Росія за тиждень (13.05-19.05)

1. Інтерв’ю Володимира Путіна інформаційному агентству Сіньхуа

У середу, 15 травня, напередодні візиту Володимира Путіна до Китаю, китайське інформаційне агентство “Сіньхуа” опублікувало інтерв’ю російського президента, в якому він відповів на запитання щодо двосторонніх відносин, а також перспектив їх подальшого розвитку. Загалом подібні інтерв’ю є традиційними, а їхня головна мета полягає в публічному формуванні основного порядку денного майбутнього візиту. 

Ключові тези:

• “Радий можливості звернутися до багатомільйонної аудиторії одного з провідних і найавторитетніших світових інформаційних агентств – Сіньхуа – і поділитися своїм баченням перспектив російсько-китайського партнерства. Підкреслю, що в його основі завжди були і залишаються принципи рівноправності та довіри, взаємної поваги суверенітету і врахування інтересів один одного, а особливу, значущу роль у розвитку наших відносин відігравали мудрі і далекоглядні політики, державні діячі – такі, як Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін”.

• “Поточний рік – особливий для наших країн. 1 жовтня виповнюється 75 років від дня утворення Китайської Народної Республіки. До цієї знаменної історичної дати країна підходить із видатними досягненнями, які радують нас як давніх і надійних, перевірених часом друзів. СРСР першим визнав КНР на другий день її існування. Тож на початку жовтня ми відзначатимемо і 75-річчя встановлення дипломатичних відносин”.

• “Важливо, що сучасні російсько-китайські зв’язки незалежні від ідеології та політичної кон’юнктури. Їхній багатоплановий розвиток – усвідомлений стратегічний вибір, що базується на широкому збігу корінних національних інтересів, глибокій взаємній довірі, потужній суспільній підтримці та щирій дружбі народів двох країн. Йдеться про спільні зусилля зі зміцнення суверенітету, захисту територіальної цілісності та безпеки. А в ширшому плані – про сприяння розвитку і процвітанню Росії та Китаю за рахунок нарощування рівноправного, взаємовигідного співробітництва в економіці та гуманітарній сфері, про зміцнення зовнішньополітичної координації в інтересах побудови справедливого багатополярного світоустрою. Усе це зумовлює успішне майбутнє нашого всеосяжного і стратегічного партнерства в нову епоху”.

• “Торговельно-економічні відносини між нашими країнами розвиваються стрімкими темпами, демонструючи стійкий імунітет до зовнішніх викликів і кризових явищ. За останні 5 років ми змогли подвоїти російсько-китайський товарообіг: якщо 2019 року він налічував 111 мільярдів доларів, то торік сягнув уже 227,8 мільярда доларів. При цьому більш ніж на 90 відсотків розрахунки між нашими компаніями йдуть у національних валютах. Тому буде правильніше сказати, що двостороння торгівля зараз становить близько 20 трильйонів рублів, або майже 1,6 трильйона юанів. Китай уже 13 років посідає позицію нашого головного ділового партнера, а Росія 2023 року піднялася відразу на 4-е місце в рейтингу комерційних контрагентів КНР”.

• “Не раз наголошував і повторю: Росія і Китай століттями нерозривно пов’язані один з одним не тільки загальним протяжним кордоном, а й тісними культурними і людськими узами. У далекому минулому окремі відомості про Китай проникали в нашу країну завдяки купцям. Потім з’явилися перші посольства, було організовано Російську духовну місію в Пекіні, яка зробила воістину безцінний внесок у збір і систематизацію знань про Китай. Уже з XIX століття в Росії почалося вивчення китайської мови, пізніше виникли кафедри на базі вітчизняних університетів, велася робота зі складання словників”.

• “Росія, як і Китай, твердо стоїть на принципах різноманіття культур, виступає за їхню рівноправність і збереження національної самобутності. Ці та інші важливі питання були в центрі уваги Санкт-Петербурзького міжнародного культурного форуму, що пройшов у 2023 році. У ньому взяла найдіяльнішу участь представницька китайська делегація. Вільні дискусії, що відбулися на форумі, особливо важливі саме зараз, оскільки вони сприяють вибудовуванню шанобливого діалогу між цивілізаціями”.

• “Головування Росії в БРІКС набрало впевнений темп. Розгорнуто повномасштабну роботу за всіма трьома магістральними напрямами співробітництва: політика і безпека, економіка і фінанси, культура і гуманітарні контакти. Безумовно, одна з основних цілей російського головування – органічна інтеграція нових учасників у БРІКС. Активно допомагаємо їм вбудовуватися в напрацьовану мережу механізмів співпраці”.

• “Земля – колиска людства, наш спільний дім, і всі ми – її рівноправні жителі. Упевнений, цю точку зору поділяє більшість людей на планеті. Однак країни, що зараховують себе до так званого золотого мільярда, схоже, так не вважають. Західні еліти, очолювані США, відмовляються поважати цивілізаційне і культурне різноманіття, відкидають традиційні цінності, що формувалися століттями. У спробах утримати своє глобальне домінування вони привласнили собі право вказувати іншим народам, з ким їм можна дружити і співпрацювати, а з ким не можна. Відмовляють їм у праві обирати власні моделі розвитку. Не зважають на їхні суверенні інтереси. Як і в минулі часи, прагнуть забезпечити своє благополуччя за рахунок інших держав, вдаються для цього до неоколоніальних методів”.

• “Ми позитивно оцінюємо підходи Китаю до врегулювання української кризи. У Пекіні чудово розуміють її першопричини та глобальне геополітичне значення, що знайшло відображення в плані з 12 пунктів “Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи”, опублікованому в лютому 2023 року. Зафіксовані в документі ідеї та пропозиції свідчать про щире прагнення наших китайських друзів сприяти стабілізації ситуації”.

• “Що стосується нещодавно висловлених Головою КНР Сі Цзіньпіном додаткових чотирьох принципів вирішення конфлікту, то вони органічно доповнюють згаданий план. Запропоновані Пекіном реалістичні та конструктивні кроки – щодо досягнення миру через відмову від переслідування корисливих інтересів та постійного підвищення градусу напруженості, через мінімізацію негативного впливу конфлікту на світову економіку та стабільність глобальних промислових ланцюжків поставок – розвивають ідеї щодо необхідності подолання менталітету холодної війни, неподільності безпеки, дотримання норм міжнародного права та Статуту ООН в усій їхній сукупності та взаємозв’язку. І тому могли б бути покладені в основу політико-дипломатичного процесу, який би б брав до уваги занепокоєння Росії у сфері безпеки, сприяв встановленню довгострокового і стійкого миру”.

• “Росія готова до переговорів, ба більше, ми вели ці переговори. 15 квітня 2022 року в Стамбулі ми спільно з українською делегацією підготували проєкт майбутньої мирної угоди з урахуванням вимог української делегації, зокрема з питань забезпечення безпеки України в майбутньому. Ба більше, керівник української делегації парафував основні положення проєкту цього документа. Західні партнери переконували нас у тому, що для остаточного узгодження і підписання цієї угоди необхідно створити умови. І головне – відвести російські війська від столиці України – від Києва. Ми зробили це. Однак замість підписання мирної угоди українська сторона несподівано оголосила про припинення переговорів. Як пізніше заявили українські офіційні особи, зокрема й тому, що їхні західні союзники рекомендували їм продовжувати бойові дії і спільно з ними домагатися стратегічної поразки Росії. Ми від переговорів ніколи не відмовлялися”.

