Росія за тиждень (23.10-29.10)

1. Телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Бразилії Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою

У понеділок, 23 жовтня, з ініціативи бразильської сторони відбулася телефонна розмова між Володимиром Путіним та Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою. З урахуванням головування Бразилії цього місяця в Раді Безпеки ООН, сторони обговорили ситуацію в зоні палестино-ізраїльського конфлікту, а також висловили позиції щодо необхідності припинення вогню та подальшого просування мирного процесу на загальновизнаній міжнародно-правовій базі, яка передбачає створення незалежної Палестинської держави.

Також Путін і Лула да Сілва обговорили українське питання, в якому президент Бразилії висловився за пошук шляхів врегулювання конфлікту політико-дипломатичними засобами.

В офіційних звітах за підсумками зустрічі також зазначається, що обидві сторони виявили прагнення до подальшої тісної взаємодії в рамках БРІКС та G20, де відповідно Росія та Бразилія головують наступного року.

Підсумки/прогнози:

Для Путіна президент Бразилії Лула да Сілва сьогодні є надзвичайно бажаним союзником, і не тільки через головування Бразилії в Раді Безпеки ООН.

По-перше, Бразилія та Росія потенційно можуть формувати «внутрішню фронду» усередині БРІКС. По-друге, тісні відносини з Бразилією – це посилення позицій Росії у Латинській Америці (які похитнулися після того, як США почали вибудовувати нові відносини з Венесуелою та Кубою – двома основними контрагентами Росії у регіоні).

По-третє, Бразилія і Росія мають взаємні інтереси у сфері високих технологій (зокрема, освоєння Космосу). Лула да Сілва займає критичну по відношенню до України та Володимира Зеленського позицію. І будь-який контакт Росії та Бразилії надзвичайно важливий – у плані відстеження нових спілок та змін усередині Глобального Півдня.

2. Зустріч Володимира Путіна із заступником Голови Уряду – Міністром промисловості та торгівлі Денисом Мантуровим

У вівторок, 24 жовтня, Володимир Путін провів зустріч із заступником Голови Уряду – Міністром промисловості та торгівлі Денисом Мантуровим. Офіційною темою зустрічі стало обговорення результатів роботи промислового сектору за перше півріччя. Під час відкритої частини зустрічі Денис Мантуров прозвітував про головні показники промислової галузі, а також поділився основними планами щодо її подальшого розвитку.

Ключові тези:

• Мантуров: «За прогнозами Мінекономрозвитку, до кінця року обробна промисловість має продемонструвати зростання близько семи відсотків. За результатами, як Ви вже сказали – 6,2 відсотка».

• Мантуров: «По автопрому та деревообробці: коли Ви звертали на це увагу, на початку року ці галузі ще не були в позитивній зоні. Нині вони відновилися, є гарне зростання показників. І що дуже важливо, накопичений обсяг кредитів становив рекордне залучення коштів нашими підприємствами – 15 трлн рублів».

• Мантуров: «Другий важливий показник – індекс ділової активності. Він становив до кінця вересня вже більше 54 [пунктів]. Це свідчить, що завантаження підприємств зростає. Це рекордний із 2017 року показник».

• Мантуров: «За вісім років ми забезпечили консолідацію підприємств, активів, які перебували у досить тяжкому фінансовому стані, тому що в 90-ті, нульові роки, на жаль, продукція верстатоінструментальної галузі була мало затребувана – переважно закуповувалась імпортна продукція. Але за цей період часу, за останні вісім років ми напрацювали нову модифікацію, нову номенклатуру, яка сьогодні стає вкрай затребуваною».

• Мантуров: «Якщо говорити про майбутнє, то основний акцент в оновленому федеральному проекті ми робимо не лише на традиційні металообробні, металорізальні верстати; основна ставка робиться на сучасне обладнання з адитивних технологій та робототехніки».

• Мантуров: «Ми сформували бюджет. Безпрецедентний обсяг для цієї галузі – 300 мільярдів рублів до 2030 року, на трирічку вже стоїть у бюджеті 138 мільярдів рублів, а загальний обсяг федерального проекту становить понад 500 мільярдів рублів з регіональними та позабюджетними інвестиціями».

• Мантуров: «З огляду на зазначені напрями, це все націлене на забезпечення технологічного суверенітету нашої країни та забезпечення галузей економіки, промисловості сучасною продукцією».

Підсумки/прогнози:

Денис Мантуров вважається одним із «улюбленців» Володимира Путіна, представником адміністративної групи Сергія Чемезова в уряді, а також людиною, на яку зав’язані російська промисловість, зокрема військово-промисловий комплекс. 

