У цьому звіті подано ключові події, що мали важливий вплив на політичні, економічні та соціальні процеси всередині Росії.
За підсумками минулого тижня можна тезово визначити такі тенденції:
- Росія вкотре посилає сигнал про готовність до переговорів. Те, що під час виступу Путіна на самити G20 не були присутні ні Сі Цзіньпін, ні Байден, свідчить скоріше про те, що лідери найбільших світових держав, зустрівшись у Сан-Франциско, узгодили позицію щодо України та Росії і донесли цю позицію до лідерів протиборчих держав, а тепер зайняли вичікувальну позицію, даючи можливість Володимиру Путіну та Володимиру Зеленському продемонструвати свої позиції.
- Позиція Росії щодо ситуації на Близькому Сході залишається незмінною: вона далі намагається відігравати роль «миротворця на аутсорсингу», вона наполягає на виконанні Норвезьких домовленостей щодо створення Палестинської держави. За великим рахунком Росія мало впливає на ситуацію, однак у пропагандистському та ідеологічному плані намагається отримати від ситуації максимум вигоди.
- За наявною інформацією, на останньому засіданні Ради безпеки РФ порушувалися питання щодо можливих кадрових ротацій та перестановок у системі Міністерства закордонних справ РФ. Зокрема, можливі заміни низки послів (зокрема, посла в США), а також заміни у структурі керівництва МЗС. Крім того, було розглянуто персональний склад делегації на переговори з Державним департаментом США, які відбудуться у 10-х числах грудня.
У цьому дайджесті розглядаються такі питання, які були найбільш актуальними для Росії в період з 20 по 26 листопада:
1. Переговори Володимира Путіна із Президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном;
2. Участь Володимира Путіна у позачерговому саміті БРІКС;
3. Участь Володимира Путіна у позачерговому саміті G20;
4. Саміт ОДКБ у Мінську;
5. Нарада із постійними членами Ради Безпеки РФ;
6. Візит В’ячеслава Володіна до Китаю.
This Content Is Only For Subscribers
- Переговори Володимира Путіна з Президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном
У середу, 22 листопада, до Москви з офіційним візитом прибув президент Таджикистану Емомалі Рахмон. Цього ж дня відбулася його зустріч із Володимиром Путіним для проведення двосторонніх переговорів. Після закритих переговорів двох президентів відбулася зустріч у розширеному форматі, в якій також взяли участь члени делегацій Росії та Таджикистану. Під час зустрічі Путін вручив Президенту Таджикистану державну нагороду – орден «За заслуги перед Батьківщиною» ІІІ ступеня.
За підсумками переговорів сторони підписали низку угод:
- План взаємодії у сфері промисловості між Міністерством промисловості та торгівлі РФ та Міністерством промисловості та нових технологій Таджикистану.
- Меморандум між Міністерством транспорту РФ та Міністерством транспорту Таджикистану про розвиток співробітництва у підготовці та перепідготовці кадрів у транспортній сфері.
- План практичних дій щодо співробітництва у транспортній сфері між РФ та Республікою Таджикистан на 2023–2025 роки.
- Меморандум про співробітництво між Міністерством економічного розвитку РФ та Міністерством економічного розвитку та торгівлі Республіки Таджикистан.
- Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Федеральною службою судових приставів РФ та Службою виконання при Уряді Республіки Таджикистан у сфері примусового виконання судових рішень та інших документів органів влади.
- Угода між Федеральною митною службою (РФ) та Митною службою при Уряді Республіки Таджикистан про взаємне визнання відповідних інститутів уповноваженого економічного оператора.
- Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво з питань інспекції праці та сприяння зайнятості населення між Федеральною службою з праці та зайнятості (РФ) та Міністерством праці, міграції та зайнятості населення Республіки Таджикистан.
- Угода між Національним дослідницьким центром «Курчатівський інститут» та Національною академією наук Таджикистану про наукове та науково-технічне співробітництво.
Також, вранці 22 листопада, відбувся неформальний сніданок Путіна та Рахмона. Усі заходи проходили без участі преси. Також за підсумками переговорів не проводилася підсумкова прес-конференція.
