Росія за тиждень (07.05-12.05)

1. Інавгурація Путіна

У вівторок, 7 травня, у Кремлі відбулася офіційна церемонія вступу Володимира Путіна на посаду президента РФ.

Відповідно до статті 82 Конституції Російської Федерації в присутності членів Ради Федерації, депутатів Державної Думи і суддів Конституційного Суду Російської Федерації Володимир Путін склав присягу народу Росії. Після цього голова Конституційного Суду Валерій Зорькін оголосив про вступ Володимира Путіна на посаду президента РФ.

Пізніше на Соборній площі відбулося представлення Президентського полку Володимиру Путіну з нагоди його вступу на посаду. Глава держави привітав полк із 88-ю річницею від дня утворення. Після закінчення офіційно частини, у Благовіщенському соборі Кремля патріарх Кирил відслужив подячний молебень. Також російський президент виступив з офіційною промовою з нагоди своєї інавгурації.

Ключові тези:

• “У ці урочисті та відповідальні хвилини вступу на посаду Президента хочу сердечно подякувати громадянам Росії в усіх регіонах нашої країни, жителям наших історичних земель, які відстояли право бути разом із Батьківщиною. Хочу вклонитися нашим героям, учасникам спеціальної військової операції, усім, хто бореться за Вітчизну. Ще раз дякую вам за надану мені довіру і підтримку і зараз звертаюся до кожного громадянина Росії”.

• “Щойно виголосив слова президентської присяги. У її тексті сконцентрована суть найвищого призначення глави держави – берегти Росію і служити нашому народу. Розумію, що це величезна честь, обов’язок і священний обов’язок. Саме це визначало сенс і зміст моєї роботи в попередні роки. Запевняю вас, що і надалі інтереси, безпека народу Росії будуть для мене понад усе”.

• “Ви, громадяни Росії, підтвердили правильність курсу країни. Це має величезне значення саме зараз, коли ми зіткнулися з серйозними випробуваннями. Бачу в цьому глибоке розуміння наших спільних історичних цілей, рішучість непохитно відстоювати свій вибір, свої цінності, свободу і національні інтереси Росії. Упевнений, ми гідно пройдемо через цей важкий, рубіжний період, станемо ще сильнішими і обов’язково реалізуємо довгострокові плани і масштабні проєкти, спрямовані на досягнення цілей розвитку”.

• “Ми були і будемо відкриті до зміцнення добрих відносин з усіма країнами, які бачать у Росії надійного і чесного партнера. І це дійсно світова більшість. Ми не відмовляємося від діалогу із західними державами. Вибір за ними: чи мають вони намір і далі намагатися стримувати розвиток Росії, продовжувати політику агресії, безперервного роками тиску на нашу країну, чи шукати шлях до співпраці та миру. Повторю: розмова, зокрема з питань безпеки, стратегічної стабільності, можлива. Але не з позиції сили, без усілякої зарозумілості, чванства і власної винятковості, а тільки на рівних, поважаючи інтереси одне одного”.

• “Разом із партнерами по євразійській інтеграції, з іншими суверенними центрами розвитку ми продовжимо роботу з формування багатополярного світопорядку, рівної та неподільної системи безпеки. У складному світі, який стрімко змінюється, ми повинні бути самодостатніми і конкурентоспроможними, відкривати для Росії нові горизонти, як уже не раз бувало в нашій історії. Але нам важливо пам’ятати і її уроки, не забувати про трагічну ціну внутрішніх смут і потрясінь. Тому наша державна і суспільно-політична система має бути міцною і абсолютно стійкою до будь-яких викликів і загроз, забезпечувати поступальність і стабільність розвитку, єдність і незалежність країни”.

• “Ми бачимо, як змінилася атмосфера в суспільстві, як високо цінуються сьогодні надійність, взаємна відповідальність, щирість, порядність, шляхетність і мужність. Зроблю все, щоб люди, які проявили свої найкращі людські та професійні якості, справою довели вірність Вітчизні, виходили на провідні позиції в державному управлінні, в економіці – в усіх сферах”.

• “Сьогодні, по суті, ми тримаємо відповідь перед нашою тисячолітньою історією і нашими предками. Вони брали, здавалося б, недоступні висоти, тому що на перше місце завжди ставили Батьківщину, знали, що досягти по-справжньому великих цілей можна тільки разом зі своєю країною і зі своїм народом, і створили світову державу, нашу Вітчизну, домоглися таких тріумфів, які надихають нас і сьогодні”.

Підсумки/прогнози:

Інавгурація Володимира Путіна пройшла без особливих сюрпризів і була радше символічною дією. Основне обговорення викликало не стільки питання смислів – навіть інавгураційна промова була малозмістовною, не те, що сам ритуал. Головна теза промови – Народозбереження – виглядає в сучасній Росії як нонсенс. Більше уваги приділялося тому, скільки іноземних гостей прибули на інавгурацію, посли яких держав прийшли, а які – проігнорували церемонію. Також обговорювали появу в кадрі тих чи інших персонажів сучасної російської політики – насамперед це було важливо, виходячи зі спроб зрозуміти майбутні кадрові перестановки у владі. Сама процедура інавгурації великого значення для сучасного політичного життя не мала – незважаючи на те, що спікер верхньої палати російського парламенту Валентина Матвієнко навіть запропонувала оголосити День інавгурації національним святом і вихідним днем.

