Росія за тиждень (17.06-23.06)

1. Візит Володимира Путіна до Якутська

У вівторок, 18 червня, Володимир Путін прибув із робочим візитом до Якутська, Республіка Саха (Якутія). У рамках одноденного візиту російський президент провів низку зустрічей, а також взяв участь у публічних заходах, підготовлених до його візиту. 

Зокрема, Путін відвідав креативний кластер “Квартал праці”, де оглянув виставку творчої та ІТ-індустрії. Також він ознайомився з процесом підготовки на Далекому Сході снайперів та операторів безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які беруть участь у так званій “СВО”. Зазначається, що Путіну продемонстрували різні моделі БПЛА, FPV-дронів, безпілотних авіаційних систем, а також елементів обмундирування, що виробляються на підприємствах Далекосхідного федерального округу.

Також російський президент провів зустріч із молодими фахівцями, які працюють на Далекому Сході, під час якої обговорювали проблеми регіону, а також нові перспективи, що формуються в рамках президентської програми. 

Ключові тези зі спілкування Путіна з молодими фахівцями:

• Путін: “Хочу ось що відзначити, така приємна інформація і для мене, і для всіх – і для країни, і для вас: спостерігається міграційний приплив останнім часом молодих людей у цей регіон. І це, загалом, приємно, це все-таки відображає, напевно, результат наших спільних зусиль із розвитку далекосхідних регіонів”.

• Путін: “Уже сьогодні Далекосхідний регіон демонструє дуже хороші темпи зростання. У нас на що не подивишся, який показник не візьмеш, він у рази кращий, ніж у середньому по країні”.

• Путін: “Ми не забули про міст на Сахалін. Це окрема робота, велика, капіталомістка, але, тим не менш, це все не забуто і не викинуто. Нам потрібно тут розвивати енергетичні потужності. Нам потрібно розвивати тут ту саму підготовку кадрів, освіту розвивати”.

• Путін: “Але сьогодні з урахуванням дефіциту енергетичних, генерувальних потужностей, звичайно, просто в ринок вивести неможливо. У нас, скажімо, у 2022 році планувалося зростання тарифів відповідно до інфляції, а цільова інфляція була чотири відсотки, вона виявилася набагато більшою – 12, по-моєму. Відповідно, тарифи зросли на Далекому Сході вдвічі майже більше, ніж у середньому по країні: там на 11, а тут 23, по-моєму, відсотки було зростання. Тому просто так у ринок віддати неможливо. Але Уряд це розуміє і планує плавне виведення в ринок по ходу створення нових генеруючих потужностей. Це перше”.

• Путін: “Загалом щодо Далекого Сходу, звісно, потрібно здійснити всі наші плани з розвитку транспортної інфраструктури. Це і Східний полігон залізниць, і БАМ, і Транссиб треба розширювати. У нас там планів безліч, вони великі, масштабні”.

• Путін: “Є ще один напрямок, для того щоб створити комфортне середовище для людей, які проживають у малих населених пунктах, – це розвиток високошвидкісного інтернету. Потрібно розвивати і супутникове угруповання, що ми теж будемо робити і робимо. До речі кажучи, я десь найближчим часом скажу, у нас є хороші напрацювання й успіхи в цьому напрямі. Так що тут у нас хороші перспективи”.

• Путін: “Ви знаєте, коли я вперше приїхав до Якутії, я був здивований яскраво вираженими талантами якутського народу. Чесно кажучи, рот відкрив, я не очікував навіть такої глибини і такого інтересу до розвитку своєї культури. У вас такий співучий народ, правда, і все робиться з таким тактом, з таким задоволенням і такою глибиною”.

Після спілкування з молодими фахівцями регіону Володимир Путін провів робочу зустріч із главою Республіки Саха Айсеном Ніколаєвим. Сторони обговорили актуальний стан справ у регіоні, а також ключові проблеми, які потребують першочергової уваги. 

Ключові тези:

• Ніколаєв: “Ми вважаємо, що наша добра енергія, а у нас зараз якраз період свята Исиах, якутського свята благословення, сонцестояння, вона Вам допомагала і допомагає, буде допомагати у Вашій важкій, дуже важливій роботі на благо нашої країни”.

• Ніколаєв: “Як я вам доповідав на відеоконференції в березні, ми перший квартал уже йшли непогано з розвитку. Зараз можу доповісти: за підсумками п’яти місяців промислове зростання у нас 9,7 відсотка порівняно з минулим роком. ВРП – десь 5,6 відсотка зростання. Ми за всіма показниками показуємо дуже хороші результати”.

• Ніколаєв: “Загалом інвестиційна привабливість у нас теж зростає. За минулий рік ми рекордсмени Далекого Сходу – 739 мільярдів було, зараз хочу сказати, що за підсумками першого кварталу на 4,5 відсотка в порівнянних цінах зросли інвестиції, тобто, незважаючи на всі складнощі, Якутія розвивається”.

• Ніколаєв: “Це все призвело до того, що у нас за минулий рік бюджет виконано впевнено: 269 мільярдів рублів – консолідований бюджет республіки, податкові та неподаткові доходи. Це абсолютно найкращий показник за весь час: 19-те місце в країні і перше – на Далекому Сході”.

• Ніколаєв: “Ми, звичайно ж, боремося з бідністю. Володимире Володимировичу, я свій перший указ після вступу вдруге на посаду глави республіки підписав про боротьбу з бідністю, тому що вважаю, що в такій багатій республіці, яка розвивається, як Якутія, бідних людей не повинно бути. Програму зробили велику на найближчі п’ять років. Вважаю, що ми маємо близько 70 з гаком тисяч осіб вивести із зони бідності, тобто знизити бідність у нас у республіці вдвічі, а серед багатодітних сімей – утричі”.

• Ніколаєв: “Щодо полігону високоточної стрільби Вам сьогодні розповіли, але не розповіли головного. Нічну стрільбу виграли співробітники Вашої служби безпеки, а денну стрільбу виграли якутяни”.

• Ніколаєв: “Новоленська ТЕС – це ТЕС, яку будує “Інтер РАО”. Вона призначена якраз для Східного Сибіру і Східного полігону, звідти піде. Це будується в районі міста Ленська. Ми з Борисом Юрійовичем Ковальчуком уже домовилися, все заклали. Усі рішення є, будівництво вже починається. У 2028 році, дай бог, усе реалізується”.

Також, після проведення зустрічей із керівництвом регіону, Володимир Путін відвідав Вищу школу музики в Якутську. Під час відвідин російський президент послухав концерт у виконанні учнів і викладачів ВШМ, а потім поспілкувався з ними. Зазначається, що перед відвідуванням ВШМ Путін оглянув міський стадіон “Туймаада”, де наступного тижня стартують спортивні ігри “Діти Азії”.

