У цьому звіті представлено ключові події, що мали важливий вплив на політичні, економічні та соціальні процеси всередині Росії.
За підсумками минулого тижня можна тезово визначити наступні тенденції:
- Олексій Дюмін, колишній охоронець Путіна і людина, якій неодноразово пророкували велике майбутнє в політиці, цілком можливо, перейде на нову посаду. Поки складно передбачити, яке крісло підготував Путін своєму улюбленцю і довіреній особі. Але в Москві вважають, що роль Дюміна буде однією з найважливіших в оточенні президента. Минулого року Дюмін був одним із тих, хто допоміг Путіну поставити крапку в пригожинському заколоті. Також Дюмін серйозно впливає на процеси в силових відомствах (його ставленик Валерій Флюстіков є керівником Сил спеціальних операцій РФ, через Дюміна вирішують питання створення і ліцензування нових ПВК тощо). У Дюміна тісний зв’язок із двома антиподами – і з Борисом Ковальчуком, і з Сергієм Чемезовим. Саме тому апаратне піднесення Дюміна зараз практично ніхто не ставить під сумнів.
- Після трагічних подій у “Крокус Сіті Холі” в Росії прокотилася хвиля антитаджицьких настроїв. Це призвело до ситуативного охолодження відносин між Москвою і Душанбе. Особисті стосунки між Володимиром Путіним і Емомалі Рахмоном ніколи не були довірливими і безхмарними: Рахмон міг завжди висловити в очі Путіну незручні речі, що неодноразово траплялося на міжнародних самітах. Однак у нинішній ситуації і Таджикистан, і Росія зацікавлені в якнайшвидшій нормалізації відносин, оскільки обидві держави тісно зав’язані одна на одній геополітично й економічно. Те, що Рахмон погодився взяти участь в інавгурації Путіна і бути присутнім у Москві на День Перемоги, показує, що конфлікт на нинішньому етапі вичерпано.
- Путіну є за що дякувати уряду – Мішустін і його команда змогли втримати економіку Росії і під час пандемії коронавірусу, і під час війни з Україною (перебудувавши економіку на військові рейки і мінімізувавши негативні наслідки санкцій). Таким чином Путін дав зрозуміти, що він задоволений діяльністю уряду і готовий переукласти контракти з більшістю з членів попереднього кабінету. Друга частина зустрічі мала стосуватися нових призначень, але її вирішили перенести на 13 травня. Таким чином, інтрига з призначеннями нових міністрів може затягнутися: досвід показує, що Путіну зазвичай для цього необхідні близько десяти днів.
У цьому дайджесті розглядаються такі питання, які були найактуальнішими для Росії в період з 29-го квітня до 6-го травня:
- Зустріч із губернатором Тульської області Олексієм Дюміним;
- Нарада з економічних питань;
- Телефонна розмова з Президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном;
- Зустріч із членами Уряду;
- Виклик у МЗС послів Франції та Великої Британії;
- Навчання з використання тактичної ядерної зброї;
- Оголошення в розшук низки українських політиків;
This Content Is Only For Subscribers
- Зустріч із губернатором Тульської області Олексієм Дюміним
У четвер, 2 травня, Володимир Путін провів робочу зустріч із губернатором Тульської області Олексієм Дюміним. Згідно з офіційними даними, під час зустрічі обговорювалися питання соціально-економічного розвитку регіону, а також забезпечення громадян житлом і підтримка учасників так званої “СВО”. Водночас, у низці ЗМІ та телеграм-каналів дедалі активніше обговорюють питання можливого кадрового підвищення Олексія Дюміна та подальшого переїзду до Москви.
Ключові тези:
- Дюмін: “Але сьогодні я б хотів почати зустріч із найважливішого, з найактуальнішого на сьогоднішній день. Йдеться про найголовніший пріоритет – це підтримка учасників, наших хлопців, які беруть участь у [так званій] “СВО”, і членів їхніх сімей. Надаємо в повному обсязі соціальну, психологічну, медичну допомогу, вирішуємо господарсько-побутові питання різного рівня. На сьогоднішній момент у регіоні діє близько 60 заходів підтримки”.
