Росія за тиждень (20.05-26.05)

1. Телефонна розмова Володимира Путіна з виконувачем обов’язків Глави виконавчої влади Ірану Мохаммадом Мохбером

У понеділок, 20 травня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з виконувачем обов’язків Глави виконавчої влади Ірану Мохаммадом Мохбером. Під час розмови російський президент висловив співчуття всьому іранському народові у зв’язку із загибеллю в авіакатастрофі Президента Ірану Ебрагіма Раїсі та низки інших державних діячів країни. 

Також наголошується, що під час розмови Путін підкреслив, що добре знав і цінував Ебрагіма Раїсі як надійного партнера, який зробив неоціненний особистий внесок у розвиток дружніх відносин між Росією та Іраном. Зі свого боку Мохаммад Мохбер подякував російському колезі за підтримку. З обох сторін було підкреслено обопільний настрій на подальше послідовне зміцнення всебічної російсько-іранської взаємодії.

Підсумки/прогнози:

Загибель президента Ірану Ебрахіма Раїсі стала серйозним ударом по планах Росії і Глобального Півдня, оскільки саме Раїсі був одним з основних акторів процесу створення Антизахідної Осі. Крім іншого, Путін відчуває серйозну загрозу для власної безпеки (у Росії не вірять у випадкову загибель президента Ірану). Дуже багато питань вирішували в безпосередньому контакті між Путіним і Раїсі (хоча в питаннях безпеки на Кавказі Путін і Раїсі розходилися в поглядах). Важливо було й те, що у Тегерана і Москви була спільна стратегія щодо Сирії, а також Росія неформально підтримувала Іран у його діях проти Ізраїлю.  Тепер для Росії головне – зберегти ту саму динаміку відносин із наступним президентом Ірану, не допустивши зміни політичних орієнтирів країни. 

За наявними даними, Росія готова допомогти іранській владі в забезпеченні результатів президентських виборів з метою недопущення до влади реформаторів і прихильників зближення із Заходом.      

2. Нарада про розвиток паливно-енергетичного комплексу

У понеділок, 20 травня, Володимир Путін провів нараду з питань розвитку паливно-енергетичного комплексу. Згідно з офіційними даними, під час наради обговорювали поточний стан паливно-енергетичного комплексу, а також завдання, що стоять на середньострокову і більш віддалену перспективу. 

У нараді взяли участь заступник голови Уряду Олександр Новак, заступник керівника Адміністрації Президента Максим Орєшкін, Міністр енергетики Сергій Цівільєв, голова правління ПАТ “Газпром” Олексій Міллер і головний виконавчий директор, голова правління ПАТ “НК “Роснефть” Ігор Сєчін.

Ключові тези:

• Путін: “Хочу звернути увагу на вирішення завдань, пов’язаних із підвищенням добробуту російських родин, стійким і динамічним зростанням галузей економіки, цифровізацією, забезпеченням технологічного лідерства і, звісно, реалізацією масштабних соціальних проєктів і програм, зокрема, продовження соціальної газифікації”.

• Путін: “Підкреслю, що, незважаючи на санкції, сильну волатильність на глобальному і регіональних енергетичних ринках, вітчизняний ПЕК розвивається стабільно, відкриває нові експортні напрямки і, що принципово важливо і є для нас пріоритетом, надійно, повною мірою забезпечує зростаючі внутрішні потреби. Економіка Росії зростає, потреби збільшуються, і вони забезпечуються ПЕКом”.

• Путін: “Досить стабільні показники і в нафтовій галузі. Наприклад, з початку поточного року валовий видобуток нафти склав 195 мільйонів 700 тисяч тонн, що незначно – на 1,8 відсотка – менше, ніж за аналогічний період минулого року. Але виходимо з того, що є у нас домовленість по лінії ОПЕК+, і це добровільне зниження”.

• Путін: “Як відомо, у Посланні Федеральним Зборам визначено цілу низку галузей, на які ми повинні зробити ставку. Ми позначили низку цілей принципового характеру, що стоять перед паливно-енергетичним комплексом, який, безумовно, є однією з найважливіших галузей. Ці цілі визначено на найближчі шість років”.

• Путін: “Крім того, ще два роки тому на галузевій нараді доручив Уряду розробити і затвердити довгострокову енергетичну стратегію. І коли я сказав, що зберемося в ширшому складі, мав на увазі якраз обговорення підготовки цієї стратегії. Прошу цю роботу прискорити і максимально оперативно її завершити”.

Підсумки/прогнози:

Путін, як і прогнозувалося, має намір і далі робити акцент на окремі пункти свого лютневого Послання, подаючи його як програму дій президента. Незважаючи на популізм окремих положень, Путін демонструє, що загалом програма абсолютно робоча і може бути взята за основу. Енергетичні питання і так виходять на перший план порядку денного, але Путіну важливо показати, що це все – виконання його програми. Дуже добре відпрацьований трюк, коли важливі економічні питання прив’язуються до пропагандистської машини і необхідності зміцнити імідж Лідера.

3. Зустріч Володимира Путіна з Головою Державної Думи В’ячеславом Володіним

У вівторок, 21 травня, у Кремлі відбулася робоча зустріч Володимира Путіна з головою Державної Думи В’ячеславом Володіним. Під час зустрічі обговорювалися підсумки формування уряду (відповідно до поправок до Конституції Парламент отримав додаткові права щодо формування вищого виконавчого органу влади), а також інші актуальні питання.

Ключові тези:

• Володін: “Ви під час обговорення Конституції запропонували передати частину повноважень Президента нашим громадянам, щоб вони через своїх депутатів могли брати участь у формуванні Уряду. І звичайно, для нас це був дуже відповідальний період, тому що ми вперше з такими повноваженнями брали участь під час затвердження Уряду”.

