Росія за тиждень (04.03–10.03)

1. Зустріч Володимира Путіна з мером Москви Сергієм Собяніним

У понеділок, 4 березня, у Кремлі відбулася робоча зустріч Володимира Путіна із мером Москви Сергієм Собяніним. За офіційними даними, під час зустрічі обговорювалася соціально-економічна ситуація у столиці, зокрема розвиток транспортної інфраструктури, зростання виробничих показників та інвестиційної активності.

Ключові тези:

• Собянін: «Результати 2023 року в Москві, я думаю, одні з найкращих за всю сучасну історію. Хороше зростання за всіма показниками, за такими важливими для нас виробничими показниками, як, наприклад, фармацевтика, автомобілебудування, мікроелектроніка – зростання від 25 до 40 відсотків. Продовжується зростання інвестицій у нерухомість, комерційну нерухомість, житлове будівництво. Продовжуємо програму реновації».

• Собянін: «Ті проекти, які ми з Вами відкривали – Велика кільцева лінія метро, швидкісний діаметр – дуже добре працюють. Сьогодні вже на БКЛ перевозимо за добу один мільйон 300 тисяч осіб. За швидкісним діаметром – 400 тисяч машин щодня. Якщо навіть подивитися економічну віддачу, то, наприклад, федеральний бюджет і позабюджетні фонди вже отримали рахунок БКЛ більше трильйона рублів економічного ефекту, бюджетного ефекту».

• Путін: «Ми розуміємо, що загрози, які намагаються створити, таки не порожні, і ми маємо це мати на увазі. Звісно, і урядовому, на федеральному рівні, на регіональному. Москву не можна зарахувати просто до одного з регіонів, це столиця. Тут є центр і науки, і освіти, і промисловості. Тому все це взаємопов’язане з усією економікою Росії. Ми, звичайно, маємо завжди про це пам’ятати».

Підсумки/прогнози:

Сергій Собянін – досить ефективний і популярний керівник Москви, який дійсно чимало зробив для розвитку міста. Москва в очах інших громадян Росії подається як зразково-показове місто з серйозними досягненнями в плані урбаністики, логістики та впровадження нових технологічних знахідок. Варто визнати, що Собянину вдалося справді багато (хоч би як ми ставилися до Росії загалом). Саме тому трохи більше ніж за тиждень до виборів Путін намагається «приєднатися» до здобутків або навіть очолити їх: Собянін ніби звітує перед Путіним за виконану роботу. У такий спосіб складається враження, що Собянін – це лише виконавець «верховної волі». Абсолютно зрозумілий та очікуваний хід у процесі підготовки до виборів.

2. Зустріч Володимира Путіна із представниками АПК

У вівторок, 5 березня, Володимир Путін відвідав Ставропольський край, де, зокрема, провів зустріч із представниками агропромислового комплексу країни. Під час зустрічі було обговорено основні проблеми галузі, а також перспективи її розвитку в умовах існуючих санкційних обмежень.

Ключові тези:

• Путін: «За старих часів якось частіше обговорювали проблеми галузі. Але таке враження, що й обговорювати нічого: галузь розвивається такими хорошими темпами, що це не може не тішити. Але, напевно, питання завжди є, тому ми домовилися з колегами, з міністрами, що тут, на Ставропольській землі, яка є одним із центрів агропромислового виробництва в нашій країні, ми поговоримо про те, як іде робота і що нам усім разом – і Уряду, зокрема, регіональній владі – потрібно зробити для того, щоб вас підтримати».

• Путін: «За попередні роки дуже багато чого змінилося в агропромисловому секторі. Чого гріха таїти – ви знаєте: у 2000 році ми залежали майже за всіма основними компонентами та напрямками забезпечення країни продуктами харчування. Зараз такої залежності практично немає».

• Путін: «Минулого року доходи від експорту – 43,5 мільярда доларів. Ви знаєте, але тим не менше, оскільки камери працюють, скажу для наших громадян: збільшення склало в 30 разів – не в якісь відсотки, а в 30 разів збільшилися доходи від експорту. Це зовсім недавно здавалося абсолютно нереалістичним. Сказали б у 2000 році, що 43,5 мільярда доходів від експорту будуть – ніхто б не повірив. Це фантастика, начебто якась – ні, це сьогодні реалії такі».

• Путін: «Але, проте, нам є над чим працювати. Приблизно до 150 країн світу спрямовується продукція наших сільгосппідприємств, незважаючи на які створювані нам зовнішні складності. І ринок розширюється, зокрема, можливо, навіть передусім як через кількість виробленої продукції, а й через її якості. Все ж таки якість російських продуктів харчування залишається дуже високою – і не тому, що у нас хімія погано розвинена, немає».

• Путін: «Колега говорив про вуглецеву нейтральність. Ті, хто працює в галузі та екології, – тільки не ті, хто на гранти закордонні працює, а виходячи з національних інтересів, – і ті, хто працює в галузі енергетики, чудово усвідомлюють те, що все, дуже багато, у принаймні з того, що вигадано в тій же Європі, в Євросоюзі, було пов’язано далеко не лише зі спробами зберегти природу, а зі спробами знеструмити наші конкурентоспроможні переваги в галузі енергетики – дешевий енергоносій».

• Путін: «Безумовно, залізниця у нас – це базова умова для пересування вантажів загалом. 85 відсотків вантажопотоку у нас йде залізницею, а зараз ще багато задіяно рухомого складу на Східному полігоні. Це зрозуміло, всі добре знають про це, його розвиватимемо. Але, звичайно, не менш важливий розвиток і на південному напрямку – це чорноморський напрям, Азовське море, та й на Балтику теж».