Підсумки/прогнози:
Таджикистан із «ведмежого кута» світової геополітики та вічно проблемного регіону останніми роками перетворився на серйозного гравця, а президент Таджикистану Емомалі Рахмон неодноразово демонстрував власну позицію, наважуючись висловлювати публічні претензії на адресу Путіна. Таджикистан – дуже важливий стратегічний партнер Росії у Азії. Ця країна – ключ до політики Росії щодо Афганістану та Ірану, а також важливий елемент системи безпеки в цілому регіоні (зважаючи на те, що на Таджикистані, як і на Киргизстані, замикаються інтереси і Росії, і Китаю). Російські спецслужби не перший рік повідомляють про підвищений інтерес до Таджикистану з боку британських та американських служб. Саме тому для Путіна важливо всіляко підтримувати режим Рахмона, здійснюючи вливання в економіку країни (найбіднішої на пострадянському просторі). У Москві було болісно сприйнято рішення Душанбе попросити кредит у Південної Кореї, що сприймається як тривожний жест у бік США та їхніх сателітів. Зараз Росія робитиме все, що від неї залежить, щоб не дати можливості здійснити в Таджикистані ні «кольорову революцію» на користь США, ні ісламську революцію на користь радіальних ісламістів.
- Участь Володимира Путіна у позачерговому саміті БРІКС
У вівторок, 21 листопада, в онлайн-форматі відбувся позачерговий саміт БРІКС, головною темою якого став палестино-ізраїльський конфлікт. Зокрема, учасники саміту висловили своє бачення щодо можливих кроків щодо завершення конфлікту, а також вкотре заявили про необхідність вирішення палестинського питання шляхом визнання незалежності Палестини. Також у саміті взяв участь і російський президент.
Ключові тези з виступу Путіна:
- «Загибель тисяч людей, масове вигнання мирного населення і гуманітарна катастрофа, що вибухнула, викликають глибоке занепокоєння. Щойно колега говорив про загибель великої кількості дітей. Це жахливо, але коли дивишся, як роблять операції без наркозу дітям, це викликає, звичайно, особливі почуття. Всі ці події, по суті, є прямим наслідком прагнення Сполучених Штатів монополізувати посередницькі функції у палестино-ізраїльському врегулюванні та блокуванні ними діяльності близькосхідного «квартету» міжнародних посередників».
- «Тим самим історія наочно показала нежиттєздатність та контрпродуктивність одноосібних спроб розрубати “палестинський вузол”. Через саботаж рішень ООН, які чітко передбачають створення і мирне співіснування двох незалежних і суверенних держав – Ізраїлю і Палестини, – вже не одне покоління палестинців виховується в атмосфері несправедливості, що виявляється до їх народу, а ізраїльтяни не можуть повною мірою гарантувати безпеку своєї держави».
- «Позиція Росії має послідовний та некон’юнктурний характер. Ми закликаємо об’єднати зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на деескалацію обстановки, припинення вогню та пошук політичного вирішення палестино-ізраїльського конфлікту».
- «Показово, що всі країни БРІКС виступають зі схожих позицій щодо необхідності колективного досягнення довгострокового та стійкого врегулювання застарілої палестино-ізраїльської проблеми».
- «Звісно, за великим рахунком, найактуальнішим завданням є досягнення по-справжньому довгострокового та стійкого перемир’я. Важливо, я згоден зі своїм бразильським колегою, не допустити втягування у війну на Близькому Сході інших держав та будь-якого розширення географії конфлікту, а також зберегти тендітний міжконфесійний світ».
Підсумки/прогнози:
Позиція Росії щодо ситуації на Близькому Сході залишається незмінною: вона далі намагається відігравати роль «миротворця на аутсорсингу», вона наполягає на виконанні Норвезьких домовленостей щодо створення Палестинської держави. За великим рахунком Росія мало впливає на ситуацію, однак у пропагандистському та ідеологічному плані намагається отримати від ситуації по максимуму.
