Росія за тиждень (06.11-12.11)

1. Візит Володимира Путіна до Казахстану

У четвер, 9 листопада, Володимир Путін відвідав з офіційним візитом Казахстан, де взяв участь у Форумі міжрегіонального співробітництва Росії та Казахстану, провів переговори з президентом Касим-Жомартом Токаєвим, а також зробив низку заяв під час підсумкової прес-конференції. Основною метою цього візиту було заявлено обговорення ключових питань подальшого розвитку двосторонніх відносин стратегічного партнерства та союзництва, перспективи взаємодії у рамках інтеграційних об’єднань на євразійському просторі, а також актуальні регіональні та міжнародні проблеми.

Також напередодні свого візиту до Казахстану Володимир Путін дав інтерв’ю для газети «Казахстанська правда», в якому озвучила низка тез про взаємини між двома державами, а також про політичну ситуацію в регіоні.

Ключові тези з інтерв’ю:

• «Сьогодні партнерство Росії та Казахстану має особливо привілейований характер і активно розвивається. Воно базується на принципах взаємної поваги, визнання суверенітету, територіальної цілісності та невтручання у внутрішні справи. Це підтверджує, зокрема, велика база документів (понад 350), що регулюють відносини між нашими країнами».

• «Особливо зазначу, що у хорошому темпі зростає взаємний товарообіг. Минулого року він збільшився на 10,2 відсотка, до рекордних 28,2 мільярда доларів, а в січні – серпні цього року додав ще 7,6 відсотка та становив 18,9 мільярда доларів».

• «Росія є одним із найбільших інвесторів у казахстанську економіку. Накопичені російські інвестиції в Казахстані становлять близько 17 мільярдів доларів. У республіці діють близько 6 тисяч підприємств із російською участю».

• «Особливо зазначу, що казахстанська молодь виявляє зацікавленість у вивченні російської мови, здобутті російської освіти. Вдячні партнерам та за живий інтерес до співпраці у сфері волонтерства, культури та гуманітарної діяльності».

• «Провідні російські компанії: «Газпром», «Роснефть», «Лукойл», «Татнафта» – разом із партнерами з Казахстану освоюють родовища, будують спільні підприємства з переробки енергоресурсів та планують нарощувати взаємовигідну співпрацю».

• «Нагадаю, що 7 жовтня разом із Президентами Казахстану та Узбекистану ми брали участь у церемонії початку постачання російського природного газу до Узбекистану через територію Казахстану. Цей маршрут дозволить найефективніше використовувати газотранспортні мережі, що сприятиме розвитку не тільки наших трьох країн, а й усього регіону Центральної Азії».
• «Як відомо, керівництво Республіки Казахстан розглядає питання будівництва атомної електростанції на своїй території. Якщо рішення про реалізацію цього проекту буде ухвалено, Держкорпорація «Росатом» готова розробити відповідний проект з використанням передових технологій, з дотриманням найвищих екологічних вимог і норм безпеки».

• «Очевидно, що наша взаємодія, у тому числі в транспортно-логістичній, енергетичній та гуманітарній сферах, переросла рамки двосторонньої співпраці та могла б ще більше виграти, збагатитися від об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін».

• «Домінантною тенденцією сучасного етапу світового розвитку є формування нового, більш справедливого світопорядку, що ґрунтується на пріоритеті міжнародного права. Невід’ємною складовою цього процесу Росія вважає створення Євразії єдиного простору світу, стабільності та процвітання».

• «Важливим кроком досягнення цієї мети вважаємо створення широкого інтеграційного контуру – великого євразійського партнерства – шляхом складання потенціалів усіх держав та багатосторонніх об’єднань регіону, насамперед із опорою на Євразійський економічний союз та Шанхайську організацію співробітництва».

• «Не раз наголошував, що з Касим-Жомартом Кемелевичем у нас одразу склалися по-справжньому дружні, близькі стосунки. Це не дивно. Ми – люди одного покоління та однаково відчуваємо на собі всю відповідальність за наші держави. Робимо все можливе, щоб забезпечити сприятливе середовище для їх впевненого розвитку та процвітання, підвищення якості життя наших громадян».

Після прибуття до Казахстану Володимир Путін разом із Касим-Жомартом Токаєвим у режимі відеоконференції взяли участь у пленарному засіданні ХIX Форуму міжрегіонального співробітництва Росії та Казахстану.