- Дюмін: “Наші забудовники вийшли з ініціативою створення фонду житла на безоплатній основі. Уряд Тульської області разом з нашими будівельниками на сьогоднішній день формує близько 50 квартир, які будуть відремонтовані, застеблені. Цей фонд спрямований на розв’язання житлових питань, які з тих чи інших причин не потрапляють під заходи підтримки або потребують додаткової паперової тяганини, якихось речей, що пов’язані зі збором довідок тощо”.
- Дюмін: “Ще один захід підтримки, який ми запровадили на території Тульської області, що користується досить серйозною популярністю серед сімей військовослужбовців, – це картка “Zабота”. Це можливість скористатися знижками на різні види послуг від 5 до 25 відсотків. Партнери, які долучилися до цієї програми, – це малий і середній бізнес, приватні магазини, мережевики. Їх уже близько тисячі, які працюють за цією карткою. Вона досить затребувана”.
- Дюмін: “Тульська область – це збройова столиця. Ми долучилися до підтримки наших оборонних підприємств. Звичайно ж, насамперед ідеться про кадровий потенціал. Хочу відзначити роботу наших підприємств, керівників підприємств, інженерів, конструкторів, усього персоналу, який з відповідальністю і розумінням виконує ті завдання, які ставите Ви як Верховний Головнокомандувач, керівництво Міністерства оборони, за тими завданнями і тією номенклатурою, яка в найкоротші терміни випускається з наших заводів і надходить на передову”.
- Дюмін: “У своєму Посланні Федеральним Зборам Ви окреслили низку важливих стратегічних завдань. Одне з них – це підвищення якості медичної допомоги та посилення підтримки медиків. Хочу доповісти, що Ваше рішення щодо виплат лікарям у малих містах і населених пунктах виконано в повному обсязі. Також ми підтримуємо медиків і на нашому регіональному рівні: посилюємо федеральні заходи підтримки, йдуть виплати і разові, і щомісячні лікарям окремих спеціальностей, студентам-медикам, ординаторам”.
Підсумки/прогнози:
Олексій Дюмін, колишній охоронець Путіна і людина, якій неодноразово пророкували велике майбутнє в політиці, цілком можливо, перейде на нову посаду. Поки складно передбачити, яке крісло підготував Путін своєму улюбленцю і довіреній особі. Але в Москві вважають, що роль Дюміна буде однією з найважливіших в оточенні президента. Минулого року Дюмін був одним із тих, хто допоміг Путіну поставити крапку в пригожинському заколоті. Також Дюмін серйозно впливає на процеси в силових відомствах (його ставленик Валерій Флюстіков є керівником Сил спеціальних операцій РФ, через Дюміна вирішують питання створення і ліцензування нових ПВК тощо). У Дюміна тісний зв’язок із двома антиподами – і з Борисом Ковальчуком, і з Сергієм Чемезовим. Саме тому апаратне піднесення Дюміна зараз практично ніхто не ставить під сумнів.
- Нарада з економічних питань
У п’ятницю, 3 травня, Володимир Путін у форматі відеоконференції провів регулярну нараду з економічних питань. Головною темою наради стало обговорення бюджетних планів на період до 2030 року.
У нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Перший заступник Голови Уряду Андрій Бєлоусов, Заступник Голови Уряду Тетяна Голікова, Заступник Голови Уряду – Керівник Апарату Уряду Дмитро Григоренко, помічник Президента Максим Орєшкін, Міністр економічного розвитку Максим Решетніков, Міністр фінансів Антон Сілуанов та Голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна.
Підсумки/прогнози:
Апаратні наради з економічних питань стали важливим елементом діяльності Путіна. Він демонструє, що керує економікою Росії в ручному режимі, повністю заглиблюючись у порядок денний і тонкощі економічної сфери. У будь-якому разі, подія має абсолютно робочу спрямованість – визначити стан економіки Росії та перспективи її розвитку на найближчу шестирічку, яку Путін планує провести біля керма країни. Тим більше це важливо для розуміння того, що з обіцяного Путіним під час передвиборчої кампанії реально втілити в життя.
