У неділю, 15 жовтня, в Польщі відкрилися виборчі дільниці, де пройде голосування за новий склад парламенту. Одночасно з парламентськими виборами відбувається референдум, на який винесено чотири питання: про продаж державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, польсько-білоруську стіну та допуск нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки.
Офіційне голосування в Польщі стартувало о 7-й годині ранку (за місцевим часом) і триватиме до 21:00. Поляки обирають 460 депутатів та 100 сенаторів на чотирирічний термін. З більш ніж 29 млн. жителів країни, які мають право голосу, 12 792 голосують заочно, ще 41 314 – за дорученням.
За інформацією Rzeczpospolita, офіційні результати виборів у Польщі будуть оголошені близько полудня 17 жовтня. Також видання зазначає, що перші дані екзит-полів будуть оголошені лише після закриття виборчих дільниць. Зазначається, що жодних проміжних результатів оголошено не буде.
Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, правляча пропрезидентська партія «Право і справедливість» (ПіС) має більшу підтримку, ніж будь-яка інша партія, але недостатню для того, щоб сформувати монобільшість у новому парламенті. У той же час, аналітики припускають, що найімовірніша коаліція формуватиметься між «ПіС» та ультраправою партією «Конфедерація». Також «ПіС» теоретично зможе створити коаліцію з однією з партій блоку «Третій шлях» («Польська коаліція» Владислава Косиняк-Камиша, до якої входять «Польська народна партія», «Згода», «Центр для Польщі», «Унія Європейських демократів», «Сілезці разом» та «Польща Fair Play», а також «Польща 2050» Шимона Головні). Найімовірніше, у разі досягнення успіхів на виборах, «ПіС» може залучити на свій бік і багатьох окремих депутатів із проєвропейської коаліції.
Водночас важливо зазначити, що згідно з результатами останніх опитувань, три опозиційні сили («Громадянська платформа», «Третій шлях» та «Ліві») мають вищий рівень підтримки, ніж чинна влада, тому можуть разом отримати більшість місць у новому Сейме – 233 мандати за мінімальної більшості 231 мандат. Однак ці ж розклади свідчать, що така коаліція буде вкрай нестійкою та залежною від кожного депутатського голосу.
Примітно, що з погляду історичної ретроспективи у разі чергової перемоги на виборах правляча партія «Право і справедливість» стане першою політичною силою у новітній історії Польщі, яка зуміла утриматися при владі протягом трьох електоральних циклів. Ліберальна «Громадянська платформа», яка претендувала на подібний показник, яка формувала уряд у коаліції з Польською селянською партією з 2007 по 2015 рік, упустила подібну можливість, програвши вибори «ПіС». У той же час, останньою партією в історії Польщі, яка керувала країною довше восьми років, була Польська об’єднана робітнича партія (ПОРП). Її влада закінчилася поразкою на перших частково вільних виборах у червні 1989 року.
Із суботи, 14 жовтня, у Польщі запровадили «режим тиші» — не можна публікувати ані результатів опитувань, ані агітацію, ані заклики голосувати за ту чи іншу партію. У той же час, основні соціологічні служби оприлюднили дані у п’ятницю ввечері.
Оновлено 14:00
Так, одна з найавторитетніших у Польщі соціологічна служба — KANTAR — фіксує розрив між правлячою партією та опозицією в районі 6%. За «ПіС» готові проголосувати близько 34%, за «Громадянську коаліцію» -28%. Як видно з таблиці, приблизно те саме фіксують інші соціологічні структури, тобто за всіма опитуваннями спостерігається незначна перевага «Права та справедливості». Варто зазначити, що аналогічні показники фіксувалися й протягом останніх місяців.
Водночас на виборах очікується рекордна явка, яка може становити близько 70% виборців. Для порівняння, у 2019 році явка становила 61,74%. Вже зараз відзначається рекордна явка на закордонних дільницях – Італії, Швеції, Великобританії, Іспанії, Латвії, Угорщини. Також повідомляється про черги у США та Нідерландах. Оскільки списки для голосування за кордоном формуються заздалегідь та за заявками, то ще до початку виборів було відомо про заздалегідь кількість зареєстрованих виборців. Їхня кількість у вищезгаданих країнах становила від 15 до 160 тисяч осіб.
Згідно з результатами попередніх виборчих кампаній, а також показниками попередніх соціологічних досліджень, в електоральному плані Польща ділиться на три основні сектори – захід традиційно пов’язаний з Німеччиною та ЄС, схід країни голосує за націоналістів та консервативних католиків, а центральна частина та столиця підтримують альтернативні партії чи не заявляють публічно про свої переваги. Саме цей, третій сектор, за соцопитуваннями виступає як «невизначений».
