Росія за тиждень (22.04-28.04)

1. Справа заступника міністра оборони Тимура Іванова

У вівторок, 23 квітня, російські ЗМІ заявили про затримання заступника міністра оборони РФ Тимура Іванова. Пізніше ця інформація отримала офіційне підтвердження. Примітно, що цього ж дня відбулася колегія Міністерства оборони, на якій були присутні і Шойгу, і Іванов, а вже о 17:00 останнього було затримано. Офіційно, його звинуватили в корупції. Іванову було висунуто обвинувачення за ч. 6 ст. 290 Кримінального кодексу РФ (одержання хабара в особливо великому розмірі, до 15 років позбавлення волі). Іванов своєї провини не визнав. За словами його адвоката Мурада Мусаєва, Іванова обвинувачують у тому, що він нібито «надавав допомогу певним компаніям-підрядникам Міноборони», а натомість ці компанії «безоплатно виконували будівельно-ремонтні роботи на об’єктах, які нібито належали Іванову». Через деякий час Сергій Шойгу підписав указ про звільнення Іванова із займаної посади. 

Наступного дня, 24 квітня, Тимура Іванова заарештували. Багато оглядачів зазначили, що на суді він усе ще був у військовій формі з погонами та орденськими планками – нібито це рідкість для високопоставлених фігурантів кримінальних справ. На відео, де його виводять із будівлі суду, Іванов був уже в цивільному, на його зап’ястях можна було розгледіти наручники.

У цьому контексті важливо зазначити, що Тимур Іванов обіймає посаду заступника міністра оборони з 2016 року. Його називають давнім соратником і другом Сергія Шойгу: у 2012 році Іванов був віцепрем’єром в уряді Московської області, який тоді очолював Шойгу.

У Міноборони Іванов курирував великі військові будівництва останніх років: відновлення окупованого Маріуполя, будівництво головного храму Збройних сил Росії, космодрому “Східний”, медцентрів Міноборони для лікування пацієнтів із Covid-19.

Підсумки/прогнози:

Справа Тимура Іванова внесла справжній переполох у політичне життя Росії. Тепер виникають питання до цілої низки осіб у найближчому оточенні міністра оборони Сергія Шойгу. За наявними даними, у відставку можуть відправити першого заступника міністра Руслана Цалікова – найближчого соратника Шойгу протягом останніх 20 років. Обшуки відбулися у заступника міністра Тетяни Шевцової, яка відповідає в міністерстві за фінанси. Під питанням саме подальше перебування Шойгу в кріслі міністра оборони. 

За повідомленнями джерел Ascolta, Шойгу останнім часом не вдається поспілкуватися з Володимиром Путіним. Досі Шойгу входив до найближчого кола президента, а також дружить із Сергієм Чемезовим. Однак у нього напружені стосунки з групою Ковальчуків. Багато хто припускає, що справа Іванова з’явилася не випадково саме зараз, напередодні формування нового уряду, і задається питанням, чи не є вся справа операцією зі зміщення Шойгу. В експертному середовищі існує думка, що справа Іванова – це помста Шойгу і його оточенню за ліквідацію Пригожина і ПВК «Вагнер» (у вищих колах залишилося чимало тих, хто протегував вагнерівцям, а саме Іванов був ініціатором конфлікту між Міноборони і Пригожиним).

 Але зрозуміло, що, якщо Путін піде на поступки цій групі і зніме з міністерської посади Шойгу, у Міністерстві оборони керівні позиції займуть відверті яструби і націонал-патріоти. Саме тому справа Іванова є важливою для подальшого розвитку ситуації в самій Росії.

2. Зустріч Володимира Путіна з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим

У понеділок, 22 квітня, Володимир Путін провів зустріч із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, який прибув до Москви з робочим візитом на честь урочистих заходів, приурочених до 50-річчя будівництва Байкальсько-Амурської залізничної магістралі (БАМ). На початку візиту президенти двох країн провели спільну пресконференцію, а пізніше зустрілися з ветеранами-будівельниками і працівниками БАМу, а також провели особисту бесіду. 

Ключові тези:

• Путін: “Усі добре знають, що Ваш батько відіграв дуже значущу роль, очолював урядову комісію, багаторазово виїжджав на будівництво. По суті, він був одним з організаторів цього грандіозного проєкту, важливого для всього Радянського Союзу. Ми це не тільки знаємо – ми це пам’ятаємо і дуже вдячні йому, зберігаємо пам’ять про це”.