- Телефонна розмова з Президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном
У п’ятницю, 3 травня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном. Згідно з офіційними заявами сторін, темою для розмови стало обговорення питань спільної участі в урочистих заходах у Москві, приурочених до Дня Перемоги, на які запрошено Емомалі Рахмона. Також був проведений обмін думками з деяких актуальних двосторонніх тем, включно зі співпрацею в боротьбі з терористичною загрозою, а також у міграційній сфері. У цьому контексті сторони домовилися про вдосконалення механізмів взаємодії по лінії профільних міністерств і відомств.
На тлі посилення кризи у двосторонніх відносинах, спричиненої зміною у ставленні до громадян Таджикистану після теракту в Крокус Сіті Холі, сторони заявили, що спроби певних сил, які активізувалися останнім часом, штучно нагнітати ситуацію навколо приїжджають у Росію трудових мігрантів, зокрема й із Таджикистану, спільно присікатимуться і не зможуть завдати шкоди перевіреним часом братерським стосункам між народами двох країн.
Підсумки/прогнози:
Після трагічних подій у “Крокус Сіті Холі” в Росії прокотилася хвиля антитаджицьких настроїв. Це призвело до ситуативного охолодження відносин між Москвою і Душанбе. Особисті стосунки між Володимиром Путіним і Емомалі Рахмоном ніколи не були довірливими і безхмарними: Рахмон міг завжди висловити в очі Путіну незручні речі, що неодноразово траплялося на міжнародних самітах. Однак у нинішній ситуації і Таджикистан, і Росія зацікавлені в якнайшвидшій нормалізації відносин, оскільки обидві держави тісно зав’язані одна на одній геополітично й економічно. Те, що Рахмон погодився взяти участь в інавгурації Путіна і бути присутнім у Москві на День Перемоги, показує, що конфлікт на нинішньому етапі вичерпано.
- Зустріч із членами Уряду
У понеділок, 6 травня, Володимир Путін відвідав Будинок уряду, де провів зустріч із членами уряду і подякував їм за спільну роботу протягом попередніх років. Зазначається, що на зустрічі були присутні члени кабінету міністром у повному складі.
Ключові тези:
- Путін: “Ми пам’ятаємо, як усе починалося, я маю на увазі, як починалася ваша робота в цьому складі, у цьому колективі. Вона починалася якраз напередодні малоприємних для всіх нас подій, пов’язаних із пандемією коронавірусної інфекції”.
- Путін: “Маю зазначити, що ми разом із вами пройшли тоді це випробування гідно. А воно було пов’язане з мобілізацією всіх наших ресурсів у сфері охорони здоров’я, всієї соціальної сфери, але не тільки, а й промисловості, і виробництва всього того, що потрібно було для країни, для організації боротьби з коронавірусом, і загалом, повторю ще раз, загалом ми пройшли це гідно”.
- Путін: “Пам’ятаю добре, як ми вирішували питання, скажімо, по будівництвах, по дорожньому будівництву, закривати це, не закривати, як робити, що робити з колективами, зокрема з творчими колективами, як їх підтримати в умовах, коли ми змушені були обмежувати їхню роботу. І так далі, так далі. Питань було дуже багато, і загалом заходи з підтримки цілих величезних підприємств, цілих секторів економіки були збалансованими і своєчасними. І все це дало відповідний, загалом задовільний, результат і для боротьби з коронавірусом, і для економіки”.
- Путін: “Ну а 2022 року почалися інші проблеми, тому що ми переконалися, що після восьми років знущання з людей, які проживали і проживають на Донбасі, нам не вдається розв’язати проблеми в цьому регіоні, проблеми людей, яких ми завжди вважали своїми, а вони вважали Росію своєю історичною батьківщиною, не вдається розв’язати мирними засобами. Трохи пізніше стало зрозуміло, що нас просто водили за ніс, і нам довелося вжити екстраординарних заходів захисту цих людей збройним шляхом”.
