Росія за тиждень (04.12-10.12)

1. Відвідування Володимиром Путіним Міжнародної виставки-форуму «Росія»

У понеділок, 4 грудня, Володимир Путін відвідав Міжнародну виставку-форум «Росія» на ВДНГ. В оточенні дітей, а також у супроводі представників уряду та інших чиновників російський президент оглянув основні експозиції та інсталяції, представлені на виставці. Зокрема, разом із президентом виставку відвідали міністр промисловості та торгівлі Денис Мантуров, генеральний директор Державної корпорації з атомної енергії «Росатом» Олексій Лихачов та інші. Наголошується, що Виставка-форум «Росія» відкрилася на території ВДНГ у Москві 4 листопада 2023 року і триватиме 161 день – до 12 квітня 2024 року: від дня народної єдності до дня космонавтики.

Підсумки/прогнози:

Міжнародна виставка-форум «Росія» задумана як один із найбільш грандіозних видовищних заходів, покликаних показати, що Росія вистояла під тиском санкцій, а її промисловість та наука розвиваються, незважаючи на блокаду з боку Заходу. Не випадково Путін останнім часом мінімум тричі апелював до цієї виставки, радячи іноземним главам та дипломатам відвідати виставку, щоб мати «адекватне» уявлення про Росію та стан справ у російській економіці. Очікується, що через виставку мають пройти мільйони росіян – аби переконатися у наявності високого виробничого потенціалу країни. Ідеологічно часові рамки функціонування виставки визначені від дня народної єдності (заклик до подальшого єднання та згуртування навколо президента) до дня космонавтики (як символ науково-технічного прориву СРСР). Очевидно, що виставка вже стає елементом передвиборчої агітації з акцентом на прогрес, який Путіну необхідно продемонструвати виборцям.

2. Візит Володимира Путіна на Близький Схід

У середу, 6 грудня, розпочався одноденний робочий візит Володимира Путіна на Близький Схід. Першим пунктом призначення російського президента стали Об’єднані Арабські Емірати, де в Абу-Дабі він провів переговори з Президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммедом Бен Заїдом Аль Нахайяном. Незважаючи на те, що візит був робочим – тобто не найвищим згідно з дипломатичним протоколом, багато оглядачів були здивовані помпезністю, з якою зустрічали російського президента. Відповідно до офіційних заяв сторін, під час зустрічі обговорювалися стан та перспективи подальшого розвитку багатопланового російсько-еміратського співробітництва, а також актуальна міжнародна проблематика з акцентом на стан справ у регіоні Близького Сходу.

Ключові тези:

• Мухаммед бен Заїд Аль Нахайян: «Відносини між Російською Федерацією та ОАЕ мають історичний характер. В останні роки відносини активно розвивалися в різних галузях на користь обох країн та народів. Я хотів би наголосити, що дуже ціную Вашу особисту роль та ефективну роль у зміцненні двосторонніх відносин».

• Мухаммед бен Заїд Аль Нахайян: «ОАЕ – найбільший торговий партнер Росії на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Хотів би також зазначити, що ОАЕ є найбільшим інвестором у російську економіку, і за останній рік інвестиції у нафтовий сектор зросли на 103 відсотки. Хотів би окремо відзначити, що це безпрецедентний стрибок, який свідчить про особливий характер відносин між нашими країнами».

• Путін: «Днями Об’єднані Арабські Емірати відзначали 52 роки від дня утворення держави. Я хочу вас привітати з цим і хочу згадати, що Радянський Союз був одним із перших, хто визнав незалежну, самостійну, суверенну державу».

• Путін: «І справді, Об’єднані Арабські Емірати є головним торговим партнером Росії в арабському світі. Торік товарообіг збільшився на 67,7 відсотка, цього року, я гадаю, буде навіть більше. Те саме стосується й інвестиційної діяльності».

• Путін: «Цими днями в Еміратах проходить один із найбільш значущих міжнародних екологічних форумів. Підбиваються перші підсумки виконання Паризьких угод. Як і очікувалося, цей захід проводиться Вами на найвищому рівні, і, безумовно, багато людей у світі, далеких навіть від екологічних рухів, вдячні Вам за цю роботу. Російська делегація також бере участь у цій роботі на найвищому рівні».