2. Засідання Вищої Євразійської економічної ради 

У середу, 8 травня, у Кремлі відбулося ювілейне засідання Вищої Євразійської економічної ради, приурочене до десятиліття з дня підписання Договору про Євразійський економічний союз.

На засіданні у вузькому складі були присутні лідери країн-членів Євразійського економічного союзу: Президент Білорусії Олександр Лукашенко, Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, Президент Киргизстану Садир Жапаров, Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також Голова Колегії Євразійської економічної комісії Бакитжан Сагінтаєв.

До роботи ВЄЕР під час засідання в розширеному складі приєдналися глави держав-спостерігачів: Президент Куби Мігель Діас-Канель Бермудес і Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, а також Генеральний секретар Співдружності Незалежних Держав Сергій Лебедєв.

За підсумками засідання підписано пакет документів:

1. Рішення “Про початок переговорів з Монголією щодо укладення тимчасової торговельної угоди між Євразійським економічним союзом та його державами-членами, з одного боку, і Монголією, з іншого боку”.

2. Рішення “Про внесення змін до Регламенту роботи Євразійської економічної комісії”.

3. Рішення “Про внесення змін до Рішення Вищої Євразійської економічної ради від 20 грудня 2019 р. № 31”.

4. Рішення “Про питання підписання Протоколу про електронний обмін інформацією між Євразійським економічним союзом та його державами-членами, з одного боку, і Соціалістичною Республікою В’єтнам, з іншого боку, в рамках електронної системи сертифікації та верифікації походження товарів”.

5. Рішення “Про медаль “10 років Євразійському економічному союзу”.

6. Розпорядження “Про подання інформації відповідно до підпункту 5 пункту 20 Протоколу про єдині принципи та правила регулювання діяльності суб’єктів природних монополій (додаток № 20 до Договору про Євразійський економічний союз від 29 травня 2014 р.)”.

7. Розпорядження “Про час і місце проведення чергового засідання Вищої Євразійської економічної ради”.

Ключові тези з виступу Путіна під час засідання Вищої Євразійської економічної ради у вузькому складі:

• “Із задоволенням відзначаємо, що за минуле десятиліття наше об’єднання утвердилося як один із самостійних і самодостатніх центрів багатополярного світу, що формується. Євразійський союз сьогодні – це ефективна і динамічна інтеграційна структура, діяльність якої сприяє зростанню торгівлі та інвестиційних обмінів, активізації ділових контактів, розширенню коопераційних зв’язків, що в підсумку приносить реальну вигоду кожному з учасників нашого об’єднання”.

• “Економічні показники говорять самі за себе: за 10 років сукупний ВВП держав Євразійського союзу, за наявними оцінками, збільшився з 1,6 до 2,5 трильйона доларів. Товарообіг із третіми країнами зріс на 60 відсотків, з 579 до 923 мільярдів доларів, а обсяг взаємної торгівлі зріс майже вдвічі – з 45 до 89 мільярдів доларів, причому понад 90 відсотків розрахунків уже проводяться в національних валютах. Характерно, що позитивна макроекономічна динаміка зберігається і в поточному році. Якраз про це ми, перед тим як до зали зайти, і говорили з колегами”.

• “Наголошу, Росія високо цінує взаємовигідні багатопланові зв’язки з партнерами по ЄврАзес, і ми щиро прагнемо до подальшої спільної роботи щодо всебічного розвитку і зміцнення нашого інтеграційного об’єднання. Переконаний, що всі присутні колеги поділяють такий настрій”.

Ключові тези з виступу учасників засідання Вищої Євразійської економічної ради в розширеному складі:

• Путін: “Наша сьогоднішня зустріч приурочена до 10-річної річниці підписання Договору про створення Євразійського економічного союзу. Це дійсно основоположний документ, керуючись яким країни – учасниці об’єднання спільно виконали масштабну роботу з поглиблення євразійської інтеграції, побудови спільного ринку і формування унікальної наднаціональної системи економічного регулювання”.

• Путін: “Завдяки ліквідації безлічі торгових і адміністративних бар’єрів забезпечено високий ступінь свободи переміщення товарів. Країни “п’ятірки” перейшли на єдині технічні, санітарні, ветеринарні та фітосанітарні норми і стандарти. Євразійський союз показав свою ефективність перед обличчям нових викликів, зокрема пов’язаних із політикою санкцій, яку проводять деякі країни, та демонтажу багатьох базових підвалин міжнародної торгівлі”.

• Путін: “Багато чого зроблено і продовжує робитися для просування промислової кооперації, імпортозаміщення та зміцнення технологічного суверенітету держав – учасниць об’єднання. Зокрема, торік за ініціативою російського головування було запущено механізм бюджетного фінансування наукомістких проєктів, що здійснюються підприємствами з країн ЄврАзес”.

• Путін: “Велика увага в Євразійському союзі незмінно приділяється питанням продовольчої безпеки, розвитку агропромислового комплексу наших держав. Спільними зусиллями вдалося успішно вирішити завдання самостійного, безперебійного постачання внутрішнього ринку продуктами харчування і життєво необхідними видами сільгосппродукції”.

