У цьому звіті представлено ключові події, що мали важливий вплив на політичні, економічні та соціальні процеси всередині Росії.
За підсумками минулого тижня можна тезисно визначити наступні тенденції:
- Безумовно, головною політичною темою в російському інформаційному просторі минулого тижня залишався теракт у «Крокус Сіті Холі». Крім низки інфоприводів, пов’язаних із перебігом розслідування трагедії, а також реакцією міжнародної спільноти, не менш важливим треком залишалася спроба представників Кремля звинуватити Україну в причетності до організації теракту. Очевидно, у цьому контексті простежується головна мета Росії – через слідство (можливо, навіть через фабрикацію доказів і самого розслідування) показати, що будь-яка підтримка України в цей час – це «робота по сприянню терористам», що може знайти відгук і тиражуватися в політичному середовищі окремих європейських партій напередодні виборів у Європарламент, а також послужить елементом тиску на нинішні уряди країн ЄС. По суті, Росія готує майданчик для переговорів зі США і НАТО, посилюючи свої позиції і базу аргументів (раніше звинувачення в терористичних актах і в сприянні тероризму лунали на адресу Росії, тепер же вона намагається грати із Заходом його ж методами).
- Слідчий комітет Російської Федерації йде за заявленою версією слідства, водночас активно відстежуючи «таджицький» та «український» слід. При цьому почалися активні дії в таджицькому етнічному середовищі, а також в інших середовищах вихідців із Центральної Азії (зокрема, серед узбеків і киргизів). Цілком можливо, що на черзі обшуки та інші слідчі дії в українському середовищі, особливо серед мігрантів, які прибули до війни і в перші місяці війни.
- Як і прогнозувалося раніше, Путін почав формування нового оточення, з числа молодих і відданих особисто Путіну силовиків. Генеральний прокурор Краснов – одна з таких особистостей. Те, що Путін вирішив виступити на колегії Генеральної прокуратури, – це знак: одночасно і для Краснова (особлива довіра президента), і для суспільства (прокуратура в Росії працюватиме з подвоєним темпом, видаючи «на-гора» велику кількість резонансних справ і звинувачень.
У цьому дайджесті розглядаються такі питання, які були найактуальнішими для Росії в період із 25-го до 31-го березня:
- Попередні результати розслідування теракту в «Крокус Сіті Холі»;
- Нарада щодо заходів, які вживають після теракту в «Крокус Сіті Холі»;
- Розширене засідання колегії Генеральної прокуратури;
- Телефонні розмови Володимира Путіна з лідерами африканських держав;
- Нарада з постійними членами Ради Безпеки;
- Інтерв’ю Сергія Лаврова виданню «Известия».
This Content Is Only For Subscribers
- Попередні результати розслідування теракту в «Крокус Сіті Холі»
Розслідування теракту в «Крокус Сіті Холі», внаслідок якого загинуло понад 140 осіб, передбачувано залишилося ключовою темою в публічному просторі. Упродовж усього минулого тижня в Росії відбувалися демонстративні заходи із затримання і допиту терористів, визначення їм запобіжного заходу, а також встановлення всіх подробиць терористичного акту, що стався в п’ятницю, 22 березня.
Водночас на міжнародному рівні тривали баталії з приводу відповідальних за організацію теракту. Незважаючи на низку заяв західних країн про причетність до теракту одного з осередків «Ісламської Держави», а також прямих заяв офіційних представників терористичного угруповання «Вілаят Хорасан», які взяли на себе відповідальність за теракт, російська влада продовжувала звинувачувати в ньому українську сторону. Примітно, що крім регулярних заяв з боку пропагандистів і низки російських ЗМІ, до звинувачень долучилися й офіційні особи. Так, у вівторок, 26 березня, в короткому коментарі для ЗМІ, Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що в теракті винна «звісно ж Україна».
Того ж дня Голова ФСБ РФ Олександр Бортніков визнав, що російське слідство поки не встановило замовника нападу, а його виконавцями були, як він висловився, радикали-ісламісти. Однак, Бортніков висловив переконання в тому, що спецслужби України були причетні до теракту. Подібні непрямі заяви від високопоставлених російських чиновників тривали протягом усього тижня.
Уже в неділю, 31 березня, у Міністерстві закордонних справ РФ опублікували заяву, в якій зазначили, що нібито проведені «російськими компетентними органами слідчі дії вказують, що сліди останніх терактів ведуть в Україну». У цьому ж контексті в російському дипвідомстві згадали вбивство Дар’ї Дугіної, Владлена Татарського, а також вибух на Кримському мосту в жовтні 2022 року. У зв’язку з цим МЗС РФ передало владі України вимоги в рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з тероризмом і Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму про негайний арешт і видачу всіх причетних до цих терактів осіб. Ба більше, російські дипломати зажадали арешту глави СБУ Василя Малюка, який, за словами росіян, “цинічно визнав 25 березня організацію Україною підриву Кримського мосту в жовтні 2022 року, що розкрило деталі організації інших терактів у Росії”.