• Володін: “Цілий день на це витратили – запитань було дуже багато: загалом під час обговорення їх прозвучало понад триста. Якщо спочатку наші колеги з Уряду, цю процедуру теж проходячи вперше, може, ще не усвідомлювали глибини, то потім стало вже очевидно, що для них це теж дуже відповідально, важливо, і вони розуміють, що через депутатів спілкуються з людьми та відповідають на ці запитання не тільки депутатам, а всім, хто дивиться цей діалог. У нас це все було в прямому ефірі, ми готувалися заздалегідь, підключили через режим відео-конференц-зв’язку регіональні парламенти. Представники ділової спільноти були присутні в Державній Думі”.

• Володін: “Взагалі, коли ми говоримо про цю нову процедуру, яку Ви ініціювали, ще раз хочу підкреслити, передавши повноваження Президента Думі, – звісно, вона в принципі змінює ставлення до роботи насамперед, напевно, депутатського корпусу. Тому що ми стали розуміти свою відповідальність за ухвалені рішення, за кінцевий результат. Якщо раніше, припустімо, бували ситуації: проблема якась існувала – депутати пояснювали її неефективністю роботи Уряду. Із себе знімали відповідальність і говорили: Уряд винен”.

• Путін: “Формування виконавчих органів влади, насамперед Уряду Російської Федерації, після виборів Президента – це дуже важливий етап у роботі Державної Думи, оскільки, як я вже казав, збоїв, перерв у роботі бути не повинно. Взагалі, у звичайному режимі не повинно бути, а в умовах сьогодення це тим більше важливо”.

• Путін: “Дійсно, загибель Президента Раїсі – велика втрата насамперед, звичайно, для Ірану, іранського народу. Прошу Вас передати слова щирого співчуття у зв’язку з цією трагедією”.

• Путін: “Дійсно, це був дуже надійний партнер. Людина пряма, впевнена в собі насамперед людина, яка керувалася національними інтересами. Звичайно, це була людина слова, і з ним було приємно працювати. Маю на увазі, що, якщо ми про щось домовлялися, завжди можна було бути впевненим у тому, що домовленості будуть виконуватися”.

• Путін: “Ми зі свого боку будемо робити все для того, щоб російсько-іранські відносини тривали саме в такому ключі. Передайте, будь ласка, ці слова керівництву Ірану. І якщо у колег є необхідність, то ми готові зробити все, щоб надати їм експертну підтримку, експертну допомогу у виявленні справжньої причини цієї катастрофи”.

Підсумки/прогнози:

Абсолютно ритуальна дія, яка покликана показати зв’язок між президентом і Державною Думою. До того ж Путін укотре підкреслив значущість Володіна, показавши, що не збирається викреслювати його з числа потенційних наступників.    

4. Засідання наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив

У середу, 22 травня, під головуванням російського президента відбулося засідання наглядової ради автономної некомерційної організації “Агентство стратегічних ініціатив з просування нових проектів”. Також, перед початком засідання, Путін оглянув виставку “Технологічний суверенітет”, присвячену основним напрямам діяльності АСІ. Експозиція розташована на майданчику “Точка кипіння Арбат”. Це спеціальний простір, де проходять лекції, семінари, майстер-класи та ділові ігри Агентства. З 2013 року в 71 регіоні Росії створено 182 “точки кипіння”.

Також Путіну представили Стратегію сталого розвитку Приазов’я до 2040 року, розроблену АСІ спільно з “ВЕБ.РФ”. Документ планують реалізувати в поєднанні з планами розвитку чотирьох тимчасово окупованих регіонів України та модернізації вугільної та металургійної промисловості Донбасу.

Ключові тези:

• Путін: “Засідання наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив проходить, як ми розуміємо, у досить відповідальний момент. Як ви знаєте, визначено національні цілі розвитку на довгострокову перспективу. Для їх досягнення формуються і готуються до запуску нові національні проєкти і програми”.

• Путін: “Підкреслю: ми вирішимо, безумовно, вирішимо найамбітніші завдання, забезпечимо зростання економіки, а отже, і благополуччя російських родин, якщо будемо й надалі розширювати можливості для наших наукових і виробничих колективів, для інженерних, підприємницьких, творчих команд, для волонтерів і представників некомерційних організацій, некомерційного сектору”.

• Путін: “На цьому майданчику ініціативи громадян, бізнесу, некомерційного сектора стають частиною державного порядку денного. Так, за підсумками лютневого форуму багато конкретних пропозицій увійшло до Послання Федеральним Зборам, за що хочу вам подякувати, до стратегічної програми дій, яка отримала підтримку практично всього народу”.

• Путін: “Вкрай важливі солідарні кроки в питаннях технологічного розвитку. Досвід Агентства тут також затребуваний. Тим паче, що перший національний проєкт технологічного суверенітету щодо безпілотних авіаційних систем був сформований і запущений багато в чому завдяки внеску приватних компаній, університетських команд у рамках Національної технологічної ініціативи”.

• Путін: “Загалом прошу Агентство активніше розвивати міжнародне партнерство, напрямок своєї діяльності, брати участь у просуванні у світі найкращих російських практик, брендів, проєктів. І я думаю, що ви самі це розумієте: чим ефективнішими ми будемо, тим важче буде нашим недоброзичливцям щось і в чомусь нас обмежувати. Навпаки: якщо ефективні рішення пропонуватимуться, їх братимуть, незважаючи ні на які обмеження, сто відсотків. Ринок усе вибудує. А за ринок, звісно, треба боротися”.

• Путін: “Ще одна важлива тема, яку пропоную сьогодні обговорити, – це стандарт суспільного капіталу бізнесу. Ми від самого початку домовилися, що тут не буде зайвої бюрократії, формальної звітності. Навпаки, – вважаю це принципово важливим, – має бути створено саме систему стимулів, інструментів підтримки, які реально працюють, для компаній, які вносять дієвий внесок у зміцнення технологічного та індустріального суверенітету, створюють нові робочі місця, дбають про працівників, реалізують соціальні та екологічні програми, підтримують учасників спеціальної військової операції, впорядковують, а часом і зводять нові, сучасні міста і населені пункти. Знаю, що у вас такі приклади є. Якщо вважаєте за можливе, було б добре їх представити”.

