Росія за тиждень (01.04-07.04)

1. Розширене засідання колегії МВС

У вівторок, 2 квітня, Володимир Путін взяв участь у щорічному розширеному засіданні колегії Міністерства внутрішніх справ Росії, де виступив зі зверненням до представників правоохоронних органів. Офіційною темою цьогорічної колегії стали пріоритетні завдання за різними напрямами оперативно-службової діяльності, зокрема забезпечення громадського порядку, боротьба з екстремізмом, припинення незаконної міграції, робота дільничних служб, а також дії МВС щодо нейтралізації організованої злочинності. Також з основною доповіддю виступив глава МВС Росії Володимир Колокольцев.

Ключові тези:

• Путін: «Прошу приділити особливу увагу таким пріоритетам, як забезпечення громадського порядку, боротьба з екстремізмом, припинення незаконної міграції, робота дільничних служб, а також діям МВС щодо нейтралізації організованої злочинності. Маючи на увазі, що такі угруповання, а іноді йдеться про справжні кримінальні синдикати, часто мають транскордонний характер, діють пліч-о-пліч із зарубіжними спецслужбами, емісарами міжнародних радикальних, екстремістських структур. Такі кримінальні спільноти зав’язані на торгівлю людьми, незаконний обіг зброї, фінансові та кіберзлочини, наркотрафік».

• Путін: “Так, останнім часом у Росії відзначається зростання споживання найважчих і найнебезпечніших синтетичних наркотиків. МВС спільно з ФСБ, іншими спецслужбами, а також Федеральною митною службою необхідно серйозно активізувати роботу з виявлення місць виробництва цього зілля, джерел зарубіжної сировини, припинення каналів постачання і торгівлі”.

• Путін: “Загалом одне з ключових завдань – зміцнювати тісну координацію всіх правоохоронних і спеціальних служб. Виходити треба з того, що сьогодні внутрішні і зовнішні загрози часто переплітаються і однаково спрямовані проти наших громадян і суспільства, на стримування Росії, на підрив нашого суверенітету”.

• Путін: “Ми заплатили дуже високу ціну. І весь аналіз ситуації має бути гранично об’єктивним і професійним. Це важливо насамперед для того, щоб вивести на новий рівень забезпечення правопорядку і безпеки в місцях масового перебування людей: на спортивних спорудах, транспорті, у торгово-розважальних центрах, школах, лікарнях, вишах, театрах тощо. Усі ці об’єкти мають бути під постійним контролем. І ключову роль у вирішенні цього завдання покликані, зокрема, відігравати органи внутрішніх справ”.

• Путін: “Назву дуже показову цифру. У надскладній обстановці, коли тривають бойові дії, вже понад три мільйони 200 тисяч жителів [самопроголошених] Донецької та Луганської народних республік, [тимчасово окупованих] Запорізької та Херсонської областей отримали паспорти громадян Російської Федерації”.

• Путін: “Водночас неприпустимо, хочу підкреслити, використовувати нещодавні трагічні події для провокування національної ворожнечі, ксенофобії, ісламофобії тощо. Власне, це і була головна мета терористів та їхніх замовників – насамперед посіяти розбрат і паніку, чвари і ненависть у нашій країні, розколоти Росію зсередини. Це їхнє головне завдання. Ми в жодному разі не повинні дозволити їм цього зробити”.

• Путін: “Найважливішим завданням залишається і принципова, послідовна боротьба з корупцією, яка отруює суспільство, ламає законослухняний бізнес, краде гроші, необхідні для оборони країни, для її руху вперед в економіці, соціальній сфері – це повною мірою стосується і забезпечення внутрішньої безпеки самої системи Міністерства внутрішніх справ”.

• Путін: “І ще один важливий момент. Завдяки реалізації нацпроєкту “Безпечні якісні дороги” було оновлено багато федеральних трас, транспортну інфраструктуру у великих агломераціях. Зараз, як ви знаєте, особливий акцент робитиметься на розвитку мережі регіональних і місцевих доріг. А отже, і автомобільні потоки зростатимуть, швидкості збільшуватимуться. Тому чекаю від співробітників ДАІ активного впровадження передових технологій безпеки, сучасних засобів і способів організації руху. І звісно, важливо займатися просвітницькою роботою, виховувати культуру відповідальної поведінки на дорогах, причому починаючи зі шкільного, а можливо, навіть дошкільного віку. Тут, на жаль, у нас спостерігається зростання ДТП на 4,5 відсотка, і кількість загиблих збільшилася: минулого року загинуло на дорогах 14,5 тисячі людей, а поранено – 166,5 тисячі. Зараз дороги будемо оновлювати, треба, щоб обов’язково це супроводжувалося підвищенням безпеки на дорогах”.