Підсумки/прогнози:
Трагедія в «Крокус Сіті Хол» із самого початку отримала заряд політизації. Буквально по гарячих слідах представники силових структур Російської Федерації стали просувати версію про причетність до терористичного акту радикальних ісламістів і керівництва України. І Путін, і Патрушев, і Бортніков зробили натяки на причетність до терористичного акту українських спецслужб, які нібито і виступали справжніми організаторами теракту. Заяви деяких українських керівників спецслужб при цьому явно були недоречними, оскільки підливали олії у вогонь – без урахування можливих наслідків. Росії було дуже важливо показати світовій спільноті, що Україна – «розсадник екстремізму». У зв’язку з цим головна мета Росії – через слідство (можливо, навіть через фабрикацію доказів і самого розслідування) показати, що будь-яка підтримка України в цей час – це «робота по сприянню терористам», що може знайти відгук і тиражуватися в політичному середовищі окремих європейських партій напередодні виборів до Європарламенту, а також послужить елементом тиску на нинішні уряди країн ЄС. По суті, Росія готує майданчик для переговорів зі США і НАТО, посилюючи свої позиції і базу аргументів (раніше звинувачення в терористичних актах і в сприянні тероризму звучали на адресу Росії, тепер же вона намагається грати із Заходом його ж методами).
- Нарада щодо заходів, яких вживають після теракту в «Крокус Сіті Холі»
У понеділок, 25 березня, Володимир Путін провів онлайн нараду з керівниками Уряду, регіонів, спеціальних служб і правоохоронних органів, присвячену заходам, яких вживають після теракту в концертному комплексі «Крокус Сіті Хол». Зокрема, російський президент ще раз висловив співчуття всім рідним і близьким постраждалим і загиблим унаслідок теракту, а також заслухав доповіді про перші результати розслідування.
Ключові тези:
- Путін: “Знаю, що серед тих, хто зараз надсилає слова співчуття сім’ям постраждалих, люди різних національностей, з усіх регіонів нашої країни, різного віку, зокрема діти, школярі та студенти. Ті, хто планував цей теракт, розраховували посіяти паніку і розлад у нашому суспільстві, але зустріли єднання і рішучість протистояти цьому злу”.
- Путін: “Ми знаємо, що злочин скоєно руками радикальних ісламістів, з ідеологією яких сам ісламський світ бореться століттями. Але бачимо також, що США різними каналами намагаються переконати своїх сателітів та інші країни світу в тому, що, за їхніми розвідданими, київського сліду в московському теракті нібито немає, що кривавий теракт скоїли послідовники ісламу, члени забороненої в Росії організації ІДІЛ”.
- Путін: “Ми знаємо, чиїми руками було скоєно цей злочин проти Росії та її народу. Нас цікавить, хто замовник. Під час спільної роботи наших спецслужб і правоохоронних органів потрібно отримати відповіді на цілу низку запитань”.
- Путін: “Чи справді радикальні і навіть терористичного спрямування ісламські організації зацікавлені в нанесенні ударів по Росії, яка виступає сьогодні за справедливе вирішення близькосхідного конфлікту, що загострився? І як радикальні ісламісти, які позиціонують себе, до речі, як правовірних мусульман, які сповідують так званий чистий іслам, ідуть на вчинення тяжких звірств і злочинів у священний для всіх мусульман місяць Рамадан?”.
- Путін: “Цей злочин може бути лише ланкою в цілій серії спроб тих, хто з 2014 року воює з нашою країною руками неонацистського київського режиму. А нацисти, як добре відомо, ніколи не гребували використовувати найбрудніші і нелюдські засоби для досягнення своїх цілей. Тим більше сьогодні, коли їхній розрекламований контрнаступ повністю провалився. Це вже визнано всіма, не заперечується. Російські Збройні Сили утримують ініціативу по всій лінії бойового зіткнення, а всі вжиті противником заходи щодо стабілізації фронту успіху не приносять”.
- Путін: “Потрібно тільки виконувати накази своїх західних кураторів, воювати до останнього українця, виконувати команду з Вашингтона і ухвалювати новий закон про мобілізацію, створювати щось на кшталт гітлер’югенду в новому його, звичайно, виданні. Вибивати під це нову зброю і додаткові гроші, значну частину яких можна буде вкрасти і покласти, як це водиться в Україні сьогодні, собі в кишеню”.
- Путін: “Звісно, потрібно відповісти і на запитання: чому терористи після скоєння злочину намагалися піти саме на Україну, хто їх там чекав? Ясно, що тим, хто підтримує київський режим, не хочеться бути співучасниками терору і спонсорами тероризму. Але питань дійсно дуже багато”.