• Путін: «Що стосується біржі, то, звичайно, Ви маєте рацію абсолютно. Усі біржові індекси формуються або у Штатах, у Європі, у тому самому Парижі. Я не знаю, скільки французи виробляють зерна? Думаю, менше, ніж ми, так? За традицією, там формуються біржові індекси. Звісно, це несправедливо, бо це впливає і на ціноутворення».

• Путін: «Зі свого боку, і я, і Міністр, наші колеги в Уряді зробимо все для того, щоб реалізувати ті намети, про які ми говорили, ті плани, які у разі реалізації допоможуть вам рухатися далі».

Підсумки/прогнози:

Ще один пас у бік міністра сільського господарства Дмитра Патрушева, який курирує АПК. Очевидно, що така часта апеляція до Патрушева-молодшого та успіхів в агропромисловому комплексі Росії – це не лише передвиборний хід, а й анонсування майбутнього підвищення Дмитра Патрушева. Швидше за все, ми побачимо його піднесення у кар’єрному плані. Тим паче важливо, що найсильніший клан – Ковальчуків та Сєчина – перебуває у конфлікті з Патрушевими. Тобто вже зараз Путін створює нову конфігурацію, в якій важливу роль відіграватимуть російські «принци», а також буде закладено основу для міжелітного конфлікту.

3. Зустріч Володимира Путіна з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі

У середу, 6 березня, у Сочі відбулася зустріч Володимира Путіна з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Гроссі, який прибув до Росії для обговорення ситуації навколо Запорізької АЕС, яка розташована в окупованому Енергодарі (Запорізька область). Зазначається, що з російської сторони у зустрічі також взяв участь генеральний директор Державної корпорації з атомної енергії «Росатом» Олексій Лихачов.

Ключові тези:

• Путін: «Ми продовжуємо дуже активну співпрацю з МАГАТЕ, Росія продовжує співпрацювати за багатьма напрямами, і залишаємось одними з безумовних лідерів у цій сфері у світі, не тільки експлуатуємо, активно розвиваємо атомну енергетику та вважаємо її екологічно чистим видом енергії, робимо все для підвищення безпеки атомних об’єктів Ми будуємо на сучасних засадах нові електростанції: Курська атомна електростанція-2 на швидких нейтронах. Робимо малі станції, розвиваємо атомний флот. На півночі поставили плавучу атомну електростанцію невеликої потужності. Все це дуже затребуване не тільки в нашій країні, а й затребуване економікою та енергетикою всього світу. І ми готові ділитися нашими доробками з усіма нашими зацікавленими партнерами».

• Путін: «Як Ви знаєте, ми досить велику роботу проводимо у цьому сенсі на міжнародній арені, з вашою допомогою та підтримкою здійснюємо численні проекти у багатьох країнах світу. Чому я сказав ще раз про вашу допомогу та підтримку, тому що це дуже важливо, абсолютно без жодного перебільшення, у планетарному масштабі, маю на увазі забезпечення безпеки та дотримання стандартів безпеки атомної енергетики у всьому світі».

• Путін: «Ми готові і до подальшої роботи з усіх цих напрямків, вдячні вам за зустрічні кроки щодо зміцнення нашої спільної роботи та, безумовно, готові до обговорення будь-яких питань, які Ви вважаєте актуальними. Знаю, що у Вас на порядку денному нашої зустрічі є питання особливо чутливі, важливі, і ми, звичайно, готові до того, щоб їх обговорювати і робити все для того, щоб забезпечити безпеку в будь-якій точці, де ми так чи інакше маємо відношення до ядерної енергетики».

• Гроссі: «Для мене дуже важливо перебувати тут. Ми вперше поговорили у Санкт-Петербурзі півтора роки тому. То була важлива зустріч на той момент. Мені здається, все, що сталося з того часу, ще більше показує своєчасність цієї розмови. Я згоден, часи дуже важливі, є виклики, і ці виклики ми обговорюватимемо».

• Гроссі: «Є чутливі питання і з погляду зміни світової енергетики. Тут із паном Лихачовим ми провели тривале ранкове засідання з нашими фахівцями, обговорювали різноманітні теми».

• Гроссі: «На мій погляд, ця розмова є надзвичайно важливою. І я ціную можливість та готовий з Вами обговорювати всі ці теми. Мені приємно перебувати у Росії. Дякую ще раз».

Підсумки/прогнози:

Приїзд Гроссі важливий у тому плані, що Росія сьогодні стала найактивнішим гравцем, який використовує «ядерну дипломатію» – поширення свого впливу у світі через будівництво атомних електростанцій та їх обслуговування. Це не може залишатися поза увагою МАГАТЕ. Гроссі вже не вперше досить позитивно і комплементарно ставиться до Росії. Це й раніше виявлялося у його оцінках ситуації на Запорізькій атомній електростанції, яка перебуває під контролем Росії. Наразі тема ЗАЕС не втратила актуальності. Загалом Росія досить активно використовує МАГАТЕ і свій вплив на організацію, що неодноразово наголошувалося на українському керівництві. У нинішній ситуації ні МАГАТЕ, ні її керівник не можуть вважатися до кінця об’єктивними та неупередженими в оцінках та коментарях щодо ядерної безпеки та ядерної енергетики загалом.

