29 лютого 2024 року російський президент Володимир Путін виступив із посланням до Федеральних зборів. По суті, це не лише щорічне Послання, а й оголошення передвиборчої програми Путіна та його програми дій на найближчі шість років. Виступ Путіна став одним із найдовших і тривав 2 години 6 хвилин 38 секунд. Путін побив рекорд за тривалістю виступу з посланням – у 2018 році він виступав 1 годину 55 хвилин.
На самому початку свого виступу Путін заявив, що послання засноване, зокрема, на спілкуванні з людьми з регіонів та учасників так званої «СВО», на думках експертних форумів. Головний акцент робився на єдності та згуртованості всього народу. Невипадково російський президент заявив, що перед країною стоять великі завдання, які можна реалізувати лише разом.
У цьому матеріалі Ascolta аналізує основні тези з послання Володимира Путіна до Федеральних зборів, а також визначає можливий прихований контекст, який був закладений в одну з головних передвиборних промов російського президента.
This Content Is Only For Subscribers
Перша частина виступу була присвячена війні в Україні («спеціальна військова операція» – за термінологією, офіційно прийнятою в Кремлі).
«[Так звану] «СВО» підтримала абсолютна більшість російського народу. Люди непохитні у цьому виборі» – заявив російський президент. Путін нагадав, що цього року 10 років «Російській весні»: «Ми зберегли єдність країни, не дозволили її розірвати на частини», – констатував він. За його словами, Росія довела, що може відповідати на будь-які виклики. «У російському суспільстві переважають такі цінності, як милосердя, взаємна підтримка, солідарність», – заявив Путін.
Тут же пролунав посил на адресу Збройних Сил: «Наші герої на передовій в окопах, де найважче знають, що за ними — вся країна. Російський бізнес направив мільярди рублів волонтерам та благодійним фондам для підтримки бійців». Високий рівень патетики вражає з першої й до останньої частин послання – це традиційний прийом російського президента.
Далі Путін перейшов до актуального стану справ у глобальному вимірі. Однак якщо раніше він детально зупинявся на тих чи інших регіонах, викликах та можливостях, то в нинішньому посланні Путін обмежився загальними фразами про демократію, відносини із Заходом тощо.
«Ми і далі розвиватимемо інститути демократії, нікому не дозволимо втручатися у внутрішні справи», – заявив Путін, далі розвиваючи тезу В. Суркова, яка колись сподобалася йому, про «суверенну демократію». Путін наголосив на необхідності зміцнення суверенітету РФ. «Ми тільки самі визначатимемо свій шлях і бережемо традиції, вирішуватимемо завдання виходячи з нашого світогляду», – підкреслив президент РФ. «Самостійність, самодостатність та суверенітет Росії потрібно підтверджувати щодня» – вважає Путін.
«Захід прорахувався, зіткнувся з твердою позицією та рішучістю нашого багатонаціонального народу», – констатував Путін, після чого оголосив хвилину мовчання на згадку загиблих воїнів.
На думку Путіна, вся російська економіка під час [так званої] «спецоперації виявила гнучкість і стійкість (ця теза неодноразово використовується останнім часом як свідчення того, що Росії начебто не страшні західні санкції). Путін назвав політичну систему Росії однією із опор її суверенітету.
Характеризуючи ситуацію на фронтах, Путін заявив, що «Наші частини впевнено наступають», а «Російська армія здобула колосальний бойовий досвід під час [так званої] «спецоперації». Виросла ціла плеяда командирів, що бережуть людей і виконують свої обов’язки грамотно. Ми бачимо, де ми маємо проблеми, розуміємо, що потрібно робити, ця робота ведеться безперервно».
Важливий момент: Путін дав карт-бланш вищому генералітету, даючи зрозуміти, що не збирається проводити чистки та заміни, що може особливо не сподобатися так званим «військкорам», які перебувають у конфлікті з командуванням ЗС РФ.