Підсумки/прогнози: 

Візит Володимира Путіна до Республіки Саха був більше технічним – це була зупинка на шляху до КНДР, яку вирішили наповнити апаратним змістом. Однак варто зауважити, що останнім часом політична еліта Якутії почала поступовий дрейф між центрами ухвалення рішень: якщо раніше очільник Якутії Айсен Ніколаєв вважався ставлеником екс-глави адміністрації президента Сергія Іванова, то нині він починає поступово вписуватися в команду Ковальчуків. Відповідно під контроль Ковальчуків і Кирієнка поступово переходить весь регіон. Найімовірніше, візит Путіна в Якутію і був присвячений цьому апаратному процесу.

2. Візит Володимира Путіна до КНДР

У вівторок, 18 червня, Володимир Путін прибув до Північної Кореї з дружнім державним візитом, який тривав два дні. Цей візит відбувся на запрошення Голови Державних справ Корейської Народно-Демократичної Республіки Кім Чен Ина, який особисто зустрів російського президента в аеропорту Пхеньяна.

За традицією, що склалася, напередодні свого візиту, Володимир Путін опублікував статтю в провідній газеті КНДР “Нодон сінмун” під назвою “Росія і КНДР: традиції дружби і співпраці крізь роки”.

Ключові тези зі статті російського президента:

• “Відносини дружби і добросусідства між Росією і КНДР, засновані на принципах рівності, взаємної поваги і довіри, налічують понад сім десятків років і багаті славними історичними традиціями. Наші народи дбайливо зберігають пам’ять про нелегку спільну боротьбу проти японського мілітаризму, шанують полеглих героїв”. 

• “У серпні 1945 року радянські воїни, борючись пліч-о-пліч із корейськими патріотами, розгромили Квантунську армію, звільнили Корейський півострів від колонізаторів, відкрили перед корейським народом шлях до самостійного, незалежного розвитку. Символом бойового братерства двох народів є монумент на пагорбі Моранбон, споруджений 1946 року в центрі Пхеньяна на честь визволення Кореї Червоною армією”.

• “Радянський Союз першим у світі визнав молоду Корейську Народно-Демократичну Республіку, встановивши з нею дипломатичні відносини. І вже 17 березня 1949 року під час першого візиту до Москви засновника КНДР товариша Кім Ір Сена було підписано Договір про економічне і культурне співробітництво між СРСР і КНДР, який заклав правовий фундамент для подальшого зміцнення двосторонньої взаємодії”.

• “У важкий час Вітчизняної визвольної війни 1950-1953 років Радянський Союз також простягнув руку допомоги народу КНДР, підтримав його в боротьбі за незалежність. І згодом надав вагоме сприяння у відновленні та зміцненні народного господарства молодої корейської держави, у становленні мирного життя”.

• “Мій перший візит до Пхеньяну 2000 року і візит у відповідь наступного року Голови Державного комітету оборони КНДР товариша Кім Чен Іра в Росію стали новими важливими віхами у відносинах наших країн. Підписані тоді двосторонні декларації визначили основні пріоритети і напрямки нашого творчого багатопланового партнерства на роки вперед”.

• “Сьогодні, як і раніше, Росія і Корейська Народно-Демократична Республіка активно розвивають багатопланове партнерство. Ми високо цінуємо тверду підтримку КНДР у проведенні російської [так званої] “спеціальної військової операції” в Україні”.

• “Сполучені Штати Америки щосили намагаються нав’язати світу так званий порядок, заснований на правилах, який, по суті, є нічим іншим, як глобальною неоколоніальною диктатурою, що ґрунтується на подвійних стандартах. Країни, які не згодні з таким підходом і проводять незалежну політику, стикаються з дедалі жорсткішим зовнішнім тиском. Керівництво США розглядає таке природне і законне прагнення до самостійності та незалежності як загрозу своєму домінуванню у світі”.

• “США та їхні сателіти відкрито заявляють, що їхньою метою є завдання Росії стратегічної поразки. Роблять усе, щоб затягнути і з більшою силою розпалити конфлікт в Україні, який спровокували самі, підтримавши й організувавши збройний державний переворот у Києві 2014 року, а потім і війну на Донбасі. При цьому всі ці роки вони раз по раз відкидали всі наші спроби мирного врегулювання ситуації”.

• “Водночас, навпаки, наші противники продовжують постачати неонацистський київський режим грошима, зброєю і розвідувальними даними, дозволяють і фактично підштовхують використовувати сучасну західну зброю і техніку для нанесення ударів по російській території. Причому найчастіше – по свідомо мирних цілях. Вони погрожують направити на Україну свої військові контингенти. При цьому намагаються вимотати нашу економіку все новими санкціями, спровокувати зростання соціально-політичної напруженості всередині країни”.

• “Відрадно, що наші корейські друзі – незважаючи на багаторічний економічний тиск, провокації, шантаж і військові погрози з боку США – настільки ж ефективно відстоюють свої інтереси. Ми бачимо, з якою силою, гідністю, мужністю народ КНДР бореться за свою свободу, суверенітет, національні традиції”.

• “Росія незмінно підтримувала і буде підтримувати КНДР і героїчний корейський народ у його протистоянні підступному, небезпечному й агресивному ворогові, у його боротьбі за незалежність, самобутність, право самому обирати шлях розвитку”.

• “Ми готові також до тісної взаємодії, щоб зробити міжнародні відносини більш демократичними і стабільними. Для цього будемо розвивати альтернативні, непідконтрольні Заходу механізми торгівлі та взаємних розрахунків, спільно протистояти нелегітимним одностороннім обмеженням. І одночасно – вибудовувати архітектуру рівної та неподільної безпеки в Євразії”.

У середу, 19 червня, на площі Кім Ір Сена в Пхеньяні відбулася офіційна церемонія зустрічі Путіна і Кім Чен Ина, під час якої глави двох держав представили членів своїх делегацій. Далі сторони провели кілька раундів переговорів у розширеному форматі та форматі особистого спілкування.

Ключові тези з відкритої частини російсько-корейських переговорів у розширеному складі:

• Кім Чен Ин: “Нинішній візит товариша Президента Путіна до Пхеньяну підтверджує якість російсько-корейських відносин, які вступили в період найвищого розвитку, і водночас є великим історичним моментом, який має найвизначнішу важливість та стратегічне значення протягом історії російсько-корейських відносин”.

• Кім Чен Ин: “Зараз відносини між нашими країнами вступають у період нового високого розквіту, який неможливо порівнювати навіть із періодом корейсько-радянських відносин минулого століття. І я впевнений у тому, що під час цього візиту полум’яна дружба двох країн буде монолітом зміцнюватися”.