4. Нарада з питань розвитку півдня Росії та Приазов’я

У середу, 6 березня, перебуваючи з робочим візитом у Сочі, Володимир Путін провів у режимі відеоконференції нараду з питань розвитку півдня Росії та Приазов’я. У нараді також взяли участь заступник голови Уряду Марат Хуснуллін, помічник президента Максим Орєшкін, Міністр природних ресурсів та екології Олександр Козлов, Міністр економічного розвитку Максим Решетніков, Міністр транспорту Віталій Савельєв, перший заступник голови Уряду Андрій Білоусов, помічник президента Ігор Левітін Мурашко, Міністр фінансів Антон Силуанов, Міністр будівництва та житлово-комунального господарства Ірек Файзуллін, голова Республіки Адигея Мурат Кумпілов, губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв, губернатор Ростовської області Василь Голубєв, а також «голови» тимчасово окупованих територій України.

Ключові тези:

• Путін: «Йдеться про такі наші регіони, як [анексована] Республіка Крим, місто Севастополь, Краснодарський край, Ростовська область та Республіка Адигея, [окуповані території] «Донецька та Луганська народні республіки», Запорізька та Херсонська області. Відразу зазначу, що всі ці суб’єкти Федерації мають великий потенціал розвитку, насамперед у реальному секторі економіки, включаючи металургію, машинобудування, агропромисловий комплекс».

• Путін: «Тут, на південному напрямку, є вузькі місця, на жаль. Насамперед говорю про залізницю. Ці вузькі місця зараз теж мають бути у полі нашого зору. Залізниця виконує основне навантаження щодо перевезення вантажів, залізниця працює з підвищеним навантаженням. У тому числі зростає попит бізнесу на перевезення до південних портів. Ми з вами добре знаємо, скільки можливостей перевалки в портах лише чорноморського басейну та можливостей залізниці з транспортування вантажів у ці порти. Вони, на мою думку, рази в чотири відрізняються один від одного, близько чотирьох разів. Тобто залізниця може вчетверо менше вантажів перевозити, ніж порти можуть перевалити. Прошу сьогодні позначити пропозиції щодо розширення пропускної спроможності залізниць у бік Азовського та Чорного морів. У тому числі пропоную подумати про можливий поділ вантажного та пасажирського сполучення на південному напрямку».

• Путін: «Підкреслю: потрібно зробити так, щоб якомога більше наших громадян, сімей могли відпочити в Росії, вибрати собі відпочинок до душі: пляжний, гірськолижний, пізнавальний і таке інше. Причому за доступними цінами та з високим рівнем комфорту».

• Путін: «Окреме питання – подальший розвиток так званого азовського кільця, автодороги навколо нашого вже внутрішнього Азовського моря. Обов’язково торкнемося і цієї теми. Протяжність азовського кільця Марат Шакирзянович скаже про це скільки? Одна тисяча 400 кілометрів? Опрацьовується розширення траси з двох до чотирьох смуг руху».

• Решетников: «Азово-Чорноморський регіон – одне з ключових точок зростання карті Росії. З урахуванням «нових» регіонів це 12 відсотків населення та 6 відсотків виробництва товарів та послуг. Тут збалансовані структури економіки: великий транспортно-логістичний хаб, сільське господарство, з яким пов’язана третина обробної промисловості, розвинені нафтопереробка, машинобудування, металообробка та, звісно, туризм, про що Ви сказали».

• Решетников: «Розвитку регіонів допомагають преференційні режими, які знижують оподаткування бізнесу. У рамках вільної економічної зони у Криму та Севастополі зараз реалізується понад 1200 проектів. Лише минулого року бізнес інвестував 40 мільярдів рублів».

• Решетников: «Зростання сільського господарства у південних регіонах пов’язані з потужною підтримкою держави у рамках програми АПК. Зокрема, за підтримки цих програм у Криму закладено плодові сади, збудовано тепличні комплекси, розвивається виноробство і в Криму, і в Краснодарському краї, в тому числі завдяки ухваленим рішенням щодо захисту внутрішнього ринку від продукції з недружніх країн».

• Хуснуллін : «Хочу зазначити, що у дев’яти регіонах, у яких є у нас чотири нові території, ми визначили 12 основних агломерацій, 28 найбільших значущих міст, визначили опорні пункти. Сьогодні мешкає лише у цих певних населених пунктах 10 мільйонів чоловік, і 14 мільйонів на рік приїжджає туристів, тобто це величезна територія з величезною перспективою розвитку».

• Хуснуллін : «Ми визначили 105 точок зростання, визначили 66 майданчиків під КРТ, пов’язали ці плани зі Стратегією сталого розвитку Приазов’я до 2040 року, яку готує Максим Станіславович Орєшкін. Подивилися всі вільні землі, з Росреєстром провели аналіз земель, знайшли тисячі гектарів невикористаних земель та пропонуємо в рамках цього майстер-плану доручення нам із регіонами відпрацювати містобудівний потенціал цих територій».

• Хуснуллін: «Ми за Вашим дорученням дуже активно займаємось громадським транспортом. Я хочу сказати, що за останні роки ми вийшли майже на 70 відсотків у цілому по регіонах, без нових поки що територій, на нормативний стан громадського транспорту. Завдяки тим рішенням, які Ви ухвалили щодо фінансування, завдяки тим інструментам ми ставимо завдання до 2030 року оновити громадський транспорт до 85 відсотків».