• Путін: “Загалом цифровізація стала одним із пріоритетів інтеграційного порядку денного. У рамках ЄврАзес успішно розвивається єдина інформаційна система, що акумулює відомості про зовнішньоекономічну діяльність. Розроблено і застосовуються уніфіковані стандарти обміну електронними даними, діють узгоджені правила цифрової комерції. Підвищити ефективність спільного ринку і зробити бізнес-процеси ще швидшими і зручнішими для підприємців і споживачів допомогло б взаємне визнання електронних підписів, які використовуються в країнах ЄврАзЕС”.

• Путін: “Як неодноразово підкреслювалося, Євразійський економічний союз і вся наша інтеграційна діяльність привертає увагу дедалі більшої кількості міжнародних гравців. Зацікавленість у розвитку зв’язків з нашим об’єднанням виявляють багато іноземних держав і великі регіональні структури, такі як Співдружність Незалежних Держав, Шанхайська організація співробітництва та Асоціація держав Південно-Східної Азії”.

• Пашинян: “Зрозуміло, що нормативна база ЄАЕС продовжує формуватися і цей процес далекий від завершення. Важливо, що вона формується в рамках економічної логіки. Тільки на основі шанобливого ставлення до інтересів країн-партнерів і пошуку конструктивних рішень, що відповідають інтересам кожної держави-члена, ми зможемо зберегти ефективність функціонування ЄАЕС”.

• Пашинян: “Вважаємо за необхідне зосередити наші зусилля для врахування національних пріоритетів соціально-економічного розвитку. Наша співпраця має працювати в інтересах громадян і бізнесу наших країн, сприяти підвищенню їхнього добробуту та модернізації національних економік”.

• Пашинян: “Надаємо особливої важливості створенню правової бази, що забезпечує торгово-економічні інтереси підприємців держав-членів у світовій торгівлі. У цьому контексті вважаємо важливим підписання протоколу про електронний обмін інформацією між державами-членами ЄАЕС і В’єтнамом, що дасть змогу збільшити обсяг взаємної торгівлі між країнами-партнерами”.

• Пашинян: “Вірменська сторона також підтримує ухвалення пакету документів, що передбачають початок переговорів з одним із наших партнерів в Азії – Монголією. Безумовно, підписання тимчасової торговельної угоди забезпечить нові можливості для розширення торговельно-економічної та коопераційної взаємодії”.

• Пашинян: “Розвиток транспортних інфраструктур дасть додатковий імпульс зростанню товарообігу наших країн. У цьому контексті ще раз позначу ініційований Урядом Республіки Вірменія проєкт “Перехрестя світу”, метою якого є створення необхідних логістичних умов для розвитку торговельних та економічних зв’язків між усіма зацікавленими державами на основі повної поваги до суверенітету, юрисдикцій держав, паритетності та взаємності”.

• Лукашенко: “Навіть за найсуворішим рахунком можна констатувати, що перші 10 років пройдено досить успішно, ми практично вийшли на фінальний етап реалізації Стратегії-2025. Вжиті нами заходи об’єктивно сприяли збільшенню взаємної торгівлі держав – членів Союзу: за підсумками 2023 року темп її зростання склав майже 105 відсотків, в абсолютних цифрах – близько 90 мільярдів доларів, темпи зростання. І це незважаючи на складну ситуацію на світових ринках, що зберігається”.

• Лукашенко: “Минулого року ухвалено фундаментальні рішення з метою фінансової підтримки промислової кооперації. Незважаючи на це, серйозної активності бізнесу поки не спостерігається. При цьому хотілося б ще раз зазначити, що робота в умовах санкційного тиску вимагає негайних рішень, швидких рішень. Лідери країн-учасниць такі рішення здебільшого оперативно ухвалюють, лідери держав, проте вони далеко не завжди швидко реалізуються. Хотів би звернути увагу всіх присутніх, що така нерозторопність реально відбивається на фінансових результатах роботи наших підприємств і веде до посилення конкуренції з боку третіх країн”.

• Лукашенко: “Друге – безперешкодний доступ до державних закупівель. Їхній обсяг у наших країнах становить майже 200 мільярдів доларів, держзакупівель. Фактично держави як покупці товарів, робіт, послуг повністю керують цим ринком, а також визначають політику закупівель і канали придбання. Якщо ми дійсно управляємо, то давайте забезпечувати взаємний доступ, щонайменше там, де вироблена в ЄАЕС продукція може стати ефективним джерелом задоволення державних потреб”.

• Лукашенко: “Третє – цифровізація. Нам потрібно сконцентруватися на якнайшвидшому визнанні електронного цифрового підпису. Говоримо про це вже не перший рік. Всі принципові домовленості давно досягнуті, але віз і нині там. Але ж це не політичне, а технічне питання, але саме воно часто стає нездоланним бар’єром для участі євразійського бізнесу в господарських процесах країн Союзу. Вважаю за необхідне завершити цю роботу найближчим часом. Ще раз підкреслюю: це технічне питання”.

• Лукашенко: “Четверте – технічне регулювання. Цей напрямок тісно пов’язаний із попереднім питанням. Робота з технічного рішення на завершальній стадії, залишилося тільки перевести техрегулювання в той самий цифровий формат. Упевнений, у цій залі нікого не потрібно переконувати, що цифровізація техрегулювання надасть нашій промисловості додаткові можливості для розвитку, спростить отримання інформації та процеси сертифікації та стандартизації, спростить їх”.