• Кім Чен Ин: “Уряд Корейської Народно-Демократичної Республіки оцінює важливу місію і роль сильної Російської Федерації в підтримці стратегічної стабільності та балансу у світі, а також висловлює повну підтримку та солідарність російському уряду, армії та народу у виконанні [так званої] “спеціальної військової операції” в Україні для захисту свого суверенітету, інтересів безпеки, а також територіальної цілісності”.

• Путін: “Росію і КНДР багато десятиліть пов’язує міцна дружба і тісне добросусідство. Взаємодія між нашими країнами ґрунтується на принципах рівноправності, взаємної поваги інтересів одна одної”.

• Путін: “Минулого року в результаті Вашого візиту в Росію ми значно просунулися в будівництві наших міждержавних зв’язків сьогоднішнього дня. І сьогодні підготовлено новий фундаментальний документ, який ляже в основу наших відносин на тривалу перспективу”.

• Путін: “Ми високо цінуємо послідовну і незмінну підтримку Вами російської політики, зокрема на українському напрямку. Маю на увазі нашу боротьбу з нав’язуваною впродовж десятиліть гегемоністською політикою, імперіалістичною політикою з боку Сполучених Штатів та їхніх сателітів щодо Російської Федерації”.

• Путін: “І на закінчення вступного слова хочу зазначити, що справляє враження те, що сталося зі столицею Корейської Народно-Демократичної Республіки за останні роки. Вражають зміни у вигляді Пхеньяна, зміни, що відбулися з часу мого попереднього візиту 2000 року, це просто помітно”.

За підсумками переговорів Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали Договір про всеосяжне стратегічне партнерство двох країн. Крім того, під час візиту в КНДР підписано міжурядову угоду про будівництво прикордонного автомобільного моста і про співпрацю у сфері охорони здоров’я, медичної освіти і науки.

Також сторони провели спільну пресконференцію, під час якої озвучили низку домовленостей, що утворилися за підсумками переговорів, а також прокоментували міжнародний порядок денний.

Ключові тези зі спільної пресконференції: 

• Кім Чен Ин: “У цей момент, коли весь світ із пильною увагою спрямовує свій погляд на Пхеньян, куди прибула місія дружби з Росії, я стою з російськими товаришами, найчеснішими друзями і соратниками в цій урочистій залі, і це викликає у мене глибоке почуття”.

• Кім Чен Ин: “Я відчуваю честь і гордість від того, що я як Голова Державних справ Корейської Народно-Демократичної Республіки здійснив із Президентом Російської Федерації товаришем Володимиром Володимировичем Путіним подію, що має величезну стратегічну вагу та значення, в ім’я народів двох наших країн – КНДР і РФ, і не тільки для сьогодення, а й для завтрашнього дня”.

• Кім Чен Ин: “Відносини між нашими двома країнами піднялися на новий високий рівень союзницьких відносин. Закладено юридичну основу, за допомогою якої стало можливим здійснення грандіозного задуму керівництва двох країн і вікового сподівання наших народів надійно захистити мир і безпеку в регіоні та у світі й побудувати сильні держави відповідно до спільних інтересів Корейської Народно-Демократичної Республіки та Російської Федерації”.

• Путін: “Ми надаємо першорядне значення зміцненню традиційно дружніх і добросусідських російсько-корейських відносин, в основі яких і славні традиції спільної історії. Нагадаю, що Радянський Союз зіграв істотну роль у звільненні Кореї від японського колоніального панування. Нинішнього року виповнилося 75 років з укладення першого міжнародного договору Корейської Народно-Демократичної Республіки. Це був договір саме з нашою країною”.

• Путін: “Сьогодні ми провели ґрунтовні переговори з усього комплексу питань практичної взаємодії. За підсумками підписано новий міждержавний Договір про всеосяжне стратегічне партнерство. У ньому поставлені масштабні завдання й орієнтири поглиблення російсько-корейських зв’язків на довгострокову перспективу. Це стосується політичної, торговельно-інвестиційної, культурно-гуманітарної сфери, а також сфери безпеки”.

• Путін: “І Росія, і Корея проводять незалежну і самостійну зовнішню політику і не сприймають мову шантажу і диктату. Ми виступаємо проти практики застосування політично мотивованих санкцій і обмежень. Ці нелегітимні дії лише розхитують світову політичну та економічну систему”.

• Путін: “Продовжимо також протидіяти самій практиці санкційного удушення як інструменту, який Захід звик використовувати з метою збереження своєї гегемонії в політиці, економіці та інших сферах. У цьому контексті зазначу, що інспірований США та їхніми союзниками безстроковий обмежувальний режим Ради Безпеки ООН щодо КНДР має бути переглянутий”.

• Путін: “Росія готова і надалі докладати політико-дипломатичних зусиль в інтересах усунення загрози рецидиву збройного конфлікту на Корейському півострові, формування тут архітектури довгострокового миру і стабільності на основі принципу неподільності безпеки”.

• Путін: “У зв’язку з цим Російська Федерація не виключає для себе розвитку військово-технічного співробітництва з Корейською Народно-Демократичною Республікою відповідно до підписаного сьогодні документа. Корейські друзі займають об’єктивну і збалансовану позицію з тематики українського врегулювання, розуміють справжні початкові причини кризи. Така лінія корейського керівництва – ще одне наочне підтвердження справді самостійного, незалежного, суверенного курсу КНДР”.

Після закінчення переговорів Володимир Путін взяв участь в урочистому прийомі від імені Голови Державних справ Корейської Народно-Демократичної Республіки. На завершення свого візиту російський президент поклав вінок до монумента “Визволення” в Пхеньяні, який був встановлений 1946 року в пам’ять про воїнів Радянської армії, які загинули під час визволення Кореї від японської окупації, а також відвідав православний храм Святої Живоначальної Трійці в Пхеньяні.

Підсумки/прогнози: 

Візит Володимира Путіна до Північної Кореї був покликаний показати формування інтернаціоналу держав, які не визнають санкції США і готові співпрацювати – зокрема й у військовій сфері. Візит до Пхеньяна – це своєрідний виклик Заходу. Вибір країн для відвідування (Корея, В’єтнам) – це ніби символічне нагадування США про місця, де вони програли війни у ХХ столітті. Путіну важливі символічні моменти. 

Важливо, що 2017 року Путін, сподіваючись на можливість домовитися зі США, підтримали санкції проти Північної Кореї. Зараз же він показав, що необхідно демонструвати недієвість санкцій. Те, що Північна Корея перебуває у сфері впливу Китаю, має показати, що Путін і надалі вибудовує політику орієнтації на Пекін та активізації присутності на Далекому Сході. Важливим моментом стало підписання цілого комплексу договорів між Росією і Північною Кореєю, зокрема, договір про стратегічне партнерство, який дозволяє країнам надавати взаємну військову допомогу одна одній. 