• Козлов: «Екологічна обстановка дев’яти регіонів, що входять до Азово-Чорноморського кластеру, досить схожа. Основні напрямки, які потрібні для сталого екологічного розвитку, можна розбити на три блоки. Перший блок – це розвиток водного спрямування. Другий блок – це ліквідація накопиченої шкоди. І третій – це раціональне використання ресурсів, які ми маємо на цих територіях».

• Козлов: «Другий напрямок – ліквідація об’єктів накопиченої шкоди. У регіонах ми вже ведемо подібну роботу: у Краснодарському краї ліквідували 117 покинутих свердловин, у містах Судак, Білогірськ та Севастополь рекультивували три несанкціоновані звалища, поряд з ними жили майже 600 тисяч людей. До кінця року приберемо ще десять звалищ: у Ростові-на-Дону, Таганрозі, Цимлянську, Донецьку, Новочеркаську, Краснодарі, Геленджику, Слов’янську-на-Кубані, Гарячому Ключі, Севастополі. І завдяки цьому для 2 мільйонів людей покращиться якість життя».

• Козлов: «Третє. Раціональне використання природних ресурсів. Найбільший лісистий регіон – це Краснодарський край, на нього припадає майже половина земель лісового фонду Азово-Чорноморського макрорегіону, це понад 1 мільйон гектарів. Найменше у Запоріжжі – 47 тисяч. Ліс переважно захисний, тобто він виконує водоохоронні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції».

Ключові тези:

Путін наголосив на найбільш проблемних регіонах. Це посил і анексованим територіям, і територіям, на яких ведуться бойові дії, і прифронтовим областям. Черговий пас віце-прем’єру Марату Хуснулліну, який входить до ближнього кола президента РФ. Також несподівана активна участь у нараді міністра економічного розвитку Максима Решетнікова, якого багато російських експертів поспішили списати з рахунків і почали говорити про його можливу відставку. Загалом – посил проблемним регіонам, що у Москві бачать і знають їхні проблеми та готові до їх вирішення. Напередодні виборів – технологічний хід, переважно для стимулювання регіональних еліт та створення «картинки» для виборців.

5. Зустріч Володимира Путіна із учасниками всесвітнього фестивалю молоді

У середу, 6 березня, Володимир Путін провів зустріч з учасниками Всесвітнього фестивалю молоді, який проходив на базі освітнього кластера Сіріус у Сочі. У рамках візиту до Сіріуса Путіна відвідав кілька тематичних виставок, а також виступив із промовою на церемонії закриття фестивалю.

Ключові тези:

• Путін: «Перше, що я хочу сказати: ми дуже раді вас усіх бачити в Росії. Ласкаво просимо. Ми дуже раді, що приїхало таке широке представництво майже з 190 країн світу, з усіх континентів. Але що хочу наголосити. Ми ні з ким не змагаємось, ми не хочемо нічого нікому доводити. Ми просто раді бачити наших друзів. Що дуже важливо, ця зустріч та подібні форуми організуються нами не для якоїсь, як у нас кажуть, показухи. Це не якийсь рекламний захід, він сутнісний. І суть його в тому, щоб зібрати людей, які думають приблизно, як ми приблизно тому, що однаково думати кожна людина не може, які дотримуються приблизно таких же принципів, цінностей, як ми, і які хочуть спільно працювати для досягнення позитивного результату для себе, для своїх близьких, своїх країн. Ми відкриті для цієї роботи».

• Путін: «Зрозуміло, що є й проблеми в економічній сфері, соціальній сфері, сфері безпеки. Але якщо такі молоді люди, як ви, які займаються різними сферами діяльності, зустрічатимуться, слухатимуть і чутимуть один одного, тоді тим, хто сьогодні приймає рішення на політичному рівні, буде легше схилятися до таких варіантів вирішення конфліктів, які ведуть не лише до світу, а створюють стабільність на майбутнє».

• Путін: «Сполучені Штати – величезна та унікальна країна по-своєму. Усього (за нашими мірками це зовсім мало) за 300 років завдяки таланту американського народу вона перетворилася на супердержаву. Це очевидний факт. Ми знаємо і видатних американських політиків, знаємо видатних американських бізнесменів, діячів культури. Це все незаперечна річ».

• Путін: «Ми з вами були союзниками у двох світових війнах, у боротьбі з нацизмом, з фашизмом. Що сталося останнім часом? Ми знаємо, що після війни, після союзництва Сполучені Штати та Радянський Союз почали ділити світ, успішно його поділили і на цьому балансі сили побудували міжнародні відносини та створили сучасну систему міжнародного права. Потім Радянський Союз припинив своє існування з низки причин, у які я зараз не вдаватимуся, це насамперед, звичайно, внутрішні причини, але залишилася одна супердержава в особі вашої країни. Як ваші еліти скористалися цією монополією на світове панування – це питання».

• Путін: «Я вважаю, що Сполучені Штати не впоралися з цим тягарем відповідальності, яка опинилася на їхніх плечах. Вони створили монополію та стали її зміцнювати. Я маю на увазі не американський народ, а саме правлячі еліти. Але, зміцнюючи ось свою монополію, вони дуже швидко зіткнулися з тим, що переважній більшості країн світу це не дуже подобається. І підспудно, поступово всі побачили, що наростає опір ось такому світопорядку, що складається. Всі побачили, дуже багато, принаймні, до речі, зокрема й ваші союзники. Вони тільки мовчать, бояться зайве слово сказати, бо залежність велика у сфері економіки, у засобах масової інформації, ну дуже багато елементів залежності. Але повірте мені, я знаю, про що говорю, навіть і союзникам це все не дуже подобається».