- Бастрикін: “22 березня о 18 годині 54 хвилини четверо злочинців на легковому автомобілі “Рено” під’їхали до будівлі концертного залу “Крокус Сіті Хол”, де стали чекати прибуття глядачів. О 19 годині 58 хвилин терористи, озброєні автоматичною вогнепальною зброєю, перебуваючи біля будівлі “Крокус Сіті Хол”, відкрили стрілянину по відвідувачах, які перебували на вулиці. Проникнувши в хол будівлі, а потім у приміщення концертного залу, вони продовжували стрілянину в усіх помічених ними громадян незалежно від статі та віку. Використовуючи принесений із собою в пластикових пляшках бензин, вони підпалили приміщення і о 20 годині 11 хвилин покинули будівлю. Виїжджаючи на легковому автомобілі зі стоянки, злочинці на високій швидкості скоїли наїзд на пішоходів – сім’ю з двома малолітніми дітьми. Дітям заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, їх госпіталізовано”.
- Бастрикін: “Усіх нападників затримано на території Брянської області під час переслідування автодорогою, що веде в напрямку російсько-українського кордону. На місці події під час огляду виявлено та вилучено два автомати АК-74, понад 500 набоїв, 28 магазинів із набоями, пляшки із залишками бензину. Огляд місця події триває за участю фахівців-криміналістів та експертів Слідчого комітету Російської Федерації”.
Підсумки/прогнози:
Слідчий комітет Російської Федерації йде за спочатку заявленою версією слідства, водночас активно відстежуючи «таджицький» та «український» слід. При цьому почалися активні дії в таджицькому етнічному середовищі, а також в інших середовищах вихідців із Центральної Азії (зокрема, серед узбеків і киргизів). Цілком можливо, що на черзі обшуки та інші слідчі дії в українському середовищі, особливо серед мігрантів, які прибули до війни і в перші місяці війни.
- Розширене засідання колегії Генеральної прокуратури
У вівторок, 26 березня, у Москві відбулося розширене засідання колегії Генеральної прокуратури. Зокрема, на засіданні виступив і Володимир Путін. У своєму зверненні російський президент згадав трагічні події в «Крокус Сіті Холі», подякував прокурорському корпусу Росії за сумлінну працю, а також визначив ключові аспекти діяльності на найближчий рік.
Ключові тези:
- Путін: “У поточному році органам прокуратури необхідно посилити роботу за цілою низкою ключових напрямів. Насамперед ідеться про захист трудових, соціальних, житлових, інших прав громадян. Усі питання, які визначають якість життя, благополуччя російських сімей, кожної людини, мають бути вашим пріоритетом”.
- Путін: “Ще один безумовний пріоритет, і я теж говорив про це в Посланні, – це наше молоде покоління, його виховання і становлення. Як ви знаєте, буде запущено новий національний проєкт “Молодь Росії”. При цьому важливо серйозно посилити роботу із захисту прав неповнолітніх. Зробити все, щоб захистити дітей і підлітків від злочинних посягань, від ризиків втягування в кримінальне та екстремістське середовище. І звісно, прямий обов’язок прокурорів регулярно і ретельно перевіряти дотримання вимог безпеки в освітніх закладах, у місцях дитячого відпочинку”.
- Путін: “Підвищені вимоги висуваються сьогодні до захисту прав підприємців, усіх учасників господарського життя. Ви розумієте, наскільки важлива для нас здорова, ефективно працююча економіка. Це завжди важливо, але сьогодні це має особливе значення. Стратегічну лінію на зняття адміністративних бар’єрів і розширення економічних свобод, на підтримку ділової активності, на створення сприятливих умов для наших компаній будемо послідовно продовжувати”.
- Путін: “Робота прокурорів виправдана в тих ситуаціях, коли активи були придбані в обхід, з порушенням закону. І більше того, використовуються на шкоду державі. При цьому наголошу: у кожному такому випадку діяти потрібно строго за законом, у рамках чітких правових процедур. Прошу жорстко припиняти спроби використовувати повноваження прокуратури та інших правоохоронних органів у корисливих цілях, для тиску на бізнес, участі в господарських конфліктах, за якими стоять недобросовісна конкуренція, різного роду схеми з переділу власності”.
- Краснов: “Ще одне з ключових завдань – дотримання прав дітей, які залишилися без піклування батьків. У країні проживає 375 тисяч дітей-сиріт, майже 200 тисяч дорослих громадян із цієї категорії мають право на отримання житла, але не забезпечені ним. Проведена прокурорами послідовна робота сприяла стабільному виділенню обсягу фінансування на придбання квартир для цієї категорії людей”.
- Краснов: “Особливої турботи потребують багатодітні сім’ї. У багатьох регіонах вони стикаються з проблемою отримання земель під індивідуальне житлове будівництво, яку чиновники вирішують неспішно, а часом і відверто знущально. Ділянки надаються часом там, куди без вертольота дістатися неможливо. Кожен мій виїзний прийом розширює уявлення про масштаби і гостроту цієї проблеми”.
- Краснов: “Минулого року люди були стурбовані загальним підвищенням вартості життя, а особливо зростанням цін на харчові продукти і моторне паливо. Пенсіонери та інші соціально вразливі верстви населення відчули це найгостріше. За моїм дорученням було оперативно організовано перевірки обґрунтованості цін на цукор, курячі яйця, оптових і роздрібних надбавок на лікарські препарати. Це дозволило істотно знизити напругу в суспільстві”.