Підсумки/прогнози:

Для Путіна та його технологів дуже важливо підкреслити стратегічний характер мислення команди президента та наявність передових поглядів і проєктів. До того ж сенс цього заходу полягав ще й у тому, щоб показати турботу про анексовані “нові території” (зокрема Приазов’я). У свідомості пересічного росіянина має сформуватися думка, що Приазов’я – це “назавжди” і це “невід’ємна частина Росії”.   

5. Російсько-Бахрейнські переговори

У четвер, 23 травня, у Кремлі відбулися переговори Володимира Путіна з Королем Бахрейну Хамадом Бен Ісою Аль Халіфою, який прибув до Росії з офіційним візитом. Зазначається, що переговори почалися з бесіди у вузькому складі та продовжилися за участю членів делегацій у форматі офіційного сніданку.

Згідно з офіційними даними, під час переговорів обговорювали стан і перспективи російсько-бахрейнського співробітництва в торговельно-економічній, енергетичній та гуманітарній галузях, а також актуальні питання міжнародного порядку денного, включно із ситуацією на Близькому Сході з урахуванням головування Бахрейну в Лізі арабських держав.

Ключові тези: 

• Путін: “Ваша Величність, ми не бачилися з Вами з 2016 року, хоча були контакти весь цей час. Зовсім нещодавно, у березні, вкотре розмовляли телефоном. Наступного року ми відзначаємо 35 років встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами. За ці роки багато зроблено в будівництві відносин між нашими державами. У нас дуже хороші контакти по лінії МЗС, і з дуже багатьох питань міжнародного порядку денного наші позиції близькі”.

• Путін: “Зовсім недавно, тиждень тому, проходило засідання Ліги арабських держав, де Бахрейн зараз головує. І звичайно, було б дуже цікаво дізнатися Вашу думку і про ситуацію на Близькому Сході, і про те, як йшло обговорення цих проблем”.

• Путін: “Що стосується рівня торговельних зв’язків, то у нас він поки що має, на жаль, символічний характер, але тенденції хороші. Що стосується інвестиційної взаємодії, то тут ситуація більш сприятлива: здійснюється приблизно 30 великих проєктів, загальний обсяг пакета десь 500 мільйонів доларів”.

• Хамад Бен Іса Аль Халіфа: “Я вважаю, що цей день – один із найщасливіших у моєму житті, і я зустрічаюся цього дня з Вами. Велике Вам спасибі за Ваше запрошення, за привітний прийом. Ми дійсно були в Москві, в цьому прекрасному місті, дуже давно, і ми дуже скучили, тому раді перебувати з візитом і зустрічатися з нашими друзями”.

• Хамад Бен Іса Аль Халіфа: “Звісно, розвиток нашої співпраці в різних сферах у двосторонньому форматі надзвичайно важливий для нас. З інших важливих цілей нашого візиту: хочу розповісти Вам про підсумки саміту ЛАД. Ваші арабські друзі передають Вам найкращі побажання і високо цінують роль Росії в тому, що стосується справедливого вирішення арабських проблем. Є повне розуміння і згода в тому, що стосується необхідності проведення мирної міжнародної конференції. Росія буде першою країною, до якої я звернуся із закликом підтримати проведення цієї конференції, тому що Росія відіграє важливу роль – може їй посприяти – і є однією з найвпливовіших країн на світовому рівні. Сподіваюся, що ця конференція відбудеться в Бахрейні, дай бог”.

• Хамад Бен Іса Аль Халіфа: “Також, пане Президенте, я хочу привітати Вас із перемогою у виборах. Це свідчить про Вашу мудру політику і також позитивно впливає не тільки на ситуацію у Вашій країні, а й на арабський світ. Це привносить стабільність у Росію – нашу братню країну, і сьогодні ми бачимо безпрецедентне зростання економіки Росії, поліпшення ситуації як соціальної, так і в сфері безпеки. Це відбувається не тільки в Росії і позитивно впливає і на наш регіон”.

• Хамад Бен Іса Аль Халіфа: “Одна з інших тем – це ситуація в секторі Газа. Це болюча тема, і ми хочемо припинення війни в цій частині земної кулі з метою порятунку життя мирних жителів. Багато людей, сотні тисяч, були змушені покинути свої домівки через цей конфлікт. Ця місцевість всього лише 40 кілометрів завдовжки і 12 кілометрів завширшки, і на цій землі туляться жінки, діти, і їх обстрілюють. Я підкреслюю, що ми говоримо про мирних людей, про невинних людей. Що стосується суперечки, розбіжностей, то вони історичні. Ми, звісно, не зачіпатимемо перебігу воєнних дій, ми говоримо про мирну складову. Позиція арабських країн під час саміту ЛАД практично вперше вирізнялася одностайністю. Це нас і особисто мене тішить, оскільки це відповідальність усього арабського світу – відповідальність вирішувати серйозні проблеми”.

• Хамад Бен Іса Аль Халіфа: “Також ми думаємо про принципи добросусідства в Бахрейні. Ми хочемо, щоб у нас були дипломатичні, нормальні, культурні та інші різноманітні відносини з нашими сусідами. Немає сумнівів, що Ви, пане Президенте, цю ідею підтримаєте. Також це підтримує і бахрейнський народ, і я особисто. Сподіваюся, що між усіма країнами в регіоні будуть добрі стосунки, зокрема з Іраном, бо в нас раніше були проблеми. Зараз їх уже практично немає. І, дай боже, немає жодних причин відкладати нормалізацію і поліпшення відносин, зокрема з Іраном. У нас є історія відносин, у нас раніше були взаємні візити, тому розвиток торгівлі, рівня життя буде позитивним фактом, якщо це здійсниться”.

