Андрій Ярін: головний політтехнолог кремля

Видання The New Times у 2007 році писало: «Як повідомили джерела The New Times у МВС, які погодилися надати інформацію виключно на умовах анонімності, йдеться про кримінальну справу № 248089, порушену 8 вересня 2006 року за підсумками перевірки Департаменту економічної безпеки МВС Росії» стосовно невстановлених осіб із числа співробітників МКБ «Дисконт» (ТОВ) за ознаками злочинів, передбачених ст. 173 та п. «а» ч. 3 ст. 174 КК РФ. У статтях йдеться про створення підставних фірм без наміру здійснювати підприємницьку діяльність (ст. 173) і відмивання коштів чи іншого майна, придбаних іншими особами злочинним шляхом (ст. 174). За даними МВС, у процесі перевірки було розкрито єдину схему виведення грошей чиновників, близьких до контрольованих Кремлем нафтових компаній та генерал-лейтенанта Олександра Бортникова, заступника директора ФСБ та начальника Департаменту економічної безпеки ФСБ. Бортников відомий своїми близькими відносинами із заступником глави адміністрації президента Ігорем Сєчіним та помічником Володимира Путіна Віктором Івановим. Як заявляють джерела The New Times, Бортников нібито займався виведенням коштів різних комерційних структур, які займаються продажем електроніки в Росії».

За повідомленнями ЗМІ, у схемах, запропонованих «Дисконтом», було задіяно австрійський «Райффайзенбанк».

У 1995 році Андрій Ярін стає головою правління АКБ «Внешагробанк», створеного бізнесменом Іллею Хайкіним. Сам Хайкін очолив наглядову раду «Позашагробанку» та увійшов до складу ради директорів банку «Дисконт». Тобто, у 90-х роках Ярін фактично був людиною Хайкіна.

У 2007 році Хайкін, якого називали «власником компромату на російську еліту», утік із Росії до Великобританії і був оголошений у міжнародний розшук за звинуваченням в організації злочинного угрупування з метою захоплення земель у Підмосков’ї. У 2013 році Хайкін був затриманий в Іспанії і навіть ледь не був виданий російській владі. Однак після кількох місяців перебування в іспанській в’язниці Хайкіна було відпущено на волю.

Із Хайкіним Ярін був пов’язаний досить щільно. Обидвоє у 2002–2003 роках розпоряджалися частками у ТОВ «Арбат-Авто Груп». Ця фірма володіла і часткою в комерційному банку «Дисконт» (з якого Ярін і починав свою бізнес-кар’єру, влаштувавшись у банк відразу після закінчення МДУ).

Як вдалося з’ясувати, мав свою частку Ярін й в іншому відомому активі Хайкіна — акціонерному товаристві «Бадаєвський пивоварний завод». Він продовжував отримувати прибуток від організації, навіть будучи вже держслужбовцем. Чи володіє акціями Ярін зараз — невідомо, оскільки список своїх бенефіціарів компанія не розкриває.

Бадаєвському, контроль над яким від Хайкіна перейшов до Capital Group Павла Тє, належать колишні заводські корпуси та земля на набережній Тараса Шевченка у Москві. Capital Group, яка користується заступництвом влади, планує побудувати на цьому місці елітний житловий комплекс, але проект викликав опір місцевих жителів. На думку «Архнагляду», пивоварня, яка є пам’яткою промислової архітектури, ризикує повністю втратити свою ідентичність.

Наприкінці 90-х МВС перевірявся зв’язок Яріна з підозрюваним у подвійному вбивстві. «26.03.98 р. у спортивному залі, розташованому у готельному комплексі «Берлін», було виявлено труп громадянина Орєхова В. І. з множинними кульовими пораненнями та громадянин Дауд Мохаммад з вогнепальним пораненням. Савосич Н. О. підозрюється у скоєнні цього злочину», – сказано у звіті. Номер телефону Андрія Яріна опинився у записнику Савосича. Також було встановлено, що підозрюваний Савосич перебував у тісному контакті із водієм дружини Ярина.

Це не єдина згадка Ярина у поліцейському досьє. У 2012 році його поставили на спецоблік у Московській області. «Опрацьований; у рамках проведення заходів», — йдеться у поліцейській базі. Інші подробиці відсутні.

У Підмосков’ї Ярін, на початку нульових років, володів земельною ділянкою — йому належало 14 соток у Жуківці (котеджне селище «Царське село»). Перед тим, як вступити на держслужбу, Ярін цю ділянку продав. У 2004 році вона опинився у власності ТОВ «Арант», зареєстрованого в Рязані та заснованого компанією із США «Deverell Global».

