Політична ситуація в Республіці Білорусь після парламентських виборів 2024 року

Серед знакових фігур, які пройшли до нижньої палати Національних Зборів, можна виділити таких:

• глава Адміністрації президента Ігор Сергієнко;
• міністр праці та соцзахисту Ірина Костевич;
• заступник командувача ВПС і військ ППО Анатолій Булавко;
• глава Федерації профспілок Білорусії Михайло Орда;
• лідер партії “Біла Русь”, у якої більшість у попередньому скликанні, Олег Романов;
• радник-посланник посольства Білорусії в Росії Олександр Шпаковський;
• легкоатлетка Анастасія Мирончик-Іванова;
• офіційний представник Генпрокуратури Анжеліка Курчак; 
• підсанкційний публіцист, колишній головний редактор журналу АП “Беларуская думка” Вадим Гігін;
• дядько білоруського телеведучого Григорія Азаренка, заступник голови Лепельського райвиконкому Віктор Азаренок.

За підрахунками ЦВК, явка на виборах становила 73,09%, але водночас 41,71% осіб проголосували на дострокових виборах, які відбулися з 20 до 24 лютого.

Західних спостерігачів на голосуванні не було, їх не запросили, за виборами спостерігали експерти з дружніх білоруській владі структур – Співдружності Незалежних Держав, Організації договору про колективну безпеку, Шанхайської організації співпраці. Голова місії СНД Сергій Лебедєв ще в день виборів оцінив їх позитивно. 

Свою оцінку висловив Держдепартамент США – Вашингтон засудив білоруські вибори, назвавши їх фіктивними. “Вибори пройшли в атмосфері страху, в якій жоден виборчий процес не можна назвати демократичним. Режим, як і раніше, утримує понад 1,4 тис. політичних в’язнів. Усіх незалежних політичних діячів або затримано, або заслано. Усім незалежним політичним партіям було відмовлено в реєстрації. Білоруси за кордоном могли голосувати тільки в тому разі, якщо вони повернуться до Мінська, де вони, ймовірно, зазнали б репресій. Ці зловживання фактично заморозили справжню політичну діяльність і дискурс усередині Білорусі”, – йшлося в повідомленні Держдепу.

Кадрові перестановки

За результатами виборів у країні відбулися серйозні кадрові зміни. 29 березня Олександр Лукашенко підписав укази, відповідно до яких низку посадовців було звільнено із займаних посад. Ігор Сергієнко відповідно до статті 84 Конституції Республіки Білорусь був звільнений з посади глави Адміністрації Президента Республіки Білорусь у зв’язку з обранням до парламенту. Очікується, що він може очолити нижню палату. Якщо після виборів верхньої палати головою залишиться Наталя Кочанова, то “вітебський клан” повністю контролюватиме парламент Білорусі. 

Главу Адміністрації президента досі не призначено (виконує обов’язки перший заступник глави Максим Риженков, який, найімовірніше, і очолить АП; Риженков – син покійного близького друга Лукашенка, колишнього міністра спорту і туризму Білорусі та голови Олімпійського комітету РБ). 

У березні 2024 року Лукашенко призначив заступником глави Адміністрації президента 38-річного банкіра Олександра Єгорова, який у 2015-2021 роках був виконавчим директором і заступником голови правління ВАТ “АСБ Беларусбанк”, а у 2021-2024 роках працював на посаді голови правління ВАТ “Банк розвитку Республіки Білорусь”. Єгорова на посаду заступника глави Адміністрації просунув Микола Снопков, нинішній перший заступник голови Ради Міністрів Республіки Білорусь, найближчий економічний радник Лукашенка. Що цікаво: Єгоров навчався у США, що в нинішній Білорусі вкрай засуджується. Але, на думку політичного оглядача Олександра Фрідмана, “йдеться про модернізацію системи контролю, обліку, тому потрібна людина, яка добре розбирається у фінансах”.

Ще одним заступником глави Адміністрації президента Республіки Білорусь 4 квітня 2024 року призначено 50-річного Володимира Перцова, який раніше працював директором Національної філії (представництва) Міждержавної телерадіокомпанії “Мир” у Білорусі, а у 2021-2024 роках – міністром інформації. Перцов замикатиме на собі вибудовування інформаційного контенту і боротьбу з інформаційними атаками. У цьому плані він тісно працюватиме із прессекретаркою Лукашенка Наталією Ейсмонт, яку вважають однією з найвпливовіших жінок у країні.

6 березня Лукашенко призначив першим заступником керуючого справами президента Білорусі (і звільнив з посади заступника начальника Служби безпеки Президента Білорусі) Миколу Шкреда. Він вважається близьким до “сірого кардинала” Віктора Шеймана. Очікується, що Шкред незабаром може стати керуючим справами президента.

Також було звільнено з посад міністра праці та соціального захисту Ірину Костевич, помічника президента Республіки Білорусь – інспектора по м. Мінську Олександра Барсукова, директора Національного центру законодавства і правових досліджень Вадима Іпатова, ректора Академії управління при президенті Республіки Білорусь В’ячеслава Даниловича.

Також відповідно до статті 84 Конституції генерал-майора Геннадія Лепешка звільнили з посади начальника установи освіти “Військова академія Республіки Білорусь”, а генерал-майора юстиції Андрія Лиса – з посади начальника управління Слідчого комітету Республіки Білорусь у Мінській області. Їм припинено, відповідно, військову службу і службу у Слідчому комітеті у зв’язку з обранням депутатами Палати представників Національних зборів на строк їхніх повноважень. 

4 квітня першим заступником начальника Військової академії Білорусі призначили полковника Дмитра Соболя. Полковника Ігоря Козлова, який обіймав раніше цю посаду, призначили заступником командувача військ Північно-західного оперативного командування Збройних Сил. На цій посаді він змінив генерал-майора Володимира Кулажина, якого звільнили з військової служби в запас за віком із правом носіння військової форми одягу і знаків розрізнення.

12 квітня Лукашенко призначив членами Ради Республіки (верхньої палати) Національних зборів восьмого скликання Леоніда Зайця, Сергія Хоменка і Владислава Татариновича. Відповідно до Конституції, Леоніда Зайця і Сергія Хоменка було звільнено з посад заступника прем’єр-міністра і міністра юстиції відповідно.

18 квітня Лукашенко підписав указ “Про призначення і звільнення суддів”. Заступником Голови Верховного Суду призначено Андрія Алещенка, який до цього обіймав посаду судді цього суду. Кадрові зміни також відбулися в судах районного та обласного рівнів.

22 квітня Лукашенко призначив Сергія Масляка міністром природних ресурсів і довкілля, Євгена Коваленка – міністром юстиції та Олену Моргунову – головою державного комітету зі стандартизації.