• Путін: «Ну так от, і почалися проблеми та збої. Спочатку правлячі еліти Сполучених Штатів вирішили, що оскільки тепер мають монополію на владу у світі, то колишня система міжнародних відносин, яка склалася за результатами Другої світової війни, їм уже не потрібна, вона не влаштовує. Тому що баланс у світі змінився, ось і все, і треба вже під себе почати перебудовувати і міжнародно-правовий порядок. Я що маю на увазі? Події в Іраку, припустимо, все ж таки там робилося без санкцій Ради Безпеки ООН, у тій же Сирії, в колишній Югославії. Я зараз не говоритиму про причини, але там же не було жодних рішень Ради Безпеки ООН? Не було. Сполучені Штати самі випустили цього джина із пляшки. Але якщо їм дозволено, то чому не дозволено іншим країнам захищати свої корінні інтереси так само?».

• Путін: «Ви знаєте, якщо зовсім без жартів, то і в Північній Америці, у Штатах, і в Європі багато людей, серйозних, грамотних, глибоких людей, вважають, що значною мірою благополуччя цих країн базується на експлуатації інших народів. Сьогоднішнє благополуччя ґрунтується на експлуатації Африки значною мірою – на експлуатації природних багатств та людських людських ресурсів. Вони прямо говорять про це, чесно».

• Путін: «Ви знаєте, в історії людства був такий момент, в історії Європи. Після Першої світової війни жадібні правителі, тодішні жадібні правителі Франції та Великобританії, створили такі фінансові умови для Німеччини та наклали такі контрибуції та такі умови погашення боргів перед, як вони вважали, перед державами Антанти, що віддати їх, ці борги, було за визначенням неможливо . І це була однією з причин швидкого піднесення Гітлера на політичній сцені. Тому що він казав своєму народу: «Ви дивіться, що роблять ці бандюгани, адже вони наклали на нас такі умови, за яких ми ніколи з покоління в покоління німці не зможуть розрахуватися і стати нормальною країною. Ми маємо лише один шлях – боротися за наші інтереси збройним шляхом». Це не єдина причина, але одна із серйозних причин».

• Путін: «Ви знаєте, БРІКС народжувався в Росії, так поступово все це відбувалося. Свого часу на одному з міжнародних заходів, до речі, в рамках тієї ж «вісімки» у Санкт-Петербурзі, я запропонував нашим китайським та індійським друзям зустрітися втрьох. Так виникло об’єднання Рік: Росія, Індія, Китай. Потім приєдналася Бразилія БРІК, потім Південна Африка вийшов БРІКС. І сьогодні це таке потужне, справді серйозне об’єднання, магніт, який притягує дуже багато країн світу, бо, як зазначив наш друг зі Сполучених Штатів, справді ці країни набирають обертів. Я вже наводив ці дані».

• Путін: «Зараз світовий ВВП країн БРІКС більше, ніж ВВП країн «сімки», і цей розрив зростає, і він зростатиме далі. Це вже медичний факт, з цим нічого не вдієш, і навіть якщо комусь хочеться цю тенденцію поміняти, це вже неможливо, це наростатиме».

Підсумки/прогнози:

Абсолютно ритуальна зустріч, яка сама по собі не несе великого навантаження. Але цікаво, що Путін знову вирішив використати антиколоніальну риторику, звинувативши Захід у неоколоніалізмі, а Росію оголосивши форпостом боротьби з колоніальною залежністю. Це ще раз показує, що Росія намагатиметься представити себе як лідер нового руху проти колоніальної залежності у світі. У найближчій перспективі це ідеологічне посилання стане найголовнішим у риториці Росії на міжнародній арені.

Ще один важливий аспект – це відновлення теми створення власної зернової біржі на противагу Чикагської зерновій біржі. Ascolta раніше неодноразово прогнозувала, що на тлі перерозподілу міжнародного ринку сільськогосподарської продукції Росії дуже важливо продемонструвати власну незалежність і створити підконтрольну собі систему експорту. Ідея Путіна створити зернову біржу БРІКС у разі її реалізації може завдати серйозного удару як по світовому ринку зерна, так і по долару, як по найбільш стійкій валюті для міжнародних розрахунків. А отже, ця тема важлива для подальшого вивчення.

6. Зустріч Володимира Путіна із головою Гагаузії Євгенією Гуцул

У середу, 6 березня, на полях Всесвітнього форуму молоді, що проходив на базі наукового кластера Сіріус у Сочі, Володимир Путін провів зустріч із головою Гагаузії (регіон Молдови) Євгенією Гуцул. Сама зустріч мала церемоніальний характер, однак у самій Молдові вона викликала великий резонанс. Згідно з офіційними даними, під час розмови Євгенія Гуцул розповіла Путіну про ситуацію в регіоні, а також вказала на ескалацію між Гагаузією і Кишиневим.

