Росія за тиждень (11.03–17.03)

1. Зустріч Володимира Путіна з головою «Роскосмосу» Юрієм Борисовим

У понеділок, 11 березня, у Кремлі відбулася робоча зустріч Володимира Путіна з генеральним директором Державної корпорації з космічної діяльності «Роскосмос» Юрієм Борисовим. Під час зустрічі сторони обговорили підготовку нової місії російських космонавтів на МКС, а також загальну ситуацію в космічній галузі.

Ключові тези:

• Борисов: «Буквально зараз завершуються всі комплексні випробування щодо підготовки екіпажу. Екіпаж із трьох осіб. Космонавт із нашої братської Республіки Білорусь Марина Василевська, яка ще у грудні 2022 року пройшла відбір із шести претендентів, розпочала підготовку з серпня минулого року. Завершила, всі іспити склала, готова до польоту. Командир корабля – Олег Новицький. Він уже не новачок у космічних польотах. І третій член екіпажу – це американський астронавт у рамках перехресних польотів Трейсі Дайсон, яка змінить на МКС Лорел О’Хара , що відпрацювала півроку ».

• Борисов: «Чекаємо, що 21 березня космічний корабель «Союз-25» доставить їх на МКС, а чекатимемо на землі вже 2 квітня».

• Борисов: «Ми завершуємо роботу над стартовим комплексом «Ангара-5М» на Східному, сподіваємось, що у першій декаді квітня здійснимо перший запуск, це дуже важлива для країни подія, буде зміцнена космічна наземна інфраструктура. Ви знаєте, що старт у нас уже один є у Плесецьку, а це як дублюючий старт, тому для нас це дуже важливо».

• Борисов: Продовжуємо серію безаварійних пусків. Нещодавно поповнили космічне метеорологічне угруповання супутником «Метеор-М» №2–4. Водночас, до речі, з ним запустили 18 малих супутників, один із них – наших колег із Ірану».

• Борисов: «Готуємось до прийому наших колег із країн БРІКС. Росія цього року є країною-головою. Ми також зустрічатимемося з нашими колегами з національних космічних агентств. Ми щільно з ними працювали торік, ми маємо величезні перспективи. Доповім Вам наші пропозиції щодо цього».

Підсумки/прогнози:

Акцент на роботі «Роскосмосу» для Путіна є однією з найважливіших ланок його політичної та економічної діяльності. Апеляція до космічної теми – це можливість показати Росію серед найрозвиненіших країн, які володіють космічними технологіями. По суті, маємо справу з продовженням теми, яка була неодноразово повторена протягом останнього року: Росія має намір нарощувати свою присутність у Космосі та експлуатувати цю тему й надалі.

2. Інтерв’ю Володимира Путіна Дмитру Кісєльову

У середу, 13 березня, Володимир Путін дав інтерв’ю російському пропагандисту та генеральному директору агентства «Росія сьогодні» Дмитру Кісєльову. Під час інтерв’ю обговорювалися перспективи економічного розвитку Росії, які Путін анонсував на нещодавньому зверненні до Федеральних Зборів, внутрішньополітична ситуація в країні, а також відносини із зовнішніми партнерами та країнами Заходу. Також російський президент торкнувся і тем України, зокрема, в черговий раз заявивши про готовність до переговорів.

Ключові тези:

• Путін: «Ми й у 2018 році додатково планували направити на розвиток економіки, соціальної сфери 8 трильйонів, а згодом збільшували ці витрати. Думаю, що цілком імовірно, якщо все складеться так, як кажуть оптимісти з цього середовища експертів, про яке я сказав, то ми можемо – і маємо, і зможемо – збільшити ці витрати з різних напрямків».

• Путін: «Ми зараз верстаємо бюджет на «трьохрічку» – на трирічний, як ми говоримо, плановий період. Але, звичайно, коли ми готувалися до Послання, – я кажу, «ми готувалися до Послання», тому що ціла команда працює, – виходили з того, що прораховуватимемо наші доходи та витрати за тими напрямками, які ми вважаємо ключовими, пріоритетними саме на шість років».

• Путін: «Щодо того, багатіємо ми чи не багатіємо. Економіка зростає – це факт, причому факт, який зафіксований не нами, а міжнародними економічними, фінансовими організаціями. Ми справді за паритетом купівельної спроможності випередили Федеративну Республіку Німеччина, зайняли її місце – п’яте місце – серед найбільших економік світу».

• Путін: «Нам ще дуже багато потрібно зробити для того, щоб не лише за паритетом купівельної спроможності, а й щоб за ВВП на душу населення ми мали гідну позицію – перше. І друге: щоб структура сама змінювалася, щоб вона стала набагато ефективнішою, сучаснішою, інноваційнішою. Ось над цим ми і працюватимемо».

