Росія за тиждень (13.11-19.11)

1. Зустріч Володимира Путіна із представниками виборчих комісій Росії

У середу, 15 листопада, у резиденції російського президента в Ново-Огарьово відбулася зустріч Володимира Путіна з членами Центральної виборчої комісії та керівниками регіональних виборчкомів РФ. Цей захід був присвячений 30-річчю виборчої системи країни. Путін вручив представникам виборчих комісій державні нагороди, а також виступив із офіційним зверненням до учасників зустрічі.

Ключові тези:

• «Хотів би одразу наголосити, що виборчі комісії – безумовно, це найважливіші державні інститути, адже органи влади в нашій країні обираються громадянами на прямих виборах, в умовах високої конкуренції. Тому чітка організація виборів, їхнє відкрите, чесне, законодавчо вивірене проведення мають дуже важливе, якщо не сказати визначальне, значення з точки зору збереження внутрішньої політичної стабільності як для легітимності обраної влади, так і для зміцнення довіри людей до підсумків голосування».

• «Наразі діє понад 20 електронних сервісів на порталах держпослуг та ЦВК. Вони забезпечують якісно новий рівень доступності, прозорості виборчих процедур і сприймаються не як новація, бо як звичні виборчі стандарти Росії».

• «Використання виборчими комісіями сучасних стандартів дозволило досягти суттєвого зростання довіри і до виборів, і до самої виборчої системи. Це фіксують усі соціологічні дослідження. Так, за підсумками єдиного дня голосування у 2020 році 60 відсотків респондентів ВЦВГД заявили, що довіряють результатам виборів, а у вересні 2022 року 69 відсотків вважали, що вибори в їхньому регіоні пройшли загалом чесно, без серйозних порушень».

Підсумки/прогнози:

Фактично Росія вступає до президентської виборчої кампанії. І напередодні старту виборів Путіну необхідно було продемонструвати, що Центральна виборча комісія та комісії в регіонах – це слухняний механізм, який дасть той результат, який буде потрібний владі. Несподіванок очікувати не варто – ЦВК визнає перемогу того, кого буде визначено Путіним, з тим результатом, який буде заздалегідь узгоджений з Адміністрацією президента РФ.

2. Пленарне засідання Форуму об’єднаних культур

У п’ятницю, 17 листопада, Володимир Путін взяв участь у пленарному засіданні ІХ Санкт-Петербурзького міжнародного Форуму об’єднаних культур. Сам захід проходив 16-17 листопада і зібрав на своєму майданчику учасників з різних держав та сфер діяльності. Організаторами форуму виступають уряд РФ, міністерство культури РФ, а також уряд Санкт-Петербургу. Оргкомітет форуму очолює заступник голови уряду Тетяна Голікова.

Ключові тези з виступу Путіна:

• «Ми переконані: майбутнє – за вільним, багатолінійним та різноманітним розвитком культур, за найширшим діалогом гуманітарних угруповань багатополярного світу, який сьогодні народжується».

• «Однією із ключових тем дискусій стало пізнання історії через культуру. Слід зазначити, і це очевидна річ, що архіви, документальні свідчення подій, першоджерела сьогодні начебто доступні всім – ну, по-перше, не всім, а по-друге, і працюють із ними переважно все-таки фахівці, професіонали. Більшість же людей черпають знання про минуле з книг, кіно, театр, живопис, музику, а правду про історію, про найскладніші сторінки минулого дають, безумовно, шедеври світової культури – російської, європейської, американської, китайської, індійської, арабської та багатьох інших».

• «Незважаючи на всі заборони та санкції, мистецтво, як і раніше, кордонів не знає. Так було завжди, так і так буде, безумовно, тим більше в наш час бурхливого технологічного прогресу, який створює і колосальні можливості, але, звичайно, і створює нові ризики. Ми повинні прораховувати наслідки цих фундаментальних, тектонічних процесів, досягнень генетики, квантової механіки, технологій штучного інтелекту, інших новаторських напрямів».

