Росія за тиждень (15.01-21.01)

1. Телефонна розмова Володимира Путіна з Нарендрою Моді

У понеділок, 15 січня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Згідно з офіційними заявами сторін, Путін та Моді обговорили питання розвитку російсько-індійських відносин особливо привілейованого стратегічного партнерства. Акцент було зроблено на практичній взаємодії в таких галузях, як торговельно-економічна та науково-технічна кооперація, енергетика, транспорт та логістика, співробітництво на Далекому Сході Росії.

Зазначається, що сторони висловили зацікавленість у подальшій активізації взаємовигідних двосторонніх зв’язків та побажали один одному успіхів на майбутніх виборах – президентських у Росії та парламентських в Індії. Також обговорювалися питання, пов’язані з БРІКС та головуванням Росії у цій організації.

Підсумки/прогнози:

Враховуючи значення Індії для Росії та її зовнішньої політики, кожен контакт Моді та Путіна викликає пильний інтерес – у тому числі у Пекіні та у Вашингтоні. У цій ситуації дзвінок мав справді робочий характер, викликаний питаннями функціонування БРІКС та інших міжнародних структур, у яких беруть участь Росія та Індія. Також важливо було зрозуміти принциповість позицій двох сторін з питань, що стосуються таких тем, як активізація дій США та Великобританії на Близькому Сході, ціни на енергоносії, нестабільність у регіоні через взаємини Ірану та Пакистану (Індія опосередковано підтримала Іран).

Тим більше, на тлі «контрольованої» (імовірно) ескалації між Іраном та Пакистаном, можна припустити, що Індія вкрай зацікавлена як у розумінні спільних позицій основних гравців у регіоні, так і потенційному формуванні умовної коаліції, яка і так перебуває на боці Індії, хоч і вимагає додаткового посилення. Росія в даному випадку активно використовує свою позицію «вирішального голосу» у регіональній грі.

2. Зустріч Володимира Путіна з міністром закордонних справ КНДР Цой Сон Хі

У вівторок, 16 січня, Володимир Путін провів зустріч із Міністром закордонних справ КНДР Цой Сон Хі, яка перебувала у Москві з робочим візитом. Примітно, що жодна зі сторін не опублікувала детальних подробиць про хід зустрічі та її результати. При цьому відомо, що з російської сторони у зустрічі взяли участь Міністр закордонних справ Сергій Лавров та помічник Президента Юрій Ушаков. Також після зустрічі Путіна з Цой Сон Хі з’явилася інформація про те, що найближчим часом російський президент планує відвідати КНДР.

Підсумки/прогнози:

Візит міністра закордонних справ КНДР до Москви передує поїздці Путіна до Пхеньяна (12 лютого). Саме тому візит мав церемоніальний характер – для обговорення всіх деталей та кола питань, які будуть підняті під час візиту. Очікуваний візит Путіна до КНДР стане першим із 2000 року. Безумовно, від нього варто очікувати низки важливих наслідків, які, мабуть, не обмежуватимуться лише посиленням військової співпраці.

В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відбуваються справді фундаментальні зміни. Події останніх років демонструють, що центр геополітичних та економічних відносин дедалі більше демонструє крен у бік Азії та Близького Сходу. У цьому випадку гра Путіна – це спроба стати умовним «не першим, але й не другим» у регіоні. На тлі низки держав з більш міцною економікою та промисловим потенціалом це завдання є практично нереальним, проте посилення зв’язків з умовними державами-ізгоями може дати свій результат.

3. Нарада з членами уряду

У середу, 17 січня, у режимі відеоконференції відбулася нарада Володимира Путіна з урядовцями. Однією з головних тем наради стала недавня подорож Путіна на Далекий Схід (про неї ми писали в попередньому дайджесті). Також з доповіддю про підсумки розвитку економіки Росії за 2023 виступив Міністр економічного розвитку Максим Решетніков.