- Участь Володимира Путіна у позачерговому саміті G20
У середу, 22 листопада, з ініціативи прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді, в онлайн форматі відбувся позачерговий саміт G20. Головною темою зустрічі стало підбиття підсумків року і головування Індії в даній організації. Вперше з початку повномасштабної агресії Росії проти України у саміті G20 взяв участь російський президент. У той же час зустріч пропустили президент США Джо Байден (послався на завантажений графік у зв’язку зі святкуванням дня народження і Дня подяки), а також лідер КНР Сі Цзіньпін (офіційно не повідомлялася причина його відсутності). У своєму виступі Путін звернувся до країн Глобального Півдня і, у звичній для себе манері, озвучив низку відомих тез про зміну світового порядку. Також у своєму виступі він згадав Україну та вкотре заявив, що Росія не відмовляється від переговорів.
Ключові тези з виступу Нарендри Моді:
- «16 листопада минулого року мій друг Президент Індонезії [Джоко] Відодо передав на церемонії головування мені та Індії. Я тоді сказав, що ми разом зробимо все для того, щоб «Група двадцяти» стала інклюзивною, всеосяжною, амбітною, спрямованою на досягнення конкретних результатів і рішуче».
- «Минулого року ми знову підтвердили віру в те, що ми живемо на одній планеті, у нас одна сім’я і спільна доля і нам потрібно уникати конфліктів, як ми й робили. Ми змогли продемонструвати єдність та працювати у дусі співпраці».
- «Одна сім’я має силу працювати на благо людства і в ім’я справи світу. Ми можемо підняти свій голос проти насильства та тероризму та висловитись на підтримку людства. Для того, щоб відповідати тим очікуванням, які покладає на нас мир і людство, Індія готова працювати пліч-о-пліч з іншими друзями та партнерами».
Ключові тези з виступу Путіна:
- «Деякі колеги вже у своїх виступах говорили про те, що їх вражає «агресія Росії в Україні, що триває». Так, звичайно, військові дії – це завжди трагедія конкретних людей, конкретних сімей та й країни загалом. І, безумовно, ми маємо думати про те, як припинити цю трагедію».
- «До речі, Росія ніколи не відмовлялася від мирних переговорів з Україною. Це не Росія, а Україна публічно оголосила про те, що вона виходить із переговорного процесу. Більш того, було підписано указ, декрет глави держави, який забороняє вести з Росією такі переговори».
- «Розумію, що ця війна, загибель людей не може не вражати. А «кривавий переворот» в Україні у 2014 році, за яким пішла війна київського режиму проти свого народу на Донбасі – це не вражає? А винищення цивільного населення в Палестині, у секторі Газа, сьогодні не вражає? А те, що лікарям доводиться робити дітям операції, порожнинні операції, діяти скальпелем по дитячому тілу без наркозу – це не вражає? А те, що Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй сказав, що Газа перетворилася на величезний дитячий цвинтар – це не вражає?».
- «У світі відбуваються процеси кардинальної трансформації. З’являються та міцніють нові потужні центри глобального економічного розвитку. Значна частка світової інвестиційної, торгової та споживчої активності зміщується в азіатські, африканські та латиноамериканські регіони, де проживає більшість населення планети».
- «Хотів би наголосити також і на тому, що колосальний стрес, який зазнає світова економіка, є прямим наслідком непродуманої макроекономічної політики деяких держав. Ці дії виправдовуються, виправдовувалися зокрема боротьбою з пандемією. І вливання трильйонів доларів і євро в економіку, банківську систему, безумовно, спровокували сплеск глобальної інфляції, стрімке зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Саме це є основою подій, про які я сказав».
- «Росія виступає за те, щоб відновити дух відкритого та взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва, що ґрунтується на нормах Статуту ООН та принципах колегіальної та взаємоповажної спільної роботи. Важливо домагатися ефективної оптимізації системи глобального економічного управління, а саме: перезапустити СОТ у повному обсязі, включаючи її арбітражну функцію».
- «Ми готові до спільної роботи з вирішення цих актуальних завдань у рамках «двадцятки», а також інших міжнародних інститутів, у тому числі в об’єднанні БРІКС, вага та вплив якого, звичайно, зростає, це очевидно, особливо з урахуванням процесу його розширення».