• «Відповідальність за збереження світової спадщини та традиційних цінностей у Росії, нашого народу глибоко усвідомлена. У нашому національному характері – небайдужість до чужого болю та прагнення до справедливості, так само як і турбота про збереження нашого спільного надбання – маю на увазі зараз російську мову».

• «Наступного року Росія головує одразу у двох міжнародних об’єднаннях – БРІКС та СНД. По лінії культури заплановано велику програму. Розраховуємо також на нарощування культурної, гуманітарної співпраці з державами Шанхайської організації співробітництва, АСЕАН, провідними регіональними об’єднаннями Африки та Латинської Америки».

• «Росія налаштована на найтіснішу спільну роботу з усіма, хто поділяє наші цінності світу, дружби та взаємної поваги, хто готовий брати участь у формуванні сучасного багатополярного світу на основі цивілізаційного та культурного різноманіття».

• «Мости хто наводитиме? Військові важко це роблять, і у політиків взаємні претензії, взаємні образи, амбіції, боротьба за власне політичне майбутнє – там постійно боротьба і бійка. Тільки діячі культури, які розумні, думають про майбутнє і вони наводять мости».

• «Дійсно, ми бачимо, що на будь-яких конкурсах у західних країнах для того, щоб щось виграти, потрібно або розповісти, написати, або показати із життя сексуальних меншин, трансгендерів та якихось трансформаторів – багато усіляких назв».

• «Але ось що я хотів би сказати, несподівану річ скажу. І вони теж, ці теми та ці люди мають право на те, щоб вигравати, показувати, розповідати, бо це теж частина суспільства. Це також те, чим живуть люди. Погано, якщо тільки вони виграють усілякі конкурси, ось це ні до чого. Але це прагнення рівноправності, про яке говорив, на мою думку, міністр культури Південно-Африканської Республіки. Воно, це рівноправність, має бути скрізь, у всьому, зокрема й у конкурсах у сфері культури».

• «Слов’янська культура – невід’ємна частина європейської та світової культури, причому дуже яскрава, самобутня. Зрозуміло, як і, як російську культуру, неможливо її скасувати і вдати, що вона немає».

• «Вчора тільки з гордістю Голова Уряду доповів: у нас за останній місяць зростання економіки – 5,5 відсотка ВВП. За рік буде понад 3. Ми акуратно так постійно говорили: буде 2,7, 2,5, 2,8 [відсотка]. Тепер впевнено говоримо: буде понад 3. Зараз не говоритиму, як у європейських країнах, щоб це не виглядало як зазнайство якесь і хвастощі. Але ми маємо багато проблем».

• «У нас із європейськими елітами складні часи, які втратили почуття національної самосвідомості і, на мій погляд, потрапили в таку залежність від інших країн, насамперед Північної Америки, яка не дає їм можливості реалізовувати головне, заради чого їх люди обирали – захищати інтереси своїх держав і народів. Ось у цьому проблема. У цьому сьогоднішня трагедія Європи. Це очевидна річ».

• «Інакше якомога спокійніше дивитися на те, що, скажімо, у Штатах приймаються закони, якими переманюють цілі величезні підприємства, чи не галузі з Європи, які змушені переїжджати і там відкривати свої виробництва. Як же можна з цим погодитись? А мої європейські колеги погоджуються – зазвичай не всі. Але ті, хто не погоджується, піддають там, м’яко кажучи, критиці, що вони не витримують якоїсь спільної лінії».

• «Я не буду зараз давати характеристику всьому комплексу російсько-китайських відносин. Вони справді унікальні на сьогоднішній день і, мабуть, в історії наших держав ніколи не досягали такої висоти та такої якості, маю на увазі рівень довіри, що склався між нашими державами. За всіма найважливішими напрямками ми демонструємо дуже високий рівень нашої співпраці».

