На тлі чергового візиту Олександра Лукашенка до Росії та його участі у Вищій державній Раді Союзної Держави, яка регулярно проводитиметься за участю двох президентів, помітно активізувався суспільний інтерес й до самих інтеграційних процесів між Москвою та Мінськом.
Незважаючи на те, що самі інтеграційні процеси активно проводилися протягом усього 2023 року, особливого розголосу у ЗМІ вони не набували. Більше того, на тлі чуток про замороження ідеї Союзної Держави, які розповсюджується низкою джерел, багато аналітиків почали розглядати відносини між Росією та Білоруссю крізь призму більш прохолодної та обережної взаємодії.
Варто нагадати, що в попередніх матеріалах ми неодноразово прогнозували можливість завершення процесу повної реалізації Союзної Держави на початку 2024 року. Останні активності, що спостерігаються на різних рівнях, демонструють, що такий сценарій має всі шанси на реалізацію.
Водночас, Олександр Лукашенко не припиняє спроби сформувати більш вигідні для себе позиції з низки економічних та політичних питань. У цьому контексті можна було спостерігати його регулярні тертя з керівниками російських регіонів, які протягом останніх двох років активно відвідували Мінськ з метою обговорення можливої кооперації з тих чи інших питань.
У цьому матеріалі Ascolta аналізує актуальну ситуацію навколо Союзної Держави, а також розглядає перспективи подальшої інтеграції крізь призму взаємин на регіональному рівні.
This Content Is Only For Subscribers
У контексті поглиблення відносин між Російською Федерацією та Республікою Білорусь необхідно детальніше розглянути інтеграційні дії на рівні окремих регіонів та суб’єктів Федерації у взаємодії з державними структурами Білорусі. Починаючи з 2014 року активно використовується такий інструмент, як Форум регіонів Росії та Білорусі (25 січня 2024 року відбувся вже одинадцятий форум). Особливо інтеграційні процеси посилилися після початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. Для Росії прямі контакти Мінська та окремих регіонів розглядалися як форма більш тісного залучення Білорусі до загальноросійських процесів – зокрема соціально-економічні. Після зустрічі Володимира Путіна та Олександра Лукашенка у Санкт-Петербурзі (25 липня 2022 року) було ухвалено рішення посилити взаємодію між Росією та Білоруссю не лише на рівні керівництва держав, а й на рівні регіонів.
У Білорусі навіть виникло поняття «губернаторський четвер» – найчастіше зустрічі Олександра Лукашенка з губернаторами російських областей та главами республік проходять у четвер, їм приділяється серйозна увага з боку засобів масової інформації.
28 липня 2022 року з візитом до Мінська прибув губернатор Пермського краю Дмитро Махонін (у губернатора білоруське коріння – його предки були вислані до Пермі з Могилівської області за часів сталінських репресій). Сторони фактично констатували наявність спільних інтересів – насамперед білоруської сторони. Товарообіг між Білоруссю та підприємствами Пермського краю у 2021 році становив близько 500 мільйонів доларів. Регіон – один з найбільш індустріально розвинених у Росії, займає 10 місце за індексом економічного потенціалу. Махонін привіз у Мінськ представників десяти компаній – від виробництва засобів індивідуального захисту до фахівців у сфері IT. Розмова йшла насамперед про кооперацію з білоруськими підприємствами (особливо у сфері машинобудування). Перм виявила зацікавленість у закупівлі ліфтового обладнання білоруського виробництва. Також йшлося про відкриття прямого авіасполучення Мінськ – Перм.
8 жовтня 2022 року Мінськ відвідав губернатор Мурманської області Андрій Чібіс. Лукашенко констатував, що «За підсумками першого півріччя обсяг торгівлі зріс майже на 23%, насамперед за рахунок постачання з Мурманської області: імпорт збільшився на 35%, а білоруський експорт упав на 20%: «Дисбаланс ми можемо вирівнювати, і головне є чим вирівнювати». Білоруський президент не приховував, що зустріч Лукашенка з Чібісом – ініціатива Путіна (пряма промова Лукашенка: «Співпраця Білорусі та Мурманської області у сфері логістики підтримує і російський Президент. Він мене запитав: «Ти хочеш і в Мурманській області працювати?» Я говорю: «Неодмінно. В один кошик яйця не кладуть». Каже: «Ми дуже в цьому зацікавлені і підтримуємо»).