Підсумки/прогнози:

Незважаючи на малі розміри, Бахрейн відіграє важливу роль в арабському світі та в басейні Затоки. Путін по суті створює ланцюг агентів впливу в арабських країнах, на Близькому Сході та в ОПЕК+. Для Росії важливі переговори з низкою держав щодо контролю над нафтовидобутком, а також щодо утримання на високому рівні світових цін на нафту. Також його цікавлять злагоджена робота всіх країн регіону зі створення єдиної політики Глобального Півдня в протистоянні із Заходом, а також можливості для подолання санкцій з боку Заходу (зокрема з використанням можливостей Бахрейну).   

6. Візит Володимира Путіна до Мінська

У четвер, 23 травня, Володимир Путін прибув до Мінська з офіційним дводенним візитом на запрошення Президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка. Зазначається, що під час візиту сторони обговорили актуальні питання подальшого розвитку російсько-білоруських відносин стратегічного партнерства і союзництва, перебіг і перспективи інтеграційної взаємодії в рамках Союзної держави, а також ключові теми міжнародного порядку денного.

Важливо зазначити, що разом із російським президентом до Мінська прибули представники військового керівництва РФ на чолі з новим міністром оборони Андрієм Бєлоусовим, а також представники військово-промислового та енергетичного комплексів РФ. Ба більше, у ЗМІ почала активно поширюватися інформація про те, що одночасно з візитом Путіна до Мінська прибув літак експрезидента України Віктора Януковича. 

Перша бесіда Путіна і Лукашенка відбулася одразу ж після прибуття в аеропорт. 

Ключові тези:

• Лукашенко: “Володимире Володимировичу, дякую Вам. Я їхав і думав: у нас така традиція склалася, що у нас завжди немає часу вдень почати переговори, ми до півночі завжди”.

• Лукашенко: “Білоруський народ дуже радий буде знати, що Ви приїхали до нас. Після виборів це один із перших візитів, після Китайської Народної Республіки – наших друзів. Ми обговоримо наші відносини і в контексті з Китайською Народною Республікою”.

• Лукашенко: “У мене є дуже цікава пропозиція щодо нашого регіону і далі туди, щодо Кавказького [регіону], ми дуже серйозно обговорювали це нещодавно, під час візиту до Азербайджану. Я думаю, що, як зазвичай, ми питання безпеки [винесемо] на перший план, а завтра обговоримо економічні питання разом із нашими колегами з урядів”.

• Путін: “У мене після переговорів із нашими арабськими друзями була велика зустріч із членами Уряду, говорили якраз про мій візит до Вас. Практично за всіма напрямками пройшлися: з промислової кооперації, з енергетики, з сільського господарства, з питань безпеки. Напевно, пів уряду було. Дехто приїде і завтра братиме участь у переговорах. А ті, кого не буде тут, передавали Вам великий привіт і побажання благополуччя Білорусії. Багато чого зроблено нашими колегами за останній час за Вашої безпосередньої участі, за підтримки”.

Уже в п’ятницю, 24 травня, у Мінську відбулися офіційні двосторонні переговори. Перед початком переговорів відбулася церемонія офіційної зустрічі глави РФ і РБ, під час якої лідери представили членів своїх делегацій. Переговори почалися з бесіди у вузькому складі і продовжилися в розширеному. Згідно з офіційними даними, обговорювалися питання розвитку російсько-білоруських відносин стратегічного партнерства і союзництва, інтеграційна взаємодія в рамках Союзної держави, а також актуальна міжнародна проблематика.

Ключові тези з відкритої частини переговорів у вузькому складі:

• Лукашенко: “Як учора ми з Вами домовилися, у нас завжди дві частини: питання безпеки та економіки. Завжди ми питання економічні відкладали для розгляду нашими урядами, але сьогодні якраз привід почути, що вже зроблено у зв’язку з нашими дорученнями, і півтора-два питання, які треба було б нам вирішити, ми також фахівців послухаємо, вони нам доповідатимуть. На підсумковій пресконференції ми про це засоби масової інформації проінформуємо, все розповімо”.

• Лукашенко: “А зараз, я думаю, нам варто, якщо Ви не проти, послухати керівників присутніх груп: вони нам доповідатимуть про проблеми, якщо вони є. І, я думаю, ми в змозі сьогодні ухвалити певні рішення для того, щоб – те, про що багато говорять останнім часом люди, кажуть добре, що ми союзники, близькі, рідні держави, – щоб у цьому плані, у цьому контексті ми змогли ухвалювати ці рішення”.

• Путін: “Олександре Григоровичу, спасибі велике за запрошення, від усієї нашої команди це кажу. Звичайно, ми в постійному контакті перебуваємо. Саме в постійному, на зв’язку, і зустрічаємося регулярно. Якісь етапні завжди існують моменти. У нас є можливість зараз оцінити, що було зроблено, що зараз відбувається і що має бути зроблено найближчим часом, намітити конкретні спільні кроки щодо нашого руху вперед, щодо розвитку наших держав”.

• Путін: “Загалом робота, по-моєму, у нас іде на хорошому рівні, якщо говорити про економіку. І результати економічного розвитку самі говорять за себе, я хочу Вас теж із цим привітати. Білорусь впевнено себе почуває, впевнено стоїть на ногах, економіка розвивається”.

• Путін: “Ви зараз сказали про місто. Дійсно, я проїхав, подивився, місто в дуже гарному стані, красиве. Я хочу міську владу насамперед із цим привітати. Така обстановка – та й погода гарна сьогодні, обстановка свята”.

Ключові тези з відкритої частини переговорів у розширеному складі:

• Лукашенко: “На початку травня на заходах у Москві ми домовилися зустрітися і за участю членів урядів детально обговорити всі питання, які нас цікавлять, що ми і зробили щойно у вузькому складі. Ми обмінялися думками з найбільш чутливих тем двостороннього порядку денного, від яких залежить стан економіки, стабільний розвиток наших держав”.

• Лукашенко: “Не дивлячись ні на що, Мінськ і Москва зберігають курс на посилення інтеграції, ми підтримуємо один одного і підтримуватимемо в усіх напрямках, до того ж наші проєкти вже вийшли за межі земної поверхні”.