• Лукашенко: “П’яте – транспортні послуги, про які щойно головуючий говорив. Тут хочу відзначити загалом злагоджену роботу як на національному, так і на наднаціональному рівні. Нам вдалося знайти рішення щодо альтернативних маршрутів поставок товарів, домовитися, нехай тимчасово, про здійснення перечеплення, перевантаження, узгодити нові умови перетину кордонів. Проте комісії необхідно вже сьогодні налагодити постійний канал обміну інформацією з країнами ШОС, насамперед із Китаєм. Це потрібно для більш точного управління вантажопотоками та організації ефективної роботи прикордонних переходів”.

• Токаєв: “Десять років тому в Астані було підписано історичний Договір про Євразійський економічний союз. За порівняно невеликий період наш союз трансформувався у важливе і перспективне інтеграційне об’єднання на міжнародному просторі. Спільними зусиллями було ухвалено понад тисячу різних нормативних документів. Правильність обраного вектора розвитку нашого об’єднання підтверджують макроекономічні підсумки десятиліття. Так, торговельний оборот Казахстану з країнами – учасницями союзу зріс у 1,7 раза, досягнувши 28,5 мільярда доларів, а експорт – більш ніж удвічі”.

• Токаєв: “За оцінками Світового банку, темпи зростання світового валового внутрішнього продукту в першій половині поточного десятиліття можуть виявитися найнижчими за останні 30 років. Якщо міжнародне співтовариство не ухвалить дієвого рішення, то цей період може увійти в історію як десятиліття втрачених можливостей. Безсумнівно, це великий виклик і для Євразійського економічного союзу, який є невід’ємною частиною глобальної економіки. Нам належить задіяти всі резерви і вирішити завдання, поставлені при створенні союзу”.

• Токаєв: “Інше, не менш важливе завдання, – перебудова зовнішньої торгівлі. Очевидно, що наше об’єднання має величезні можливості для розширення своєї ніші на глобальному ринку. Пропоную доручити Євразійській економічній комісії виробити системні рішення щодо зміцнення потенціалу союзу на зовнішньому контурі. Необхідно створити відповідні умови для більш активного виходу євразійської продукції на зарубіжні ринки. Вкрай важливо забезпечити безперешкодний транзит товарів у треті країни”.

• Токаєв: “На тлі трансформації світової економіки особливе значення для Євразійського економічного союзу має розширення мережі угод про вільну торгівлю з третіми країнами. Це дасть змогу максимально спростити доступ наших експортерів на нові ринки, інтегрувати їх у регіональні та глобальні виробничі ланцюжки. Казахстан, безумовно, вітає рішення про початок переговорів з Монголією щодо укладення тимчасової торговельної угоди”.

• Токаєв: “У рамках глобальної ініціативи “Один пояс, один шлях” побудовано казахстанський термінал у китайському місті Сіань, в якому формується до 40 відсотків обсягу контейнерних перевезень за маршрутом Китай – Європа. У планах також запуск п’яти транскордонних транспортно-логістичних хабів на кордонах з Росією, Китаєм, Узбекистаном, Киргизстаном і на Каспійському морі. Крім того, по всьому периметру країни розпочато масштабну модернізацію міжнародних автомобільних пунктів пропуску. Ці комплексні інфраструктурні рішення, на наш погляд, сприятимуть подальшому сполученню і розширенню можливостей євразійських транспортних артерій”.

• Токаєв: “Ще один важливий напрямок – зміцнення продовольчої безпеки. Усім відомо, що Євразійський регіон має один із найвищих виробничо-ресурсних та експортних потенціалів у світі. В умовах зростання чисельності населення у світі, обмеженості ресурсів в інших макрорегіонах ми маємо можливість забезпечити продовольством близько 600 мільйонів осіб. При цьому роль союзу в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки буде тільки посилюватися. Наше стратегічне бачення полягає в тому, щоб трансформувати агропромисловий комплекс у високотехнологічну галузь. Для цього вкрай важливо вживати узгоджених заходів щодо впровадження проривних інноваційних технологій, що базуються на штучному інтелекті, робототехніці, біотехнологіях і агронауці”.

• Жопаров: “За 10 років свого існування Євразійський економічний союз відбувся як одне з ключових регіональних об’єднань, здатних підтримувати і розвивати економічну інтеграцію в ім’я стабільності економік держав-членів і зростання добробуту їхніх громадян. Багато хто погодиться зі мною: перебуваючи в одному союзі, ми змогли зберегти макроекономічну стабільність, забезпечити продовольчу та енергетичну безпеку в регіоні, знизити рівень безробіття, підтримувати стійке зростання виробництва і виходити на нові ринки збуту. Це підтверджується статистичними даними”.

• Жопаров: “Економіка союзу минулого року показала впевнене зростання. За підсумками 2023 року зростання внутрішнього валового продукту становило 3,8 відсотка, при цьому промислове виробництво зросло на 3,7 відсотка. Було виконано будівельні роботи зі зростанням на 8,6 відсотка, оборот роздрібної торгівлі зріс на 6,6 відсотка, інвестиції в основний капітал у наших країнах зросли на 10,3 відсотка”.

• Жопаров: “ВВП Киргизької Республіки за підсумками минулого року зріс на 6,2 відсотка, подолав історичний рубіж, склавши майже 1,3 трильйона сомів, а за підсумками першого кварталу поточного року зростання ВВП становило 8,8 відсотка”.

