У цьому звіті представлено ключові події, що мали важливий вплив на політичні, економічні та соціальні процеси всередині Росії.
За підсумками минулого тижня можна тезисно визначити такі тенденції:
- В Росії вважають, що справжній суверенітет можливий тільки після переходу на власний інформаційний продукт, що означатиме незалежність від світових корпорацій – виробників софту. Також у планах Росії продавати власне програмне забезпечення «братнім» країнам. У цьому плані існують великі проблеми, оскільки після 2014 і 2022 року стався серйозний «витік мізків» – найкращі фахівці IT-галузі виїхали за кордон, а проєкти на кшталт «Сколково» сьогодні переживають не найкращі часи.
- Чергова нарада з постійними членами Радбезу – це останній штрих перед зміною Уряду, яка відбудеться вже на початку травня (відразу після інавгурації Володимира Путіна). Саме тому виникла необхідність заслухати інформацію про реальний стан справ в економіці та про ситуацію із запасами держрезервів – тобто, те, з чого доведеться почати роботу новому Уряду РФ. Те, що доповідь було доручено Дмитру Медведєву, одному з головних ворогів і опонентів Михайла Мішустіна, показово.
- У своєму недавньому інтерв’ю глава МЗС РФ Сергій Лавров частково відкрив завісу над переговорним процесом напередодні початку Російсько-української війни. Зокрема, Лавров стверджує, що Ентоні Блінкен заявив йому в січні 2022 року про бажання США розмістити на території України американські ракети середньої дальності, і готовий був торгуватися не щодо самого факту розміщення, а щодо можливої кількості ракет. Якщо це тек, то Росія найближчим часом апелюватиме до цього факту і спробує переконати більшу кількість країн Глобального Півдня у справедливості своєї агресії, оскільки подаватиме це як «захист власних національних інтересів».
У цьому дайджесті розглядаються такі питання, які були найактуальнішими для Росії в період із 15-го до 21-го квітня:
- Зустріч Володимира Путіна з Головою Центрвиборчкому Еллою Памфіловою;
- Телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Ірану Ебрахімом Раїсі;
- Нарада з членами Уряду;
- Зустріч із «главою» окупованої АР Крим;
- Нарада з постійними членами Ради Безпеки;
- Інтерв’ю Сергія Лаврова;
- Дискусія навколо філософа Івана Ільїна.
This Content Is Only For Subscribers
- Зустріч Володимира Путіна з Головою Центрвиборчкому Еллою Памфіловою
У вівторок, 16 квітня, Володимир Путін провів зустріч із Головою Центральної виборчої комісії Еллою Памфіловою. Головною темою зустрічі стало вручення Путіну посвідчення про обрання Президентом Російської Федерації. Також Путін і Памфілова обговорили підсумки президентських виборів і підрахунку голосів. Російський президент подякував Памфіловій і всій Центральній виборчій комісії за виконану роботу.
Ключові тези:
- Путін: “Елло Олександрівно, спасибі Вам велике і всім Вашим колегам і в ЦВК, і на місцях. Робота була складна, я це розумію, але дуже важлива для країни, для внутрішньої стабільності держави, особливо сьогодні”.
- Памфілова: “Звичайно, дивовижні підсумки цих виборів – вони безпрецедентні. Я думала про це, якраз тут усі цифри є, Володимире Володимировичу, уся статистика. Найголовніше – те, наскільки мудрим виявився наш народ. Безпрецедентна консолідація суспільства і розуміння, що це не просто вибір Президента, а що це фактично якийсь важливий етап битви за Росію”.
- Памфілова: “Цього разу було настільки непристойне втручання в процес. Але ми вже звикли завжди, протягом довгого часу, ми звикли до стандартних видів втручання, я навіть про це говорити не хочу. Але поряд із цим раптом настільки потворні форми стали застосовуватися, тобто вони пустилися берега”.
Підсумки/прогнози:
Ритуальний захід, головна мета якого – закріпити електоральний успіх Володимира Путіна на президентських виборах 2024 року. Після цієї події офіційна інавгурація – це всього лише формальна урочиста дія.
Водночас важливо зазначити, що сама інавгурація буде показовою з точки зору присутності на ній лідерів інших держав. Найімовірніше, Кремль спробує зробити все для того, щоб до Москви приїхали не тільки лідери пострадянських держав, а й окремі політики із заходу.
- Телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Ірану Ебрахімом Раїсі
У вівторок, 16 квітня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Ірану Ебрагімом Раїсі. Під час розмови сторони обговорили загострення ситуації на Близькому Сході, спричинене взаємним нанесенням ракетних ударом Ізраїлю та Ірану.
Згідно з офіційними даними, російський президент закликав усі сторони конфлікту проявляти розумну стриманість, а його іранський колега заявив, що дії Ірану були вимушеними і мали обмежений характер. При цьому він підкреслив незацікавленість Тегерана в подальшій ескалації напруженості.
З обох сторін констатовано, що першопричиною нинішніх подій на Близькому Сході є невирішеність палестино-ізраїльського конфлікту. У зв’язку з цим підтверджено принципові підходи Росії та Ірану на користь негайного припинення вогню в секторі Газа, полегшення важкої гуманітарної ситуації та створення умов для політико-дипломатичного врегулювання кризи.
Підсумки/прогнози:
Телефонна розмова Путіна і Раїсі показала, що Іран і Росія мають намір і далі підтримувати союзницькі відносини, а в конфлікті між Іраном та Ізраїлем Росія стоїть на боці Ірану. По суті, йшлося про вичерпаність конфлікту на певному часовому відрізку. Святкування в Москві Дня армії Ірану за участю послів, військових і політичних діячів, а також вищих чинів Міністерства оборони, яке відбулося 19 квітня, закріплює союз, що склався.
- Нарада з членами Уряду
У середу, 17 квітня, у форматі відеоконференції відбулася нарада Володимира Путіна з членами уряду РФ. Згідно з офіційними даними, основною темою зустрічі стало впровадження вітчизняного програмного забезпечення в секторах економіки. Водночас, на початку наради Путін заслухав доповіді керівників профільних міністерств і управлінь про ситуацію з паводками в окремих регіонах країни. Також, з окремою доповіддю виступив голова “Роскосмосу” Юрій Борисов, який відзвітував про запуск міжконтинентальної ракети “Ангара”.
Ключові тези:
- Куренков (Міністр у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих): “У низці суб’єктів Російської Федерації складається несприятлива обстановка, пов’язана з проходженням весняної повені. На сьогодні особливої уваги потребує ситуація в Оренбурзькій, Курганській і Тюменській областях. В Оренбурзькій області з певною часткою впевненості можна говорити про те, що хвиля паводку пройшла міста Орськ і Оренбург. Скиди з Іріклінського водосховища стали в кілька разів меншими від тих значень, які були наприкінці березня – на початку квітня. Рівень води в названих мною містах хоч і перебуває вище небезпечних позначок, але ми відзначаємо його стійке зниження”.
- Куренков: “Хвиля паводку зміщується вниз за течією річки Урал і наближається до села Ілек на кордоні з Казахстаном. Рівень води тут уже досяг позначки небезпечного явища. Завчасно силами територіальної підсистеми РСНС було проведено комплекс превентивних заходів, берегові захисні споруди було укріплено, на окремих ділянках розгорнуто водоналивні дамби”.
- Куренков: “На сьогодні на території Оренбурзької області в 76 населених пунктах і 45 СНТ залишаються підтопленими понад 15 тисяч житлових будинків, майже 23 тисячі присадибних ділянок і 26 низьководних мостів. У 35 пунктах тимчасового розміщення населення перебуває 1031 особа, зокрема 203 дитини. На всіх об’єктах організовано чергування медичних працівників, психологів, співробітників МВС і Росгвардії. Люди отримують гаряче харчування, юридичну допомогу та всебічну підтримку”.
- Куренков: “Особлива увага приділяється інформаційній роботі з населенням. Людям необхідно розповідати про виплати та інші способи підтримки, які вони можуть отримати, про порядок дій щодо відновлення документів, адресного отримання гуманітарної допомоги, про вакцинацію та багато інших питань”.
- Куренков: “МНС Росії в регіон перекинуто мобільні комплекси інформування та оповіщення. Урядом Оренбурзької області організовано роботу з виплат матеріальної допомоги постраждалому населенню, яке опинилося в зоні надзвичайної ситуації. Фінансову допомогу вже отримали 30 тисяч осіб”.