• Лукашенко: “Промисловість. У цій сфері плануємо продовжити конкретну роботу з реалізації спільних імпортозамінних проєктів у мікроелектроніці, машинобудуванні, верстатобудуванні, військово-технічному співробітництві. Іншими словами, в напрямках, що забезпечують досягнення цілей технологічного суверенітету економічної безпеки наших держав. Усі рішення ми з Вами, Володимире Володимировичу, ухвалили, і уряди мають у стислі терміни їх реалізувати”.

• Лукашенко: “Енергетика. Від неї залежить ритмічна робота промисловості, вартість кінцевої продукції. Необхідно остаточно узгодити умови поставок нафти і газу в Республіку Білорусь. Ми обговорюємо це не перший рік, і сьогодні Володимир Володимирович ухвалив відповідне рішення. Я думаю, уряди найближчими днями в цьому руслі доопрацюють ці угоди. Ми детально розібрали всі нюанси”.

• Лукашенко: “Також Білорусь готова продовжити роботу з російськими компаніями у сфері атомної енергетики. Досвід зведення Білоруської АЕС відкрив нові можливості для подальшого освоєння цих технологій, підготовки кваліфікованих кадрів і навіть спільного будівництва таких об’єктів у третіх країнах (звертаючись до О. Лихачова), за що, Олексію, ми Вам дуже вдячні, за те, що ви підтягуєте наших фахівців до рівня російських знань. Ми в цьому напрямку із задоволенням будемо працювати”.

• Лукашенко: “Транспорт і логістика. Багато чого зроблено, але потреби підприємств зростають з кожним днем. Потрібні серйозніші інвестиції в розвиток залізничної інфраструктури, оновлення рухомого складу, збільшення провізних потужностей, фінансова підтримка наших авіаперевізників. Необхідні заходи щодо підвищення завантаження білоруських і російських аеропортів, спільні проєкти, які зроблять простішим і доступнішим сполучення між нашими регіонами, хоча вже останнім часом робиться чимало”.

• Лукашенко: “Держзакупівлі. Зацікавлені тісніше працювати з російськими держкорпораціями. Кілька тижнів тому на засіданні ВЕЕС у Москві я порушував це питання в контексті держзакупівель. Думаю, Ви погодитеся з моєю тезою про те, що на просторі Союзної держави ми не повинні себе обмежувати, закриваючись один від одного на нашому спільному ринку”.

• Путін: “Ми регулярно зустрічаємося, але після виборів Президента Російської Федерації та формування Уряду Російської Федерації, звісно, потрібно було зібратися в такому складі, широкому складі для того, щоб позначити найближчі віхи нашого взаємного розвитку”.

• Путін: “Ви згадали про інвестиційну діяльність. Вважаю, що це один із найважливіших наших напрямів. Маю на увазі, що ми, звісно, маємо робити наголос насамперед на пріоритетні напрямки нашого співробітництва. А цими пріоритетними напрямами насамперед, звісно, є високі технології і все, що з цим пов’язано. Майбутнє, безумовно, за цим”.

• Путін: “У нас накопичено непоганий потенціал у цій сфері. Ми зараз тільки у вузькому складі говорили про те, що найголовніше для нас усіх – це шукати пріоритетні напрямки в галузі високих технологій і допомагати один одному розвивати ці компетенції. Тим паче, що у зв’язку з так званими санкціями, а їх щодо Росії було запроваджено більше, ніж щодо будь-кого у світі – 16 тисяч різних, вони створюють певні проблеми, безумовно, ми це бачимо, відчуваємо. Але вони створюють для нас певні можливості для розвитку”.

• Путін: “Там, де ми втратили наявні раніше компетенції, ми їх швидкими темпами відновлюємо, а там, де їх не було, вони нам потрібні, ми їх створюємо. І звісно, створювати їх можна було б найефективніше, об’єднуючи наші зусилля, разом. Одне з найважливіших завдань – шукати ці царини, ці напрямки співпраці, створювати необхідну всім нам синергію”.

• Путін: “Я згоден з Олександром Григоровичем і в тому, що на сьогоднішній день одним з безумовних пріоритетів є логістика і транспорт, маючи на увазі, що нам потрібно відновлювати і створювати нові ланцюжки постачань – і між собою, і допомагати один одному, для того, щоб забезпечити безперебійну роботу наших підприємств, в тому числі орієнтованих на ринки двох країн і на ринки третіх держав, які хочуть з нами працювати. Таких держав досить багато”.

• Путін: “Хочу звернути вашу увагу на те, що – і мої російські колеги це підтвердять – білоруська сільгосппродукція користується заслуженою увагою на російському ринку. У нас велика кількість торговельних підприємств відкрилася, де прямо говориться, на вивісках прямо написано, що товари з Білорусі користуються великим попитом, маю на увазі якість”.

• Путін: “Звичайно, дуже важливим напрямком нашої взаємодії залишається міжрегіональне співробітництво. Голови наших представницьких органів влади приділяють цьому особливе значення. Ми з Олександром Григоровичем завжди підтримували цю взаємодію і будемо це робити далі, тому що значний обсяг товарообігу якраз зосереджений на регіональному рівні, в регіональному вимірі. Має величезне значення, коли не потрібно з центру нікого “підштовхувати”, коли люди просто працюють один з одним, тому що це вигідно”.

• Путін: “Є ще одна важлива сфера – це будівництво Союзної держави. Колеги на рівні урядів дуже багато зробили останнім часом для того, щоб створити умови для подальшої нашої кооперації і в сфері економіки, і в галузі політики. Тут створено хороші інструменти для подальшого розвитку цих планів. Ми скоро відзначатимемо ювілей створення Союзної держави, і це теж зміцнюватиме нашу взаємодію, яка, безумовно, піде на користь розвитку наших держав і на користь нашим народам”.

Також, по закінченню переговорів, Володимир Путін і Олександр Лукашенко провели традиційну пресконференцію, під час якої озвучили низку тез і відповіли на запитання журналістів. 

