Росія за тиждень (26.02–03.03)

1. Телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Туркіє Реджепом Тайіпом Ердоганом

У понеділок, 26 лютого, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Туркіє Реджепом Тайіпом Ердоганом. Офіційним приводом для розмови стало привітання Ердогана із 70-річчям, яке він відзначав цього дня. Згідно з офіційними прес-релізами сторін, Путін зазначив його високий авторитет у своїй країні і за кордоном, багаторічну державну діяльність на благо турецького народу і, зокрема, позиції Туркіє, що зміцнилися на міжнародній арені. Також сторони домовились про продовження контактів на різних рівнях.

Підсумки/прогнози:

Офіційний привід для вітання Реджепа Тайіпа Ердогана з 70-річчям – це також можливість для обговорення низки гострих питань, які змусили перенести візит Путіна до Туркіє. Насамперед це питання щодо перетину позицій двох країн у Сирії, на Південному Кавказі та в Україні. Тим більше, що Путін все ж таки планує свій візит до Анкари – імовірно в десятих числах квітня.

2. Зустріч Володимира Путіна з головою Карачаєво-Черкесії Рашидом Темрезовим

У понеділок, 26 лютого, у Кремлі відбулася робоча зустріч Володимира Путіна з головою Карачаєво-Черкесії Рашидом Темрезовим. Згідно з офіційними заявами, під час зустрічі було обговорено соціально-економічний розвиток регіону. Примітно, що Путін так і не включив Кавказькі регіони у своє передвиборче турне і вважав за краще зустрічатися з їхніми керівниками у Кремлі.

Ключові тези:

• Путін: «По республіці загалом ситуація цілком, скромно скажемо, задовільна. Обсяг промислового виробництва зростає, сільгосппродукція випускається у більшому обсязі. Безробіття знижується, помітно знизилося – до п’яти відсотків. Вона ще, звичайно, у два, у півтора рази більша, ніж у середньому по країні, але все-таки знизилася майже вдвічі. Це помітний момент.

• Темрезов: По-перше, все-таки у нас майже кожна третя сім’я є багатодітною. У нас в одному будинку може жити три покоління: бабуся, дідусь, онуки, діти. Республіка є шостою в Російській Федерації за тривалістю життя. Звичайно, пандемія далася взнаки. Але ті Ваші доручення – до 2030 року «80 плюс» – ми неухильно з Урядом Російської Федерації працюємо. І я думаю, що ми матимемо результати і в цьому плані».

• Темрезєв: І окремі слова подяки: я на минулій зустрічі звернувся до Вас, щоб Ви нас підтримали, у нас єдиний великий драматичний театр в республіці. Республіканський центр був без театру протягом десяти років, його було закрито через аварійність. Цього року з Урядом Російської Федерації ми починаємо, розпочинаємо його будівництво. Для республіки це важлива подія».

Підсумки/прогнози:

Рашид Темрезов, який очолює Карачаєво-Черкесію з 2011 року, розглядається серед кандидатів на підвищення – він один із тих глав регіонів, до яких Путін не мав особливих зауважень. Тим більше, що йому вдалося вивести ресурсно бідний регіон у лідери на Північному Кавказі. Темрезов уникнув спокуси вступу до будь-яких політичних альянсів у непростому регіоні. Саме тому, швидше за все, ми вже після президентських виборів зможемо побачити його серед тих, хто формуватиме нову управлінську команду.

3. Послання Президента до Федеральних Зборів

У четвер, 29 лютого, Володимир Путін звернувся зі щорічним Посланням до Федеральних Зборів. По суті, це було не лише щорічне Послання, а й проголошення передвиборчої програми Путіна та його програма дій на найближчі шість років. Виступ Путіна став одним із найдовших і тривав 2 години 6 хвилин 38 секунд. Путін побив рекорд за тривалістю виступу з посланням – у 2018 році він виступав 1 годину 55 хвилин.

На самому початку свого виступу Путін заявив, що послання засноване, зокрема, на спілкуванні з людьми з регіонів та учасників так званої «СВО», на думках експертних форумів. Головний акцент робився на єднанні, єдності, згуртуванні всього народу. Невипадково російський президент заявив, що перед країною стоять великі завдання, які можна реалізувати лише разом.