У 2001-2002 роках – заступник голови адміністрації Володимирської області, керівник представництва Володимирської області при уряді Росії (за губернаторства Миколи Виноградова). Потім заступник начальника фінансово-економічного управління Федеральної міграційної служби (ФМС) МВС Росії.

У грудні 2002 – березні 2003 року – перший заступник голови уряду Чеченської республіки (за прем’єрства М. В. Бабича, залишив уряд після відставки Бабича з посади прем’єра). У листопаді 2003 – квітні 2004 року заступник начальника фінансово-економічного управління Держнаркоконтролю Росії.

У квітні 2004 – квітні 2005 року віце-губернатор, голова уряду Рязанської області. «Там він працював за губернатора Георгія Шпака, якого просував саме Михайло Бабич, а в Москві підтримував Дмитро Рогозін. «Ярін зумів вписатися в цю конструкцію», – вважає політолог Ростислав Туровський. Під час цієї роботи мав конфлікт із губернатором області Шпаком, з чим і пов’язують його звільнення. За наявною інформацією, Шпак (генерал-полковник у відставці, колишній командувач Повітряно-десантних військ РФ), що має вибуховий характер, під час сварки вдарив Яріна стільцем.

У квітні 2005 – червні 2006 року заступник начальника департаменту з внутрішньої політики апарату повноважного представника президента Росії в Південному федеральному окрузі (знову ж таки під керівництвом Михайла Бабича).

З червня 2006 – до серпня 2009 голова уряду Кабардино-Балкарії. Вважався протеже повпреда президента Росії у Південному федеральному окрузі Дмитра Козака (який також протежував і Бабича).

З 2009 року головний радник, у 2009-2012 роках – керівник апарату заступника керівника Адміністрації президента РФ Олександра Дмитровича Бєглова. Видання «Комерсант» писало: «З 2009 року пан Ярін працював у команді Олександра Бєглова: спочатку – в Адміністрації президента (АП), а з 2012 року – його заступником у Центральному федеральному окрузі (ЦФО). Там він відповідав за внутрішню політику. В апараті повпреда заявляли, що пан Бєглов під час формування команди «робить ставку на креативність своїх підлеглих». При цьому пана Яріна, котрий працював відповідальним секретарем президентської Ради у справах козацтва (його також очолює Олександр Бєглов), козаки дорікали за «чиновницький підхід» до їхньої діяльності».

На муніципальних виборах у Санкт-Петербурзі 14 вересня 2014 року Ярин «відзначився»: його звинуватили в тому, що внаслідок його дій багато кандидатів не було допущено до реєстрації. Саме Ярін, за інформацією Руспрес, займався цією скандальною кампанією, проводячи щотижневі наради з місцевою владою.

У 2012-2016 роках – заступник повноважного представника президента РФ у Центральному федеральному окрузі Олександра Бєглова.

З 22 жовтня 2016 року – начальник Управління президента Росії з внутрішньої політики.

Прихід Яріна в Адміністрацію президента активно обговорювався у російських ЗМІ. Існувало кілька версій висування Яріна на настільки значну посаду. Одні експерти вважали, що це кадрове призначення пролобіював Бєглов – з огляду на вміння Яріна знаходити спільну мову та взаємодіяти з регіональними елітами. Інші вважали, що лобістських можливостей Бєглова було б явно недостатньо, і що в даному випадку призначення Яріна мали акцептувати такі важкоатлети, як брати Ковальчуки та голова «Ростеху» Сергій Чемезов. Треті джерела припускають, що на вибір на користь Яріна вплинув начальник управління президента РФ з питань держслужби та кадрів Антон Федоров, який працював заступником повноважного представника в ЦФО з 2000 року, потім перейшов на роботу в Росатом, перш ніж у 2013 році очолив управління в АП.

Ярін мав стати елементом зачистки «володінських» кадрів – людей, яких свого часу в Адміністрацію привів В’ячеслав Володін. Він змінив на посаді начальника Управління внутрішньої політики Тетяну Воронову – креатуру Володіна (Тетяна Геннадіївна після передачі справ Яріну очолила Апарат Державної Думи Федеральних Зборів РФ, а в березні 2021 року й зовсім отримала посаду топ-менеджера в компанії Новатек). Головним конкурентом Яріна на посаді керівника Управління внутрішньої політики був Олександр Харічєв, якого активно намагався просунути на цю посаду Сергій Кирієнко. В результаті було ухвалено рішення: Ярін очолює Управління, Харічєв стає його першим заступником.