«Не ми розпочали цю війну на Донбасі, але ми зробимо все, щоб її закінчити, викорінити нацизм» – Путін повторює цю фразу від виступу до виступу. – «Проблеми в армії є, але є розуміння, як їх вирішити, робота йде безперервно на фронті та в тилу. Люди відправляють на фронт листи, посилки, теплі речі, маскувальні сітки, перераховують кошти зі своїх часом досить скромних заощаджень. Повторю: така допомога безцінна, це внесок кожного у нашу спільну перемогу. Наші герої на передовій в окопах, там, де найважче знають, що з ними вся країна!». Президент РФ постарався показати, що він знає про проблеми в армії, і що ці проблеми викорінюватимуться.
Важлива теза, яка прозвучала у виступі: «Росія готова до контактів зі США щодо діалогу про стратегічну стабільність». Тобто Путін запропонував повернутися до обговорення тих питань, які зайшли в глухий кут у грудні 2021 – січні 2022 і які, в тому числі, стали прелюдією до війни в Україні. Путін назвав лицемірством Заходу обговорення стратегічної стабільності при спробах завдати стратегічної поразки Росії на полі бою.
Однак відразу після цієї заяви пішла серія тез, які мають показати готовність Росії до продовження війни та до протистояння із Заходом: «Стратегічні ядерні сили Росії перебувають у стані повної готовності», «Комплекс «Сармат» поставлений у війська, ми скоро його продемонструємо»; «У бою вже застосовувався ударний гіперзвуковий комплекс морського базування «Циркон», ця система вже в строю»; «Робота над новими озброєннями в Росії триває, скоро про них почують» і так далі.
Питання безпеки та стабільності мають вирішуватись у єдиному комплексі, заявив Путін. «Захід також намагається втягнути Росію в гонку озброєнь, що одного разу вже вдалося зробити. Проте завдання Москви – розвивати ОПК так, щоб розвинути науковий, технологічний потенціал країни. Потрібно максимально раціонально розподіляти ресурси. Захід намагається втягнути Росію в гонку озброєнь, повторити трюк, як із СРСР у 1980-х роках», – констатував Путін. Варто зазначити, що у посланні було чимало алюзій щодо подій другої половини 80-х років ХХ століття. Складається стійке враження, що в Росії запущено тренд на ревізію історії та політичних рішень доби Михайла Горбачова.
Говорячи про повідомлення, що РФ хоче напасти на Захід, Путін заявив: «Несуть маячню просто». Також Путін назвав закидами повідомлення, що РФ хоче розмістити ядерну зброю у космосі: «Це демагогія перед виборами».
На думку Путіна, Західні політики хотіли б зробити з Росією те саме, що й з багатьма регіонами світу: «Заходу замість РФ потрібний залежний, згасаючий, вимираючий простір, де можна творити все, що завгодно». Все, що вигадує Захід, реально загрожує конфліктом із використанням ядерної зброї, а значить знищенням цивілізації, заявив Путін.
У плані військового будівництва Путін поставив завдання: «Потрібно серйозно зміцнити військове угруповання на західному напрямку після втягування в НАТО Швеції та Фінляндії». Цим він пояснив останні рішення щодо військово-адміністративного реформування та створення нових військових округів у європейській частині Росії.
Далі пішла серія загроз у бік Заходу: «Ми пам’ятаємо долю тих, хто спрямовував свої контингенти на територію нашої країни, тепер наслідки для інтервентів будуть набагато трагічнішими. У нас теж є зброя, яка може вражати цілі на їхній території!». Путін зазначив, що на Заході не сприймають те, що відбувається в Україні, – думають, що це «якісь мультики».
У традиційній манері він заявив, що «русофобія позбавляє розуму». Путін попросив уряд профінансувати програми з просування російської мови та багатонаціональної культури у СНД та у світі.
Після цього перейшов до констатації того, що Росія має і зобов’язана повернутися до системи міжнародних відносин, з якої її спробували викинути у 2014 та 2022 роках. «Треба працювати, щоби виробити контур безпеки в Євразії. Ми готові до діалогу із усіма зацікавленими країнами. Без суверенної, сильної Росії жодний міцний світопорядок неможливий». Також Путін дуже недвозначно натякнув, що безпеку в Європі мають гарантувати Росія та Китай.