Цього ж дня Володимир Путін прибув до Саудівської Аравії, де в Ер-Ріяді у нього відбулися переговори зі Спадковим принцем, Головою Ради міністрів Королівства Саудівська Аравія Мухаммедом бен Сальманом Аль Саудом.

Ключові тези:

• Мухаммед бен Сальман Аль Сауд: «Ми можемо знайти багато сюжетів, багато тих, за якими ми поділяємо спільні інтереси, працюємо разом для досягнення стабільності та розвитку всього світу, у тому числі й регіону Близького Сходу. За сім років ми досягли багато на нашому двосторонньому треку, наприклад, в енергетиці, інвестиційних відносинах, сільськогосподарській сфері».

• Мухаммед бен Сальман Аль Сауд: «Також завдяки політичній кооперації та взаємодії нам вдалося позитивно вплинути на низку моментів на Близькому Сході, і це збільшило безпеку. І також наша подальша політична взаємодія і кооперація, безсумнівно, позитивно вплинуть на світову обстановку».

• Путін: «Радянський Союз був одним із перших, хто визнав незалежну державу Саудівська Аравія. Це було майже сто років тому. По-різному складалися наші стосунки упродовж цього часу».

• Путін: «За цей час багато було в наших відносинах. Але за останні сім років, звичайно, стосунки набули такої якості, досягли такого рівня, якого раніше ніколи не було. І це досягнуто в результаті мудрої політики Вашого отця, Хранителя Двох Святинь Короля Саудівської Аравії за Вашої безпосередньої прямої участі».

За підсумками російсько-саудівських переговорів сторони підписали спільну заяву:

• «Його Високість [Мухаммед бен Сальман Аль Сауд] та Його Превосходительство [Володимир Путін] провели офіційну сесію переговорів, під час якої було розглянуто історичні та стратегічні відносини між двома дружніми країнами, а також шляхи їх розвитку у всіх сферах. Відбувся обмін думками щодо актуальної спільної регіональної та міжнародної обстановки».

• «В економічній, торговій та інвестиційній сферах обидві сторони високо оцінили збільшення обсягу торгівлі, оскільки обсяг двосторонньої торгівлі у 2022 році зріс на 46 відсотків порівняно з 2021 роком».

• «Обидві сторони підкреслили своє прагнення продовжувати роботу щодо збільшення взаємних та спільних інвестицій у двох країнах, створення умов для приватного сектору, обміну візитами, проведення спільних інвестиційних форумів та заходів, розвитку інвестиційно-привабливого середовища, надання необхідних дозволів та подолання будь-яких проблем у цій області».

• «У сфері енергетики обидві сторони високо оцінили тісну співпрацю між ними та успішні зусилля країн «ОПЕК плюс» щодо підвищення стабільності світових ринків нафти. Наголосили на важливості продовження цієї співпраці та необхідності того, щоб усі країни-учасниці приєдналися до угоди «ОПЕК плюс» таким чином, щоб це служило інтересам виробників та споживачів та підтримувало зростання світової економіки».

• «Дві сторони домовилися про важливість розширення співробітництва в таких галузях: (1) нафта та газ, такі як закупівлі, постачання та стандартизація обладнання в галузі нафти та газу, послуги з досліджень та розробок у галузі нафти, газу та нафтохімії, оцінка використання сучасних технологій у цій галузі між компаніями двох країн, мирне використання ядерної енергії, електрика та відновлювані джерела енергії, включаючи сонячну, вітрову та геотермальну енергію, розвиток проектів та технологій у цій галузі, розвиток ланцюжків поставок для енергетичних секторів та їх стійкість, а також розвиток співробітництва між компаніями для максимального використання місцевих ресурсів таким чином, щоб обидві країни сприяли досягненню гнучкості та ефективності постачання енергії, енергоефективності, раціоналізації її споживання та підвищенню поінформованості про її важливість. (2) Геонаука та обмін знаннями, що сприяє підвищенню геотехнічного потенціалу шляхом проведення геологічних, гірничих та екологічних досліджень, а також одержанню вигоди від інвестиційних можливостей у секторах, на які спрямована Національна промислова стратегія Королівства, включаючи фармацевтичну промисловість та медичне обладнання. (3) Навколишнє середовище, водні ресурси, сільське господарство та продовольча безпека. (4) Комунікації, технології та цифрова економіка, інновації, космос, транспорт та логістика. (5) Судова система та правосуддя, а також початок обговорення угоди про співпрацю між двома країнами у судовій сфері з цивільних та комерційних питань. (6) Стійкий туризм та розвиток туристичного руху між двома країнами. (7) Спорт. (8) Освіта, вища освіта, наукові дослідження та інновації, медична підготовка, технічне та професійне навчання, викладання російської та арабської мов. (9) Засоби масової інформації. (10) Охорона здоров’я».