- Краснов: “Зростання вартості комунальних послуг хвилює практично все населення країни. У республіках Башкортостан, Бурятія, Архангельській, Воронезькій, Московській, Псковській областях і низці інших регіонів виявлено факти включення в тарифи на електроенергію майже шести мільярдів рублів неправомірних витрат, зокрема й на обслуговування преміальних автомобілів, проведення банкетів та інші витрати”.
- Краснов: “Місяць тому мною підписано новий наказ щодо організації нагляду за дотриманням трудового законодавства. По суті, він є “дорожньою картою”, у якій, крім питань погашення боргів з оплати праці, чітко прописано і всі інші механізми, завдання щодо захисту трудових прав наших громадян, зокрема вразливих верств населення, учасників спеціальної військової операції, членів їхніх сімей та близьких. Забезпечте особистий контроль за його виконанням”.
- Путін: “Наша країна, як відомо, бореться за захист своїх життєво важливих інтересів, за право самостійного, незалежного, суверенного розвитку. На жаль, наші недоброзичливці, наші конкуренти, противники змусили нас захищати ці інтереси збройним шляхом, боротися з тими, кого вони озброїли, виховали для боротьби з Росією на території сусідньої держави. І в умовах сьогодення все, що ми робимо, у всіх сферах нашої життєдіяльності має бути присвячено успіху Росії на цьому напрямку. Це означає, що за прокуратурою, звичайно ж, зберігаються найважливіші інструменти досягнення успіху. Ми в жодному разі не повинні допустити жодної розхлябаності, ми повинні налаштовувати всі органи влади, всіх громадян країни на суворе дотримання чинних норм і законів”.
- Путін: “На що б хотів просто звернути увагу? Звичайно, прокуратура націлена на те, щоб просто суворо стежити за виконанням законів, і все, але я вас прошу до всіх цих проблем, які виникають у сфері економіки, підходити гнучко. Не просто діяти за принципом “хапати і не пускати”, а краще займатися профілактикою. Сумлінним учасникам економічної діяльності краще вчасно підказати, де вони можуть увійти в небезпечну зону з точки зору порушення чинного закону. Потрібно допомагати людям. Але і, звичайно, потрібно суворо карати тих, хто свідомо йде на ці порушення, займається казнокрадством”.
Підсумки/прогнози:
Як і прогнозувалося раніше, Путін почав формування нового оточення, з числа молодих і відданих особисто Путіну силовиків. Генеральний прокурор Краснов – одна з таких особистостей. Те, що Путін вирішив виступити на колегії Генеральної прокуратури, – це знак: одночасно і для Краснова (особлива довіра президента), і для суспільства (прокуратура в Росії працюватиме з подвоєним темпом, видаючи «на-гора» велику кількість резонансних справ і звинувачень.
- Телефонні розмови Володимира Путіна з лідерами африканських держав
Упродовж минулого тижня Володимир Путін провів низку телефонних розмов із лідерами африканських держав. Зокрема, російський президент провів розмову з Головою Національної ради із захисту батьківщини Республіки Нігер Абдурахаманом Чіані, з Президентом перехідного періоду Малі Ассімі Гойтою, Президентом Республіки Конго Дені Сассу-Нгессо, а також з Президентом ПАР Сирілом Рамафозою.
Згідно з офіційними заявами сторін, у всіх випадках обговорювали темпи розвитку взаємодії в торгово-економічній, енергетичній та гуманітарній галузях, а також спільні зусилля з боротьби з тероризмом. Зазначається, що лідери африканських держав також висловили російському президенту співчуття у зв’язку з терактом у «Крокус Сіті Холі».
Підсумки/прогнози:
Путін і далі продовжує активізувати африканську тему, намагаючись показати, що у Росії далекосяжні плани з відновлення впливу на континенті, втраченого після розвалу СРСР. Фактично Путін сформував групу держав, орієнтованих на Росію і російську зовнішню політику. Ascolta готує великий проєкт, присвячений Африці та процесам, що відбуваються в регіоні, зокрема й ступеню російського впливу на континент.
- Нарада з постійними членами Ради Безпеки
У п’ятницю, 29 березня, Володимир Путін провів онлайн-нараду з постійними членами Ради безпеки РФ. Згідно з офіційними даними, головною темою наради стали питання, пов’язані з вибудовуванням і посиленням відносин з основними партнерами на міжнародній арені. Основним доповідачем на нараді виступив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Також у нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.
Підсумки/прогнози:
Нарада з постійними членами Ради безпеки РФ була присвячена питанням геополітики: фактично Путін актуалізував розстановку фігур на світовій шахівниці. Вступаючи на новий шестирічний президентський термін, він хоче розуміти основні тенденції, ризики, можливості, а також роль і місце Росії. Йому потрібні короткострокові та середньострокові прогнози, розуміння небезпечних місць і ресурсної основи. Тому ця нарада є справді необхідною з точки зору подальшого позиціонування і цілепокладання.