• Колокольцев: “Минулий рік для органів внутрішніх справ, як і загалом для країни, був складним і відповідальним. Тривали злочинні дії українського режиму, спроби колективного Заходу створити напруженість всередині Росії. Водночас нам вдалося зберегти контроль над оперативною обстановкою і станом правопорядку, а за низкою напрямів підвищити ефективність службової діяльності”.

• Колокольцев: “Минулого року вилучено майже одну тонну заборонених речовин, 1700 одиниць озброєння, півтора мільйона боєприпасів. З метою паспортизації громадян розгорталося до 150 пунктів прийому населення, було задіяно понад 2,5 тисячі співробітників. Основна робота була завершена ще у вересні, що дало змогу, незважаючи на воєнний стан, забезпечити проведення виборів”.

• Колокольцев: “У межах повноважень міністерством здійснено комплекс заходів щодо забезпечення введених особливих правових режимів і різних рівнів реагування. У суб’єктах, що межують з Україною і новими регіонами, продовжували надавати допомогу зведені загони поліції. У взаємодії з Росгвардією, Федеральною службою безпеки, Міністерством оборони торік вони взяли участь у майже трьох тисячах спільних заходів. Під час їх проведення виявлено понад 900 кримінально караних діянь і 32 тисячі адміністративних правопорушень”.

• Колокольцев: “З урахуванням сучасних реалій розширювався функціонал у царині застосування робототехнічних комплексів, безпілотних повітряних суден і засобів протидії їм. Відповідний центр утворено в структурі нашого науково-виробничого об’єднання спеціальної техніки. У територіальних органах на регіональному та районному рівні створено 91 підрозділ для виконання завдань за зазначеними напрямами”.

• Колокольцев: “Важливим інститутом, що представляє як міністерство, так і країну на світовій арені, є російські поліцейські миротворці. У місіях ООН і ОБСЄ торік взяв участь 51 співробітник”.

• Колокольцев: “Здійснюємо моніторинг, організовуємо блокування мережевих ресурсів, що містять злочинні заклики. Проводимо роз’яснювальну роботу, притягаємо порушників до відповідальності. Варто зазначити, що кількість учасників неузгоджених акцій минулого року помітно знизилася. Реалізовано заходи щодо виявлення громадян, які займаються диверсійною діяльністю, пособників київського режиму. З початку спецоперації встановлено 438 осіб, причетних до нападів, підпалів адміністративних будівель, включно з військкоматами, а також об’єктами залізничного транспорту”.

• Колокольцев: “Вживалися заходи щодо видалення осіб, які нелегально перебувають на території країни. Видворено та депортовано майже 110 тисяч таких порушників. Це на 65 відсотків більше, ніж роком раніше”.

• Колокольцев: “Значні зусилля були зосереджені на захисті економіки. Поліцією встановлено 41 тисячу осіб, причетних до кримінальних посягань у цій сфері. Досудове розслідування 15 тисяч економічних злочинів, скоєних у складі групи. Припинялися незаконні фінансові схеми, спільно з Росфінмоніторингом припинено діяльність 10 тіньових майданчиків із загальним оборотом 28 мільярдів рублів і 14 фінансових пірамід. Збережено наступальність у протидії корупції. Органами внутрішніх справ задокументовано 27 тисяч посягань у цій категорії, половина з них – факти хабарництва”.

• Путін: “Росія, як відомо, перебуває у складному періоді своєї історії. Це всім зрозуміло, все ясно в цьому сенсі. Після розвалу СРСР наші геополітичні недоброзичливці, безумовно, поставили собі за мету дорозвалити те, що ще залишилося від історичної Росії, тобто дорозвалити її ядро, власне Росію, Російську Федерацію. І підпорядкувати все, що залишиться, своїм геополітичним інтересам. Упевнено говорю про це як колишній директор ФСБ, як колишній секретар Ради Безпеки, а потім Президент і Верховний Головнокомандувач”.

• Путін: “Як не дивно, хтось хоче реваншу за невдачі в боротьбі з Росією ще в історичні періоди: за невдалі походи Гітлера на Росію, Наполеона – таких історичних прикладів дуже багато, і, як не дивно, в історичній пам’яті тих самих недоброзичливців, про яких я сказав, багато що зберігається, як не дивно, але я з цим стикався – дивно, але факт”.

• Путін: “А хтось прагне до того, щоб у сьогоднішніх умовах мінливого світу зберегти свою гегемонію, зокрема й за рахунок нас – природно, величезна територія, людські ресурси, природні ресурси тощо, – зробити це, зокрема, й за рахунок Росії після її можливого пограбування”.