Ключові тези:

• Токаєв: «Загалом наша взаємодія в торговельно-економічній та інвестиційній сфері, промисловій кооперації з року в рік демонструє стійке зростання. Так, двосторонній товарообіг сьогодні сягнув 27 мільярдів доларів, що є рекордним показником. Обсяг прямих інвестицій із Росії перевищив 20 мільярдів доларів».

• Токаєв: «Почато будівництво казахстансько-російського заводу з виробництва бутадієну потужністю до 340 тисяч тонн на рік із компанією «Татнафта». Завершено переговори щодо будівництва підприємства, яке вироблятиме поліетилен».

• Токаєв: «Минулого року товарообіг сільгосппродукції між Казахстаном та Росією збільшився майже на чверть, склавши 3,6 мільярда доларів. Очевидно, що це далеко не межа. Наші країни мають величезні можливості для розширення торгівлі та взаємовигідної кооперації у сфері агропромислового комплексу».

• Токаєв: «Достатньо відзначити, що Казахстан та Росія – одні з найбільших виробників сільгосппродукції та входять до десятки світових лідерів з експорту зерна. На долю наших держав припадає майже десять відсотків орних земель та дев’ять відсотків пасовищ та сіножатей усього світу».

• Токаєв: «Казахстан є одним із засновників Ісламської організації з продовольчої безпеки. Сьогодні до неї входять 37 держав із сукупним населенням близько півтора мільярда осіб. Наші країни могли б спільно просувати експорт сертифікованої халяльної продукції на цьому величезному ринку, і ми запрошуємо російський бізнес до тісної співпраці на цьому напрямі».

• Токаєв: «Одним із пріоритетів нашої взаємодії може стати розвиток нових напрямків логістики – через Центральну Азію – та збільшення пропускної спроможності існуючих маршрутів до Китаю. У зв’язку з цим ми запланували масштабну модернізацію каспійських портів Курик та Актау. У китайському напрямку ми вже реалізуємо проект будівництва інших шляхів на ділянці залізниці Достик – Мойинти. Загалом у Казахстані за три роки буде прокладено понад 1300 кілометрів залізниць».

• Токаєв: «В умовах безпрецедентних глобальних викликів нашим країнам як ніколи важливо координувати зусилля щодо забезпечення продовольчої безпеки».

• Путін: «Росія є одним із найбільших інвесторів у казахстанську економіку, як тут уже було сказано. Загальний обсяг російських капіталовкладень – трохи менший, трохи скромніший, теж за нашою статистикою: мій друг і колега Касим-Жомарт Кемелевич сказав, що понад 20 мільярдів, за нашими оцінками, десь трохи більше ніж 17 мільярдів [доларів]. У принципі, це хороші цифри та хороші тенденції».

• Путін: «Не можу не сказати і про те, що зміцненню міжрегіональної взаємодії Росії та Казахстану в аграрній сфері безпосередньо сприяють інтеграційні процеси, що розвиваються в Євразійському економічному союзі. Країни – учасниці Євразес спільно працюють над формуванням спільних товарних, у тому числі сільськогосподарських, ринків, вибудовуванням загальносоюзних виробничих та технологічних ланцюжків, докладають активних зусиль щодо імпортозаміщення, цифровізації взаємної торгівлі».

Після участі у Форумі Володимир Путін та Касим-Жомарт Токаєв провели двосторонні переговори у вузькому колі, а після їх завершення продовжили консультації за участю членів делегацій двох країн.

Ключові тези:

• Токаєв: «Усім відомо, що Казахстан та Росія – це союзники, це стратегічні партнери. Нас поєднують міцні узи дружби, спільної історії та тісного духовного зв’язку».

• Токаєв: «Росія – безумовний лідер за кількістю підприємств із іноземним капіталом у Казахстані. У нашій країні зареєстровано понад 20 тисяч російських компаній. 20 тисяч – це дуже серйозна цифра».

• Токаєв: «Нові напрямки багатопланових зв’язків виникають. Будуть підписані важливі документи, які дозволять серйозно просунутися у сфері фінансів, електроенергетики, охорони здоров’я, фізичної культури, спорту тощо».