Сьогодні Денис Мантуров і Максим Орєшкін вважаються найвірогіднішими кандидатами на пост глави Уряду РФ замість Михайла Мішустіна, а значить і автоматично посідають перші позиції у списках можливих наступників Путіна. Відчувається, що Путін, який ще рік тому досить жорстко спілкувався з Мантуровим, зараз досить прихильний до промислового віце-прем’єра і найближчим часом Мантуров гратиме одну з найважливіших ролей у російській політиці.

Утім, наразі основною проблемою Мантурова вважається саме близькість до Сергія Чемезова та його групи впливу у найближчому оточенні Путіна. Даний фактор може свідчити про те, що у разі висування його кандидатури на посаду прем’єр-міністра, представники інших груп можуть демонструвати відверто незгоду з подібними кадровими призначеннями. Таки чином, можна констатувати, що у Максима Орєшкіна на цьому фоні з’являються додаткові переваги. 

3. Телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Туркіє Реджепом Тайіпом Ердоганом

У вівторок, 24 жовтня, з ініціативи турецької сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Туркіє Реджепом Тайіпом Ердоганом. Згідно з офіційними звітами, головною темою для розмови стала гостра кризова ситуація на Близькому Сході, яка, на думку обох сторін, може вийти за межі палестино-ізраїльського конфлікту. Також Путін та Ердоган порушили питання великої кількості жертв серед мирного населення та катастрофічного погіршення гуманітарної обстановки в секторі Газа. Лідери обох країн заявили про неприпустимість завдання ударів по житлових кварталах, релігійних і соціальних об’єктах.

Також Путін та Ердоган підкреслили, що позиції Росії та Туркіє практично співпадають та орієнтовані на реалізацію відомої формули двох держав, яка передбачає створення незалежної Палестини, що співіснує з Ізраїлем у світі та безпеці.

Зазначається, що під час розмови Путін також привітав Реджепа Тайіпа Ердогана з столітньою річницею Республіки Туркіє.

Підсумки/прогнози:

Фактично Путін та Ердоган ведуть сплановану та узгоджену політику на Близькому Сході. Ця політика спрямована на мінімізацію впливу Американського та загалом західного впливу на події навколо Ізраїлю та ХАМАС, а також на неприпустимість розповзання конфлікту на інші країни регіону (у чому зацікавлені США).

І Росія, і Туркіє морально підтримують палестинців та звинувачують Ізраїль у невиконанні Домовленостей в Осло (щодо створення незалежної Палестинської держави). Для Туркіє ситуація тим паче знакова, оскільки конфлікт навколо ХАМАС та Ізраїлю розгорнувся на історичних землях Османської імперії, рівно напередодні століття створення Республіки Туркіє. Це дуже болісно сприймається консервативними колами турків, які вважаються опорою Ердогана. Путін же намагається виступити в ролі союзника Ердогана на Близькому Сході, щоб перенаправити його активність із Сирії та Південного Кавказу.

4. Тренування стратегічних сил стримування з практичними пусками балістичних та крилатих ракет

У середу, 25 жовтня, було проведено тренування із силами та засобами наземної, морської та авіаційної складових сил ядерного стримування РФ. Цей процес очолив особисто Путін. У ході тренування відбулися практичні пуски балістичних та крилатих ракет.

У ході тренування з державного випробувального космодрому Плесецьк по полігону «Кура» на Камчатці було здійснено запуск міжконтинентальної балістичної ракети «Ярс». З акваторії Баренцева моря з атомного підводного ракетного крейсера стратегічного призначення «Тула» був виконаний пуск балістичної ракети «Синева». Також до тренування залучалися літаки дальньої авіації Ту-95МС, які виконували запуски крилатих ракет повітряного базування. Управління практичними пусками здійснювалося з Національного центру управління обороною РФ.

Важливо, що цього ж дня Рада Федерації РФ схвалить раніше ухвалений Держдумою закон про скасування ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

Підсумки/прогнози:

Дані тренування слід розглядати в контексті популярної Росії концепції «ядерного відродження». Фактично Путін дає зрозуміти, що, вийшовши з договорів, що стримують ядерні випробування, Росія допускає можливість перегляду ядерної доктрини та використання ядерної зброї у разі, якщо в Європі розпочнеться реальна війна між Росією та НАТО.

До того ж навчання мають розвіяти домисли скептиків, які стверджують, що в Росії ядерна зброя давно вийшла з ладу і по суті є купою радіоактивного металобрухту. Росія не лише демонструє дієвість зброї, а й щорічно заявляє про розробки нових систем озброєння, які начебто не мають аналогів у світі. Таким чином, Росія, позбавлена можливості для економічного або технічного прориву, компенсує брак аргументів для повернення статусу держави-гегемона.