За заявою Путіна, Москва прагне об’єднання глобальної більшості. «Зараз руйнуються багато монополій, стереотипів. До 2028 року країни БРІКС створюватимуть близько 37% глобального ВВП, а показник G7 опуститься до 26%. Багато колишніх монополій та стереотипів світової економіки руйнуються. Очевидно, розвиток відносин із країнами БРІКС та «Глобального Півдня» й надалі буде пріоритетом зовнішньої політики Росії». Зокрема, Путін вважає, що саміти Росія-Африка стали справжнім проривом і має намір розвивати цей напрямок.
«Економіка Росії минулого року зростала темпами вищими за світову, випередила держави «Великої сімки»», – заявив Путін. І тут же поставив амбітне завдання: «Можна сподіватися, що ми увійдемо в 4-ку найбільших економічних держав світу», до 2030 року обігнавши ВВП Японію (У 2000 році ВВП Росії був нижче ВВП Португалії).
«Росія будуватиме нову глобальну фінансову архітектуру на передовій технологічній базі, вільну від політичного втручання», – заявив Путін.
Після цього Путін перейшов до улюбленої теми: «Росія залишається країною з традиційними цінностями». Ця теза є однією з головних у нинішньому політичному порядку. «Росія була і залишається оплотом традиційних цінностей, і її вибір поділяють люди по всьому світу, у тому числі на Заході».
Звідси – пріоритет турботі про сім’ю як основу «традиційних цінностей». «Велика багатодітна родина має стати нормою», – заявив Путін. Російський президент говорив про стійке зростання народжуваності у найближчі 6 років. Серед першочергових проблем назвав невисокі доходи у сім’ях, говорячи про народжуваність. Рівень бідності має бути нижчим за 7%, а серед багатодітних знизити треба до 12%. Путін поставив завдання вдвічі скоротити до 2030 бідність серед багатодітних сімей РФ.
Після цього Путін оголосив про новий національний проект «Сім’я». Відповідно до проекту, регіонам з низькою народжуваністю виділять щонайменше 75 млрд. рублів, щоб вони наростити програми підтримки сімей. Кошти почнуть надходити з наступного року. Путін запропонував продовжити пільгову сімейну іпотеку до 2030 року. «Доступність соціальних контрактів буде розширено, на це потрібно додатково близько 100 млрд. рублів, вони передбачені. Запропоновано в 2 рази збільшити податкові відрахування при народженні другої та третьої дитини». Також Путін запропонував продовжити програму материнського капіталу до 2030 року. Виплата 450 тис. руб. на погашення іпотеки при народженні третьої дитини буде продовжено до 2030 року, – «гроші на це є».
Також Путін запропонував створити комплексну програму з охорони материнства та збереження репродуктивного здоров’я.
Другий національний проект, заявлений Путіним, – «Тривале та активне життя». Путін запропонував створити в РФ платформу, яка допоможе підтримувати та зберігати здоров’я протягом усього життя.
Він заявив, що в Росії знизилася кількість споживання алкоголю, особливо міцного (проте ці дані не співвідносяться з тими, які місяць тому оприлюднло ТАСС). Середня тривалість життя в РФ зараз 73 роки, а має бути не менше 78 років до 2030 року, надалі Путін вважає, що росіяни мають вийти на рівень «80+».
Згідно з заявою Путіна, наступного року понад 400 млрд рублів виділять на капітальний ремонт шкіл та дитячих садків у регіонах країни. Також він заявив, що «в найближчі 6 років на будівництво, ремонт та оснащення об’єктів охорони здоров’я додатково направимо понад 1 трильйон рублів».
Путін анонсував податкові відрахування при здачі норм ГТО та проходженні диспансеризації.
Третій заявлений національний проект – «Молодь Росії».