• Токаєв: «Все це демонструє як широту двостороннього порядку денного, так і взаємне прагнення сторін до зміцнення стратегічного партнерства. Тому я з оптимізмом дивлюся в майбутнє при тому розумінні, що робота продовжуватиметься у всіх напрямках під нашим суворим поглядом з боку урядів, я думаю, подальші успіхи не за горами».

• Путін: «Післязавтра виповнюється десять років від дня укладення базового Договору між Росією та Казахстаном про добросусідство та союзництво у XXI столітті. Він став міцною основою розвитку наших багатопланових дружніх відносин. Хотів би саме цей аспект наших стосунків наголосити: саме дружніх стосунків».

• Путін: «Ми знаходимося в постійному контакті з Президентом, у нас дуже добрі стосунки – і особисті добрі, і ділові. І, безумовно, це допомагає у роботі. Впевнений, що так буде й надалі».

• Путін: «Важливе значення надає конструктивній взаємодії наших держав у міжнародних справах, яка вибудовується на основі загальних підходів з принципових питань. Здійснюється тісна координація у рамках Євразес, ОДКБ, СНД, Організації Об’єднаних Націй, а також Шанхайської організації співробітництва, в якій з липня цього року Казахстан ухвалив головування».

За підсумками переговорів сторони підписали низку спільних документів:

1. Спільна заява президентів Росії та Казахстану до десятиліття підписання Договору між РФ та Республікою Казахстан про добросусідство та союзництво у XXI столітті.

2. План спільних дій РФ та Республіки Казахстан на 2024-2026 роки.

3. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством енергетики РФ та Міністерством енергетики Республіки Казахстан про співпрацю щодо проектів будівництва ТЕЦ «Кокшетау», ТЕЦ «Сімей» та ТЕЦ «Усть-Каменогорськ» (Республіка Казахстан).

4. План заходів щодо розвитку співробітництва у сфері фізичної культури та спорту між РФ та Республікою Казахстан на 2024-2026 роки.

5. Спільний план заходів щодо взаємодії Федеральної митної служби (РФ) та Комітету державних доходів Міністерства фінансів Республіки Казахстан за участю представництв митних служб РФ та Республіки Казахстан на 2024-2025 роки.

6. Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво з питань інспекції праці між Федеральною службою з праці та зайнятості (РФ) та Комітетом праці та соціального захисту Міністерства праці та соціального захисту населення Республіки Казахстан.

7. Угода про інформаційне партнерство між федеральним державним унітарним підприємством «Інформаційне телеграфне агентство Росії (ІТАР-ТАРС)» та РДП на ПХВ «Телерадіокомплекс Президента Республіки Казахстан» УДП РК.

Також за підсумками візиту Путіна до Казахстану президенти двох держав провели спільну прес-конференцію.

Ключові тези:

• Токаєв: «Росія – це стратегічний партнер та союзник Казахстану. Спираючись на непорушні цінності спільної історії, міцної дружби, взаємної поваги та довіри, ми вибудували міждержавні відносини, які є яскравим прикладом втілення в життя взаємних інтересів у багатьох сферах. Користуючись наданою можливістю, хочу підтвердити прихильність Казахстану до стратегічного курсу на подальше поглиблення багатогранної співпраці з Росією».

• Токаєв: «Особливу увагу приділили торговельно-економічній та інвестиційній взаємодії, яка останнім часом демонструє стійке зростання. Росія упевнено зберігає статус найбільшого торговельно-економічного партнера Казахстану. За останні три роки обсяг взаємної торгівлі між нашими країнами збільшився на понад 30 відсотків. Минулого року товарообіг, за статистикою Казахстану, становив рекордні 27 мільярдів доларів».

• Токаєв: «Крім того, ми обговорили співпрацю у галузі енергетики, а також хід реалізації великих нафтогазових проектів. Важливим є подальший розвиток проекту з постачання російського газу в південних напрямках, а також збільшення обсягів транзиту російської нафти до Китаю через Казахстан».

• Токаєв: «Сьогодні ми також обмінялися думками щодо актуальної регіональної та глобальної проблематики. Володимир Володимирович поділився своєю точкою зору, яка, безумовно, становить великий політичний та практичний інтерес для Казахстану».

• Путін: «Важливо, що у щойно підписаній Спільній заяві та прийнятому трирічному Плані дій Росії та Казахстану поставлено по-справжньому амбітні завдання подальшого зміцнення всеосяжного стратегічного партнерства».