Основні тези послання, а також можливі подальші тенденції Ascolta вже аналізували раніше: https://www.ascolta.org/?p=6245&lang=ua  

4. Нарада з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 1 березня, у режимі відеоконференції Володимир Путін провів чергову нараду з постійними членами Ради Безпеки. Згідно з офіційною інформацією, основною темою наради стала космічна сфера та нейтралізація загроз, які можуть виникнути для Росії у цьому напрямку. Зокрема, Путін вкотре нагадав про заяви Заходу про спроби Росії розмістити ядерну зброю в космосі, заявив, що подібних планів у Москви немає.

Головним доповідачем на нараді виступив Міністр оборони Сергій Шойгу. Також у нараді взяли участь голова Уряду Михайло Мішустін, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, голова Державної Думи В’ячеслав Володін, заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, а також спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.

Підсумки/прогнози:

Космічна тематика обрана недарма. Росія справді готується до прориву в космічних програмах – навіть якщо проект розміщення ядерної зброї в космосі, в якому Росію звинувачують США, виявиться блефом. Космічні програми та перенесення протистояння до космосу, а також розміщення на навколоземній орбіті техніки, що дозволяє впливати на ситуацію на землі, є важливим елементом найближчого порядку денного для Росії. Очевидно, що мова також могла йти і про проблеми військової авіації (а Росії авіаційна та космічна галузі – у військовому плані – перетинаються та становлять єдине ціле). Тим більше, що за минулий тиждень Росія втратила щонайменше 5 літаків (за повідомленнями української сторони, не підтверджених іншими даними – 7).

5. Телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим

У суботу, 2 березня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим. Згідно з заявою сторін, під час розмови було обговорено деякі актуальні питання двостороннього порядку денного з акцентом на реалізацію спільних проектів у торговельно-економічній, транспортно-логістичній та енергетичній сферах. Також було підтверджено взаємний настрій на всебічне зміцнення відносин союзництва та стратегічного партнерства Росії та Казахстану.

Підсумки/прогнози:

Токаєв на сьогоднішній день є одним із найважливіших союзників Путіна, при цьому він має важливу функцію: він виступає де-факто в ролі посередника та адвоката Путіна в переговорах із Заходом. Цілком можливо, що дзвінок Токаєву був сигналом до того, що Путін має конкретні пропозиції західним (насамперед американським) елітам. Тим більше, що дзвінок став наслідком попередніх подій: візит В’ячеслава Володіна до Ер-Ріяду – візит Володимира Зеленського до Ер-Ріяду – візит Володимира Зеленського до Тирани (на зустріч із представниками США та ЄС).

6. Телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Білорусії Олександром Лукашенком

У суботу, 2 березня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Згідно із заявою сторін, приводом для розмови стало привітання російського президента, озвучені на честь успішного проведення в Білорусі парламентських виборів, які відбулися 25 лютого. Також наголошується, що під час розмови детально обговорювалися актуальні питання подальшого розвитку дружніх російсько-білоруських відносин, що ґрунтуються на засадах союзництва та стратегічного партнерства, а також ключові аспекти міжнародної обстановки.

Підсумки/прогози:

Дзвінок Путіна – це фактично визнання Росією результатів виборів у Білорусі 25 лютого 2024 року. Очевидно, що і Росія, і Білорусь задоволені результатами виборів і найближчим часом працюватимуть у тому ж режимі, який спостерігався останніми роками.

7. Розформування Західного та Південного військового округу РФ

У понеділок, 26 лютого, Володимир Путін підписав офіційний указ щодо розформування Західного військового округу РФ. Замість нього президент РФ відтворив військові округи, що існували в радянські часи – Московський і Ленінградський. Також своїм указом Путін розширив Південний військовий округ, включивши до нього окуповані українські території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Підсумки/прогнози:

Ідея реформування військово-адміністративної системи у Росії виникла ще влітку 2022 року, вона давно анонсована. Головне завдання реформи – привести війська РФ у відповідність до викликів, що сформувалися на західних кордонах. Таким чином, через вступ скандинавських країн (насамперед Фінляндії, яка раніше декларувала свій нейтралітет) в НАТО посилюється фактор впливу Північноатлантичного альянсу, що потребує створення окремого військового округу (Ленінградського). Московський військовий округ реагуватиме на небезпеку для Росії та Білорусі з району Польщі та країн Балтії, а також частково України. По суті, цими указами Путін демонструє готовність до подальшої мілітаризації та утримання рівня напруги у відносинах із Заходом.