Путін доручив найближчими роками оновити чи відкрити медичні кабінети у школах, де це потрібно. Також він запропонував з 1 вересня 2024 року запровадити доплату 5 тисяч рублів на місяць для всіх радників директорів з виховання у школах та коледжах. Російський президент закликав протестувати нову модель оплати праці бюджетників у пілотних регіонах, а з 2026 року ухвалити остаточне рішення з цього питання для всієї країни.
Було внесено кілька конкретних пропозицій: з 1 жовтня 2024 року буде запроваджено виплату 5 тисяч рублів для всіх радників директорів з виховання у школах та коледжах; у малих населених пунктах, де мешкає менше 100 тисяч осіб, з 1 березня буде вдвічі збільшено виплати за класне керівництво та кураторство – до 10 тисяч рублів; 9 млрд рублів буде виділено на оновлення технічної бази у педагогічних вишах.
Цікаво, що Путін приділив важливу увагу механізму ЄДІ (єдиний державний іспит), який, на його думку, має вдосконалюватись. «Невідповідність у шкільній програмі та питань на іспиті змушує наймати репетиторів. Прошу уряд розібратися із цим», – заявив Путін. Він такж запропонував дати випускникам шкіл другий шанс перездати ЄДІ з одного з предметів до кінця приймальної кампанії до вишів. Очікується, що ця тема буде дуже популярною серед молодих росіян.
Навчальний процес має бути розрахований на нові завдання, що стоять перед суспільством. «Економіка Росії стає складнішою, технологічнішою, а значить більш стійкою. І навчальне навантаження на дітей має бути розумним і збалансованим», – вважає Путін.
Четвертий національний проект – «Кадри». І тут дуже широкий жест на адресу Сергія Кирієнка, який веде кадрову політику у Росії. Путін заявив, що нестача кадрів – один із ризиків для російської економіки: «Ризики для сталого економічного зростання Росії – дефіцит кадрів і технологій».
«З цього року в Росії розгорнули систему профорієнтації. Школярі мають ознайомитися із цехами, заводськими музеями тощо», – підкреслив російський президент. Сьогоднішні підлітки мають стати професіоналами своєї справи, які готові працювати в економіці XXI століття».
Путін запропонував побудувати щонайменше 40 студентських кампусів і виділити 400 млрд. рублів, планується зробити капремонт у 800 гуртожитків вузів. До 2028 року потрібно підготувати близько мільйона фахівців робітничих професій для високотехнологічних галузей.
Програму «Пріоритет 2030» продовжать на 6 років, на це виділять 190 млрд. рублів.
Також Путін заявив про плани запуску нових національних проектів у сфері технологічного розвитку.
«Наука це основа основ технологічного розвитку Росії» – заявив Путін. «Ми маємо більш ніж удвічі збільшити вкладення у дослідження та розробки, довівши їх до 2% ВВП до 2030 року. Повинні зрости надходження до цієї сфери та від приватного бізнесу. Не менш ніж удвічі», – заявив президент РФ. Він запропонував підвищити рівень оплати праці викладачів фундаментальних дисциплін у вишах.
Путін закликав знизити частку імпорту у ВВП до 17% до 2030 року. Минулого року цей показник був на рівні 19%. Одне з ключових завдань – підвищити продуктивність праці. Несировинний неенергетичний експорт РФ має збільшитись за 6 років на дві третини. «РФ не повинна виробляти все, але треба збільшити випуск споживчих товарів, ліків, транспортних засобів та інших продуктів. Росія має до 2030 року увійти до числа 25 країн-лідерів за кількістю промислових роботів. Потрібно впроваджувати цифрові технології управління, щоб підвищити продуктивність праці».
Путін має намір у найближчі шість років модернізувати не менше 10 млн. кв. м. виробничих площ. «До 2030 року не менше 40% середніх та великих підприємств у РФ потрібно охопити проектами щодо підвищення продуктивності праці» – заявив Путін.
Фонд розвитку промисловості докапіталізують на 300 млрд. рублів, повідомив Путін. Його націлять на підтримку високотехнологічних проектів. До 2030 року потрібно додатково створити у РФ не менше 100 технопарків, зазначив російський президент.