• Путін: «Успішно розвиваються російсько-казахстанські зв’язки у сфері мирного атома. Діють спільні підприємства з видобутку та збагачення урану».

• Путін: «Уже публічно говорив, можу вкотре повторити, що для нас є дуже важливим. У нас економіка зростає, цього року буде зростання – не таке, звичайно, як у Казахстані, п’ять із лишком відсотків, – але для російської економіки сьогоднішнього дня і загалом для російської економіки під три відсотки зростання – це пристойно».

• Путін: «Говорили з Касим-Жомартом Кемелевичем та про зміцнення військового, військово-технічного співробітництва. Ми є членами ОДКБ. Росія надає Казахстану велику допомогу у підготовці військових кадрів, фахівців у вузах Міноборони та інших силових відомств. За нашого сприяння на території республіки організовано ліцензійне виробництво та сервісне обслуговування російської військової техніки».

Підсумки/прогнози:

Казахстан залишається найважливішим партнером Російської Федерації. При цьому Токаєв намагається втілювати політику багатовекторності, зважаючи на інтереси Казахстану. Насамперед він робить все для того, щоб Казахстан став не лише одним із регіональних лідерів у центральній Євразії, а й для того, щоб створити неформальний трикутник Пекін – Москва – Астана. Путін розуміє, що Казахстан – це партнер, а не васал, його відносини з Токаєвим – поважні. Без Казахстану Росія втрачає низку переваг – у тому числі в економічних відносинах з Китаєм.

Абсолютно неправильно вважати, що Казахстан дистанціюється від Росії – навпаки, він робить усе для того, щоб стати чи не основним комунікатором із Центральною Азією. Казахстан не збирається виходити із СНД, ОДКБ, ЄАЕС та інших структур, ініційованих Росією – він отримує від них максимальну економічну вигоду, а іноді (як під час кривавих бунтів у січні 2022 року) – і політичну. Водночас Казахстан демонструє, що має особливу думку щодо низки питань: Токаєв не підтримує агресію Росії проти України, виконує всі санкційні приписи щодо Росії (при цьому використовує обхідні шляхи для постачання до Росії підсанкційних товарів).

Таким чином, візит Путіна до Казахстану – це справді важливий, а не декоративний політичний крок, від якого багато в чому залежатиме захищеність російської економіки на південному напрямку.

2. Зустріч Володимира Путіна з Андрієм Білоусовим

У вівторок, 7 листопада, Володимир Путін провів зустріч із першим заступником Голови Уряду Андрієм Білоусовчем, під час якої було заслухано доповідь про хід роботи над законопроектом про технологічну політику. Зокрема, Білоусов підбив підсумки недавнього доручення Путіна, згідно з яким Уряд РФ прийняв Концепцію технологічного розвитку, а також розпочав розробку закону про технологічну політику, який закріплює основні ідеї та концепти затвердженого документа.

Ключові тези:

• Білоусов: «Дуже важливий момент, на наш погляд, це так звані проекти технологічного суверенітету. Йдеться про найбільші проекти – більше 10 мільярдів рублів інвестицій, які спрямовані на створення конкретної продуктової лінійки. Прикладами таких проектів є станкобудування, мікроелектроніка, безпілотні авіаційні системи, дизелебудування, окремі види хімії, медична техніка, фармацевтика тощо».

• Білоусов: «Друга новела – це проекти так званих наскрізних технологій. Тобто тих технологій, які є проривними сьогодні, як правило, і визначатимуть вигляд виробничих систем у найближчі роки, а іноді й десятиліття. Класичний приклад, до якого ми вже звикли – це штучний інтелект».

• Білоусов: «І третя новела – це постановка на міцну правову базу розвитку малих технологічних компаній».

• Білоусов: «Кілька днів тому проводив нараду з правоохоронними органами щодо так званого права на ризик, що є дуже важливим елементом цього закону, і теж ми знайшли спільне розуміння і з Федеральною службою безпеки, і з Міністерством внутрішніх справ».

Підсумки/прогнози:

Андрій Білоусов – друга особа в уряді, відповідає саме за технологічні прориви та за реформування економіки Росії. Колишній помічник президента, син головного архітектора «косигінських реформ» 60 – 70-х років ХХ століття Рема Білоусова, він має повну довіру Путіна, а уряд Мішустіна скоріше є урядом Мішустіна-Білоусова.