5. Нарада Володимира Путіна із членами Уряду

У середу, 25 жовтня, Володимир Путін по відеозв’язку провів нараду з членами Уряду. Наголошується, що основною темою наради стала підготовка до проходження зимового сезону. Однак джерела вказують на те, що обговорювалося значно ширше коло питань. З доповідями виступили міністр будівництва та житлово-комунального господарства Ірек Файзуллін, міністр сільського господарства Дмитро Патрушев, міністр енергетики Микола Шульгінов, міністр розвитку Далекого Сходу та Арктики Олексій Чекунков, голова правління ПАТ «Газпром» Олексій Міллер, а також тимчасово виконуючий зобов’язаний митної служби Руслан Давидов.

Ключові тези:

• Давидов: «Цього року особлива увага приділялася роботі з нарощування зовнішньоторговельного обороту Росії та вибудову нової логістики у створі транспортних коридорів «Схід-Захід» та «Північ-Південь». Штатну чисельність митників у пріоритетних пунктах пропуску було збільшено більш ніж на тисячу одиниць. П’ять найбільш завантажених прикордонних переходів на російсько-китайському та російсько-азербайджанському кордонах за погодженням з партнерами було переведено на цілодобовий режим роботи».

• Давидов: «Практично вирішена багаторічна проблема черг у найбільш завантажених пунктах пропуску на Північному Кавказі та Далекому Сході. Це Забайкальськ, Яраг-Казмаляр та Верхній Ларс».

• Давидов: «Цього року зовнішньоторговельний вантажообіг у регіоні порівняно з 2022 роком загалом збільшився на 14,2 відсотка, а автомобільним транспортом – у 2,4 разу. Найбільш активно зростає товарообіг із Китаєм. За дев’ять місяців 2023 року він збільшився на 35 мільярдів доларів, або 27 відсотків. За збереження таких темпів зростання обсяги російсько-китайської торгівлі до кінця поточного року можуть сягнути 215–220 мільярдів доларів».

• Давидов: «З початку року Міноборони передано конфісковане майно вартістю понад 300 мільйонів рублів. Загальноросійському народному фронту, соціальним, медичним та освітнім установам також передано товари на суму близько 100 мільйонів рублів та 44 автомобілі».

• Патрушев: «На сьогодні ключове завдання для нас – це, звичайно, завершення сезонних польових робіт. У нас озима сівба вже проведена на площі близько 18 мільйонів гектарів, ми йдемо у графіку. За планами під урожай 2024 року буде засіяно близько 20 мільйонів гектарів. Це майже на півтора мільйона гектарів більше, ніж на рік раніше».

• Патрушев: «Збори олійних, овочів, картоплі перевищать середні значення за п’ять років. Очікуємо, що за підсумками даних Росстату врожай зерна становитиме близько 140 млн. тонн у чистій вазі, з яких близько 93 млн. тонн буде пшениця. Сподіваємось, це стане другим результатом в історії нашої країни».

• Патрушев: «У тваринництві за підсумками року також очікується позитивна динаміка. У м’ясному напрямку вийдемо на 16,5 мільйонів тонн, по молоку – на 33,6 мільйонів. У сегменті готової продукції очікуємо зростання у таких категоріях, як виробництво сирів, цукру, круп, м’ясної продукції та рослинних олій».

• Міллер: «Оперативний резерв газу в підземних сховищах на сьогоднішній день складає 72 мільярди 842 мільйони кубометрів газу. Це на 180 мільйонів кубометрів газу більше, ніж минулого сезону».

• Міллер: «Максимальна добова продуктивність підземних сховищ на початок періоду відбору становить 858,8 мільйонів кубометрів газу на добу. Це на 6,4 мільйона кубометрів газу більше, ніж торік».

• Путін: «Сергій Владиленович Кирієнко у середині 1990-х був Міністром енергетики. І його, молодого міністра, навчав тодішній Голова Уряду Російської Федерації Віктор Степанович Черномирдін, як треба проходити осінньо-зимовий максимум. Він Вам потім розкаже. Потрібно прислухатися, це були поради досвідченого керівника».

• Путін: «Клімат, звичайно, змінюється, і загальне глобальне потепління очевидне, але Росія – північна країна, і опалювального сезону ніхто не скасовував. Тому я вас дуже прошу підійти до всіх питань, які ми сьогодні обговорювали не формально: все має бути зроблено вчасно».

Підсумки/прогнози:

Нарада мала явно робочий характер і скоріше цікава з точки зору вивчення того, як напередодні старту президентської кампанії громадянам Росії формують образ Путіна-господарника, який тримає всі основні питання на особистому контролі. 

Очевидно, що Росія з її ресурсною базою не має проблем із проходженням опалювального сезону. Але в результаті це буде записано на особистий рахунок Путіна.