• «У сфері міжнародних відносин сторони підтвердили свою рішучість продовжувати координацію та активізувати зусилля, спрямовані на підтримку міжнародного миру та безпеки».

• «Обидві сторони обговорили розвиток ситуації в Палестині, висловили глибоке занепокоєння гуманітарною катастрофою в Газі та наголосили на необхідності припинення військових операцій на палестинських територіях, а також необхідності захисту цивільного населення відповідно до міжнародного права та норм міжнародного гуманітарного права».

• «Щодо кризи в Україні [російської агресії проти України], то російська сторона висловила вдячність за гуманітарні та політичні зусилля, зроблені Його Королівським Високістю Мухаммедом Бен Сальманом Аль Саудом, Наслідним принцем та Головою Ради міністрів, включаючи звільнення ряду та звільнення низки зусилля, що продовжуються в цьому напрямку».

Підсумки/прогнози:

Основна тема, яка була важливою для Путіна в процесі спілкування з лідерами Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії, – це тема узгодженої політики на нафтових ринках. Як показав досвід, для успішного протистояння США важливо не лише знизити обсяги видобутку нафти, а й відмовитись від продажу нафти на контрольованих США біржах за долари. Рік тому Саудівська Аравія домовилася з Китаєм про перехід на юань під час розрахунку за нафту. Для Путіна важливо було домовитися про таку ж схему у розрахунках – але в рублях.

Також йшлося про продаж нафти на національних біржах для того, щоб мінімізувати можливість спекулятивного встановлення ціни на нафту за допомогою брокерських механізмів. Схоже, Путіну вдалося переконати своїх арабських колег перейти на нові форми розрахунків – принаймні, про це можна було судити і з пишного прийому російського президента в ОАЕ, і з радісного рукостискання з наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом.

Інші питання (ситуація на Близькому Сході, ситуація в Україні, тощо) мали поверховий характер і не стали основними під час обговорення головних тем. Слід визнати, що втілення досягнутих домовленостей (з одночасним набуттям чинності домовленостей між Саудівською Аравією та Китаєм) може стати серйозним ударом по економіці США напередодні президентських виборів.

3. Виступ Путіна на форумі «Росія кличе»

У четвер, 7 грудня, Володимир Путін взяв участь у пленарному засіданні форуму «Росія кличе!». Центральною темою форуму, який проводиться у Москві з 2009 року, стало «Життя без глобалізації: поєднуючи суверенні економіки». Сам форум є інвестиційним і організовується ВТБ, проте російський президент, у звичній для себе манері, говорив у своїй промові не так про інвестиції, як про звичні наративи та політичні гасла.

Ключові тези:

• «Ви знаєте, що зараз вся глобальна система економічних відносин проходить етап корінних і, як щойно було сказано, незворотних змін. Вони пов’язані з тим, що зміну колишньої моделі глобалізації приходить багатополярна модель».

• «Але ми хочемо створити нову модель, реально демократичну, таку, де верх справді бере справжня чесна конкуренція всіх учасників економічної діяльності. Така зміна ландшафту світової економіки, вихід на перший план нових лідерів – це об’єктивний та багато в чому закономірний процес».

• «Еліта західних країн – тих, які опинилися нагорі цього процесу, – намагається його загальмувати, штучно стримати зростання, як вони вважають, на глобальній периферії, яку звикли експлуатувати, використовувати як ресурс, як джерело ренти, просто як колонію. Для цього вони вдаються до санкційних обмежень, наприклад, розгойдують політичну ситуацію і провокують конфлікти в цілих макрорегіонах у спробах зберегти своє вислизне домінування».

• «Західні еліти дійшли скасування самих принципів ринкової економіки, про які вони так люблять говорити. Коли складалася ця система так званої глобалізації, ми пам’ятаємо, тут, напевно, люди пам’ятають, про що тоді говорилося: всі повинні бути в рівних умовах, всі повинні бути поставлені в такі рівні умови, кордони повинні бути відкриті, не можна закривати кордони в жодному разі».