- Путін: “Минулого року економіка Росії зростала темпами, вищими за світові. За цим показником ми випередили не тільки провідні країни Євросоюзу, а й усі держави так званої “великої сімки”. Ми разом шукали гідні відповіді на найскладніші історичні виклики і загалом успішно їх долали. І, що принципово важливо, продовжували розв’язувати поточні завдання, активно й послідовно працювали за порядком денним розвитку в рамках ключових національних цілей і пріоритетів. Зміцнювали міжнародні позиції, безпека і суверенітет Росії були наріжним каменем усіх завдань, які ми перед собою ставили і вирішували”.
- Путін: “Окремо відзначу системну роботу Уряду щодо впровадження сучасних підходів, цифрових технологій управління. Багато чого зроблено, щоб вивести на якісно новий рівень процеси галузевої та міжвідомчої координації, планомірно підвищувати якість і доступність державних послуг для громадян, покращувати діловий, інвестиційний клімат, що надзвичайно важливо для кінцевого загального результату”.
- Путін: “Ви знаєте, що найближчим часом, відповідно до Конституції Російської Федерації, пройде процедура формування нового складу Уряду. І в цей період потрібно зробити все необхідне, щоб реалізація планів активно тривала, щоб не було жодних пауз у нашій роботі. Тому я чекаю від колег на всіх рівнях виконавчої влади концентрації, зібраності, роботи на результат. Нам потрібна спадкоємність у роботі з досягнення цілей національного розвитку. І впевнений, що все це буде, безумовно, забезпечено”.
- Мішустін: “Сьогодні Ви сказали про те, що за Конституцією подають у відставку члени Уряду, Голова Уряду. Але абсолютно впевнений, і мені про це багато членів кабінету міністрів говорили, що на якій би посаді колеги не опинилися, вони будуть чітко віддані виконанню національних цілей розвитку країни. Зроблять усе для своєї держави і своїх громадян”.
Підсумки/прогнози:
Путіну є за що дякувати уряду – Мішустін і його команда змогли втримати економіку Росії і під час пандемії коронавірусу, і під час війни з Україною (перебудувавши економіку на військові рейки і мінімізувавши негативні наслідки санкцій). Таким чином Путін дав зрозуміти, що він задоволений діяльністю уряду і готовий переукласти контракти з більшістю з членів попереднього кабінету. Друга частина зустрічі мала стосуватися нових призначень, але її вирішили перенести на 13 травня. Таким чином, інтрига з призначеннями нових міністрів може затягнутися: досвід показує, що Путіну зазвичай для цього необхідні близько десяти днів.
- Виклик у МЗС послів Франції та Великої Британії
У понеділок, 6 травня, Міністерство закордонних справ РФ викликало Посла Великої Британії Найджела Кейсі з метою обговорення актуальних двосторонніх відносин. Пізніше до будівлі МЗС прибув і посол Франції П’єр Леві. Повідомляється, що британський дипломат провів в установі півгодини і залишив її, не спілкуючись із пресою. Слідом за ним до МЗС РФ прибув французький посол, який також залишив ЗМІ без коментарів.
Пізніше МЗС РФ офіційно пригрозило Британії ударами по її території в разі ударів України по території РФ британськими ракетами: “Відповіддю на удари Києва по РФ із застосуванням британської зброї можуть стати удари по військових об’єктах Великої Британії і за межами України”. Також у МЗС РФ закликали Британію “замислитися про катастрофічні наслідки ворожих кроків Лондона і негайно спростувати заяви Кемерона”.
Також російське МЗС опублікувало ноту, вручену послу Франції. Відомство заявило, що П’єра Леві викликали “через войовничі заяви керівництва країни і зростаючу залученість Парижа в конфлікт в Україні”.
Очевидно, йдеться про нещодавні заяви Макрона про можливість введення військ в Україну. “З російського боку було викладено принципові оцінки деструктивної та провокаційної лінії Парижа, що веде до подальшої ескалації конфлікту”, – йдеться в ноті.
Примітно, що одразу після спілкування з главами дипломатичних місій Великої Британії та Франції, Росія офіційно заявила про проведення навчань з використання тактичної ядерної зброї.