3. Візит Володимира Путіна до В’єтнаму

У середу, 19 червня, після закінчення візиту до КНДР, Володимир Путін вирушив до В’єтаму, який також відвідав із дводенним державним візитом. Як і в попередньому випадку, напередодні візиту російського президента в офіційному виданні ЦК Компартії В’єтнаму “Нянзан” було опубліковано статтю Путіна під назвою “Росія і В’єтнам: дружба, перевірена часом”.

Ключові тези зі статті російського президента: 

• “Символічно, що наша майбутня поїздка до В’єтнаму відбудеться в ті дні, коли відзначається 30-річчя підписання російсько-в’єтнамського Договору про основи дружніх відносин. Цей стратегічний документ відкрив широкі можливості для зміцнення і розвитку всього комплексу двосторонніх зв’язків. На новому історичному етапі надав їм потужний імпульс і наростаючу динаміку”.

• “Наша країна надала вагоме сприяння героїчній боротьбі в’єтнамського народу з іноземними інтервентами. А після перемоги і повного звільнення в’єтнамської землі від окупантів радянські будівельники, інженери, лікарі, педагоги, науковці допомагали В’єтнаму у відбудові країни. Багато зробили для нарощування його економічного й оборонного потенціалу, вирішення першочергових соціальних завдань”.

• “В’єтнам – давня, яскрава і самобутня цивілізація в мозаїці багатополярного світу. На міжнародній арені Ханой проводить самостійну зовнішню політику, є рішучим прихильником справедливого світоустрою з опорою на міжнародне право, на принципи рівності всіх держав і невтручання в їхні внутрішні справи”.

• “Важливо, що обидві країни на постійній основі приділяють серйозну увагу поглибленню взаємної торгівлі та стимулюванню інвестицій. Так, за даними російської статистики, 2023 року двосторонній товарообіг збільшився на вісім відсотків, а в першому кварталі поточного року – більш ніж на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року”.

• “Стратегічно важливою галуззю двосторонньої кооперації залишається енергетична сфера. Високу ефективність демонструє спільне підприємство “В’єтсовпетро”, яке впродовж понад чотирьох десятиліть освоює родовища в’єтнамського континентального шельфу. Обсяг нафти, видобутої ним за всі роки, перевищив 250 мільйонів тонн. У Ненецькому автономному окрузі Росії успішно діє спільна компанія “Русвьетпетро”, створена 2008 року”.

• “Опрацьовується ініціатива створення у В’єтнамі за сприяння “Росатома” центру ядерної науки і технологій. Зазначу у зв’язку з цим, що російська держкорпорація загалом готова допомогти в’єтнамським партнерам у формуванні національної атомно-енергетичної галузі, включно зі зміцненням її кадрового потенціалу”.

• “Поглибленню взаєморозуміння між нашими народами, безумовно, сприяє туризм. В’єтнам давно став одним із популярних місць відпочинку росіян, а в’єтнамських громадян завжди приваблювали пам’ятки нашої країни. Активізації зустрічних турпотоків сприяло б збільшення кількості прямих авіарейсів”.

Уже в четвер, 20 червня, у Ханої відбулася зустріч Володимира Путіна з президентом В’єтнаму То Лам. Сторони провели офіційні переговори, в яких також взяли участь представники делегацій двох держав. 

Ключові тези з відкритої частини переговорів:

• То Лам: “Ваш візит відбувається в контексті святкування нами 30-річчя підписання Договору про основи дружніх відносин між В’єтнамом і Росією, 1994-2024 роки. Ми також активно готуємося до святкування 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між В’єтнамом і Росією наступного року”.

• То Лам: “В’єтнам також вітає Російську Федерацію з досягненням важливих успіхів під вашим керівництвом за останні два десятиліття. Ми дуже раді, що зміцнюється політична і соціальна стабільність у Росії, активно розвивається економіка, покращується життя населення, позиції й авторитет Росії неухильно зростають на міжнародній арені”.

• То Лам: “Я б хотів ще раз привітати Вас із тим, що Ви заручилися практично абсолютною підтримкою населення на нещодавніх виборах Президента Росії, що свідчить про дуже високий рівень довіри російського народу до Вас особисто, а також до того курсу, який Ви проводите. Я впевнений, що цей курс є дуже правильним і він сприятиме подальшому зміцненню і розвитку сильної, єдиної і процвітаючої Росії”.

• То Лам: “В’єтнам проводить незалежну, самостійну мирну зовнішню політику, а також диверсифіковану і багатовекторну політику, але водночас ми завжди надаємо важливого значення розвитку традиційної дружби і всеосяжного стратегічного партнерства з Росією. Вважаємо Росію одним із зовнішньополітичних пріоритетів В’єтнаму”.

• То Лам: “У рамках наших сьогоднішніх переговорів я хотів би обговорити з Вами, шановний товаришу Президенте, основні напрямки і теми щодо розвитку та поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між В’єтнамом і Росією в інтересах наших двох країн заради миру, співробітництва та розвитку в регіоні та у світі”.

• Путін: “Ви вже щойно зазначили, що ми цими днями відзначаємо 30-річчя Договору про основи дружніх відносин. Весь цей час між нами підтримуються регулярні та змістовні політичні контакти, зокрема по лінії парламентів, міністерств, відомств, партій, регіонів і громадських організацій. Зовсім недавно Ви також були в Росії на посаді Міністра громадської безпеки”.

• Путін: “Ми координуємо наші дії і на міжнародній арені. Росія надає важливого значення розвитку діалогу з Асоціацією держав Південно-Східної Азії, одним із провідних членів якої є В’єтнам”.

• Путін: “Наступного року ми також відзначатимемо одразу кілька знаменних дат: це і встановлення дипвідносин – 75 років, і звільнення півдня В’єтнаму – 50 років. Будемо раді бачити Вас на святкуванні 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в Москві”.

Після завершення офіційних переговорів російських президент провів зустріч із прем’єр-міністром В’єтнаму Фам Мінь Тінем. Розмова проходила у форматі робочого сніданку.

Ключові тези з відкритої частини переговорів: 

• Фам Мінь Тінь: “Насамперед я хотів би сердечно привітати товариша Президента, а також високопоставлену делегацію Російської Федерації з вашим державним візитом до В’єтнаму. Це ваш п’ятий візит до В’єтнаму з 2001 року. Сердечно вітаю вас із переконливою, абсолютною перемогою на нещодавніх виборах Президента, що свідчить про дуже високий рівень довіри російського народу до Вас, а також про правильність курсу розвитку Росії”.

• Фам Мінь Тінь: “Ваш нинішній візит дуже важливий у контексті 30-річчя підписання Договору про засади дружніх відносин між В’єтнамом і Російською Федерацією, є сильним посланням рішучості наших двох країн надати нового імпульсу відносинам традиційної дружби та всеосяжного стратегічного партнерства між В’єтнамом і Російською Федерацією найближчим часом. Будемо разом розвивати [потенціал] в інтересах наших двох країн заради миру, стабільності, співробітництва та розвитку в регіоні, у світі”.