• Путін: «Одне з головних завдань сьогодні – підвищення продуктивності праці. Тому що в умовах нестачі робочих рук, трудових ресурсів ми маємо лише один спосіб ефективного розвитку – підвищувати продуктивність праці. Це, у свою чергу, означає, що ми маємо збільшити інноваційний початок економіки, скажімо, збільшити густину роботизації. У нас сьогодні десять роботів, на мою думку, на 10 тисяч працюючих, а потрібно, щоб була як мінімум тисяча роботів на 10 тисяч працюючих. Так у Японії, на мою думку, йдеться».

• Путін: «Тут потрібно, щоб на кожен вкладений в оборонку рубль ми отримали максимальну віддачу. Справді, за часів СРСР ніхто не рахував цих витрат, ніхто не гнався в нас, на жаль, за ефективністю. Оборонні витрати становили близько 13 відсотків ВВП країни – Радянського Союзу».

• Путін: «Не посилатимуся на нашу статистику – пошлемося на Стокгольмський інститут: торік у нас оборонні витрати становили чотири відсотки, а цього року – 6,8, тобто ми підросли на 2,8 відсотка. В принципі, це помітне зростання, але абсолютно некритичне. У Радянському Союзі було 13 відсотків, а ми зараз 6,8».

• Путін: «Дивіться, 20 років тому у нас за межею бідності було, на мою думку, 29 відсотків населення – це 42 мільйони людей. Нині 9,3 відсотка, це за останніми даними, але це також 13 із половиною мільйонів людей. Звісно, дуже багато. Звичайно, нам потрібно зробити все для того, щоб знизити хоча б до семи відсотків. А для багатодітних сімей – там скромніший показник, – але й він має бути збільшений».

• Путін: «Іммігрантів, якщо говорити про робітників мігрантів, у нас не так уже й багато в порівнянні з іншими країнами – вони від загальної кількості працюючих становлять 3,7 відсотка. Але вони зосереджуються в тих регіонах, де економічне життя найактивніше, і там їх, звісно, значно більше. Це Московська область, Москва, Північно-Західний регіон та деякі регіони Півночі, де рівень заробітної плати пристойний. Але, без жодних сумнівів, це питання, яке потребує особливої уваги з боку влади – і місцевої, і регіональної, і федеральної».

• Путін: «Щодо Донбасу, то це промислово розвинений регіон – ще за часів Радянського Союзу. Скільки Радянський Союз вклав у цей регіон, у його вугледобувну галузь, у металургійну галузь! Так, звичайно, потрібні інвестиції для того, щоб все виробництво було сучасним, умови життя, умови праці людей були побудовані зовсім інакше – не так, як це було кілька десятиліть тому».

• Путін: «Що стосується «Новоросії», то це регіон із яскраво вираженим розвиненим сільським господарством. Тут ми робитимемо все для того, щоб підтримувати і традиційні сфери діяльності, і нові, які органічно вписуються в ці регіони та бажання людей їх розвивати. А там, знаєте, люди дуже талановиті. Більше того, я вже казав, звідти вже навіть податки йдуть у федеральний бюджет. Так, їм потрібно цьому етапі допомогти, підтримати, витягнути і загальнореспубликанський, загальнофедеральний російський рівень. Вони запрацюють і дуже швидко».

• Путін: «Ми, коли вели переговори у Туреччині, у Стамбулі (я вже багато разів про це сказав, треба повторити ще раз, я це зроблю), з переговорниками з того боку, вийшли на товстий фоліант, документ, фактично договір, проект договору . Витяг з цього договору є, він був парафований керівником переговорної групи з боку України паном Арахамією . Він це зробив, вартий його підпис (у нас лежить в Адміністрації). Але потім, як відомо, сам пан Арахамія розповів світові публічно, теж на зустрічі, здається, з журналістами, з іноземними навіть: приїхав колишній прем’єр-міністр Великобританії пан Джонсон і відмовив їх остаточно підписувати і, відповідно, виконувати цей договір. І пішла тема, яку Ви зараз згадали: потрібно завдати Росії поразки на полі бою».

• Путін: «Чи готові ми до переговорів? Так, готові. Але тільки ми готові до переговорів, не заснованих на якихось « хотілках » після застосування психотропних засобів, а на тих реаліях, які склалися, як у таких випадках кажуть, на землі. Це перше».

• Путін: «Друге. Нам багато разів уже чого тільки не обіцяли. Обіцяли не розширювати НАТО на Схід, а потім ми їх бачимо біля наших кордонів. Обіцяли, якщо в історію не заглиблюватимуться, що внутрішній конфлікт в Україні буде вирішений мирними засобами, політичними. Приїхали, як ми пам’ятаємо, три міністри закордонних справ до Києва, Польщі, Німеччини та Франції, пообіцяли, що будуть гарантами цих домовленостей – через день відбувся держпереворот. Обіцяли виконувати Мінські угоди, а потім публічно заявили про те, що й не збиралися виконувати ці обіцянки, а лише взяли паузу для озброєння бандерівського режиму в Україні. Нам багато чого обіцяли, тому тут одних обіцянок замало».

• Путін: «Зараз вести переговори лише тому, що в них набої закінчуються, – це якось безглуздо з нашого боку. Ми готові до серйозної розмови, і ми хочемо вирішувати всі конфлікти, і тим більше цей конфлікт, мирними засобами. Але ми маємо чітко і ясно розуміти для себе, що це не пауза, яку противник хоче взяти для переозброєння, а це серйозна розмова із гарантіями безпеки Російської Федерації».