За словами Путіна, обсяг інвестицій у ключових галузях економіки РФ має скласти 70% до 2030 року.
Президент РФ закликав запустити «ощадний сертифікат» терміном більш ніж на 3 роки під вигідний відсоток. Можна буде розміщувати кошти на тривалий термін, а банки пропонуватимуть вигідніший відсотковий дохід. Ці гроші застрахують на суми до 2,8 мільйона рублів. Накопичені пенсійні накопичення обсягом 2 млн. 800 тис. руб. будуть застраховані державою.
Відповідальний бізнес має працювати у російській юрисдикції, не виводити гроші, вважає Путін. «Не треба туди вести, і не думатимемо, як дістати» — так Путін звернувся до бізнесу, маючи на увазі заморожені російські активи на Заході. Президент РФ закликав вкладатися в Росію. «Вкладати ресурси потрібно в Росію, у регіони, у розвиток компаній, у підготовку кадрів. Найнадійніший захист активів, капіталів російського бізнесу – наша сильна суверенна країна», – заявив Путін.
Також він оголосив про нові страхові гарантії та податкове відрахування на інвестиції громадян на фондовому ринку.
Путін закликав бізнес відмовитись від штучного дроблення бізнесу.
«Найнадійніший захист капіталу — наша сильна суверенна країна, зазначив Путін. І наголосив, що більшість підприємців дотримуються патріотичних позицій. Тут же було зроблено випад у бік силовиків: «Нікому не дозволено незаконно тиснути на бізнесменів, порушувати закон із корисливою метою» – зазначив Путін – «Ці люди забезпечують багатьох робочих місць».
У цьому процесі, на думку Путіна, покликання влади – допомагати.
Путін доручив Кабміну опрацювати параметри амністії для дрібних компаній, які були змушені використовувати схеми податкової оптимізації.
Він заявив, що тимчасовий мораторій на перевірки компаній дав свої результати. З 1 січня 2025 року президент пропонує повністю перейти на ризикоорієнтований підхід, закріпивши його законодавчо. Таким чином вдасться мінімізувати кількість перевірок. Діючий у Росії бізнес повинен мати гарантії недоторканності активів. Невеликий бізнес зможе раз на п’ять років брати кредитні канікули на півроку без погіршення кредитної історії.
Путін доручив з 2025 року передбачити поступове збільшення платежів для компаній, які переходять із спрощеної на загальну систему оподаткування.
Путін також оголосив про запуск ще одного, п’ятого, нацпроекту «Економіка даних» з бюджетом 700 млрд. рублів. Він доручив передбачити заходи підтримки для компаній та стартапів, які працюють з Big Data, що створюють програмне забезпечення. На думку Путіна, в Росії потрібно нарощувати обчислювальні ресурси. До 2030 року сукупна потужність вітчизняних суперкомп’ютерів має бути збільшена щонайменше в 10 разів. Також Росія направить 116 млрд. рублів на розвиток свого супутникового угруповання.
Говорячи про ті чи інші сектори економіки, Путін зазначив, що в Росії активно розвивається сільське господарство. Зокрема, країна стала світовим лідером із виробництва пшениці. Уряд продовжить розвиток села, особливу увагу приділять прибережним регіонам.
Було заявлено, що потрібно знизити боргове навантаження суб’єктів РФ. Путін запропонував списати 2/3 заборгованості з бюджетних кредитів у регіонів. За попередніми підрахунками, це дозволить зберегти близько 200 мільярдів рублів щорічно з 2025 по 2028 рік. Кошти, які регіони повертають до бюджету Росії за кредитами, Путін запропонував знову спрямовувати на розвиток суб’єктів. Він доручив продовжити на 6 років програми підтримки 10 регіонів, що «відстають».
«У 2021 році в Росії запустили програму інфраструктурних бюджетних кредитів. Потім програму розширили. Регіони відзначають високу ефективність цього механізму. Починаючи з 2025 року, нарощуватимемо портфель структурних кредитів у регіонах не менш ніж на 250 мільярдів рублів щороку», – заявив Путін.