- Інтерв’ю Сергія Лаврова виданню «Известия»
У п’ятницю, 29 березня, російське видання «Известия» опублікувало інтерв’ю з Міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. В інтерв’ю глава російського МЗС озвучує чергову порцію звинувачувальних тез на адресу Заходу, а також повторює тези про новий світовий порядок. Також значна частина інтерв’ю була присвячена теракту в «Крокус Сіті Холі» і звинуваченням України у причетності до організації теракту.
Ключові тези:
- “Захід активно намагається переконати всіх, що теракт – це справа рук “Ісламської держави” і що більше нікого не треба підозрювати, насамперед, Україну. Про цю країну і про її непричетність говорять прямо і регулярно. Це стає нав’язливим”.
- “Неодноразово говорили про те, що ми не робимо якихось остаточних висновків доти, доки повністю не буде завершено розслідування. Слідство ще працює над фактами, розкриваються нові обставини. Але виключати очевидні версії ми просто не маємо права. Тим паче, що ті люди, хто виконував терористичні акти, втекли на Україну, коли їх затримали. Захід підозріло активно переконує нас, причому не тільки публічно, а й у контактах по лінії наших дипломатичних місій, що не треба підозрювати Україну. Не пояснюючи чому. Хоча з погляду здорової логіки, відповідаючи на запитання, кому це вигідно (таке запитання завжди ставлять, коли скоюють злочини, які належить розкрити), ми не можемо виключати Україну”.
- “Учора глава ГУР України Буданов заявив: “твердження, що теракт у Крокусі скоїла Україна – це нісенітниця. Хоч Росія і ворог, але я не схвалюю в принципі теракти проти цивільних людей”. Вже з чиїх вуст можна було сприйняти таке запевнення, але не від цієї людини. У травні 2023 р. він говорив, що “це люди з видозміненою психікою (маючи на увазі росіян), яких мають притягнути до справедливої відповідальності. Справедлива відповідальність у нашому розумінні – тільки фізичне усунення”. Це було сказано в ефірі телеканалу “1+1”. Є безліч інших висловлювань українських офіційних осіб, включно і з Подоляком, і з Єрмаком, і з колишнім секретарем РНБО Даніловим, зокрема прямі заклики знищувати “русню”. Вони, мовляв, не хочуть, щоб Миколаїв і Харків залишалися хоч у чомусь російськими містами. І все інше. Звучать погрози знищувати росіян в Україні юридично і фізично”.
- “Упевнений, що слідство володіє всіма цими матеріалами. Наші західні колеги, яким ми багаторазово про це говорили, звичайно, знають про ці висловлювання, і не тільки про них. Після того, як був здійснений державний переворот, почалася війна київського режиму проти власного народу. Її вдалося зупинити підписанням Мінських угод. Після цього всі минулі роки режими Порошенка і Зеленського методично ухвалювали закони, які знищували в Україні все російське: спочатку вищу освіту, потім середню, потім початкову, культуру, засоби масової інформації та багато іншого. У містах ухвалювали нормативні акти, що забороняли будь-які заходи російською мовою і будь-яке спілкування, навіть у магазинах, підприємствах громадського харчування. Жодного разу у відповідь на наші багатотисячні звернення з кожного з цих приводів до західних країн, які курують київський режим і які зараз вигороджують Україну від усіх звинувачень, до організацій на кшталт Ради Європи, ОБСЄ, щоб засудити й присікти подібну лінію, яка прямо суперечить зобов’язанням України за численними конвенціями на захист прав національних меншин, не було зроблено жодного публічного засудження цих абсолютно протиправних дій”.
- “Українці понаприймали законів, впроваджують їх у практику. Вони суперечать нинішній Конституції України, де прямо записано, що держава гарантує права російської (виділено окремо) та інших національних меншин у сфері освіти, засобів масової інформації, культури. Ця лукавство Заходу, який відмовляється визнавати очевидне (що це расистський, нацистський режим), викликає серйозну стурбованість. Єдине пояснення: Україна – це “так”, частина, “верхівка айсберга”, а декларована Заходом мета – “завдати стратегічної поразки Росії” – ось це головне. Вона підтверджується досить регулярно. Виходить, що тим, хто готовий своїми тілами цю мету для Заходу спробувати виконати, дозволено все, включно з прямою підтримкою теорії та практики нацизму. Це сумно”.
- “Чув нещодавній виступ Президента Білорусії Лукашенка. Він сказав, що (це всім відомо) білоруські, російські спеціальні служби, інші правоохоронні органи дуже тісно співпрацюють на постійній основі. Лукашенко підкреслив, що готовий продовжувати. Він обговорював, за його словами, цю ситуацію з президентом Путіним. Вони залишаються в контакті. Тож по лінії російсько-білоруського співробітництва такі можливості є. Тим більше, що Білорусь уважно стежить за розвитком ситуації в Україні. Українське угруповання стоїть на кордоні з Білоруссю, постійно проектуючи загрозу безпеці цій країні. Захід теж всіляко стягує війська ближче до кордонів і Росії, і Білорусії. Про будь-які інші пропозиції про співпрацю мені невідомо”.