Головний інтерес, який виявив губернатор Мурманської області, стосувався постачання автомобілів Мінського автомобільного заводу для потреб шахт регіону. Йшлося про придбання 45 автомобілів. Для Білорусі важливим моментом є переорієнтація частини експортних вантажів, зокрема калійних добрив у порти Мурманської області.
15 жовтня 2022 року Мінськ відвідав губернатор Челябінської області Олексій Текслер. Йшлося про допомогу російським підприємствам у процесі імпортозаміщення, а також про кооперацію у сфері машинобудівної галузі. По суті, домовилися про більш тісну співпрацю Челябінського тракторного та Мінського тракторного заводів, а також Мінського автомобільного заводу (автомобілі МАЗ) та Челябінського автомобільного заводу (автомобілі «Урал»). За даними Ascolta, всі чотири підприємства заплановано перевести в режим максимального сприяння випуску військової техніки.
13 квітня 2023 року Мінськ відвідав раїс Татарстану Рустам Мініханов. Його візит був пов’язаний із особистим проханням Володимира Путіна. Йшлося насамперед про можливості доступу Російської Федерації (татарських фірм) до видобутку калійних добрив на території Білорусі (по цьому питанню не домовилися). Також було обговорено питання торгівлі, розвитку співробітництва у сфері IT-технологій, промисловості, будівництва.
18 квітня відбулася зустріч Лукашенка із «головою» «ДНР» Денисом Пушиліним. Ця зустріч була організована заступником глави Адміністрації президента РФ Сергієм Кирієнком. Говорили про можливу допомогу Донбасу з боку Білорусі. Але реальне значення цієї зустрічі полягало в тому, щоб «прив’язати» Лукашенка до донбаського кейсу та показати, що Білорусь фактично визнала «входження» Донецької області до складу Російської Федерації.
20 квітня 2023 року Лукашенко прийняв губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова. Олександр Лукашенко під час зустрічі заявив: «У нас буде велика робота щодо зміцнення нашого союзу Білорусі та Росії, який сьогодні є оплотом свободи та правди на просторі СНД та за його межами. І величезний внесок у це зміцнення наших союзницьких відносин роблять регіони Російської Федерації. Часто говорю: не було б наших зв’язків із регіонами Росії, не було б і нинішніх відносин». Основний інтерес, який виявляє Білорусь до Санкт-Петербурга – можливість використання портових споруд та потужностей на Балтиці.
16 травня 2023 року відбувся візит до Мінська губернатора Володимирської області Олександра Авдєєва. Під час зустрічі було наголошено, що товарообіг між Володимирською областю та Білоруссю у 2022 році перевищив 400 млн доларів (що на 20% більше, ніж у 2021 році). Знову ж таки: йшлося про кооперацію у сферах IT-технологій та оборонних замовлень.
5 червня у Мінську побував губернатор Калінінградської області Антон Аліханов (це був третій візит Аліханова до Білорусі у статусі губернатора). Насамперед обговорювалися питання блокади транспортних коридорів з боку Литви та Латвії. З погляду Росії візит Аліханова був символічним: якраз на порядок денний вийшло питання конфронтації з країнами Балтії через Сувалкський коридор, і зустріч Алиханова з Лукашенком мала стати своєрідним елементом гри на нервах. Під час зустрічі Лукашенко заявив: «Прійнята Заходом у 2022 році безпрецедентна спроба обмежити наше спілкування з вами, вільний рух вантажів залізничним та автомобільним транспортом як з Росії, так і з Білорусі була приречена на провал. Хоч би як нас намагалися розділити штучними бар’єрами, не вийде. Але це небезпечно. Це вже економічна війна. І не лише економічна. Яку нам безумці ці відомі намагаються оголосити. Потім нехай не ображаються. До того ж, ми ж нікому не загрожуємо. Ми просто дотримуємося наших інтересів – Білорусі та Росії. Поки що важко, але вдається терпіти всі ці витівки. Але нескінченно це продовжуватися не може. І тому керівництво балтійських держав має це чудово розуміти. Ми ці труднощі долаємо».
Наступного дня, 6 червня, Лукашенко прийняв губернатора Приморського краю Олега Кожем’яко. Під час зустрічі було обговорено питання, пов’язані з російсько-білорусько-китайськими відносинами, а також з постачанням продовольства з Білорусі на Далекий Схід.