Ключові тези:

• Лукашенко: “Останнім часом у білорусько-російських відносинах відзначається помітний підйом – рівень взаємодії та довіри між нашими країнами в усіх сферах дійсно безпрецедентний. Ми можемо впевнено констатувати, що економіки Білорусі та Росії динамічно розвиваються, незважаючи на різного роду перешкоди, відомі перешкоди”.

• Лукашенко: “Ми націлені на подальший розвиток атомної галузі в Білорусі на основі російських технологій. Ми детально розглянули питання промислової кооперації, розвитку машино- і верстатобудування, мікроелектроніки, насамперед із погляду нарощування імпортозамінних виробництв, що дають змогу забезпечувати нашу імпортонезалежність, технологічний суверенітет. У кінцевому підсумку це ж безпека наших держав”.

• Лукашенко: “Нерозв’язних проблем у відносинах наших країн немає. Є відкладені, які потребують більш пильної уваги і глибокого опрацювання. Треба чесно визнати, що на сьогодні ми зняли всі питання, і невирішених питань на сьогодні немає. Упевнений, що і в майбутньому ми будемо аналогічно працювати. У цьому контексті сьогодні обговорили питання формування єдиної промислової політики в рамках Союзної держави. По суті, ми повинні раз і назавжди викорінити захисні заходи та обмеження, що зберігаються. В іншому разі не тільки народи наші, а й ми самі один одного не зрозуміємо”.

• Лукашенко: “Значну увагу приділили розвитку транспортно-логістичної сфери. Тут ми єдині в думці, що в цій дуже перспективній галузі потрібні серйозні додаткові інвестиції”.

• Лукашенко: “Останніми роками ми по-новому подивилися на регіональне співробітництво і гідно оцінили його потенціал. Білорусь та її регіони сьогодні, без перебільшення, співпрацюють практично з усіма суб’єктами Російської Федерації, зростає експорт продукції. До речі, я вже про це говорив, 27 і 28 червня цього року у Вітебську, Полоцьку і Новополоцьку відбудеться XI Форум регіонів Білорусі та Росії”.

• Путін: “Як добре відомо, ця поїздка – один із перших зарубіжних візитів після обрання і вступу на посаду Президента, після формування Уряду Російської Федерації. Тим самим ми хотіли б наголосити на тому важливому значенні, яке в Росії надається братнім зв’язкам із нашим найближчим сусідом, надійним союзником і справді стратегічним партнером”.

• Путін: “Нинішнього року мають відбутися одразу дві важливі дати: це 3 липня, спільно відзначимо 80-річчя визволення Білорусії від німецько-фашистських загарбників, це наша спільна перемога. Ми пам’ятаємо, якою ціною вона далася, і дорожимо пам’яттю батьків, дідів, прадідів, які відстояли життя, свободу для нас і для майбутніх поколінь. А 8 грудня виповнюється 25 років Союзній державі Росії і Білорусії. За минулу чверть століття нам вдалося по-справжньому багато чого досягти на інтеграційних треках”.

• Путін: “Відповідно до рішення вищої Держради Союзної держави, ухваленого 29 січня в Санкт-Петербурзі, визначено нові перспективні напрямки інтеграції. На завершальній стадії перебуває узгодження плану конкретних заходів щодо подальшого поглиблення економічної взаємодії з мінімізації шкоди від незаконних західних рестрикцій, з технологічного розвитку та імпортозаміщення”.

• Путін: “Росія вклала в білоруську економіку понад п’ять мільярдів доларів. У республіці працюють дві з половиною тисячі російських компаній, реалізуються спільні проєкти в стратегічно значущих галузях, таких як виробництво автомобілів і верстатів, сільгоспмашинобудування, мікроелектроніка, цивільна авіація. Активно розвивається співпраця в сільському господарстві, в агропромисловому комплексі Росії та Білорусі, гармонійно доповнюються один одним ті напрямки, які є для нас у цій сфері пріоритетними, що надійно та безперебійно забезпечує продовольством населення наших держав і направляє надлишки на зовнішні ринки”.

• Путін: “З урахуванням напруженої обстановки на зовнішніх кордонах Союзної держави під час переговорів детально обговорили питання формування єдиного оборонного простору. На білоруській території розгорнуто спільне регіональне угруповання військ. Російські сучасні оборонні комплекси і тактична ядерна зброя – все це надійно прикриває західні рубежі наших країн і Організації договору про колективну безпеку”.

• Путін: “Порушувалися сьогодні і питання подальшої координації дій на міжнародній арені. Зазначу, що Росія і Білорусь виступають зі спільних позицій щодо більшості глобальних і регіональних проблем, надають один одному взаємне товариське сприяння на різних багатосторонніх майданчиках. У цьому контексті хотів би підкреслити, що Росія всіляко сприяла вступу Білорусії до складу Шанхайської організації співпраці. Президент теж щойно про це говорив. Виходимо з того, що вже в липні на саміті організації в Астані буде оголошено, що всі необхідні для цього процедури завершено і Білорусь стане 10-ю країною – членом Шанхайської організації співробітництва. Це, безсумнівно, зміцнюватиме авторитет самої організації, слугуватиме зміцненню безпеки і стабільності на всьому євразійському просторі”.

• Лукашенко: “Ми постійно, як я вже сказав, не просто обговорюємо питання нашої безпеки і оборони наших держав. Володимир Володимирович щойно сказав про головне – у нас створено спільне угруповання із захисту Союзної держави. Ми постійно тримаємо в полі зору все те, що відбувається на наших кордонах, ми це бачимо і знаємо, починаючи від вибудовування різних парканів і нагнітання істерії навчаннями, які проводять поблизу наших кордонів, – а це, як я вже говорив, приблизно 90 тисяч іноземних військ. Щоправда, дивно, що там роблять американці, німці тощо на наших кордонах”.

• Лукашенко: “Що стосується навчань, які Ви згадали. Ну що їх тут оцінювати? Я говорив, якщо ти автоматник… Усі ж це розуміємо, для чого автомат? Для того, щоб нападати або захищатися. У нас немає бажання ні на кого нападати. Захищатися. Як захищатися? Має вміти користуватися цією зброєю. Це смертоносна, небезпечна, з автоматом не порівняєш зброю – тренуватися треба”.