Нарешті, 10 травня Лукашенко відправив у відставку генерал-майора Віктора Гулевича, начальника Генерального Штабу ЗС РБ – першого заступника міністра оборони. Його звільнили з військової служби з формулюванням “за віком із правом носіння військової форми одягу і знаків розрізнення”. Гулевичу, як і раніше звільненому з тим самим формулюванням генералу Кулажину, 55 років. Гулевича призначили на посаду начальника Генштабу Білорусі в березні 2021 року. До цього він обіймав посаду командувача силами спеціальних операцій ЗС Білорусії і командувача військами Західного оперативного командування країни. Генерал Гулевич був противником участі ЗС Білорусі в бойових діях в Україні. “Гулевич вважав, що армія не готова до активних дій; її боєздатність не відповідає очікуванням Росії. При цьому Лукашенко розцінює роботу Гулевича як незадовільну”, – повідомило джерело в Мінську. Цікаво, що звільнення відбулося одразу ж після повернення Лукашенка з Москви, де він у ніч із 8 на 9 травня довго обговорював із Володимиром Путіним військову ситуацію на українському напрямку.

Всебілоруські народні збори

24-25 квітня було проведено Всебілоруські народні збори – з’їзд депутатів усіх рівнів. Це перше засідання форуму в новій якості, зафіксованій в оновленій Конституції Республіки Білорусь. 

Особливістю нового статусу Всебілоруських народних зборів є те, що тепер цей орган проводитиме засідання не раз на п’ять років, як раніше, а не рідше ніж один раз на рік. Термін повноважень органу становить п’ять років.  Всебілоруські народні збори проводять у Білорусі з 1996 року. Сьогодні це вищий представницький орган Республіки Білорусь, що визначає стратегічні напрямки розвитку суспільства і держави, забезпечує конституційний лад. Всебілоруські народні збори наділені правом затверджувати основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики, військову доктрину, концепцію національної безпеки; затверджувати програми соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь; заслуховувати Прем’єр-міністра про виконання програм соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь. Всебілоруські народні збори наділені правом законодавчої ініціативи. Рішення Всебілоруських народних зборів є обов’язковими для виконання і можуть скасовувати правові акти, інші рішення державних органів і посадових осіб, що суперечать інтересам національної безпеки, за винятком актів судових органів.   

Таким чином, у Білорусі з’явився орган, який стоїть вище за Парламент та інші органи влади. 

У роботі ВНС взяли участь 1165 делегатів з усієї Білорусі. 

Основні тези доповіді Олександра Лукашенка в перший день роботи Всебілоруських народних зборів:

• “Сьогоднішня подія фактично ділить історію політичного життя країни на до і після. І це еволюційний рух і розвиток. Історичність моменту визначають не тільки новий статус, нові функції, нові повноваження вас делегатів.  Важливо не що, а як ми робимо – як удосконалюємо модель політичного устрою. Не ламаючи укладу, не відмовляючись від традицій – еволюційно, по-білоруськи виважено, без різких рухів. Спираючись на думку більшості”.

• “Ми посилюємо роль і статус влади народних представників. І тут важливо зробити акцент на тому, що ми в принципі не відокремлюємо владу від народу.  У Білорусі є тільки один шлях до високих посад – через уміння і бажання чесно працювати на благо своєї країни.  І хоч би ким ми були, які перебувають у цій залі, хоч би де працювали, між нами немає дистанції. Тут у всіх нас один статус – учасників Всебілоруських народних зборів. Делегати і запрошені. І цим досягненням національної демократії я пишаюся найбільше”.

• “Лукашенко назвав ВНС захисним буфером від можливих небезпечних процесів, що йдуть врозріз з інтересами суспільства і держави. “Усі ваші рішення в ієрархії правових актів країни посядуть вищу позицію і набудуть загальнообов’язкового характеру. Їх повинні будуть виконувати всі громадяни, всі органи та інститути влади. Скажу більше. ВНС отримала виняткові повноваження зупиняти рішення будь-якого органу або посадової особи”. Також Лукашенко сказав, що 2020 року ВНС “врятувала Білорусь””.

• “Кольорові революції не виникають і не перемагають на голому місці. Там, де народ доведений до злиднів, а у верхів кишеня тріщить від награбованого, вивести людей на вулицю і обвалити країну великих зусиль не треба. Досить нагадати про рахунки в закордонних банках – володарі самі віддадуть країну. Прикладів – маса. Від Гаїті до Філіппін”.

• Про події 2020 року: “Ми набули колосального досвіду з того, що сталося, стали згуртованою і зрілою нацією. Ми, дійсно, стали сильнішими. Ми тоді, у 2020, подивилися на себе, своє життя і на те, що нас оточує. Оцінили, що могли втратити, побачили справжнє обличчя і внутрішніх, і зовнішніх супротивників та ворогів”.

• “Україна сьогодні – це полігон, на якому частково вирішується доля майбутнього світового порядку. Найбільші ядерні держави нехай і опосередковано, але вже фактично воюють на її території. А влада опустилася до угоди із Заходом, обмінюючи зброю на життя українців”.

• “Спільнота єдиної долі з усім людством” – ось зразок єднання націй без шкоди національним культурам, ідеологіям, суверенітетам. Без придушення і почуття переваги. Без брязкання зброєю. Силою мудрості та інтелекту.  Запропонований Китаєм проект такого справедливого світоустрою має право на життя. Ба більше, нам, білорусам, він дуже близький”.

• Лукашенко попросив не плутати миролюбність білорусів із пацифізмом. “У міру зростання загроз будемо вживати симетричних заходів і нарощувати бойову міць. Я хотів би попросити: “Не штовхайте нас до асиметричних заходів”. Ми повинні бути сильними, щоб ніхто не смів поставити нас на коліна”.

• Безпека має бути рівною і спільною для всіх країн-учасниць. “Абсолютно впевнений, що прикладом мирного і творчого порядку денного стануть перевірені роками союзницькі відносини з Росією. Я б навіть сказав, що Союзу Російської Федерації та Білорусі вдалося передбачити сьогоднішні тектонічні зрушення в усіх сферах. І зараз саме наш час”.

• “Наше союзне будівництво – зразок союзу суверенних народів. І ця модель має шанси на успіх і розширення учасників. Наголошую – ніякого насильства і ніякого поглинання”.

• “Настає час сильних. Не агресивно сильних, а сильних духом. Справжня міць вимірюється прагненням ставати кращими, робити світ кращим, сприймати його національне, конфесійне, ідеологічне різноманіття, допомагати тим, хто слабший. Ми, білоруси, так розуміємо силу нації”.

• “У нашої Батьківщини, крім нас, нікого немає. Тільки ми знаємо, яким має бути майбутнє Білорусі, якою має бути наша країна, як зробити її сильнішою. Тільки ми це знаємо, і ніхто інший. Так, було важко. Але буде не легше. Але буде цікаво, бо ми обрали сильну, суверенну, незалежну, мирну Білорусь. І в цей складний, суперечливий час треба вистояти!”.

Лукашенко закінчив свою доповідь словами “Ми повинні це зробити: Час вибрав нас!”. Наступного ж дня гасло “Час обрав нас!” почали активно тиражувати в Білорусі. 