• Путін: “І щоб бути успішними, нам потрібно бути зібраними, працювати ефективно кожен на своїй ділянці. Тут важлива і, повторю ще раз, економіка, соціальна сфера, внутрішній спокій у суспільстві. Так, люди прийшли, проголосували на президентських виборах – це надія людей на нашу з вами спільну роботу, на її ефективність, я звертаю увагу. Так, звісно, ваш покірний слуга був кандидатом, який здобув рекордну кількість голосів, але це виражає настрої громадян щодо суспільства і держави загалом, усієї влади, не в останню чергу і Міністерства внутрішніх справ. Тому що роль, значення Міністерства внутрішніх справ за всіма цими напрямами надзвичайно висока і в економіці, і в соціалці, і в боротьбі з криміналом, і в боротьбі з корупцією тощо. Від того, наскільки ефективно ви працюєте, значною мірою залежить внутрішній стан нашого суспільства – надзвичайно важлива річ”.

Підсумки/прогнози:

У Російській Федерації розцінили цей захід як висловлення довіри міністру Колокольцеву з боку президента. Протягом тривалого часу поширювалася інформація про те, що Путін збирається замінити Колокольцева, до якого накопичилося чимало зауважень. До того ж міністр не входив до жодного політичного неформального об’єднання (не належав до жодної з «веж» Кремля), а тому мав слабкий захист від можливої опали чи відставки. До поліції і до самого Міністерства внутрішніх справ було чимало запитань. 

В експертному середовищі називали прізвище помічника президента РФ Дмитра Миронова як можливого наступника Колокольцева на посаді міністра. Але, судячи з усього, події в “Крокус Сіті Хол” привели до розуміння, що наразі Колокольцева необхідно залишити, тим паче, що саме він неодноразово виступав ініціатором обмеження міграційних потоків та посилення контролю над мігрантами, тоді як низка людей із найближчого оточення Путіна (насамперед Ротенберги, Собянін, Сєчін, зацікавлені в дешевій робочій силі) лобіювали максимальний приплив некваліфікованих кадрів із Центральної Азії. 

2. Паводки в Алтайському краї та Оренбурзькій області

Ще наприкінці березня в деяких областях Росії різко загострилася ситуація з весняними паводками. Так, 30 березня в Оренбурзькій області було обмежено рух транспорту 34 мостами через високу небезпеку затоплення доріг. Уже 4 квітня в цій же області було введено режим надзвичайної ситуації, оскільки рівень води сягнув критичної позначки і почалося підтоплення житлових будинків. Цього ж дня було оголошено евакуацію близько трьох тисяч місцевих жителів. Однак уже 5 квітня в місті Орськ (Оренбурзька область) стався прорив насипної дамби, внаслідок чого в зоні затоплення опинилися понад 11 тисяч місцевих жителів. 

У неділю, 7 квітня, влада Орська заявила, що паводкова ситуація розвивається за найгіршим сценарієм. Також Глава МНС РФ назвав ситуацію в місті критичною. Крім цього, ситуація з паводками значно посилилася в Алтайському краї, Курганській і Тюменській областях. Станом на 7 квітня в Алтайському краї було оголошено про підтоплення 121 будинку і 513 присадибних ділянок. 

Водночас загальні збитки від паводку тільки в Оренбурзькій області вже зараз оцінюються у понад 26 млрд рублів. 

Підсумки/прогнози:

Техногенна катастрофа в Оренбурзькій області та Алтайському краї свідчить про критичний стан інфраструктури в низці суб’єктів федерації, що незмінно впливатиме на економічну складову. Вочевидь, це питання найближчим часом стане вельми актуальним для центральних органів влади, а також тим напрямком, який може відкоригувати і військові плани Росії, і програму дій Путіна на найближчі 6 років.

Ба більше, високі економічні збитки, які фіксуються вже зараз і продовжують зростати, окрім військових планів, можуть вплинути і на коригування стратегії реалізації нещодавнього Послання російського президента. У будь-якому разі, ця техногенна катастрофа може розглядатися як ситуативна інструментальна можливість для зовнішнього світу. 

3. Нарада з членами Уряду

У четвер, 4 квітня, Володимир Путін провів онлайн-нараду з членами Уряду РФ. Основною темою наради стали підсумки реалізації індивідуальних програм розвитку регіонів і плани щодо їх продовження на 2025-2030 роки. З доповідями виступили міністр економічного розвитку Максим Решетніков і губернатор Челябінської області, а також голова комісії Державної Ради за напрямом “Економіка і фінанси” Олексій Текслер. 

Ключові тези:

• Голікова (заступник голови Уряду): “Сьогодні, виходячи із законодавчо встановленого цензу 14-35 років, ця категорія в Російській Федерації становить 37 мільйонів осіб – майже чверть населення країни. Дві третини проживають у містах. 5,3 мільйона молодих сімей, і в цих сім’ях ростуть діти – це ще 3,9 мільйона таких сімей”.