• “Сьогодні Росія входить до п’ятірки найбільших країн світу за паритетом купівельної спроможності. Тепер ми ставимо завдання увійти до четвірки найбільших економік планети. При цьому першочергове значення для нас має якість, ефективність розвитку всіх сфер, зростання добробуту наших громадян”.

Підсумки/прогнози:

У російсько-китайських відносинах склалася традиція: напередодні візиту лідера Росії до Китаю або Китаю до Росії в одному з найвпливовіших видань виходить інтерв’ю або розлога стаття високопоставленого гостя з викладенням його думок щодо стану і перспектив міждержавних відносин. Путін не став ламати традицію і фактично у своєму інтерв’ю Сіньхуа виклав основні цілі свого візиту. Тим паче, що вони були ще раз повторені під час підсумкової прес-конференції. Особливий інтерес викликає те, що Путін фактично повністю погодився із зовнішньополітичними доктринами Китаю і ще раз наголосив на готовності до переговорів з Україною (але на своїх умовах). При цьому він підкреслив, що його позиція з цього питання повністю узгоджується з позицією Китаю.

2. Візит Володимира Путіна до Китаю

У четвер, 16 травня, Володимир Путін прибув до Китаю з дводенним державним візитом на запрошення глави КНР Сі Цзіньпіна. За час візиту російський президент встиг відвідати Пекін і Харбін, а також провести офіційні переговори з лідером КНР, взяти участь у низці заходів, а також провести зустрічі з іншими високопоставленими чиновниками КНР. 

Одразу ж після прибуття Путіна до Пекіна відбулася церемонія офіційної зустрічі російського президента з Головою КНР Сі Цзіньпіном, під час якої глави двох держав представили членів своїх делегацій, після чого в Будинку народних зібрань відбулася перша офіційна бесіда двох лідерів у рамках поточного візиту. 

За підсумками переговорів лідери двох країн підписали спільну заяву про поглиблення відносин всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії, що вступають у нову епоху, в контексті 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.

Основні тези спільної заяви:

• “Сторони відзначають, що сучасні російсько-китайські відносини являють собою більш просунуту форму міждержавної взаємодії порівняно з військово-політичними союзами часів “холодної війни”, не носять блокового і конфронтаційного характеру, не спрямовані проти третіх країн”.

• “В умовах міжнародної турбулентності російсько-китайські відносини гідно проходять випробування стрімкими змінами у світі, демонструючи міцність і стабільність, переживають найкращий період у своїй історії. Сторони підкреслюють, що розвиток російсько-китайських відносин всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії, що вступають у нову епоху, відповідає корінним інтересам двох держав та їхніх народів, не ґрунтується на сьогохвилинних інтересах або кон’юнктурних розрахунках”.

• “Відносини між двома країнами мають потужну внутрішню рушійну силу і самостійну цінність. Сторони сповнені рішучості відстоювати свої законні права та інтереси, протидіяти будь-яким спробам завадити нормальному розвитку двосторонніх зв’язків, втручатися у внутрішні справи двох держав, обмежити економічний, технологічний або зовнішньополітичний потенціал Росії та Китаю”.

• “У Китаї вітають вибори Президента Російської Федерації, що успішно відбулися в березні 2024 року, і вважають, що вони відбулися на високому організаційному рівні, мали відкритий, об’єктивний і загальнонародний характер, а їхні підсумки переконливо свідчать про широку підтримку державної політики, що проводиться російською владою, важливою частиною зовнішнього курсу якої є розвиток дружніх відносин із Китайською Народною Республікою”.

• “Китайська Сторона категорично засуджує всіх організаторів, виконавців і пособників нелюдського терористичного акту, скоєного 22 березня 2024 року в Московській області, заявляє про абсолютну неприйнятність атак проти мирного населення та підтримку рішучих дій Російської Сторони, спрямованих на боротьбу з терористичними й екстремістськими силами, підтримання миру й стабільності в країні”.

• “Російська Сторона підтверджує прихильність принципу “одного Китаю”, визнає, що Тайвань є невід’ємною частиною Китаю, виступає проти незалежності Тайваню в будь-якій формі, твердо підтримує дії Китайської Сторони щодо захисту власного суверенітету і територіальної цілісності, а також щодо об’єднання країни. Китайська Сторона підтримує зусилля Російської Сторони щодо забезпечення безпеки і стабільності, національного розвитку і процвітання, суверенітету і територіальної цілісності, виступає проти втручання ззовні у внутрішні справи Росії”.

• “Сторони відзначають наростаючу динаміку глобальних змін, що відбуваються, зміцнення позицій і зростання реальних можливостей держав Глобального Півдня і регіональних країн-лідерів. Дедалі виразніше проступають контури поліцентричного світоустрою. Такі об’єктивні чинники прискорюють перерозподіл потенціалу, ресурсів і перспектив розвитку на користь держав з ринками, що формуються, і країн, що розвиваються, сприяють демократизації міжнародних відносин і міжнародної справедливості”.

• “Сторони виступають проти втручання у внутрішні справи суверенних країн, введення односторонніх санкцій, що не мають міжнародно-правових підстав і не схвалені Радою Безпеки ООН, а також екстериторіального застосування національного права і проведення ідеологічних розділових ліній. Сторони наголошують, що неоколоніалізм і гегемонізм повністю суперечать віянням часу, закликають до рівноправного діалогу і розвитку партнерських відносин з метою сприяння контактам і обміну досвідом між цивілізаціями”.

• “Сторони продовжать твердо відстоювати непорушність підсумків Другої світової війни і сформований післявоєнний світопорядок, закріплені в Статуті ООН, а також протистояти спробам заперечення, спотворення і фальсифікації історії Другої світової війни. Сторони наголошують на важливості правильного історичного виховання, збереження та неприпустимості осквернення або руйнування меморіалів часів світової війни з фашизмом і рішуче засуджують дії з героїзації нацизму та мілітаризму, а також спроби їхнього відродження. У цьому контексті Сторони мають намір гідно відзначити майбутні 2025 року 80-річчя Перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні та Перемоги у Війні опору китайського народу японській агресії, спільно просувати достовірну інтерпретацію історії Другої світової війни”.

• “Сторони із задоволенням відзначають поступальне просування і позитивні результати російсько-китайської практичної взаємодії в усіх сферах, підтверджують готовність і надалі поглиблювати багатопланову кооперацію і тісну координацію на основі принципу взаємної вигоди, спільно долати зовнішні виклики та несприятливі чинники, підвищувати ефективність двосторонньої співпраці на користь її стабільного і високоякісного розвитку”.