• Путін: «Ми знаємо різні варіанти, про які йдеться, знаємо ті «морквини», які нам збираються показувати, щоб переконати нас у тому, що момент настав. Ми хочемо, повторюю ще раз, вирішувати всі суперечки і цю суперечку, цей конфлікт, мирними засобами. І ми готові до цього, ми цього хочемо. Але це має бути серйозна розмова із забезпеченням безпеки і для протиборчої сторони, і в цьому випадку нас насамперед цікавить безпека Російської Федерації. Ми з цього і виходитимемо».

• Путін: «Річ у тім, що військові західних країн присутні в Україні вже давно, ще до держперевороту були присутні, а після держперевороту їхня кількість кратно збільшилася. Зараз присутні і прямо у вигляді радників, присутні у вигляді іноземних найманців і зазнають втрат. Але якщо мова піде про офіційні військові контингенти іноземних держав, то впевнений, що це не змінить ситуації на полі бою – це найважливіше, так само як нічого не змінює постачання озброєнь».

• Путін: «Друге – це може спричинити серйозні геополітичні наслідки. Тому що, якщо, скажімо, польські війська увійдуть на територію України, як звучить, для прикриття українсько-білоруської, припустимо, кордону чи в якихось інших місцях, щоб звільнити українські військові контингенти для участі у бойових діях на лінії зіткнення, то гадаю , що польські війська звідти вже не підуть ніколи. Мені так здається. Вони сплять і бачать, вони хочуть повернути ті землі, які вважають історично своїми і які були відібрані «батьком народів» Йосипом Віссаріоновичем Сталіним і передані Україні. Вони, звісно, хочуть повернути їх. І якщо туди увійдуть офіційні польські частини, вони навряд чи підуть звідти».

• Путін: «Ми не лізли в Африку і не видавлювали звідти Францію. Проблема у іншому. Відома група «Вагнер» спочатку здійснювала низку економічних проектів у Сирії, потім перебралася до інших країн Африки. Міноборони надає підтримку, але тільки з того, що це російська група, не більше. Ми нікого не вичавлювали. Просто африканські лідери деяких країн домовлялися з російськими економоператорами , хотіли з ними працювати, не хотіли працювати з французами. Це була навіть не наша ініціатива, це була ініціатива наших африканських друзів».

• Путін: «Щодо тих держав, які говорять про те, що у них щодо Росії немає жодних «червоних ліній», вони мають зрозуміти, що й у Росії щодо цих держав теж не буде жодних «червоних ліній»».

• Путін: «Щодо малих держав Європи, ми, по-перше, ставимося до всіх з повагою, незважаючи ні на що. По-друге, коли вони, ці малі держави, закликають посилити політику щодо Росії і вжити якихось крайніх заходів, у тому числі, припустимо, війська вводити і так далі, це все-таки ті держави, і вони це розуміють, які не відчують на собі наслідків зроблених провокаційних заяв. А ті, хто можуть відчути, вони поводяться набагато стриманіше. І вірно».

• Путін: «Ще в останній рік своєї роботи Президентом пан Трамп, сьогоднішній кандидат у Президенти, дорікав мені саме в тому, що я симпатизую Байдену. Це було чотири з лишком роки тому. Він мені так і сказав в одній із розмов. Вибачте, я скажу, як він, це просто пряма мова: Ти хочеш, щоб переміг „сплячий Джо“».

• Путін: «Я якось запитав начальника Генерального штабу, тут секретного нічого немає, говорю: «Слухайте, як Ви вважаєте, хто приймає такі рішення з того боку? Адже той, хто ухвалює рішення, розуміє, що людей надсилає на вірну смерть?» Він каже: “Розуміють”. Я говорю: «Хто ж приймає рішення, навіщо вони це роблять? Це ж безглуздо». – «Безглуздо з військової точки зору». Я говорю: «А з якої?» – «Не знаю, – каже, – мабуть, верхнє політичне керівництво, виходячи з політичних міркувань, що у них є якийсь шанс прорвати нашу оборону, є якийсь шанс отримати додаткові гроші, посилаючись на те, що у них є лівому березі якийсь плацдарм є якийсь шанс красиво подати свою позицію на міжнародних зустрічах». Команда пройшла, всі нижчі начальники автоматом видають далі».

• Путін: «Зброя існує для того, щоби застосовувати. Ми маємо свої принципи, про що говорять? Що ми готові застосовувати зброю, в тому числі будь-яку зброю, в тому числі і таку, про яку Ви сказали, якщо йдеться про існування Російської держави, про завдання шкоди нашому суверенітету та незалежності. У нас все прописано в нашій Стратегії. Ми її не змінювали».

• Путін: «Я просто працюю на користь Росії, на користь нашого народу. Так, я розумію, про що Ви зараз кажете, і готовий це прокоментувати. Але так, щоб я відчував себе якимось вершником світових доль, такого немає. Повірте, навіть близько немає. Я просто виконую свій обов’язок перед Росією та перед нашими людьми, які вважають Росію своєю Батьківщиною».