• Лукашенко: “Я чесно зізнався, що це наше третє тренування з моменту розміщення ядерної зброї на території Білорусі. У росіян, вони раніше це не афішували, напевно, десятки таких тренувань. Нічого дивного. Ми робимо все те, що вони [західні країни] робили до нас і роблять тепер. Навчають, навчають іноземних льотчиків і так далі, зокрема німецьких льотчиків у Німеччині американці тренують із носіями ядерної зброї, зокрема бомб, якщо про літаки говорити, і ракетами. Ми нічого особливого не робимо, ми готуємося, ми тренуємося, ми повинні бути готові. Світ нестабільний, небезпечний, нам не можна пропустити цей удар, як це було в середині минулого століття. Ми не допустимо цього, вони повинні про це знати”.

• Путін: “Ми до безпеки Білорусії ставимося так само, як і до безпеки Російської Федерації. І це, напевно, ключовий елемент нашої взаємодії в цій сфері”.

• Путін: “Що стосується дотримання норм, зобов’язань Росії в цій сфері, то ми повністю дотримуємося всіх наших зобов’язань у сфері ядерних озброєнь. Тут немає нічого, що ми б порушили, немає нічого незвичайного порівняно з роботою того ж блоку НАТО. Олександр Григорович зараз про це сказав. Там регулярно проходять такі самі навчання, до яких залучаються країни НАТО, на територіях яких розташована тактична американська ядерна зброя, із залученням їхніх військовослужбовців, їхніх бойових літаків та інших засобів доставки”.

• Путін: “У нас за трьома напрямками здійснюється взаємодія: електроенергетика, нафта і газ, атомна енергетика. За кожним із цих напрямів у нас ухвалено рішення, і все працює. Що стосується нафти і газу, там є поточні питання, які ми сьогодні досить детально обговорювали. Невирішених питань не існує. Щодо газу в нас усі параметри узгоджені на найближчі роки. Так, за цим горизонтом потрібно буде вийти на рішення, які відповідали б інтересам як наших білоруських друзів, так і російської економіки. Робота йде в плановому порядку”.

• Путін: “Що стосується переговорного процесу [з Україною], я багато разів про це говорив. Хочу і тут, у Мінську, ще раз це підкреслити: Росія ніколи від цих переговорів не відмовлялася. Ба більше, ми в Білорусії ці переговори розпочали свого часу, потім перенесли, причому на прохання української сторони, до Туреччини, до Стамбула. Вийшли на домовленості, вийшли на проєкт угоди, ба більше – вижимку з цих можливих угод голова переговорної групи з боку України парафував, тобто в принципі українську сторону це загалом влаштовувало, влаштовувало і російську. Там були моменти, які треба було б доопрацювати, але загалом, повторюю, якщо підпис під цим документом з української сторони стоїть, значить, українську сторону це влаштовувало”.

• Путін: “З відомих причин, після того як до Києва прибув колишній прем’єр-міністр Великої Британії, українська сторона ці домовленості викинула, перестала їх реалізовувати. Ба більше, оголосила про те, що переговори припиняються, – вони ж сказали про це публічно, не ми припинили ці переговори, вони припинили, – і заборонили самі собі вести ці переговори далі. Ми нікому не забороняли, ми за переговори”.

• Путін: “Після цього, знову ж таки за намовою і з подачі своїх західних спонсорів, господарів, було поставлено мету – домогтися стратегічної поразки Росії і перемоги над Росією на полі бою. Ми бачимо зараз, що знову поновилися розмови про те, що треба б повернутися до переговорів. Нехай повертаються. Але повертаються не виходячи з того, що одна країна хоче, а виходячи з тих домовленостей принципового характеру, яких було досягнуто під час непростих перемовин у Білорусі та в Туреччині, і виходячи з сьогоднішніх реалій, що склалися “на землі”. Ми до цього готові”.

• Путін: “З ким вести переговори? Це, звичайно, питання не пусте, я з Вами згоден. Звичайно, ми усвідомлюємо те, що легітимність чинного глави держави закінчилася. Думаю, що одна з цілей конференції, яка анонсована, конференції у Швейцарії, якраз і полягає в тому, щоб західне співтовариство, спонсори сьогоднішнього київського режиму підтвердили легітимність чинного глави держави або вже не чинного”.

• Путін: “Але ось ці піарівські кроки, вони не мають значення для юридичних документів. Нам, звісно, потрібно буде, якщо до цього дійде, а я виходжу з того, що мирні переговори мають бути відновлені, і не за допомогою ультиматумів, а за допомогою здорового глузду, і засновані мають бути на здоровому глузді. Але якщо до цього дійде, нам, звісно, потрібно зрозуміти, з ким потрібно і можна мати справу для виходу на підписання юридичних зобов’язуючих документів, і тоді ми маємо бути повністю впевненими в тому, що ми маємо справу з легітимною владою. На це питання мають відповісти в самій Україні, насамперед, думаю, що з позиції парламенту, Конституційного Суду або якихось інших органів влади”.

• Лукашенко: “Що стосується закінчення повноважень Володимира Олександровича Зеленського, юридичної чистоти тут немає і бути не може, тому що там глибока демократія, ви ж розумієте, все там задушено. Мені тут або нам часто дорікають, що ми – диктатори, ще когось до цього “пришивають”. Ось вона, демократія: ні Конституційний Суд, ні інші суди нічого не можуть сказати. Тому юридичної чистоти, про яку говорив Володимир Володимирович, там немає і бути не може в цій ситуації”.