• Голікова: “Згідно з демографічним прогнозом, до 2030 року частка молоді віком від 14 до 24 років збільшиться на 2,7 мільйона осіб. А це означає збільшення тих, хто навчається в школі, коледжі, виші, це вихід на першу роботу, тобто це цілісний трек молодої людини. Виходячи з розуміння цього процесу, ми вважаємо важливим враховувати специфіку кожного вікового періоду, починаючи з виховання дитини в сім’ї”.

• Голікова: “Сьогодні діє понад 25 тисяч тематичних майданчиків різного рівня, а учасниками форумів щорічно стають близько мільйона осіб. Хочу сказати, що є результати, ми проводимо соціологічні заміри. За минулі п’ять років зросла частка молодих людей, які вірять у можливості самореалізації в Росії, з 64 до 81 відсотка, які відчувають почуття гордості за країну – з 58 до 92 відсотків. Намітилася тенденція і до збільшення частки проактивної патріотично налаштованої молоді. У 2022 році ВЦВГД уперше провів такий вимір, [за результатами якого частка склала] 36 відсотків, у 2023 році – вже 40 відсотків. Тому з метою формування у молоді активної громадянської позиції, запобігання міжнаціональним і міжконфесійним конфліктам, протидії ідеології тероризму та профілактики екстремізму ми розвиваємо мережу координаційних центрів регіонів. Сьогодні це дев’ять векторних і 83 координаційні центри, які забезпечують реалізацію завдань на місцях”.

• Голікова: “Ми бачимо позитивну тенденцію до скорочення молодіжного безробіття. Його рівень скоротився з 6,8 відсотка у 2019 році до 5,1 відсотка у 2023 році. Звичайно, це не може нас не турбувати, тому що ми з вами знаємо: останні показники лютого 2024 року говорять про те, що рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці становить 2,8 відсотка, а молодіжного, як я вже сказала, – 5,1 відсотка”.

• Голікова: “Крім того, ми чітко бачимо тенденцію, яка свідчить про зміщення освітнього вибору російської молоді на користь середньої професійної освіти. 66 відсотків випускників дев’ятих класів зараз обирають середню професійну освіту. Ще 2019 року їх було 48 відсотків. Випускники коледжів мають можливість продовжувати навчання у вишах, але ми вже також бачимо стійку тенденцію до того, що вони все-таки обирають професію і після закінчення СПО переходять на роботу. Такий відсоток уже збільшився на шість пунктів”.

• Котяков (міністр праці та соціальної політики): “Дійсно, за останні три роки рівень молодіжного безробіття знизився більш ніж у півтора раза – до рівня 5,1 [відсотка]. Покращилася ситуація з працевлаштуванням навіть у найскладнішій віковій групі – серед претендентів до 24 років. Тут ми спостерігаємо зниження безробіття більш ніж на третину”.

• Котяков: “Сьогодні кожен десятий підліток отримує перший трудовий досвід до 18 років. І минулого року центри зайнятості допомогли знайти підробіток на канікули для 600 тисяч молодих хлопців – це вдвічі більше, ніж три роки тому”.

• Фальков (Міністр науки і вищої освіти): “Наш безумовний пріоритет – це виявлення та виховання талановитої молоді, допомога в самореалізації, у побудові кар’єри, звісно, насамперед у галузі науки, технологій і технологічного підприємництва, як і наказує оновлена стратегія науково-технологічного розвитку країни”.

• Фальков: “Сьогодні вітчизняна наука – одна з наймолодших у світі, практично кожен другий дослідник сьогодні молодше 39 років (44 відсотки). При цьому торік зафіксовано приріст кількості вчених віком до 39 років, що дає змогу говорити про перелом багаторічної тенденції”.

• Фальков: “Дуже важливо, що в кожному проекті технологічного суверенітету передбачено тепер кадровий розділ. Наприклад, у затвердженому нацпроєкті “Безпілотні авіаційні системи” є федеральний проєкт “Кадри”, і до 2030 року для цієї галузі буде підготовлено близько мільйона фахівців: від операторів БПЛА до інженерів-розробників”.

• Кравцов (Міністр освіти): “Перше – частка практичного навчання [в коледжах] сьогодні становить близько 80 відсотків”.

• Кравцов: “Друге – ми серйозно оновили освітні стандарти, особливо у сфері оборонно-промислового комплексу, інженерних спеціальностей під конкретні завдання підприємств. 55 відсотків [студентів коледжів] навчаються сьогодні за інженерно-технічними спеціальностями. Раніше, п’ять-шість років тому, було багато юристів, економістів. Це хороші спеціальності, але сьогодні нам потрібно розвивати інженерну освіту, зокрема ми це робимо в структурі СПО”.

• Кравцов: “Третє – обладнали півтори тисячі лабораторій у коледжах, і їхнє оснащення – 80 відсотків – це російське виробництво. Цю роботу ведемо разом із Мінпромторгом”.