Ключові тези:

• Путін: «Гарні показники продемонстрували промислове виробництво, будівництво, сільське господарство, туризм, вантажообіг зріс. Що стосується будівництва, ми кілька разів поверталися до цього питання, на мою думку, 110,1 мільйона квадратних метрів введення житла у нас відбулося. Це, звичайно, абсолютний рекорд, нічого подібного в історії Росії поки що не було. Хочу будівельників із цим привітати. Це дуже добрий показник».

• Путін: «Щоправда, є й виклики: інфляція – 7,4 відсотка. Дуже розраховую на те, що спільними зусиллями за участю Банку Росії, зрозуміло, нам вдасться підійти до вирішення цього завдання.

• Решетников: «Ще у 2021 році Світовий банк визначив Росію п’ятою економікою у світі та найбільшою в Європі за паритетом купівельної спроможності. За підсумками 2022 року ми впевнено зберігаємо ці позиції, і це незважаючи на те, що розрахунки Світового банку базуються на ранніх оцінках зростання нашої економіки за 2021 та 2022 роки».

• Решетников: «Першу оцінку зростання економіки за 2023 рік ми очікуємо в середині лютого, як я сказав, на рівні 3,5 відсотка рік до року, як ми наприкінці року вже й оцінювали. Ми трохи нижче, звичайно, трохи консервативніші, але зараз оцінюємо на рівні 3,5 відсотка. Але якщо масштаб наступних уточнень буде порівнянний з попередніми роками, а, за нашими непрямими оцінками, він точно буде не меншим, то підсумкова оцінка зростання може становити близько 4 відсотків, я маю на увазі, за 2023 рік зростання економіки».

• Решітніков: «Зростання реальних доходів населення. За три квартали 2023 року вони зросли на 4,4 відсотки. При цьому заробітні плати за 10 місяців зросли у реальному вираженні, як Ви зазначили, на 7,7 відсотка, якщо в номіналі дивитися – там понад 13 відсотків».

• Решетников: «Споживчий та інвестиційний попит задовольняється зростаючим виробництвом у країні. Загалом промисловість за 11 місяців зросла на 3,6 відсотка, а обробний сектор промисловості показав зростання суттєво вище – плюс 7,5 відсотка».

• Чекунков (Міністр з розвитку Далекого Сходу та Арктики): «Уряд Росії розпочав вироблення рішень з усіх питань, які люди піднімали під час Вашої поїздки на Чукотку та Хабаровський край. В Анадирі багатодітна сім’я поставила питання, яке хвилює багатьох батьків на Далекому Сході, про можливість поширення на Чукотку програми підтримки багатодітних сімей, яка з 2023 року реалізується в Приморському краї, коли при народженні третьої чи наступної дитини сім’я може зменшити іпотеку на 1 мільйон рублів. Це дієвий захід, він допомагає багатодітним сім’ям швидше вирішити житлове питання».

• Чекунков: «За минулий рік вантажообіг автомобільних пунктів пропуску на Далекому Сході збільшився більш ніж удвічі, на 115 відсотків, залізничних – зріс на 30 відсотків, обіг контейнерів зріс на 22 відсотки. Для обробки вантажів ведеться модернізація пунктів пропуску. До кінця 2026 року в рамках державних програм Мінтрансу Росії буде модернізовано 29 пунктів пропуску. У рамках розвитку всієї транспортно-логістичної галузі Далекому Сході реалізуються 485 інвестиційних проектів загальним обсягом майже 900 мільярдів рублів (893 мільярда рублів). З них уже вкладено 284 мільярди, 147 проектів введено в експлуатацію. 80 відсотків проектів якраз і реалізуються у прикордонних регіонах».

• Путін: «Завдання даішників – не ловити будь-кого на дорогах, а забезпечити безпеку дорожнього руху, знизити смертність на дорогах, знизити кількість ДТП. Але це треба привести все до нормального стану відповідно до здорового глузду та потреб економіки та відповідних галузей».

• Савельєв (Міністр транспорту): «У 2023 році в Далекосхідному федеральному окрузі перевезення здійснювало 32 авіакомпанії. І за підсумками року перевезено 2,3 мільйонів пасажирів. Я зазначу, що 75 відсотків перевезень виконано авіакомпаніями, що входять до Єдиної далекосхідної авіакомпанії «Аврора». Авіакомпанія «Аврора» нарощує провізну ємність і демонструє своє стабільне зростання з 2021 року багато в чому завдяки програмі субсидування маршрутів».