• Путін: “Зараз ми, – Ви, напевно, знаєте про це, – розвиваємо так званий Східний полігон: і БАМ, і Транссиб, усе, що з цим пов’язано. Так що все це має значення для нас, причому дуже велике значення, і сьогодні”.

• Путін: “Упевнений: усі зусилля, праця, роки роботи, які Ваш батько вклав у реалізацію цього величезного проєкту, і сьогодні відіграють істотну роль, причому не тільки для Росії, а й для всієї Співдружності Незалежних Держав. Маю на увазі, що так чи інакше багато наших партнерів використовують цю транспортну артерію”.

• Путін: “Звичайно, у нас буде можливість поговорити щодо двосторонніх відносин, які перебувають на високому рівні, розвиваються. У нас зростає товарообіг: він сягнув уже понад чотири мільярди доларів. Шість мільярдів, якщо в доларовому еквіваленті говорити, становлять російські інвестиції в економіку Азербайджану. Працює активно міжурядова комісія. І багато цікавих напрямів співробітництва в реальному секторі економіки, в кооперації, в інфраструктурі – деякі з них, по-моєму, на слуху у громадськості наших країн”.

• Путін: “Безумовно, поговоримо і про ситуацію з точки зору забезпечення безпеки в регіоні. Питань тут дуже багато, вони дуже чутливі. Ми з Вами в матеріалі по кожному з них”.

• Алієв: “В Азербайджані ми дуже цінуємо те ставлення до пам’яті Гейдара Алієвича, яке бачимо і в російському керівництві, а також серед громадськості”.

• Алієв: “Такі пам’ятні моменти історії ще більше зближують наші країни, народи, роблять внесок у подальший поступальний розвиток наших відносин. Ми дуже задоволені тим, як розвиваються наші зв’язки. Уже понад два роки ми працюємо в рамках Декларації про союзницьку взаємодію, яку ми підписали тут, у Кремлі, в лютому 2022 року і яка є головним політичним документом, що зумовлює поступальний розвиток наших відносин у майбутньому”.

• Алієв: “Як Ви зазначили, порядок денний досить великий. Там присутній, зокрема, і транспортний компонент, ми сьогодні це обговоримо. Проєкт міжнародного транспортного коридору “Північ-Південь”, що об’єднує наші країни і наших партнерів, має глобальне значення для безпеки вантажоперевезень і для стимулювання торговельних відносин між багатьма країнами”.

• Алієв: “Питання регіональної безпеки постійно на порядку денному наших зустрічей. І ми також раді тому, як вони вирішуються. Росія є основоположною країною в плані регіональної безпеки на Кавказі і в ширшій географії. І від дій, взаємодії між нашими країнами залежить дуже багато чого. І ми націлені на зміцнення заходів довіри, співробітництва, взаєморозуміння і врегулювання всіх питань у дусі взаємодії та взаємних інтересів”.

Підсумки/прогнози: 

Володимир Путін зацікавлений у розвитку відносин з Азербайджаном: це і можливості для посилення позицій на Каспії, і нові домовленості в секторі видобутку нафти і газу, і додаткові шляхи до компромісів із Туреччиною. Заради цих відносин Путін пішов на фактичне зниження рівня відносин із Вірменією (яка, на відміну від Азербайджану, є членом ОДКБ). У Карабаській війні Росія де-факто підтримала Азербайджан. 

Провірменське лобі в Росії, що має таких сильних представників, як Сергій Лавров і Михайло Мішустін, виявилося безсилим вжити необхідних ефективних кроків щодо виправлення ситуації. Протурецька група (Дмитро Пєсков, Агаларови та ін.) виявилася більш успішною. 

Візит Алієва до Москви остаточно закріплює нову систему відносин між Москвою і Баку. Для Путіна й Алієва 2024 рік є важливим: обидва пройшли через президентські вибори й отримали мандат на наступні президентські терміни. До того ж і Азербайджан, і Росія останнім часом вибудовують систему тісних відносин із Китаєм (8 березня Баку відвідав спеціальний представник Сі Цзіньпіна з європейських питань Ву Хонгбо, 3 березня Москву відвідав спеціальний представник у справах Євразії Лі Хуей). 

Експерти вважають, що одним із головних моментів домовленостей стало те, що Алієв узяв на себе зобов’язання не допускати активізації дій антиросійських сил на Кавказі (останнім часом чимало йшлося про те, що Захід, зокрема, британські спецслужби, можуть активізувати ісламістські групи в «підчерев’ї» Росії, зокрема, на Кавказі). 