- Куренков: “Що стосується Курганської області, тут хвиля паводку підійшла безпосередньо до міста Курган. Найближчими днями ми очікуємо максимального рівня води, який, за прогнозами, сягатиме 10 метрів, що є історичним максимумом. У Курганській області кількість постраждалих від паводків будинків та об’єктів економіки значно менша”.
- Куренков: “На сьогодні у 25 населених пунктах підтопленими залишаються понад 600 житлових будинків і двох тисяч дачних будинків, понад 3,5 тисячі присадибних ділянок, п’яти низьководних [мостів] і дев’яти ділянок автомобільних доріг. Урядом Курганської області організовано роботу з виплат матеріальної допомоги постраждалому населенню, яке опинилося в зоні надзвичайної ситуації”.
- Моор (Губернатор Тюменської області): “По річці Тобол на території Тюменської області, за відмітками гідропостів, вода поки сильно не прибуває, буквально два-три сантиметри, на деяких навіть зменшується. Але ми, безумовно, чекаємо хвилю, яка прийде до нас із Курганської області протягом найближчих днів”.
- Моор: “Більш динамічно розвивається ситуація на річці Ішим. У понеділок о 14:00 ми отримали новий прогноз Росгідромету, який переглянув максимальні прогнозні рівні води в бік збільшення. Сьогодні ми очікуємо приблизно плюс два метри до історичних максимумів, які були у 2017 році”.
- Моор: “Для нас два метри – це багато, тому що рельєф Тюменської області в районі річки Ішим досить плоский, і кожен сантиметр висоти дає велику площу затоплення. Ми за ці два дні відправили велику кількість геодезистів і “відстріляли” всі висоти по всіх населених пунктах. Вийшло, що цифри – кількість населених пунктів, будинків, які потраплять у зону підтоплення, – відрізняються від тих цифр, які я Вам раніше доповідав. Тому актуальні цифри такі: підпаде під підтоплення 101 населений пункт замість 51, 6387 домоволодінь замість 1847 і близько 17,5 тисячі мешканців, які в цих будинках проживають, замість 7300, про які я говорив”.
- Моор: “Ведемо активну роботу з населенням, [проводимо] зустрічі в муніципалітетах – Казанському, Ішимському районі та місті Ішимі, – які першими зустрінуть цю хвилю, уже ведеться активна евакуація. Завалюємо людей есемесками. Їздять машини, активно працюють органи місцевого самоврядування разом зі співробітниками поліції та МНС. Завдання – таким чином зробити, щоб ми максимальну кількість людей із зони потенційного підтоплення найближчими днями і навіть годинами евакуювали”.
- Новак (заступник голови Уряду): “Володимире Володимировичу, для виконання Вашого доручення під час Послання Федеральним Зборам, де Ви дали доручення розповсюдити заходи щодо соціальної догазифікації на садові товариства, що розташовані в межах газифікованих населених пунктів, організовано відповідну роботу Урядом Російської Федерації спільно з регіонами, з “Газпромом”, з регіональними операторами газопостачання. За попередньою оцінкою, яка була проведена спільно, кількість таких СНТ становить на сьогодні близько 22 тисяч у населених газифікованих пунктах, а кількість домоволодінь, які потенційно можуть під’єднатися до газу в них, становить близько півтора мільйона”.
- Новак: “Три головні критерії: домоволодіння мають бути призначені для постійного проживання; земельні ділянки та житлові будинки мають бути зареєстровані, тобто власники мають мати право власності на ці об’єкти; і третій критерій – для того, щоб здійснювати роботи з прокладання мереж на території садівничих товариств, потрібне рішення загальних зборів членів СНТ, щоб надати земельні ділянки загального користування для розміщення газопровідної інфраструктури на території СНТ”.
- Новак: “Цього року “Газпром” виділив безпрецедентні гроші на догазифікацію – 270 мільярдів рублів. У принципі, фінансування є. На загальну соціальну догазифікацію було укладено договори вже на 260 мільярдів рублів, із них 160 мільярдів уже було профінансовано”.
- Новак: “Хотів би відзначити регіони-лідери: на сьогодні за кількістю, за якістю проведення робіт це Московська область, Чеченська Республіка, Липецька, Волгоградська, Ростовська області, Оренбурзька область, а також Республіка Башкортостан. На цей рік у нас плани додатково відповідно до планів-графіків догазифікувати приблизно 300 тисяч домоволодінь”.