• Кравцов: “І четверте – наші коледжі вже можуть відкривати свої підприємства, навчально-виробничі комбінати. Це теж дуже важливо для молодих хлопців – спробувати себе в бізнесі, у малому підприємництві. У нас уже створено при коледжах приблизно тисячу підприємств, і цю роботу ми будемо продовжувати. Тут хлопці беруть участь у розробці унікальних виробів, товари оборонної продукції підприємствами при коледжах створюються. Це дуже важливо і дуже затребувано”.

• Решетніков (Міністр економічного розвитку): “Кожному регіону на п’ять років було виділено по п’ять мільярдів рублів, за кожним суб’єктом Російської Федерації був закріплений куратор – галузеве відомство, як правило, міністерство. І на основі цього було розроблено в програмах близько 240 заходів. На сьогодні завершено майже половину всіх заходів. Уже видно, що цільові показники виконуються з випередженням. Створено понад 14 тисяч робочих місць – це 83 відсотки від плану до кінця року. План з інвестицій уже перевиконано, залучено понад 100 мільярдів рублів. Це дало змогу суб’єктам розвиватися темпами вищими за середньоросійські за ключовими соціально-економічними показниками”.

• Решетніков: “З приходом санкцій ми разом із регіонами доналаштували індивідуальні програми. Ставку зробили на проєкти, які давали максимальні ефекти для економіки, і формували нову пропозицію в пріоритетних галузях. Насамперед це було сільське господарство, обробна промисловість і туризм”.

• Решетніков: “При формуванні нового переліку регіонів ми пропонуємо керуватися чотирма колишніми показниками: безробіття, бідність, доходи населення, інвестиції. А також, за пропозицією Міністерства фінансів, пропонуємо додати два нових – це обсяг податкових і неподаткових доходів регіонів і рівень розрахункової бюджетної забезпеченості”.

Підсумки/прогнози:

У Путіна вирішили зробити акцент на тому, що держава готова повернутися обличчям до проблеми молоді, професійно-технічної освіти та молодіжних програм у державі. Напередодні виборів ця тема не особливо була популярна – молодь неохоче голосує на виборах, до того ж значною мірою вона налаштована опозиційно. Але загалом влада (можливо, із запізненням) намагається налагодити стосунки з молоддю, показати нові соціальні ліфти, проявити зацікавленість, адже якщо зараз не зайнятися молодіжними програмами всерйоз, то молодь через кілька років може стати могильником режиму.

4. З’їзд Федерації незалежних профспілок Росії

3-5 квітня в Москві проходив XII з’їзд Федерації незалежних профспілок Росії. У цьому заході взяли участь понад 600 делегатів: керівники профспілок і профспілкових об’єднань, представники органів державної влади, голови профкомів первинних профспілкових організацій, ветерани профспілкового руху, керівники навчальних закладів профспілок, молодіжних рад і комісій. Також повідомляється, що в якості гостей присутні представники національних профцентрів з десяти країн. Також, 4 квітня, зі зверненням до учасників з’їзду Федерації незалежних профспілок Росії виступив Володимир Путін.

Ключові тези:

• “Я знаю, зокрема й зі свого власного досвіду роботи в Уряді, що в комісії часом відбуваються вельми напружені суперечки та гострі дискусії. Повинен сказати, що завжди так було і зараз те саме відбувається, коли присутній на якихось спільних з Урядом нарадах, деякі питання обговорюють, одні колеги говорять про доцільність ухвалення тих чи інших рішень, але деякі представники Уряду прямо кажуть: ні, це не пройде, профспілки не пропустять”.

• “Найближчим часом заплановано підписання чергової тристоронньої генеральної угоди між Урядом, роботодавцями та профспілками. Серед її пріоритетів прогнозування кадрової потреби країни, розвиток механізмів цільового навчання, популяризація робітничих професій і підвищення соціальної захищеності трудящих. Сподіваюся на вашу плідну співпрацю за всіма цими напрямами, тим більше що вони є невід’ємною частиною майбутньої масштабної роботи з досягнення національних цілей розвитку”.

• “Як було сказано в Посланні, наступного року буде запущено національний проект “Кадри”. Упевнений, профспілки візьмуть найактивнішу, зацікавлену участь у його реалізації. Ми продовжимо зміцнювати зв’язку рівнів освіти, налагоджувати їхнє тісне партнерство з роботодавцями. Маю на увазі розвиток системи профорієнтації, яка вже діє в школах країни, реалізацію федерального проєкту “Професіоналітет”, у межах якого на базі оновлених освітньо-виробничих центрів, у контексті вимог, які пред’являє й бізнес, буде підготовлено близько мільйона фахівців робітничих професій для галузей економіки, включно з електронікою, IT-технологіями, фармацевтикою, легкою промисловістю, авіа- та суднобудуванням і так далі. Надалі співпраця освітніх організацій і підприємств охопить всю систему середньої освіти, зокрема підготовку кадрів для шкіл, лікарень і поліклінік, для сфери послуг, туризму тощо”.