• “Сторони підтверджують прагнення сприяти формуванню більш справедливого і стійкого багатополярного світопорядку, а також неухильній повазі та дотриманню цілей і принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємозв’язку, захищати справжню багатосторонність. Сторони надають особливого значення необхідності подальшої активізації діяльності Групи друзів на захист Статуту ООН”.

• “Сторони вважають спільну роботу в рамках Шанхайської організації співробітництва важливим напрямком поглиблення відносин всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії між двома державами. Вони продовжать скоординовані зусилля з метою подальшого розвитку ШОС як авторитетного і впливового багатостороннього об’єднання, підвищення її ролі у формуванні нового справедливого, стійкого і багатополярного світопорядку”.

• “Сторони із занепокоєнням констатують, що нинішній стан справ у галузі міжнародної безпеки характеризується наростанням конфліктності на регіональному та глобальному рівнях, загальною нестабільністю, а також посиленням стратегічних ризиків унаслідок загострення міждержавних суперечностей, зокрема між ядерними державами”.

• “Підтверджуючи прихильність Спільній заяві лідерів п’яти держав, що володіють ядерною зброєю, щодо запобігання ядерній війні та недопущення гонки озброєнь від 3 січня 2022 року і насамперед установці на те, що в ядерній війні не може бути переможців, і її ніколи не слід розв’язувати, Сторони знову закликають усі країни-учасниці цього документа на практиці дотримуватися його положень”.

• “Російська Сторона позитивно оцінює об’єктивну і неупереджену позицію Китаю щодо українського питання, поділяє підхід, згідно з яким конфлікти мають вирішуватися на основі Статуту ООН у всій його повноті та сукупності”.

• “Російська Сторона вітає готовність Китайської Сторони відігравати конструктивну роль у питанні політико-дипломатичного врегулювання української кризи”.

• “Сторони наголошують на необхідності припинення будь-яких кроків, що сприяють затягуванню бойових дій і подальшій ескалації конфлікту, закликають запобігти його переходу в неконтрольовану фазу, наголошують на важливості діалогу як оптимальної форми вирішення української кризи”.

• “Сторони виходять із того, що для сталого врегулювання української кризи необхідно усунути її першопричини та дотримуватися принципу неподільності безпеки, враховувати законні інтереси і заклопотаності всіх країн у сфері безпеки”.

За підсумками проведених переговорів Сі Цзіньпін і Володимир Путін взяли участь у спільній пресконференції, під час якої відзначили перші результати візиту, а також зробили заяви за підсумками переговорів, які відбулися.

Ключові тези:

• Сі Цзіньпін: “Китай і Росія показали іншим приклад вибудовування міждержавних відносин нового типу і відносин між великими сусідами. Усе це стало можливим завдяки тому, що обидві сторони прихильні наступним п’яти принципам”.

• Сі Цзіньпін: “Перше – на основі взаємоповаги твердо підтримувати один одного з питань, що стосуються корінних інтересів обох сторін. Ми з Президентом Путіним єдині в тому, що нам вдалося виробити нову модель розвитку відносин між великими і сусідніми державами саме на основі поваги, рівності та взаємної рішучої підтримки в питаннях, які представляють ключові інтереси й актуальні занепокоєння один одного”.

• Сі Цзіньпін: “Друге – дотримуватися обопільного виграшу для формування нової архітектури взаємовигідного співробітництва. Минулого року наш товарообіг перевищив 240 мільярдів доларів США, збільшившись майже в 2,7 раза порівняно з показником десятирічної давності”.

• Сі Цзіньпін: “Третє. Дотримуватися багатовікової дружби і передавати факел цієї дружби з покоління в покоління. Китай і Росія славляться давньою історією і блискучою культурою. Твори Пушкіна і Толстого читають у простих китайських сім’ях. Традиційна китайська культура в особі пекінської опери і тайцзицюань користується великою популярністю серед російського народу”.

• Сі Цзіньпін: “Четверте. У дусі стратегічної взаємодії просувати відмінності глобального управління у правильному руслі. Китай і Росія твердо відстоюють ооноцентричну міжнародну систему і заснований на міжнародному праві світопорядок, тісно координують позиції на таких багатосторонніх майданчиках, як ООН, АТЕС і “велика двадцятка”, просувають становлення багатополярного світу і процес економічної глобалізації за рахунок справжньої багатосторонності”.

• Сі Цзіньпін: “П’яте. Просувати політичне врегулювання проблем гарячих точок заради правди і справедливості. У сьогоднішньому світі все ще лютує менталітет холодної війни. Одностороння гегемонія, блокова конфронтація і політика сили безпосередньо загрожують миру в усьому світі та безпеці всіх країн”.

• Сі Цзіньпін: “Китайська сторона сподівається на якнайшвидше відновлення миру і стабільності на європейському континенті та готова продовжувати свою конструктивну роль. У народі Китаю кажуть: кора утворюється за рахунок накопичення землі, а океан формується за рахунок накопичення води. Завдяки 75-річним зусиллям багатовікова дружба і всебічне співробітництво Китаю і Росії формують потужну силу для подолання труднощів і підкорення нових вершин”.

• Путін: “У теплій, товариській і конструктивній атмосфері обговорили сьогодні з Головою Сі Цзіньпіном стан і перспективи двостороннього співробітництва. Із задоволенням констатували інтенсивність діалогу у сфері політики, безпеки, високу, поступальну динаміку економічних обмінів, розширення гуманітарних контактів, ефективну координацію на міжнародній арені”.

• Путін: “Російсько-китайська взаємодія в енергетиці не обмежується тільки вуглеводнями. Зміцнюється співпраця в мирному атомі. Росатом зводить на території КНР енергоблоки російського дизайну на Тяньваньській АЕС і АЕС Сюйдапу. Введення їх в експлуатацію зробить помітний внесок в енергозабезпечення китайської економіки, допоможе в постачанні китайських підприємств і домогосподарств недорогою і чистою енергією”.

• Путін: “Зі свого боку, за сприяння китайських партнерів у підмосковному місті Дубна на базі Об’єднаного інституту ядерних досліджень будується прискорювальний комплекс NICA. Експерименти і досліди на цьому колайдері дадуть змогу реалізувати проривні мегасаєнс-проєкти, які за масштабом не під силу поодинці жодній країні світу”.

• Путін: “Росія і Китай найенергійнішим чином розвивають культурно-гуманітарне співробітництво. Як уже згадувалося, 2024-2025 роки оголошені в наших країнах “перехресними” роками культури. Їхній офіційний старт буде дано сьогодні ввечері. Програма “перехресних” років вельми широка: вона охоплює безліч різнопланових культурних заходів, які відбудуться в 38 містах Росії і 51 місті Китаю. Серед них фестивалі та ярмарки, гастролі театрів і льодові шоу, музейні виставки, кінопокази та багато іншого”.

• Путін: “Обидві країни проводять незалежну і самостійну зовнішню політику. Ми солідарно працюємо над формуванням більш справедливого і демократичного багатополярного світоустрою, що має спиратися на центральну роль Організації Об’єднаних націй та її Ради Безпеки, міжнародне право, культурно-цивілізаційне різноманіття, вивірений баланс інтересів усіх учасників світового співтовариства”.