Підсумки/прогнози:

Дане інтерв’ю можна трактувати як основне інтерв’ю виборчої кампанії – воно було останнім за часом, спрямованим на внутрішнього споживача (а не на зовнішнього, як інтерв’ю з Такером Карлссоном). Тобто розмова з Дмитром Кісєльовим – це резюме усієї виборчої кампанії. Путін показав, що він не має наміру йти на компроміси по Україні (хіба що на умовах Росії, одним із яких є визнання нинішніх територіальних завоювань). Також Путін показав, що не має наміру змінювати свою політику щодо Заходу.

3. Звернення Володимира Путіна до громадян Росії

У четвер, 14 березня, Володимир Путін звернувся до громадян РФ з нагоди початку голосування на президентських виборах. Нагадаємо, цього року голосування проходило 3 дні – з 15 по 17 березня. У своєму зверненні Путін наголосив на «демократії», яка, на його думку, визначається наявністю регулярних виборів.

Ключові тези:

• «Завтра, 15 березня, по всій нашій величезній країні відкриються виборчі дільниці: розпочнеться триденне голосування щодо виборів Президента Росії. Вони проходять у Росії восьмий раз, що показує непорушність одного з основних принципів демократичної держави – регулярність виборів. Їхні підсумки прямо вплинуть на розвиток країни в наступні роки».

• «Підкреслю, що єдиним джерелом влади у нашій країні є народ. Це ключове правове становище закріплено у Конституції. Його головне значення полягає в тому, що тільки ви, громадяни Росії, визначаєте долю Вітчизни. Вам належить не просто віддати свій голос, а твердо заявити про свою волю та прагнення, про особисту причетність до подальшого розвитку Росії, тому що вибори – це крок у майбутнє».

• «Переконаний: ви розумієте, який непростий період зараз має наша країна, які складні виклики стоять перед нами практично у всіх сферах. І щоб продовжувати гідно відповідати на них, успішно долати труднощі, нам і далі потрібно бути згуртованими та впевненими в собі».

• «Ми вже довели, що вміємо бути разом, захищаючи свободу, суверенітет та безпеку Росії, обстоюючи наші цінності, традиції, історію та культуру, чинячи по совісті та правді, справедливості. У нас свій погляд на те, як і яку країну нам будувати, які плани втілювати в життя. І сьогодні критично важливо не згорнути з цього шляху, досягти наміченого, досягти поставлених масштабних цілей».

• «Необхідно підтвердити нашу згуртованість, рішучість іти вперед. Кожен ваш голос цінний і значущий. Тому закликаю вас у майбутні три дні реалізувати своє виборче право. Наша країна велика, і скрізь – у кожному місті, селищі, селі – будуть відкриті виборчі дільниці».

• «Усі ми, багатонаціональний народ Росії, одна велика сім’я! Ми переживаємо, хвилюємося, дбаємо про рідну країну. Хочемо, щоб вона була благополучною, сильною, вільною та процвітаючою, щоб підвищувалися рівень та якість життя. Так і буде! Ми все зробимо так, як хочемо».

Підсумки/прогнози:

Заява Путіна носила «ритуальний» характер: вона мала дати старт процесу голосування. У будь-якому разі заява знакова: Путін і надалі наполягає на тому, що Росія – це демократична держава (за формальною ознакою: у Росії є вибори). У цьому сенсі було кинуто камінь у город України, керівництво якої наполягає на тому, що жодних виборів під час воєнного стану бути не може. Заява Путіна – мотиваційна, зі спробою закликати до єднання. Однак у ній надто мало «якорів», які могли б вивести цей документ до розряду тих, які серйозно впливають на волевиявлення громадян.

4. Нарада з членами Уряду

У четвер, 14 березня, у форматі відеоконференції відбулася нарада Володимира Путіна із членами уряду РФ. Основною темою для обговорення стала реалізація програмних пунктів, оголошених у посланні президента до Федеральних Зборів.

Ключові тези:

• Путін: «Ви знаєте, що за лютий у нас зростання цін скорочується, інфляція стабілізується – за лютий було 0,7 відсотка, за перші пару тижнів поточного місяця взагалі в нуль інфляція пішла. Зрозуміло, що у тижневому вимірі це все дуже приблизно, все волатильно , але це так, як є. Зростання економіки за січень – 4,6 відсотка. Зростання ВВП за минулий рік було 3,6 [відсотка], загалом дуже задовільно, гарний показник, за січень – 4,6 [відсотка], теж зрозуміло, що це лише початок року. Якщо в чомусь помиляюся, колеги виправлять, але самі тенденції, які зараз спостерігаємо, дають підстави вважати, що плани, запропоновані в рамках Послання до Федеральних Зборів, цілком реалізовані. І до цієї роботи треба приступати негайно».

