Росія за тиждень (08.01-14.01)

1. Візит Володимира Путіна на Далекий Схід

У середу, 10 січня, Володимир Путін вирушив із дводенним візитом на Далекий Схід, у рамках якого він відвідав Чукотський автономний округ та Хабаровськ. Російський президент провів низку наради з керівниками місцевих адміністрацій, поспілкувався з жителями регіонів, а також провів відкриту зустріч із підприємцями Далекосхідного федерального округу.

Це був перший робочий візит російського президента на Чукотку. Під час візиту Путін відвідав цілорічний тепличний комплекс, провів зустріч із жителями та представниками бізнесу міста Анадир, а також провів окрему зустріч із губернатором регіону Владиславом Кузнєцовим.

Ключові тези із зустрічі з жителями Анадиря:

• Путін: «Чукотка на слуху у всій країні. І не тільки тому, що це найсхідніший регіон Росії, але й тому, що тут зосереджені корисні копалини у великих кількостях, тут дуже багато питань, пов’язаних із безпекою країни, з розвитком логістичних маршрутів – надзвичайно важливих не лише для Росії, а й для всього світу».

• Путін: «Щойно просто щойно закінчив розмову з Міністром фінансів. Щоправда, з інших питань він доповідав про ситуацію в цілому з фінансами минулого року, про плани на 2024 рік, що настав. Бюджетна система країни почувається впевнено, спокійно, розвивається активно».

• Путін: «При народженні третьої дитини ми маємо правило, згідно з яким сім’я отримує ще плюсом до пільгової іпотеки 450 тисяч рублів на погашення іпотечного кредиту. У Приморському краї дійсно таким сім’ям, де з’являється третя дитина, доплачують ще 550 тисяч рублів – і виходить один мільйон для погашення кредиту».

• Путін: «Як Ви розумієте, питань із матеріальним, фінансовим забезпеченням всього, що відбувається у зоні [так званої] «СВО», не існує. Все фінансується в повному обсязі, все. Якщо щось не вчасно приходить, із затримками, це просто прояв у найгіршому значенні цього слова бюрократичних якихось збоїв – ось і все».

• Путін: «Я збирався зараз до Якутії летіти, там літак не може сісти – довелося скасувати поїздку до Якутії. З’їжджу все одно, але зараз конкретний збій через транспортну схему».

Ключові тези із зустрічі з губернатором Чукотського автономного округу:

• Кузнєцов: «Наш головний вектор розвитку – це розвиток промислового виробництва. В Україні зараз реалізуються великі інвестиційні проекти. Один з наших найбільших проектів – це Баїмський [ГЗК], проект з видобутку та виробництва міді. Він збільшує видобуток міді у Російській Федерації на чверть. Він гарною мірою реалізації, проект дуже масштабний, тому що вимагає будівництва великої інфраструктури. Під нього будується термінал у порту Певек. У нас спостерігається зростання промислового виробництва.

• Кузнєцов: «Також у нас зростають інвестиції у сільське господарство, у тому числі у вирощування овочів. Ми бачимо досить великий приріст закритого ґрунту. Ви знаєте, що до нас більшість продуктів завозиться. Це і дорого, і з погляду сільськогосподарської продукції, це ще й не зовсім зручно, тому що людям хочеться свіжі продукти».

• Кузнєцов: «Я хотів би сказати, що того промислового виробництва та розвитку у нас не було б, якби не, напевно, один із найкращих інвестиційних кліматів у країні. Три преференційні режими – це територія випереджального розвитку, це вільний порт Владивосток, і ми повністю перебуваємо в Арктичній зоні. З одного боку, це зменшує надходження до бюджету на початковій стадії, а з іншого боку, наш суворий клімат дозволяє залучити інвесторів».

• Кузнєцов: «У нас досить високі ціни – те, що говорили, коли спілкувалися з далекосхідними губернаторами. Але зараз Мінбуд цю проблему вирішує, бо при співфінансуванні нас, скажімо, у два відсотки через цю різницю у цінах наше співфінансування сягало 65 відсотків. Ми не маємо таких джерел бюджету, але зараз із цим стає легше».

• Кузнєцов: «Внутрішні перельоти – тут також стає легше. Ми купуємо наступного року на наше підприємство «ЧукотАВІА» два вертольоти з лізингу, і в нас вже буде принципово інша сітка перельотів. Наша мета – щоб раз на тиждень з будь-якого населеного пункту Анадир можна було полетіти. Нині це в деяких населених пунктах не так – два тижні і більше. Ми будемо прагнути того, щоб це було раз на тиждень».

Цього ж дня Путін вирушив із робочою поїздкою до Хабаровська, де ознайомився з презентацією довгострокових планів соціально-економічного розвитку далекосхідних міст, поспілкувався з місцевими підприємцями та провів окрему зустріч із губернатором краю Михайлом Дегтярьовим.

