у 2022 – 2023 роках, а також проведення саміту “Росія – Африка” влітку 2023 року. 

У цій ситуації можна говорити про розширення сфери впливу Росії і відновлення тих позицій на Африканському континенті, які мав Радянський Союз. Фігура 80-річного президента Республіки Конго Дені Сассо-Нгессу сама по собі примітна. Він перебуває (з перервами) при владі з 1979 року, був прихильником марксистської ідеології, другом Радянського Союзу. У 1992 році втратив владу, але відновив її 1997 року, після громадянської війни та інтервенції сусідньої Анголи. 

Сассу-Нгессо намагається вибудовувати відносини і з Росією, і з Китаєм. У нього напружені відносини зі Сполученими Штатами і низкою сусідніх держав, що штовхає лідера Республіки Конго в обійми до Росії. До того ж Республіка Конго володіє великими запасами нафти і газу (третій виробник нафти в Африці на південь від Сахари з розвіданими запасами у 2,9 мільярда барелів і 30-й виробник нафти у світі). Це тим більше привертає увагу Росії. 

Зрозуміло, що 80-річний Сассу-Нгессо в доступному для огляду майбутньому піде зі своєї посади, і це підніме питання щодо спадкоємності влади. В даному випадку конголезькі еліти зацікавлені в стабільності транзиту влади, і покладають великі надії на допомогу з боку Росії. Таким чином можна прогнозувати підвищення інтересу до Конго з боку Росії, а також можливе посилення нестабільності ситуації в регіоні.

5. Відеозвернення російського президента до учасників пленарного засідання одинадцятого Форуму регіонів Росії та Білорусії

У п’ятницю, 28 червня, Володимир Путін у форматі відеозвернення виступив перед учасниками одинадцятого Форуму регіонів Росії та Білорусі, який проходить у Вітебській області РБ. Темою Форуму 2024 року стала “Роль міжрегіонального співробітництва в побудові інноваційної економіки Союзної держави”. У своєму зверненні російський президент відзначив актуальні тенденції у зміцненні російсько-білоруських відносин, а також зробив низку заяв у цьому контексті.

Ключові тези:

• “Важливо, що нинішній форум присвячений ролі міжрегіонального співробітництва в побудові інноваційної економіки Союзної держави. Тема – одна з найактуальніших, адже розв’язанням завдання впровадження нових технологій в усі сфери господарського життя, розвитку наукомістких галузей промисловості та сільського господарства зараз активно займаються і в Росії, і в Білорусії”.

• “Пакет домовленостей, досягнутих під час форуму, охоплює близько 250 угод і комерційних контрактів на загальну суму в 24 мільярди рублів. Їхня реалізація, безумовно, сприятиме розширенню взаємодії по лінії регіонів і загалом російсько-білоруського торговельно-інвестиційного співробітництва”.

• “Підкреслю, Білорусь – один із ключових економічних партнерів Росії. У свою чергу, близько 60 відсотків білоруських зовнішньоторговельних операцій припадає на нашу країну. Минулого року товарообіг збільшився більш ніж на п’ять відсотків, до рекордного показника в 46,5 мільярда доларів, і “мотором” зустрічної торгівлі є саме регіони: підприємства, оптові постачальники, логістичні центри, розташовані в найрізноманітніших куточках обох наших країн”.

• “Підприємства Москви і Санкт-Петербурга, Московської та Ленінградської областей, а також Мінська і Мінської області налагодили співпрацю у виробництві оптичних пристроїв і приладів фотоніки для систем зв’язку, передавання даних та інформатики”.

• “І звичайно, не можу не сказати про найбільший, стратегічний інноваційний російсько-білоруський проєкт – спорудження в Гродненській області атомної електростанції. До її будівництва залучалися підрядні організації з багатьох російських і білоруських регіонів. На сьогоднішній день БілАЕС вже виробила понад 30 мільярдів кіловат-годин недорогої і чистої електроенергії на потреби білоруської економіки”.