• Савельєв: «Загалом на території Далекосхідного федерального округу розташовано 80 аеродромів, з яких 11 є міжнародними, та 463 посадочні майданчики. У поточному році плануємо ввести в експлуатацію 6 об’єктів – це 4 злітно-посадкові смуги в Охотську, Берингівському, Мирному та Полярному, а також 2 об’єкти інфраструктури в Магадані та Олекмінську».

Підсумки/прогнози:

Традиційна зустріч Путіна з членами уряду РФ ще раз покликана наголосити, що саме Путін є реальним керівником виконавчої влади. Дуже важливі посили всередині країни: по суті це сталінське «Жити стало краще, жити стало веселіше». Продовжується зростання «акцій» міністра Чекункова та віце-прем’єра Трутнєва (у зв’язку з яким працює міністр економіки Решетников).

Водночас, питання Далекого Сходу вже другий тиждень поспіль залишається одним із ключових в інформаційному порядку Кремля. У даному контексті важливо відзначити, що це не лише привід для піару Путіна напередодні виборів, а й реальна демонстрація посилення питання розвитку Північного морського шляху, який особливо актуалізується на тлі кризи у Червоному морі (та частковій блокаді Суецького каналу). В даний час Путін може запропонувати найкоротший шлях з Азії до Європи, який проходить через територіальні води Росії та потребує використання російської інфраструктури. Проте згода світових корпорацій на подібну угоду може дуже дорого коштувати як Європі (зокрема й Україні), так і всьому світовому порядку.

4. Нарада з постійними членами Ради безпеки

У п’ятницю, 19 січня, у режимі відеоконференції Володимир Путін провів нараду із постійними членами Ради безпеки РФ. Згідно із заявленим порядком денним наради, його основною темою стало обговорення реалізації положень Концепції зовнішньої політики Російської Федерації. Нагадаємо, цю Концепцію Володимир Путін підписав 31 березня 2023 року. Основним доповідачем на тему наради виступив Міністр закордонних справ Сергій Лавров.

У нараді взяли участь голова уряду Михайло Мішустін, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, голова Державної Думи В’ячеслав Володін, заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Керівник Адміністрації президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, Міністр оборони Сергій Шойгу, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.

Підсумки/прогнози:

За інформацією Ascolta Путін зажадав від свого оточення та від МЗС активнішої роботи на міжнародному напрямі. «Ми повинні виходити зі стану оборони, ми повинні переходити в наступ на всіх зовнішньополітичних фронтах, і минулий рік дав нам підстави говорити про те, що така стратегія назріла». За наявними даними, ще до президентських виборів МЗС має надати план дій для зміцнення позицій у світі: окрім посилення співробітництва в рамках БРІКС, з Китаєм, у регіонах Африка, Близький Схід та Середня Азія, Путін попросив розробити концепцію взаємодій з Європою та концепцію можливих компромісів зі США.

У разі підтвердження цієї інформації вже найближчим часом ми можемо побачити серйозні трансформації у зовнішньополітичних позиціях Кремля, а також пом’якшення риторики щодо низки найбільш гострих питань. У даному випадку не варто говорити про те, що Кремль програв чи йде на поступку – рано розслаблятися. Скоріше йдеться про досягнення нових, більш глобальних домовленостей, у рамках яких очікуються кардинальні зміни у порядку денному на геополітичній арені.

5. Прес-конференція Сергія Лаврова за підсумками діяльності МЗС РФ

У четвер, 18 січня, Міністр закордонних справ Сергій Лавров провів прес-конференцію за підсумками діяльності російської дипломатії у 2023 році. Під час спілкування з представниками ЗМІ глава російської дипломатії повторив низку тез, що раніше активно використовуються для формування позиції щодо Заходу, а також окреслив плани та перспективи для зовнішньої політики РФ на 2024 рік.