• Путін: “Вважаємо за необхідне вести справу до побудови надійної та адекватної архітектури безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, в якій немає місця закритим військово-політичним альянсам. Ми вважаємо, що створення таких альянсів дуже шкідливе і контрпродуктивне”.

Того ж дня Володимир Путін провів зустріч із Прем’єром Державної ради Китайської Народної Республіки Лі Цяном. Сторони також обговорили актуальні двосторонні відносини між двома державами.

Ключові тези:

• Путін: “За сім з половиною десятиліть російсько-китайські відносини динамічно розвивалися і вийшли на безпрецедентно високий рівень. Вони вибудовуються на міцній основі добросусідства, рівноправності, взаємної поваги і підтримки. Саме такий стратегічний курс відповідає корінним інтересам народів Росії та Китаю”.

• Путін: “Ключовою профільною сферою взаємодії є енергетика. Росія – надійний постачальник енергоносіїв для зростаючої китайської економіки. До речі, минулого року досягнуто рекордного рівня поставок дружньому Китаю російських нафти, газу, вугілля”.

• Путін: “Розширюємо кооперацію в промисловості, включно з автомобільною, збільшуємо товарообіг у сільському господарстві. Узгоджені та реалізуються плани у сфері високих технологій та інновацій, включно з космосом, атомною енергетикою. Є відчутні результати в галузі будівництва транспортної інфраструктури”.

• Путін: “Поглиблюються гуманітарні зв’язки. Реалізуємо численні заходи, “дорожні карти” гуманітарного співробітництва до 2030 року у сферах освіти, культури, охорони здоров’я, спорту, засобів масової інформації, кінематографії, туризму, архівної справи та молодіжної політики”.

Також Володимир Путін взяв участь у церемонії покладання вінка до пам’ятника Народним героям Китаю, після чого попрямував до Державного Великого театру Китаю, де спільно з головою КНР Сі Цзіньпіном відкрили “перехресні” роки культури Росії та Китаю.

Ключові тези:

• Сі Цзіньпін: “Минулого року ми з Президентом Путіним домовилися оголосити 2024-2025 роки роками культури Китаю і Росії. Упевнений, що цикл барвистих заходів, який стартує сьогодні, послужить додатковим поштовхом для розвитку багатовікової китайсько-російської дружби, зміцнення взаєморозуміння між нашими народами”.

• Сі Цзіньпін: “Як одна з добрих традицій культурно-гуманітарного зв’язку Китаю і Росії тематичні роки є характерною рисою і моментом, що вирізняється, в літописі двосторонніх відносин, користуються вельми широкою популярністю серед народів наших країн. Дев’ятий за рахунком організований двома країнами “перехресний” рік охоплює різноманітні цікаві заходи гуманітарних обмінів, які дають змогу задіяти потенціал двостороннього співробітництва у сфері культури та відкривають нові горизонти культурно-гуманітарних зв’язків Китаю і Росії”.

• Путін: “Наша країна також надала масштабну допомогу на початковому етапі становлення нової китайської держави, сприяла зміцненню її незалежності та суверенітету. Ми, звичайно ж, раді, що китайський народ під керівництвом Комуністичної партії зміг домогтися таких вражаючих успіхів у розвитку своєї країни. Наповнити свою стародавню цивілізацію потужною життєвою енергією”.

• Путін: “Вельми символічно, що до ювілею російсько-китайських відносин приурочений і такий масштабний спільний проєкт, як роки культури Росії та Китаю. Програма “перехресних” років дуже широка: до неї увійшли гастролі столичних і регіональних театрів, циркові та кінематографічні фестивалі, музейні та бібліотечні виставки і форуми, ярмарки культури, мистецтва, спортивні змагання”.

У п’ятницю, 17 травня, Володимир Путін прибув до Харбіна, де взяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятника радянським воїнам, оглянув російські та китайські виставкові стенди в рамках VIII російсько-китайського ЕКСПО, яке проходить у Харбіні 17-21 травня, а також відвідав храм Покрова Пресвятої Богородиці в Харбіні. Також, у рамках візиту Путіна до Харбіна, відбулася його бесіда із Заступником Голови Китайської Народної Республіки Хань Чженом.

По завершенню участі в офіційних заходах, Володимир Путін відвідав Харбінський політехнічний університет і провів зустріч із китайськими та російськими студентами і викладачами вишу.

Ключові тези:

• “Якщо в правильному напрямі вкласти зерно, ставитися до нього дбайливо, воно дає такі хороші сходи: з невеликого училища, спрямованого на підготовку кадрів, яких потребувала тоді країна, виріс такий чудовий, великий вищий навчальний заклад, що бурхливо розвивається та відповідає всім вимогам сьогодення”.

• “Під час вчорашніх переговорів із Головою Сі Цзіньпіном ми із задоволенням констатуємо, що науково-освітня співпраця посідає одне з пріоритетних місць у розвитку всього комплексу російсько-китайських відносин, всеохоплюючого партнерства та стратегічної взаємодії – у цих словах, хочу теж звернути на це увагу, великий зміст: саме всеохоплюючого партнерства та стратегічного співробітництва, взаємодії. Про це наочно свідчать і конкретні кроки, які ми робимо, і результати, яких ми досягаємо”.

• “Харбінський університет є кузнею кадрів для атомної промисловості КНР. І, до речі, його випускники беруть діяльну участь у реалізації проєктів “Росатома” зі спорудження на території КНР енергоблоків російського дизайну на Тяньваньській АЕС і АЕС “Сюйдапу””.

• “Наразі наукові спільноти двох країн працюють над технічними рішеннями, які дадуть змогу радикально зменшити вуглецеві викиди. Реалізується програма створення так званих карбонових полігонів. Ми вже в Росії здійснюємо ці проєкти. Тестуються технології зниження вуглеводневого сліду. Заплановані спільні заходи в частині сертифікації “зеленої” електроенергії, водневої та вітрової електроенергії”.

За підсумками дводенного державного візиту до Китаю Володимир Путін взяв участь у прес-конференції, де відповів на запитання російських і китайських журналістів. 

Ключові тези:

• “Статус візиту – офіційний, державний, але це суто робоча поїздка, без жодного сумніву. З ранку до вечора провели практично цілий день разом із Головою, з його колегами. Дуже багато тем було піднято для обговорення”.

• “Розвиток, ми вважаємо, має бути конструктивним, має бути мирним, без жодного сумніву. Він має враховувати не тільки наші інтереси, а й інтереси всіх учасників міжнародного спілкування”.

• “І звичайно, потрібно зміцнити багатополярний світ, що складається. У тому, що він зараз на наших очах складається, світ стає багатополярним, немає жодних сумнівів. Думаю, що всі це прекрасно розуміють, усвідомлюють це. І важливо, щоб ті, хто намагається зберегти свою монополію на ухвалення рішень у світі з усіх питань, розуміючи це, – а я думаю, що вони це прекрасно розуміють, та я і не думаю, я знаю, вони це прекрасно розуміють, – щоб вони, розуміючи це, зробили все, що від них у цьому разі залежить, щоб цей процес був природним, повторю ще раз, мирним, безконфліктним, і щоб думки всіх учасників міжнародного процесу враховувалися в повному обсязі, щоб усі ми шукали компроміси в досить складних рішеннях, перед якими всі ми стоїмо”.