3. 50-річчя початку будівництва Байкало-Амурської магістралі

У вівторок, 23 квітня, у Кремлі відбувся урочистий захід на честь 50-річчя початку будівництва Байкало-Амурської залізничної магістралі (БАМ). На честь цього Володимир Путін вручив державні нагороди ветеранам-будівельникам і працівникам БАМу, а також виступив з офіційним зверненням. Крім будівельників і працівників БАМу, у заході взяли участь державні службовці, політики та лідери інших держав. 

Ключові тези з виступу Путіна:

• “Півстоліття тому було дано старт будівництву унікального транспортного маршруту – легендарної Байкало-Амурської магістралі. Цей проєкт був історично необхідний нашій країні. Ще в XIX столітті з’явилися перші пропозиції щодо транспортного освоєння Забайкалля і Приамур’я. На початку XX століття вивчали географію майбутнього грандіозного будівництва, проводили навіть трасування маршруту. Перед Великою Вітчизняною війною і в повоєнні роки були укладені окремі ділянки”.

• “Повторю, БАМ став дійсно загальнонародним, всесоюзним проектом. Над його об’єктами взяли шефство колективи сотень підприємств, науково-дослідних інститутів, проектних організацій з усіх республік Радянського Союзу”.

• “Тут присутні учасники будівництва БАМу. Це саме вони реалізовували цей один із найбільших світових інфраструктурних проєктів усього XX століття, проклали життєво необхідну для країни транспортну артерію”.

• “БАМ зіграв величезну роль в освоєнні Східного Сибіру і Далекого Сходу, нашої Півночі, дав змогу ввести в обіг багатющі родовища вугілля, залізної руди, олова, золота, міді, молібдену, нафти і газу, задіяти цю потужну сировинну базу для роботи комбінатів, заводів, фабрик, для довгострокового розвитку вітчизняної промисловості”.

• “На рубежі століть БАМ допоміг відкрити для російської економіки ринки Азіатсько-Тихоокеанського регіону, забезпечив надійний транзитний маршрут для всієї Євразії, в єдиній зв’язці з Транссибом став по-справжньому стратегічним транспортним коридором не лише національного, а й глобального значення”.

• “У поточному році провізна спроможність магістралі складе майже 42 мільйони тонн. За останні 12 років вона зросла втричі, і обсяг вантажних перевезень БАМом продовжує зростати”.

• “Цього року ми запускаємо черговий, вже третій за рахунком етап розвитку БАМу і Транссибу, підвищуємо пропускну спроможність Східного полігону залізниць. Таке стратегічне рішення ухвалено, необхідні нормативні документи Уряд випустив. Звичайно, тепер справа за практичною реалізацією. Але, по суті справи, робота-то вже йде”.

• “Особливу увагу приділятимемо підвищенню якості життя людей у населених пунктах, зав’язаних на БАМ. Зокрема, на основі опрацьованих майстер-планів отримають довгостроковий розвиток опорні точки, “столиці” БАМу – Тинда і Сєвєробайкальськ. У нас тут велика заборгованість перед людьми”.

• “Упевнений, ми обов’язково реалізуємо всі намічені плани, зробимо це на благо Росії і нашого народу”.

Підсумки/прогнози:

Активізація й актуалізація напівзабутого інфраструктурного проєкту брежнєвської епохи показує, що Росія справді має намір серйозно розвивати регіон Забайкалля і Далекого Сходу. Це ще більше зв’яже економіку Росії з економікою Китаю. До того ж БАМ дасть змогу зробити більш маневреною оборонну систему, забезпечить швидший транзит вантажів залізницею. А для пересічного обивателя в Росії це ще й символічний жест: Путін повертається до тих проєктів, які виявилися закинутими за пізньорадянських часів, за часів Перебудови і розвалу СРСР. Тобто, це сигнал для тих, хто ностальгує за Радянським Союзом, і для тих, хто бажає відродження імперії. 

4. Нарада з питань ліквідації наслідків паводків

У середу, 24 квітня, Володимир Путін у режимі відеоконференції провів нараду з питань ліквідації наслідків паводків в Оренбурзькій, Курганській і Тюменській областях. У нараді взяли участь члени Уряду, керівники профільних міністерств, глави регіонів і муніципалітетів, які постраждали від повені.

Ключові тези:

• Путін: “Зараз найскладніша ситуація залишається в Оренбурзькій області. Низка населених пунктів досі підтоплена, і рівень води знижується повільно”.

• Путін: “За доповідями, що надходять, сил і засобів для ліквідації наслідків стихії залучено достатньо. Рятувальники спільно з колегами на місцях, а також співробітниками інших федеральних відомств, силових і правоохоронних органів і, особливо зазначу, волонтерами, добровольцями діють професійно і злагоджено”.