25 квітня Лукашенка було обрано головою Всебілоруських народних зборів. Відтепер його пост звучить як “Президент Республіки Білорусь, голова Всебілоруських народних зборів”. Як ми і прогнозували раніше, Лукашенко готує для себе ще один пост – для зміцнення власної влади. Щонайменше двічі за період лютий – травень Лукашенко пообіцяв на президентських виборах 2025 року знову висунути свою кандидатуру. Першим заступником голови Всебілоруських народних зборів було обрано Олександра Косинця, колишнього главу Адміністрації президента (у 2014-2017 роках), а нині – помічника президента з політичних питань. Косинця вважають одним з ідеологів і “хрещених батьків” Вітебського клану, найбільш активно орієнтованого на Росію. 

Виступ Лукашенка після обрання на нову посаду був більш змістовним, ніж днем раніше: 

• “Я сприймаю підтримку нинішнього президента як серйозну довіру. Дякую вам велике”.

• “Ми підготували матеріали, які заведено обговорювати на рівні Ради Безпеки, в тиші”.

• “Без зайвої лірики та емоцій – факти на стіл! Слухайте, робіть висновки, думайте, приймайте рішення”.

• Лукашенко розпочав свій виступ із розповіді про військово-політичну обстановку у Східно-Європейському регіоні.

• “Військово-політична ситуація в регіоні, та й у світі загалом оцінюється політиками, експертами як кризова з передумовами переходу у фазу глобального конфлікту, ви не раз чули. Сьогодні поговоримо про те, якими силами і засобами нагнітаються загрози нашій національній безпеці”.

• “Виділення США 60 млрд на війну – найважливіший фактор ескалації конфлікту в Україні”.

• Про врегулювання ситуації в Україні: “почати зі Стамбульських угод, про які говорить Путін часто. Нормальні угоди. Це не означає, що в результаті переговорів буде ухвалено ці парафовані сторонами угоди. Але з них можна починати”.

• “Я знаю настрої військових українських. Їм уже ця війна набридла. Якщо зараз не піти на переговори – Україна може втратити свою державність і припинити існування”.

• “Ніхто сьогодні не хоче воювати. Тому треба йти до миру”.

• “Образ ворога в особі Москви і Мінська американцям вдалося сформувати”. 

• “Вашингтон поступально продавлює агресивні наративи на адресу білоруської та російської держав, підвищуючи градус ворожості блоку НАТО на нашому напрямку”. 

• “Розширенням Північноатлантичного союзу, який прийняв до складу Фінляндію і Швецію, Вашингтон і Брюссель продовжують формувати навколо Російської Федерації пояс недружніх держав. На черзі вступу до альянсу інші країни Європи. Мета відома. За задумом на цій лінії все має палахкотіти”.

• “Для американців Китай і Росія – це ще не всі противники і вороги. Для америки серйозним суперником є сама Європа, Європейський союз. Американцям жодні противники і конкуренти не потрібні”.

• Лукашенко запропонував Заходу зіграти внічию з Росією, інакше Україна припинить своє існування.

• Про ядерний потенціал НАТО: “Вашингтон активізував, до того ж істотно, заходи з перевірки готовності до застосування компонентів ядерної тріади Сполучених Штатів. Розміщена на території держав – членів НАТО тактична ядерна зброя, про яку говорив учора, модернізується прискореними темпами”.

• Лукашенко про оперативну і бойову підготовку країн НАТО на території Польщі та Прибалтійських держав: “Проведена в Європейському регіоні наразі серія навчань ОЗС НАТО і ЗС США “Захисник-2024″ стала безпрецедентною за своїм географічним розмахом і кількістю залучених сил і засобів. 90 тисяч осіб, до 15 тисяч одиниць техніки, близько 300 літаків, понад 70 кораблів”.

• Лукашенко розповів про те, що Захід розглядає Східно-Європейський регіон як потенційний театр військових дій. Противник визначений: Росія і Білорусь.

• “Ми бачимо, як по той бік нашого західного кордону ударними темпами вдосконалюють аеродроми, військово-морські бази, полігони, створюють передові бази для завчасного розміщення та зберігання техніки, озброєння і матеріальних засобів”.

• “Виходячи з рівня військової небезпеки в регіоні, на особливу увагу заслуговує збройний конфлікт на території України. Коаліція західних держав цілеспрямовано його затягує. Перетворили і саму Україну на наркомана, якого тримають на короткому повідку обіцянок нової дози додаткових озброєнь, зокрема далекобійних засобів ураження, фінансових вливань”.

• Про ситуацію всередині опозиції: “Гризня і бійка. І вони нам хочуть організувати тут національно-визвольний рух. Від кого? Заради зміни влади в Білорусі вони, дійсно, готові на все”.

• “Ми не хочемо ні з ким воювати. І я впевнений, не будемо воювати. Вони розуміють, що ми можемо серйозно відповісти. А це одночасна загибель мільйонів людей. Це нова війна. Якщо що, ми станемо всі “Брестською фортецею” і захистимо свою землю”. 

Також Лукашенко виніс на публічне обговорення Концепцію національної безпеки Республіки Білорусь (буде розглянута нижче). На запитання про доцільність оприлюднення важливого стратегічного документа Лукашенко відповів: “А нам чого боятися? Адже головне завдання – протистояти, якщо потрібно буде, а як протистояти буде народ, якщо він не знає заздалегідь чому протистояти”.

29 квітня Лукашенко за селекторним зв’язком заслухав доповідь заступника голови ВНС Олександра Косинця і начальника секретаріату Валерія Міцкевича. У розвиток першого засідання VII Всебілоруських народних зборів, яке відбулося 24-25 квітня, білоруський лідер поставив низку завдань, позначивши головні питання, над якими необхідно працювати в рамках нового конституційного органу.

По-перше, Олександр Лукашенко доручив вибудувати систему роботи з делегатами ВНС по вертикалі “Голова – заступник – секретаріат – делегати ВНС”. 

“До складу Зборів входять близько 1165 делегатів. Це люди найрізноманітніших соціальних груп, включно з депутатами місцевих рад, представниками громадянського суспільства. Система роботи з ними має бути вибудувана, – так Президент позначив одне з головних завдань. – Не від зборів до зборів, а на постійній основі, включно з інформуванням делегатів, зворотним зв’язком, графіком зустрічей тощо”, – заявив Лукашенко.

По-друге, вибудовування структури для організації роботи ВНС. Вона має бути мінімальною, але, безумовно, ефективною. У зв’язку з тим, що основний орган, який займається організаційною роботою ВНС, – його секретаріат – буде нечисленним, поставлено завдання організувати систему взаємодії з державними органами, губернаторами, місцевими органами влади, суб’єктами громадянського суспільства.

Тобто Лукашенко всерйоз вибудовує паралельну вертикаль влади в країні, яка і в одному, і в іншому випадках буде замикатися на ньому. Але те, що ключові посади в цих вертикалях обійматимуть представники Вітебського клану, робить самого Лукашенка заручником ситуації. 

Минулого року активно обговорювалася можливість приходу до влади Наталії Качанової, яка вибудовує свою стратегію відносин із Росією. 7 квітня Лукашенко провів тривалу бесіду з Качановою. Очевидно, на нинішньому етапі Лукашенко впевнений, що “вітебські” є його головними союзниками, а не прихованою загрозою. 