• Жопаров: “Подальший розвиток євразійської економічної інтеграції, зокрема створення єдиного ринку товарів, послуг без бар’єрів і вилучень, спільних ринків енергоносіїв, забезпечення свободи переміщення трудових ресурсів, без сумніву, були й залишаються пріоритетними напрямами для Киргизької Республіки. Ми маємо намір і далі продовжувати активну роботу зі зміцнення рівноправних, взаємовигідних і дружніх відносин між державами – членами союзу”.

• Жопаров: “Ситуація на міжнародній арені залишається складною, і ми продовжуємо перебувати в процесі масштабної трансформації, зумовленої зовнішніми несприятливими факторами. На тлі серйозних відхилень функціонування глобальної торговельної системи відбувається зміщення економічної активності із заходу на схід, з півночі на південь. У зв’язку з цим виникає необхідність вибудовувати необхідну фінансову, логістичну та товаропровідну інфраструктуру, що відповідає сучасним вимогам. Це, безсумнівно, вимагає значних інвестицій і неординарних підходів, а головне, спільних і узгоджених дій у пошуку альтернативних ланцюжків поставок. У цьому сенсі хотів би підкреслити особливу важливість сполучення ЄАЕС і китайської ініціативи “Один пояс, один шлях”. Киргизька Республіка також докладає великих зусиль для підвищення транспортної пов’язаності держав-членів, з урахуванням, зокрема, розвитку транспортного коридору “Північ-Південь”.

• Жопаров: “В активній фазі перебувають проєктні роботи з будівництва залізниці Китай – Киргизстан – Узбекистан. Досягнуто домовленостей щодо відкриття нових і розширення пропускної спроможності чинних пунктів пропуску з Китайською Народною Республікою. Крім цього, повністю забезпечено облаштування та матеріально-технічне оснащення всіх 14 пунктів пропуску Киргизької Республіки на митному кордоні союзу. Зобов’язання Киргизької Республіки, взяті під час вступу до ЄАЕС, виконані в повному обсязі”.

• Жопаров: “Минулого року нами ухвалено рішення про фінансування коопераційних проєктів. Вважаю, що практичний запуск цього механізму має виправдати наші очікування щодо нарощування інвестиційного співробітництва, підтримки та стимулювання наукомістких виробництв і промислових потужностей, а також для трансферу технологій. Цей механізм має сприяти підвищенню конкурентоспроможності коопераційних товарів союзу та їх подальшому виходу на зовнішні ринки. Паралельно пропоную вести роботу з удосконалення механізму фінансування і на інші пріоритетні сектори економіки”.

• Діас-Канель Бермудес: “Як ми неодноразово наголошували, кубинський уряд надає велике значення економічним, торговельним, фінансовим відносинам і партнерству з Євразійським економічним союзом і з його державами-членами, беручи до уваги історичні зв’язки дружби та співробітництва, які нас об’єднують з цією групою країн”.

• Діас-Канель Бермудес: “Водночас я приєднуюся до слів попередніх промовців, висловлюю вдячність Євразійській економічній комісії та Уряду Російської Федерації за ініціативу організувати цей саміт за таких складних і вирішальних обставин, як ті, що переживає світ зараз. Напружена ситуація в декількох точках планети викликає занепокоєння міжнародного співтовариства і спонукає нас до дії, щоб сприяти процесу становлення нового, більш справедливого інклюзивного і рівноправного світоустрою. Куба зазначає, що значні результати, досягнуті за десять років діяльності в усіх сферах взаємодії, доводять, що ЄАЕС являє собою успішний, привабливий і стійкий інтеграційний процес. Наочним тому підтвердженням є макроекономічні показники, які досягнуті, такі як зростання ВВП на 2,4 трильйона доларів, збільшення практично вдвічі взаємної торгівлі між державами-членами і збільшення на 60 відсотків обороту зовнішньої торгівлі, і це тільки деякі значущі дані”.

• Діас-Канель Бермудес: “Шановні колеги, Куба як держава-спостерігач знову підтверджує своє прагнення і зацікавленість розширювати свою участь у механізмах союзу для досягнення більш глибокої інтеграції. Я щиро вірю, що нам необхідно поліпшити координацію дій для надання імпульсу спільним проєктам у сферах, що становлять взаємний інтерес. У зв’язку з цим є вкрай необхідним стимулювати більш систематичну і практичну взаємодію між галузевими міністерствами та установами комісії, а також державами-членами, державами-спостерігачами. Це буде нескладно. Національний план соціально-економічного розвитку нашої країни на період до 2030 року збігається в багатьох аспектах з пріоритетами в короткостроковій і довгостроковій перспективі, що містяться в Декларації ЄАЕС, особливо в частині ролі науки та інновацій”.

• Діас-Канель Бермудес: “Як вам відомо, Куба надає великого значення системі урядового управління, що базується на науці та інноваціях. І хоча це вимагає багато підготовки і навчання, можу відзначити, що у нас є прогрес в імплементації цього процесу. Безсумнівно, шлях до розвитку націй лежить через знання. Саме тому ми маємо намір розвивати цей напрямок співпраці у відносинах з ЄАЕС”.