• «Сьогодні вже пішли далі. Їхніми зусиллями перекреслені, здавалося, деякі непорушні постулати. Наприклад, право власності. Європейські юрисдикції, які ще недавно вважалися безпечними, тихими, так званими гаванями, фактично перестали ними бути. Тепер тут працює принцип «свій – чужий», як у військових літаках, де чужого можна обібрати, залишити ні з чим, а його активи, компанії, підприємства можна заблокувати, відібрати і навіть ліквідувати в результаті диверсій, як це було з «Північними потоками».

• «Знову хотів би наголосити: світ вступив в епоху кардинальних змін та серйозних випробувань не лише для окремих компаній та галузей, а й для цілих країн та регіонів світу. Успішно пройти цей етап, стати одним із центрів зростання нової глобальної економіки зможе лише сильна, стабільна і, хочу наголосити, обов’язково хочу це наголосити і зробити на цьому акцент, суверенна країна».

• «Ми довели, що ми здатні відповідати на найскладніші виклики. Економіка Росії ефективно справляється зі спробами ззовні стримати розвиток нашої країни. Запорукою став фундаментальний, як виявилося, запас міцності, який ми формували останні 20 років, і особливо з 2014 року після введення перших масштабних санкцій проти Росії».

• «Очікується, що за підсумками поточного року – принаймні ми всі дуже на це розраховуємо – ВВП додасть не менше 3,5 відсотка. Погодьтеся, – тут усі люди грамотні, – для російської економіки це добрий показник».

• «Що хочу наголосити? Ми зацікавлені в тому, щоб наш ринок був відкритим та конкурентним. У цьому запорука розвитку, стимул для якісного зростання вітчизняного бізнесу, усієї російської економіки. Я повторю: Росія нікого не виганяє і ні від кого не закривається, ні від кого. Багато іноземних підприємств, організацій, незважаючи на тиск своїх урядів, своїх чиновників, заявили, що хочуть і надалі працювати в нашій країні. Ми це лише вітаємо».

• «За півтора року кількість вітчизняних компаній легкої промисловості зросла на 80 відсотків, виробників меблів – на 30 відсотків, дитячих іграшок – на 20 відсотків. За цей час, тобто за останні півтора року, більш ніж на третину збільшилася кількість товарних знаків, які належать російським компаніям. Що це говорить? Про те, що інвестиції в проекти з випуску такої продукції, створення нових підприємств і робочих місць на всій території країни є вигідними і прибутковими».

• «Хочу повернутися до тих, хто пророкував, що через санкції наші банки перестануть розвиватися і не фінансуватимуть економіку. Однак натомість банківський сектор підвищив свою ефективність і вийшов на рекордні обсяги кредитування за історію Росії».

• «Декілька слів про державні фінанси. За 11 місяців поточного року дефіцит федерального бюджету становив 878 мільярдів рублів – це приблизно 0,5 відсотка ВВП. А якщо дивитися на консолідований бюджет, то тут взагалі склався профіцит у 837 мільярдів рублів, якщо зібрати регіональні фінанси і так далі. Тобто загалом фінансова система Росії перебуває у абсолютно нормальному, абсолютно здоровому стані».

• «Передусім хочу сказати, що відносини між Росією та Індією розвиваються поступово в усіх напрямках, і основним гарантом цього є політика, яку проводить Прем’єр-міністр пан Моді. Він відноситься саме до тієї когорти світових політичних діячів, про яких я говорив, не називаючи імен та прізвищ. Я не можу собі уявити, щоб Моді можна було налякати, залякати чи змусити вжити якихось дій, кроків і ухвалити рішення, що суперечать національним інтересам Індії та індійського народу. А тиск такий є, я знаю. До речі, ми з ним навіть про це ніколи не говоримо. Я просто з боку дивлюся на те, що відбувається, і іноді, чесно сказати, навіть дивуюся його жорсткої позиції щодо відстоювання національних інтересів індійської держави».

• «Так, ми всі розуміємо, що значною мірою Індія отримує преференції за рахунок знижок на російські енергоносії. Та й правильно робить насправді. Я б на їхньому місці теж так чинив, якщо складається така кон’юнктура. Заробляють і правильно. Але, очевидно, цього недостатньо. У нас можливостей набагато більше. У світовому рейтингу економік світу за паритетом купівельної спроможності, за обсягами економіки Індія посідає у списку третє місце, Росія – п’яте. Нагадаю, Китай, Сполучені Штати, Індія, Японія, Росія. Три найбільші економіки світу за паритетом купівельної спроможності».