Міжнародна ситуація

За цей час (друга половина лютого – початок травня 2024 року) Лукашенко здійснив три візити в Росію, тричі поговорив із Володимиром Путіним телефоном, прийняв три делегації з РФ у Мінську, а також прийняв главу Республіки Сербської (ентитета у складі Боснії та Герцеговини) Мілорада Додіка (19 лютого) і привітав кількох лідерів африканських і азіатських держав зі вступом на посаду. 

21 лютого Лукашенко відвідав Казань, де взяв участь у відкритті “Ігор майбутнього” (спортивно-політична відповідь Росії на недопуск російських спортсменів на Олімпіаду в Парижі). Також він поговорив із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу, главою “Ростеха” Сергієм Чемезовим (який має великий вплив на білоруський уряд), главою Мінпромторгу Денисом Мантуровим, президентами Казахстану і Таджикистану, міністром закордонних справ Киргизстану та іншими особами.

Раїс Татарстану Рустам Мінніханов вручив Олександру Лукашенку Орден “Дуслик” (“Дружба”). Ним у Татарстані нагороджують “за особливі заслуги у зміцненні міжнародного авторитету Республіки Татарстан”.

2 березня у Путіна і Лукашенка відбулася ґрунтовна телефонна розмова, під час якої лідери Росії та Білорусі обговорили актуальні питання білорусько-російських відносин, підбили підсумки проведених раніше заходів та контактів на найвищому рівні (це, зокрема, зустріч у Казані, засідання Вищої держради Союзної держави), окреслили перспективи на найближче майбутнє в розвитку двосторонніх відносин. Також вони обговорили проблематику в роботі інтеграційних структур – Євразійського економічного союзу, ОДКБ та інших форматів, найбільш актуальні міжнародні теми і ситуацію в регіоні, а також перспективи її розвитку.

25 березня Білорусь відвідав губернатор Омської області Віталій Хоценко, 1 квітня – губернатор Орловської області Андрій Кличков, 22 квітня – губернатор Архангельської області Олександр Цибульський.  Візити відбувалися в межах програми встановлення горизонтальних контактів Білорусі з кожним суб’єктом федерації РФ, що здійснюється з 2021 року. Найбільш змістовним був діалог саме з Цибульським (є близьким другом і ставлеником помічника президента РФ Максима Орєшкіна). Лукашенко і Цибульський обговорили можливість участі Білорусі в розвитку Північного морського шляху, а також логістичні можливості, які відкриває для Білорусі співпраця з Архангельською областю. 

Варто сказати, що Білорусь уже вибудувала логістичний ланцюжок через мережу договорів: у липні 2023 року – з Псковською і Новгородською областями, у вересні 2023 року – з Ленінградською областю, у жовтні 2023 року – з Вологодською областю. Квітневі домовленості з Архангельською областю завершують процес створення нового логістичного ланцюга довжиною близько 1700 км – до портів на Білому морі. Також існує логістичний ланцюг до портів на Балтійському морі (в Ленінградській області) завдовжки 650 км, але балтійські порти РФ сильно перевантажені. 

2 квітня Президенти Білорусі та Росії обмінялися привітаннями з Днем єднання народів двох країн. 

11 квітня Лукашенко відвідав Москву, де відбулася розмова з Володимиром Путіним у форматі “один на один”. За наявними даними, Путіна цікавило питання підтримки з боку Білорусі в умовах безперервних атак на російські нафтопереробні підприємства – його цікавили умови резервних постачань нафтопродуктів з Мозирського і Новополоцького НПЗ для потреб сільського господарства – на випадок, якщо стан російських НПЗ стане критичним. 

Також обговорили можливі спільні військові навчання і спільні проєкти в оборонній сфері. Путін знову намагався актуалізувати тему зовнішніх загроз для Білорусі з боку Польщі та Литви. Він також передав дані про шпигунську і диверсійну діяльність спецслужб Великої Британії та України на території Білорусі. 

12 квітня Олександр Лукашенко і Володимир Путін провели спільний захід з нагоди Дня космонавтики. Глави держав підбили підсумки місії на МКС, де вперше в історії працював спільний російсько-білоруський екіпаж. Президенти поспілкувалися з космонавтами й обговорили подальші перспективи співпраці в космічній сфері. Про політ у Космос білоруської жінки-космонавта – нижче.

8-9 травня Олександр Лукашенко здійснив третій за аналізований період візит до Російської Федерації. У Москві він узяв участь у засіданні Десятого, ювілейного, саміту Вищої Євразійської економічної ради (приуроченого до 10 річниці з дня підписання Договору про створення ЄАЕС. 

Захід відбувся у вузькому і розширеному складах. 

Лукашенко, виступаючи на саміті, озвучив такі тези: 

• “Навіть за найсуворішим рахунком можна констатувати, що перші 10 років пройдено досить успішно. Ми практично вийшли на фінальний етап реалізації Стратегії-2025”. 

• “Вжиті нами заходи об’єктивно сприяли збільшенню взаємної торгівлі держав – членів ЄАЕС. За підсумками 2023 року темп її зростання склав майже 105 відсотків. В абсолютних цифрах – близько 90 мільярдів доларів. І це незважаючи на складну ситуацію на світових ринках, що зберігається”.

• “За якими напрямами потрібно посилити роботу в ЄАЕС?

1️. Фінансова підтримка промислової кооперації. “Прошу Комісію ініціативно долучитися до цієї роботи й організувати взаємодію як у розрізі галузей, так і з залученням ділових асоціацій та об’єднань держав – членів Союзу. Кошти на субсидування проєктів виділено чималі” 

2️. Безперешкодний доступ до державних закупівель. “Питання про розширення взаємної участі в держзакупівлях потребує невідкладного вирішення. Тому що воно тісно пов’язане з імпортозаміщенням і технологічним суверенітетом” 

3️. Цифровізація. “Потрібно сконцентруватися на якнайшвидшому визнанні електронного цифрового підпису. Говоримо про це вже не перший рік. Усіх принципових домовленостей давно досягнуто, але віз і нині там” 

4️. Технічне регулювання. “Упевнений, у цій залі нікого не потрібно переконувати, що цифровізація техрегулювання надасть нашій промисловості додаткові можливості для розвитку” 

5️. Транспортні послуги. “Комісії необхідно вже сьогодні налагодити постійний канал обміну інформацією з країнами ШОС, насамперед із Китаєм” 

6️. Продовольча безпека. “Вважаю за необхідне вдосконалювати роботу з уніфікації вимог, пов’язаних з обігом сільськогосподарської продукції, активніше впроваджувати інноваційні підходи в агропромисловому комплексі” 

7️.  Міжнародне позиціонування ЄАЕС. “Величезні переваги відкриває для всіх нас паралельна участь країн ЄАЕС, та й наших партнерів по Співдружності Незалежних Держав, у ШОС і БРІКС”.