Підсумки/прогнози:

Росія активізувала спроби впливати на ситуацію у Молдові. Якщо раніше головним партнером Росії в Молдові були комуністи та екс-президент Ігор Додон, то зараз акцент зміщується у бік молодших і радикальніших представників руху «ШОР», очолюваного бізнесменом-втікачем Іланом Шором, який проживає переважно в Ізраїлі. Нещодавно Шор побував у Москві з візитом. Очевидно, за результатами візиту Ілана Шора до Адміністрації президента та Міністерства закордонних справ РФ було ухвалено відповідні висновки, і акцент змістився переважно на партію «ШОР», представницею якої є Євгенія Гуцул, башкан Гагаузії, обрана минулого року. У цій ситуації відкритим залишається питання: а як Гуцул може вплинути на ситуацію? За конституцією Молдови брати участь у президентських виборах можуть громадяни, які досягли 40 років. Ні Шор, ні Гуцул не відповідають цьому критерію. Саме тому головне, кого Шор та нова проросійська опозиція висуватимуть на пост президента.

Поїздка Гуцул до Росії та її зустріч з Путіним – це пробний крок, спроба побачити слабкі сторони в позиції нинішньої молдовської влади, а також спроба «викликати вогонь на себе» та спровокувати владу на репресії, що може у свою чергу викликати невдоволення ширших верств населення.

Також у Росії побоюються, що офіційний Кишинів здійснить спроби вторгнення до самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки з метою її ліквідації. Таким чином Москва демонструє, що Кишинів може мати проблеми на півдні країни, в регіонах, населених гагаузами. А репресивні дії проти гагаузів викличуть реакцію не лише в Росії, а й у Туреччині, яка підтримує тісні зв’язки зі своїми колишніми співвітчизниками та розглядає гагаузів як частину турецької діаспори. Сваритися з Ердоганом Майя Санду та її покровителі за кордоном поки що не готові.

7. Зустріч із губернатором Краснодарського краю Веніаміном Кондратьєвим

У четвер, 7 березня, на завершення свого візиту до Сочі, Володимир Путін провів робочу зустріч із губернатором Краснодарського краю Веніаміном Кондратьєвим. Під час зустрічі було обговорено актуальну соціальну та економічну ситуацію в регіоні, а також перспективи подальшого розвитку. По суті, ця зустріч стала черговою у списку передвиборчого турне Путіна регіонами Росії.

Ключові тези:

• Путін: «Загалом у вас все стабільно, знаю. Край розвивається, показники хороші – практично всі основні показники, у хорошому темпі розвиваєтесь. Безробіття в країні рекордно низьке, а у вас ще нижче, ніж у середньому по країні. Один із суттєвих показників – приріст населення. У зв’язку з цим, звісно, виникають напевно й проблеми, питання, насамперед соціального характеру. Потрібно подумати про збільшення бригад швидкої допомоги. Дитячі садки, школи – кількість місць має збільшуватись».

• Кондратьєв: «Що стосується безпосередньо економіки, я братиму для порівняння п’ятирічку, щоб було зрозуміло. У нас валовий регіональний продукт за підсумками минулого року становив 4 трильйони рублів, а ще п’ять років тому він був два. Тобто за п’ять років збільшився вдвічі. Власні прибутки бюджету – 500 мільярдів. Це за підсумками минулого року, але у 2018 році – це було ще 250 мільярдів, тобто також удвічі. Основні стрибки – це 2020-й, 2021, 2022 та 2023 роки. Тут важливо розуміти, що сьогодні внутрішній ринок країни для нас, регіонів, виробників, бізнесу став доступним. І сьогодні можливість нарощувати потужності та продавати у своїй країні – це, звичайно, важлива складова розвитку, у тому числі бізнесу та успіху бізнесу, якою вони й скористалися. Головне тут – заходи підтримки, а вони є колосальними. Ви знову-таки їх озвучили у Посланні до Федеральних Зборів».

• Кондратьєв: «Якщо загалом подивитися на економіку, знаєте, у відомому фільмі було сказано, що Кубань – це житниця, один регіон – це кузня, а інший регіон був здравницею. Так от сьогодні можна впевнено сказати, що Кубань – це і житниця, і кузня, і здравниця. Чому? Якщо ми візьмемо агропромисловий комплекс, це теж, звичайно, для нас дуже важливо, тому що ми переконані, і для нас, для Кубані, це почесно бути гарантом продовольчої безпеки Росії та житницею, звісно, нашої країни».

• Кондратьєв: «Урожай минулого року був гідним, але, звісно, не таким рекордним, як ми хотіли. Ми маємо 14 мільйонів 400 тисяч тонн; 9 мільйонів 600 тисяч тонн – то була пшениця. Види на цьогорічний урожай – знову постукаю по столу – вселяють упевненість, що ми знову підійдемо до рекордних позначок, для нас це принципово важливо. Чому? По-перше, у нас вже засіяно під озимими 1 мільйон 800 тисяч гектарів, і ми зробили вже перше підживлення, і досить усе йде добре. Але, знов-таки, у нас аграрії не люблять загадувати. І почали вже сівбу ярих, там теж 1 мільйон 800 тисяч гектарів – це величезні посівні площі. Все йде в рамках календарного циклу весняно-польових робіт, які дозволяють зробити висновок, що ми повинні отримати. Звичайно, погода, але з урахуванням погоди ми теж плануємо, що тут теж все буде добре, тобто дуже гідний, як я говорю, урожай, це дуже важливо».

• Кондратьєв: «Щодо шкіл, дитячих садків. Тут можна говорити, що було і що стало. За останні п’ять років у краї збудовано 75 шкіл, а якщо брати з 2016 року, то збудовано 90 шкіл. За останні п’ять років у краї збудовано 107 дитячих садків, а якщо взяти з 2016 року, то збудовано 194 дитячі садки. За останні п’ять років збудовано 160 спортивних комплексів, а якщо загалом брати за період з 2016 року (з того моменту, як я став губернатором), збудовано 214 різних спортивних комплексів, це принципово важливо».