Підсумки/прогнози:

Тема розвитку горизонтальних відносин між Республікою Білорусь і суб’єктами Російської Федерації активно експлуатується останні кілька років. Глави суб’єктів Федерації відвідували Мінськ, Лукашенко – окремі адміністративні центри в Росії, підписано величезну кількість договорів про співпрацю в економічній сфері. Путін і Лукашенко постійно апелюють до подібної практики, прикриваючи нею небажання Білорусі йти на повне злиття і об’єднання з Росією. У даній ситуації не відбулося жодної надважливої події – все ті самі імітаційні дії, які прикривають глибинніші та серйозніші процеси в середовищі білоруських і російських еліт.

6. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 28 червня, Володимир Путін провів онлайн-нараду з постійними членами Ради Безпеки. Основною темою наради було питання про подальші кроки РФ щодо одностороннього мораторію на розгортання ракет середньої і меншої дальності наземного базування. 

У нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, помічник Президента Микола Патрушев, Міністр оборони Андрій Бєлоусов, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.

Ключові тези:

• Путін: “Як відомо, кілька років тому Сполучені Штати під надуманим приводом вийшли з цього договору і оголосили про те, що вони будуть такі ракетні системи виробляти”.

• Путін: “Ми 2019 року оголосили про те, що ми не будемо їх виробляти, ці ракети, і не будемо їх розміщувати доти, доки Сполучені Штати не будуть розміщувати ці системи в якомусь із регіонів світу”.

• Путін: “Сьогодні відомо, що США не тільки виробляють ці ракетні системи, але вже привозили їх до Європи на навчання, до Данії. Зовсім недавно було оголошено, що вони перебувають на Філіппінах. Невідомо при цьому, вивезли вони звідти ці ракети чи ні”.

• Путін: “У будь-якому разі нам потрібно на це реагувати і ухвалити рішення про те, що ми повинні будемо робити в цьому напрямку далі. Судячи з усього, нам потрібно почати виробництво цих ударних систем і потім, з огляду на ситуацію, що реально складається, ухвалювати рішення про те, де – якщо це буде потрібно для забезпечення нашої безпеки – їх розміщувати”.

Підсумки/прогнози:

Тема розгортання ракет середньої та малої дальності наземного базування є доволі чутливою в плані відносин між Росією та НАТО. Донедавна діяв мораторій на розгортання цих видів озброєння. Однак обидві сторони вирішили відмовитися від мораторію. У даній ситуації Путін створює ще одну загрозу для європейських партнерів США, водночас даючи зрозуміти, що подібні дії – це додатковий стимул для переговорів (відновлення мораторію може стати одним із пунктів переговорного процесу між Росією і НАТО).

7. Візит Міністра внутрішніх справ РФ Володимира Колокольцева до Нью-Йорка 

У середу, 26 червня, Міністр внутрішніх справ РФ Володимир Колокольцев прибув із дводенним візитом до Нью-Йорка для участі в саміті керівників органів поліції держав – членів ООН. У МВС РФ повідомили, що в рамках саміту Колокольцев планує зустрітися із заступником генерального секретаря ООН з миротворчих операцій Жан-П’єром Лакруа, а також провести двосторонні зустрічі з деякими главами делегацій правоохоронних органів іноземних держав.

При цьому важливо зазначити, що сам Колокольцев з 2018 року перебуває під американськими санкціями, а після початку російської повномасштабної агресії його було внесено до ще одного санкційного списку Мінфіну США. Згідно з американським законодавством, особам, які потрапили під обмеження, заборонено в’їзд на територію США. 

Водночас, згідно з нормами, прописаними в угоді про штаб-квартиру ООН від 1947 року, Сполучені Штати, як правило, зобов’язані надавати іноземним дипломатам доступ до заходів ООН. Хоча 2022 року США не видали візу Колокольцеву для участі в саміті керівників поліції країн – членів ООН у Нью-Йорку.

Підсумки/прогнози:

Візит Володимира Колокольцева має технічний характер і навряд чи переслідує будь-які політичні цілі. Деякі експерти вже встигли подати цей візит мало не як свідчення політичних контактів між Росією і США. Найімовірніше, не варто перебільшувати значення цього візиту (як і фігури Колокольцева загалом). У рамках свого візиту міністр внутрішніх справ РФ обговорював низку питань, що накопичилися у сфері правопорядку та функціонування поліцейських структур.