• “Далі. Як було сказано в Посланні, майбутні шість років мають стати часом форсованого індустріального розвитку Росії. На нашому внутрішньому ринку має збільшитися частка вітчизняних товарів: обладнання, верстатів, транспортних засобів, ліків, споживчих товарів тощо. Усе це ми можемо і будемо виробляти самі, в набагато більших обсягах, ніж зараз. А це що таке? Ми з вами розуміємо, це і є структурні зміни в економіці, забезпечення темпів її зростання, темпів зростання ВВП і гідні заробітні плати. У нас вибору великого немає: або треба завозити робочу силу з-за кордону, або підвищувати продуктивність праці”.

• “Хотів би знову наголосити: тільки там, де праця гідно оплачується, де дбають про людей, про умови їхньої праці, працюватимуть професійні, кваліфіковані кадри. У сучасних умовах це не порожня фраза, це взагалі зрозуміло для всіх експертів: такі фактори, як рівень підготовки фахівців, освіта, охорона здоров’я, стали реальними чинниками ефективності виробництва. За цим, безумовно, майбутнє. Тільки там буде вироблятися глобально конкурентоспроможна продукція, а значить, тільки там можливий по-справжньому суверенний розвиток. Саме таке завдання ми ставимо перед собою”.

• “Наше спільне завдання, щоб ці цінності повною мірою поділяли і майбутні покоління Росії. Щоб у сьогоднішніх школярів, студентів, молодих хлопців – що називається, з навчальної лави – формувалася повага до чесної, відповідальної праці. Щоб вони росли на прикладах наших видатних співвітчизників, представників трудових династій”.

Підсумки/прогнози:

Профспілки в Росії (як і загалом на пострадянському просторі) є декоративним утворенням, від якого мало залежать процеси у сфері трудових відносин і які давно не захищають інтереси окремих працівників. По суті, йдеться про нову спробу держави посилити імітаційний функціонал профспілок – не більше. Але загалом влада може спробувати грати на кількох інструментах, які можуть бути записані до активу профспілок – зокрема, на підвищенні заробітної плати та на посиленні соціальної відповідальності бізнесу. Усе це і так прописано в програмі Путіна. Тому від профспілок вимагається тільки одне: підтримати і благословити. 

5. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 5 квітня, Володимир Путін провів регулярну онлайн-нараду з постійними членами Ради Безпеки РФ. Згідно з офіційними даними, основною темою наради стали питання підвищення ефективності роботи з організованою злочинністю, її проявами. З доповіддю за основною темою виступив Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев.

У нараді також взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, Міністр оборони Сергій Шойгу, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, а також директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін.

Підсумки/прогнози:

Тема функціонування організованої злочинності виникла особливо гостро після нещодавнього звільнення з колонії кримінального авторитета Захарія Калашова (“Шакро Молодого”), який, за наявними даними, незважаючи на тяжке онкологічне захворювання, знову зумів консолідувати кримінальний світ Росії та може спровокувати переділ сфер впливу, давши добро на нейтралізацію незгодних. За наявними даними, у Кремлі побоюються активізації зв’язків криміналітету з кавказькими сепаратистськими групами, середньоазіатськими фундаменталістами, а особливо з українськими «злодіями в законі”» з якими є тісний зв’язок і неформальні відносини. Путіна насамперед цікавить методика протистояння цим тенденціям, за його словами, “Ми не повинні допустити 1919 рік, коли різного роду Мішки Япончики вирішували долю цілих армій і урядів”. 

6. Інтерв’ю Миколи Патрушева

У вівторок, 2 квітня, на сайті видання “Аргументы и факты” було опубліковано інтерв’ю Секретаря Ради Безпеки РФ Миколи Патрушева. Це інтерв’ю було приурочено до 75-річчя створення НАТО, яке відзначалося 4 квітня. Відповідно, головною темою інтерв’ю стало бачення Патрушева того, яку роль цей альянс відіграв у світовій політиці і як його головною метою стало “стримування” Росії.

Ключові тези:

• “Річниця утворення НАТО практично збіглася з 25-річчям масштабних бомбардувань Югославії, коли під прикриттям гасла “захисту прав людини і демократії” авіація Північноатлантичного альянсу нещадно розправлялася з беззбройними людьми. Унаслідок бомбардувань загинули понад 2,5 тисячі осіб, поранення дістали понад 12 тисяч мирних жителів. Точної кількості загиблих під час операції досі точно не встановлено. Застосування боєприпасів зі збідненим ураном призвело до забруднення ґрунту і багаторазового зростання онкологічних захворювань у населення, що продовжує вбивати людей і через чверть століття після натовської агресії”.