Підсумки/прогнози:

Веніамін Кондратьєв розглядається Кремлем як один із найбільш ефективних губернаторів і як один із претендентів на перехід на важливі пости на загальнофедеральному рівні. Тому зустріч Путіна з Кондратьєвим має дуже важливий характер у плані прогнозів щодо майбутньої управлінської архітектури Росії.

8. Візит Михайла Мішустіна до Азербайджану

У вівторок, 5 березня, прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін відвідав із робочим візитом Азербайджан. Під час візиту Мішустін відвідав Національний музей килима, поклав вінки до могили Гейдара Алієва та Монументу загиблим героям у Баку, провів переговори з прем’єр-міністром Азербайджану Алі Асадовим, а також зустрівся з президентом Ільхамом Алієвим.

Ключові тези з зустрічі Мішустіна з Алі Асадовим:

• Асадов: «Шановні колеги, як відомо, 7 лютого цього року в Азербайджані відбулися позачергові президентські вибори. І азербайджанський народ вкотре проголосував за мир, стабільність та розвиток. За результатами виборів Ільхам Гейдарович Алієв переміг, набравши 92,12% голосів. Пан Президент затвердив новий Уряд Азербайджану та поставив перед нами нові завдання як щодо внутрішньої, так і щодо зовнішньої політики».

• Асадов: «Розвиток відносин із дружніми країнами, зокрема з Російською Федерацією, залишається одним із важливих пріоритетів зовнішньої політики Азербайджану. Ми націлені на подальше зміцнення та нарощування добросусідських відносин, взаємовигідного співробітництва та стратегічного партнерства з Росією. Ми також віддані продовженню нашої взаємодії в рамках СНД».

• Асадов: «Завдяки політичній волі та спільним зусиллям президентів Азербайджану та Росії, Ільхама Гейдаровича Алієва та Володимира Володимировича Путіна, наша взаємодія набула сьогодні характеру стратегічного партнерства. 22 лютого виповнилося рівно два роки з підписання президентами Декларації про союзницьку взаємодію, яка вивела наші зв’язки на якісно новий рівень».

• Асадов: «Сьогодні за підсумками нашої зустрічі будуть підписані документи щодо розвитку пунктів пропуску та автодорожньої інфраструктури на кордоні, а також у сфері туризму та культури. Всі ці документи є важливим доповненням до нашої солідної договірно-правової бази, яка на сьогоднішній день налічує понад 260 підписаних документів».

• Асадов: «За останні роки нам вдалося серйозно просунутися за багатьма напрямами співпраці. Це інвестиційна взаємодія, промислова кооперація, співпраця у транспортній, енергетичній, аграрній, культурно-гуманітарній та багатьох інших сферах. Розраховую, що сьогодні ми про все це докладно поговоримо і досягнемо взаємного розуміння про конкретні шляхи просування по напрямах, що нас цікавлять».

• Мішустін : «Ми з Вами в постійному контакті, шановний Алі Ідаятович . У грудні бачилися на Раді глав урядів СНД у Москві, де обговорювали зокрема наш двосторонній порядок денний. А до цього у Сочі разом брали участь у заходах СНД».

• Мішустін: «Хочу сказати, що ми щиро зацікавлені у зміцненні дружби, співпраці з дружнім Азербайджаном. Так і працюємо. Надійну основу для цього становить Декларація про союзницьку взаємодію між Росією та Азербайджаном, яку у лютому 2022 року було підписано в Москві».

• Мішустін: «Ви назвали цифру взаємного товарообігу минулого року – це 370 млрд рублів, або 7 млрд манатів. Бачимо значний потенціал для розвитку взаємодії на цілій низці напрямків. Ми з Вами сьогодні про них вже докладно поговорили. Це і енергетика, промисловість, суднобудування, сільське господарство, високі технології, інновації. Величезне поле для спільних проектів та спільних інвестицій».

• Мішустін: «Традиційно приділяємо особливу увагу культурно-гуманітарній сфері. Тут пан посол робить дуже багато. І в Баку, зокрема, успішно працюють філії МДУ імені Ломоносова, Першого московського державного медичного університету імені Сєченова».

Ключові тези з зустрічі Мішустіна з Ільхамом Алієвим:

• Алієв: «Рік ми закінчили успішно. Двостороння взаємодія розвивається так, як було задумано. Трохи більше двох років ми вже співпрацюємо в рамках союзницької взаємодії, і всі ті завдання, які ставилися щодо зміцнення співробітництва, успішно виконуються».

• Алієв: «Щодо торговельно-економічної сфери, також вважаю, що результати цілком задовільні – зростання понад 17%. Думаю, це добрий показник. Ми вже наближаємось до позначки 4,5 млрд доларів».

• Алієв: «Звичайно, це не межа, і впевнений, що в рамках тих домовленостей, які були досягнуті під час візиту, наступного року та й за підсумками цього року ми побачимо ще більше зростання взаємної торгівлі».

• Алієв: «Сільським господарством я дивився матеріали перед Вашим візитом. Ми один одного доповнюємо. Те, що нам потрібно, ми купуємо у вас, та у зворотному напрямку. Також раді тому, що значне зростання постачання азербайджанської сільгосппродукції на російський ринок, як ми й домовлялися, продовжується успішно».