Він також запропонував вивчити підходи до модернізації фіскальної системи. «Необхідний більш справедливий розподіл податкового навантаження. Також треба закрити всілякі лазівки, які компанії використовують для уникнення оподаткування», – заявив Путін. «Потрібно продумати більш справедливий розподіл податкового навантаження у бік тих, хто має вищі корпоративні та особисті доходи». Путін запропонував зафіксувати основні податкові параметри до 2030 року та запровадити в РФ диференційовану систему оподаткування. Він також доручив модернізувати податкову систему та зафіксувати її у новому вигляді до 2030 року. Схоже, натяк на прогресивну шкалу оподаткування.
Також президент запропонував розробити майстер-плани для 200 міст Росії.
Путін подякував представникам місцевої влади, особливо тим, які знаходяться неподалік від зони бойових дій.
У сфері культури Путін заявив, що потрібно відремонтувати не менше 1000 об’єктів культурної спадщини. Він запропонував розширити програму Пушкінська карта, а також заявив, що з 2025 року запустять програму Земський працівник культури. Путін доручив опрацювати нормативну базу у сфері охорони об’єктів культурної спадщини, сформувати програму їх збереження терміном на 20 років. За 6 років буде направлено понад 100 млрд. рублів на просвітницькі, освітні, історичні проекти у кіно, інтернеті та соцмережах.
З інших ініціатив російського президента:
- Путін запропонував формувати не лише трирічний бюджет, а й шестирічний фінансовий план.
- У Росії продовжать спеціальні іпотечні програми для жителів Арктики та Далекого Сходу, Донбасу та «Новоросії». Іпотеку під 2% зможуть отримувати учасники та ветерани [так званої] «СВО».
- Путін доручив запустити нову програму розселення аварійного житла.
- Понад 4,5 трлн. рублів буде направлено до 2030 року на модернізацію ЖКГ (включаючи приватні кошти).
- Буде виділено 150 мільярдів рублів на програму оновлення громадського транспорту.
- Камчатку та низку інших регіонів газифікують за допомогою ЗПГ.
- Садівницькі товариства будуть включені до програми соціальної газифікації.
- У плані екології Путін доручив удвічі зменшити забруднення водних об’єктів Росії. Також Путін заявив про необхідність до 2030 року сортувати всі тверді відходи та не менше чверті використати вдруге. Він заявив, що з 2021 року у Росії відновлюється більше лісів, ніж вирубується. Оголосив про створення Фонду екологічних та природоохоронних об’єктів з обсягом 1 млрд. рублів.
- Путін закликав підвищити зарплати спеціалістів, які працюють у сфері охорони навколишнього середовища. За його словами, завдання, які вони вирішують, є дуже важливими, а доходи — невеликими.
- Жителі північних та далекосхідних територій отримуватимуть субсидії на опалювальне обладнання, на це виділять 32 млрд. рублів, повідомив Путін.
- До 2030 року у всіх національних парках країни влада має намір створити інфраструктуру для екологічного туризму. Реалізація федерального проекту «Чиста вода» буде продовжена, проблема постачання якісної питної води залишається надзвичайно актуальною для багатьох міст і сільських поселень Росії.
- У плані авіаційних перевезень Путін заявив, що авіаперельоти в РФ мають стати доступнішими. РФ направить 250 млрд. рублів на розвиток аеропортової мережі. За шість років необхідно провести модернізацію інфраструктури щонайменше 75 аеропортів. «Має відновити і повітряний парк за рахунок вітчизняних літаків. Вони мають відповідати всім сучасним вимогам. Складне завдання купували надто багато за кордоном. а своє виробництво не розвивали», – наголосив Путін. Інтенсивність пасажирської авіації до повинна зрости в 1,5 рази до 2030 року.
- Також Путін заявив, що перший високошвидкісний залізничний маршрут між Москвою та Петербургом пройде через Твер та Великий Новгород. Потім прокладуть магістралі на Урал та Білорусь, а також на інші затребувані напрямки.