• Путін: “Звертаю увагу: вважаю за необхідне надалі ще раз зібратися вже в ширшому складі й обговорити весь комплекс питань, пов’язаних із запобіганням і захистом населених пунктів від паводків. Як ми бачимо, системні, організаційні та управлінські проблеми тут є. Потрібно чітко визначити, яких заходів тут необхідно вжити Федерації, регіонам, місцевій владі. Зокрема розглянемо, наскільки відповідають встановленим вимогам наявні гідротехнічні споруди, як реалізуються програми будівництва, оновлення та утримання дамб та інших інженерних об’єктів для захисту територій від негативного впливу вод”.

• Куренков (Міністр у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих): “В Оренбурзькій області в містах Орську та Оренбурзі рівень води спустився нижче позначки небезпечного явища. У селі Ілек також відзначається зниження. Дані, які надходять із гідропостів у поєднанні з інформацією про приплив води в Іриклинське водосховище, а також про вироблені скиди, дають змогу говорити про те, що хвиля паводку на річці Урал пройшла Оренбурзьку область”.

• Куренков: “На сьогодні у 58 населених пунктах регіону та 43 СНТ залишаються підтопленими понад 12 тисяч житлових будинків, майже 20 тисяч присадибних ділянок і 16 низьководних мостів. У 16 пунктах тимчасового розміщення населення перебуває 625 осіб, зокрема 100 дітей”.

• Куренков: “У Курганській області хвиля паводків пройшла місто Курган і наближається до кордону з Тюменською областю. Тут – завдяки завчасно спланованим і реалізованим превентивним заходам – вдалося уникнути катастрофічних наслідків весняної повені”.

• Куренков: “На сьогоднішній день на території області в 34 населених пунктах із 110 СНТ підтопленими залишаються понад дві тисячі житлових будинків і майже 3,5 тисячі дачних будинків, понад шість тисяч присадибних ділянок, шість низьководних мостів і 18 ділянок автомобільних доріг. У 12 пунктах тимчасового розміщення населення перебуває 487 осіб, зокрема 120 дітей”.

• Куренков: “Що стосується Тюменської області, то тут хвиля паводку річкою Ішим наближається до села Абатське. Зберігаються високі показники скидів води із Сергіївського водосховища на території Казахстану, що створює загрозу для ділянки федеральної автодороги Р-402 Тюмень – Омськ”.

• Куренков: “На сьогоднішній день на території області в 20 населених пунктах підтопленими залишаються 155 житлових будинків і понад 500 дачних будинків, понад 2700 присадибних ділянок, 13 низьководних мостів і 17 ділянок автомобільних доріг. У 26 пунктах тимчасового розміщення населення перебувають 506 осіб, зокрема 186 дітей. Подано понад 320 заяв про надання матеріальної допомоги, виплати отримали 87 сімей”.

• Файзуллін: (Міністр будівництва та житлово-комунального господарства): “Основне завдання сьогодні по Оренбурзькій області. У нас 25 331 індивідуальний житловий будинок постраждав, 329 багатоквартирних будинків, 115 соціальних об’єктів, 61 об’єкт ЖКГ і 47 низьководних мостів. Спільно з органами виконавчої влади відпрацьовуємо питання обстеження соціально-культурних об’єктів, доріг, мостів, об’єктів ЖКГ, соціальних об’єктів. Сьогодні тривають роботи з оцінки тих будинків, які звільнилися від води”.

• Файзуллін: “В Орську з початку паводкового періоду було підтоплено 6995 будинків, провели обстеження відповідною комісією 3384 [будинків] в Орську. Оренбург – 6642 будинки, з них 376 від води звільнилося. Сьогодні 72 будинки комісії обстежили, і робота триває. Місто Бузулук – 571 будинок, 172 об’єкти обстежили. В Оренбурзькому районі – 6670 будинків, 165 із них сьогодні звільнилися від води, і робочі групи починають виходити на ці об’єкти. В Ілекському районі – 21 будинок, у Сакмарському районі – 28 будинків. До цих будинків поки не приступали, тому що від води вони не звільнилися”.

• Файзуллін: “Якщо брати Курганську область, у нас всього обсяг завдань: 2377 житлових будинків, зокрема ІЖС у СНТ, 18 автодоріг і шість мостів, також є об’єкти енергетики, об’єкти соціально-культурні. Але поки що вони від води не звільнилися. Підтопленими залишаються 2113 житлових будинків, 3405 дачних [будинків], шість мостів, одинадцять ділянок автодоріг”.