- Борисов (Генеральний директор “Роскосмосу”): “9 квітня за Вашим дорученням ми почали льотно-конструкторські випробування ракети-носія важкого класу “Ангара-А5″ на новозбудованому стартовому комплексі космодрому Східний. Випробування покликані усунути всі неминуче виникаючі неполадки, які завжди виникають під час першого старту, і відпрацювати всі необхідні експлуатаційні параметри”.
- Борисов: “11 квітня о 12 годині за московським часом ракета стартувала, виконала всі поставлені завдання, так само як і розгінний блок “Оріон”, створений ракетно-космічною корпорацією (РКК) “Енергія” для виведення космічних апаратів на різні цільові орбіти, аж до геостаціонарної на висоті 36 тисяч кілометрів від Землі”.
- Борисов: “Треба зазначити, що ракета тільки починає набирати свій потенціал, але для нас уже очевидно, що в неї дуже хороші перспективи. Ми пов’язуємо великі надії з “Ангарою” на космодромі Східний. Вона покликана замінити важку ракету-носій “Протон-М”, перед яким у неї є низка незаперечних переваг”.
- Борисов: “По-перше, ми перестаємо залежати від геополітичних обставин, маючи можливість запускати важкі ракети зі своєї території з двох стартових столів – у Плесецьку і на Східному, тоді як стартовий комплекс “Протону-М” у нас розташований у Казахстані, на Байконурі. По-друге, двигун “Ангари-А5” використовує набагато екологічніший гас, а не гептил, як на “Протоні-М”. По-третє, “Ангара” має більшу вантажопідйомність і суттєвий потенціал для розвитку. Сьогодні сімейство ракет “Ангара”, які були розроблені і виробляються центром Хрунічева, включає дві версії”.
- Борисов: “Ще одна перспективна модифікація цієї ракети – “Ангара-А5В” з киснево-водневим третім ступенем, що забезпечує виведення корисних навантажень масою до 38 тонн на низьку навколоземну орбіту. У майбутньому ця ракета-носій планується до використання для відправки автоматичних міжпланетних станцій і апаратів для дослідження Сонячної системи і далекого космосу. За умови продовження фінансування робіт у достатньому обсязі льотні випробування цієї ракети-носія плануються у 2030 році”.
Підсумки/прогнози:
Путін демонструє, що головні завдання для уряду – технологічна модернізація, а також незалежність програмного забезпечення як можливість протистояти введенню нових санкцій і шпигунству через західні (і східні) системи. У Росії вважають, що справжній суверенітет можливий тільки після переходу на власний інформаційний продукт, що означатиме незалежність від світових корпорацій – виробників софту. Також у планах Росії продавати власне програмне забезпечення «братнім» країнам. У цьому плані існують великі проблеми, оскільки після 2014 і 2022 року стався серйозний «витік мізків» – найкращі фахівці IT-галузі виїхали за кордон, а проєкти на кшталт «Сколково» сьогодні переживають не найкращі часи. Очікується тісніша кооперація з Білоруссю, яка домоглася справді високих результатів в IT-галузі і є одним із визнаних центрів інтелектуальних розробок. Цьому сприяли ухвалені в грудні 2017 року декрети Олександра Лукашенка, що стимулюють сектор IT. У Росії найближчим часом спробують запровадити щось схоже. Але існує чимало претензій до Максута Шадаєва, міністра цифрового розвитку і масових комунікацій Російської Федерації. З одного боку зрозуміло, що він не зовсім справляється з поставленими перед ним завданнями. З іншого – він належить до більш ніж впливового «татарського клану» в оточенні Путіна – однієї з найсильніших груп у російській владі.
Примітна особлива увага до Юрія Борисова, голови «Роскосмосу». Він – людина Сергія Чемезова, глави «Ростеха», і можна говорити про посилення позицій корпорації. У Москві говорять про можливий перехід Борисова на нову посаду в Уряді, але тоді постає питання адекватної заміни його в «Роскосмосі», і чи не стане формальне підвищення в реальності ударом для «Ростеха» і Чемезова?
Можна припускати, що Путін вимагатиме від Уряду технологічного ривка, який має бути здійснений у найближчі шість років. Але рівень російської економіки і війна в Україні, що триває, будуть серйозною перешкодою для втілення подібних планів.