Підсумки/прогнози:

Один із багатьох передвиборних форумів цікавий через два моменти. По-перше: він ще раз підтверджує інсайди Ascolta стосовно того, що зараз відбувається апаратне посилення шефа ВТБ Андрія Костіна (якому пророкують високу посаду в уряді після президентських виборів). Саме він став ініціатором форуму, а кількома тижнями раніше Путін особисто зустрічався з банкіром та обговорював із ним бюджетні питання. По-друге, впадає в око той акцент, який Путін зробив на питанні Індії, відносини з якою залишалися ніби в тіні на тлі поглиблення відносин з Китаєм. Як відомо, на сьогоднішній день у Індії та Китаю величезна кількість взаємних претензій та протиріч. Путін чудово розуміє, що кожне його публічне слово вивчається та препарується у Китаї. Саме тому реверанси у бік Індії можуть свідчити про незначні тертя, що відбуваються з Пекіном (особливо важливо те, що цього дня в Пекіні приймали президента Білорусі Олександра Лукашенка, кожен візит якого до Піднебесної з ревнощами сприймається Путіним).

4. Зустріч Путіна з Наслідним принцом, Міністром молоді, культури та спорту Омана Зіязаном Бен Хейсамом Аль Саїдом

У четвер, 7 грудня, на полях інвестиційного форуму «Росія кличе!» відбулася бесіда російського президента з Наслідним принцем, Міністром молоді, культури та спорту Султанату Оманом Зіязаном Бен Хейсамом Аль Саїдом. Під час бесіди сторони обговорили відносини між двома державами, а також домовилися про вироблення шляхів подальшого посилення економічних і політичних взаємин.

Ключові тези:

• Путін: «У нас обсяг товарообігу поки що скромний, але він активно розвивається: за перші дев’ять місяців поточного року в рази прям підвищився. Знаю, що ви виявляєте інтерес до логістичних проектів. Сьогодні у нас в гостях буде, вже приїхав, Президент Ірану пан Раїсі, ми з ним теж обговорюватимемо, природно, питання коридору «Північ – Південь».

• Путін: «Наші компанії виявляють інтерес до роботи у сфері енергетики. Відкриті зараз прямі авіаційні рейси, і туризм – це теж один із напрямків діяльності, дуже цікавий та перспективний».

• Зіязан Бен Хейсам Аль Саїд: «Згідний з Вами, що торговельно-економічна сфера – її результати поки що скромні, але в результаті останніх геополітичних подій, здається, є всі шанси для їхнього розвитку незалежно від будь-яких надзвичайних ситуацій».

• Зіязан Бен Хейсам Аль Саїд: «Згоден також з тим, що нинішній розвиток ситуації у всьому світі диктує необхідність створення нових механізмів для торговельно-економічної взаємодії між країнами без нав’язування будь-яких ідеологій, без тиску з боку третіх країн».

• Зіязан Бен Хейсам Аль Саїд: «У нас зберігається інтерес у продовженні інвестицій в економіку Росії, ми вкладаємося у продовольчу безпеку. У нас розвиваються проекти в інших сферах, у тому числі в культурній. Ми готові вивчати наші перспективи, і вважаю, що нам потрібно зберігати наявні канали зв’язку, у тому числі через Костіна, а також розвивати інші».

Підсумки/прогнози:

Зіязан (Теязін) Бен Хейсам Аль Саїд – молодий, але амбітний оманський політик, який грає все більшу роль в оточенні свого батька, султана Хейсама бен Таріка Аль Саїда. У 2021 році вперше в історії 30-річний Зіязан був оголошений спадкоємцем престолу і спадкоємцем (раніше султани Омана обиралися після смерті попереднього монарха). Дуже важливо, що в неформальній дипломатії Оман сприймається як місце для неформальних переговорів між главами держав та розвідками всього світу. Зіязан вважається ідеальним посередником між «країнами-ізгоями» (зокрема Росією) та Західним світом. Він закінчив Королівську військову академію в Сандхерсті (британську «кузню кадрів» для Сходу) та Оксфордський університет, інтегрований у вищі кола Британії і, по суті, сприймається як переговорник із Росією (де Зіязан має також великі контакти по лінії впливових банкірів та енергетиків). Тобто, по суті, візит принца Зіязана слід розглядати швидше не в розрізі відносин Путіна з Близьким Сходом і країнами Аравійського півострова, а в плані налагодження неформальних контактів із Заходом.