• Алієв: «На азербайджанській території та й на російській території інфраструктура існує, як ми знаємо. Єдине – потребує модернізації, щоб було можливо транспортувати обсяги вантажів більше, ніж заплановано».

• Мішустін: «Ми з шановним головою Уряду Азербайджану Алі Ідаятовичем Асадовим у постійному контакті та зустрічі проводимо регулярно. У грудні ми зустрічалися у Москві на форумі Співдружності незалежних держав. І до цього в Сочі зустрічалися. Був мій візит нещодавно до Азербайджану. Хочу Вас запевнити, що абсолютно всі рішення, ухвалені керівниками наших держав, на постійному контролі, на виконанні наших урядів».

• Мішустін: «Обговорювали вчора широку двосторонню повістку. Ви згадали кілька напрямків. Так, у промисловості дедалі більше проектів. Ми думаємо, зокрема, про спільний проект у галузі транспортного машинобудування. Є також перспективний напрямок великих взаємних технологічних інноваційних проектів. Працюємо у сільському господарстві – Ви сказали про взаємне доповнення. Також маємо низку питань щодо фармацевтики, і вчора домовилися про посилення тут роботи».

• Мішустін: «Хочу також сказати, що вп’ятеро зросли провізні потужності на наших пунктах пропуску. Це також велика системна робота, яка спільно з шановними колегами з Азербайджану проводиться нашим Міністерством транспорту. І ми продовжуємо тут усі відповідні проекти з логістики. Ви сказали про коридор «Північ – Південь». Справді, 30 млн. т – це серйозний обсяг. І, звичайно, доведеться багато зробити, щоб на ділянках не залишилося вузьких місць».

• Мішустін: «З культурних обмінів, з питань, пов’язаних із взаємодією у цій галузі, тут є дуже багато проектів, ідей. Ми домовилися про розширення наших контактів, у тому числі з Міністерством культури Азербайджану, працюємо над «дорожньою картою» проведення великої кількості заходів. І, звичайно, будемо раді бачити шанованих діячів культури, мистецтва Азербайджану в Росії, в Москві».

Підсумки/прогнози:

Візит Мішустіна до Баку варто розглядати крізь призму фінального закріплення раніше досягнутих політичних домовленостей між Росією та Азербайджаном. Протягом останніх двох років торговельно-економічні відносини між двома державами зміцнювалися попри санкції та обмеження. Регулярні звинувачення європейських лідерів на адресу офіційного Баку, зокрема щодо торгівлі між Баку та Москвою енергоресурсами, а також посередницьких дій з транспортування російського газу до Європи, явно не народжувалися на порожньому місці. Останнім часом Азербайджан лише більш відкрито почав демонструвати, що не збирається вестися на тиск Заходу і має намір далі розвивати відносини з Росією.

У той же час, для Росії дуже важливо остаточно узгодити позиції з Азербайджаном щодо видобутку нафти та транспортування газу, а також фіналізувати умови та правила спільної діяльності у Каспійському морі. У цьому контексті важливо відзначити, що практично відразу після візиту Мішустіна до Баку, столицю Азербайджану відвідав і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Подібне залучення основних гравців у каспійському регіоні може свідчити про те, що ведеться посилена робота з мінімізації британського впливу на економіку регіону.

9. Виступ Дмитра Медведєва на Всесвітньому форумі молоді

У понеділок, 5 березня, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв виступив перед учасниками Всесвітнього фестивалю молоді з лекцією про «географічні» та «стратегічні» межі світових держав. Найбільш обговорюваною частиною виступу Медведєва стала візуалізація у вигляді карти, на якій територія України була розділена між Росією, Польщею та Румунією. Також, у звичній для себе манері Медведєв вкотре повторив тези про «одну країну» та «одний народ».

Ключові тези:

• «Про наші кордони точно і лаконічно висловився наш президент: кордони Росії ніде не закінчуються”. Щоправда, ця теза, як виявилося, допускає багатогранне розшифрування, в тому числі в частині безпосередньо термінології. Перші — відомі всім «стійкі та офіційно визнані демаркаційні та делімітаційні лінії», тоді як про других дослідники вважають за краще «зайвий раз не згадувати».

• «Ці кордони не зводяться до фізичних розмірів країн, але прямо залежать від того, наскільки далеко простягається політична міць: чим потужніша держава, тим далі поширюються її стратегічні фронтири за межі державних кордонів і тим масштабніший стратегічний простір, на який така країна надає політичний, економічний та соціально-культурний вплив».

• «Наш геостратегічний простір нероздільний ще з часів давньоруської держави. У нас спільна мова, релігія, уявлення про повсякденний і звичний уклад . Тому це невід’ємна частина святого для кожного з нас простору, хоч би як прагнули цей простір розірвати « дикі київські нацисти та їхні господарі». Нинішня ж «бандерівська Україна» є «тараном» для антиросійської атаки, ініційованої Вашингтоном, який намагається «поширити свої стратегічні кордони практично на всі регіони світу» . Під приводом розповсюдження демократії США розпалюють по всій планеті війни, мета при цьому прозора: moneymaking, для цього все».

Підсумки/прогнози:

Дмитро Медведєв у своїй манері вирішив зіграти роль «яструба». Його виступ перед молоддю кореспондувався з виступом Путіна і був спрямований на радикалізацію позиції Росії в сучасному світі. Для багатьох був важливим статус Медведєва як «колишнього президента РФ» та «члена команди президента». Саме тому Медведєв зараз оголошує ті тези, які не може дозволити собі Путін.