6. Зустріч Володимира Путіна з Григорієм Явлінським

У четвер, 26 жовтня, відбулася зустріч Володимира Путіна із головою партії «Яблуко» Григорієм Явлінським. Примітно, що на сайті президента РФ інформація про цю зустріч відсутня, проте на офіційному сайті партії «Яблуко» було розміщено прес-реліз, у якому підтверджується факт зустрічі, а також зазначається, що головним предметом обговорення під час зустрічі була тема щодо необхідності угоди про припинення вогню у зоні бойових дій на території України. Також у заяві зазначається, що припинення вогню є принциповою позицією Явлінського. Лідер «Яблука» вважає, що необхідно якнайшвидше розпочинати переговори про припинення вогню і готовий особисто в них брати участь. Григорій Явлінський докладно виклав свою позицію Володимиру Путіну. Крім того, на зустрічі було обговорено перспективні проблеми російської економіки в умовах фрагментації світової економічної системи.

Окремо зазначається, що під час зустрічі президентські вибори 2024 року не обговорювалися.

Підсумки/прогнози:

Зустрічі Путіна з Григорієм Явлінським приділяється надмірно великий вплив з огляду на мікроскопічну питому вагу Явлінського в російській політиці. Явлінський навряд чи розглядається Путіним як основний переговорник із Україною. Жодна справа, за яку брався Явлінський, поки що не мала успіху.

Швидше йдеться про можливе включення Явлінського до майбутньої переговорної групи – як людини, генетично пов’язаної з Україною. Цим, вочевидь, пояснюється й «реабілітація» Михайла Фрідмана. І Явлінський, і Фрідман досить позитивно сприймаються на Заході, і саме цим продиктовано рішення Путіна витягнути Явлінського із політичного нафталіну. Озвучена Явлінським ідея про припинення вогню – це, швидше за все, пробний камінь російської сторони у майбутньому переговорному процесі.

7. Заява міністерства оборони РФ про перехоплення російськими засобами ППО українського безпілотника поряд із Курською АЕС

У четвер, 26 жовтня, після вечірньої атаки українських дронів по території Росії, в міністерстві оборони РФ заявили, що російські системи ППО перехопили український безпілотник над Курською областю в районі Курчатова, що знаходиться поряд з Курською АЕС. Через деякий час прес-служба Курської АЕС заявила, що саме атомна станція була метою вечірньої атаки безпілотників. Також у заяві зазначається, що всього було три БПЛА, які успішно ліквідували за допомогою сил ППО, а сама АЕС працює у штатному режимі. Постраждалих та руйнувань також немає.

Проте вже в суботу, 28 жовтня, в МЗС РФ заявили, що в ході атаки українських БПЛА, один із них врізався в склад ядерних відходів Курської АЕС, пошкодивши його стіни, два впали на комплекс адміністративних будівель станції.

Водночас важливо зазначити, що 25 жовтня, внаслідок російської атаки ракетами та БПЛА, пролунали потужні вибухи у районі Славути у Хмельницькій області. Місто розташоване в безпосередній близькості від Хмельницької АЕС. Через деякий час представники ВСУ заявили, що не знають, куди саме прямували ракети і БПЛА, оскільки всі цілі були знищені силами ППО.

Підсумки/прогнози:

Останнім часом тема ядерної загрози повернулася до «дипломатичного арсеналу» російських політиків. Після низки заяв Путіна про відсутність плану застосування ядерної зброї (без відповідних дій з боку Заходу), а також низки заяв від керівництва МАГАТЕ щодо стабільної ситуації навколо Запорізької АЕС, спостерігається чергова інформаційна кампанія зі звинуваченням обох сторін у спробі проведення атак на об’єкти атомної генерації.

Не виключено, що з боку Росії подібна риторика може свідчити про спробу примусу до переговорного процесу, без якого, на думку російської сторони, може відбутися техногенна катастрофа масового характеру. В даному випадку варто припустити, що звинувачення у цілеспрямованих атаках на російські АЕС звучатимуть частіше.

8. Візит Сергія Лаврова до Тегерану та участь у засіданні формату «3+3» з Південного Кавказу

У понеділок, 23 жовтня, Сергій Лавров прибув із робочим візитом до Тегерану, де взяв участь у засіданні формату «3+3» щодо Південного Кавказу. У заході взяли участь міністри закордонних справ п’яти країн: Росії, Ірану, Туркії, Вірменії та Азербайджану – Сергій Лавров, Хосейн Амір Абдоллахіян, Хакан Фідан, Арарат Мірзоян та Джейхун Байрамов. Грузинська сторона відмовилася від участі у зустрічі.

Іранське інформаційне агентство IRNA наголосило, що глави зовнішньополітичних відомств обговорювали на зустрічі, зокрема, питання регіонального співробітництва у сфері безпеки. При цьому основним пунктом повісті стало питання мирних переговорів між Азербайджаном та Вірменією.