• Путін: “Перше. У нас вартість капітального ремонту одного метра житла була визначена раніше відповідною постановою Уряду і ніяк не індексувалася. Але, – незважаючи на всі наші спроби стримати зростання цін, і без того інфляція має місце бути, – на це потрібно звернути особливу увагу: потрібно подивитися на реальну вартість капітального ремонту сьогодні і за необхідності, а я думаю, що така необхідність є, змінити цю норму”.

• Путін: “Друге. Сам розмір виплат у нас встановлений у 2008 році, зараз 2024-й, і цей розмір теж не індексувався. Я прошу відповідні федеральні відомства – МНС, Мінфін, Мінбуд і соціальні відомства – до цього повернутися і вирішити питання щодо індексації. Нагадаю, сьогодні це 10 тисяч, 50 тисяч і 100 тисяч рублів, – їх потрібно проіндексувати”.

• Путін: “Третє. Питання таке тонке, воно пов’язане з роботодавцями, але якщо людина зараз змушена займатися відновленням свого домогосподарства і одночасно, звісно, має ще й на роботу ходити, складнощі для людей виникають додаткові. Я прошу губернаторів із місцевими роботодавцями, а якщо хтось працює у федеральних установах або в компаніях із держвласністю, теж із роботодавцями проговорити це і вирішити питання про додаткові відпустки”.

Підсумки/прогнози:

Практична нарада, важлива для розуміння наслідків стихії та для запобігання подібним катаклізмам у майбутньому. Політичної складової мінімум, проте інформаційний ефект спрямований на споживача новинного продукту з метою показати, як влада піклується про постраждалих від стихії. 

Проведення самої наради вкотре демонструє, що фактор неготовності до подібних катаклізмів змушує Кремль демонструвати активну залученість і, по суті, «гасити пожежі» без можливості запобігти їм. Паводки в кількох регіонах Росії вкотре оголили серйозну проблему з крадіжкою бюджетних коштів, виділених на будівництво інфраструктурних об’єктів, а також недбалість багатьох чиновників на місцях. 

Ще один важливий аспект полягає в тому, що, незважаючи на всю складність ситуації та різке підвищення протестної активності в постраждалих регіонах, ані Україна, ані країни Заходу не спробували скористатися можливістю подальшої дестабілізації ситуації з метою відволікання уваги Росії на внутрішні проблеми. Багато в чому це демонструє нездатність механізму інформаційної боротьби швидко реагувати на подібні ситуації та реалізовувати ситуативні стратегії. По суті, незважаючи на величезну кількість стратегічних центрів і аналітичних структур, Росія, як і раніше, залишається погано вивченою і незрозумілою для більшості своїх опонентів. 

5. Пленарне засідання Російського союзу промисловців і підприємців

У четвер, 25 квітня, у Москві відбувся щорічний з’їзд Російського союзу промисловців і підприємців. Також, у пленарному засіданні з’їзду взяв участь Володимир Путін, який звернувся до учасників заходу з офіційним зверненням. Під час свого виступу російський президент вкотре нагадав про складнощі, з якими довелося зіткнутися російським підприємцям в останні роки, а також подякував усім за роботу.

Ключові тези:

• Путін: “Принципово важливо, що у РСПП завжди є своя чітка, збалансована, як правило, позиція і конкретні пропозиції, як зробити національний розвиток стійкішим і динамічнішим, як зробити цей процес стійкішим і динамічнішим, щоб цей розвиток вів не тільки до підвищення конкурентоспроможності нашої економіки, а й до поліпшення якості життя громадян, підвищення доходів російських сімей. Розраховую, що сьогодні під час запланованої дискусії ми обов’язково обговоримо завдання, які вимагають спільних зусиль держави, суспільства і бізнесу”.

• Путін: “Незважаючи на безпрецедентні виклики, з якими ми зіткнулися за останні роки, у вітчизняній економіці зміцнюються позитивні тенденції. За підсумками минулого року ВВП Росії, як ви знаєте, додав 3,6 відсотка. І статистика перших місяців поточного року показує, що він продовжує демонструвати хороші темпи: у січні поточного року – 4,6 відсотка в річному вираженні, у лютому – 7,7 відсотка в річному вираженні, за перші два місяці [поточного року] в середньому шість відсотків зростання”.