- “Якщо каналами спецслужб щось і робилося, і передавалося на нашу адресу, то це залишилося без оголошення. Щиро сумніваюся, що хтось буде пропонувати свою співпрацю”.
- “Про це багато хто говорить. Прямо згадують термін “третя світова війна”. Президент Росії Володимир Путін неодноразово реагував на ці західні висловлювання. Наша позиція була викладена гранично ясно. Ми готові до переговорів, якщо вони є серйозними і спиратимуться на усвідомлення реальності та законних інтересів безпеки Російської Федерації та інших країн, “втягнутих” у це. Наш президент дуже чітко заявив про це”.
- “Згадайте, як еволюціонувала ця тема, зокрема, з Північноатлантичним альянсом. Спочатку перед спеціальною військовою операцією і відразу після її початку Захід в один голос закликав терміново прийняти Україну в НАТО, тому що на члена альянсу Росія ніколи не нападе. Після закінчення часу вони змінили “платівку”. Зараз вони заявляють, що не можна допустити, щоб Росія перемогла в Україні, оскільки щойно наша країна переможе, вона одразу ж нападе на країни НАТО. Взагалі немає жодної логіки”.
- “Якщо взяти статистику, який зараз вигляд має економіка ЄС, США за минулий рік, то одразу видно, хто чиїм коштом живе і хто наживається на політиці, нав’язаній Європі з Вашингтона. Сполучені Штати взагалі відходять на другий план, випускаючи на передній край Євросоюз”.
- “Що стосується макронівських ідей. Його виступ явно був експромтом. Потім він і його свита “відіграли” назад. Однак через кілька днів Макрон знову повторив цю ідею. І ще сказав, що він створюватиме коаліцію за участю країн, які будуть готові до цього. У відповідь Генсекретар НАТО Столтенберг і низка керівників членів альянсу обережно йому нагадали, що в блоці рішення ухвалюють колегіально й колективно. Сказали, що він не порадився. Мені здається, що французька активність на цьому “фронті” покликана виключно робити піар президенту в ситуації, коли “вдома” в нього неважливі справи і потрібно створити якийсь відволікаючий маневр у вигляді закликів “добивати Росію””.
- “Нещодавно Макрон у цьому ж контексті зробив серію заяв, що президент Путін знаменитий тим, що не поважає домовленостей і зобов’язань, тому йому не можна вірити і потрібно продовжувати робити ставку на “стратегічну поразку Росії на полі бою”. З вуст Макрона і взагалі француза, лідера Франції, вельми оригінально звучить звинувачення Путіна в тому, що він не дотримується домовленостей. Це говорить президент країни, чий міністр закордонних справ у лютому 2014 року разом із колегами з Німеччини та Польщі гарантував домовленість між Президентом України Януковичем та опозицією. На ранок її розтоптали. Було захоплено всі адміністративні будівлі і, всупереч створенню уряду національної єдності для підготовки позачергових виборів, було оголошено про створення “уряду переможців”. Ось коли вбивався “клин” в українське суспільство”.
- “Якщо говорити про інші “досягнення” Франції, то можна багато чого згадати. Вона у складі ЄС просувала безліч рішень про врегулювання конфліктів, які потім ніхто не збирався виконувати. І нам кажуть про недоговороздатність. Високий представник Євросоюзу із закордонних справ і питань безпеки Боррель заявляє, що не можна довіряти президенту Росії Путіну. А ще він сказав, що якщо вони зараз на Україні не “переможуть” Росію, то Євросоюз втратить довіру до себе”.
- “Мені зараз важко аналізувати підґрунтя дій, яких вживає Європа. Там немає жодної логіки, націленості в довгострокову перспективу. Нині всі, як і в інші історичні моменти останнім часом, стурбовані не перспективами розвитку в інтересах своїх народів, миру і вирішення справді спільних для всіх нас глобальних проблем. Вони стурбовані електоральними циклами. Перед виборами їм обов’язково потрібно сказати щось таке, що можна буде потім “продати” виборцю. Вони розраховують на ліберального виборця. Це такий ліберальний дискурс, наративи, які домінують у Європі серед християнських демократів, соціал-демократів у різних їхніх іпостасях”.
- “Вони, напевно, і збережуть більшість у Європейському парламенті, вибори до якого мають відбутися в червні ц.р. Але там, напевно, збільшиться і кількість партій, які виступають з національних позицій. Їм не подобається наполегливий, нав’язливий курс Брюсселя на узурпування всіх повноважень у Євросоюзі, а не тільки тих, які були юридично делеговані Єврокомісії країнами-членами. Ми можемо спостерігати такий рух за збереження національної ідентичності та на захист свого суверенітету в рамках ЄС. Ці партії отримають додаткові голоси в Європарламенті”.