- «Як відповідальний учасник глобальних зусиль щодо боротьби зі змінами клімату Росія планує вийти на вуглецеву нейтральність не пізніше 2060 року. Для цього використовується весь доступний та ефективний інструментарій зі скорочення парникових викидів: і атомна енергетика, і гідроенергетика, нарощування поглинаючої спроможності лісів, екологічно чисті технології у всіх секторах економіки».
Підсумки/прогнози:
Росія вкотре посилає сигнал про готовність до переговорів. Те, що під час виступу Путіна не були присутні ні Сі Цзіньпін, ні Байден, свідчить скоріше про те, що лідери найбільших світових держав, зустрівшись у Сан-Франциско, узгодили позицію щодо України та Росії і донесли цю позицію до лідерів протиборчих держав, а тепер зайняли вичікувальну позицію, даючи можливість Володимиру Путіну та Володимиру Зеленському продемонструвати свої позиції. Путін вирішив для цього використати трибуну саміту Великої Двадцятки. Його позиція: Росія готова на переговори за умови декларування Україною свого нейтрального статусу (раніше надсилалися сигнали про визнання лінії фронту як демаркаційної лінії), а також зняття з РФ економічних санкцій (звідси широкі роздуми Путіна про відновлення духу відкритого та взаємовигідного економічного співробітництва). Українська сторона на подібні пропозиції не погоджується, тому найближчим часом ми станемо свідками зусиль колективного Заходу, спрямованих на переконання України щодо необхідності переговорного процесу.
- Саміт ОДКБ у Мінську
У четвер, 23 листопада, у Мінську (Білорусь) відбулася чергова сесія Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку. На сесії було обговорено ключові питання взаємодії членів ОДКБ, включаючи подальше вдосконалення системи колективної безпеки, а також актуальні міжнародні та регіональні проблеми.
У саміті взяли участь президент Росії Володимир Путін, президент Білорусії Олександр Лукашенко, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, президент Киргизстану Садир Жапаров, президент Таджикистану Емомалі Рахмон та Генеральний секретар Організації Договору про колективну безпеку Імангалі Тасмагамбетов. Після переговорів у вузькому складі відбулось пленарне засідання Ради колективної безпеки ОДКБ. З російської сторони на зустрічі були присутні Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, помічник Президента Юрій Ушаков, Міністр оборони Сергій Шойгу, заступник Керівника Адміністрації Президента – прес-секретар Президента Дмитро Пєсков, заступник Міністра закордонних справ Олександр Панкін, а також Надзвичайний та Повноважний Посол Росії Борис Гризлов.
Ключові тези:
- Лукашенко: «Стрімким у плані розвитку геополітичної ситуації був рік, відповідно, і графік нашої роботи разом з вами був напружений. Починаючи з весни Республіка Білорусь практично щомісяця вживала заходів по лінії ОДКБ: Рада Парламентської асамблеї, потім міжсесійні засідання статутних органів на міністерському рівні, координаційну зустріч керівництва профільних державних органів держав – членів ОДКБ щодо протидії транснаціональним загрозам, таким як наркотрафік, , виклики у сфері біологічної безпеки, кібербезпеки».
- Лукашенко: «Рівно рік тому під час сесії Ради колективної безпеки в Єревані ми озвучили пріоритетні напрями головування Республіки Білорусь як на внутрішньому, так і зовнішньому контурі. На внутрішньому контурі ми прагнули підвищити згуртованість держав – членів ОДКБ з метою зміцнення самої організації, а також забезпечення безпеки та стабільності у зоні відповідальності. На зовнішньому контурі нашою метою було посилення ролі та значущості організації у системі міжнародних відносин».
- Путін: «Важливо, що й у поточному році набули розвитку та контактів ОДКБ з нашими природними партнерами, маю на увазі Шанхайську організацію співробітництва та СНД».
- Путін: «Послідовно зміцнювалося співробітництво по лінії спецслужб та правоохоронних органів. Зокрема, продовжено проведення операції ОДКБ «Найомник», спрямованої на припинення вербування та перекриття каналів виїзду громадян наших країн для участі у діяльності міжнародних терористичних угруповань».