• Путін: “Зростає промислове виробництво. За січень-лютий – на 6,6 відсотка. Його підтримує активний внутрішній попит, який ґрунтується на зростанні реальних заробітних плат і доходів громадян. За оцінкою, за перші два місяці поточного року оборот роздрібної торгівлі виявився на 10,7 відсотка вищим, ніж роком раніше. Середньомісячна зарплата в реальному вираженні за січень поточного року зросла на 8,5 відсотка, а реальні наявні доходи громадян у 2023 році зросли на 5,4 відсотка, як відомо”.

• Путін: “Сьогодні в Росії рекордно низьке безробіття – менше трьох відсотків. Що особливо важливо, ми скоротили його так звану структурну компоненту, тобто значно знизилося молодіжне безробіття і безробіття в тих регіонах і населених пунктах, де воно було історично високим. Воно там залишається вищим, ніж у середньому по країні, у цих регіонах: скажімо, на Північному Кавказі воно було високим – скільки в нас там, по-моєму, 10 [відсотків]… Молодіжне [безробіття] було 10,7, а зараз 6,7, а ось на Північному Кавказі [безробіття] було 13,9 [відсотка], а знизилося до 9,7 – майже на чотири відсоткові пункти, пристойно. Тобто там більше, ніж у середньому по країні, але зниження є і там”.

• Путін: “Держава буде і далі підтримувати бізнес, щоб він запускав перспективні проекти, нарощував вкладення капіталу, створював нові робочі місця – словом, діяв і в ділових інтересах, і працював на підвищення добробуту громадян, на підвищення добробуту російських родин”.

• Путін: “Перше – ми будемо забезпечувати максимальну передбачуваність умов для ведення і розвитку бізнесу. Упевнений, що на цю тему, звісно, у всіх багато запитань, але ми рухатимемося цим шляхом, зокрема вже доручив розширити горизонт планування державних фінансів. Він охопить не тільки найближчі три роки, а й дасть змогу верстати основні державні видатки далі, на перспективу шести років”.

• Путін: “Ще одним важливим кроком для поліпшення інвестиційного клімату має стати доналаштування податкової системи. Зараз Уряд, як ви знаєте, разом із діловими, громадськими об’єднаннями, суб’єктами Федерації та парламентом працюють над цим найважливішим питанням, обговорюють параметри змін і готують відповідні пропозиції”.

• Путін: “Друге – РСПП разом з іншими діловими об’єднаннями багато чого робить для дебюрократизації бізнес-середовища, допомагає спрощувати або переводити в електронну форму адміністративні процедури та узгодження, допомагає Уряду поліпшити законодавство і контрольно-наглядову діяльність. Спільними зусиллями ми вже помітно просунулися в цій складній і копіткій роботі. І хочу подякувати кожному, хто робить у цю роботу свій внесок”.

• Путін: “Третє – у майбутні шість років нам потрібно кардинально, на десятки відсотків, збільшити обсяг промислового виробництва. Причому нові підприємства, зокрема високотехнологічні, за критично важливими напрямами, мають з’являтися буквально повсюдно”.

• Путін: “Стратегічне завдання Росії – наростити випуск товарів, послуг насамперед на власній технологічній базі. Я багато разів говорив уже і зараз хочу повторити: ми не збираємося абсолютно все тут виробляти, в Росії, – безглуздо і не потрібно, ми не збираємося цього робити. Але потрібно створювати саме свої оригінальні рішення, сервіси, програмне забезпечення, застосовувати їх на практиці, особливо за критично важливими технологіями, напрямами”.

• Путін: “Нагадаю про поставлену мету – до 2030 року треба довести обсяг внутрішніх витрат на НДДКР не менше ніж до двох відсотків ВВП. Причому рушійною силою тут мають стати вкладення приватного бізнесу. Їхній обсяг має збільшитися щонайменше вдвічі. Ми вчора з одним із тут присутніх досить докладно на цю тему говорили”.

Підсумки/прогнози: 

Для Путіна важливо напередодні інавгурації показати, що на його боці російський бізнес. Також важливо показати, що підприємці з розумінням ставляться до труднощів, що склалися в Росії, але готові підтримувати лінію президента. Примітно, що Путін повторив багато тез, які раніше прозвучали в його Посланні (у передвиборчій програмі). Тобто, він дає зрозуміти, що має намір виконувати все те, що було намічено трьома місяцями раніше, і його обіцянки бізнесу – це не тільки передвиборчий трюк, а й реальна програма.

6. Засідання Ради законодавців

У п’ятницю, 26 квітня, у Таврійському палаці Санкт-Петербурга відбулося засідання членів Ради законодавців. Захід було приурочено до Дня російського парламентаризму. Також у зустрічі взяв участь Володимир Путін, який виступив зі зверненням до учасників засідання і відповів на їхні запитання. 