Підсумки/прогнози:

Виступ Путіна на Форумі об’єднаних культур має програмний характер і визначає гуманітарну політику Російської Федерації на найближчу перспективу. В основі нової концепції лежатимуть традиціоналізм, полікультурність та експорт російської культури до країн Глобального Півдня. Критика толерантності до ЛГБТ, тролінг Європи, демонізація США залишаються актуальними елементами політики Росії. Ще одне завдання виступу Путіна – показати, що «ми сильні як ніколи»: апеляція до проблем у ЄС та зростання ВВП у Росії, а також згадка успіхів у просуванні інтересів Росії в Африці показові.

Водночас важливо зазначити, що попри відсутність офіційного висування кандидатури Путіна на президентські вибори його передвиборча кампанія розпочалася ще в середині літа. Кількість форумів та інших подібних форматів публічних зустрічей, на яких Путін виступає з доповідями та веде дискусії, останнім часом просто зашкалює. Подібний підхід демонструє два основні чинники. По-перше, Путін усіляко намагається продемонструвати, що він не ізольований від зовнішнього світу і може зустрічатися навіть із європейськими чи західними політиками. По-друге, він поступово перетворюється на шоумена, який увесь свій вільний час витрачає на публічні дискусії та відвертий популізм. Таким чином він фактично починає наслідувати Дональда Трампа, який також завжди віддає перевагу публічним виступам і гучним заявам.

3. Голден-Гейтська декларація лідерів економік АТЕС 2023 року

У період з 11 по 17 листопада у Сан-Франциско проходив щорічний саміт АТЕС. Головними подіями саміту 2023 року можна вважати зустріч Джо Байдена із Сі Цзіньпіном, а також спільне рішення учасників щодо проведення реформи Світової організації торгівлі. В іншому, якихось фундаментальних змін за підсумками саміту не сталося. Цього року на саміті АТЕС Росію представляв віце-прем’єр Олексій Оверчук, який включений до різних західних санкційних списків, у тому числі Євросоюзу, але не перебуває під санкціями США, на відміну від більшої частини вищого керівництва РФ. Також учасники саміту АТЕС підписали спільну Голден-Гейтську декларацію, в якій не було подано спільну позицію щодо ситуації в Україні та Газі.

Ключові тези підсумкової декларації:

• «Ми повинні використовувати технологічні та економічні досягнення для подальшого розкриття величезного потенціалу та значного прогресу нашого регіону, прискорення економічного зростання, а також пошуку відповідей на весь комплекс екологічних викликів, включаючи зміну клімату».

• «Ми підтверджуємо нашу рішучість забезпечити вільне, відкрите, справедливе, недискримінаційне, прозоре, всеосяжне та передбачуване торгово-інвестиційне середовище. Ми також знову підтверджуємо важливість заснованої на правилах багатосторонньої торговельної системи, центральну роль у якій відіграє Світова організація торгівлі (СОТ), яка продовжує стимулювати виняткове зростання нашого регіону. Ми віддані проведенню необхідної реформи СОТ, спрямованої на вдосконалення всіх її функцій, включаючи проведення обговорень з метою забезпечення повноцінного та ефективного функціонування системи врегулювання спорів, доступної для всіх її членів, до 2024 року».

• «Ми продовжимо працювати над створенням рівних для всіх умов для формування сприятливого торгово-інвестиційного середовища. Ми підтверджуємо нашу прихильність до прискорення роботи, реагуючи на результати середньострокового огляду «Дорожньої карти АТЕС з конкурентоспроможності послуг», щоб завершити її реалізацію до 2025 року».

• «Ми зберігаємо прихильність до підвищення якості життя всіх наших людей, а також формування життєстійкого та стійкого майбутнього для всіх. Для цього ми і надалі просуватимемо і підтримуватимемо гендерну рівність, а також економічну інклюзивність та розширення прав та можливостей мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП), робочої сили, жінок, молоді, а також інших груп з нерозкритим економічним потенціалом, таких як корінні народи, при необхідності, люди з обмеженими можливостями, мешканці віддалених та сільських громад».