• “Тема врегулювання української кризи порушувалася. Голова КНР виклав мені основні тези того, про що йшлося під час його нещодавньої поїздки до Європи, виклав свою позицію, пов’язану з китайськими мирними ініціативами. Ми вже неодноразово говорили, вважаємо, що Китай щиро прагне до того, щоб врегулювати цю проблему, пропонує різні варіанти, поводиться дуже гнучко і, на мій погляд, щиро прагне до вирішення цієї проблеми. Ми обговорювали це досить докладно”.

• “Що стосується наших контрпартнерів, так скажімо, у даному випадку це стосується українського керівництва та його заокеанських господарів насамперед, європейських, – ну що ж? Ми про це багато разів говорили. Коли наші війська стояли під Києвом, нам що було сказано з боку наших західних партнерів: не можна підписувати документи, якщо з протилежного боку до скроні приставлено пістолет. “Що треба зробити?” – з нашого боку ми запитали. “Треба відвести війська від Києва”. Ми зробили це. Наступного дня вони викинули всі наші домовленості в смітник і сказали: ну тепер будемо воювати до кінця. А їхні західні куратори зайняли позицію, відому тепер усьому світу: перемогти Росію на полі бою, завдати їй стратегічної поразки”.

• “Тобто підведемо риску під цією частиною відповіді на Ваше запитання: нас укотре обдурили. Тепер ми маємо зрозуміти, з ким і як ми повинні мати справу, можемо мати справу, кому і якою мірою ми можемо довіряти”.

• “Ми, звісно, зараз аналізуємо все, що відбувається в цьому плані на цьому напрямі, дивимося, звісно, на те, що відбувається навколо анонсованої всіма зустрічі у Швейцарії, у Женеві – по-моєму, там збираються. Ми ніяких формул, яких ми знати не знаємо, обговорювати, звичайно, не збираємося”.

• “Але ми ніколи не відмовлялися від переговорів, на відміну від української сторони. Це вони вийшли з переговорного процесу, вони заявили про те, що збираються завдати нам стратегічної поразки. І вони сказали про те, що “будемо воювати до кінця”, власне, не до кінця, а до останнього українця. Вони все це зробили своїми руками”.

• “У нас є база для переговорного процесу, те, про що ми домовилися в Стамбулі, і те, під чим фактично, під витягом із цього об’ємного документа, було поставлено підпис глави української делегації. Він його парафував. У нас же документ лежить, підпис його стоїть. Які ще там додаткові умови, яких ми ніколи не чули, нічого про це не знаємо?”.

• “Що стосується того, що відбувається на Харківському напрямку, – це теж їхня провина, тому що вони обстрілювали і продовжують, на жаль, обстрілювати житлові квартали прикордонних територій, включно з Бєлгородом. Там же цивільні люди гинуть, усе ж очевидно. Стріляють прямо по центру міста, по житлових кварталах. Я говорив публічно, що, якщо це триватиме, ми змушені будемо створити зону безпеки, “санітарну зону”. Ось це ми і робимо”.

• “Санкції третинні, або щодо третіх країн – учасників економічної діяльності, звісно, подвійно або потрійно нелегітимні, тому що якщо їх ухвалюють без рішення Радбезу ООН, то вони загалом нелегітимні. А щодо третіх країн це зовсім уже виходить за рамки здорового глузду”.

• “Ми довго, майже півтора місяця, вели копіткі переговори спочатку в Мінську, потім у Стамбулі, досягли певних компромісів. Українська сторона поставила підпис під вичавкою з цих документів. Він сам по собі товстий такий, здоровий, а вижимка – принципові питання, викладені, були парафовані українською стороною. Але ми над цим працювали. Тепер якісь формули, засновані на чому? На “хотєлках”, а не на реальній ситуації. Ну це неможливо обговорювати”.

• “Але ми готові до обговорення. Ми ніколи не відмовлялися. Я ж зараз сказав, це ж не жарт, я ж нічого не придумав. Щойно війська відвели, одразу західники сказали Україні: не підписувати, воюйте. Ті взяли під козирок, виконують. А нам тут же було сказано: тепер будемо воювати до останнього. Ось що нам сказано. Більше переговорів ніяких не буде”.

• “Ми раніше з ним [Володимиром Зеленським] спілкувалися, були в постійному контакті до того, як конфлікт вийшов у гостру фазу збройної боротьби”.

• “З приводу легітимності. На це питання насамперед мають відповісти політична і правова системи самої України. Там у Конституції є всякі варіанти. Це питання оцінки. Цю оцінку, звісно, насамперед має дати Конституційний суд і взагалі, навіть сказав би так, політична система самої України. Але для нас це, звісно, має значення, тому що, якщо справа дійде до підписання якихось документів, звісно, ми маємо підписувати документи в такій доленосній галузі з легітимною владою, це факт очевидний. Але, повторюю ще раз, відповісти на це питання повинні політична і юридична (правова) системи самої України”.

Підсумки/прогнози: 

Незважаючи на пишну зустріч, організовану китайським лідером Володимиру Путіну, результат візиту Путіна в Пекін і Харбін більш ніж скромний. Путіну не вдалося домогтися від Сі Цзіньпіна підписання угоди про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” (перед віце-прем’єром Олександром Новаком стоїть завдання додатково провести переговори з Китаєм із цього питання). Також не вдалося домовитися про повне відновлення фінансових операцій, перехід на виключно національні валюти у взаєморозрахунках і про поступову дедоларизацію економіки. Угоди, які сторони підписали (про охорону уссурійських тигрів, про денонсацію договорів, що давно втратили значення, про експорт яловичини і топінамбура, про прикордонні ініціативи) – явно не той пакет, на який розраховував Путін. Однак важливо те, що Сі показав: він не прогинатиметься під тиск Заходу і не відмовлятиметься від військово-технічного співробітництва з Росією. Рішення про проведення спільних військових навчань – показове. Складається враження, що Китай навмисно тримає Росію на певній дистанції, час від часу наближаючи її і даючи зрозуміти, що сторони мають партнерські відносини, а союзників Китай не потребує (Китай визнає два стани – або партнерство, або васалітет іншої держави, але не союзництво). 

3. Кадрові перестановки в Адміністрації президента РФ

У вівторок, 14 травня, Володимир Путін підписав указ про призначення в керівництві Адміністрації президента, чим остаточно затвердив її новий склад. Незважаючи на низку чуток, главою адміністрації залишився Антон Вайно, також свої посади зберегли і багато інших функціонерів. Згідно з указом Путіна, новий склад керівництва Адміністрації має такий вигляд:

• Вайно Антон Едуардович – Керівник Адміністрації Президента;

• Громов Олексій Олексійович – перший заступник Керівника Адміністрації Президента;

• Кирієнко Сергій Владиленович – перший заступник Керівника Адміністрації Президента;

• Козак Дмитро Миколайович – заступник Керівника Адміністрації Президента;

• Магомедов Магомедсалам Магомедалієвич – заступник Керівника Адміністрації Президента;

• Орєшкін Максим Станіславович – заступник Керівника Адміністрації Президента;

• Островенко Володимир Євгенович – заступник Керівника Адміністрації Президента;

• Пєсков Дмитро Сергійович – заступник Керівника Адміністрації Президента – прес-секретар Президента.