• Путін: «Пропоную у травні поточного року провести спільне засідання Державної Ради та Ради зі стратегічного розвитку та національних проектів за участю глав регіонів, де, гадаю, буде доречно обговорити, як належить вирішувати поставлені завдання, що називається, на землі, стосовно конкретних суб’єктів Федерації. Які додаткові інструменти необхідні, щоб досягти практичних, відчутних результатів, на які чекають громадяни Росії».

• Білоусов (перший заступник голови Уряду): «Сьогодні, як відомо, за розміром валового внутрішнього продукту за паритетом купівельної спроможності російська економіка посідає п’яте місце. Розрахунки показують, що може стати четвертою економікою у світі, випередивши Японію, за умови збереження сталого зростання щонайменше 2 відсотків на рік, з поступовим прискоренням до кінця періоду до 3 відсотків. Усього за період до 2030 року потрібно збільшити ВВП країни приблизно на 20%».

• Білоусов: «Перший – це підвищення продуктивність праці, те, що багато йшлося у Посланні. У разі дефіциту кадрів це критично важливо. Крім того, лише за рахунок високого рівня продуктивності праці можливо забезпечити стійке зростання реальної заробітної плати в економіці, а отже, і споживчого попиту на російські товари та послуги».

• Білоусов: «Другий механізм – це забезпечення зростання інвестицій. Сьогодні інвестиційна активність знаходиться на високому рівні, відображаючи масштаби структурної перебудови економіки, що почалася. Виходячи з даних минулого року, інвестиції в основний капітал збільшилися на 9,8 відсотка, майже втричі випереджаючи зростання ВВП. Завдання – зберегти випереджаюче зростання інвестицій протягом усього періоду 2025-2030 років».

• Білоусов: «Третій механізм – це підтримка та нарощування несировинного неенергетичного експорту на ринках дружніх країн. Відповідно до Послання обсяг несировинного неенергетичного експорту має збільшитися не менше ніж на дві третини, а експорт продукції АПК – у півтора рази. Це дуже висока, амбітна мета».

• Білоусов: «Четвертий механізм прискорення зростання – підтримка малого та середнього бізнесу. До 2030 року стоїть завдання щодо збільшення виручки МСП на одного працівника не менш як на 23 відсотки порівняно з 2023 роком. Це вище за темпи зростання валового внутрішнього продукту в 1,2 рази».

• Білоусов: «І нарешті п’ятий механізм – це реалізація проектів імпортозаміщення. Безумовно, саме собою імпортозаміщення не є самоціллю, проте в розумних межах воно вирішує відразу два завдання: економічного суверенітету та стимулювання зростання».

• Голікова (заступник голови Уряду): «Зараз у нацпроекту тривале та активне життя. Його ключове завдання – підвищення очікуваної тривалості життя до 2030 року до 78 років. Нині цей рубіж досягли три регіони країни – Республіки Дагестан та Інгушетія та місто Москва. У рамках національного проекту ми продовжимо розпочату модернізацію первинної ланки. Це найбільш затребуваний у населення проект, оскільки стосується кожного мешканця нашої країни. Щороку ми фіксуємо понад 1 мільярд звернень до закладів первинної ланки».

• Голікова: «Припускаємо, що з урахуванням певних Вами додаткових бюджетних асигнувань до кінця 2030 року буде створено понад 4 тисячі об’єктів охорони здоров’я, у тому числі збудовано понад 100 прийомних відділень у міжрайонних центрах з населенням понад 300 тисяч осіб, зведено 450 модуль. та оснащено понад 10 тисяч об’єктів, у тому числі оснащено 1,5 тисячі дитячих лікарень та перинатальних центрів».

• Голікова: «З 2025 року додатково здійснимо адресне будівництво нових шкіл та дитячих садків в окремих населених пунктах. Ця необхідність пов’язана з диспропорціями розміщення, що історично склалися, і значною зношеністю окремих об’єктів, а також з прийнятими рішеннями з цільового розвитку низки територій. Разом з регіонами за шість років плануємо побудувати близько 150 шкіл та 110 дитячих садків».

• Голікова: «Хочу одразу сказати, що за результатами Вашого рішення ініціатива отримала дуже позитивний відгук у регіонах. Ми активно взаємодіятимемо з колегами і методично супроводжуватимемо цю роботу. За попередніми оцінками, до кінця 2030 року ми плануємо залучити до галузі близько 9 тисяч фахівців, що суттєво знизить наявний кадровий дефіцит».

• Чернишенко (заступник голови Уряду): «Зараз ми Вам доповідали, проектуються і будуються кампуси в 17 регіонах – від Калінінграда до Южно-Сахалінська. Це понад 2300 тисяч квадратних метрів передової інфраструктури для навчання, занять наукою, технологічним підприємництвом, творчістю, спортом та, звісно, комфортного проживання студентів, викладачів, науковців».