Також Сергій Лавров провів окрему зустріч із президентом Ірану Ебрахімом Раїсі.

Заяви Лаврова за підсумками засідання у форматі «3+3»:

• «Сторони домовилися, що країни-учасниці призначать спеціальних представників. Вони сформулюють національні ідеї у межах кожного зі згаданих напрямів. Потім це буде скоординовано турецькими колегами, які прийматимуть у себе другу міністерську зустріч (зазначили на перше півріччя 2024 року)».

• «Приділили багато уваги геополітичній ситуації у регіоні. Висловили задоволення процесами нормалізації відносин між Азербайджаном та Вірменією, Азербайджаном та Іраном, Вірменією та Туреччиною. З усіх цих питань Росія активно їх підтримує. Продовжуватимемо це робити».

• «Не могли не говорити про Палестину. Ми маємо близькі позиції. Росія не приймає будь-яких проявів тероризму, насильства в порушення міжнародного гуманітарного права, включаючи невибіркове застосування сили. Виходимо з того, що необхідно не допускати взяття людей у заручники, блокади населених пунктів із цивільним населенням».

• «Що стосується ставлення цього формату до того, що відбувається між Єреваном і Баку, то, за великим рахунком, конфлікт врегульований. Сторони погодилися, що Нагірний Карабах належить Азербайджану. Це була головна невирішена проблема».

• «Росія відіграє координуючу роль усіх цих процесів. Сам по собі додатковий майданчик (крім СНД та інших форматів, де присутні Баку та Єреван), присвячений розширенню позитивних тенденцій, створенню умов для сталого розвитку всього регіону, об’єктивно допомагає вирішувати питання, що залишаються у відносинах між Азербайджаном і Вірменією».

• «[Про палестино-ізраїльський конфлікт] Щодо прогнозів Держсекретаря США Ентоні Блінкена щодо втручання в цей конфлікт «третіх сил». Сполучені Штати перебувають у низці лідерів тих, хто вже втручається. Це напрям у зону конфлікту двох авіаносних груп і кілька тисяч солдат з усім необхідним озброєнням, включаючи важке. Чим більше буде таких ініціативних кроків з боку будь-якої держави, тим вищий ризик та небезпека того, що конфлікт розростеться».

За підсумками засідання у форматі «3+3» було прийнято спільне комюніке:

1. Зважаючи на важливість розвитку дружніх відносин між країнами на основі взаємних інтересів та добросусідства, Міністри підкреслили у цьому зв’язку важливість мирного вирішення спорів, поваги суверенітету, політичної незалежності, територіальної цілісності, непорушності міжнародно визнаних кордонів, невтручання у внутрішні справи. силою або її застосування та дотримання прав людини на основі всіх принципів Статуту ООН;

2. Висловивши свою думку щодо різних міжнародних питань, Міністри обговорили найбільш значущі проблеми регіону та наголосили на важливості таких майданчиків, як Консультативна регіональна платформа «3+3», у забезпеченні можливостей для конструктивного діалогу та налагодженні взаємовигідної співпраці між країнами регіону, яким належить першорядна у цьому питанні;

3. Міністри наголосили на позитивному впливі економічної співпраці у плані зміцнення взаємної довіри, добробуту націй та регіональної стабільності;

4. Міністри наголосили на важливості культурного співробітництва, контактів між людьми та спільних проектів у галузі освіти, науки, туризму, культури та спорту;

5. З метою зміцнення міцного миру та економічного розвитку регіону країни-учасниці зміцнюватимуть двосторонні та багатосторонні консультації та взаємодію;

6. Міністри вітали процеси нормалізації та розвитку відносин між усіма країнами регіону;

7. Позитивно оцінюючи результати зустрічі, Міністри підтвердили відкритість цієї платформи до рівноправної участі Грузії;

8. Міністри також провели обмін думками щодо ситуації у Газі. Наголосили на необхідності негайного припинення завдання ударів по безневинному цивільному населенню;

9. Міністри закордонних справ Російської Федерації, Республіки Вірменія, Азербайджанської Республіки та Республіки Туркіє подякували Міністру закордонних справ Ісламської Республіки Іран за теплий прийом та успішне проведення зустрічі.

Підсумки/прогнози:

Росія і далі дає зрозуміти, що вона відіграватиме важливу роль у регіоні Близький Схід – Південний Кавказ. Для неї важливо показати, що зусилля Москви для врегулювання ситуації більш дієві, ніж зусилля США. Також Росія намагається зберігати баланс між інтересами як Вірменії та Азербайджану, так і інтересами інших регіональних гравців – Туркіє та Ірану – відносини з якими стратегічно важливі для Росії.