• Дюмін Олексій Геннадійович – помічник Президента;

• Мединський Володимир Ростиславович – помічник Президента;

• Миронов Дмитро Юрійович – помічник Президента;

• Патрушев Микола Платонович – помічником Президента;

• Ушаков Юрій Вікторович – помічник Президента;

• Фурсенко Андрій Олександрович – помічник Президента;

• Едельгерієв Руслан Сайд-Хусайнович – помічник Президента;

• Бричева Лариса Ігорівна – помічник Президента – начальником Державно-правового управління Президента;

• Калімулін Дмитро Рафаельєвич – помічником Президента – начальник Референтури Президента;

• Шальков Дмитро Владиславович – помічником Президента – начальником Контрольного управління Президента;

• Китаєв Владислав Миколайович – керівником протоколу Президента;

• Щеголєв Ігор Олегович – повноважний представник Президента в Центральному федеральному окрузі;

• Гуцан Олександр Володимирович – повноважний представник Президента в Північно-Західному федеральному окрузі;

• Устинов Володимир Васильович – повноважний представник Президента в Південному федеральному окрузі;

• Чайка Юрій Якович – повноважний представник Президента в Північно-Кавказькому федеральному окрузі;

• Комаров Ігор Анатолійович – повноважний представник Президента в Приволзькому федеральному окрузі;

• Якушев Володимир Володимирович – повноважний представник Президента в Уральському федеральному окрузі;

• Серишев Анатолій Анатолійович – повноважний представник Президента в Сибірському федеральному окрузі;

• Кобяков Антон Анатолійович – радником Президента;

• Левітін Ігор Євгенович – радник Президента (окремим указом на Левітіна покладено обов’язки спеціального представника Президента з міжнародного співробітництва у сфері транспорту);

• Фадєєв Валерій Олександрович – радник Президента;

• Ямпольська Олена Олександрівна – радник Президента;

• Іванов Сергій Борисович – спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту;

• Муравйов Артур Олексійович – повноважний представник Президента в Раді Федерації Федеральних Зборів;

• Мінх Гаррі Володимирович – повноважний представник Президента в Державній Думі Федеральних Зборів;

• Коновалов Олександр Володимирович – повноважний представник Президента в Конституційному Суді;

• Казарінов Михайло Анатолійович – заступник керівника протоколу Президента;

• Свиридов Юрій Костянтинович – заступник прес-секретаря Президента.

Підсумки/прогнози:

Значною мірою Адміністрація президента Російської Федерації не зазнала серйозних змін. Хоча напередодні інавгурації багато хто прогнозував серйозні кадрові перестановки – аж до звільнення Антона Вайно, Дмитра Козака, Юрія Ушакова і ще низки осіб. Насправді найважливішими змінами стали прихід на посаду помічника президента Миколи Патрушева і призначення на посаду заступника глави Адміністрації Максима Орєшкіна. Ці призначення показують, що Адміністрація посилилася і президент буде ще більше через свою Адміністрацію контролювати виконавчу вертикаль влади, а також процеси в країні загалом. Ще одним важливим призначенням стало довгоочікуване переведення на роботу до Москви колишнього губернатора Тульської області Олексія Дюміна – колишнього охоронця президента і людини, яка неформально курувала Сили спеціальних операцій і приватні військові компанії. Експерти вказують на посилення ролі помічника президента Ігоря Левітіна. В іншому Адміністрація та її структурні підрозділи не зазнали істотних змін. 

4. Затвердження нового Уряду РФ

У вівторок, 14 травня, Володимир Путін підписав указ про затвердження нового Уряду РФ. Як і у випадку з Адміністрацією президента, крісло глави уряду зберіг Михайло Мішустін. Також у новому уряді зберегли свої позиції багато міністрів. Однак є і низка кардинальних змін. Згідно з підписаним указом, склад нового Уряду РФ має такий вигляд:

• Мішустін Михайло Володимирович – Голова Уряду; 

• Мантуров Денис Валентинович – Перший заступник Голови Уряду;

• Голікова Тетяна Олексіївна – Заступник Голови Уряду;

• Григоренко Дмитро Юрійович – Заступник Голови Уряду – Керівник Апарату Уряду;

• Новак Олександр Валентинович – Заступник Голови Уряду;

• Оверчук Олексій Логвинович – Заступник Голови Уряду;

• Патрушев Дмитро Миколайович – Заступник Голови Уряду;

• Савельєв Віталій Геннадійович – Заступник Голови Уряду;

• Трутнєв Юрій Петрович – Заступник Голови Уряду – повноважний представник Президента в Далекосхідному федеральному окрузі;

• Хуснуллін Марат Шакирзянович – Заступником Голови Уряду;

• Чернишенко Дмитро Миколайович – Заступник Голови Уряду;

• Колокольцев Володимир Олександрович – Міністр внутрішніх справ;

• Куренков Олександр В’ячеславович – Міністр у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих;

• Лавров Сергій Вікторович – Міністр закордонних справ;

• Бєлоусов Андрій Ремович – Міністр оборони;

• Чуйченко Костянтин Анатолійович – міністр юстиції;

• Наришкін Сергій Євгенович – директор Служби зовнішньої розвідки; 

• Бортніков Олександр Васильович – директор Федеральної служби безпеки;

• Золотов Віктор Васильович – директор Федеральної служби військ національної гвардії – головнокомандувач військ національної гвардії;

• Кочнєв Дмитро Вікторович – директор Федеральної служби охорони;

• Лінц Олександр Леонідович – начальник Головного управління спеціальних програм Президента;

• Мурашко Михайло Альбертович – міністр охорони здоров’я;

• Любимова Ольга Борисівна – міністр культури;

• Фальков Валерій Миколайович – міністр науки і вищої освіти;

• Козлов Олександр Олександрович – міністр природних ресурсів та екології;

• Аліханов Антон Андрійович – Міністр промисловості та торгівлі;

• Кравцова Сергія Сергійовича – міністром освіти;

• Чекунков Олексій Олегович – Міністр з розвитку Далекого Сходу та Арктики;

• Лут Оксана Миколаївна – міністр сільського господарства;

• Дегтярьов Михайло Володимирович – міністр спорту;

• Файзуллін Ірек Енварович – Міністр будівництва та житлово-комунального господарства;

• Старовойт Роман Володимирович – міністр транспорту;

• Котяков Антон Олегович – Міністр праці та соціального захисту;

• Силуанов Антон Германович – міністр фінансів;

• Шадаєв Максут Ігорович – Міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій;

• Решетніков Максим Геннадійович – міністр економічного розвитку;

• Цивільов Сергій Євгенович – міністр енергетики.