- Зустріч із «главою» окупованої АР Крим
У четвер, 18 квітня, в режимі відеоконференції відбулася зустріч Володимира Путіна з “главою” окупованої Автономної Республіки Крим (Україна) Сергієм Аксьоновим. Згідно з офіційними даними, основною темою зустрічі стало обговорення соціально-економічної ситуації в регіоні. Також, під час зустрічі Путін дав зрозуміти, що розмова про поточну тему ведеться вже давно, а сама зустріч є лише офіційною частиною діалогу.
Ключові тези:
- Путін: “Зрозуміло, як і скрізь, є питання, які потребують особливої уваги. Проте ситуація стабільна, розвивається добре. Економіка зростає, будівництво є одним із локомотивів цієї економіки. Є, повторюю, і питання, але я зараз не буду вдаватися в деталі. Вам усе відомо добре, видніше. Будь ласка, з чого хотіли б почати?”.
- Аксьонов: “Звичайно, сьогодні вся країна живе [так званою] “СВО”. Насамперед для нас – це проблеми і турботи про сім’ї військовослужбовців. Завдання номер один – підтримка військовослужбовців за всіма напрямами без винятку. У нас сформовані соціальні паспорти сімей усіх військовослужбовців. Повністю скоординована робота з фондом “Захисники Вітчизни””.
- Аксьонов: “Діють сьогодні 12 заходів підтримки за різними напрямками. Загалом за цей час через фонд “Захисники Вітчизни” та органи влади пройшли звернення понад 10 тисяч осіб, які звернулися з питаннями різної складності. Практично з усіх питань було ухвалено рішення. З усіх, напевно, ні, не можна сказати, до 5 відсотків питань у підвішеному стані. Я раз на тиждень особисто координую цю роботу, заглиблююся в ситуацію, в деталі. Проте нерозв’язних питань немає, тому в даному випадку спасибі завжди хлопцям, дякуємо їм, пам’ятаємо, тримаємо прямий зв’язок і сам на сам із проблемами їх не залишаємо”.
- Аксьонов: “Що стосується економіки, Володимире Володимировичу, ми рухаємося вперед. За 10 років валовий регіональний продукт [підріс]: у 2023 році він [склав] 705 мільярдів рублів, що в 3,7 раза [вище, ніж] порівняно з 2014 роком. Я в принципі всі цифри буду наводити за підсумками десятиліття. Власні доходи у нас зросли з 18 мільярдів 2014 року до 103 мільярдів 2023 року, тобто більш ніж уп’ятеро. За темпами зростання економіки Республіка Крим третє місце посідає на сьогоднішній день в цілому по Російській Федерації за швидкістю зростання”.
- Аксьонов: “Енергетика. З газифікації у нас коефіцієнт був 66 відсотків у 2014 році на старті, 82,5 [відсотка] на сьогоднішній день. У рамках знову ж таки Вашого доручення догазифікації виконано вже 13,5 тисячі приєднань будинків до мереж газопостачання, і ще 5 тисяч виконаємо цього року. Рухаємося за програмою, відставань за програмою немає”.
- Аксьонов: “Щодо освіти. Повністю ліквідована черга до дитячих садків, 163 нових дитячих садки за Вашим дорученням побудовані, 9 нових шкіл. Будівництва ще в програмі схвалені за тими грошима, які Ви заклали, відповідно дали таке доручення. У нас ще 12 шкіл будується. У планах узгодити з Урядом, виходячи з Вашого Послання Федеральним Зборам, [будівництво] ще 10 шкіл. До будівництва готуватимемо документи, але виходячи з обсягу фінансування, яке буде виділено за Вашим дорученням, коригуватимемо плани, що дасть нам змогу піти від другої зміни практично в повному обсязі”.
- Аксьонов: “Щодо охорони здоров’я. Володимире Володимировичу, у нас понад 2 тисячі об’єктів охорони здоров’я. Ремонтом повним і частковим понад 900 об’єктів пройдено. 273 ФАПи та амбулаторії побудовано. 46 нових підстанцій швидкої допомоги побудовано і понад 200 машин швидкої допомоги отримано. Тобто відбулося практично повне переозброєння медицини за всіма позиціями”.