Водночас, низка джерел стверджує, що головною темою зустрічі в Тегерані було обговорення ситуації у Вірменії, де після нещодавньої ескалації навколо Нагірного Карабаху очікується подібна ескалація й в районі Зангезурського коридору. Також джерела зазначають, що основною причиною можливої ескалації є позиція Нікола Пашиняна, який відмовляється дотримуватись раніше досягнутих домовленостей у питаннях транзиту через єдину дорогу, що з’єднує Азербайджан з його ексклавом. Не виключено, що найближчим часом ми станемо свідками появи чергової гарячої точки у Південному Кавказі, де будуть задіяні інтереси багатьох регіональних гравців.

9. Візит Сергія Лаврова в Мінськ

У четвер, 26 жовтня, Сергій Лавров прибув із робочим візитом до Білорусі. У Мінську він провів переговори з міністром закордонних справ Білорусі Сергієм Алейником, а також зустрівся з Олександром Лукашенком. Проте, офіційною метою візиту вказувалася участь у міжнародній конференції високого рівня «Євразійська безпека: реальність і перспективи у світі, що трансформується».

Ключові тези з виступу Лаврова:

• «Міжнародні відносини переживають нові, по-справжньому епохальні, тектонічні зрушення. На наших очах народжується новий, більш справедливий багатополярний світоустрій. У його основі – культурно-цивілізаційне різноманіття сучасного світу, природне право народів самим визначати шляхи та моделі свого розвитку, реалізуючи найважливіший принцип ООН, записаний у її Статуті – суверенну рівність держав».

• «Геополітичний розклад сил продовжує змінюватися на користь «історичного» чи «колективного» Заходу. Це починають визнавати, зокрема публічно, і представники західних еліт, які заговорили про кінець епохи після «холодної війни». Про це заявляв Президент США Байден і недавно Президент Франції Макрон, інші керівники західних країн».

• «Зусилля країн Світової більшості, включаючи Росію, просувати позитивний, спрямований на майбутнє міждержавний порядок денний і в Євразії, і в інших регіонах планети наштовхуються на запеклий опір західної меншини. Своїх завдань навіть їх сателіти не приховують – зберегти домінування, монополізувати декларація про прийняття глобально значимих рішень. Міжнародній спільноті нав’язуються односторонні, неконсенсусні «правила гри», «порядок, що ґрунтується на правилах». Щодо незгодних «колективний Захід» застосовує широкий набір методів тиску – від односторонніх примусових заходів до демонізації в глобальному інформаційному просторі».

• «Руками західників у Європі зруйновано систему заходів довіри та контролю над озброєннями. Досить згадати вихід США з договорів щодо протиракетної оборони, про заборону ракет середньої та меншої дальності, щодо «відкритого неба». Підвищені стратегічні ризики створюються внаслідок передового базування американської ядерної зброї у низці європейських країн та здійснення «спільних ядерних місій». Це має вкрай дестабілізуючий заряд і на тлі загального зростання загроз з боку НАТО змушує нас вдаватися до компенсаційних заходів».

• «Справжні наміри західних політиків вкотре виявилися, коли Вашингтон і Брюссель зарозуміло відкинули висунуті Росією у грудні 2021 року пропозиції щодо узгодження надійних гарантій безпеки та щодо врегулювання ситуації навколо України без її залучення до НАТО та без використання київського режиму проти законних російських інтересів. З нами навіть розмовляти всерйоз не схотіли».

• «Наша готовність домовлятися, продемонстрована ще у березні та квітні 2022 року, призвела до того, що були узгоджені принципи між переговорниками Москви та Києва. Але вони видалися недостатніми для США та Лондона. Англосакси просто заборонили. Про це добре відомо. Про це пишуть усі ті, хто мав відношення до цієї події: колишній канцлер ФРН Шредер та такі журналісти, як Херш у США, та багато інших. Зараз важко говорити про щось, коли Захід щодня заявляє, що Росію треба розбити на «полі бою», а Зеленський заборонив собі та всім своїм співробітникам вступати у будь-які переговори з Росією, з урядом Путіна».

• «Очевидно, що агресія Заходу проти Росії – лише частина «хрестового походу» США та їхніх сателітів проти будь-якого члена міжнародної спільноти, які демонструють самостійність та відстоюють національні інтереси».

Також Лавров відповів на кілька запитань від журналістів, озвучивши думку щодо можливих переговорів щодо українського питання:

• «Київський режим, вочевидь, реалістично усвідомлюючи перспективи продовження бойових дій, був готовий підписати цей документ [гарантії невступу до НАТО]. Їм заборонили з Вашингтона та з Лондона. Це ось Шредер розповів нещодавно у великому інтерв’ю».