- Китай говорить здорові речі. Коли в лютому 2023 року Китай опублікував план із врегулювання конфлікту в Україні, що складається з 12 пунктів, ми позитивно відреагували на цей документ. На відміну від божевільної з погляду дипломатичних перспектив формули Зеленського, цей китайський документ виходив з аналізу причин того, що відбувається, і з необхідності їх усунути. Цей план вибудувано за логікою “від загального до приватного”. Там констатується “непорядок” у сфері безпеки в Європі та у світі, а також те, що причина цього безладу полягає в невиконанні Статуту ООН (це і наша позиція). Причому у всій повноті його принципів, а не тільки шляхом “висмикування” якогось одного положення Статуту на шкоду іншим. У китайському документі йдеться, що односторонні санкції, до яких Захід став активно вдаватися задовго до початку спеціальної військової операції, – це теж подразник, який необхідно усунути. На цій основі треба домовлятися про те, щоб забезпечувати (це був ключовий вираз) рівну безпеку для всіх учасників процесу. Це наша позиція. Як втілити ці принципи в життя, можна зрозуміти тільки сівши за стіл переговорів. Але не на умовах “формули миру”, які як ультиматум давно повторюють і Зеленський, і його “господарі” в Європі, Лондоні та Сполучених Штатах, а на основі серйозного розбору існуючих безпекових проблем, визнання реалій на землі та гарантій законних інтересів безпеки Російської Федерації. Зі свого боку готові гарантувати законні інтереси безпеки інших учасників процесу”.
- “Реалії “на землі” всім відомі. По-перше, це становище на полі бою, а по-друге, законні, з усіх точок зору (зокрема, з міжнародної), інтереси населення, яке проживає в “Новоросії” та на Донбасі. Їхні права, пов’язані з освітою, засобами масової інформації, використанням російської мови, збереженням своєї історії та пам’яті про Велику Вітчизняну війну, були розтоптані київським режимом. Не визнавати ці реалії не вийде”.
- “Щодо указу Зеленського про заборону вести переговори з урядом Путіна. Наш Президент неодноразово висловлювався про нашу готовність вступити в серйозні переговори. Але для того, щоб переконатися, що це буде справді серйозним процесом (або принаймні, що є надія на те, що це буде серйозним процесом), він сказав західним покровителям режиму Зеленського, що спочатку він має скасувати цей указ. Ця тема вже фігурувала. Що стосується 21 травня, давайте доживемо до цього. Може, і не буде потрібно нічого визнавати”.
- “На жаль, ми маємо те, що маємо. Ця непоправна впевненість Сполучених Штатів у власній правоті, всесиллі, безкарності призвела до того, що зараз зовнішньою політикою США керують люди, які дипломатією займатися не вміють”.
- “У Молдові Президент Санду відверто взяла курс на розрив відносин із Російською Федерацією. Хоч би що вони говорили про зворотне, мовляв, хочуть дружити, але, мовляв, Москва їх пригнічує, – це неправда. Санду перетворена на інструмент освоєння геополітичного простору Європейським Союзом, а в майбутньому і НАТО. До цього все йде, хоча в Конституції Молдови записано нейтральний статус”.
- “Не буду робити таких передбачень. Ми всі свої оцінки чесно виклали вірменському керівництву. Вони прекрасно знають, що ми залишаємося вірними своїм зобов’язанням, що готові продовжувати сприяти нормалізації їхніх відносин з Азербайджаном і довести цей процес до повного завершення. Вони знають, що на тлі нашої щирої зацікавленості в стабілізації обстановки, відновленні відносин між Єреваном і Баку, Євросоюз і НАТО роблять кроки, що ускладнюють цей процес”.
- “Нещодавно азербайджанське керівництво протестувало проти деяких дій і заяв, зокрема пов’язаних із розширенням функцій і складу місії Євросоюзу у Вірменії. Вирішувати їм”.
- “Ми ніколи не відмовляємося від своїх домовленостей. Але останнім часом вони на нас не виходили. Спілкувався з міністром закордонних справ Вірменії Мірзояном востаннє в листопаді 2023 року на міністерській зустрічі ОБСЄ в столиці Македонії Скоп’є. Зустріч запропонували ми. Вони про неї не просили, але я ще раз підтвердив своєму колезі Мірзояну все те, про що ми зараз розмовляємо. Вони знають нашу позицію. Наш посол Копиркін регулярно нагадує про цю позицію”.