28 червня, під час Десятого форуму регіонів Російської Федерації та Білорусі в Уфі, Лукашенко звернувся до учасників з вітальною промовою: «Навіть у найскладніші для Білорусі та Росії часи контакти на рівні регіонів активно розвивалися. Це допомогло нам вистояти в умовах розвалу державності та розриву усталених економічних зв’язків після розпаду великої країни. І зараз міцні відносини допомагають нам тримати новий удар з боку Заходу по всіх напрямках: економічному, політичному, ідеологічному, інформаційному, культурному та іншим… Вважаю, рішення російської сторони розширити географію форумів, наблизивши їх до різних суб’єктів Російської Федерації, правильним. Воно дає можливість максимально розкрити переваги своїх регіонів, наочно продемонструвати їхній економічний потенціал. Для нас важливо, щоби навіть за тисячі кілометрів від нашої країни росіяни знали ще більше про Білорусь, чітко бачили перспективу білорусько-російського партнерства».
15 серпня Лукашенко провів робочу зустріч із губернатором Томської області Володимиром Мазуром. Він зазначив, що Томська область – одна з найважливіших для Білорусі у стратегічному плані? За перше півріччя 2023 року обсяг взаємної торгівлі вдалося збільшити на 33%, порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Але при цьому було поставлено завдання збільшити товарообіг у 2–3 рази. Лукашенко у свою чергу запевнив: «Переконаний, разом нам під силу створювати найпередовіші технології, усуваючи нашу залежність від заходу. Якщо ми пообіцяємо щось і домовимося про щось, білоруси обов’язково це виконають».
29 серпня відбулася зустріч із губернатором Тамбовської області РФ Максимом Єгоровим. Було зазначено, що товарообіг між Білоруссю та Тамбовською областю становив 178 млн доларів. Основний діалог вівся навколо питань спільних проектів та промислової кооперації. Лукашенко заявив, що «Час змушує нас активніше переходити від простого товарообміну до розвитку виробничо-коопераційної співпраці, концентрувати зусилля на імпортозаміщенні. Це дозволить забезпечити технологічну незалежність та безпеку». Обговорювалися постачання білоруської техніки, у тому числі пасажирського транспорту («Готові постачати також пасажирську техніку, у тому числі автобуси на газомоторному паливі, тролейбуси, електробуси з потрібними характеристиками»). Розглянуто варіант співробітництва на базі АТ «Тамбовспецмаш» (на користь оборонної галузі). Визнано корисним обмін досвідом у галузі сучасних агротехнологій та переробки сільгосппродукції з питань селекційної роботи та племінної справи, підготовки кваліфікованих кадрів для агропромислового комплексу. Також було ухвалено рішення про обмін учнівською молоддю та досвідом щодо впровадження навчальних програм.
19 вересня відбулася зустріч Лукашенка із губернатором Краснодарського краю Веніаміном Кондратьєвим. Лукашенко та Кондратьєв давно знайомі, мали чимало зустрічей. За словами Лукашенка, «Кубань ми розглядаємо як ключовий регіон, де ми маємо «заземлитися». Було наголошено, що за підсумками 2022 року товарообіг між регіоном та Білоруссю зріс на 60% і склав 557 млн. доларів. Кондратьєв наголосив на зацікавленості у розвитку відносин з такими підприємствами, як МТЗ, Пінськдрев, Могилевліфтмаш та інші. Обговорили низку коопераційних проектів у галузі агропромислового комплексу.
26 вересня Лукашенко зустрівся із губернатором Ленінградської області Олександром Дрозденком. У 2022 році взаємна торгівля Білорусі та Ленінградської області склала $834,1 млн. При цьому Лукашенко поставив завдання підняти цю цифру до мільярда доларів. «Ми дуже хотіли б зробити в Росії насамперед ставку на ваш регіон. З Ленінградською областю ми маємо зразково-показові відносини. І ефективність треба мати більшу. У ході попередньої зустрічі ми позначили мету – вийти на заповітний мільярд у торгівлі. Для цього в річному обчисленні обсяги поставок мають збільшитися приблизно на п’яту частину – на 20 відсотків. Гадаю, здійсненне завдання в нинішній ситуації, і мільярдом ми точно не обмежуватимемося. Це лише умовний орієнтир для нас», – сказав Лукашенко. Область його залучає насамперед через транспортно-логістичні можливості, що дозволяють транспортувати продукцію за кордон морським шляхом. «З Вашою допомогою ми переорієнтували логістику, і наші виробники знову мають змогу торгувати в Азії, Латинській Америці, Близькому Сході та Африці. Ми будемо цей напрямок зміцнювати. Для багатьох західних політиків стало справжнім відкриттям, що світ набагато ширший за їхні вузькі уявлення про нього», – сказав президент Білорусі.