• «Коли нас звинувачують у тому, що ми проти переговорів, це брехня. Ми знаємо, що Захід продовжує тиснути на київський режим, щоб той продовжував війну. А якщо вже про переговори заходить мова, то нехай Зеленський скасує декрет, який він підписав рік тому і яким сам собі та всім своїм офіційним особам заборонив вести переговори з урядом Володимира Путіна. Все це лицемірство, яке виражається в марнослів’ї про переговори, яких Росія нібито уникає. Ми ніколи не уникаємо серйозних пропозицій. Просто серйозних пропозицій не надходить після того, як у квітні 2022 року їх зірвали англосакси. Але якщо вже на полі бою, то на полі бою. Це, звичайно ж, продовжуватиметься. Вся правда на нашому боці».

Підсумки/прогнози:

Джерела Ascolta зазначають, що незважаючи на офіційний привід для візиту – участь у міжнародній конференції – головною метою візиту Лаврова стало обговорення нових аспектів взаємовідносин між Москвою та Мінськом після візиту Путіна до Пекіна та проведення переговорів із Сі Цзіньпіном.

Джерела зазначають, що під час закритої частини переговорів Сі Цзіньпін натякнув Путіну, що не підтримує ідею повної інтеграції Білорусі та Росії шляхом остаточного створення Союзної держави. Основний посил Сі Цзіньпіна нібито полягало в тому, що Білорусь, а відповідно і Лукашенко, є важливим партнером Китаю і має залишатися в зоні його впливу.

Важливо відзначити, що якщо ця інформація отримає підтвердження, то можна припустити, що процес прискореної інтеграції, який спостерігається останнім часом, може зіткнутися з фундаментальними змінами, а його терміни або змістяться (раніше прогнозувалося завершення політичного процесу до кінця 2023 року – початку 2024 року) , або взагалі відлежатися на невизначений термін.

10. Візит делегації ХАМАС до Москви

У четвер, 26 жовтня, Делегація ХАМАС на чолі із членом політбюро угруповання Абу Марзуком прилетіла з візитом до Москви. Даний візит не анонсувався заздалегідь, а після того, як про нього почали писати ЗМІ, речник МЗС РФ Марія Захарова офіційно заявила, що «представники відповідного палестинського руху знаходяться з візитом у Москві», не повідомляючи про будь-які подробиці.

Вже ввечері в МЗС РФ опублікували офіційну заяву, згідно з якою «відбулися контакти у продовження російської лінії щодо негайного звільнення іноземних заручників», які перебувають у полоні в секторі Газа. Крім того, за версією МЗС РФ, обговорювалося питання про евакуацію російських та інших громадян із території анклаву. Також стало відомо, що в Москві делегація ХАМАС зустрічалася із заступником міністра закордонних справ РФ та спецпредставником президента Михайлом Богдановим.

У свою чергу, за підсумками зустрічі представники ХАМАС заявили, що Абу Марзук обговорював у Москві «агресію проти Гази», наполягаючи на праві «давати відсіч сіоністській окупації всіма доступними засобами». «Делегація руху високо оцінила позицію президента Росії Володимира Путіна та зусилля активної російської дипломатії». Про заручників у заяві ХАМАС нічого не йдеться.

Пізніше, в інтерв’ю російським ЗМІ Абу Марзук заявив: «Ми провели зустрічі в Міністерстві закордонних справ, обговорили все, що стосується палестинської проблеми, як разом визначимо майбутнє для всього регіону та людства, відмінне від того майбутнього, яке малюють США». Він також підкреслив, що ХАМАС приїхав до Москви на запрошення МЗС РФ.

Підсумки/прогнози:

Для Путіна була важлива не сама зустріч із представниками ХАМАС, а саме її демонстративність: таким чином він надав негласну підтримку арабам у їхньому конфлікті з Ізраїлем. Але одночасно форму (зустріч) було запропоновано таку, щоб залишити відчиненими двері і для Ізраїлю: якщо вляжуться перші інформаційні пристрасті, Путін легко може запропонувати аналогічний формат і для ізраїльської делегації. В даному випадку абсолютно логічним залишається формат зустрічі на рівні функціонерів російського МЗС.

У той же час, паралельно починає розвиватися тема з можливим звільненням заручників із російськими паспортами, про теоретичну можливість чого вже заявили представники ХАМАСу. Не виключено, що найближчим часом Росія спробує запропонувати свої послуги як переговорник між Ізраїлем і ХАМАСом.

11. Антиізраїльські акції у Дагестані

У суботу, 28 жовтня, у місті Хасавюрт (Дагестан) натовп місцевих жителів зібрався біля готелю, де нібито зупинилися «біженці з Ізраїлю». Протестувальники вигукували різні гасла, а також закликали спалити ізраїльтян. Пізніше вони зайшли в готель і почали перевіряти паспорти у гостей, у пошуках ізраїльтян, яких там не виявили.