Ключові тези:

• «Захід довів свою повну недоговороспроможність, ненадійність як партнерів у будь-яких починаннях. Світова більшість не хоче миритися з таким егоїстичним підходом і бажає розвиватися у повній відповідності до своїх національних інтересів, з інтересами кожної країни та за повної поваги до принципів Статуту ООН, починаючи з поваги до суверенної рівності держави».

• «На зовнішньополітичному фронті у нас чітко визначені орієнтири на розвиток відносин із тими, хто готовий це робити на рівноправній, взаємовигідній, взаємоповажній основі через відвертий діалог, переговори, націлені на пошук балансу інтересів, а не рішень, які відповідають виключно чиїмось одностороннім егоїстичним. планів, як це у переважній більшості випадків проявляється у дискусіях, у яких бере участь Захід на чолі зі Сполученими Штатами».

• «Так, 500 років правити всім світом, не мати практично протягом майже всього цього періоду (за винятком, можливо, радянського періоду) якихось серйозних конкурентів, мабуть, сприяє звиканню до ролі гегемона. Але життя рухається вперед, з’являються і вже зміцніли нові центри економічного зростання, фінансової могутності, політичного впливу, які суттєво випереджають за своїм розвитком ті самі Сполучені Штати та інші західні країни».

• «Виводимо наше партнерство з країнами Африки на справді стратегічний рівень. Це було підтверджено на другому саміті Росія-Африка, що відбувся у липні 2023 р. у Санкт-Петербурзі».

• «Зазначу дуже важливу подію – ухвалення на 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН резолюції «Боротьба з героїзацією нацизму, неонацизмом та іншими видами практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними». Вона, незважаючи на хитрощі Заходу, була прийнята переважною більшістю голосів. Але наголошу на такій обставині, що вдруге поспіль проти цього документа проголосували Німеччина, Італія та Японія. Країни «осі», які свого часу після поразки у Другій світовій війні публічно каялися за злочини, скоєні в роки тієї війни, і запевняли всіх, що таке не повториться».

• «Росія, яка з 1 січня 2024 року вступила в права голови БРІКС, приділятиме особливу увагу тому, щоб новачки та новобранці органічно вписалися у спільну роботу і тим самим сприяли зміцненню позитивних тенденцій не лише всередині об’єднання як такого, а й на міжнародній арені в інтересах Світової більшості. Якщо врахувати, що понад 20 (навіть ближче до 30) країн зацікавлені у зближенні з БРІКС, то бачимо велике майбутнє цього об’єднання з глобальним складом учасників».

• «Захід хотів би мати більше гнучкості. Вони, мабуть, уже зрозуміли, що так розрекламований «бліцкриг» з метою нанесення «стратегічної поразки» Росії – це все ілюзії, і ситуація кардинально змінилася. Насамперед у західних умах. Вони зрозуміли свою помилку. Її важко визнати. Це виявляється у тому, що вони зараз шукають якісь зовнішні сигнали, що дозволяють і Україну підтримувати, а з іншого боку підштовхувати Київ до того, щоб він став більш поступливим і слухався своїх західних начальників. Наскільки це реалізовуватиметься, мені важко сказати».

• «Ми не заперечуємо проти домовленостей, які укладають інші країни з Україною. Але це анітрохи не змінює нашої мети. Це було днями підтверджено Президентом Володимиром Путіним. Досягатимемо цілей [так званої] «спеціальної військової операції» послідовно і наполегливо. Ми їх досягнемо.

• «До речі, ще у вересні 2023 р. радник Президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявляв, що ніколи ще не було такого спокійного розвитку ситуації на Близькому Сході, як за останні кілька років. Через місяць вибухнув конфлікт у секторі Газа. Тут слід покладатися на колективну роботу, від якої Сполучені Штати вже відвикли. Вони звикли диктувати».