У нинішній ситуації, коли мова зайшла про можливі перестановки в уряді або навіть про зміну уряду, будь-які зустрічі Путіна із заступниками Мішустіна розглядаються і під політичним прицілом: усі добре пам’ятають 1999 рік і те, як за короткий час Єльцину підготували наступника, здійснивши блискавичні рокування та Вивівши на орбіту практично нікому не відомого Володимира Путіна, призначивши його спочатку шефом ФСБ, а потім главою Уряду. Саме тому зустріч із Білоусовим викликала серйозний конспірологічний резонанс у Росії.

3. Зустріч Володимира Путіна із заступником Голови Центральної військової ради Китаю Чжан Юся

У середу, 8 листопада, у заміській резиденції російського президента Ново-Огарьово, відбулася зустріч Путіна із заступником Голови Центральної військової ради Китайської Народної Республіки Чжан Юся. З російської сторони на зустрічі також був присутній Міністр оборони Сергій Шойгу, який минулого тижня здійснював робочий візит до Китаю, де також проводив низку зустрічей.

Ключові тези:

• Путін: «Нещодавно я сам був у Пекіні і відразу ж хочу попросити Вас передати Голові КНР найкращі побажання та слова подяки за теплий прийом».

• Путін: «Росія та Китай не будують жодних військових союзів за прикладом часів «холодної війни», а наша взаємодія з вами має конструктивний характер і є серйозним фактором для стабілізації міжнародної обстановки».

• Путін: «Ми працюємо і у сфері економіки, причому досить ефективно. Торгово-економічні зв’язки розвиваються добрими темпами, ми з випередженням часу досягаємо поставлених нами собі цілей».

• Путін: «І звичайно, важливо, що все зростаюче значення набуває нашої співпраці, наших контактів у військовій та військово-технічній сфері. А щодо військово-технічної, то тут, звичайно, на перше місце виходить наша робота у високотехнологічних сферах. Маю на увазі і космос, у тому числі високоорбітальні угруповання, маю на увазі сучасні види озброєнь, перспективні, які, безумовно, забезпечать стратегічну безпеку як Росії, так і Китайської Народної Республіки».

• Путін: «Все більше і більше Сполучені Штати втягують усі країни альянсу у створення напруженої обстановки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, намагаються створювати там нові військово-політичні альянси, включаючи країни регіону, і перш за все керуючись, звичайно, своїми власними, скажу прямо, корисливими інтересами».

• Чжан Юся: «Насамперед дозвольте передати найтепліше привітання та найкращі побажання від імені Голови Сі Цзіньпіна».

• Чжан Юся: «Російська Федерація під Вашим керівництвом наполегливо стоїть перед крайніми санкціями Заходу, що показує: ніяка трудноща не згинає Вас і Росію. За це китайська сторона висловлює повагу».

• Чжан Юся: «Ми цього разу приїхали до Росії, щоб реалізувати Ваші важливі домовленості з Головою Сі, провести чергове засідання з військово-технічного співробітництва і надалі зміцнити двосторонню військову співпрацю».

Підсумки/прогнози:

Візит Чжана Юся – це відповідь на нещодавній аналогічний візит Сергія Шойгу до Пекіна. Те, що міністри оборони двох країн, всупереч існуючому протоколу, приймаються главами держав – свідчення того, що і Китай, і Росія мають великі види на створення та зміцнення військово-технічного та військово-стратегічного союзу, про який багато джерел повідомляють протягом останніх років. Таким чином, можна припускати, що переговорний процес щодо створення «Євразійського анти-НАТО» може перебувати на завершальній стадії.

До того ж і для Китаю, і для Росії важливо розуміти, як діяти в умовах можливого удару (і наступної агресії) США та інших держав НАТО, а також Ізраїлю проти Ірану, який розглядається як можливий союзник Росії та Китаю у великій євразійській грі. Таким чином, як візит Шойгу, так і візит Чжана дуже важливі для прогнозування подальшого розвитку ситуації в регіоні і на планеті.

4. Відвідування Володимиром Путіним штабу Південного військового округу

У п’ятницю, 10 листопада, повертаючись із офіційного візиту до Казахстану, Володимир Путін прибув до Ростов-на-Дону, де відвідав штаб Південного військового округу. За офіційними даними, під час свого чергового візиту до Ростов-на-Дону Путін провів зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу, начальником Генерального штабу Валерієм Герасимовим, а також з іншими воєначальниками. Водночас, зазначається, що Путін встиг ознайомитися з новими зразками військової техніки заслухати доповіді про хід так званої «СВО».