• Діас-Канель Бермудес: “Ми також виступаємо за заохочення обмінів між структурами Євразійської економічної комісії, підприємцями союзу і Куби з метою встановлення прямих зв’язків для виявлення інтересів у сфері торгівлі, партнерства і прямих іноземних інвестицій. Слід відзначити відновлення обмінів на рівні ділових кіл між Торговою палатою Куби та Діловою радою ЄАЕС, що дало змогу визначити механізм спільної роботи для заохочення підйому відносин між підприємствами”.

• Мірзійоєв: “Сьогодні у виступах моїх колег прозвучали оцінки непростої ситуації у світі, наголошено на необхідності подальшого розширення партнерства з метою подолання сучасних викликів. Вважаю, що в нинішніх реаліях підтримка і стимулювання торговельно-економічних зв’язків наших країн, просування проєктів кооперації та створення умов для зростання взаємних інвестицій має першорядне значення”.

• Мірзійоєв: “Одним із прикладів такого співробітництва є міжнародна виставка “Іннопром”, що стала традиційною, яка успішно відбулася минулого місяця в Ташкенті. У ній взяли участь понад дві тисячі провідних підприємств наших країн, досягнуто домовленостей про сотні нових проектів кооперації. Сьогодні цей форум став ефективною платформою для розвитку бізнес-діалогу Узбекистану з Росією та іншими державами Євразійського економічного союзу. Ми маємо намір розширювати цей майданчик, залучати дедалі більшу кількість компаній, зокрема з інших країн-партнерів, включно з Кубою, Іраном, Єгиптом, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Монголією, В’єтнамом та Індонезією”.

• Мірзійоєв: “Загалом за три роки співпраці Узбекистану з ЄАЕС у статусі спостерігача на 60 відсотків зросли обсяги взаємовигідного товарообігу, насамперед завдяки збільшенню поставок промислової продукції. Одночасно підвищується частка розрахунків у національних валютах. Запущено понад одну тисячу спільних підприємств і проєктів. Зростають обсяги вантажоперевезень. Подвоїлася частота регулярних авіарейсів. Разом з Євразійською економічною комісією проведено три засідання робочої групи високого рівня, в повному обсязі реалізовано заходи спільного плану. Ми також долучилися до галузевих проєктів і програм у сфері цифровізації торгівлі та вантажоперевезень у сфері електронної комерції, кліматичного порядку денного”.

Підсумки/прогнози:

Засідання Вищої євразійської ради не викликало великої сенсації. Розгляд питання тіснішого втягування в єдині економічні процеси Монголії та присутність на Раді кубинського лідера – так, викликали інтерес, але не стали сенсацією. Більша увага приковувалася до того, як поводитиметься прем’єр Вірменії Нікол Пашинян. Його виступ на засіданні Ради не носив конфронтаційного характеру, а отже, є впевненість, що Вірменія не буде здійснювати демарші (як прогнозували деякі аналітики). Глави держав ЄАЕС виступили в досить бравурному ключі, саме засідання ради не стало знаковим.

3. Зустріч Володимира Путіна з Прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном

У середу, 8 травня, в рамках засідання Вищої Євроазійської економічної ради, в Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Ця зустріч стала першою в поточному році. Згідно з офіційними даними, сторони обговорили актуальну ситуацію у двосторонніх відносинах, а також ситуацію з безпекою в регіоні. 

Ключові тези:

• Путін: “У нас ювілейний саміт, 10-річчя Євразес. За цей час, як ми щойно, перед виходом до цієї зали говорили, для всіх наших країн, зокрема і для Росії, і для Вірменії, вельми позитивний характер має співпраця в рамках цієї міжнародної організації. Для Вірменії збільшення товарообігу з країнами Євразес з 2015 року становило дуже значущу величину – у 14 разів збільшився товарообіг Вірменії з країнами Євразес”.

• Путін: “Що стосується двосторонніх відносин, то вони розвиваються теж досить успішно. Ми завжди насамперед звертаємо увагу на економічне співробітництво. За минулий рік зростання товарообігу склало дуже значущу величину, причому значною мірою це пов’язано зі збільшенням імпорту; якщо від вас – експорту вірменського в наш бік. І товарообіг досяг більш ніж 7 мільярдів доларів. Такого обсягу в наших торгово-економічних зв’язках ніколи раніше не було”.

• Путін: “Зрозуміло, є питання, пов’язані не тільки зі зростанням товарообігу. Є питання, що стосуються безпеки в регіоні. Зараз у відкритому режимі говорити про це в деталях не будемо, але є можливість на полях роботи ЄврАзес поговорити, звісно, про весь комплекс наших відносин, зокрема торкнутися і питань регіональної безпеки”.

• Пашинян: “Шановний Володимире Володимировичу, насамперед дозвольте подякувати за теплий прийом і прекрасну організацію засідання Вищої Євразійської економічної ради”.

• Пашинян: “Востаннє ми зустрілися в грудні минулого року. Відтоді, звичайно, накопичилися питання, які потрібно обговорити. Звичайно, економічний блок ми вже обговорили під час засідання Ради. І зараз сподіваюся і впевнений, що обговоримо важливі питання двосторонніх відносин, регіональні питання”.