- У 2024 році трасу М12 продовжать до Єкатеринбурга, а у наступному — до Тюмені. У перспективі цей шлях пройде через всю країну. Путін доручив Кабміну надати схему фінансування будівництва траси «Джубга-Сочі».
- Путін доручив розібратися з чергами на прикордонних пунктах, час огляду не повинен перевищувати 10 хвилин.
- До 2030 року туристичний потік у Росії має подвоїтися.
На завершення виступу Путін знову повернувся до теми [так званої] «СВО». Він заявив, що постійно зустрічається з її учасниками: «Такі, безперечно, не відступлять, не підведуть і не продадуть». Путін закликав просувати в різних сферах учасників [так званої] «СВО»: у бізнесі, владі, громадській діяльності.
Президент РФ заявив, що слово «еліта» багато в чому себе дискредитувало: «Справжня, справжня еліта – ті, хто служить Росії, трудівники і воїни, які справою довели свою відданість Росії». «Виконання всіх намічених планів сьогодні прямо залежить від солдатів, офіцерів, добровольців, усіх, хто бореться на фронті».
Путін оголосив про кадрову програму «Час героїв» для учасників так званої «СВО». Програму запустять з 1 березня. «Учасники бойових дій зможуть у пріоритетному порядку здобути вищу освіту у провідних вишах РФ. Також вони отримуватимуть пріоритетне просування по службі при прийомі на військові курси, до училищ та військових академій, заявив Путін. Учасники [так званої] «СВО» мають виходити на провідні ролі: очолювати регіони, найбільші вітчизняні проекти. Таким чином, у Росії буде сформовано новий «стан» – «ветерани СВО», які у перспективі стануть опорою президентської влади. Таким людям можна передати в майбутньому і довірити Росію», – заявив Путін. І відразу звернувся до міністра оборони: «Прошу Міноборони підтримати прагнення офіцерів брати участь у новій кадровій програмі».
Путін доручив затвердити усі нацпроекти до кінця 2024 року.
Російський президент подякував колегам з уряду, відомств, регіонів, які всі ці роки ретельно вибудовували систему.
На завершення Путін знову звернувся до патетики: «Вірю в наші перемоги, успіхи у майбутнє Росії. Ми одна велика сім’я, ми разом і тому все зробимо так, як хочемо, плануємо і мріємо».
За результатами Послання Володимира Путіна можна зробити такі висновки:
- Путін залишається вірним консервативної ідеології із серйозним акцентом на соціальну специфіку (так званий соціал-консерватизм, прихильниками якого також є Дональд Трамп, Реджеп Тайіп Ердоган та інші);
- високий рівень витрат за нові національні проекти вимагатиме кардинальної переорієнтації економіки, тобто найближчим часом істотно реформуватиметься економічна модель РФ – насамперед з допомогою недопущення відпливу капіталу та стимулювання розвитку внутрішнього ринку;
- програма суперамбітна, а тому її слід уважно вивчати – у тому числі при розробці українських моделей протистояння російській агресії;
- транзит влади, про який йшлося останнім часом у Росії, починатиметься не стільки з верхнього ешелону, скільки із середньої ланки, і значну роль у цьому процесі відіграватимуть «нові еліти», які формуватимуться з-поміж людей, що пройшли через бойові операції в Україні;
- після виборів російська влада пройде через серйозні чистки;
- дуже серйозні претензії пролунали на адресу Антона Силуанова та Ельвіри Набіулліної;
- завуальовані компліменти президент відпустив на адресу Сергія Чемезова, Максима Орешкіна, Сергія Нечаєва, Сергія Кирієнка, Дениса Мантурова, Кирила Дмитрієва, Дмитра Патрушева, Максута Шадаєва, Марата Хуснулліна, Юрія Трутнєва, Олександра Новака, Володимира Мединського. Їхні тези лягли в основу Послання. Очевидно, таким чином Путін натякнув, хто може після виборів увійти до складу уряду чи залишитись у ближньому колі.