8. Зустріч Сергія Лаврова з Міністром закордонних справ Словаччини Юраєм Бланаром

У суботу, 2 березня, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у рамках Анталійського дипломатичного форуму провів першу робочу зустріч з міністром закордонних справ Словаччини Юраєм Бланаром . Під час зустрічі сторони обмінялися компліментарними заявами та обговорили двосторонні відносини між Москвою та Братиславою.

Ключові тези:

• Лавров: « Приємно познайомитися з Вами. Спостерігаємо за формуванням нового Уряду Словаччини та поверненням зовнішньої політики країни назад до національних інтересів. Вважаємо за краще працювати з державами, де обраний уряд ставить в основу національні інтереси (як це роблять Словаччина, Угорщина та багато інших). Поважаємо це».

• Лавров: «Розуміємо, що окрім того, що Словаччина є суверенною державою, вона є членом таких організацій як ЄС та НАТО, і це пов’язано з деякими труднощами. У зв’язку з цим ще більше цінуємо здатність Прем’єр-міністра Роберта Фіцо та його уряду мати свою думку щодо ситуації у світі».

• Лавров: «Розраховуємо на поновлення міжпарламентських зв’язків. Обидві наші палати парламенту ніколи не закривалися такими контактами. Існує група співробітництва зі словацькими законодавцями. У Вашому парламенті, наскільки мені відомо, цю роботу було припинено або зовсім припинено. Спікер Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації В’ячеслав Володін має давні стосунки із заступником Голови Національної ради Словаччини паном Данком (у тому числі під час його роботи на інших постах)».

Підсумки/прогнози:

Юрай Бланар є давнім прихильником покращення відносин між Словаччиною (і ЄС) та Росією. Зважаючи на те, що Словаччина є членом ЄС та НАТО, зміцнення відносин між Москвою та Братиславою є важливим елементом зовнішньої політики Росії. Тепер Росія має в активі дві держави, які можуть виступати з повісткою, вигідною Москві – Угорщину та Словаччину. Очевидно, найближчим часом Словаччина може отримати від Росії низку пропозицій стратегічного економічного характеру.

9. Участь Сергія Лаврова в Анталійському дипломатичному форумі

У суботу, 2 березня, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров взяв участь у традиційному Анталійському дипломатичному форумі, який проводитиметься з ініціативи президента Туркійе Реджепа Тайіпа Ердогана. Під час Форуму Лавров також провів кілька двосторонніх зустрічей. Після завершення свого перебування в Туркієві глава російського МЗС взяв участь у прес-конференції і відповів на запитання журналістів.

Ключові тези:

• «Минулого року, на жаль, не змогли зустрітися через руйнівний землетрус у Туреччині, який вимагав концентрації всіх зусиль на подолання його наслідків та допомоги постраждалим. Росія тоді була серед перших країн, які простягли руку допомоги. Ми направили пошуково-рятувальні бригади, будматеріали, надали гуманітарну допомогу».

• «Ми скористалися участю у конференції та провели спеціальні панельні засідання з моєю участю, де привернули увагу міжнародної громадськості до наслідків тієї лінії, яку проводить «колективний Захід» на чолі зі США на відверту зневагу до принципів Статуту ООН. Насамперед принципом поваги до суверенної рівності всіх держав».

• «Захід використовує нинішню міжнародну обстановку для продавлювання «правил», на яких, за їх твердженням, має ґрунтуватися світопорядок і які насправді, коли ви їх починаєте аналізувати, означають лише прагнення продовжувати діяти неоколоніальними методами, жити за рахунок інших. Бачимо це і на прикладі подій, що розгортаються в Європі, на Близькому Сході, у Східній Азії, включаючи Східно-китайське море та в інших регіонах світу».

• «Переконані, що Світова більшість, яка збільшує свою вагу у всіх сенсах – у світовій економіці, політиці, розуміє необхідність повернення до витоків та до принципів ООН, закладених батьками-засновниками, які зараз Захід просто навіть не лише ігнорує, а й грубо порушує».

• «Підтверджуємо вже вкотре (не один десяток разів звучало питання), що Росія ніколи не відмовлялася від переговорів. Прикладом цього є Стамбульські домовленості квітня 2022 року. Як зізнався головний український переговорник, голова фракції партії «Слуга народу» у Верховній раді Давид Арахамія , прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, приїхавши до Києва, заборонив «режиму» Володимира Зеленського виконувати ці домовленості та сказав, щоб вони воювали далі».

• «У нас не бракує доброї волі. Бачимо його відсутність із того боку. Навіть не стільки доброї волі, скільки недолік розуміння того, що відбувається. З того боку, як і раніше, відзначаємо бажання добиватися поразки Росії «на полі бою».