• «Ми, як ви знаєте, не стали миритися з використанням київського режиму як інструменту створення прямих загроз нашій безпеці, причому не десь через океан, а безпосередньо на кордонах нашої країни. Не стали миритися з використанням київського режиму для фронтального наступу на все російське: мову, освіту, культуру, людей, які століттями жили на територіях, освоєних їхніми прадідами і прапрадідами і завжди залишалися російською землею, частиною російського світу. Київ хотіли перетворити на інструмент зі знищення цієї історії, спільної пам’яті та зруйнувати будь-які зв’язки між російським та українським народами. Це також пряма загроза для наших інтересів».

• «Вважаємо американські ідеї неприйнятними. При розмові про стратегічну стабільність вони не приховують своїх задумів вивести за дужки неядерний компонент військового протиборства, неядерні сили. Мета очевидна – тим самим закріпити наявну «колективний Захід» у цій сфері серйозну кількісну перевагу. В умовах веденої Вашингтоном гібридної війни проти Росії ми не бачимо жодних підстав не лише для додаткових спільних заходів у галузі контролю над озброєннями та зниження стратегічних ризиків, а й загалом для будь-якої розмови зі Сполученими Штатами щодо стратегічної стабільності».

• «Чутки вони є чутки. Усім зрозуміло, що не Україна вирішуватиме, коли зупинитись і почати всерйоз говорити про реалістичні умови завершення цього конфлікту. Це передбачає відмову від нацистської ідеології, нацистської риторики, расизму по відношенню до всього російського вступу до НАТО. Це все не якісь захмарні мрії, а неодмінні умови збереження українського народу як самостійний, що має свою ідентичність, а не виконує чиїсь «замовлення» щодо приведення Росії до неспокійного стану».

• «Щодо Путіна зіграв роль у примиренні Баку та Єревану, а не Президент Франції Макрон. Угода підписана трьома лідерами – Росії, Вірменії та Азербайджану. Підпису Макрона я не бачив. Як і інші тристоронні угоди – російсько-вірмено-азербайджанські».

• «Ви знаєте, [так звана] «спеціальна військова операція» вже давно справила дуже позитивний вплив на наше внутрішнє життя. Вона нечувано згуртувала наше суспільство і сприяла його очищенню від людей, які не відчували своєї причетності до російської, російської історії та культури. Хтось із них поїхав, хтось залишився і почав замислюватися. Але переважна частина суспільства небувало згуртувалася».

• «Ізраїльтянам не можна навіть створювати враження, що оскільки вони страждали на Другу світову війну, їм все можна сьогодні. Так, був Голокост. Це страшний злочин. Але був геноцид всіх народів Радянського Союзу. Вони страждали не менше. Їх знищували в різних концтаборах, і в тому ж Ленінграді разом з євреями. За цією логікою нам теж зараз має бути все можна, все можна. Це не годиться системно, якщо хочемо зберегти міжнародне право».

Підсумки/прогнози:

Підсумкова прес-конференція Сергія Лаврова за результатами 2023 року багатьма експертами сприймається як «лебедина пісня» Лаврова, якому пророкують відставку після президентських виборів 2024 року. Але загалом Лавров намалював бравурну картину у стилі «Ми сильні як ніколи». У будь-якому випадку, саме тези, озвучені в ході прес-конференції, ляжуть в основу рекомендацій для агітаторів, які ведуть кампанію просування Володимира Путіна на наступний президентський термін.

Водночас, прес-конференція Лаврова відбулася напередодні його чергового візиту до США, де він має взяти участь у дебатах на спеціальній сесії Генасамблеї ООН. Важливо відзначити, що окрім публічних заходів, у Нью-Йорку очікується низка приватних зустрічей між Лавровим та багатьма дипломатами зі США та Європи. Більше того, низка джерел заявляє про наявність практично остаточно узгодженої позиції між Москвою та Вашингтоном щодо Палестини. Очевидно, наступний тиждень буде насиченим геополітичними новинами.

6. Вибухи у Ленінградській області

У четвер, 18 січня, Міністерство оборони РФ вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України заявило про перехоплення БПЛА над територією Ленінградської області. За повідомленнями ЗМІ, мешканці будинків на Василівському острові в Петербурзі чули звуки вибухів. Згодом стало відомо про збої в роботі аеропорту Пулково, який був змушений зупиняти роботу через запровадження плану «Килим».