Після саміту у Володимира Путіна та Олександра Лукашенка відбулася тривала бесіда, яка тривала до 3 години ночі. За словами президентів, обговорювали питання безпеки і війну в Україні. Лукашенко виглядав засмученим. За інформацією із закритих джерел, Путін умовляв Лукашенка ввести свої війська на територію України. Лукашенко відмовився, але водночас запропонував Путіну розглянути питання створення російської військової бази на півдні країни, неподалік від кордонів України. Після цього Лукашенко двічі публічно заявив, що Білорусь не має наміру воювати, але й не дасть себе в образу. 

9 травня Путін і Лукашенко заявили про те, що міністерства оборони і генштаби Росії та Білорусі почали спільну підготовку до навчань з використанням нестратегічної ядерної зброї. “Оскільки на території Білорусії розміщена нестратегічна ядерна зброя, то ми цього разу запропонували нашим друзям, союзникам, та й президент Білорусі про це просив, взяти участь в одному з етапів цього навчання. Відповідні вказівки міністерствам оборони і генеральним штабам наших армій дано. Вони почали спільну підготовку”, – повідомив Путін. 

Цікаво, що саме після цієї заяви Путіна Лукашенко звільнив начальника Генерального Штабу ЗС РБ генерала Гулевича – противника участі Білорусі у війні проти України. 

У першій половині дня 9 травня Олександр Лукашенко на Красній площі разом з іншими запрошеними лідерами країн був присутній на військовому параді на відзначення 79-ї річниці Перемоги, а також взяв участь у церемонії покладання квітів до Могили Невідомого солдата.

Космос

23 березня 2024 року відбувся політ у космос спільного російсько-білоруського екіпажу. Білорусь представляла Марина Василевська, яка раніше працювала бортпровідником компанії “Бєлавіа”. У Білорусі було проведено цілу інформаційну кампанію, присвячену “першій білорусці в космосі” (хоча насправді ще за радянських часів по три польоти в космос здійснили білоруси Петро Климук і Володимир Коваленок). 

З точки зору престижу держави і підвищення світової уваги до Білорусі політ Василевської є значним успіхом. На Заході, однак, ця подія лише зміцнить уявлення Білорусі як про сателіта Росії, що рухається у фарватері політики могутнього сусіда: і розміщення російської ядерної зброї, у зв’язку з яким офіційний Мінськ без особливого успіху просуває наратив “нової ядерної держави Білорусі”, і космічні амбіції сприймаються на Заході радше як російські проєкти.

Висвітлюючи політ Марини Василевської, державні ЗМІ намагалися створити враження ейфорії, що охопила Білорусь і сприяла подальшій консолідації білоруського суспільства навколо влади. Оцінити вплив космічної епопеї на білоруське суспільство не видається можливим, але можна припустити, що серед прихильників Лукашенка і нейтральної аудиторії вона справді викликала позитивну реакцію і зміцнила почуття гордості за свою країну.

Білоруські демократичні сили, навпаки, вирішили проігнорувати цю подію, а в незалежних ЗМІ вийшли критичні публікації про політ Василевської та його значення. Підкреслена близькість Василевської до Лукашенка і використання її образу в пропаганді вплинуло на позицію окремих радикальних опонентів режиму (насамперед за межами Білорусі), які сподівалися на провал білорусько-російського космічного проєкту. Перенесення запуску корабля “Союз МС-25” з технічних причин викликало глузування і зловтіху в соціальних мережах.

Суперечливі реакції на політ Василевської стали ще одним підтвердженням глибокого розколу в білоруського суспільства.

Після 13 днів польоту, 6 квітня 2024 року космічний корабель із Мариною Василевською на борту приземлився поблизу міста Жезказган (Казахстан).

12 квітня Володимир Путін і Олександр Лукашенко в Москві зустрілися з Мариною Василевською та її напарником по польоту в космос, росіянином Олегом Новицьким. Трьома днями раніше Лукашенко присвоїв Василевській звання “Герой Білорусі”. 

9 квітня Олександр Лукашенко підписав Указ про “Про Білоруську космічну систему дистанційного зондування Землі”. Документом передбачається реалізація у 2024 -2028 роках спільного білорусько-російського проєкту з розвитку Білоруської космічної системи дистанційного зондування Землі. 

Указом визначено учасників проєкту від Республіки Білорусь та умови їхньої діяльності. Після завершення проєкту передбачається запуск білорусько-російського космічного апарату дистанційного зондування Землі надвисокої роздільної здатності з терміном активного існування на орбіті не менше 7 років.

Лукашенко намагається показати, що під його керівництвом і завдяки дружбі з Росією Білорусь перетворюється на ядерну і космічну державу. Паралельно він показує громадянам Білорусі, в якому занепаді перебуває Україна, яка мала кращі стартові можливості, але, зробивши ставку на ЄС і США, зазнала фіаско. 

Національна безпека

20 лютого Лукашенко провів розширену нараду з керівним складом держорганів системи забезпечення нацбезпеки, на якій обговорив ситуацію в Білорусі та навколо. Під час наради він виступив із низкою тез, які лягають в основу нинішньої ідеологічної схеми, що панує в Білорусі. 

1. Немає на планеті країни і народу, які останні десятки років могли б почуватися в абсолютній безпеці. Військова сила знову стала головним аргументом світових центрів вирішення питань. Наче й не було мільйонних втрат і жахів Першої та Другої світових воєн. А тепер нас буквально накрило інформаційною хвилею так званого передчуття третьої світової війни, про яке тільки не сказав ледачий. І підстави для побоювань є.

2.  Прогнози невтішні. Апетити й активність колективного Заходу будуть тільки наростати. Вашингтон і його союзники продовжать розширювати НАТО. Ситуація для них більш ніж сприятлива. Скажу прямо, без зайвої дипломатії: майже всі європейські лідери перетворилися на підданих США. У тому, чия політика, чиї інтереси домінують на території Євросоюзу, немає жодних сумнівів.

3.  “Сьогодні наші “втікачі” та їхні зарубіжні куратори від спецслужб опрацьовують три основні сценарії своїх дій на цей період”. Перший – найбажаніший для них. Це організація державного перевороту або насильницьке захоплення влади безпосередньо в період проведення електоральних кампаній. Але при цьому самі оцінюють його як малоймовірний. Реальних передумов для розгойдування ситуації за аналогією з 2020 роком вони поки що не бачать. Другий, основний. Використання поточної виборчої кампанії як репетиції та початкового етапу для підготовки до держперевороту під час майбутніх президентських виборів у 2025 році. Третій сценарій резервний – “гра надовго” з широким залученням інструментів м’якої сили на випадок провалу перших двох варіантів розвитку подій. По суті, ця гра не припинялася, скільки існує суверенна Білорусь.

4. Завдання Міністерству оборони на майбутній рік: якісне перетворення армії та вдосконалення системи оборони країни. Ми маємо приділити пріоритетну увагу бойовій підготовці військових частин і підрозділів. Тим паче що у Збройних Силах 2024-й є Роком польового вишколу.

5.  Як Президент, я дивлюся на роботу силового блоку комплексно і досить критично. І навіть прискіпливо. Час такий. Кожна помилка може дуже дорого нам обійтися. Ціна – мир і безпека людей.