• Фам Мінь Тінь: “Для В’єтнаму Російська Федерація завжди є одним із найважливіших партнерів. Наша традиційна дружба, щирість, політична довіра, дружнє співробітництво є безцінним надбанням наших двох народів. Їх будували багато поколінь керівників і жителів двох країн, вони пройшли через випробування часом, простором. В’єтнамський народ завжди пам’ятає, з вдячністю пам’ятає про ту безкорисливу допомогу і підтримку, яку російський народ і особисто Ви надавали В’єтнаму в нашій справі будівництва, захисту і розвитку країни”.

• Путін: “Радянський Союз, як Ви зазначили, надавав дієву допомогу в героїчній боротьбі в’єтнамського народу з французькими, а потім і американськими загарбниками, сприяв згодом мирному будівництву Соціалістичної Республіки В’єтнам. Важливо, що і у В’єтнамі пам’ятають про це і дорожать цією пам’яттю”.

• Путін: “В останні десятиліття ми істотно розвивали правову базу співробітництва. Крім наріжного Договору про основи дружніх відносин, якому буквально днями виповнилося 30 років, між нашими країнами діє понад 80 міждержавних і міжурядових угод. Під час нинішнього візиту також підписано цілу низку важливих двосторонніх документів”.

• Путін: “Ефективно працюють спільні підприємства, насамперед у сфері енергетики: “В’єтсовпетро” на континентальному шельфі В’єтнаму і “Русвьетпетро” в Ненецькому автономному окрузі в Росії. Ми готові налагодити довгострокові прямі поставки до В’єтнаму вуглеводневої сировини, зокрема СПГ. За нашого сприяння побудовано багато об’єктів електрогенерації В’єтнаму. Зацікавлені в нових проектах та участі в модернізації наявних ГЕС”.

• Путін: “Наголошу, що, незважаючи на всі труднощі сьогодення, ми націлені на зміцнення всеосяжного стратегічного партнерства між Російською Федерацією і Соціалістичною Республікою В’єтнам і будемо всіляко цьому сприяти. Сподіваюся, що і нинішній візит, навіть не сумніваюся в цьому, послужить справі зміцнення наших відносин”.

Після закінчення зустрічі з прем’єр-міністром В’єтнаму російський президент відвідав будівлю ЦК Компартії В’єтнаму в Ханої, де провів переговори з Генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії В’єтнаму Нгуєн Фу Чонгом. 

Ключові тези:

• Нгуєн Фу Чонг: “Товариш Путін завжди надавав особливі почуття, особливу підтримку в’єтнамському народу, нашим двостороннім відносинам. Ви особисто разом із нашими керівниками ухвалили рішення встановити стратегічне партнерство, а потім також підвищили відносини до рівня всеосяжного стратегічного партнерства”.

• Нгуєн Фу Чонг: “Я дуже високо оцінюю те, що Ви прийняли наше запрошення і здійснюєте візит до В’єтнаму після Вашої інавгурації та переобрання. Це Ваш п’ятий візит до В’єтнаму, якраз у контексті 30-річчя підписання Договору про засади дружніх відносин між нашими двома країнами, а також якраз після нещодавнього святкування століття прибуття нашого Президента до Росії. Його візит заклав основи, фундамент для наших двосторонніх відносин, і ми також готуємося до 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між нашими двома країнами”.

• Нгуєн Фу Чонг: “Ваш візит має дуже важливе значення. Відтоді як ми підписали цей дуже важливий договір, наші відносини розвиваються дуже плідно, неухильно розширюються, зміцнюються. Ваш нинішній візит дає дуже хороші можливості, ми можемо обговорити подальші заходи і напрямки зміцнення всеосяжного стратегічного партнерства між нашими країнами в інтересах наших народів – заради миру, співробітництва і розвитку в регіоні і в світі на новому етапі”.

• Нгуєн Фу Чонг: “Наша партія, держава і народ завжди вдячні і вдячні російському народові за безкорисливу допомогу і підтримку, яку надавали В’єтнаму в нашій справі боротьби за незалежність, будівництво і захист Батьківщини. Зараз наш народ і особисто я, як людина, яка колись жила, навчалася в Росії, ми з трепетом згадуємо і думаємо про наших дуже добрих, доброзичливих російських друзів, а також про велику і прекрасну країну Росію”.

• Путін: “В’єтнам був і залишається нашим надійним другом і партнером. Відносини між нами пройшли випробування часом – Ви зараз щойно про це сказали, шановний товаришу Генсекретаре, – зокрема і в роки героїчної боротьби в’єтнамського народу за свою незалежність. Ці відносини ґрунтуються на довірі та взаємодопомозі, що дає нам змогу розв’язувати найскладніші завдання і впевнено рухатися вперед”.

• Путін: “Ми твердо налаштовані на поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства з В’єтнамом, яке залишається серед пріоритетних напрямків російської зовнішньої політики. Готові продовжувати активну спільну роботу з широкого спектра тем, включно з економічними, науково-технічними зв’язками, обороною, безпекою та гуманітарними контактами”.

• Путін: “Зазначу також, що у Росії і В’єтнаму близькі позиції з багатьох актуальних міжнародних проблем. Ми поділяємо ідеї побудови справедливого, демократичного, багатополярного світоустрою з опорою на міжнародне право, принципи суверенітету і рівності держав”.

• Путін: “Тісно і конструктивно взаємодіємо в рамках міжнародних об’єднань, насамперед в ООН, і, безумовно, цінуємо вашу виважену позицію щодо найгостріших кризових ситуацій”.

• Путін: “Сьогодні у нас гарна можливість обговорити ключові питання багатопланового двостороннього співробітництва та пріоритети спільної роботи на подальшу перспективу. І звичайно, розглянемо і поточну ситуацію в міжнародних справах”.

• Путін: “Наш нинішній візит, я не сумніваюся, дасть гарний додатковий імпульс просуванню наших взаємовідносин по всьому великому порядку денному російсько-в’єтнамських відносин”.

У рамках візиту до В’єтнаму російський президент також взяв участь у церемонії покладання вінка до Меморіалу полеглим героям у Ханої, у церемонії покладання вінка до Мавзолею Хо Ші Міна на площі Бадінь, поспілкувався з Головою Національних зборів Соціалістичної Республіки В’єтнам Чань Тхань Маном, а також відвідав разом із президентом В’єтнаму То Ламом Великий оперний театр, де відбулася зустріч із випускниками радянських і російських вишів. 