Ключові тези:

• Путін: “Сам час, події, через які ми проходимо, доводять значущість такої наступності, те, як важливо саме на основі свого самобутнього досвіду зміцнювати парламентаризм і загалом суспільно-політичну систему Росії”.

• Путін: “Необхідно забезпечувати її стабільність і водночас створювати умови для відкритості та оновлення, для чесної конкуренції різних політичних сил за умови безумовного і чіткого розуміння пріоритету національних інтересів і безпеки держави та спільного прагнення разом шукати найефективніші рішення життєво важливих для людей питань”.

• Путін: “Що тут хотілося б відзначити додатково? Як ви знаєте, вже почала діяти спеціальна кадрова програма “Час героїв”. А хто ці люди? Це солдати, офіцери, які показали в бойовій обстановці справжній характер, лідерські, високі людські якості. Упевнений, що так само гідно вони проявлять себе і в майбутній роботі в органах влади, в галузі освіти, наставництва, на провідних позиціях у всіх сферах. Дуже розраховую, шановні колеги, що і політичні партії будуть активно висувати і підтримувати таких кандидатів під час виборчих кампаній на всіх рівнях”.

• Путін: “У березні цього року відбулися вибори Президента. Попереду найважливіший етап – формування нового складу Уряду Росії. Парламенту належить реалізувати свої конституційні повноваження, встановлені 2020 року поправками до Основного закону і схвалені за підсумками загальноросійського голосування”.

• Путін: “Звертаюся зараз до керівників законодавчих зборів, а також голів профільних комітетів Державної Думи і Ради Федерації. Ухвалюючи бюджети, ключові закони, усім необхідно діяти в єдиній логіці, з розумінням загальних завдань країни, потрібно використовувати інструменти парламентського контролю для досягнення максимального, цільового ефекту від кожного рішення і вкладених коштів”.

Підсумки/прогнози:

Участь Путіна в Раді Законодавців – це радше бажання показати, що він не втрачає зв’язку з рідним містом і з пітерськими елітами. Зібравши Раду законодавців у Петербурзі, він ще раз підкреслив особливий статус міста як “другої столиці”. 17 квітня Путін зробив ще один посил пітерським елітам, призначивши свою однокурсницю Ірину Подносову головою Верховного суду Російської Федерації.

7. Нарада з економічних питань

У суботу, 27 квітня, Володимир Путін провів онлайн-нараду з економічних питань. Згідно з офіційною інформацією, темою наради став поточний стан справ в економіці Росії, в її найважливіших галузях і в сфері фінансів. Участь у нараді взяли Голова Уряду Михайло Мішустін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Перший заступник Голови Уряду Андрій Бєлоусов, Заступник Голови Уряду Тетяна Голікова, помічник Президента Максим Орєшкін, Міністр економічного розвитку Максим Решетніков, Міністр фінансів Антон Силуанов, Голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна, директор Федеральної служби з фінансового моніторингу Юрій Чіханчін.

Ключові тези:

• Путін: “Пропоную, як і домовлялися, обговорити сьогодні поточний стан справ в економіці Росії, в її найважливіших галузях і у сфері фінансів. Зокрема, особливу увагу пропоную звернути на довгострокові тенденції, які відображені в прогнозі соціально-економічного розвитку країни до 2030 року. А це, підкреслю, основа, база для реалізації ініціатив, про які було сказано в Посланні Федеральним Зборам. Підходи до фінансування проєктів і програм, заявлених у цьому стратегічному документі, ми сьогодні також розглянемо”.

• Путін: “Зазначу, що дані початку року виявилися вищими за прогнози Уряду, Банку Росії, та й деяких експертів. За січень – лютий ВВП Росії збільшився на шість відсотків у річному вираженні”.

• Путін: “Тут, безумовно, позначився і так званий календарний фактор, а саме високосний рік, додаткові робочі дні. Але навіть якщо цей фактор вичистити, прибрати, динаміка все одно хороша”.

• Путін: “Зростає індустріальна активність. Промислове виробництво в лютому додало 8,5 відсотка, що помітно вище, ніж у січні: тоді приріст становив 4,6 відсотка”.

• Путін: “При цьому вже традиційно – що радує, безумовно, – вищі темпи демонструють обробні галузі. Їхня динаміка в січні – плюс 7,5 відсотка, а в лютому – вже плюс 13,5 відсотка”.