Лукашенко попередив про підготовку західними спецслужбами провокації в Польщі. “Усі здобуті розвідкою сценарії різного роду провокацій, проведення екстремістських акцій із залученням бойовиків, які перебувають на території України, Польщі та Литви, ми знаємо і негайно оприлюднюємо, наскільки це можливо. Зараз підтримаємо цю традицію. Ще одна оперативна інформація. Дослівно цитую (це вже для поляків важливо): “польська та американська розвідки готують великомасштабну провокацію проти цивільного населення Польщі, в якій звинуватять Росію і Білорусь. Одночасно Варшава намагається завербувати високопоставлених білоруських чиновників, які зможуть замінити наших “тихушек” і “лахушек”.  Вони шукатимуть і створюватимуть нових лояльних до Заходу і більш ефективних діячів тут. У хід підуть усі методи – від банального підкупу і шантажу до погроз життю і здоров’ю вам і вашим близьким і рідним. У фокусі уваги може бути хто завгодно”.

Того ж дня Лукашенко підписав указ “Про переведення державних органів та інших організацій на роботу в умовах воєнного часу”. Документ удосконалює порядок переведення державних органів та інших організацій з роботи в умовах мирного часу на воєнний, забезпечення їхньої узгодженої та ефективної взаємодії під час виникнення загроз національній безпеці з урахуванням зміни воєнно-політичних умов. Указом визначено коло державних органів, на які поширюється його дія, зокрема його доповнено Всебілоруськими народними зборами, палатами Національних зборів, Конституційним і Верховним судами. Передбачено також можливість присвоєння при введенні воєнного стану керівникам окремих державних органів і низки організацій військових звань.

26 березня в рамках раптової перевірки боєготовності Лукашенко проінспектував район розміщення танкового батальйону на Ошмянському тактичному напрямку (Гродненська область, безпосередньо поруч із кордоном Литви, за 56 км від Вільнюса). Під час інспекційної поїздки Лукашенко заявив: “Я публічно скажу: будь-яка провокація повинна припинятися військовим шляхом. Ніхто не повинен ні з ким церемонитися. Будь-яке порушення державного кордону – на поразку”. Після доповіді про ситуацію на північно-західному напрямку Лукашенко розгублено прокоментував: “Даремно вони себе так поводять”. 

Під час спілкування з журналістами Лукашенко розговорився: “Скаженим нічого не становить підігнати сюди безпілотник, скинути одну міну і все, нас немає”. А коментуючи дії НАТО біля кордонів Білорусі, сказав: “Вони провокують нас, щоб ми хоч якось їм відповіли”.

В Ошмянах Лукашенко виступив із промовою, яку в Білорусі вже охрестили “Ошмянською декларацією”. Її основні пункти: 

• “ні Білорусь, ні, за нашими даними, Росія не мають намірів нападу на Польщу або ж країни Прибалтики”;

• “при цьому наші Збройні Сили, вся система забезпечення національної безпеки готові дати рішучу відсіч будь-якому військовому вторгненню на нашу територію з боку НАТО або ж підконтрольних цьому агресивному блоку структур”;

• “Республіка Білорусь має у своєму розпорядженні достатні сили і засоби для того, щоб відповісти на збройну провокацію суміжних держав-учасниць НАТО або ж київського режиму; учасників таких провокацій знищуватимуть”;

• “наш військово-політичний союз із Росією міцний як ніколи, обидві країни з повною підставою розраховують на підтримку одна одної в разі військової загрози”;

• “жахливий теракт у Красногорську викликав обурення в Білорусі, ми солідарні з братньою Росією, також підтверджуємо непорушність союзницьких зобов’язань у рамках Союзної держави, Президенти Росії та Білорусі, силові структури діяли в тісній взаємодії, реагуючи на цю терористичну загрозу”;

• “політ у космос білоруски Марини Василевської свідчить не тільки про міцність російсько-білоруського союзу, а й про нашу налаштованість на мирний і творчий розвиток”;

• “стратегічні питання національної безпеки та оборони віднесено до компетенції Всебілоруських народних зборів, що є проявом нашої рішучості будувати власну модель народовладдя, ми вимагаємо від усіх держав поважати наш вибір, і це неодмінна умова мирного співіснування в майбутньому”.

5 квітня Олександр Лукашенко дав згоду на внесення до Палати представників Національних зборів проєкту закону “Про призупинення дії Договору про звичайні збройні сили в Європі”. Цей договір був ратифікований Білоруссю і набув чинності 1992 року.  Він передбачає обмеження сумарних рівнів звичайних озброєнь і техніки за п’ятьма основними категоріями (танки, бойові броньовані машини, артилерія, ударні гелікоптери і бойові літаки), а також механізми перевірки дотримання зобов’язань (обмін інформацією та проведення інспекцій). Білорусь синхронізувала свої дії з Росією, яка 7 грудня 2023 року також вийшла з договору. Аргумент Лукашенка: у серпні 2022 року Чехія, а в березні 2023 року Польща ухвалили рішення про невиконання договору щодо Білорусі, а тому він не має юридичної сили.

3 травня Лукашенко здійснив ще одну раптову інспекцію – Центрального пункту ВПС і ППО Білорусі. Були проведені заходи з оцінки готовності до протиповітряної оборони. Лукашенко дав високу оцінку показникам військових: “Це гідно. Ви з усіма цілями впоралися”. 

7 травня Лукашенко виступив із промовою, присвяченою 79-річчю Перемоги. Під час виступу він неодноразово акцентував увагу на проблемах безпеки:

• “Як би хто у “великих демократіях” не опирався і не перешкоджав, що б не говорив, незважаючи на особистості та строки давності, ми виявлятимемо й судитимемо причетних до злодіянь нацистів. Нехай навіть посмертно або заочно”.

• “Напружує обстановку розширення військових блоків і союзів на шкоду безпеці інших країн, а також безпрецедентне нарощування потенціалу НАТО в нашому регіоні. Все це вже біля західних і південних кордонів нашої Білорусі”.

• “Від окремих діячів ми чуємо розмови про війну і ядерні удари”.

• “Народам Європи давно пора зрозуміти, що Велика Перемога – наше спільне надбання. Завдяки їй, а також політичній, економічній, військовій могутності Радянського Союзу Євразійському континенту на довгі десятиліття було забезпечено мир”.

• “Сьогодні ми приступаємо до відпрацювання другого етапу заходів реагування. Вперше планується відпрацювати питання застосування не стратегічної ядерної зброї. Перевірка має виключно оборонний характер!”.

• “Ми не збираємося піддаватися на провокації. Ми не збираємося ні з ким воювати. Кидати людей у горнило війни – це не до мене. Наше завдання – якщо знову ворожий чобіт ступить на нашу землю, ми повинні завдати ворогові неприйнятних збитків”.

• “Ядерна зброя – це зброя стримування. Це зброя захисту. Ніхто в наступ із цією зброєю не піде”.

• “Звертаюся до народів ближнього і далекого зарубіжжя: зупиніть збожеволілих політиканів, не дайте їм шансу перетворити все живе на планеті на попіл”.

• “На всі спроби залякування Білорусь відповідає послідовною миротворчою позицією, політикою стратегічного стримування”.