- “Створення держави Палестина – це єдиний спосіб стійко вирішити цю проблему на довгі роки. Причому саме створення держави Палестина, як вона була задумана в резолюціях Ради Безпеки в межах 1967 року, при розумінні, що можуть бути якісь рівноцінні обміни, столиця – Східний Єрусалим, повернення палестинських біженців. У цих резолюціях усе написано. Якщо подивитися на карту, то ясно, що ми вкрай далекі від тієї конфігурації. З кожним днем, між іншим, стаємо ще далі. Зовсім недавно ізраїльський кабінет схвалив створення, по-моєму, ще трьох тисяч поселень на Західному березі. Там уже досить важко створити державу, яка буде логістично пов’язана. Причина цього в тому, що після ухвалення відповідних резолюцій Сполучені Штати довгі роки саботували їхню реалізацію. Замість роботи в рамках “квартету” посередників (Росія, США, Євросоюз, ООН) вони намагалися монополізувати мирний процес. Потім підмінити всі принципи, на яких цей процес має вибудовуватися, і замість відомої Арабської мирної ініціативи, підтримуваної всіма в ООН, яка передбачає визнання арабами Ізраїлю після створення палестинської держави, американці перевернули все “з ніг на голову” і стали просувати “угоди Авраама”. Їхній сенс полягав у тому, що нехай араби укладають домовленості про дипломатичні відносини з Ізраїлем, а потім якось подумають про Палестину. Ті араби, які пішли на цю домовленість (ОАЕ, Марокко), постійно наголошували на тому, що вони нормалізують відносини з Ізраїлем, але роблять це виключно з огляду на те, що створення палестинської держави на основі тих принципів, про які заявляла Рада Безпеки ООН, неминуче, і без нього не обійтися. Усі ці обіцянки виявилися помилковими”.
- “Зараз головне – зупинити кровопролиття. Добре, що цю резолюцію було ухвалено. Але американці її пропустили, розуміючи, що якщо вони і цю заветують, істотно ослаблену, але таку, що хоча б закликає до припинення вогню, то вони взагалі “втратять обличчя” у відносинах зі Світовою більшістю. Але тут же, пропустивши цю резолюцію, представник США при ООН заявила, що ця резолюція не має обов’язкового характеру. Тобто “карт-бланш” було продовжено цим “пакетом”. Резолюція – так, але вона необов’язкова до виконання. Треба терміново припиняти кровопролиття, вирішувати гуманітарні питання і негайно запускати процес створення палестинської держави”.
- “Американці й тут хочуть схитрувати. Знаємо, що вони зараз всерйоз обговорюють варіант внесення до Ради Безпеки і на Генеральну Асамблею ООН резолюції про прийняття Палестини як повноправного члена Організації. Зараз вони там спостерігачі. Тобто хочуть формально проголосити створення палестинської держави, а на “землі” нічого не змінювати. Ці “фокуси” нам відомі, нічого не можна виключати. сподіваюся, що головні зацікавлені особи, насамперед арабські країни, інші країни Глобального Півдня, розуміють лукавство подібних форм”.
- “Зараз із Заходом уся дипломатія полягає в такому: у нас там ще залишилися посольства, у них є посольства в Росії, цим посольствам і генеральним консульствам потрібно функціонувати. Обговорюються питання фінансування діяльності дипломатичних місій, закупівель необхідних для їхньої діяльності предметів, автомобілів, техніки. Ці питання зараз складають головний зміст наших контактів, зокрема, з американцями. Через санкції наші посольства опинилися у фінансово-економічній “облозі””.
- “З Європою взагалі немає жодних позитивних порядків денних. Ви знаєте про відмову європейських послів прийти на зустріч зі мною. Ми запросили їх напередодні виборів, щоб викласти наше бачення відносин, сказати, що ми виходимо з того, що вони не будуть в односторонньому порядку перешкоджати проведенню виборчої кампанії, спотворювати її у своїх діях. Це їхній вибір. Вони перебувають тут і не хочуть спілкуватися з міністром закордонних справ. Ми повідомили їх, що відтепер і надалі на будь-якому рівні, чи то посол, аташе, чи то всі, “хто між ними”, якщо в них буде інтерес поспілкуватися з російською владою, ми кожне таке прохання розглядатимемо окремо та вирішуватимемо, чи погоджуватися на такий контакт, чи ні”.
- “Але дипломатія жива. Вона зараз швидко розвивається в наших відносинах зі Світовою більшістю. У нас величезна кількість партнерів і, що найголовніше, двосторонніх і багатосторонніх партнерств, які мають істотно вищу якість. Зі зрозумілих причин особливу увагу приділяємо нашому спільному євразійському континенту. Тут і ОДКБ, і ЄАЕС, ШОС. Ці структури встановлюють партнерські відносини з іншими організаціями на цьому просторі. Це і АСЕАН, Ліга арабських держав, Рада співробітництва арабських держав Перської затоки, інші структури”.
Підсумки/прогнози:
Інтерв’ю міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова не принесло нових месиджів. Він, як завжди, акцентував увагу на питаннях взаємовідносин із НАТО, США, війні в Україні, розвитку відносин усередині БРІКС та інших об’єднань Глобального Півдня. У будь-якому разі, інтерв’ю є підсумком попередньої шестирічки Путіна, орієнтиром на майбутню каденцію, а також підсумком 20-річчя перебування Сергія Лаврова на посаді міністра закордонних справ РФ. Також це інтерв’ю стало продовженням спроби залучення всіх можливих інструментів для просування ідеї причетності України до теракту в Підмосков’ї. Раніше з подібними тезами виступили й керівники низки інших напрямків. Заяви Лаврова стали доповненням до цього списку й дипломатичної лінії.