Через деякий час українські ЗМІ з посиланням на анонімні джерела повідомили, що кількох українських безпілотників у ніч проти 18 січня атакували нафтобазу в Ленінградській області. Також ЗМІ назвали це спецоперацією головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР).

Примітно, що відстань від України до Санкт-Петербурга складає не менше 900 кілометрів, що робить цю атаку найдовшою на відстані. Вже зараз це провокує безліч питань і чуток як про роботу російської ППО, так і про запуск БПЛА.

Підсумки/прогнози:

Важливим моментом стало те, що український безпілотник досяг меж Ленінградської області (тобто, під удар потрапили цілі більш ніж у 1200 км від кордонів України). Таким чином розшириться географія прильотів та радіус дії бойових засобів України. Продемонстровано вразливість російських систем ППО. Україна показала, що за нинішніх умов вона повернеться до тактики точкових ударів по російській інфраструктурі (тактика «тисячі порізів»). Важливим є те, що в Росії вважають: безпілотник був запущений з території Естонії (держави – члена НАТО). Якщо цей факт буде доведено, це може погіршити конфлікт між Росією та НАТО аж до реальних зіткнень між Росією та НАТО.

У той же час, з російської сторони не було умовної відповіді, яка часто полягає в масовому запуску ракет по території України. З одного боку, це можна пов’язати з візитом Лаврова до США та посиленням позицій Кремля на зовнішньополітичній арені – умовна спроба продемонструвати миротворчі наміри. Водночас, низка джерел зазначають, що самі обстріли російської території, із застосуванням британських та французьких БПЛА або ракет (що не підтверджується офіційно), вже були відповіддю на недавні обстріли цілей на території України. У будь-якому випадку, подібні подробиці навряд чи стануть відомими найближчим часом.

7. Вирок Ігорю Стрєлкову

У четвер, 18 січня, Московський міський суд провів чергове засідання у справі колишнього командира сепаратистів ДНР, полковника запасу ФСБ Ігоря Стрєлкова (Гіркіна). Під час засідання сторона обвинувачення запросила у судді покарання у вигляді чотирьох років 11 місяців колонії загального режиму у справі про заклики до екстремізму. Сам вирок оголосять лише 25 січня, проте важливо зазначити, що запрошений термін близький до максимального покарання за статтею, що ставиться у провину Стрілкова, — п’ять років позбавлення волі. Враховуючи, що справа проти Стрєлкова має політичний характер, можна припустити, що суд задовольнить запит сторони обвинувачення або піде на незначне скорочення.

Нагадаємо, що Стрєлков перебуває у СІЗО з липня 2023 року. Туди його помістили через звинувачення у закликах до екстремізму. Його звинуватили через два записи у telegram-каналі. Одна з них містила фразу «За це розстрілювати мало» — йшлося про чиновників, котрі, на думку Стрєлкова, перешкоджають грошовим виплатам учасникам війни. Слідство побачило у ній заклик до екстремізму. Стрєлков провину не визнав.

Також, будучи в СІЗО, Стрєлков оголосив про висування в президенти Росії, проте його прихильникам не вдалося з дотриманням усіх правил провести збори щодо його кандидатури. Стверджується, що жоден нотаріус не погодився на ньому бути присутнім.

Підсумки/прогнози:

Сама справа Ігоря Стрєлкова, а також вирок, винесений у його справі, показують, що Путін не особливо церемониться з людьми, які виходять із підпорядкування та покори – незважаючи на колишні заслуги. Стрєлков був героєм російських ЗМІ у 2014 році, але потім перетворився на егоцентричну людину, яка страждає на мегаломанію, потребує до себе спеціального ставлення, скаржиться, що її не слухають. Більше того: з погляду російського керівництва, Стрєлков, який вносить диструкцію в інформаційний простір, виявився небезпечним. Колишні покровителі Стрєлкова поспішили від нього відмовитися. Таким чином він виявився просто нікому не цікавим – у нього не було ні прихильників, ні послідовників, ні захисників.