• Чернишенко: «У Посланні до Федеральних Зборів Ви також доручили запустити масштабну програму капремонту 800 гуртожитків вузів. Завдяки Вашій підтримці на ці цілі буде виділено 124 мільярди рублів, тобто приблизно по 20 мільярдів рублів щорічно, що дозволить забезпечити модернізацію існуючої інфраструктури, житлової інфраструктури вишів, тобто зробити комплексний ремонт та вирішувати не якісь точкові проблеми, а оновити всю інфраструктуру . Ми зможемо ремонтувати щонайменше 140 гуртожитків на рік, а це ще приблизно 49 тисяч комфортних місць для студентів щороку».

• Мантуров (Міністр промисловості та торгівлі): «Роботу за ключовими напрямами ми продовжимо в рамках діючих державних програм, а також системних заходів державної підтримки. Розвиток найбільш значущих для економіки секторів за Вашим дорученням переводимо у формат національних проектів».

• Мантуров: «Ще один вказаний Вами пріоритет у найближчій шестирічці – це підвищення економічної зв’язаності нашої країни. На це націлені інструменти двох галузевих держпрограм. Йдеться про забезпечення цивільної авіації вітчизняними літаками та гелікоптерами, а також про технологічний суверенітет у суднобудуванні з метою продовження масштабного оновлення пасажирського, вантажного та рибопромислового флоту».

• Мантуров: «З урахуванням Ваших прийнятих рішень, у нас формуються необхідні фінансові ресурси для прискореного нарощування компетенцій, маючи на увазі докапіталізацію Фонду розвитку промисловості, що забезпечить реалізацію до 2030 року додатково не менше 500 нових проектів. За механізмом кластерної інвестиційної платформи ми зможемо залучити в галузь ще близько 2 трильйонів рублів приватних вкладень, а за промисловою іпотекою – залучити до господарського обороту близько 10 мільйонів квадратних метрів виробничих площ. Це, зокрема, розширює доступ для малого та середнього бізнесу до інфраструктури індустріальних парків».

• Путін: «На що хотів би звернути увагу? Ви зараз згадали про деякі напрямки, в яких у нас є добрі компетенції і, навіть, є такі заділи, якими ми можемо пишатися, на які можемо розраховувати в майбутньому. Наприклад, ядерна енергетична установка, про яку Ви згадали, для роботи у космосі. Фінансувати треба вчасно. Якщо ми далі будемо ось так ставитись – це не особисто Вас стосується, безумовно, це стосується загалом – але треба визначити пріоритети».

Підсумки/прогнози:

Дуже важлива нарада, спрямована на те, щоб показати готовність уряду РФ втілювати все те, що було оголошено Володимиром Путіним у його Посланні до Федеральних зборів. По суті, ця нарада стала відповіддю скептикам, які заявляють, що Послання вийшло надто популістським. Від урядовців потрібно було підтвердження того, що вони готові виконувати все те, що заявлено Путіним. Також за результатами наради склалося враження, що Путін налаштований досить рішуче щодо того, щоб замінити деяких членів уряду – це відчувалося за тональністю розмови та репліками, які російський президент відпускав у бік тих чи інших міністрів.

5. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 15 березня, у режимі відеоконференції відбулася оперативна нарада Володимира Путіна із постійними членами Ради Безпеки. Головною темою для обговорення стала ситуація довкола проведення президентських виборів. Зокрема, обговорювалася ситуація у Білгородській та Курській областях, де протягом тижня відбувалися регулярні обстріли, а також здійснювалися спроби захоплення населених пунктів бойовими групами «Російського добровольчого корпусу».

У нараді взяли участь Голова Уряду Михайло Мішустін, Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, Міністр оборони Сергій Шой директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.

Ключові тези:

• Путін: «З метою зірвати процес голосування, залякати людей, хоча б у прикордонних з Україною областях, київський неонацистський режим задумав і намагається здійснити низку злочинних демонстративних озброєних акцій. Це насамперед завдання ударів по мирних населених пунктах на території Росії».

• Путін: «Крім того, починаючи з 12 березня цього року і досі противник, використовуючи головним чином спецпідрозділи, іноземних найманців та сили підтримки ЗСУ, зробив кілька спроб виходу та закріплення на нашій території. Було здійснено цілу низку диверсійних терористичних атак: чотири на білгородському і одна на курскому напрямку – з метою виходу та закріплення на російській території».

• Путін: «Сили та засоби, застосовані противником, склали понад 2,5 тисячі особового складу, 35 танків, близько 40 бойових броньованих машин. На жодному з напрямків противник успіху не мав. Скрізь відкинуто і відійшло, а точніше, бігло з великими втратами: серед особового складу – близько 60 відсотків, за бронетехнікою – понад 50 відсотків».

• Путін: «Ще одна можлива мета акцій подібного роду – відвернути увагу свого власного народу та громадськості інших країн, у яких київський режим намагається принижено клянчити гроші та різноманітні подачки, відвернути увагу від реального стану справ на лінії бойового дотику, де російські Збройні Сили впевнені утримують ініціативу та крок за кроком, виявляючи мужність і героїзм, домагаються вирішення поставлених перед ними бойових завдань».