Підсумки/прогнози:

Найбільшою сенсацією стало призначення на посаду міністра оборони Андрія Білоусова – людини, далекої від оборонної сфери, економіста. Очевидно, Білоусову поставлено завдання навести лад в армії, особливо щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення, припинити корупцію і зловживання. Перехід на роботу в Москву низки губернаторів (Аліханова, Цивільова, Старовойта, Дегтярьова) мав продемонструвати наявність соціальних ліфтів. Загалом Путін вирішив урівноважити інтереси кількох груп, особливо Ковальчуків і Чемезова. Зміцнення Мішустіна “практиком” Мантуровим також показове: Чемезов, незважаючи на прогнози скептиків, посилив свої апаратні позиції. 

5. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У понеділок, 13 травня, Володимир Путін провів традиційну онлайн-нараду з постійними членами Ради Безпеки. Згідно з офіційними даними, основною темою наради стало вибудовування відносин із нашими найближчими сусідами, з незалежними державами, що утворилися на пострадянському просторі.

У своєму вступному слові Володимир Путін зазначив, що в новому політичному циклі Росії необхідно приділити цьому ще більше уваги і поговорити про те, як вибудовувати цю роботу з усіх точок зору, включно з організаційною. Основним доповідачем на нараді виступив міністр закордонних справ Сергій Лавров. 

Підсумки/прогнози:

Тема вибудовування відносин із сусідами, по суті, звелася до обговорення майбутнього ОДКБ і відносин із Білоруссю, куди одразу ж після наради почали надходити ешелони з технікою, а також спрогнозували перекидання живої сили. Тобто, тема найближчих сусідів цікавила в конкретному військово-політичному прикладному значенні. 

6. Зустріч Володимира Путіна з командувачами військ військових округів

У середу, 15 травня, Володимир Путін провів зустріч із командувачами військ військових округів. Під час зустрічі російських президент привітав учасників з 9 травня, обговорив актуальні питання, що стосуються ситуації на фронті, а також представив нового міністра оборони. Також Путін подякував за роботу Сергію Шойгу, зазначивши, що його досвід стане в пригоді на новій посаді. 

Ключові тези:

• Путін: “Робота йде за планом, затвердженим і підготовленим командуванням угруповання, Генеральним штабом, і всі поставлені завдання виконуються. Не тільки за результатами минулого року, хочу це ще раз сказати, були відбиті всі контратаки супротивника, а й починаючи з цього року наші війська за всіма напрямками постійно, щодня покращують своє становище”.

• Путін: “Ми бачимо, що робить “неонацистський режим” у прикордонній смузі. Так вони чинили протягом усіх років починаючи з 2014 року, коли ми намагалися мирними засобами врегулювати цей конфлікт. Нічого, на жаль, не вийшло, і ми змушені були приступити до захисту наших людей на цих територіях за допомогою Збройних Сил. Але чим ефективніше ви працюєте на лінії бойового зіткнення, тим більше у нас шансів вирішити це питання мирним шляхом. Ми до цього завжди прагнули, і я завжди про це говорив”.

• Путін: “Хочу подякувати Сергію Кужугетовичу Шойгу за те, що було зроблено ним упродовж попередніх років з будівництва Збройних Сил, з надання їм нового вигляду. Думаю, що у нас ні в кого немає сумнівів у тому, що цей вигляд послідовно створюється, зокрема й стосовно вимог сьогоднішнього дня, до вимог сучасних способів ведення збройної боротьби”.

• Путін: “Новим міністром оборони призначено Бєлоусова Андрія Ремовича. Пов’язано це не в останню чергу з тим, що витрати на військову складову зростають. Нагадаю, що в середині 1980-х років сукупні витрати Радянського Союзу на оборону і безпеку становили приблизно 13 відсотків. У 2024 році, у поточному році, у нас сукупні витрати на оборону і безпеку становитимуть приблизно 8,7 відсотка. Можливо, буде трохи більше. Приблизно – 8,7 відсотка. Це, звичайно, не 13 відсотків, як було в Радянському Союзі, але все-таки вже солідна величина, це великий ресурс, і ми зобов’язані розпорядитися ним дуже дбайливо та ефективно”.

• Путін: “Міністр оборони, який залишив цю посаду, окрім виконання обов’язків Секретаря Ради Безпеки, буде вести і Комісію ВПК, яка функціонує при Президентові, і займатиметься організацією роботи Федеральної служби зі співробітництва із зарубіжними країнами. Думаю, що Сергій Кужугетович, як ніхто інший, розуміє і необхідність забезпечувати наші зобов’язання перед партнерами у сфері постачання озброєнь і військової техніки на зовнішній ринок, з огляду на те, що насамперед ми повинні забезпечити потреби наших Збройних Сил”.

Підсумки/прогнози:

Путін провів перестановки у військах, призначивши нових командувачів і провівши горизонтальні переміщення вищого командного складу армії. На його думку, не можна допускати, щоб генерали засиджувалися на одному напрямку. Насамперед ротації покликані не допустити змов, а також домогтися поліпшення якості командування (Путін дивиться на ефективність того чи іншого генерала). Цікаво, що Путін не поїхав на колегію Міністерства оборони. Колегію проводив начальник Генштабу генерал Герасимов. Причина, ймовірно, в тому, що Путін не хотів зустрічатися із заступниками міністра оборони та керівниками управлінь міністерства. Путін запросив до Кремля командувачів військовими округами, начальника Генштабу і його заступника Теплинського. Там він представив нового міністра оборони Андрія Білоусова, заявив про збереження за генералом Герасимовим керівництва Генштабом і про кадрові ротації. За словами Путіна, Білоусов на посаді глави Міноборони РФ має продовжувати те, чим займався все життя – економікою. Путін також повідомив, що його помічник Олексій Дюмін займеться наданням допомоги уряду і компаніям у сфері забезпечення засобами боротьби Збройних сил. Раніше за це відповідав Дмитро Медведєв. Колишнього командувача Південного військового округу генерала Кузовльова призначено командувачем Московського військового округу. Кузовльов раніше вже командував Західним військовим округом. Командувач Західним військовим округом генерал Нікіфоров очолив головний штаб сухопутних військ. Тимчасовим виконувачем обов’язків командувача Південного військового округу призначено генерала Анашкіна. Він очолював контингент у Нагірному Карабасі і командував 8-ю гвардійською загальновійськовою армією. Командувачем Східного військового округу став генерал Олександр Санчик, який раніше командував штабом цього округу. Генерал Рустам Мурадов відправлений у відставку. 

7. Нарада з питань розвитку оборонно-промислового комплексу

У середу, 15 травня, Володимир Путін провів нараду з питань розвитку оборонно-промислового комплексу. Основною темою наради стало забезпечення потреби ЗС РФ для ефективної роботи в зоні бойового зіткнення в рамках проведення так званої “СВО”.

заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, секретар Ради Безпеки Сергій Шойгу, перший заступник голови Уряду Денис Мантуров, помічник президента Олексій Дюмін, міністр оборони Андрій Бєлоусов, міністр промисловості і торгівлі Антон Аліханов, генеральний директор державної корпорації “Ростех” Сергій Чемезов. 