Ключові тези із зустрічі з підприємцями Далекосхідного федерального округу:

• Путін: «Так, це дивовижний результат. Начебто нас з усіх боків душать, тиснуть, а ми стали за обсягом економіки загалом перші в Європі, ми випередили ФРН і посіли п’яте місце у світі: Китай, США, Індія, Японія, Росія. У Європі – номер один».

• Путін: «Ключова ставка Центрального банку в сьогоднішньому її вигляді носить тимчасовий характер. І керівник Центрального банку про це говорить, і експерти кажуть: у міру вирішення питань, пов’язаних з інфляцією, з придушенням інфляції, я думаю, змінюватиметься ця позиція».

• Путін: «Яйце, бачите, що в нас сталося? Вчасно просто не зорієнтувалися. Обсяг виробництва у нас не зменшився, споживання побільшало. У зв’язку з реальними наявними доходами населення трошки, але все-таки доходи трохи у людей зросли, почали більше купувати яйце, м’ясо курки, а вчасно про те, щоб відкрити імпорт, не подумали – бум! та ціни полетіли. Тому треба бути дуже обережними».

• Путін: «Найкраще буде, тому що всі дії Центрального банку та Уряду – не всі, але значна частина їх, Центрального банку точно, – спрямовані на те, щоб придушувати інфляцію. І я думаю, що ми на цільові показники вийдемо».

• Путін: «Я згоден із Вами, нам треба розвивати туристичний кластер островів. Там дуже цікаво, кажуть, не був жодного разу, на жаль, обов’язково приїду».

Ключові тези з зустрічі з губернатором Хабаровського краю Михайлом Дегтярьовим:

• Дегтярьов: «Ми за Вашою вказівкою мінімальний розмір оплати праці підняли з 1 січня на 18,5 відсотка, за всіма бюджетними працівниками за травневими указами – відповідно до середнього зростання економіки, а ось за іншими категоріями – так звані невказівники – ми знайшли додаткові кошти, і сьогодні мною підписано ухвалу про підвищення на 10 відсотків з 1 січня цього року. Це все ветеринари у нас, лісники, пожежники – понад 30 тисяч людей. Тому з 1 січня піде вже нова зарплата із збільшенням».

• Дегтярьов: «За [так званою] «спецоперацією». Завдяки нашим людям всі зобов’язання перед Батьківщиною ми виконуємо, наші воїни б’ються на передовій. Сформовано три іменні підрозділи: «Генерал Корф», «Максим Пасар» та «Єрофей Хабаров» – на честь знаменитих людей, пов’язаних із цією землею, з Далеким Сходом. У нас уже 16 Героїв Росії: це і мотострілки, і льотчики, і моряки, і розвідники, два росгвардійці».

• Дегтярьов: «Тепер з економіки. Я Вам обіцяв 2021 року за п’ять років подвоїти ВРП, все йде за планом. Цього року 1 трильйон 250 мільярдів рублів. Витягує і основний драйвер – це виробництво, що обробляє. Насамперед це суднобудування, літаки, авіабудування загалом, у тому числі бойова авіація, металургія, будматеріали, сьогодні виступали наші підприємці на цю тему. Трохи просіли по видобувних галузях, але пов’язано це з нашим рекордом минулого року. Минулого року видобули рекорд золота – 28 тонн, цього року трохи просіли, руда стала біднішою, але нові родовища. Наступного року очікуємо на зростання».

Підсумки/прогнози:

Те, що Володимир Путін розпочав свою виборчу кампанію з поїздки на Далекий Схід, примітно. По-перше, Далекий Схід – це з пріоритетних регіонів розвитку Росії у останнє десятиліття. В уряді РФ передбачена спеціальна посада міністра розвитку Далекого Сходу. У цьому сенсі можна прогнозувати зростання та зміцнення позицій Юрія Трутнєва (віце-прем’єр уряду та водночас представник президента у далекосхідному федеральному окрузі) та міністра у справах Далекого Сходу Олексія Чекункова, якому пророкують велике майбутнє у російській політиці.

Чекунков – людина колишнього глави Адміністрації президента Сергія Іванова, близький друг та однокурсник його сина (теж Сергія), що має вплив не лише на далекий Схід, а й на Саха-Якутію. Таким чином, майбутнє Далекого Сходу залежатиме від компромісів у відносинах Трутнєва та клану Іванових зі спробами гри в «третю силу» з боку Геннадія Тимченка та Леоніда Міхельсона. Поки що їм вдавалося вживатись без особливих проблем. Але спровокувати конфлікт за такої різношерстої публіки не складно.

По-друге, Далекий Схід – це ворота до Тихого океану та до співпраці з Китаєм та Північною Кореєю. Росія намагається стати впливовим гравцем на Тихому океані, висуваючи головний козир: вона контролює Північний морський шлях, дуже важливий у процесі торгівельних операцій між Тихоокеанським регіоном та Європою.