• “Ми врахували помилки початку Великої Вітчизняної війни і більше не поведемося на обіцянки, провокації та замовчування прямої військової загрози. Як і радянські солдати в далекому 45-му, ми разом із нашим союзником – стоїмо на захисті не тільки територіальних, а й рубежів нашої спільної історичної пам’яті”.

• “Сьогодні важлива не тільки військова сила, жодне найсучасніше озброєння не зможе зломити народ, якщо буде єдність, а наші супротивники це добре розуміють і роблять усе, щоб нас роз’єднати”.

• “Говорячи все це, я думаю, щоб не переборщити і не напружити наше суспільство.  Я не вірю, що в Західній Європі, відгодованій, хтось захоче лізти в окопи. Вони відвикли та й наша молодь цього не хоче. Але ми маємо бути готові до всього. Я не вірю, що вони збожеволіли. Я не вірю, що вони переступлять межу, яку намалювали самі. Але щоб вони цього не зробили, ми маємо бути сильними, організованими, монолітними”. 

Втеча Шмідта

10 травня відомий і впливовий польський суддя Томаш Шмідт, раніше допущений до державної таємниці, попросив притулку в Білорусі. Що призвело до такого кроку впливового суддю – не зрозуміло. Виявилося, що Шмідт і раніше бував у Білорусі (наприклад, влітку 2023 року), однак це не викликало запитань з боку польських спецслужб. Втеча судді викликала справжній шок у Польщі: щонайменше двічі збирався Кабінет Міністрів, проводилися спеціальні наради із силовиками, окрему нараду було проведено в Брюсселі у штаб-квартирі НАТО. Поки що ситуація вивчається. Томаш Шмідт може дати велику кількість інформації білоруським спецслужбам – зокрема щодо діяльності білоруської опозиції на території Польщі, а також про деякі військові плани Польщі. Але поки що зарано говорити про те, наскільки серйозною і доказовою базою володіє Шмідт. Поки що білоруська пропагандистська машина намагається представити саму втечу ледь не як найвидатнішу подію, здатну серйозно вплинути на розстановку сил у регіоні. 

Економіка

12 березня Олександр Лукашенко провів нараду про стан і розвиток мінерально-сировинної бази в країні. У роботі наради взяли участь уряд, НАН, усі губернатори, керівники “Білоруснафти” і “Білоруськалія”. 

Основні тези Лукашенка: 

• “Усі корисні копалини – наше національне надбання. Стратегічний запас, що належить народу. І тільки народу. Це і калій, і нафта, і найбільший ресурс – прісна вода (безцінний ресурс), і багато іншого. Але з тим, що ми маємо, треба грамотно і по-хазяйськи розпоряджатися. А те, що не маємо, треба шукати. Шукаємо погано”

• “У Білорусі непогано вивчені природні багатства, які знаходяться на поверхні. А ось про те, що під землею, знаємо далеко не все. Тому треба нарощувати геологорозвідувальні роботи. Власні мінерально-сировинні ресурси країні потрібні завжди. Вони запорука суверенітету і стабільного розвитку економіки”.

• “Видобуток корисних копалин ведеться по всій Білорусі. І контролюючі органи доповідають, що найчастіше експлуатація та рекультивація кар’єрів відбуваються з порушеннями. Це і сам бачу. Страшна картина. Причини вони бачать у недостатній взаємодії надрокористувачів і місцевої влади. Загрузли в бюрократії, нескінченних узгодженнях, експертизах де треба і де не треба. А страждає справа”. 

• “Я спеціально доручив запросити сюди всіх губернаторів, щоб ні в кого більше не залишилося питань, як працювати далі”.

• Про імпорт корисних копалин: “Ціни на корисні копалини рік від року зростають. А ми замість того, щоб ворушитися і взяти те, що буквально лежить під ногами, покірливо платимо”.

• Про експорт: “Минулого року підприємства Мінбудархітектури на чверть знизили експорт щебеню. Міненерго майже вдвічі менше поставило за кордон торф’яної продукції. Зрозуміло, втратили і виручку. Усі кажуть “санкції”. Для вас санкцій немає. Шукайте інші ринки”.

• “Нагадую, наша спільна мета – не тільки виробляти продукцію з максимальним використанням вітчизняної сировини. Є три кити, три драйвери зростання, які дадуть нам змогу розвиватися далі. Це ефективність, імпортозаміщення та експорт. Давайте домовимося, що в Рік якості мають бути переглянуті всі підходи саме до якості роботи”.

• “В економіці сьогодні немає і бути не може другорядних тем, тому що від її стійкості залежить суверенітет Білорусі та благополуччя нашого народу. Це найважливіше. Ідіть і шукайте те, що потрібно країні”.

13 березня Олександр Лукашенко підписав указ “Про додаткові заходи щодо забезпечення стабільного функціонування економіки”. Зокрема, ухваленим Указом визначено випадки, коли не потрібні отримання дозволу та сплата внеску під час відчуження майна осіб із недружніх іноземних держав.

На початку квітня Лукашенко затвердив Держінвестпрограму на 2024 рік. Загалом до програми цього року включено 120 об’єктів, 41 з яких планується ввести в експлуатацію. Намічено також розпочати фінансування будівництва (реконструкції) 16 нових об’єктів, зокрема 4 об’єктів дорожнього будівництва, 2 дитячих будинків сімейного типу, 2 лікарень, 4 інфраструктурних об’єктів. На фінансування включених до програми об’єктів передбачено близько Br 2,1 млрд, з них понад 80% – на реалізацію державних програм “Дороги Білорусі”, “Здоров’я народу і демографічна безпека”, “Забезпечення правопорядку”, “Аграрний бізнес”, “Прикордонна безпека”, “Освіта та молодіжна політика”, “Будівництво житла” та інших.

9 квітня відбулася нарада з розвитку промисловості, раніше двічі перенесена з різних причин. Брали участь понад 250 учасників – Уряд, губернатори, керівники різних підприємств. 

Основні тези Лукашенка: 

• “Промислової продукції вироблено майже на 30 мільярдів рублів, темп зростання – майже 113 відсотків. Спостерігається значне збільшення випуску електроніки, легкових і вантажних автомобілів, комбайнів. “Планар”, “ІНТЕГРАЛ” і “БелОМО” повністю сформували портфель експортних замовлень на поточний рік і частково на майбутній 2025-й”.

• “Чому скоротилися обсяги випуску холодильників, тракторів, навантажувачів, двигунів?”.

• “Промисловість змогла нівелювати негативні тенденції 2019 – 2020 років. Поставки переорієнтовані на ринки дружніх країн. Насамперед на традиційний ринок нашої Росії та інших держав СНД”.

• “Щодо далекого зарубіжжя ситуація набагато гірша. Обсяг продажів становив менше ніж 20 відсотків щодо досанкційного 2021 року. Не виконано плани з експорту в дружні країни дальньої дуги. В Африці, Латинській Америці, Азії сьогодні величезний попит на промислову продукцію. Тут треба щільно працювати і займати свої ніші. І насамперед – на Африканському континенті”.