• «Визнаючи згубний вплив корупції на економічне зростання та розвиток, ми віддані вжиттю практичних заходів та єдиного підходу для спільної боротьби з транскордонною корупцією та ліквідації «безпечних гаваней» для корупціонерів та їх незаконних активів. Ми вітаємо роботу протягом цього року на цю тему».

Підсумки/прогнози:

Рішення запросити до Сан-Франциско російську делегацію було ухвалено приблизно за місяць до відкриття саміту АТЕС. Олексій Оверчук, який очолює делегацію РФ (уродженець Коростишева на Житомирщині) – чи не єдиний член Уряду РФ, якому дозволено в’їзд до США. Він – «права рука» та «тінь» Михайла Мішустіна, виходець із середовища податківців та найбільш довірена особа глави Уряду. Очікувати, що російська делегація суттєво впливатиме на перебіг саміту, не доводилося, але при цьому Росія протягом тривалого часу активно захищає свої інтереси в регіоні Тихого океану та Далекому Сході, тому її позиція також враховувалася.

Зрозуміло, що Росія за багатьма темами та напрямками виступає солідарно з Китаєм, тому слід розглядати російсько-китайську співпрацю як єдину позицію в регіоні (відмінності є абсолютно мінімальними та умовними). Основна увага в ході саміту була прикута до зустрічі лідерів США та Китаю, решта всіх тем на цьому тлі здавалися другорядними.

Багато хто очікував, що лідери зможуть домовитися щодо загального бачення питань двох найбільш актуальних «гарячих точок» – України та Близького Сходу. Китай міг би (теоретично) вплинути на позицію Росії, США могли б вплинути на позицію України, підштовхуючи сторони до переговорів. Однак цього, зважаючи на все, не сталося. У будь-якому разі, невключення питань України та Близького Сходу до підсумкової декларації не означає, що сторони схильні до поглиблення конфронтації: є надія, що чотиригодинна особиста зустріч Сі Цзіньпіна та Джо Байдена може започаткувати більш активну роботу у напрямку мирного врегулювання спірних та гарячих питань. Навіть не дивлячись на образу, яку Байден завдав Сі Цзіньпіну після самої зустрічі.

4. Нарада Володимира Путіна з постійними членами Ради Безпеки

У четвер, 16 листопада, Володимир Путін у режимі відеоконференції провів оперативну нараду із постійними членами Ради Безпеки РФ. Згідно з офіційними даними, основною темою наради стали підсумки низки великих міжнародних заходів, за результатами яких приймаються важливі для держави питання. Основним доповідачем на нараді виступив Міністр закордонних справ Сергій Лавров.

У нараді взяли участь голова Державної Думи В’ячеслав Володін, заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, міністр закордонних справ Сергій Лавров, міністр оборони Сергій Шойгу, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков та спеціальний представник президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.

Підсумки/прогнози:

Рада безпеки РФ все більше набуває рис основного дорадчого органу, певного «Політбюро» за часів Путіна. Засідання стають більш частими та систематичними. У цій ситуації Рада безпеки була необхідною для того, щоб визначити нові координати, в яких Росія перебуває в результаті останніх геополітичних зрушень – за результатами важливих світових самітів, які мали місце протягом останніх двох місяців.

Очевидно, це засідання носить важливу роль для формування планів на наступний рік та на найближчу перспективу.

5. Призначення Андрія Яріна головою виборчого штабу майбутнього кандидата від Кремля

У вівторок, 14 листопада, російське видання РБК з посиланням на кілька джерел у Кремлі заявило, що офіційний виборчий штаб Володимира Путіна на майбутніх виборах очолить голова Управління внутрішньої політики Кремля Андрій Ярін, який відповідав за роботу штабу Путіна у 2018 році. Однак важливо зазначити, що сам Путін досі офіційно не висунув свою кандидатуру на майбутні вибори, що вже породило безліч теорій та припущень. У цьому випадку доречніше буде зазначити, що Андрій Ярін, швидше за все, керуватиме виборчим штабом кандидата від Кремля (навіть у тому випадку, якщо буде прийнято рішення щодо висування нового кандидата замість Путіна).