Ключові тези із зустрічі з випускниками ВНЗ:

• Путін: “Усі ви вивчали російську мову, історію нашої країни, і немає необхідності навіть звертатися за допомогою до перекладачів, вони сьогодні в цьому форматі залишаться без роботи. Але, впевнений, ви завдяки знанню російської мови, звичайно ж, у курсі того, що зараз відбувається в Росії, як динамічно розвивається наша країна, наша економіка, наука, суспільство загалом. Знайомі з нашою незалежною політикою на зовнішній арені. І ми, безумовно, це дуже цінуємо”.

• Путін: “Дуже важливо, що добрі почуття до Росії ви передаєте своїм родичам, дітям, близьким, які, можливо, ніколи й не були в нашій країні, але, сподіваюся, виявляють до неї інтерес. Загалом важко переоцінити ваш внесок у зміцнення російсько-в’єтнамських відносин, які, як зазначено в ухваленій сьогодні Спільній російсько-в’єтнамській заяві, мають характер всеосяжного стратегічного партнерства”.

• Путін: “Ми повинні забезпечити безпеку наших країн, а це значить, ми повинні подумати – як це не сумно, але про це теж треба говорити – про сучасні засоби озброєнь, у тому числі на нових фізичних принципах. А це означає, що ми повинні розвивати інженерну справу, готувати фахівців. Це означає, що ми повинні з вами думати про розвиток наших досліджень у сфері космічного простору, освоєння космосу, причому як найближчого, так і далекого космосу”.

• Путін: “У нас дуже багато напрямків для спільної роботи. І якщо задатися питанням, що ж є найактуальнішим для нас, – звісно, зараз, ми знаємо, в енергетиці ми щільно працюємо, ми працюємо щільно в рамках Тропічного центру. Там є над чим працювати, і там є конкретні досягнення. Ясно, що ці фахівці будуть там затребувані”.

• Путін: “Обмежити доступ до величезного потоку інформації неможливо. Тому є тільки один спосіб подолати негативні тенденції, пов’язані з цим, а саме: бути більш переконливими на інформаційному полі. І для народів колишнього Радянського Союзу, для Росії сьогодні, і для В’єтнаму такі можливості є саме з огляду на видатні приклади патріотизму і героїзму, в даному випадку в’єтнамського народу, особливо пов’язані зі сторінками боротьби за незалежність і свій суверенітет, за об’єднання країни”.

По закінченню спілкування з випускниками у Великому оперному театрі Ханоя відбувся урочистий прийом від імені Президента Соціалістичної Республіки В’єтнам То Лама на честь візиту російського президента.

На завершення свого візиту Володимир Путін провів прес-конференцію, під час якої відповів на низку запитань журналістів, а також, у звичній для себе манері, озвучив традиційну критику на адресу Заходу. 

Ключові тези:

• “Український режим почав агресію не проти Росії, він почав агресію ще проти визнаних нами [так званих] “Луганської та Донецької народних республік” до того, як вони увійшли до складу Російської Федерації. Тепер щодо того, щоб якось використовувати можливості один одного в цьому конфлікті [в рамках договору між РФ і КНДР]. Ми нікого про це не просимо, нам ніхто цього не пропонував, тому немає ніякої необхідності”.

• “Що стосується санкцій, я вже говорив і, по-моєму, на зустрічі з вашими колегами – керівниками світових інформаційних агентств, я тоді сказав, що деякі санкції, які було запроваджено проти Північної Кореї, м’яко кажучи, виглядають якось дуже дивно”.

• “Як відомо, я родом із Ленінграда. Що переживав Ленінград у роки Другої світової війни, у роки Великої Вітчизняної війни, всі дуже добре знають. Це блокада, коли людей морили голодом. Є втрати, як вам відомо, і в моїй родині з цього приводу: у мене брат помер практично від голоду в блокаду, захворів і помер. А що зараз відбувається з Північною Кореєю? Можна як завгодно ставитися до режиму, але вводити, скажімо, обмеження, пов’язані з трудовою міграцією, це якось дивно виглядає. Це до чого веде? Веде до того, щоб сім’ї, навіть якщо вони перебувають у дуже складному матеріальному становищі, не мали можливості десь заробити і годувати своїх дітей. Це нічого не нагадує? Хіба це гуманно?”.

• “Усе залежатиме від того, як змінюватиметься ситуація на землі. Думаю, що деякі розсудливі політики ще задумаються над тим, чи є зроблені мною пропозиції реалістичними, об’єктивними і такими, що відповідають інтересам усіх договірних сторін і всієї Європи зокрема, якщо вона дійсно хоче припинення конфлікту в центрі Європи. Ну це ми подивимося. Я не впевнений, що таке ставлення до зроблених нами пропозицій зберігатиметься вічно. Уже зараз чути голоси деяких політиків, які говорять про те, що так, можливо, це ультиматум, так, надлишкові вимоги, але відмовлятися не можна, потрібно подумати і розібратися”.

• “А хіба те, що було викладено нашими партнерами, це не ультиматум? Якісь формули напридумували, хоча є результат наших переговорів у Мінську і Стамбулі. Чому цього ніхто не згадує? Там же – я вже сто разів сказав про це, якщо ми тоді домовилися і стоїть підпис керівника переговорної групи з боку України про те, що досягнуті в Стамбулі домовленості в принципі були прийнятні для української сторони. Що ж такого сталося на землі, на полі бою, що дає змогу висувати якісь додаткові, ніяк не пов’язані з нашими домовленостями в Стамбулі умови? Немає нічого подібного, що могло б якось змінити позицію іншої країни, яка веде перемовини, в даному випадку України”.

• “Я ж сказав, не ми ж відмовилися від переговорів. Українська сторона сама собі заборонила вести переговори. Не ми. Ми-то за і ніколи від цього не відмовлялися. Але не на основі якихось ефемерних форм, а на основі тих домовленостей – я ще раз хочу це повторити, – яких було досягнуто під час непростих перемовин, майже півторамісячних переговорів у Стамбулі та Мінську. Ось на цій базі ми готові продовжувати наш діалог з українською стороною. А де вони відбудуться, це не має значення, – у Мінську, у Стамбулі чи у Швейцарії”.

• “У нас ці пропозиції лежать, з нашого боку, на столі – будь ласка. Це вже не від нас залежить, коли всі зацікавлені в цих переговорах суб’єкти візьмуть те, що лежить у них на столі, і розпочнуть ці переговори. Хоч завтра. Але коли вони дозволять цим займатися, це вже їхня справа. Але, повторюю, все залежатиме від того, що відбувається в реальному житті. І тоді, звичайно, будемо виходити з цього. Але принциповий підхід буде такий”.