Підсумки/прогнози:
Росія не вперше висловлює протести представникам західних країн з приводу їхньої ролі в підтримці України або щодо висловлювань тих чи інших лідерів, які в Росії розцінюються як “недружні”. Таким чином, чергове вручення нот можна розглядати як уже чергову дію, яка показує, що події в Україні підвищують градус конфлікту між РФ і Заходом.
- Навчання з використання тактичної ядерної зброї
У понеділок, 6 травня, Міністерство оборони РФ заявило про підготовку до проведення навчань з тактичної ядерної зброї. Згідно із заявою, під час навчання буде здійснено комплекс заходів із практичного відпрацювання питань підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї. Також наголошується, що проводити їх “найближчим часом” будуть ракетні з’єднання Південного військового округу (в його штабі розташований штаб російських військ, які воюють в Україні), із залученням авіації, а також сили військово-морського флоту РФ.
У повідомленні наголошується, що причиною їх проведення є “провокаційні заяви окремих західних офіційних осіб”. Також зазначається, що навчання спрямовані на підтримання готовності особового складу і техніки частин бойового застосування нестратегічної ядерної зброї для реагування.
Пізніше Дмитро Медведєв і Дмитро Пєсков своїми заявами також підтвердили, що навчання з тактичної ядерної зброї пов’язані із заявами західних політиків про можливість ввести війська в Україну.
Підсумки/прогнози:
Навчання покликані показати, що Росія може використовувати свій ядерний потенціал. За час війни в Україні це вже третє практичне попередження Заходу – раніше навчання і приведення в бойову готовність засобів доставки ядерних боєзарядів відбувалися на Північному флоті і на Тихоокеанському флоті. Вперше ці навчання пройдуть поблизу українського кордону. По суті, це відповідь з боку Росії на заяву міністра закордонних справ Великої Британії Джеймса Кемерона про те, що Лондон не буде проти застосування Україною британської зброї (зокрема ракет) по цілях, які перебувають на території Російської Федерації. У відповідь послідували заяви високопоставлених осіб у Москві щодо того, що застосування британської зброї Україною призведе до застосування російської зброї проти Великої Британії. Навчання мають показати, що Росія не блефує і не жартує.
- Оголошення в розшук низки українських політиків
Протягом минулого тижня МВС РФ офіційно оголосили в розшук низку українських політиків. При чому йдеться як про чинних високопоставлених осіб, так і про екс-міністрів або інших чиновників. Так, 4 травня МВС РФ офіційно оголосили в розшук Володимира Зеленського, а слідом за ним і експрезидента Петра Порошенка. Обидва значаться в розшуку за статтею кримінального кодексу РФ, однак без уточнення якої саме. Цього ж дня, слідом за Зеленським і Порошенком, МВС Росії оголосило в розшук командувача Сухопутних військ ЗСУ Павлюка.
Уже в понеділок, 6 травня, на сайті МВС з’явилися нові картки щодо українських екс-чиновників. Зокрема, МВС РФ оголосило в розшук екссекретаря РНБО Данілова, колишнього міністра внутрішніх справ Авакова, ексглаву МЗС Клімкіна, а також колишнього прем’єр-міністра Гройсмана.
Підсумки/прогнози:
Оголошуючи в розшук окремих українських політиків, Росія окреслює коло осіб, з якими вона не готова і не буде вести мирні переговори. Тобто дану дію можна розшифрувати як послання Заходу, а не Україні: якщо і відбудуться переговори, то точно їх не повинні вести з боку України ні команда Зеленського, ні команда Порошенка (яку Захід розглядає як опозицію і альтернативу Зеленському). Тобто, Росія дає зрозуміти, що з тими політиками, які прийшли до влади в Україні на хвилі Майдану та “електоральної революції” 2019 року, вона мати справу не бажає. Паралельно в російських ЗМІ розпочалася кампанія з акцентування уваги на двох політиках – Юлії Тимошенко та Дмитрію Разумкову, яких намагаються показати як “договороздатних” і “неагресивних”. Цілком можливо, що подібні публікації мають іншу мету: підірвати довіру до цих політиків усередині України, посіяти підозри і ворожнечу в політичному таборі. Однак те, що Росія починає активно диктувати кадрові умови, симптоматично і досить небезпечно.