• «Фактів про те, що Захід веде справу до військового рішення, достатньо. Незважаючи на те, що ще більше фактів показують повну провальність та безвихідь такого курсу. Але вони із завзятістю, гідною кращого застосування, продовжують вести свою мілітарну лінію».

• «Подивіться на список американських авантюр за останні 50 років – В’єтнам, Афганістан, Ірак, Лівія, Сирія. Де стало краще? Зруйновано держави, знищено соціально-економічний добробут, який був характеристикою, скажімо, Лівійської Арабської Джамахірії. Де досягнуто завдання, продекларовані Вашингтоном та його союзниками?».

• «Німеччина змінюється. Декілька років тому, задовго до [так званої] «спеціальної військової операції», до розмови офіцерів Бундесверу про те, як бомбити Росію, мав можливість на одній із прес-конференцій поділитися нашими оцінками еволюції позицій німецьких еліт. Це було приблизно тоді, коли під тиском США ще не підірвані газопроводи «Північні потоки» не вводилися в дію, їхня активація відкладалася, всім було зрозуміло, що американці хочуть, щоб цими маршрутами газ взагалі не надходив».

• «Зараз західники дискутують про те, щоб основну суму, яку було заарештовано, не конфіскувати через можливі прецеденти. Західна судова система, можливо, не до кінця втратила совість і може ухвалити рішення на користь Росії. Вони вигадують різні модифікації крадіжки. Мовляв, давайте не чіпатимемо ці мільярди, ми ж “крутимо” ці кошти в наших банках, а отримаємо прибуток і заберемо його собі. Це все одно злодійство. Це всім зрозуміло».

• «Держсекретар США Ентоні Блінкен зараз займається дипломатією – кілька разів за останні п’ять місяців роз’їжджає по всьому Близькому Сходу. За участю американців відбуваються кулуарні зустрічі (то в Парижі, то в Досі, то десь у регіоні). Туди залучають єгиптян, йорданців, саудівців, Катар, ОАЕ – у різних комбінаціях. Все це робиться досить нетранспарентно . Втікача інформація говорить про одне – йдеться зовсім не про те, щоб ліквідувати причини періодичних вибухів насильства на палестинських територіях та загалом на Близькому Сході. Як я розумію, вони виробляють план припинення вогню хоча б на час, скільки заручників обміняти на яку кількість палестинців, які перебувають у в’язницях Ізраїлю, як доставити гуманітарну допомогу. Так це важливо».

• «Арабські країни чітко дали зрозуміти американцям, що вони не вкладатимуть гроші у відновлення Гази, якщо ті знову «замотуватимуть» завдання створення палестинської держави. За нашими даними, американці та деякі інші західні країни зараз «носяться» з ідеєю просто взяти та оголосити, що Палестина стала 194-м членом Організації Об’єднаних Націй. Палестина матиме постійного представника з усіма тими самими правами, що й інші члени ООН. Гарне «оголошення», щоб цим відвернути увагу на пропагандистський ефект. «На землі» постаратися залишити все, як є».

• «Переконані, що палестинська держава – це не забаганка, не просто колись ухвалене рішення ООН. Без його виконання не можна зупинити насильство на Близькому Сході, заспокоїти арабську «вулицю», яка бачить несправедливість і те, як цю несправедливість намагаються увічнити».

Підсумки/прогнози:

Для Сергія Лаврова участь у подібному форумі – можливість вкотре продемонструвати, що Росія не перебуває у повній ізоляції. Кожна подібна зустріч та спілкування з журналістами – це інформаційний прорив для російської дипломатії. У будь-якому випадку, Росія не тільки використала цей майданчик, але й вкотре заявила себе в ролі гравця в близькосхідних процесах, з власним баченням ситуації та власними рецептами виходу з кризи. Також Лавров вирішив ще раз просунути тезу «Росія – флагман боротьби з неоколоніалізмом». Доволі принизливо відгукнувся про можливості Франції вплинути на перебіг подій в Україні. Важливим моментом стало особисте спілкування Лаврова з міністром закордонних справ Туркіє  Фіданом – буквально відразу після спілкування Фідан озвучив офіційну точку зору Туреччини на ситуації навколо України. Він заявив, що Туреччина наполягає на припиненні вогню та переході до переговорів між Росією та Україною. Раніше Туреччина заявляла, що готова надати можливості для переговорного процесу.