5. Візит президента Ірану до Москви та переговори з Путіним

У четвер, 7 грудня, у Кремлі відбулися переговори Володимира Путіна з Президентом Ісламської Республіки Іран Ебрахімом Раїсі, який прибув до Росії з робочим візитом. Переговори розпочалися з бесіди лідерів у форматі тет-а-тет, після чого консультації продовжились у розширеному складі у форматі робочого обіду.

Ключові тези:

• Путін: «Вчора, знаєте, я був у сусідньому регіоні, до колег прямо пролітав над територією вашої країни і хотів узагалі приземлитися і прямо в Тегерані зустрітися, але мені кажуть: уже Президент зібрався, відлітає до Москви».

• Путін: «У нас є великі інфраструктурні проекти. Ми давно вже обговорюємо, зараз дійшли практичної реалізації будівництва залізниці «Північ – Південь». Працюємо, звичайно, традиційно в галузі енергетики, у сфері освіти: у нас навчається значна кількість іранських студентів. Загалом, досить активно йде робота практично з усіх напрямків».

• Раїсі: «У контексті нашої політики щодо розвитку відносин із сусідніми державами, зокрема з нашою дружньою країною Російською Федерацією, ми спостерігаємо, що наша взаємодія дуже добре просувається. За останні кілька років у нас досягнуто прогресу та розвитку. Я думаю, що сьогоднішні переговори також сприятимуть створенню нових сприятливих умов для реалізації тих потенційних можливостей, які є в наших країнах».

• Раїсі: «Те, через що сьогодні людство страждає, – це вживання односторонніх заходів та глобальна несправедлива система. Явний прояв цього ми можемо сьогодні спостерігати у тих подіях, що відбуваються на території Гази. Те, що відбувається в Палестині, в Газі – це, звичайно ж, геноцид та злочин проти людяності».

• Раїсі: «Одне з питань, яке я з Вами, шановний пане Путін, хотів би обговорити, – це питання Палестини, а також питання пригнобленого, але сильного народу Палестини. Згідно зі статистикою, кожні десять хвилин гине одна дитина. Необхідно якнайшвидше зупинити бомбардування».

Підсумки/прогнози:

Візит президента Ірану відбувся наступного дня після візиту Путіна до Саудівської Аравії. Відносини між Іраном та Саудівською Аравією нормалізувалися лише порівняно недавно. І Іран, і Саудівська Аравія є важливими союзниками Китаю, а Іран окремо розвиває відносини з Росією. Іран та Росія є «країнами-ізгоями» у класифікації США та Заходу. Очевидно, зараз Росія та Іран мають чимало важливих тем, зокрема, військово-технічну співпрацю (іранська зброя вступає до Росії і використовується у війні проти України), підтримка економіки Ірану (Іран 2023 року почав виходити з кризової ситуації, знижуючи рівень інфляцію національної валюти та демонструючи позитивні тенденції та прогнози), боротьба з можливими антиурядовими виступами, національна безпека. Також важливо, що Іран є головним спонсором руху «Хезболла» та одним із основних ворогів Держави Ізраїль. Для Путіна важливим було розуміння ситуації в регіоні, відштовхуючись від реальних планів та намірів Ірану щодо Ізраїлю. Очевидно, що російський лідер залишився задоволений переговорами: він дав зрозуміти таким чином, що питання відкриття другого фронту проти Ізраїлю (з півночі, силами «Хезболла») залежить значною мірою від нього та від його відносин з Тегераном (жодна з країн Заходу подібних). відносин не має).

6. Висунення кандидатури Путіна на президентські вибори 2024 року

У п’ятницю, 8 грудня, у Кремлі відбулася церемонія вручення медалей «Золота Зірка» Героям Росії, в рамках якої відбулася бесіда російського президента з учасниками заходу. Під час відповіді на запитання «спікера» «парламенту» самопроголошеної «ДНР» Артема Жоги, Володимир Путін заявив, що планує висувати свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах: «Не приховуватиму, різний час, різні думки. Не приховуватиму, зараз такий час, коли це потрібно. Балотуватимуся».