• “Ви знаєте, я, по-моєму, говорив, що ми і зараз думаємо на тему про те, що і як у цій ядерній доктрині, у стратегії можна було б поміняти. І пов’язано це ось із чим. Це пов’язано з тим, що з’являються нові – принаймні, ми знаємо, що ймовірний противник над цим працює, – елементи, пов’язані зі зниженням порога застосування ядерної зброї. Зокрема, розробляються вибухові ядерні пристрої надмалої потужності, і ми знаємо, що в експертних колах на Заході витають ідеї про те, що такі засоби ураження можна було б застосовувати, і нічого в цьому особливо страшного немає. Страшного, можливо, і немає, але на це ми зобов’язані звернути увагу. І ми звертаємо на це увагу”.

• “Що стосується тиску з боку Вашингтона та інших західних країн, то так, на когось це діє, на когось не дуже. Але в будь-якому разі – я хочу на цьому наголосити, повірте мені, що так воно насправді і відбувається, – те хамство, з яким американська влада це робить, далеко не завжди йде їй на користь, а в стратегічному плані лише на шкоду, тому що цей снобізм ніхто не любить, і цього ніхто ніколи навіть у середньостроковій історичній перспективі не пробачить”.

• “А долати ми навчилися вже, ми ж навчилися долати. Подивіться, у нас і видобуток зростає. Якщо нафта припала трошки, то це пов’язано з нашими добровільними обмеженнями в рамках “ОПЕК-плюс”, і мета – це утримати ціни на прийнятному рівні. У принципі у нас все виходить. Труднощі є, але і шляхи вирішення всіх цих труднощів теж існують”.

• “Стратегічні ядерні сили Російської Федерації завжди перебувають у стані повної бойової готовності. Тому те, що роблять зараз у західних країнах, нас мало турбує. Але ми, звичайно, уважно за цим спостерігаємо і в разі зростання якихось загроз будемо відповідним чином адекватно на це реагувати”.

• “Дійсно, ми це бачимо, спостерігаємо. Вони весь час, як Ви сказали, підвищують градус, ескалюють ситуацію. Мабуть, розраховують на те, що ми в якийсь момент злякаємося. Але водночас вони говорять і про те, що хочуть домогтися стратегічної поразки Росії на полі бою. Що це означає для Росії? Для Росії це означає припинення її державності. Це означає кінець тисячолітньої історії Російської держави. Я думаю, що це для всіх зрозуміло. А тоді постає питання: а навіщо нам боятися? Чи не краще тоді йти до кінця? Це елементарна формальна логіка, курс якої – у нас, по-моєму, півроку всього формальна логіка викладалася в університеті – я добре пам’ятаю. Пам’ятаю навіть викладача, який читав нам цей курс”.

• “Що стосується Харківського напрямку, я вже говорив, тут секрету немає. Я ж сказав, ще півроку тому я говорив про те, що, якщо обстріли наших населених пунктів у прикордонні триватимуть, ми будемо змушені створювати зону безпеки – санітарну зону – на українській території. Вони продовжилися, ці обстріли, а ми зробили те, про що й говорили”.

• “Так, нам відомо, що головним чином американці, європейці підштовхують українців до того, щоб вони за будь-яку ціну – знову, хочу на цьому наголосити, знову за будь-яку ціну – видавили наші підрозділи на лінію держкордону, і планують подати це як великий успіх 2024 року у зв’язку з очікуваним самітом НАТО, а потім і виборами у США”.

• “Рада Безпеки як ключовий орган ООН виникла після Другої світової війни і за результатами Другої світової війни, за її результатами. Звісно, ситуація у світі змінюється, це вимагає якогось реформування і цієї міжнародної інституції. Але тут – це такий штамп уже нашого Міністерства закордонних справ – потрібно, щоб ця реформа спиралася на широкий консенсус. Бо якщо це буде якесь кулуарне рішення групи країн, однієї країни, то це нічого доброго не дасть міжнародному співтовариству, бо воно просто втратить цей інструмент врегулювання спорів. Хоч би як важко не було, хоч би якими були витрати, але все-таки так чи інакше Рада Безпеки працює. Тому ми за реформу, але тільки, повторюю, на основі широкого консенсусу”.

• “Що стосується перегляду санкцій щодо Корейської Народно-Демократичної Республіки, так, я про це сказав. Але я усвідомлюю, що в сьогоднішній ситуації звичайними способами це буде практично неможливо зробити, але працювати над цим потрібно. І потрібно показувати, наприклад, як із трудовою міграцією, що окремі інструменти, запропоновані й узгоджені свого часу, звісно, під аранжування США, втрачають будь-яку силу, сенс і гуманітарні засади того, заради чого їх запроваджували. Тому ми маємо намір цю роботу починати, продовжувати. Як у нас у народі кажуть, вода камінь точить. Подивимося”.

Підсумки/прогнози: 

Найшвидше зростаюча економіка світу, В’єтнам, останнім часом демонструє схильність до багатовекторності у зовнішній політиці, свідченням чого є й те, що наступного дня після візиту Путіна в Ханої приймали заступника глави Державного департаменту США, якого запевнили в дружбі та відданості стратегічному партнерству між Сполученими Штатами та В’єтнамом. 

Одночасно В’єтнам розвиває тісні відносини з колись суперником – Китаєм. Тому візит Путіна був більш символічним, ніж стратегічним. В’єтнам всупереч санкційній політиці США розвиває низку енергетичних проєктів спільно з Росією і навіть, за запевненням деяких експертів, допомагає Росії обходити деякі санкції в енергетичній сфері. Очевидно, що візит до В’єтнаму був важливий насамперед у символічному ключі, але не в практичному – у практичному відносини між Росією і В’єтнамом розвиваються виключно в тому сегменті, який дає змогу не зіпсувати відносини з іншими країнами, у яких В’єтнам зацікавлений. 

4. Відставка генерала Сергія Бєсєди

У суботу, 23 червня, в мережі з’явилася інформація про те, що керівника 5-ї Служби ФСБ РФ генерала Сергія Бєсєду звільнили зі своєї посади. Також одразу кілька джерел Ascolta повідомили, що на його місце було призначено Олексія Комова, який працював до цього заступником керівника служби контррозвідки (вважається людиною першого заступника директора ФСБ Сергія Корольова). Зазначається, що формальним приводом для відставки Беседи стало досягнення ним 70-річного віку. Також деякі джерела повідомляють, що після звільнення Бєсєду було призначено радником директора ФСБ Олександра Бортнікова. 

Важливо зазначити, що очолювана Бєсєдою з 2009 року служба 5-та служба ФСБ спеціалізується на роботі в країнах колишнього Радянського Союзу. Зокрема і в Україні. Саме Бєсєду неодноразово звинувачували в тому, що через недостовірну інформацію про реальний стан справ в Україні, Росія зіткнулася з несподіваним опором у перші дні війни, який повністю порушив плани Кремля. 