- Аксьонов: “Щодо курортної сфери. Володимире Володимировичу, за 10 років у нас був 61 мільйон туристів. У цьому випадку, зрозуміло, плюс-мінус методики оцінки, але порядок цифр приблизно такий”.
Підсумки/прогнози:
Путін вирішив вкотре підкреслити, що «Крим – це Росія». Однак за наявною інформацією, Путін має намір провести кадрові перестановки в окупованому Криму, вважаючи, що за десять років Крим має позбутися тих керівників, які починали свою політичну кар’єру ще до анексії. Доти, доки в кріслі «глави» Кримської Автономії сидітиме Сергій Аксьонов, сам Крим росіянами сприйматиметься як тимчасово окупована територія. Зміна глави «республіки» має символізувати зміцнення управлінської вертикалі на півострові, остаточне вирішення «кримського питання». Саме тому зустріч з Аксьоновим мала характер звітної дії, за якою, найімовірніше, найближчими місяцями піде зміна менеджменту в Сімферополі.
- Нарада з постійними членами Ради Безпеки
У п’ятницю, 19 квітня, Володимир Путін провів традиційну онлайн-нараду з постійними членами Ради Безпеки РФ. Згідно з офіційними даними, основними темами наради стали запаси держрезервів, а також заходи щодо вдосконалення надання допомоги населенню в боротьбі з наркологічною загрозою. Одним із доповідачів під час наради виступив Дмитро Медведєв.
У нараді також взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, а також Заступник Голови Уряду Тетяна Голікова, Заступник Голови Уряду – Міністр промисловості і торгівлі Денис Мантуров, Міністр фінансів Антон Силуанов і керівник Федерального агентства з державних резервів Дмитро Гогін.
Підсумки/прогнози:
Чергова нарада з постійними членами Радбезу – це останній штрих перед зміною Уряду, яка відбудеться вже на початку травня (відразу після інавгурації Володимира Путіна). Саме тому виникла необхідність заслухати інформацію про реальний стан справ в економіці та про ситуацію із запасами держрезервів – тобто, те, з чого доведеться почати роботу новому Уряду РФ. Те, що доповідь було доручено Дмитру Медведєву, одному з головних ворогів і опонентів Михайла Мішустіна, показово. Однак, судячи з усього, Медведєву не вдалося знайти серйозний компромат і Радбез закінчився досить спокійно і буденно.
- Інтерв’ю Сергія Лаврова
У п’ятницю, 19 квітня, Міністр закордонних справ РФ Дмитро Медведєв дав інтерв’ю одразу трьом російським радіостанціям: “Супутник”, “Говорит Москва” і “Комсомольская правда”. Під час інтерв’ю було озвучено звичні тези щодо геополітики, а також обговорено питання міжнародних відносин, комунікації із Заходом і ситуації навколо України.
Ключові тези:
- “Нагнітання теми нанесення поразки Росії, акцентування екзистенціального значення цієї поразки для майбутнього Заходу відображає не стільки войовничий настрій, скільки агонію та істерику. Вони вже не приховують. Колишній Прем’єр-міністр Великої Британії Джонсон сказав, що якщо Захід дозволить Росії перемогти, то це буде кінець їхньої гегемонії. Це ж “явка з повинною” до Міжнародного суду ООН за порушення головного принципу Статуту Організації – про суверенну рівність держав. Міжнародний суд має звернути на це увагу”.
- “Крім страху за втрату гегемонії, вони відверто (можливо, самі не підозрюючи) дають зрозуміти, що США – головні. І всі “лягли” під них. Заступник Генерального секретаря НАТО (румун) М.Джоане нещодавно заявив, що світ вступає в епоху жорсткої конкуренції між Заходом, з одного боку, і Росією та Китаєм – з іншого. Мовляв, Москва, Пекін і всі інші роблять спроби (різною мірою, але по наростаючій) підірвати американську владу. Північноатлантичний альянс говорить не про західну або натовську, а про американську владу. Тому, за словами румунського заступника генсека блоку, Вашингтон потребує своїх європейських союзників. Ось сенс існування НАТО, викладений одним із його основних “споуксменів” і представників. Таких висловлювань величезна кількість”.