5 жовтня Мінськ відвідав губернатор Ульянівської області Олексій Руських. Лукашенко говорив із ним про «промислову сферу з акцентом на наукомісткі технології», у тому числі й про кооперацію в галузі літакобудування (літаки для регіональних перевезень).
9 жовтня до Мінська прибув губернатор Новосибірської області Андрій Травніков у супроводі голови АТ «Російський експортний центр» Вероніки Нікішиної. Під час зустрічі Олександр Лукашенко заявив: «Впевнений, що Ваш візит до Білорусі відкриє нову сторінку у співпраці білоруських та російських регіонів, а можливості тут, як Ви самі переконаєтеся, ближче дізнавшись про нашу країну, величезні. Обсяг торгових операцій минулого року становив майже півмільярда доларів. Цифра солідна, але треба розібратися, чому сьогодні ми помітно відстаємо від минулорічних показників. Пропоную спільно попрацювати над тим, щоб збалансувати нашу торгівлю. Напрямів і можливостей для взаємовигідного співробітництва достатньо».
Лукашенко не приховував, що у взаєминах з Новосибірською областю на перший план виходять питання взаємодії у військово-технічній сфері: «Є взаємодія, плани та проекти, але це все, на мій погляд, треба прискорювати та наповнювати конкретикою. Наприклад, можемо об’єднати наші зусилля в перспективних дуже важливих напрямках – штучного інтелекту та безпілотних авіаційних систем з урахуванням завдань з імпортозаміщення та забезпечення технологічного суверенітету з прицілом на випереджальний розвиток».
19 жовтня Білорусь відвідав губернатор Мордовії Артем Здунов. У 2022 році сторони досягли рекордного товарообігу – майже $90 млн. Але вже за підсумками восьми місяців 2023 року помітно перевищили його – темп зростання становив майже 300%, або $115,7 млн. «Причому це далеко не межа. Ресурсів для подальшого розвитку в цьому плані ми маємо достатньо», – переконаний Лукашенко. Він особливо подякував керівнику Мордовії за оперативно надану допомогу у постачанні для потреб «Білоруськалію» та інших білоруських підприємств залізничних вагонів. Лукашенко наголосив на зацікавленості білоруської сторони у співпраці з компанією «Рузхіммаш» щодо розвитку ливарного виробництва та випуску обладнання для хімічної промисловості. Йшлося також про готовність Білорусі поділитися досвідом та технологіями використання вторинних ресурсів, включаючи синтетичне РДФ-паливо, для отримання теплової енергії.
26 жовтня відбулася зустріч Олександра Лукашенка з губернатором Вологодської області Олегом Кувшинніковим (що цікаво: Кувшинніков через чотири дні після зустрічі з Лукашенком подав у відставку з посади губернатора). Під час зустрічі Лукашенко заявив, що «У зв’язку з домовленостями з президентом Росії Уряд Білорусі отримав гранично чітку установку максимально активно відпрацьовувати коопераційні проекти з регіонами Росії. Ця діяльність вже дає свої результати. За підсумками минулого 2022 року досягнуто рекордних цифр товарообігу між нами. Близько 680 мільйонів доларів». За обсягом товарообігу Вологодська область знаходиться на 13-му місці в рейтингу російських регіонів. Було проговорено посилення співробітництва у таких напрямках: промислова кооперація, постачання техніки та обладнання, агропромисловий комплекс, освіта.