• Лукашенко: “Що стосується війни і миру – головні питання, на які теж вказав Володимир Володимирович, – яке це має значення? Все одно ні нинішній президент, ні майбутній, я думаю, вирішувати ці великі питання, які стоять перед державою Україна, перед народом України, не будуть. Ви знаєте, хто буде вирішувати: за океаном багато чого вже вирішено, а що не вирішено, вони вирішать потім. Свідоцтва тому навів Президент Росії щойно. Коли приїхав невідомо хто, незрозуміло хто, наказав, перекреслили ті домовленості, які нелегко далися і були покладені на папір і парафовані, – ось і результат. Я глибоко аналізував для себе ці проблеми з повноваженнями Володимира Олександровича, а зараз я зрозумів, що це все марно”.

• Лукашенко: “Що стосується реальної сили в Україні, ви знаєте добре Україну, суспільство до [так званої] “СВО” і зараз. Там більше цих сил, і кожен вважає себе героєм – сили, чию позицію ми в принципі підтримуємо і яких не підтримуємо. Знову ж таки, там – демократія. Там сьогодні і серед військових, і серед цивільних охочих очолити країну і повести її по-новому на війну і проти війни достатньо”.

• Лукашенко: “Що стосується загибелі нашого доброго друга. Я неодноразово зустрічався з паном Раїсі і думаю, що Президент Росії мене підтримає, це нормальна, добра людина, яка з нами вела відвертий і чесний діалог і була стурбована розвитком власної держави й захистом інтересів власного народу”.

• Лукашенко: “Як там, що було та інше – багато чого про це зараз говориться. Я думаю, Іран така країна, яка розбереться, що там сталося. Але як людина, а не президент, скажу: мерзенна, огидна позиція Сполучених Штатів призвела до цього. Я маю на увазі насамперед санкції. Ці негідники не мали права вводити санкції проти суден, літаків, гелікоптерів та іншого [транспорту], на якому перевозять людей. Вони ж ввели санкції, по-моєму, проти суден у Росії, проти нас, проти мого, припустімо, літака. Володимира Володимировича не дістануть, тому що у нього російський борт, а тут вони ввели ці санкції”.

Підсумки/прогнози:

Це друга зустріч лідерів Росії та Білорусі у травні 2024 року. Важливим є те, що з Путіним до Мінська прибула низка високопоставлених діячів – міністри оборони і закордонних справ РФ, голова “Росатома” та інші. У багатьох спостерігачів складається враження, що окрім заявлених цілей (спостереження за військовими навчаннями з імітацією застосування тактичної ядерної зброї), йшлося також про можливе втягування Білорусі у спільні з Росією бойові дії на українському напрямку. 

Якраз напередодні приїзду Путіна, Лукашенко змінив начальника Генерального Штабу ЗС РБ. Ним став генерал-майор Павло Муравейко, якого вважають креатурою генерал-лейтенанта Олександра Вольфовича, державного секретаря Ради безпеки Республіки Білорусь. Вольфович вважається одним із найбільш проросійських політиків, йому вдалося сформувати проросійське лобі в армійському середовищі (до цієї ж групи належить міністр оборони Віктор Хренін). 

Відомо, що під час візиту обговорювали питання створення нових російських військових баз на території Білорусі (у безпосередній близькості від кордонів України), а також будівництво нового реактора Білоруської АЕС (що викликає тривогу в керівництва Литви, оскільки станцію будують у безпосередній близькості від Вільнюса). 

Загадкою став візит до Мінська під час перебування там російської делегації екс-президента України Віктора Януковича. Найімовірніше, Путін вирішив організувати “тролінг” керівництва України, показуючи, що Москва розглядає рівень легітимності Володимира Зеленського приблизно на рівні легітимності Януковича. Тим більше, що Путін прямо заявив про те, що після 21 травня не вважає Зеленського легітимним президентом. Водночас Олександр Лукашенко зайняв іншу позицію, сказавши, що в питаннях легітимності українського президента “не може бути однозначності”. Очевидно, Лукашенко не полишає надії виступити в ролі посередника в переговорах між Росією та Україною.     

7. Візит Володимира Путіна до Узбекистану

У неділю, 26 травня, на запрошення Президента Республіки Узбекистан Шавката Мірзійоєва Володимир Путін прибув із дводенним державним візитом до Узбекистану.

Під час запланованих переговорів сторони планують обговорити подальший розвиток російсько-узбекистанських відносин, стратегічне партнерство і союзництво. Заплановано також обмін думками з актуальних регіональних проблем.

Також у понеділок, 27 травня, Володимир Путін і Шавкат Мірзійоєв планують взяти участь у першому засіданні Ради регіонів Російської Федерації та Республіки Узбекистан. За підсумками візиту планується підписання низки двосторонніх документів.

Варто зазначити, що у вівторок, 21 травня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Республіки Узбекистан Шавкатом Мірзійоєвим. Під час розмови сторони обговорили хід підготовки майбутнього державного візиту російського президента до Узбекистану. Також, в даному контексті сторони торкнулися низки практичних питань подальшого розвитку двостороннього співробітництва, зокрема в торговельно-економічній сфері.

Також наголошується, що Путін поділився враженнями про щойно проведені переговори в Пекіні з китайським керівництвом. З обох сторін підтверджено прагнення й надалі послідовно зміцнювати відносини союзництва і стратегічного партнерства між Росією та Узбекистаном.

Підсумки/прогнози:

Дуже важливий з точки зору інтересів Росії візит. Узбекистан сьогодні є важливим торговельним і економічним партнером Росії, розвиваючи спільні енергетичні, логістичні та екологічні програми. При цьому розвиток відносин з Узбекистаном – ключ для контролю над процесами в Центральній Азії та елемент додаткового впливу на Казахстан. 

До того ж російський фактор останнім часом відіграв важливу роль у конфлікті еліт в Узбекистані (так званий “фактор Усманова”). Тому Путін, вочевидь, бере на себе роль розв’язати питання Усманова і водночас вирішити для Ташкента питання з небезпечним сусідством афганських талібів. Росія також не зацікавлена в активізації в регіоні американського, британського та французького впливу, а також надмірного впливу Китаю. Від цього візиту залежить дуже багато для стабільності російської політики в її “південному підчерев’ї” – надзвичайно вразливому та непрогнозованому.