Попередній візит Путіна до штабу Південного військового округу відбувся 20 жовтня. Раніше він намагався відвідувати Ростов-на-Дону раз на місяць.

Підсумки/прогнози:

Путін продовжує демонструвати, що так зване СВО знаходиться під його особистим контролем. Після відставки Суровікіна Путін вирішив демонстративно прийняти командування на себе, таким чином підвищуючи свій статус в очах громадян Росії і розвінчуючи версії, що запускаються опозицією, про те, що «Путін сховався в бункері на Уралі і боїться вилазити». Для нього це насамперед іміджевий хід, а також дії, спрямовані на зміцнення дисципліни у військах.

5. Нова заява Дмитра Медведєва про Україну

У неділю, 12 листопада, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв опублікував у своєму telegram-каналі чергову посаду, в якій різко висловився про ситуацію в Україні, а також у звичній для себе манері заявив, що такої країни не існує. Водночас, його основне посилання стосувалося необхідності подальшого просування російських окупаційних військ територією України, з можливістю захоплення Одеси та інших областей на Півдні України.

Ключові тези:

• «Під сурдинку великої близькосхідної крові деякі чинні та колишні чиновники НАТО акуратно прокидають нові ідейки по Україні. Мовляв, треба її прийняти до Альянсу, але без Криму та Донбасу. Отже, ці території вже точно не Україна в їхньому розумінні».

• «Непогано, але важливо йти далі. Треба визнати, що і Одеса, і Миколаїв, і Київ, і практично решта – ніяка не Україна».

• «А що ж тоді приймати до НАТО, спитайте ви. Ну, можна прийняти місто Лемберг з околицями (поки що ще Львівську область), якщо там дуже наполягатимуть».

Підсумки/прогнози:

Дмитро Медведєв не вперше демонструє, що йому у новій навколокремлівській політичній конфігурації відведено роль «Жириновського 2.0». Як лідер «партії війни», він має посилати сигнали, які на Заході прочитуються однозначно: у разі відходу Путіна до влади може прийти група людей з радикально-неадекватним мисленням, від якої можна чекати будь-чого – і імперіалістичного походу на Захід, і застосування ядерного зброї. Саме тому заяви Медведєва необхідно розглядати виключно крізь призму великої психологічної гри Кремля, яка розрахована на залякування Заходу.

6. Заява Юрія Ушакова щодо готовності до переговорів з Україною

У п’ятницю, 9 листопада, помічник президента РФ Юрій Ушаков, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що Росія готова до переговорів з Україною, але від Києва подібних бажань не виходить: ««Росія готова до переговорів з Україною, але від української сторони в останні місяці не було навіть натяків на нові контакти із РФ». У цьому випадку важливо зазначити, що подібні заяви з боку Росії почали звучати набагато частіше. Так, за тиждень до цього про готовність до переговорів щодо України заявив і міністр оборони РФ Сергій Шойгу.

Підсумки/прогнози:

Заява Юрія Ушакова, неформального глави російської зовнішньої політики та головного контактера між Москвою та Вашингтоном, не перша в цьому роді. Подібні заяви робив Путін на Валдайському форумі, Шойгу під час візиту до Китаю тощо. Але в цій ситуації важливо те, що Ушаков наголосив на одному з принципів, які Росія захищатиме в ході підготовки до переговорів: вона не відмовиться від територіальних завоювань (в трактуванні Ушакова – «нової геополітичної реальності»). І якщо у версії Шойгу Росія була готова до переговорів із Заходом, то Ушаков знову заговорив про переговори з Україною (очевидно, це вимога США – дотримання всіх дипломатичних механізмів та правил).

Цікаво, що заява Ушакова прозвучала напередодні візиту Андрія Єрмака до США та Джейка Саллівана до Києва, а також за кілька днів до зустрічі Джо Байдена та Сі Цзіньпіна до Сан-Франциско. Тобто сторони надіслали сигнали щодо готовності до деескалації. Тепер питання за офіційним Києвом та компенсаторними механізмами, які можуть бути запропоновані Україні.