- “Естонці, литовці, латвійці висунулися на передній край тих, хто “погрожує нам пальцем”, і говорять про те, що вони направлять солдатів і будуть воювати. Це показує до певної міри істотну еволюцію НАТО в бік – від тієї пори, коли вирішальне слово було в американців, але й у єврограндів. Зараз Польща, Чехія, Прибалтика, Болгарія (останнім часом за нинішнього керівництва) “задають тон”. Єврограндам доводиться відповідати. Президент Франції Е.Макрон нервово заявляє про те, що треба направити французьких солдатів. Потім хтось пояснює, що його “не так зрозуміли”, а він сам каже, мовляв, усе правильно. Є інформація, що в Україні працюють не тільки французькі найманці, а й інструктори (можливо, під якимось “дахом”), поряд з іншими представниками військових і спеціальних служб європейських країн”.
- “Наша лінія у зв’язку з цим проста і чітка – Захід не хотів домовлятися по-чесному. Ми пропонували договір про європейську безпеку в 2008 і в 2009 роках. Там була одна проста річ. У Стамбульській хартії 1999 р. на вищому рівні записали, що безпека неподільна. Країни вибирають свої союзи добровільно, але не мають права робити це, якщо зміцнюючи свою безпеку, вони підривають безпеку інших. Було прямо сказано: всі учасники ОБСЄ (президенти і прем’єри підписували) зобов’язуються, що жодна країна, жодна група держав і жоден союз на просторі Організації не претендуватиме на домінування”.
- “Що стосується територіального боку справи, то днями “Foreign Affairs” опублікував “спогади”, явно націлені на те, щоб виправдатися. Поясню чому. Журнал написав, що США і Британія справді сказали Зеленському не підписувати документ. Але нібито не через те, що вони хотіли продовжувати війну руками українців, виснажувати Російську Федерацію і знищувати російських мирних громадян, а тому що насторожилися, побачивши, що пропозиція містить формування групи гарантів безпеки України (за участю Росії, Китаю і Заходу). Цьому є приголомшлива причина. Мовляв, вони підпишуть, а раптом знову ця домовленість не буде виконана, і хтось нападе на Україну. Раптом сама Росія це зробить. І тоді їм як гарантам безпеки доведеться воювати з нами. А вони цього не хочуть. Звивистий логічний шлях”.
- “Повертаючись до переговорів. Хотів би підкреслити цікавий момент. Країни Заходу не можуть зрозуміти, що якщо нас ставлять у ситуацію, коли нас, мовляв, треба перемогти, “стратегічно знищити” як глобального гравця, то ми не злякаємося. Вони б справді злякалися, якби на них хтось “ополчився” з такою самою люттю, несамовитістю і кількістю можливостей, які поки що зберігаються у світовій глобальній економіці. Нас це зміцнювало. Нехай роблять висновки ще й із цього історичного уроку, якщо 250 років їм недостатньо”.
- “Стамбул “проїхали”, Захід став не тільки давати далекобійне озброєння українцям, а й допомагати за допомогою західних військових фахівців модернізувати багато типів ракет, збільшуючи їхню дальність дії. Вони цими ракетами стали бити і по цивільних цілях. Був епізод, коли українці намагалися спрямувати безпілотники з великим вантажем вибухівки на один із наших стратегічних аеродромів. Ми проаналізували: носій був модернізований, щоб істотно збільшити його дальність. Підрив Кримського мосту ще один приклад. Це тривало і щодо Севастополя, мореплавання в Чорному морі, торгових, бойових кораблів Чорноморського флоту. Не кажучи вже про Бєлгород, Курськ та інші теракти”.
- “Ми позначаємо готовність до переговорів не заради красного слівця. Це дійсно так. Але розмови з В.А.Зеленським безглузді з багатьох причин. Його господарі стурбовані тим, що втратять свою гегемонію, що це буде геополітична поразка Заходу. Ж.Боррель сказав, що їм буде важко змиритися з такою поразкою, бо буде порушена їхня репутація. Для них це нічого не варте. Ось приклад американців: після В’єтнаму їхня репутація була “відома”, після Афганістану, звідки вони втекли, теж. Ірак, звідки їх зараз виганяють. Сирія, де вони зазнають військового тиску з боку різних угруповань. Де американці хоч раз залишилися?”.