• Путін: «Створюють таким чином необхідні, базові умови для забезпечення безпеки Росії, внутрішньополітичної стабільності нашої держави, а зрештою і для досягнення всіх цілей національного розвитку, для майбутнього нашої Батьківщини, які, незважаючи на жодні потуги наших ворогів та недоброзичливців, будуть, поза всякими сумнівами, надійно забезпечені».

Підсумки/прогнози:

Головна тема наради з членами Ради безпеки РФ – атаки на російську територію з боку України, здійснені у період з 12-го по 14-е березня. У Москві їх оцінили як спрямовані на зрив виборів до РФ. Однак Путін на нараді з членами Радбезу, а також під час зустрічі з військовими 17 березня заявив про необхідність максимального посилення кордону, а також ще раз повторив тезу про необхідність створення «санітарної зони», маючи на увазі очевидний майбутній наступ на територію України в Чернігівській, Сумській та Харківській областях. За наявною інформацією, наразі стоїть завдання просунутися на 30 – 50 км вглиб України вздовж усього державного кордону.

6. Призначення Бориса Ковальчука заступником начальника контрольного управління Адміністрації президента

У п’ятницю, 15 березня, з’явилася інформація щодо призначення Бориса Ковальчука (сина Юрія Ковальчука) заступником керівника контрольного управління президента РФ. Пізніше цю інформацію офіційно підтвердив речник Путіна Дмитро Пєсков.

До свого призначення до Адміністрації Президента Борис Ковальчук очолював раду директорів ПАТ «Інтер РАТ» (міжнародна енергетична торгівля, інженерні послуги, проектування та будівництво енергооб’єктів). Замість нього на цю посаду був призначений Сергій Дрегваль, який раніше був віце-губернатором Санкт-Петербурга (курував енергетику).

Підсумки/прогнози:

Це призначення слід розглядати як серйозне посилення позицій клану Ковальчуков у російській політиці. Призначення молодшого Ковальчука заступником начальника контрольного управління Адміністрації президента РФ (генерала Дмитра Шалькова) відкриває не лише перспективу у недалекому майбутньому очолити саме управління, а й активно впливати на кадрові призначення та звільнення. По суті, Ковальчуки можуть контролювати всю внутрішню політику країни (особливо з огляду на близькість до клану першого заступника глави Адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка). У зв’язку з новим призначенням у Росії ходять чутки про можливе призначення Шалькова на одну з ключових посад у силовому блоці (можливо, директор ФСБ замість Олександра Бортнікова).

7. Вибори президента РФ

У п’ятницю, 15 березня, у Росії відкрилися виборчі дільниці для голосування на президентських виборах. Згідно з новими змінами в Конституції РФ, голосування триває три дні (цього року з 15 по 17 березня). Водночас, на тимчасово окупованих територіях України, які згідно з конституцією РФ є частиною Росії (Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області), голосування почало проводитися ще до 15 березня. Ця виборча кампанія пройшла в Росії на тлі так званої «СВО», а також масовими західними санкціями, що послідували за нею, яких за останні 10 років налічується понад 15 тисяч.

Самі вибори є скоріше номінальними, оскільки їхній результат був передбачений ще задовго до початку голосування. За фактичної відсутності опозиції, а також допуску до виборів лише технічних кандидатів успіх Путіна, однозначно, не піддається сумнівам. Однак важливо відзначити, що незважаючи на західний тиск, його підтримка серед значної частини населення, як і раніше, залишається досить великою (у даному контексті можна стверджувати, що принцип станової держави, якою є Росія, а також якісна пропаганда, залишаються головними факторами високої підтримки Путіна).

Вже у перший день голосування на виборчих дільницях у різних регіонах Росії було зафіксовано безліч спроб зірвати голосування: виборці заливали бюлетені фарбою та зеленкою, а також підпалювали виборчі дільниці. Пізніше багато хто з них заявляв, що діяв за вказівкою українських спецслужб. Ця ситуація навряд чи матиме серйозний вплив на фінальні підсумки голосування. Більше того, згідно з офіційними даними, було зареєстровано лише 37 подібних випадків.

У той же час, станом на 22:00 (за австрійським часом) згідно з попередніми результатами екзит-полів Володимир Путін отримав близько 87% голосів, продемонструвавши найвищий результат за весь час президентства. Інші кандидати набрали близько 4% кожен. Одним із перших Путіна привітав папа Римський Франциск.

Підсумки/прогнози:

Найзнаковіша подія року в російській політиці відбулася. Очевидно, будь-яких фундаментальних змін щодо зовнішньої політики Кремля в новому президентському терміні Путіна не передбачається. Проте, вже найближчим часом ми зможемо спостерігати серйозні кадрові перестановки у найближчому оточенні Путіна. Ascolta готує спеціальний аналітичний матеріал, присвячений результатам виборів. Також окремо буде проаналізовано перебіг кампанії з чітким дослідженням технологій, методів та циклів.