Вже наступного дня у мусульманських республіках російського північного Кавказу продовжились антиізраїльські виступи. Водночас, російські правоохоронці заявили, що подібні акції організовуються по всьому Дагестану через телеграм-канал «Ранок Дагестану», який нібито веду українські спецслужби.

Хронологія подій:

• У суботу, 28 жовтня, у телеграм-каналі «Ранок Дагестану» з’явилася інформація про те, що в одному з готелів зупинилися біженці з Ізраїлю. За цим повідомленням послідували заклики до зборів усіх бажаючих під готелем.

• У неділю, 29 жовтня, мешканці Дагестану зібралися в аеропорту Махачкали та перевіряли паспорти у пасажирів, вишукуючи громадян Ізраїлю. Вони також вимагали вигнати євреїв із Дагестану.

• Глава республіки Сергій Меліков розкритикував антисемітські акції та заявив, що це спроба «розкачати обстановку в нашій країні». Він заявив, що винні у ситуації ресурси в інтернеті, які ведуться не з Росії.

• Через деякий час натовп протестуючих прорвався на територію аеропорту в Махачкалі і оточив літак на злітно-посадковій смузі. Люди, що вийшли з літака, через це завели знову всередину. До аеропорту прибув спецназ, об’єкт закрили для прийому літаків.

• В Ізраїлі відреагували на антисемітські заворушення в Махачкалі: «Апарат прем’єр-міністра, МЗС та Рада національної безпеки стежать за розвитком подій у Дагестані на півдні Росії. Ізраїль очікує, що російські правоохоронні органи захистять безпеку всіх ізраїльських громадян та євреїв, де б вони не перебували, і рішуче діятимуть проти погромників та дикого підбурювання, спрямованого проти євреїв та ізраїльтян», – йдеться у заяві канцелярії Нетаньяху.

• Релігійні лідери РФ прокоментували антиізраїльські акції у Дагестані. Духовне управління мусульман Росії закликало своїх єдиновірців не йти на ці протести. У той же час головний рабин Росії Берл Лазар закликав віруючих різних конфесій зробити все можливе, щоб не дозволити екстремістам спалити мости дружби між народами РФ.

• Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію в Махачкалі, заявив, що «російський антисемітизм і ненависть до інших націй системні та глибоко вкорінені».

• Ближче до вечора в аеропорту Махачкали почалися затримання. Водночас окремі протестувальники намагалися перевернути поліцейську машину, а в телеграм-каналах розповсюдили відео, на якому натовп змушує поліцейських вибачатися за спробу перешкоджати протестувальникам.

• Росавіація заявила про закриття аеропорту Махачкали до 6 листопада.

• Глава Дагестану Меліков зробив чергову заяву, в якій розкритикував тих, хто сьогодні штурмував аеропорт Махачкали: «Немає ніякої сміливості в тому, щоб натовпом чекати на беззбройних людей, які нічого забороненого не робили. Немає рішучості прориватися на територію аеропорту. Немає честі в тому, щоб лаяти матом незнайомих людей, лізти до них у кишеню та намагатись перевірити паспорт! Немає добрих намірів у тому, щоб нападати на жінок із дітьми, які проходили лікування за кордоном. «Те, що сталося у нашому аеропорту, обурливе і має отримати відповідну оцінку правоохоронних органів! І це обов’язково буде зроблено.

Підсумки/прогнози:

Події в Дагестані мають явно заздалегідь спланований характер. При тому, що в Дагестані зазвичай проживає велика кількість євреїв і вони відіграють важливу роль у житті республіки. Версії щодо провокування антиєврейських виступів підривними центрами на території України чи Туркіє, як і спроба прив’язати до організації виступів опозиціонера Іллю Пономарьова, виглядають надто натягнутими.

Швидше за все, мова йде про провокування конфлікту, який ставив головну мету: змістити керівника Дагестану Мелікова (орієнтований на главу Росгвардії Золотова). Враховуючи конфлікт між Золотовим і Кадировим, і навіть вплив Кадирова на ситуацію в Дагестані, зв’язку його з місцевими елітами, можна припустити, що бунт був інспірований із сусідньої Чечні (тим більше, що Меліков поклав відповідальність і «деяких представників дагестанських еліт»).

Також можливо, що це своєрідний «привіт» повноважному представнику президента РФ у Північно-Кавказькому федеральному окрузі Юрію Чайці, на місце якого зараз активно претендує голова Північної Осетії – Аланії Сергій Меняйло (нещодавно він зустрічався з Путіним і довго обговорював питання, що виходять далеко за межі компетенції глави республіки). Таким чином, мова йде не про реальні настрої, а про використання радикальних елементів у банальних кадрових баталіях.