• “За 75 років свого існування НАТО провів понад 20 великих військових операцій. Крім того, окремі країни альянсу неодноразово брали участь у позаблокових військових коаліціях, сформованих США для задоволення своїх глобальних амбіцій у різних регіонах світу – у В’єтнамі, Іраку, Лівії, Афганістані та в десятках інших збройних конфліктів. Тому безглуздо звучать спроби блоку зректися наявних фактів руйнування міст і країн, знищення тисяч мирних людей, а тим більше замовчувати їх”.

• “Заглиблюватися в криваву історію НАТО не стану, але її треба знати, щоб зрозуміти сутність альянсу як стабільного багаторічного джерела небезпеки, криз і конфліктів”.

• “Вся політика НАТО будується на вказівках Вашингтона. Він використовує альянс для збереження своєї збройної присутності в Європі та демонстрації підтримки сателітами своєї незамінності в питанні забезпечення безпеки цього континенту. Крім того, підконтрольний Штатам військовий блок покликаний чинити неправомірний тиск так званого “колективного Заходу” на суверенні держави світу з використанням військових, економічних, інформаційних та інших ресурсів”.

• “Свого часу США, Англія та їхні сателіти не соромилися брехливо заявляти, що альянс був створений, щоб протистояти “агресивним устремлінням” Організації Варшавського договору. При цьому замовчують, що Варшавський пакт був підписаний 14 травня 1955 р., тобто через 6 років після утворення НАТО. Варто нагадати, що саме завдяки формуванню Організації Варшавського договору на довгі роки в Європі встановився військовий паритет і утвердився мир”.

• “У 90-ті роки натовці навмисне намагалися нас переконати в тому, що вони – прагматики, зацікавлені в єдиному військово-політичному співробітництві з Росією, збереженні миру і стабільності в Європі. Насправді розпад Радянського Союзу Захід розглядав лише як один з етапів протистояння з Росією. Ослаблення нашої країни як економічного і політичного конкурента, а надалі її видалення з політичної карти світу шляхом розчленування є багаторічними стратегічними цілями Вашингтона, Лондона і підконтрольних їм країн колективного Заходу. Саме тому високопосадовці в Брюсселі визначили нашу державу як основне джерело загроз для європейської безпеки і прямо закріпили це в стратегічній концепції НАТО”.

• “НАТО планомірно посилює свій військовий потенціал уздовж наших кордонів від Баренцева до Чорного моря. У виступах лідерів країн блоку і документах з’явився навіть термін “Східний фланг НАТО”, до якого віднесено всі країни Східної Європи, які межують з Росією і з союзною Білоруссю, а також Румунію і, віднедавна, Швецію та Фінляндію. Керівництво альянсу не приховує, що найбільші з часів розпаду СРСР військові маневри поблизу російських кордонів “Стійкий захисник-2024”, які зараз відбуваються в Європі, спрямовані саме на “стримування” Росії. Лише минулого року НАТО та її країни-члени провели 130 коаліційних і понад 1 тисячу національних військових навчань і тренувань. Зауважте, не за десятиліття, а за один 2023 рік”.

• “Навчання НАТО стали регулярно проходити на території України починаючи з 1995 року. А 2004 року, жертвуючи суверенітетом країни на догоду альянсу, Верховна Рада ухвалила закон про вільний доступ сил НАТО на територію України. Посилена мілітаризація України почалася після вчиненого Заходом “держперевороту” в Києві в лютому 2014 року і влаштованого “укронацистами” геноциду російськомовного населення. Є неспростовні докази того, що Київ з подачі США і НАТО мав намір вкрай жорстко силовим шляхом вирішити питання зі “норовливими” регіонами”.

• “Північноатлантичний альянс де-факто є стороною українського конфлікту, бере активну участь в організації обстрілів неонацистами російських територій. У його рамках ухвалюються колективні рішення про нові поставки озброєння з підвищенням їхніх технічних і далекобійних можливостей, а натовські інструктори на території кількох країн проводять підготовку найманців і диверсантів для їхньої участі в антиросійських операціях”.

• “У плани США і НАТО входить збереження України або хоча б її частини як цілком підконтрольної їм антиросійської території, повністю заточеної на обслуговування інтересів Північноатлантичного блоку. У зв’язку з цим завдання з демілітаризації України залишаються актуальними”.

• “Витрати на оборону країн – членів НАТО цього року збільшилися до 50% від загальносвітового показника. Бюджет альянсу зростає вже дев’ятий рік поспіль і у 2023 році становив понад 1,1 трлн дол. США”.