• Путін: “Нам, безумовно, потрібні саме активні дії з боку Уряду, регіонів, які підтримають, стимулюватимуть ділову та інвестиційну активність, допоможуть відкривати нові виробництва, зокрема високотехнологічні, створювати сучасні робочі місця, задовольняти зростаючий попит внутрішнього ринку, насамперед завдяки збільшенню власного випуску товарів та послуг – більш конкурентних порівняно із зарубіжними постачальниками. Тобто треба освоювати, займати свій власний ринок, витісняти імпорт – витісняти не за рахунок адміністративних дій і ресурсів, а за рахунок чесної ринкової конкуренції”.

• Путін: “Для кожного громадянина, де б він не проживав, потрібно забезпечити рівні можливості. Тут важливо все: стан так званої інфраструктури дитинства – тобто дитячі садки, школи, гуртки, секції та табори відпочинку, розвиток систем охорони здоров’я та культури, екологічне благополуччя населених пунктів і умови для самореалізації молоді, запуску підприємницьких ініціатив тощо”.

• Путін: “У травні на спільному засіданні Державної Ради та Ради з національних проєктів обговоримо поточні результати цієї роботи, визначимося з основними підходами щодо досягнення цілей, про які було сказано в Посланні”.

Підсумки/прогнози:

Головна мета такого роду заходів – показати успіхи в економіці. У Росії дійсно намітилися позитивні тенденції в макроекономіці, проте за секторами тенденції не настільки райдужні. Нафтопереробна галузь близька до мінімуму за результатами 11 місяців. У березні Росія знизила виробництво бензину на 7,9% порівняно з минулим роком, дизеля – на 5,7%. У середині квітня Росія переробляла 5,22 мільйона барелів сирої нафти на добу (на 10 000 барелів менше, ніж на початку квітня). За рік Росія збільшила свої військові витрати на 24% (до 109 млрд доларів). Тобто, за десять років ці витрати збільшилися на 57%. У 2023 році оборонні асигнування РФ досягли 16% видаткової частини держбюджету або 5,9% ВВП. ЄС планує ввести нові санкції проти Росії, а Індія відмовляється від імпорту оборонної продукції з Росії. Але ці моменти навряд чи знайдуть відображення в офіційних звітах. 

8. Російське вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо запобігання гонки озброєнь у космосі

У середу, 24 квітня, членами Ради безпеки Організації об’єднаних націй розглядався проєкт резолюції, що закликає країни запобігти гонці озброєнь у космічному просторі. Цей проєкт був розроблений і запропонований Сполученими Штатами. Автори зазначають, що в його основі лежить заклик до “всіх держав, особливо тих, що володіють великим космічним потенціалом, активно сприяти досягненню мети мирного використання космічного простору і запобігання гонці озброєнь у космічному просторі”.

Однак під час голосування проєкт підтримали 13 країн, Китай утримався. Росія скористалася правом вето. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що “насамперед, це було пов’язано з тим, що запропоновані нами принципові поправки були проігноровані”:

“Підтверджуємо сувору прихильність Російської Федерації міжнародно-правовим зобов’язанням у галузі космічного права, зокрема Договору про космос 1967 року. Наголошуємо на незмінній готовності оперативно узгодити й укласти всеосяжну міжнародну юридично зобов’язуючу домовленість щодо ПГВК”, – заявила Захарова.

Постпред США в ООН Лінда Томас-Грінфілд нагадала, що президент Росії Володимир Путін публічно заявив, що Росія не має наміру розміщувати ядерну зброю в космосі. 

“Якщо це так, то сьогоднішнє вето викликає запитання: чому? Якщо ви дотримуєтеся правил, то чому б вам не підтримати резолюцію, яка їх підтверджує?”, – сказала вона.

Підсумки/прогнози:

Війна вето триває. У нинішніх умовах будь-який документ, навіть найшкідливіший, пропонований одними членами Ради Безпеки ООН, незмінно ветується іншими. При цьому іноді здоровий глузд у самому застосуванні права вето відсутній. Як, наприклад, у цьому випадку. Очевидно, що Радбез ООН як майданчик для розв’язання важливих питань буде ще певний час не діяти – доти, доки найбільші гравці не домовляться між собою і не почнуть поступовий процес розморожування. 

США минулого тижня вже зробили своєрідний жест примирення, офіційно визнавши, що Путін не віддавав наказ про вбивство опозиціонера Олексія Навального. Очевидно, що натомість вони очікують якихось конструктивних кроків від Росії. Але сигнали можуть піти не раніше, ніж після зустрічі Путіна з Сі Цзіньпіном у середині травня цього року, а з огляду на те, що візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Пекіна (до найближчого союзника і партнера Росії) закінчився провалом, очікувати деескалації поки навряд чи варто.