По-третє, у плані еліт, що сформувалися в регіоні, і їх спроби вести самостійні ігри Далекий Схід є найбільш неспокійним районом. Події у Хабаровську у 2020 році це показали. Але інші глави далекосхідних суб’єктів федерації не підтримали Сергія Фургала. Путін дає зрозуміти, що цінує позицію регіональних еліт (а в ситуації з Чукоткою він дає аванс новому губернатору Владиславу Кузнєцову, колишньому «заступнику голови Уряду ЛНР», висуванцю Міхельсона та Тимченку, призначеному на посаду мене року тому).

2. Заяви Дмитра Медведєва

Протягом минулого тижня заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив низку досить гучних заяв щодо України, Європи та США. Більшість із них були озвучені у звичній для Медведєва формі залякування та ультиматумів. Безумовно, подібні заяви складно сприймати всерйоз, оскільки подібна риторика Медведєва є вже традиційною і не несе особливої конкретики. Однак у розрізі загальнополітичних настроїв у Росії важливо розуміти, що активізація Медведєва на тлі посилення передвиборчої кампанії Путіна може бути не випадковою.

Нижче ми зібрали найбільш резонансні заяви Медведєва, зроблені минулого тижня:

Про візит Раші Сунака до Києва:

• «Як би поставилася західна громадськість до того, що британська делегація потрапила в центр Києва під обстріл касетними боєприпасами, як це сталося з мирними жителями нашого Білгорода?».

• «Британці розуміють, що розміщення їхнього офіційного військового контингенту в Україні означатиме оголошення війни».

Про ракетну атаку США по єменських хуситах:

• «Цієї ночі американці відкрили новий фронт проти хуситів у Ємені, відволікаючи, зокрема, увагу від своїх проблемних київських підопічних».

Про можливість застосування ядерної зброї:

• «Серія недавніх інтенсивних та результативних ударів по військових об’єктах противника в Україні, які були завдані збройними силами РФ, підтверджує успішну та ефективну роботу нашого оборонно-промислового комплексу протягом усього 2023 року. Причому використовувалися, як відомо, різні носії із різним наповненням. Ну, хіба що крім ядерного поки що».

• «Це ніяке не право на самооборону, а пряму та очевидну підставу для використання нами ядерної зброї проти такої держави».

Підсумки/прогнози:

Дмитро Медведєв продовжує відігравати роль лідера «партії війни» у російській політичній спільноті. Він робить радикальні заяви, традиційно лякає застосуванням ядерної зброї, не скупиться на негативні епітети на адресу європейських лідерів.

В даному випадку і на Заході, і в Росії всі розуміють, що це лише гра і вплив Медведєва на політичні процеси в Росії практично нульові. Але при цьому роблять поправку на те, що слова Медведєва співзвучні думкам багатьох людей у владі, а також мають серйозну підтримку в Росії, і що у разі відходу Путіна зі своєї посади позиція Медведєва може стати мейнстрімною. На це і робиться ставка у розкручуванні Медведєва як «наступника Жириновського».

3. Інтерв’ю Марії Воронцової

У четвер, 11 січня, Московський центр інноваційних технологій у охороні здоров’я (МЦИТЗ) опублікував на своєму YouTube-каналі інтерв’ю із заступником декана з науки факультету фундаментальної медицини МДУ Марією Воронцовою. У ЗМІ вона відома як донька Володимира Путіна, а також фахівець у сфері генетики, під керівництвом яких ведуться розробки у сфері генетичного омолодження. Водночас, в інтерв’ю не згадувалося ні передбачувана спорідненість із Володимиром Путіним, ні сімейне життя взагалі, хоча Воронцова й відповіла на кілька особистих питань.

Ключові тези:

• «Взагалі, після закінчення школи я спочатку хотіла піти на економіста навчатися. Але такий час, знаєте, треба робити все всупереч. І я подумала: ну що так, усі вже знають, куди я зібралася, всі мені окреслили шлях далекий та надійний. Я щось інше придумаю, таке ось зовсім незвичайне. І обрала медицину»

• «Я у своїй професії почуваюся комфортно. Я б обрала її знову, якби була така можливість, і до того ж саме таким шляхом: спочатку лікар, лікар плюс наука, потім трішки економіки».

• «І, можливо, новітні технології, чи то CRISPR, чи то клітинні технології, дадуть нашим пацієнтам таку можливість. Але ми, як лікарі, повинні дотримуватися їхньої безпеки. Щодо CRISPR можу сказати, що багато чого ми ще не знаємо, хоча вже зареєстровані випадки клінічних випробувань, застосування препаратів на основі цієї технології. Але вчені, лікарі, на мою думку, повинні чітко розуміти, який ризик. Він ніколи не буде нульовим. І чи переважує цей ризик користь чи навпаки».