Підсумки/прогнози:

Переговори Путіна і Пашиняна особливо важливі в контексті російсько-вірменських відносин останнього часу. Офіційний Єреван дуже ревниво ставиться до зближення Росії та Азербайджану. На рівні керівництва Вірменії лунали заяви з натяками, що Росія зрадила Вірменію і “здала” попередні домовленості Стамбулу і Баку. Росія неодноразово заявляла Вірменії в тому, що вона на міжнародній арені діяла всупереч російським інтересам. Як результат – Путіну і Пашиняну необхідно було поспілкуватися в спокійній атмосфері, виклавши карти на стіл. Судячи з тональності виступів Пашиняна, Єреван не має наміру загострювати конфлікт із Москвою – принаймні на цьому етапі. Таким чином, можна вважати, що конфлікт (частково) вичерпано. 

4. Зустріч Володимира Путіна з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим

У середу, 8 травня, в рамках засідання Вищої Євразійської економічної ради, в Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Згідно з офіційними даними, основною темою зустрічі стало обговорення двосторонніх економічних відносин. 

Ключові тези:

• Путін: “Усі відомства, прем’єр-міністри зациклені на наших торгових домовленостях. Вони всі виконуються. Цього року ми будемо освоювати п’ять мільярдів, кожному міністру розподілили, хто за що відповідає. З Денисом Мантуровим сьогодні теж я зустрічався, у нього чотири питання були, ми всі їх на ходу вирішили”.

• Путін: “Весна, скоро літо – фрукти, овочі чекаємо з Узбекистану, як і минулого року. І вам добре, і нам. Це ціни тримає, не дає їм підніматися”.

• Мірзійоєв: “[Глава Республіки Татарстан] Рустам Мінніханов був у наших південних областях, просто здивувався, коли йому показали капусту, урюк, часник, цибулю свіжу. Коли він приїжджав, він узагалі був шокований. Каже: чому ми купуємо за кордоном, тут дешево й екологічно чисте. Найголовніше – ціна нормальна”.

• Мірзійоєв: “Я ще сказав про “Агроекспрес”. У своєму виступі теж сказав. У нас є можливість насичувати ринок Росії продуктами сільського господарства”.

Підсумки/прогнози:

Відносини з Узбекистаном, доволі складні й непослідовні в нульові роки, досить швидко набувають нових смислів у 20-ті роки, за президента Мірзієєва. Держава Центральної Азії, яка найдинамічніше розвивається, зацікавлена в інвестиціях і у співпраці з Росією (а також з Китаєм). Мірзієєв вибудовує надійну політику балансів і рівноваг у регіоні, але при цьому активно залучає російський капітал в економіку Узбекистану. Важливу роль у цих процесах відіграє Алішер Усманов, російський олігарх і родич Мірзієєва. Узбекистан зацікавлений також у захисті від можливої агресії з боку афганських талібів, протистояти яким можуть лише серія домовленостей з Росією та Китаєм, що мають вплив на Кабул. Фактично Узбекистан тримає “золоту акцію” в регіоні. Зустріч Мірзієєва з Путіним – важливий момент, який показує, що Узбекистан буде й надалі перебувати в тісних партнерських відносинах з Росією, конкуруючи в питаннях лояльності з Казахстаном і Таджикистаном.

5. Парад Перемоги на Красній площі

У четвер, 10 травня, на Красній площі відбувся традиційний військовий парад на честь 79-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. 

У параді взяли участь деякі іноземні лідери: Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Президент Республіки Казахстан Касим-Жомарт Токаєв, Президент Киргизької Республіки Садир Жапаров, Президент Республіки Таджикистан Емомалі Рахмон, Президент Туркменістану Сердар Бердимухамедов, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв, Президент Республіки Куба Мігель Діас-Канель Бермудес, Президент Республіки Гвінея-Бісау Умару Сіссоку Ембало, Президент Лаоської Народно-Демократичної Республіки Тхонглун Сісуліт.

Також, Володимир Путін звернувся до учасників і гостей параду з традиційною вітальною промовою. 

Ключові тези:

• “Сьогодні ми бачимо, як правду про Другу світову війну намагаються спотворити. Вона заважає тим, хто звик будувати свою, по суті, колоніальну політику на лицемірстві та брехні. Вони зносять меморіали істинним борцям із нацизмом, ставлять на п’єдестали зрадників і пособників гітлерівців, перекреслюють пам’ять про героїзм і шляхетність солдатів-визволителів, про ту велику жертву, яку вони принесли в ім’я життя”.

• “Реваншизм, знущання над історією, прагнення виправдати нинішніх послідовників нацистів – це частина загальної політики західних еліт із розпалювання дедалі нових регіональних конфліктів, міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі, зі стримування суверенних, незалежних центрів світового розвитку. Ми відкидаємо претензії будь-якої держави або альянсу на винятковість, знаємо, до чого веде непомірність таких амбіцій. Росія робитиме все, щоб не допустити глобального зіткнення, але водночас нікому не дозволимо загрожувати нам. Наші стратегічні сили завжди в бойовій готовності”.

• “На Заході хотіли б забути уроки Другої світової війни, а ми пам’ятаємо, що доля людства вирішувалася в грандіозних битвах під Москвою і Ленінградом, Ржевом, Сталінградом, Курськом і Харковом, під Мінськом, Смоленськом і Києвом, у важких кровопролитних боях від Мурманська до Кавказу і Криму”.