Ключові тези:

• Путін: “Зроблено чимало, – потрібно ще більше зробити для розвитку оборонних галузей виробництва, але при тому, що ці підприємства продовжують і роботу з диверсифікації. Ми без жодного перебільшення повинні бути в будь-який момент готові до того, що ці підприємства, вони вже багато зробили, багато чого досягли відповідно до наших планів, повинні зробити додаткові кроки в цьому напрямі, вони повинні бути готові до переходу ще в більшому обсязі на випуск цивільної продукції”.

• Путін: “Для вирішення цих завдань проведено і відомі кадрові зміни. Сергій Кужугетович Шойгу, як ніхто інший, знає потреби Збройних Сил. Він з позиції Секретаря Ради Безпеки займатиметься і роботою в рамках Комісії ВПК, вестиме роботу з нашими інопартнерами щодо виконання наших контрактних зобов’язань із постачання озброєння нашим партнерам у зарубіжні країни, та й загалом, сподіваюся, зробить свій внесок у справу координації роботи силових відомств”.

• Путін: “Саме з цією метою на посаду Першого заступника Голови Уряду призначено Мантурова Дениса Валентиновича, який займається промисловістю. Зроблено це для того, щоб показати важливість того напряму, яким він протягом останніх років займався і займається зараз”.

• Путін: “Ми це багато разів уже говорили: хто швидше освоює новітні засоби збройної боротьби, той і перемагає. Ми повинні бути на крок попереду. У нас для цього все є, за останні роки зроблено для цього чимало. Потрібно подвоїти, потроїти наші зусилля на цьому напрямку”.

• Путін: “Я дуже розраховую на те, що все, що зроблено, всі ці кадрові переміщення не повинні бути формальними. Ми повинні, ще раз повторю, максимально використовувати весь наш адміністративний ресурс для забезпечення головного завдання – успішної роботи наших бойових підрозділів на лінії бойового зіткнення в рамках спеціальної військової операції. Хлопці воюють, воюють добре, успішно, на всьому протязі лінії фронту покращують своє становище, щодня це відбувається. Ми повинні зробити все, що від нас залежить, для того щоб у них було все необхідне для подальшого вирішення поставлених перед ними завдань”.

Підсумки/прогнози:

Перед російським оборонним комплексом поставлено нові завдання. Очевидно, йдеться про оптимізацію витрат на оборонну сферу і впровадження нових систем, багато з яких навіть не проходили практичних випробувань (війна з Україною дає змогу випробовувати нові види озброєння безпосередньо в бойових умовах, скорочуючи в такий спосіб час для проходження всіх узгоджень). За наявними даними, перед представниками оборонного комплексу поставили завдання скоротити регламенти, а отже, і заощадити кошти (раніше саме регламенти “з’їдали” частину бюджету, а також створювали поле для корупції).  Очевидно, що нововведення призведуть до серйозного зростання невдоволення в середовищі генералітету і відповідальних за оборонні замовлення.

8. Телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим

У суботу, 18 травня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим. Під час розмови російський президент привітав свого колегу з минулим Днем народження, що і стало офіційним приводом для комунікації. Водночас наголошується, що під час розмови сторони торкнулися деяких питань двостороннього співробітництва та майбутніх контактів у різних форматах. На тлі загострення внутрішньополітичної ситуації в Казахстані, можна припустити, що дана розмова мала і більш конкретні цілі. 

Підсумки/прогнози:

Формальний привід (День народження Токаєва) дав можливість обговорити питання, що стосуються безпеки Казахстану і регіону – особливо на тлі нових заворушень у Мангістауській області, підривної роботи мережі західних агентів і кадрових перестановок у Казахстані. 

9. Зустріч Володимира Путіна з Олександром Куренковим і Олександром Козловим

У суботу, 18 травня, на тлі триваючих стихійних лих у низці регіонів Росії, спричинених паводками, Володимир Путін провів робочу зустріч із Міністром у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Олександром Куренковим і Міністром природних ресурсів та екології Олександром Козловим.

Під час зустрічі було заслухано доповіді про ситуацію з паводками і природними пожежами в регіонах, а також про заходи щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру в окремих суб’єктах РФ.

Ключові тези:

• Куренков: “Весняна повінь на території Російської Федерації триває. На сьогодні в десяти суб’єктах Російської Федерації, у 117 населених пунктах підтоплено 1373 житлових будинки, 5892 дачні будинки, 10720 присадибних ділянок, 29 низьководних мостів, 84 ділянки автомобільних доріг і 11 соціально значущих об’єктів”.

• Куренков: “В Оренбурзькій області залишаються затопленими у двох населених пунктах 232 житлових будинки, 272 присадибні ділянки, 8 низьководних мостів і 11 ділянок автомобільних доріг. Загалом було евакуйовано 17800 осіб, зокрема 4947 дітей. Із них у семи ПВР розміщено 282 особи, зокрема 51 дитина”.

• Куренков: “У Курганській області залишаються затопленими в чотирьох населених пунктах 164 житлових і 5542 дачних будинки, 5786 присадибних ділянок, чотири низьководних мости і 12 ділянок автомобільних доріг. Рівень річки Тобол у місті Кургані становить 632 сантиметри, зменшення на 10 сантиметрів за добу”.

• Куренков: “У Тюменській області залишаються затопленими в 43 населених пунктах 285 житлових і 347 дачних будинків, 3209 присадибних ділянок, десять низьководних мостів, 38 ділянок автомобільних доріг і чотири соціально значущі об’єкти. Завдяки злагодженим діям вдалося не допустити підтоплення федеральної траси Р402 Тюмень-Омськ”.

• Козлов: “Крім того, в Якутії у нас розкриваються річки Лена, Алдан, Вілюй і Колима, і формуються короткочасні крижані затори – від кількох годин до доби. Там колеги – регіональні керівники разом зі службою МНС проводять вибухові роботи, і ми прогнозуємо, що це триватиме десь до 12 червня максимально”.

• Козлов: “У другій половині травня і червні на Північному Кавказі і в Південному федеральному окрузі почнуть випадати опади в горах, і буде відбуватися різкий підйом рівня води в гірських річках, буде за години відбуватися. З Олександром В’ячеславовичем [Куренковим] на урядовій комісії обговорювали: необхідно перевірити русла річок, підмостові переходи, низьководні мости, дамби на наявність водопропускних каналів на цих річках і відповідно вжити заходів. Час ще є, річки визначені, населені пункти всі зрозумілі – це традиційно”.

• Козлов: “Що стосується лісопожежної обстановки: з початку року на сьогоднішній день саме земель лісового фонду, який ми контролюємо, пройдено пожежами майже 400 тисяч гектар. У 2023 році на цю дату цифра становила 895 тисяч, тобто в нас хороша позитивна динаміка”.

Підсумки/прогнози:

Робоча зустріч напередодні літа, яке обіцяє обернутися новими стихійними лихами і пожежами. У Росії вирішили грати на випередження і розробити комплекс превентивних заходів щодо недопущення катастроф. Тим більше, що в Росії впевнені в тому, що влітку почастішають підпали лісів українськими диверсантами. Отже, нарада мала практичний характер.