- Путін: «Запрацювала Координаційна рада ОДКБ з біологічної безпеки. У фокусі його уваги – питання запобігання загрозам, пов’язаним із розробкою та застосуванням біологічної зброї, забезпечення радіаційного, хімічного та медичного захисту».
- Путін: «Згадаю і про те, що розширюється військово-технічна співпраця між державами-членами організації. У цьому бере активну участь створена з ініціативи Росії Міждержавна комісія з військово-економічного [співробітництва] ОДКБ».
Підсумки/прогнози:
ОДКБ нині – малоефективна структура. Вона об’єднує країни, що у військовому плані залежать від Росії. Цікаво (але водночас і прогнозовано), що у саміті не взяв участь прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Це є свідченням кризи ОДКБ. Сама собою зустріч була скоріше умовно-ритуальною – підбиття підсумків року, декларування планів на наступний рік, можливості для співробітництва в рамках домовленостей, з умовою непорушення санкційного режиму, введеного Заходом. Путіну важливо показати, що ОДКБ є дієвою структурою. Особливо у нинішній ситуації. А Білорусь, де проходила нарада, розглядається як зразок військово-технічного співробітництва у рамках ОДКБ.
- Нарада із постійними членами Ради Безпеки РФ
У п’ятницю, 24 листопада, Володимир Путін провів чергову нараду з постійними членами Ради безпеки РФ. Як раніше неодноразово зазначала Ascolta, цей вид нарад регулярно використовується Путіним для демонстрації колективного формату прийняття рішень із ключових питань. На цей раз головною темою наради стало питання організації роботи російських закордонних установ, а також обговорення питань, пов’язаних з організацією взаємодії з найближчими сусідами на пострадянському просторі.
У нараді взяли участь голова Уряду Михайло Мішустін, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, голова Державної Думи В’ячеслав Володін, заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, міністр закордонних справ Сергій Лавров, міністр оборони Сергій Шойгу, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін та спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.
Підсумки/прогнози:
За наявною інформацією, на засіданні Ради безпеки РФ порушувалися питання щодо можливих кадрових ротацій та перестановок у системі Міністерства закордонних справ РФ. Зокрема, можливі заміни низки послів (зокрема, посла в США), а також заміни у структурі керівництва МЗС. Крім того, було розглянуто персональний склад делегації на переговори з Державним департаментом США, які відбудуться у 10-х числах грудня.
- Візит В’ячеслава Володіна до Китаю
У вівторок, 21 листопада, голова Державної Думи РФ В’ячеслав Володін розпочав свій офіційний візит до Китаю. Зокрема, Володін провів зустріч із Головою КНР Сі Цзіньпіном, під час якої сторони обговорили низку питань у відносинах між двома державами.
Ключові тези:
- Володін: «Багато в чому завдяки вашим відносинам наші країни не тільки стратегічні партнери, а й стратегічні друзі».
- Володін: «Завдання парламенту — законодавчо закріпити всі рішення, які досягнуті на вашому рівні, зробити зі свого боку все можливе, щоб у рамках парламентського виміру ми також робили свій внесок у розвиток відносин між нашими країнами та народами».
- Сі Цзіньпін: «Ви завжди активно працюєте над просуванням китайсько-російських відносин та багатопланової співпраці, зробили та вносите позитивний внесок у зміцнення традиційної дружби наших народів».
- Сі Цзіньпін: «Розраховуємо на подальше поглиблення співробітництва ГД та ВСНП Китаю з метою створення міцної правової основи розвитку двосторонніх відносин на благо наших народів».
Підсумки/прогнози:
В’ячеславу Володіну влаштували справді високий прийом – його прийняв Сі Цзіньпін, а не лише Голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжо Лецзі (як належить за протоколом). Розмова тривала майже дві години – спочатку протокольна зустріч, а потім близько сорока хвилин тет-а-тет. Цікаво, що делегація також відвідала Нанкін, де Володін брав участь в офіційних церемоніях, а частина людей з делегації відвідали Науково-дослідний інститут безпілотних літальних апаратів та 56 НДІ комп’ютерних технологій. За наявними даними, саме в Нанкіні делегація РФ домовилася з КНР про будівництво тунелю під Керченською протокою – плануватимуть фахівці з китайської академії інженерних військ.