• «Не думаю, що ми готові передбачити всі наслідки та ризики таких технологій. Я все-таки за те, щоб більше знати, перш ніж робити. За принципом сім разів відміряй – один раз відріж».

• «Ми переважно людиноцентричне суспільство, і для нас найвищою цінністю все-таки є цінність людського життя. І кожен прожитий день життя, навіть якщо він для економіки, можливо, не такий, вибачте за таке слово, вигідний, не такий значущий, — у духовних цінностях для нас це значніший, мені здається, ефект».

• «Для того, щоб ми всі з вами краще розуміли один одного, краще спілкувалися один з одним. Мені здається, дуже багато проблем через неправильну комунікацію, через непорозуміння та неправильне розуміння один одного, і через нерозуміння себе в першу чергу».

Підсумки/прогнози:

«Лайфові» матеріали під час виборчих кампаній є дуже важливим елементом. Людям необхідно показати «Путіна з людським обличчям». Відсутність поряд з ним законної дружини має компенсуватися з лишком інтерв’ю з доньками, що створить ефект «батька, що любить і піклується», який виростив успішних дітей. Варто розуміти, що найближчим часом так само варто чекати на інтерв’ю і з молодшою донькою Путіна Катериною Тихоновою.

4. Телефонна розмова Сергія Лаврова з Міністром закордонних справ Китаю

У середу, 10 січня, відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова з Міністром закордонних справ КНР Ван І. Згідно з офіційними прес-релізами, під час розмови сторони підбили підсумки взаємодії у 2023 році, а також підкреслили особливе значення російсько-китайської стратегічної взаємодії. для становлення справедливого багатополярного світоустрою.

Також міністри відзначили успішність двостороннього торговельно-економічного співробітництва, яке впоралося із зовнішніми викликами, а товарообіг між Росією та Китаєм за підсумками року впевнено подолав планку у 200 млрд дол. Відзначено важливе значення розвитку співпраці між Євразійським економічним союзом та проектом «один пояс – один шлях».

Також сторони обговорили низку зовнішньополітичних питань, у яких було знайдено спільну мову та розуміння щодо подальшої взаємодії.

Підсумки/прогнози:

Телефонні контакти між лідерами зовнішньополітичних відомств РФ та Китайської Народної Республіки стали традиційними. Очевидно, що цей дзвінок був продиктований не тільки ввічливістю і не задля узгодження планів на рік, а й для обговорення гострої ситуації, що склалася в регіоні Червоного моря у зв’язку з діями єменських хуситів, а також у майбутніх виборах на Тайвані.

Важливо відзначити, що останнім часом помітно актуалізувалося питання можливого створення (або скоріше відновлення) російської військової бази в Аденській затоці. Не виключено, що саме з цією метою союзна Росії Ефіопія уклала угоду з нерізаним Сомалілендом про довгострокову оренду порту Бербера. Подібні плани можуть реалізовуватися лише за повного контролю та злагоди з боку КНР, яка вже має свою військову базу в сусідній Джібуті. Не виключено, що на тлі ескалації у Червоному морі саме ці питання можуть обговорюватись на дипломатичному рівні між Москвою та Пекіном.

5. Телефонна розмова Сергія Лаврова з Міністром закордонних справ Ірану

У вівторок, 9 січня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова з Міністром закордонних справ Ісламської Республіки Іран Хоссейном Аміром Абдоллахіяном. Згідно з офіційними прес-релізами, російський міністр висловив співчуття через трагічну загибель в іранському Кермані людей, які зібралися вшанувати пам’ять генерала Касема Солеймані. Також було підтверджено налаштованість на подальшу координацію зусиль у протидії міжнародному тероризму.

Також наголошується, що сторони обмінялися думками щодо близькосхідної та міжнародної проблематики, що становить взаємний інтерес, включаючи ситуацію в секторі Газа та навколо нього, а також у Червоному морі. Наголошено на актуальності нарощування політичного діалогу та практичного співробітництва в руслі домовленостей, досягнутих на рівні керівництва двох країн.

Підсумки/прогнози:

Дзвінок Лаврова Абдоллахіяну ставив головну мету: показати Ірану і всьому світу солідарність між Москвою та Тегераном, тим більше що привід був більш ніж промовистий – річниця смерті такої неоднозначної постаті, як генерал Солеймані, а також терористичний акт, влаштований на могилі генерала. загинуло понад 80 людей. Москва дала зрозуміти, що у своєму сприйнятті Солеймані займає абсолютно протилежну позицію, ніж та, яка близька до США та Ізраїлю. Так само Лавров дав зрозуміти, що Росія й надалі має намір розвивати тісні відносини з Іраном і готова стати надійним союзником країни – очевидно, й у військовій сфері.