- “Сполучені Штати вже охололи. Не знаю, чим закінчаться драми на цих вихідних з розгляду трьох різних законопроектів, зокрема щодо України. Зараз найзавзятіші, хто ратує за продовження “накачування” України грошима і зброєю, – це європейці: Канцлер ФРН О.Шольц, який вважає себе лідером у наданні сприяння Україні, і войовничий Президент Франції Е.Макрон. Дрібні країни – Прибалтика, Чехія. Лімітрофи”.
Підсумки/прогнози:
Сергій Лавров практично не сказав нічого нового, але частково відкрив завісу над переговорним процесом напередодні початку Російсько-української війни. Зокрема, Лавров стверджує, що Ентоні Блінкен заявив йому в січні 2022 року про бажання США розмістити на території України американські ракети середньої дальності, і готовий був торгуватися не щодо самого факту розміщення, а щодо можливої кількості ракет. Якщо це тек, то Росія найближчим часом апелюватиме до цього факту і спробує переконати більшу кількість країн Глобального Півдня у справедливості своєї агресії, оскільки подаватиме це як “захист власних національних інтересів”.
- Дискусія навколо філософа Івана Ільїна
Минулого тижня в Росії активно набирала обертів дискусія навколо філософа Івана Ільїна і названої на його честь школи, яку раніше було створено на базі Російського державного гуманітарного університету з ініціативи одного з головних ідеологів Кремля Олександра Дугіна.
Так, ще 12 квітня в мережі з’явилася петиція, автори якої назвали Ільїна посібником фашизму, який виправдовував злочини Гітлера. Водночас сам Дугін відреагував на петицію досить гостро: “Поява петиції проти назви навчально-наукового центру “Вища політична школа ім. Івана Ільїна” при Російському державному гуманітарному університеті (РДГУ) – операція західних спецслужб, мета якої – роз’єднання єдності народу Росії”.
Самого Ільїна називають улюбленим філософом російського президента. Після революції його серед інших вислали до Німеччини на “філософському пароплаві”. Багато оглядачів зазначають, що у своїх поглядах Ільїн відкрито підтримував політику Гітлера і Муссоліні, а також дотримувався ультраправої ідеології.
На скандал із петицією відреагували й інші російські політики. Зокрема, спікер Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що “дискусії навколо Вищої політичної школи ім. Ільїна – це частина університетського життя. Але не можна перетворювати їх на політичні скандали і чвари”. Зі свого боку прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль не хоче продовжувати цю дискусію і стає її частиною: “ми не хотіли б бути частиною цієї дискусії. Президент, дійсно, неодноразово цитував Ільїна. Та й, у будь-якому разі, образи Дугіна вважаємо недозволеними”.
Підсумки/прогнози:
Сама ситуація навколо імені Івана Ільїна (безсумнівно, талановитого філософа) показує, що в Росії, яка старанно вишукує прояви нацизму та колабораціонізму в інших народів Східної Європи, існують подвійні стандарти: будь-хто, хто знайомий із творчістю та біографією Ільїна, розуміє, що Ільїн справді впродовж тривалого часу був апологетом Гітлера, фашизму та нацизму, вбачаючи в них творчу, творчу енергію.
Також Ільїн бачив у нацистській Німеччині основну противагу системі комуністичних режимів. Але в такому разі толерантне ставлення до власних фашистів у Росії має передбачати і толерантне ставлення до представників інших профашистських течій у Східній Європі. І філософський геній Ільїна в цьому плані – не виправдання. Очевидно, що на сьогодні тема симпатій до фашизму в міжвоєнній Європі та тема вивчення того чи іншого явища в історичному контексті, а не з позиції нинішньої моралі, давно потребує дискусії.
На Заході давно відбулася “тиха реабілітація” Езри Паунда, Кнута Ґамсуна, Мартіна Гайдеґґера, Ґабріеле д’Аннунціо, Філліппо Томмазо Марінетті та інших діячів культури, які мали профашистські погляди. Пострадянським країнам через це доведеться пройти. Рівною мірою це стосується і людей із прокомуністичними поглядами. Ситуація навколо Ільїна – це перша ластівка ідеологічної дискусії, яка неминуче матиме місце в нинішній Росії і матиме вплив на політичні процеси в недалекому майбутньому. Реабілітація Ільїна відкриє дорогу до швидкого “поправіння” російського суспільства і до появи “правої альтернативи” нинішньому режиму.