• “Сьогодні, у День Перемоги, ми усвідомлюємо це ще гостріше й виразніше і незмінно рівняємося на покоління переможців – відважне, шляхетне, мудре, на його вміння берегти дружбу і стійко переносити негаразди, завжди бути впевненими в собі та у своїй країні, щиро й беззавітно любити Батьківщину”.

• “Ми відзначаємо День Перемоги в умовах проведення [так званої] “спеціальної військової операції”. Усі її учасники – ті, хто на передовій, на лінії бойового зіткнення, – це наші герої. Ми схиляємося перед вашою стійкістю і самопожертвою, самовідданістю. З вами – вся Росія!”.

Підсумки/прогнози:

Парад Перемоги 2024 року був покликаний показати відданість традиціям. Перемога над гітлерівською Німеччиною є найважливішою складовою сучасної російської ідеології. Однак поступово втрачається значення свята – у міру охолодження стосунків з європейськими країнами і розвороту на Схід. Раніше День Перемоги був не тільки днем пам’яті про жертви і про переможців – це ще був день нагадування європейським державам, звільненим Червоною Армією, а також союзникам по Антигітлерівській коаліції, про вплив СРСР і Росії на політичні процеси в Європі. Зараз, в умовах протистояння з НАТО, це свято проходить під негласним гаслом “Можемо повторити”. Але якщо тільки нинішні політичні процеси у світі перейдуть в іншу площину, Росія остаточно закриє для себе ілюзії щодо просування в Європу, а відносини з Китаєм зміцняться, то ідеологічно буде зміщено вектор – з 9 травня на 2 вересня, день капітуляції Японії, а в цьому процесі СРСР також зіграв найвирішальнішу роль (капітуляція Квантунської армії та взяття Харбіна мало більше значення для капітуляції, ніж атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі). 

6. Зустріч Володимира Путіна з Денисом Мантуровим і Сергієм Чемезовим

У суботу, 11 травня, Володимир Путін провів робочу зустріч з виконувачем обов’язків Заступника Голови Уряду – Міністра промисловості і торгівлі Денисом Мантуровим і генеральним директором державної корпорації “Ростех” Сергієм Чемезовим. 

По суті, основною темою зустрічі стало перепризначення Дениса Мантурова на посаду віцепрем’єр-міністра в новому уряді. Також учасники зустрічі обговорили ситуацію в промисловості та подальшу стратегію щодо її розвитку. 

Ключові тези:

• Путін: “Зовсім нещодавно на зустрічі з Урядом – Денис Валентинович чув, про що я говорив, – говорив про те, щоб до формування нового складу Уряду у нас не було жодних збоїв у поточній роботі. Комплекс, яким Денис Валентинович опікується, – вся промисловість: і оборонна промисловість, і цивільна, – все тут зосереджено”.

• Путін: “Значний обсяг роботи йде за цим напрямом у рамках “Ростеха”, і я хотів би зараз із вами поговорити про те, як будується ця робота зараз і як ми плануємо вибудувати її найближчим часом. Знаю, що багато чого зроблено, налагоджено, все функціонує, але є й питання, які потребують особливої уваги. На них сьогодні й зупинимося”.

Підсумки/прогнози:

Зустріч із Мантуровим і Чемезовим переслідувала головну мету – переформатування уряду, визначення ролі клієнтели Чемезова в новій системі відносин. Мантуров пішов на підвищення і привів в уряд ще одну сильну фігуру – Антона Аліханова. Це означає, що Чемезов має поступитися певними постами представникам інших груп. Найімовірніше, йдеться про Антона Вайно, главу Адміністрації президента, який може бути відправлений на дипломатичну роботу. Мантуров зосередить у своїх руках дуже важливий сектор роботи – практично він відповідатиме за левову частину економіки. І важливо, щоб в уряді не виникло непорозумінь між прем’єр-міністром Мішустіним і віцепрем’єром Мантуровим. 

7. Руйнування житлового будинку в Бєлгороді

У неділю, 12 травня, під час масованого обстрілу Бєлгорода, на вулиці Щорса обвалився під’їзд багатоквартирного будинку, що призвело до загибелі щонайменше 12 осіб. Також повідомляється, що ще близько 20 осіб дістали серйозні травми і поранення. 

Водночас губернатор Бєлгородської області звинуватив в обстрілі житлового будинку Збройні сили України. Однак низка чинників і відеозаписів з місця подій вказують на те, що в будинок міг потрапити або збитий ППО снаряд, або російська ракета. Деякі джерела і зовсім доводять, що вибух було здійснено всередині будинку і називають цю ситуацію черговим терактом. 

При цьому самі події вже дали привід російській владі заявити про необхідність посилення бойових дій у Харківській і Сумській областях з метою створення так званої “санітарної зони” на кордоні з РФ. 

Підсумки/прогнози:

Руйнування житлового будинку в Бєлгороді вже викликає масу суперечок: чи справді це українська ракета? Її уламки? Або ж це вибух, інспірований російськими спецслужбами. Як би там не було, але в Росії існує своя версія подій, вона озвучена, Україну вже звинуватили в ударі. Тому удар по Бєлгороду може послужити приводом для подальшої ескалації наступальних дій Росії на українському напрямку і обґрунтуванням для необхідності створення “санітарної зони” на кордоні з Україною (що ми і спостерігаємо останніми днями).