Підсумки/прогнози:

На попередніх президентських виборах штаб Володимира Путіна очолював Сергій Кирієнко. Ярін вважається людиною з команди Кирієнка, що у свою чергу означає а) Кирієнко і далі залишається реальним керівником штабу і б) Ярін може очікувати на швидке кар’єрне зростання. Ярін відомий як дуже жорсткий менеджер, який вміє «ламати через коліно». Фактично він був протягом тривалого часу одним із основних кураторів внутрішньої політики в РФ. Тому основний акцент буде зроблено не на технології (методи Кирієнка), а на мобілізації вертикалі губернаторів та представників президента у федеральних округах. В умовах, коли штабом керуватиме Ярін, можна гарантувати успіх не лише Путіна, а й будь-якої людини, на кого вкаже Путін (якщо в останній момент він вирішить підшукати собі наступника).

У той же час, за наявною інформацією, тіньовий виборчий штаб повинен очолити (або вже очолив) начальник Управління президента РФ із забезпечення діяльності Державної ради Олександр Харічев. Як і Ярін, Харічев є людиною Кирієнко і має колосальний досвід в успішних виборчих кампаніях (про нього Ascolta писала докладніше тут). Не виключено, що саме Харічев відповідатиме як за технології, так і за всі «чорні» справи, які не можна покладати на основний штаб.

6. Ситуація на кордоні Росії та Фінляндії

У четвер, 16 листопада, міністр внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен повідомила, що в ніч на суботу перестануть працювати пункти перетину кордону Ваалімаа, Нуйямаа, Іматра та Ніірала на кордоні Фінляндії та Росії. За словами чиновниці, їх буде закрито як мінімум до 18 лютого 2024 року. Офіційно, такі заходи запроваджуються через наплив мігрантів із третіх країн. Інші контрольно-пропускні пункти на фінсько-російському кордоні продовжать роботу у звичайному режимі. Загалом на наземному кордоні між Фінляндією та Росією дев’ять КПП.

Повідомляється, що за день до закриття чотирьох сухопутних пунктів пропуску на південно-східний кордон Фінляндії прибули 163 прохачі притулку. Це число значно вище, ніж попередніми днями. Так, за добу 16 листопада на кордон Фінляндії та Росії прибули 26 осіб, які попросили притулок, а 15 листопада їх було 75. На день раніше на кордон прибули 50 прохачів притулку. Згідно з офіційними даними, з початку 2023 року на південно-східному кордоні було подано 335 заяв із проханням про надання притулку. При цьому лише за останній тиждень за даними прикордонної служби Фінляндії в країну прибули близько 300 прохачів притулку, в основному з Іраку, Ємену, Сомалі та Сирії.

Підсумки/прогнози:

Росія вирішила використати проти своїх норовливих сусідів практику, апробовану в Білорусі два роки тому, коли білоруська влада всіляко підштовхувала нелегальних мігрантів із Курдистану та Близького Сходу штурмувати польський та литовський кордон, створюючи підвищену нервозність у прикордонників Польщі та Литви. Таким чином, Росія вирішила покарати Фінляндію, яка не лише зайняла принципову позицію в питаннях російської агресії проти України, а й вступила до НАТО.

Ситуація на кордоні з Фінляндією – це «проксі-агресія»: спроби порушити державний кордон роблять не громадяни Росії, а громадяни третіх країн, і якщо в результаті чи то дій прикордонників, чи сильних морозів, що обрушилися на Росію, серед нелегальних мігрантів і біженців будуть жертви Це може призвести до неприємних скандалів і тиску з боку низки міжнародних громадських організацій, а також дасть додаткові карти в руки російським дипломатам (звірячий оскал західної Європи, яка показала своє обличчя і своє ставлення до громадян третіх країн). Зважаючи на те, що дії розгорнулися переважно в Карелії, операція розроблена безпосередньо секретарем РБ РФ Миколою Патрушевим, який протягом кількох десятиліть контролює цей регіон як «вотчину».