8 листопада Лукашенко зустрівся із губернатором Ставропольського краю Володимиром Володимировим. Наголошуючи на співпраці з регіоном, Лукашенко зазначив: «Успіхи, безумовно, є. Про це красномовно свідчать цифри торгової статистики. За підсумками минулого року товарообіг зріс на понад 75 відсотків. Результати 8 місяців цього року вселяють оптимізм: 130 відсотків зростання до рівня минулого року. Проте я вважаю, що ми досі не задіяли значної частини нашого потенціалу для розширення співпраці». У розмові з Володимировим Лукашенко заявив: «Ми вирішили серйозніше закріпитися на півдні Росії, який має переважно сільськогосподарську спеціалізацію економіки, та створити у Ставропілля мультибрендовий торгово-сервісний центр. Він дозволить вашим аграріям і комунальникам краще познайомитися з усім асортиментом продукції білоруських виробників, придбати без зайвих посередників машини, що цікавлять, своєчасно отримати професійні сервісні послуги. Також Лукашенко запропонував відновити пряме авіасполучення між Мінськом та Мінеральними Водами.
18 листопада 2023 року Олександр Лукашенко зустрівся з губернатором Московської області Андрієм Воробйовим. Лукашенко зокрема зазначив, що «Столичний регіон – наш стратегічний партнер. Він посідає перше місце серед суб’єктів федерації з обсягу торгівлі. За 10 місяців цього року товарообіг збільшився майже на чверть і перевищив 9 мільярдів доларів. Це значне досягнення з урахуванням високої бази та суттєвого зростання минулого року. За прогнозами, цього року він буде помітно вищим за 10 мільярдів доларів. Торгівля йде практично у всій номенклатурі товарів». При цьому Лукашенко зазначив: «Дилерство та торгівля – це добре. Але вони надто залежать від поточної кон’юнктури. Ви, як досвідчена людина, добре знаєте, що завданням будь-якого керівника є створення гарантій працевлаштування та благополуччя для людей. З цією метою нам потрібен серйозний доробок у вигляді виробництва власної продукції з високою доданою вартістю на спільних підприємствах».
Таким чином, практично у всіх зустрічах з губернаторами регіонів Російської Федерації йшлося про кооперацію, про створення спільних підприємств, про взаємопроникнення технологій, єдині стандарти та про спільний пошук ринків для продукції. Здебільшого йшлося про кооперацію у сфері ВПК, високих технологій, агропромислового комплексу, туризму та машинобудування. 80% губернаторів, які відвідали Мінськ, тією чи іншою мірою пов’язані з головою корпорації «Ростех» Сергієм Чемезовим, що не випадково: по-перше, йдеться про зміцнення зв’язків у сфері військово-технічного співробітництва, по-друге, прем’єр-міністр Білорусі роман Головченко – ставленик Чемезова, виходець із системи ВПК. Якщо спочатку візити губернаторів до Білорусі організовувалися Адміністрацією президента Республіки Білорусь, то починаючи з квітня 2023 року це питання почало займатися Чемезовим за погодженням між двома президентами – Лукашенком і Путіним.
Таким чином, можна говорити, що має місце поступова «повзуча інтеграція» Білорусі в єдиний загальноросійський ринок та єдиний економічний простір. Якщо у 2014 році Лукашенко скаржився, що Росія насправді не виконує своїх зобов’язань щодо єдиного ринку та Союзної Держави, то тепер процес поглинання йде активніше, а інтеграція стає дедалі виразнішою.
У той же час важливо відзначити, що починаючи з листопада 2023 візити керівників російських регіонів практично повністю зупинилися, втративши свою регулярність. Джерела Ascolta зазначають, що це пов’язано не лише із затяжним періодом новорічних свят, а й із наявністю серйозних розбіжностей, які значною мірою блокують посилення співробітництва в рамках Союзної Держави. Не виключено, що нова зустріч Лукашенка з Путіним, що відбулася 29 січня у Санкт-Петербурзі, була організована з метою пошуку нових точок дотику та відновлення інтеграційних процесів.
Варто припустити, що найближчим часом може бути озвучена офіційна заява про остаточне створення Союзної Держави на всіх рівнях. Однак важливо враховувати два ключові фактори, що впливають на цей процес. По-перше, йдеться про парламентські вибори у Білорусі, які мають відбутися 25 лютого. Головне питання полягає в тому, чи погодиться Лукашенко проведення всіх необхідних процедур через старий склад парламенту, який уже через місяць втратить свою легітимність, чи воліє перекласти цю відповідальність на новий склад парламенту. По-друге, йдеться про бажання Путіна продемонструвати чергову «велику перемогу» напередодні президентських виборів, які відбудуться вже 17 березня.