• “Днями прем’єр-міністр Естонії заявила, що вона підвищує військові витрати і збільшує для цього податки в країні. Вона змушена йти на цей акт політичного самогубства, оскільки члени альянсу зобов’язані підкорятися “блоковій” дисципліні, нарощуючи військові витрати. Цього року вже 18 країн альянсу виконали “доручення” Вашингтона, збільшивши витрати на військові потреби НАТО до 2% від ВВП”.

• “Європейські країни блоку давно втратили багато елементів свого суверенітету і, по суті, є лише економічною і політичною підпорою альянсу. У цих умовах усі військові задуми НАТО покірливо виконуються європейською владою, для якої ідеали незалежності та відповідальності перед населенням власних країн і їхнім майбутнім поступилися бажанням догоджати глобальним домаганням Вашингтона”.

Підсумки/прогнози:

Патрушев далі демонструє свій вплив і намагається показати, що його політична вага залишається незмінною – незважаючи на проколи його підопічних із силового блоку. Він робить акцент на геополітичних моментах, виступаючи в ролі жорсткого критика НАТО. Тим більше, що якраз наближається відповідна дата – 75-річчя створення блоку НАТО і підписання Вашингтонського договору 1949 року. Сьогодні з точки зору Росії, НАТО є головним противником і опонентом. Недопущення розширення НАТО на Схід – головна тема, причому під “сходом” маються на увазі три держави – Україна, Молдова і Білорусь (меншою мірою республіки Південного Кавказу). Розширення НАТО за рахунок держав Варшавського договору, країн Балтії і навіть Фінляндії не сприймалося Росією так болісно, як спроби НАТО домінувати в Україні, Білорусі чи Молдові. Для Росії це принципово. І Патрушев всіляко намагається показати, що майбутнє цих держав залежатиме виключно від того, як складуться відносини між Росією і НАТО. 

7. Нові заяви про готовність до переговорів про припинення бойових дій в Україні

У четвер, 4 квітня, за підсумками телефонної розмови між міністрами оборони Франції та Росії, на сайті російського відомства з’явився пресреліз, у якому, зокрема, зазначалося, що очільник Міністерства збройних сил Франції під час телефонної розмови з Шойгу наголосив на готовності до діалогу щодо України, ґрунтуючись на стамбульській мирній ініціативі (вона передбачала нейтральний статус України). Також у повідомленні йдеться про те, що Шойгу попередив Лекорню, що в разі практичної реалізації планів щодо відправки французького контингенту в Україну це створить проблеми для самої Франції. Шойгу також заявив, що проведення зустрічі в Женеві щодо України без участі Росії безглуздо. 

Водночас у повідомленні МО РФ ідеться, що переговори Шойгу і міністра ЗС Франції відбулися на “наполегливе прохання французької сторони”. У цій же розмові Шойгу нібито заявив, що у Росії “є відомості про український слід в організації теракту”, а також зазначив, що слідство “буде доведено до кінця”. 

Водночас в аналогічному пресрелізі французької сторони будь-яка інформація про готовність до переговорів відсутня. У підсумковому прес-релізі французького відомства зазначається, що Себастьян Лекорню в розмові з Сергієм Шойгу засудив теракт у Підмосков’ї. Водночас він підтвердив, що Франція не має інформації, яка б давала змогу встановити зв’язок між цією атакою та Україною. Також Міністр оборони Франції заявив про готовність до зміцнення співпраці в боротьбі з тероризмом, зазначили у французькому військовому відомстві.

Примітно, що вже наступного дня, 5 квітня, глава МЗС Росії Сергій Лавров підтримав китайський мирний план, який передбачає припинення вогню по лінії фронту без виведення російських військ із захоплених територій України. Зокрема, Лавров заявив, що “Китай на сьогоднішній день запропонував найбільш чіткий і розумний план врегулювання навколо України”.

При цьому Лавров відкинув повернення до лінії розмежування лютого 2022 року, про що нещодавно заявив Зеленський. “Мріяти не шкідливо”, – сказав глава МЗС РФ.

Підсумки/прогнози:

Заяви Шойгу не несуть у собі нічого нового. Росія неодноразово говорила про готовність вести переговори з Україною, але за своєю суттю це ніщо інше, як переговори про капітуляцію України, на що не може погодитися ні Україна, ні Захід. Росія готова розглядати кілька моментів: а) переговори про долю України зі США або НАТО; б) визнання нинішніх завоювань суверенними територіями російської Федерації (державний кордон за нинішньою лінією фронту); в) демілітаризація України; г) відмова України від членства в НАТО і державний нейтралітет за австрійським зразком. Тому всі заяви Росії щодо готовності до переговорів свідчать рівно про протилежне – про неготовність Росії до чесних переговорів на основі міжнародного права і договірних зобов’язань.