10.8 C
Vienna
Четвер, 31 Жовтня, 2024

Росія за тиждень (07.05-12.05)

У цьому звіті представлено ключові події, що мали важливий вплив на політичні, економічні та соціальні процеси всередині Росії.

За підсумками минулого тижня можна тезисно визначити наступні тенденції:

  • Однією з головних подій у Росії минулого тижня, виключно з символічного погляду, стала інавгурація Володимира Путіна, яка пройшла без особливих сюрпризів. Основне обговорення викликало не стільки питання смислів – навіть інавгураційна промова була малозмістовною, не те, що сам ритуал. Головна теза промови – народозбереження – виглядає в сучасній Росії як нонсенс. Більше уваги приділялося тому, скільки іноземних гостей прибули на інавгурацію, посли яких держав прийшли, а які – проігнорували церемонію. Також обговорювали появу в кадрі тих чи інших персонажів сучасної російської політики – насамперед це було важливо, виходячи зі спроб зрозуміти майбутні кадрові перестановки у владі. Сама процедура інавгурації великого значення для сучасного політичного життя не мала – незважаючи на те, що спікер верхньої палати російського парламенту Валентина Матвієнко навіть запропонувала оголосити День інавгурації національним святом і вихідним днем.
  • Парад Перемоги 2024 року був покликаний показати відданість традиціям. Перемога над гітлерівською Німеччиною є найважливішою складовою сучасної російської ідеології. Однак поступово втрачається значення свята – у міру охолодження стосунків з європейськими країнами і розвороту на Схід. Раніше День Перемоги був не тільки днем пам’яті про жертви і про переможців – це був й день нагадування європейським державам, звільненим Червоною Армією, а також союзникам по Антигітлерівській коаліції, про вплив СРСР і Росії на політичні процеси в Європі. Зараз, в умовах протистояння з НАТО, це свято проходить під негласним гаслом “Можемо повторити”. Але якщо тільки нинішні політичні процеси у світі перейдуть в іншу площину, Росія остаточно закриє для себе ілюзії щодо просування в Європу, а відносини з Китаєм зміцняться, то ідеологічно буде зміщено вектор – з 9 травня на 2 вересня, день капітуляції Японії, а в цьому процесі СРСР також зіграв найвирішальнішу роль (капітуляція Квантунської армії та взяття Харбіна мало більше значення для капітуляції, ніж атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі). 
  • Переговори Путіна і Пашиняна особливо важливі в контексті російсько-вірменських відносин останнього часу. Офіційний Єреван дуже ревниво ставиться до зближення Росії та Азербайджану. На рівні керівництва Вірменії лунали заяви з натяками, що Росія зрадила Вірменію і “здала” попередні домовленості Стамбулу і Баку. Росія неодноразово заявляла Вірменії в тому, що вона на міжнародній арені діяла всупереч російським інтересам. Як результат – Путіну і Пашиняну необхідно було поспілкуватися в спокійній атмосфері, виклавши карти на стіл. Судячи з тональності виступів Пашиняна, Єреван не має наміру загострювати конфлікт із Москвою – принаймні на цьому етапі. Таким чином, можна вважати, що конфлікт (частково) вичерпано. 

У цьому дайджесті розглядаються такі питання, які були найактуальнішими для Росії в період із 7-го до 12-го травня:

1. інавгурація Путіна;

2. Засідання Вищої Євроазійської економічної ради;

3. Зустріч Володимира Путіна з Прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном;

4. Зустріч Володимира Путіна з президентом Узбекистану Шавкватом Мірзійоєвим

5. Парад Перемоги на Червоній площі;

6. Зустріч Володимира Путіна з Денисом Мантуровим і Сергієм Чемезовим;

7. Руйнування житлового будинку в Бєлгороді.

This Content Is Only For Subscribers

Please subscribe to unlock this content. Enter your email to get access.
Your email address is 100% safe from spam!

У цьому звіті представлено ключові події, що мали важливий вплив на політичні, економічні та соціальні процеси всередині Росії.

За підсумками минулого тижня можна тезисно визначити наступні тенденції:

  • Однією з головних подій у Росії минулого тижня, виключно з символічного погляду, стала інавгурація Володимира Путіна, яка пройшла без особливих сюрпризів. Основне обговорення викликало не стільки питання смислів – навіть інавгураційна промова була малозмістовною, не те, що сам ритуал. Головна теза промови – народозбереження – виглядає в сучасній Росії як нонсенс. Більше уваги приділялося тому, скільки іноземних гостей прибули на інавгурацію, посли яких держав прийшли, а які – проігнорували церемонію. Також обговорювали появу в кадрі тих чи інших персонажів сучасної російської політики – насамперед це було важливо, виходячи зі спроб зрозуміти майбутні кадрові перестановки у владі. Сама процедура інавгурації великого значення для сучасного політичного життя не мала – незважаючи на те, що спікер верхньої палати російського парламенту Валентина Матвієнко навіть запропонувала оголосити День інавгурації національним святом і вихідним днем.
  • Парад Перемоги 2024 року був покликаний показати відданість традиціям. Перемога над гітлерівською Німеччиною є найважливішою складовою сучасної російської ідеології. Однак поступово втрачається значення свята – у міру охолодження стосунків з європейськими країнами і розвороту на Схід. Раніше День Перемоги був не тільки днем пам’яті про жертви і про переможців – це був й день нагадування європейським державам, звільненим Червоною Армією, а також союзникам по Антигітлерівській коаліції, про вплив СРСР і Росії на політичні процеси в Європі. Зараз, в умовах протистояння з НАТО, це свято проходить під негласним гаслом “Можемо повторити”. Але якщо тільки нинішні політичні процеси у світі перейдуть в іншу площину, Росія остаточно закриє для себе ілюзії щодо просування в Європу, а відносини з Китаєм зміцняться, то ідеологічно буде зміщено вектор – з 9 травня на 2 вересня, день капітуляції Японії, а в цьому процесі СРСР також зіграв найвирішальнішу роль (капітуляція Квантунської армії та взяття Харбіна мало більше значення для капітуляції, ніж атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі). 
  • Переговори Путіна і Пашиняна особливо важливі в контексті російсько-вірменських відносин останнього часу. Офіційний Єреван дуже ревниво ставиться до зближення Росії та Азербайджану. На рівні керівництва Вірменії лунали заяви з натяками, що Росія зрадила Вірменію і “здала” попередні домовленості Стамбулу і Баку. Росія неодноразово заявляла Вірменії в тому, що вона на міжнародній арені діяла всупереч російським інтересам. Як результат – Путіну і Пашиняну необхідно було поспілкуватися в спокійній атмосфері, виклавши карти на стіл. Судячи з тональності виступів Пашиняна, Єреван не має наміру загострювати конфлікт із Москвою – принаймні на цьому етапі. Таким чином, можна вважати, що конфлікт (частково) вичерпано. 

У цьому дайджесті розглядаються такі питання, які були найактуальнішими для Росії в період із 7-го до 12-го травня:

1. інавгурація Путіна;

2. Засідання Вищої Євроазійської економічної ради;

3. Зустріч Володимира Путіна з Прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном;

4. Зустріч Володимира Путіна з президентом Узбекистану Шавкватом Мірзійоєвим

5. Парад Перемоги на Червоній площі;

6. Зустріч Володимира Путіна з Денисом Мантуровим і Сергієм Чемезовим;

7. Руйнування житлового будинку в Бєлгороді.

This Content Is Only For Subscribers

Please subscribe to unlock this content. Enter your email to get access.
Your email address is 100% safe from spam!

More articles

Latest article