• “Продовольча безпека – одне з найбільш життєво важливих для Африки питань”.

• “Наше стратегічне завдання – створення виробництв спільних складальних білоруської техніки в опорних країнах”.

• “Ключова мета сьогодні – диверсифікація експорту. Усе, що вимагається від мене для цього, приймається негайно. Створено необхідні умови, і вам потрібно якомога активніше використовувати заходи фінансової підтримки білоруського експорту”.

• “Усі чули, у щорічному Посланні Президент Росії анонсував, що до 2030 року суб’єкти Федерації мають отримати близько 40 тисяч автобусів, тролейбусів, трамваїв, електробусів. Гроші на це виділено. Завдання білоруської промисловості – підключитися і забезпечити не менше 30 відсотків необхідних обсягів”. 

• “Ми можемо створювати конкурентоспроможну техніку з використанням вітчизняних матеріалів і комплектуючих. Тут і доводити нічого не треба”. 

• “Однак за низкою напрямків оновлення продукції та виробництв йде дуже повільно. Кожна критична позиція показує наші слабкі місця. Саме по них конкуренти потім б’ють санкціями”. 

• “Необхідно вжити заходів щодо забезпечення максимальної технологічної незалежності та створення умов для стійкої роботи економіки, яка не залежить від жодних санкцій. І це стратегічне завдання для нашого промислового комплексу”.

• “Основна маса сьогоднішніх проектів – це модернізація промислових гігантів, які ми зберегли з часів Радянського Союзу (МАЗ, Тракторний завод, БЕЛАЗ). Це добре, але нам необхідно створити абсолютно нові, передові виробництва, що випускають інноваційні продукти, і тому ще одним завданням для розв’язання наявних проблем бачиться посилення інтеграції промисловості з наукою”.

• “Уже зараз ми маємо готувати науково-дослідну базу та інженерно-технічний персонал для розроблення перспективних технологій і формування науково-технічного доробку з метою подальшого розвитку мікроелектронної промисловості”.

• “Наше стратегічне завдання – досягти технологічного суверенітету в наскрізних сферах, які забезпечують стійкість усієї економіки країни. Це засоби виробництва, верстати, робототехніка. Проєкти з досягнення технологічного суверенітету мають стати мотором оновлення нашої промисловості, допомогти всій економіці вийти на передовий рівень ефективності та конкурентоспроможності”.

• “Сьогодні дуже складно конкурувати за ціною з китайськими виробниками. Хоча треба, нікуди не дінемося. Значить, треба брати винятковою якістю продукції та забезпеченням необхідного для споживача сервісу”

• “Ми повинні вийти приблизно на японський рівень якості. Завдання – закріпитися і збільшити частку ринку, а якщо будемо бездумно гнатися за мінімальною ціною, втратимо не тільки якість кінцевої продукції, а й виробництва власної компонентної бази”.

Фото 12

16 квітня Лукашенко провів нараду про розвиток села і підвищення ефективності аграрної галузі. Формат такий самий, як і під час обговорення питань стану справ у промисловості. Основні тези:

• “Від стану справ на селі багато в чому залежать добробут наших людей, валютні надходження, рівень продовольчої безпеки і в підсумку соціально-політична стабільність у країні”.

• “Нам треба забути про санкції та інші західні страшилки”.

• “Потрібно залізно розширювати виробництво, експорт продукції з високою доданою вартістю. Розвивати національні бренди, випереджаючи конкурентів. Завойовувати нові товарні та географічні сегменти”. 

• Про причини “недобору” в рослинництві: “не дотримуються розробленої наукою і практикою підтвердженої індивідуальної структури посівних площ; знижуються обсяги внесення мінеральних добрив, неякісно ведеться меліорація. Сільськогосподарський сектор давно пора повсюдно переводити на новий технологічний рівень, впроваджувати точне землеробство. Воно дає змогу сформувати сприятливе середовище будь-якій культурі для зростання, а отже, знизити матеріальні витрати, підвищити обсяги та якість продукції”.

• “Якщо хтось із губернаторів розраховує закрити свої потреби імпортною технікою, то від цих фантазій рекомендую відмовитися. Від слова “зовсім”. І не треба говорити, що імпортне краще, ніж наше. Особливо сьогодні”.

• “Вчені спільно з Мінсільгосппродом щорічно твердять про наявні розробки регламентів годівлі для всіх видів тварин. Висловлюють готовність до надання допомоги з наукового супроводу технологій. Наукою розроблено близько 100 технологічних регламентів і рекомендацій. Користуйтеся ними!”

• Лукашенко доручив розробити 10-річну стратегію розвитку ультрасучасного свинарства в Білорусі. “У ній має бути все: прогресивна генетика, корми, екологічність. Цілі надмасштабні – максимальне поглиблення переробки і наша експортна експансія”.

• “Цього року ми маємо виробити продукції на 6-7 відсотків більше й орієнтуватися в експорті на цифру в 9 мільярдів доларів. Складно? Так, але ми повинні вирішити ці завдання. Звертаюся до керівників усіх рівнів. Вам завжди має бути мало вашого успіху”.

• “Вирішення кадрової проблеми неможливе без створення належних умов на селі – медична допомога, транспортне, торговельне та побутове обслуговування. 

• “Але ж у нас є міцні взірцеві господарства – приклад для наслідування, які розвиваються самі і завдяки яким процвітають невеликі поселення – “села майбутнього”. Люди мають прагнути там працювати!”

• “Наша стратегічна мета – створити високотехнологічний, прибутковий аграрний сектор. Нам життєво необхідно максимально реалізувати наявний потенціал нашого АПК, розібратися з поточними проблемами, думати про завтрашній і навіть післязавтрашній день. Що робити – я сказав. Впрягайтеся і працюйте”

22 квітня Лукашенко підписав Закон з питань підприємницької діяльності. Закон встановлює оновлену архітектуру підприємництва і передбачає дві категорії, які займаються підприємницькою діяльністю – юридичні та фізичні особи.  До юридичних осіб віднесено малі організації з чисельністю працюючих до 100 осіб, середні – до 250 співробітників і великі – понад 250 осіб. До категорії фізичних осіб включено ремісників, власників агроекоусадеб, самозайнятих, індивідуальних підприємців. 

Види діяльності, які зможуть здійснювати індивідуальні підприємці, будуть визначені Урядом до 1 липня.  За видами діяльності, які не увійдуть до планованого переліку, з 1 жовтня припиняється реєстрація нових індивідуальних підприємців. 

Також встановлюється обов’язок переходу до 1 січня 2026 року діючих індивідуальних підприємців у юридичні особи. Водночас для таких підприємців запроваджується спрощений порядок переходу в комерційні організації зі спадкоємністю за всіма правами та зобов’язаннями перед бюджетом і контрагентами. 

Закон передбачає нові види фінансової підтримки, включно з відшкодуванням з бюджету частини капітальних витрат під час реалізації інвестпроєктів із залученням кредитів Банку розвитку Білорусі. Крім того, розширюється право на отримання державної фінансової підтримки для суб’єктів середнього бізнесу. Раніше цей інструмент був доступний тільки для малого бізнесу.