Підсумки/прогнози:

Насправді ми маємо справу лише із заявою про намір висуватися. Саме офіційне висування відбудеться дещо пізніше. Але Путін вирішив перервати інтригу щодо питання, чи буде він висуватися взагалі, чи в нього немає таких намірів. Недбалий тон при заяві про висунення був покликаний показати, що для Путіна президентство – це рутинна справа, і вибори – це також процес, який просто треба пройти, не особливо на ньому зациклюючись. Те, що питання поставив представник «ДНР», батько загиблого бійця та сам професійний військовий, має задати тон президентській кампанії – з акцентом на «приєднання територій», «збирання земель», «готовність захищати військовим шляхом інтереси Росії». У будь-якому випадку, цей сигнал показує, що до кінця президентської кампанії Росія навряд чи йтиме на будь-які поступки та переговори, а рівень військової ескалації буде досить високим – з упором на необхідність завершити приєднання до Росії частини Донецької області, що залишилася.

7. Телефонна розмова Путіна з президентом Єгипту Абдельфаттахом Сісі

У суботу, 9 грудня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Єгипту Абдельфаттахом Сісі. Згідно з заявою двох сторін, основною темою для розмови стали підсумки нещодавньої поїздки Путіна до Об’єднаних Арабських Еміратів і Королівства Саудівська Аравія, а також переговорів з Президентом Ісламської Республіки Іран, що відбулися в Москві. Також наголошується, що сторони обговорили питання російсько-єгипетського співробітництва, яке розвивається досить успішно. З обох боків виражена зацікавленість у його подальшому нарощуванні у різних галузях у традиційно дружньому ключі на основі принципів стратегічного партнерства. У той же час Путін і Сісі торкнулися ситуації навколо Палестини.

Підсумки/прогнози:

Розмова важлива – через вплив, який надає Саудівська Аравія на Єгипет та його політику. А також на те, який вплив має Єгипет у регіоні Близького Сходу і в безпосередній близькості від Гази. У нинішній ситуації для Путіна було важливо поінформувати про свою версію переговорів із принцом Мухаммедом, а також порушити питання єгипетського впливу на ситуацію в Газі.

8. Телефонна розмова Путіна з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху

У неділю, 10 грудня, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху. В опублікованому Кремлем звіті вказується, що у центрі уваги під час розмови була гостра ситуація у зоні палестино-ізраїльського конфлікту та, зокрема, катастрофічна гуманітарна обстановка у секторі Газа. Путін підтвердив принципову позицію неприйняття та засудження тероризму у всіх його проявах.

Крім того, виражена взаємна зацікавленість і надалі взаємодіяти у питаннях евакуації російських громадян та членів їхніх сімей, а також звільнення ізраїльтян, які утримуються в Газі.

У той же час канцелярія прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху заявила, що під час розмови ізраїльський прем’єр-міністр висловив невдоволення «антиізраїльською позицією», що висловлюється російськими представниками в ООН. Крім того, Нетаньяху розкритикував «небезпечну співпрацю» між Росією та Іраном. Він заявив, що будь-яка країна, яка зазнала терористичного нападу, відреагувала б із не меншою силою, ніж Ізраїль. Водночас наголошується, що прем’єр Ізраїлю подякував Москві за зусилля зі звільнення з полону в секторі Газа ізраїльського громадянина з російським паспортом, а також попросив чинити тиск на Червоний Хрест з метою допуску до заручників та доставки ним ліків.

Підсумки/прогнози:

Як сказано вище, Путін демонструє Нетаньяху можливість впливу на Іран з метою деескалації ситуації в районі розташування загонів «Хезболла». Подібні посилки сприймаються Ізраїлі як відвертий шантаж із боку Росії. Тобто Росія дає зрозуміти, що сам напад чи ненапад «Хезболла» (потужнішої та організованішої освіти, ніж «ХАМАС») – це питання, яке слід узгоджувати з Москвою, яка у свою чергу має ключ до позиції Тегерана. По суті Росія готується до ролі миротворця на Близькому Сході, до останнього часу займаючи вичікувальну позицію і старанно стежачи за тим, як ситуація заходить у глухий кут. Інша річ, що країни Заходу, та й сам Ізраїль, швидше за все, не дадуть Росії скористатися цією роллю.