За наявною інформацією, Ярін одразу ж зорієнтувався і поспішив виявити свою лояльність до Сергія Кирієнка. Принаймні Ярін дав зрозуміти Кирієнку, що він не ворог. Незважаючи на те, що Ярін ніколи не був «людиною Кирієнко», а той не терпить «чужинців», їм вдалося спрацюватись.

Телеграм-канал «Таємниці Кремля» надавав наступну характеристику Яріну: «Начальник управління президента з внутрішньої політики Андрій Ярін — фігура тіньова, але дуже впливова. За його «оперативного супроводу» проводяться виборчі кампанії по всій країні та вирішуються долі регіональних начальників».

У 2018 році Ярін очолював виборчий штаб Володимира Путіна на виборах президента – незважаючи на те, що реальним керівником штабу, який справді займався організаційною та технологічною роботою, був Сергій Кирієнко.

У 2018 році екс-глава Серпухівського району Олександр Шестун записав відеозвернення з розповіддю про погрози з боку голови Підмосков’я Андрія Воробйова нібито через мітинг проти полігону для сміття «Лісова». В іншому відео Шестун опублікував записи розмови з Яріним, який умовляв його піти у відставку. Ярін та його колеги, за словами Шестуна, «у прямому сенсі погрожували мені: пиши заяву або ми тебе посадимо у в’язницю, будинок відберемо, а ти з п’ятьма дітьми, четверо з яких неповнолітні на той момент були, підеш гуляти світом». Із запису випливає, що Ярін заявив Шестуну: «Слухай, чи ти напиши заяву, чи ми тебе запресуємо та замочимо…». Після оприлюднення аудіозаписів Яріну зробили догану про неповну службову відповідність, але подальшого розгляду не було, адже проблема для Кремля була не в самому форматі взаємин Адміністрації президента та регіональної влади, а в його опублікуванні. Незабаром до Шестуна прийшли з обшуком та заарештували.

Опозиційний сайт «Список Путіна» дає наступну характеристику Яріну: «Ярін вважається виконавчим та жорстким бюрократом, технократом. Положення Яріна в УПВ говорить про запит Кремля на велику технологічність і неухильне виконання прямих наказів президента, і насамперед це стосується забезпечення вигідних для Кремля ходу та результатів виборів різного рівня. Загальне наростаюче невдоволення «Єдиною Росією» та пов’язаних із ними політиків є найболючішою внутрішньою проблемою для влади. Тому не дивно, що інструктувати регіональну та муніципальну владу відправляють людину з Москви. Так, на початку 2019 року Андрій Ярін та секретар генеральної ради «Єдиної Росії» Андрій Турчак провели спочатку у Смольному, а потім і в будівлі повноважного представництва президента у СЗФО у Петербурзі серію зустрічей із головами найбільш неспокійних муніципальних рад та районних адміністрацій. На вересень 2019 року було заплановано губернаторські та муніципальні вибори у рідному місті Путіна, тому для Кремля тут були неприпустимі ні другий тур, ні поразка кандидата від влади, і УВП було поставлене завдання аж до муніципального рівня «забезпечити» результат провладних кандидатів. Виходячи зі скандалів зі зняттям більшості незалежних кандидатів із виборів, ця стратегія була взята на озброєння».

За версією видання «Meduza», Андрій Ярін був замовником злому корпоративної пошти Фонду боротьби з корупцією, коли кілька сотень тисяч електронних адрес прихильників Олексія Навального потрапили до рук зловмисників.

15 жовтня 2020 року проти Андрія Яріна було запроваджено санкції Європейського союзу та Великобританії за замах на опозиційного політика Олексія Навального з використанням хімічної зброї. Санкції передбачають заборону на в’їзд до ЄС та на фінансові операції, а також заморожування активів.

За даними ЄС: «Андрія Яріна призначили в оперативну групу адміністрації президента, метою якої була протидія впливу Олексія Навального в російському суспільстві, у тому числі через операції, спрямовані на дискредитацію. Отруєння Олексія Навального було можливе лише за згодою адміністрації президента. Враховуючи його керівну роль, Андрій Ярін несе відповідальність за спонукання та надання підтримки особам, які здійснили або були причетні до отруєння Олексія Навального нервово-паралітичною речовиною «Новачок», що згідно з Конвенцією про заборону хімічної зброї є застосуванням хімічної зброї».