Підсумки/прогнози: 

Сергій Орестович Бєсєда – це ціла епоха в історії російських спецслужб. Незважаючи на численні помилки і промахи, яких він припустився під час розроблення стратегій, зокрема щодо України, він залишався серед “незамінних”. Багатьох генералів звільняли і за менші прорахунки. Його відставка справді пов’язана з досягненням граничного віку перебування на посаді і тут не слід шукати підводних каменів. 

Путін вирішив почати кадрові перестановки у ФСБ. Відомо, що свою посаду цього літа залишить відповідальний за “політичний розшук” у РФ, голова 2-ї Служби ФСБ РФ (із захисту конституційного ладу і боротьби з тероризмом) Олексій Сєдов. У серпні йому теж виповниться 70 років. Цікаво, що на обидві посади просуваються люди, пов’язані з першим заступником директора ФСБ Сергієм Корольовим. Наприклад, Сергій Бєсєда хотів би бачити у своєму кріслі генерала Дмитра Мілютіна, який відповідає за Молдову і Білорусь. Але по-апаратному було вирішено віддати крісло, що звільняється, Олексію Комову, людині Корольова. Таким чином можна прогнозувати, що посилення Корольова – це прелюдія до заміни і самого Бортнікова. 

5. Нові заяви Путіна про готовність до переговорів про мир 

Минулий тиждень для російського президента став часом міжнародної активності, який він вирішив використати, зокрема, і для озвучування чергових тез про готовність до переговорів про “стратегічну стабільність”. Зокрема, подібні тези Володимир Путін повторював як під час візиту до КНДР, так і під час перебування у В’єтнамі. Ба більше, вже після повернення Путіна до Москви, його прессекретар, Дмитро Пєсков, був змушений уточнювати деякі формулювання, але все ж таки акцентував увагу на тому, що Росія нібито справді готова до переговорів. 

Ба більше, важливо зазначити, що Володимир Путін повернувся до ідеї перемовин не з керівництвом України щодо умов припинення війни, а безпосередньо з президентом США і щодо глобальних питань, які в розумінні російського лідера є шляхом до “стратегічної стабільності”. 

Водночас, паралельно із заявами з Кремля, помітно змінилася риторика і представників української влади, які після проведення “саміту миру” у Швейцарії все більш відкрито говорять про можливість залучення Росії на наступний саміт. Раніше питання переговорів з Росією в будь-якому можливому форматі не обговорювалося публічно. 

Підсумки/прогнози: 

Очевидно, що Росія готує ґрунт до якогось переговорного процесу і підвищує ставки, зміцнює переговорні позиції. Не слід сприймати заяви Путіна як імператив – переговори зазвичай закінчуються компромісами, які старанно готує російська сторона (за принципом “проси більшого – і ти отримаєш бажане”). Важливо відзначити і той факт, що Путін акцентує на схемі, яку, зокрема, неодноразово прогнозувала і Ascolta: Росія бажає домовлятися про мир зі США, а не з Україною, при цьому питання України має вирішуватися в комплексі з іншими питаннями. Американська сторона налаштована на те, щоб Росія домовлялася тільки з Україною і тільки з конкретного питання про умови миру. 

6. Теракт у Дагестані

У неділю, 23 червня, у ЗМІ з’явилася інформація про перестрілку в Дербенті, розташованому на Південному Сході Республіки Дагестан. Пізніше було опубліковано кілька підтверджуючих відео, на яких терористи ведуть стрілянину в місті. Також у ЗМІ з’явилася інформація про те, що терористами було здійснено підпал місцевої синагоги, православної церкви, а також наряду поліції, внаслідок чого щонайменше один поліцейський загинув. Деякі джерела заявляли про те, що під час підпалу церкви терористи вбили місцевого священика, проте будь-якої підтверджуючої інформації на момент написання цього дайджесту не надходило. 

Уже через деякий час у мережі з’явилися кадри ліквідації кількох терористів, які раніше потрапили на відеозапис. Однак водночас стало відомо, що озброєні люди почали перестрілку в Махачкалі – столиці Республіки Дагестан. У Республіці було оголошено про проведення контртерористичної операції. Пізніше у ЗМІ також з’явилася інформація про напад бойовиків на кордоні РФ і Абхазії. До цього часу місцева влада заявляла про шістьох загиблих силовиків. Ближче до опівночі ця цифра збільшилася до десяти, а загальна кількість постраждалих по всьому Дагестану становила 35 осіб.

Ще через деякий час кілька російських телеграм-каналів почали поширювати інформацію про те, що в одній із православних церков Махачкали терористи утримують близько 40 заручників. Однак офіційно взяття заручників не підтверджувалося. Водночас депутат Держдуми від Дагестану Абдулхакім Гаджиєв публічно висловив думку, що за організацією теракту стоять західні спецслужби та Україна: “За цим можуть стояти спецслужби України і країн НАТО… Тому що ми розвиваємо успіх на [так званій] “СВО” на всіх фронтах, а значить, ситуацію треба розгойдати всередині нашої країни”.

Через деякий час з’явилася інформація про початок штурму церкви в Махачкалі, де ховаються терористи. Примітно, що МВС Дагестану спростувало наявність заручників у храмі, проте пізніше все ж таки було офіційно оголошено про те, що в будівлі ховається близько 19 цивільних, які нібито перебувають на “зачищеній” території. Паралельно з цим з’явилася інформація про затримання глави Сергокалинського району Магомеда Омарова. Кілька джерел раніше заявляли, що двоє бойовиків, які напали на поліцію – його сини. Пізніше джерела в правоохоронних органах заявили, що трьох ліквідованих у Дагестані бойовиків упізнали як синів і племінника Омарова. Цікаво, що вже за годину після появи цієї інформації у ЗМІ сторінка про Магомеда Омарова зникла із сайту місцевого відділення “Единой России”.

Також багато оглядачів звернули увагу на те, що буквально за кілька годин до початку теракту в Дагестані відбулася нарада з антитерористичних заходів, яку проводили за участю глави Республіки Сергія Мелікова, керівників силового блоку, а також заступника директора ФСБ РФ.

Підсумки/прогнози:

Ситуація на Північному Кавказі є потенційно вибухонебезпечною. Наявність сепаратистських настроїв у частини населення Дагестану, кланові інтриги, діяльність ваххабітів та іноземних спецслужб – це та даність, з якою Росія стикається в регіоні. Наявність фактора клану Кадирових у Чечні частково вирішує це питання. У Дагестані немає свого Кадирова. До того ж Кадиров хотів би і сам контролювати весь Північний Кавказ. Путін розуміє, що Дагестан – це ключ до розвитку сепаратистських настроїв у всій РФ, тому неодноразово демонстрував, що буде жорстко придушувати будь-які прояви радикального ісламізму і сепаратизму. Тим паче, що з боку радикальних ісламістів неодноразово бачимо приводи для того, щоб у світового співтовариства не виникало до них жодної жалості – тероризм виправдання не має.