Саміт Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбувся цього року в Сан-Франциско, по суті не продемонстрував жодних помітних результатів і залишився без широкого розголосу у світових ЗМІ. Лідери держав зуміли домовитися про реформування Світової організації торгівлі, а також погодилися з необхідністю налагодження більш надійних взаємин у питаннях фінансів, торгівлі та безпеки.
У той же час, підсумкова декларація учасників саміту АТЕС демонструє, що домовитися про спільну позицію щодо російського вторгнення в Україну та воєнну операцію Ізраїлю в секторі Газа сторонам не вдалося – до фінального документу ці пункти не увійшли. Однак головування АТЕС випустило окрему заяву, в якій зазначається, що «більшість членів» форуму різко засуджують російську агресію проти України.
Загалом можна констатувати, що зустріч лідерів Китайської Народної Республіки і Сполучених Штатів Америки, що відбулася 15-го листопада, стала центральною і головною подією саміту АТЕС у Сан-Франциско. Зустріч тривала чотири години і більшість обговорюваних тем залишилася за кадром.
Що відомо про зустріч загалом:
- Держсекретар США Ентоні Блінкен намагався підготувати зустріч і був зацікавлений у тому, щоб вона пройшла на найвищому рівні організації, кілька разів зустрічався з міністром закордонних справ та членом Політбюро КНР Ван І, здавалося, все обговорили, всі деталі. В результаті президент Джо Байден вийшов на прес-конференцію та назвав Голову КНР Сі Цзіньпіна «диктатором». У США експерти вважають, що Байден «все зіпсував». Камери інформаційних агентств показали здивовану і збентежену реакцію Блінкена в той момент.
- Сі Цзіньпін за результатами зустрічі виступив із примирливою промовою, у дусі «на планеті всім вистачить місця, нема чого ворогувати». Зрозуміло, що після слів Байдена все повернулося до колишнього русла.
- За даними джерел Ascolta, сторони намагалися говорити про Україну. Але розмови не вийшло: США вимагали, щоб Китай перестав підтримувати Росію, Китай вимагав припинення допомоги Україні. В результаті залишили це питання «на потім». Те, що тема України та Близького Сходу не увійшла до підсумкової декларації, показує, що сторони не досягли порозуміння з цих гострих тем.
- Сторони домовились про регулярні контакти на рівні військових відомств. Насамперед це важливо, виходячи із ситуації навколо Близького Сходу, де знаходяться і американські, і китайські кораблі. Але також ситуація важлива для узгодження позицій в інших потенційно спірних регіонах та гарячих точках.
- Домовилися про спільну комісію з розробки правил гри в Тихому океані.
- Сі Цзіньпін заявив, що Китайська Народна Республіка не збирається нападати на Тайвань. Прогноз Ascolta щодо того, що тема загрози для Тайваню – це американська легенда, знаходить додаткове підтвердження.
- Президента Байдена цікавив нейтралітет Китаю під час президентських виборів у США (відсутність хакерських атак, фінансування Трампа тощо). Китайська сторона дала тверду обіцянку.
- Президента Байдена цікавило також невтручання Китаю у вибори на Тайвані, але китайська сторона не змогла домогтися визначення дефініцій – що в американському розумінні означає «втручання» та «невтручання».
- Щодо Близького Сходу не домовилися – вирішили продовжувати домовлятися.
- По Росії – Сі Цзіньпін відмовився вести розмову про можливу підтримку американських санкцій і заявив, що в цьому питанні Китай керуватиметься власними національними інтересами. Він не вважає, що нинішня співпраця з Російською Федерацією впливає на ситуацію в зоні конфлікту з Україною, оскільки Китай не здійснює військових поставок до Росії.
Інші моменти ми зможемо оцінити або здогадатися про них за тими процесами, які відбуватимуться у світі протягом найближчих місяців. Не маючи достовірної інформації, всі інші теорії і здогадки ми можемо сприймати лише як конспірологію. Але очевидно, що коло тем, що розглядалися, було набагато більшим, ніж відомо в публічній площині.
Важливо відзначити, що Україна покладала великі надії на те, що зустріч матиме вагомий характер щодо врегулювання військового питання за її участю. Але Сі Цзіньпін сьогодні не може зробити стовідсотковий вплив на ситуацію, зупинивши війну одним лише дзвінком Путіну. Це тривалий процес, фактор якого треба обов’язково брати до уваги. Очевидно, що візит Андрія Єрмака до Вашингтону та візит шефа ЦРУ Уільяма Бернса до Києва саме напередодні та після зустрічі Сі Цзіньпіна та президента Джо Байдена до Сан-Франциско не були випадковими – Захід займатиметься виробленням нової стратегії щодо України на найближчу перспективу. Знову ж таки: якою буде ця стратегія, ми не знаємо до кінця. Але припускаємо, що зустріч двох лідерів може підштовхнути Україну та Росію до переговорного процесу.