8. Обстріли території Росії та спроби захоплення прикордонних населених пунктів

Протягом практично всього тижня територія Росії зазнавала регулярних ракетних обстрілів та нальотів БПЛА з боку України. За офіційними даними, основні ушкодження зазнали практично всі великі нафтопереробні заводи, розташовані в західних регіонах Росії. Також, у ніч на середу, 13 березня, російські добровольці, що воюють на боці України, з так званого «Російського добровольчого корпусу» (РДК) зробили кілька спроб захопити прикордонні населені пункти в Білгородській області. Сам Білгород зазнав регулярних ракетних обстрілів, що призвело до загибелі місцевих жителів та руйнування кількох будівель. Станом на суботу, 14 березня, представники РДК заявили, що взяли в полон понад двадцять російських військових, запропонувавши губернатору Білгородської області приїхати до них на зустріч та обміну полоненими.

Підсумки/прогнози:

Найдивовижніша і безглузда військова операція, що обернулася для учасників великими втратами. Очевидно, що дії нападників були продиктовані бажанням зірвати (хоча б частково) президентські вибори в Росії, а також показати «картинку» для західних ЗМІ – мовляв, у Росії реальний опір Путіну та його владі. Ініціатором цієї акції, зважаючи на все, є один з опозиційних центрів (Ілля Пономарьов), який вважає, що останнім часом невиправдано багато уваги приділяється його політичній конкурентці – Юлії Навальній. У такий спосіб мала місце спроба «переформатувати» інформаційний простір. Але подібна операція може мати далекосяжні наслідки – аж до оголошеної Путіним операції зі створення «санітарного кордону» на північному кордоні України та Росії. Подібного роду операції межують із відвертою авантюрою і не несуть стратегічного значення.

9. Прес-конференція Володимира Путіна за підсумками президентських виборів

У неділю, 17 березня, після закриття виборчих дільниць та публікації перших результатів екзит-полів, згідно з якими Володимир Путін отримує понад 87% голосів, російський президент провів прес-конференцію, під час якої розповів про свої пріоритети під час чергового президентського терміну, а також відповів на низку питань про внутрішню та зовнішню політику.

Ключові тези:

• «Я мріяв про сильну, незалежну, суверенну Росію. І сподіваюся, що результати голосування дозволять нам усім разом із російським народом досягати цих цілей».

• «За кілька днів до відходу пана Навального з життя мені деякі люди сказали, що є ідея обміняти пана Навального на деяких людей, які перебувають у місцях позбавлення волі у західних країнах. Людина, яка зі мною говорила, ще й фрази не закінчила, а я вже сказав: «Я згоден». Але, на жаль, сталося те, що сталося. Тільки за однієї умови, я сказав, що ми його поміняємо, і щоб він не повертався, нехай там сидить. Але це трапляється, нічого з цим не вдієш».

• «Київ зосередив у прикордонних територіях із Росією до 5 тисяч осіб і як м’ясо кидає їх на штурми. Якщо їм так подобається, то, в принципі, нас це влаштовує, це така м’ясорубка для них».

• «З урахуванням нападів на Білгород Росія може бути змушена створити на прилеглих територіях України певну санітарну зону, подолати яку буде досить складно, застосовуючи засоби поразки, які противник використовує, перш за все, звичайно, іноземного виробництва».

• «Ми за мирні переговори, але не тому, що у противника патрони закінчується. А якщо вони справді, за серйозним, у довгостроковій перспективі хочуть вибудувати мирні, добросусідські відносини між двома державами. А не взяти паузу на переозброєння на 1,5-2 роки».

• «Я думаю, що все можливо у сучасному світі [прямий конфлікт із НАТО]. Але я ж говорю, і це зрозуміло для всіх, що це буде в одному кроці від повномасштабної третьої світової війни. Думаю, навряд чи в цьому хтось зацікавлений».

• «Російські військові ведуть трохи більше, ніж активну оборону, ініціатива належить їм, просування постійне — поступово, акуратно, але щодня».

• «Нинішня команда діє дуже ефективно – і кабмін, і ЦБ, і адміністрація, кадрові рішення прийматимуться спокійно, у робочому, товариському режимі».

• «[Про реакцію Заходу на вибори в РФ] А ви що хотіли, щоб вони встали та аплодували? Вони ж борються з нами, причому збройним шляхом”. У майбутньому не виключено прямого конфлікту Росії та НАТО, хоча в цьому ніхто не зацікавлений».

• «Передусім потрібно вирішувати завдання в рамках спецоперації, зміцнювати обороноздатність, збройні сили. Основні завдання розвитку країни було закладено у недавньому посланні Федеральним зборам».

Підсумки/прогнози:

Путін виступив у ролі переможця. Це його перший виступ після виборів і, за великим рахунком, він показує дві тенденції: Росія готова до продовження бойових дій проти України і в Росії будуть кадрові зміни, але вони не матимуть серйозного характеру – швидше за все, відбудеться заміна людей у ряді відомств і пройде чищення на рівні середньої ланки виконавчої влади. Зміняться деякі міністри та губернатори, можливо, кілька людей похилого віку в оточенні Путіна, але загалом кістяк команди залишиться, як і традиційний поділ на «вежі Кремля» зі збереженням балансу між ними. Але ось у політику буде покликане нове покоління росіян, які в першу чергу пройшли через війну в Україні.