Після парламентських виборів 2021 року Ярін підтвердив свою ефективність у контролі за проведенням виборчих кампаній, у тому числі створення та курування агітаційних сіток на місцях. Цей напрямок було повністю закріплено за ним та Олександром Харичевим. Заслуги на виборах дозволили Яріну зміцнити свої позиції у команді Сергія Кирієнка та продовжити очолювати Управління Президента з внутрішньої політики.

У 2022 році Ярін почав активно займатися запуском політичних процесів на окупованих територіях південного сходу України, але незабаром цей напрям перейшов до Олександра Харічєва, що знову актуалізувало конкуренцію між двома функціонерами найближчого оточення Кирієнка. За наявною інформацією, подальшою долею окупованих територій може зайнятися екс-глава Роскосмосу Дмитро Рогозін, якому пророкують посаду повпреда в новому федеральному окрузі, утвореному з ЛНР, ДНР та інших захоплених територій України. Причому швидше за все він отримає віце-прем’єрську приставку до посади. Нині її має лише представник президента у Далекосхідному окрузі Юрій Трутнєв.

Станом на середину липня 2022 року стало відомо, що Олександр Харічєв почав поступово передавати всі справи по Україні Яріну, а сам повертатися до питань внутрішньої політики та підготовки до проведення майбутніх виборчих кампаній у Росії. Разом із Харічєвим до внутрішніх виборчих справ повернувся і Борис Рапопортов. Очевидно, Андрій Ярін зробив ставку на зближення з Дмитром Рогозіним і, у разі його призначення в Адміністрацію президента або на кураторство політичних процесів на окупованих територіях, може увійти в основу нової команди або навіть нового політичного клану в оточенні президента.

У листопаді 2023 року російське видання РБК з посиланням на кілька джерел у Кремлі заявило, що Андрій Ярін очолив офіційний виборчий штаб Володимира Путіна на майбутніх виборах. Однак важливо зазначити, що станом на листопад сам Путін офіційно не висунув свою кандидатуру на майбутні вибори, що вже породило безліч теорій та припущень. У цьому випадку доречніше буде зазначити, що Андрій Ярін, швидше за все, керуватиме виборчим штабом кандидата від Кремля (навіть у тому випадку, якщо буде прийнято рішення щодо висування нового кандидата замість Путіна).

На попередніх президентських виборах штаб Володимира Путіна очолював Сергій Кирієнко. Ярин вважається людиною з команди Кирієнка, що у свою чергу означає а) Кирієнко і далі залишається реальним керівником штабу і б) Ярина може очікувати на швидке кар’єрне зростання. Ярин відомий як дуже жорсткий менеджер, який вміє «ламати через коліно». Фактично він був протягом тривалого часу одним із основних кураторів внутрішньої політики в РФ. Тому основний акцент буде зроблено не на технології (методи Кирієнка), а на мобілізації вертикалі губернаторів та представників президента у федеральних округах. В умовах, коли штабом керуватиме Ярин, можна гарантувати успіх не лише Путіна, а й будь-якої людини, на кого вкаже Путін (якщо в останній момент він вирішить підшукати собі наступника).

У той же час, за наявною інформацією, тіньовий виборчий штаб повинен очолити (або вже очолив) начальник Управління президента РФ із забезпечення діяльності Державної ради Олександр Харічев. Як і Ярін, Харічев є людиною Кирієнко і має колосальний досвід у успішних виборчих кампаніях (про нього Ascolta писала докладніше тут). Не виключено, що саме Харічев відповідатиме як за технології, так і за всі «чорні» справи, які не можна покладати на основний штаб.

За час перебування у владі, якщо вірити декларації, Ярін нічого не заробив. Він не має ні автомобіля, ні навіть квартири — все записано на дружину. Ім’я дружини чиновника Кремля публічно не називається, але вдалося з’ясувати, що її звати Чижикова Алла Володимирівна. Вона народилася у 1968 році в місті Калінінграді Московської області (зараз – Корольов).

У власності Чижикової квартира площею 194,5 кв. м (Ярін зазначив, що користується цією нерухомістю). Йдеться про житлову площу у Хамовниках поряд з метро «Парк культури» за адресою: вул. Бурденко, 16/12. Її ринкова вартість – близько 1 млн доларів.

За документами Чижикова здає квартиру Богачову Олександру Сергійовичу. Богачов – особистий водій родини Яріних. Богачов водить Меrсеdеs-Веnz GLS 350 d 4matic (державний номер в307не197), що належить дружині Яріна.

Ярін захоплюється тенісом та футболом, а також яхтингом та дайвінгом. Він колекціонує вінілові диски. Володіє англійською та італійською мовами.