Напередодні виборів визначились найбільш спірні округи, де результати можуть залежати від кожного голосу. Насамперед це Варшава, а також північ Польщі — Торунь, Ельблонґ та Ольштин. Там досить сильні структури місцевої влади, які симпатизують Дональду Туску («Громадянська коаліція») або безпосередньо пов’язані з ним, а також потужні економічні зв’язки з ЄС.
Інші регіони Польщі голосують більш стабільно і, вочевидь, більш передбачувано. Основний електорат «ПіС» — це більш агресивні виборці, які проживають переважно у східних регіонах, жителі сільської місцевості, які побоюються мігрантів, а також хочуть бути захищеним від загрози з боку Росії (яка активно транслюється протягом останнього часу). Саме ці виборці вимагають захистити внутрішній ринок від української фермерської продукції та підтримують широко поширену ідею того, що Дональд Туск є тим політиком, який хоче поділити Польщу з росіянами, як у 1939 році. Ці стереотипи правляча партія всіляко підтримує — перед виборами у прайм-тайм два місяці крутили серіал про те, що Туск є чи не організатором та замовником катастрофи у Смоленську, що це найкращий друг Володимира Путіна та Ангели Меркель. Результат подібної пропаганди буде відомий вже найближчим часом.
Водночас, станом на 12.00 (за місцевим часом) представники Національної виборчої комісії дали прес-конференцію, де розповіли про оперативну обстановку на виборчих дільницях. Так, зафіксовано три спроби зриву виборів, а також чотири випадки розміщення плакатів та 29 випадків агітації під час передвиборчої тиші. Однак не наголошується в яких регіонах було зафіксовано правопорушення. Водночас поліція заявила про фіксацію 144 правопорушень на виборчих дільницях.
Попередня явка щодо обласних виборчих комісій має бути опублікована о 17:00 за місцевим часом.
Оновлено 19:00
Як і заявляла раніше польська влада, у публічному доступі не публікується жодних результатів екзит-полів або інших можливих опитувань, які демонструють проміжні результати виборів. У той же час, о 12:00 (за місцевим часом) було опубліковано перші результати явки, які становили 22.59%. Цей показник ґрунтується на даних із більш ніж 299 000 виборчих дільниць, але не є остаточним. Проте вже зараз можна говорити про те, що проміжна явка більш ніж на 4% вища, ніж була на виборах у 2019 році (18,14%).
Найвища активність виборців відзначається як на Сході (Білосток), де раніше фіксувалася висока підтримка Ярослава Качинського та «ПіС», так і на Північному Заході (Щецин), де виборці більше підтримують Дональда Туска та «Громадянську Платформу». У той же час, не відстає за активністю і Варшава, де знаходиться найбільша кількість виборців, що не визначилися.
Цікаво, що найнижча явка також відзначається на Півночі (Гданськ) та Сході (Люблін, Жешув). По суті йдеться про ті регіони, на які найбільше розраховують «ПіС» та «Громадянська Платформа».
Незважаючи на відсутність будь-яких заяв від політичних сил, які беруть участь у виборах (режим тиші в Польщі зберігається з суботи), окремі аналітики погоджуються з тим, що за збереження активності на виборчих дільницях результат виборів відповідатиме результатам попередніх соціологічних опитувань.
В даному випадку варто звернути увагу на результати опитувань, які проводились за останній рік. Джерело: Politico):
Водночас західні ЗМІ дедалі активніше починають підтримувати Дональда Туска та його «Громадянську Платформу». Так, видання The Washington Post опублікувало матеріал, в якому звинуватило політичну силу Качинського в тому, що за вісім років правління консерватори здійснювали контроль над судами та засобами масової інформації, запроваджували суворі обмеження на аборти, а також обмежували права ЛГБТ та підривали основи Європейського союзу.
Станом на 17:00 (за місцевим часом) явка на вибори склала 57,54%, що автоматично визначає вибори, що відбулися. У той же час найвища активність відзначається в центральних, східних регіонах і північно-західних областях. По суті можна констатувати, що боротьба між основними опонентами враховується.
Оновлено 22:30
О 21:00 за місцевим часом у Польщі закрилася більшість виборчих дільниць. Водночас виборці, які зайняли чергу до 21:00, ще мають право проголосувати. Проте вже зараз відомо, що явка на виборах 2023 року становить 73%, що є найвищим результатом з 1989 року.
Лідери основних партій вже встигли виступити із офіційними зверненнями. Незважаючи на спробу демонструвати святковий настрій як у штабі «ПіС», так і в штабі «Громадянської коаліції», за попередніми даними екзит-полів можна констатувати, що «Право та справедливість» Качинського явно не досягли бажаного результату. Однак і «Громадянська коаліція» Туска не може претендувати на безпроблемне створення міцної коаліції з іншими партіями.
Свої перші публічні виступи після закінчення виборів і Качинський і Туск закінчили словами про перемогу, проте попереду ще фіналізація підсумків виборів і боротьба за створення коаліції.
Наразі результати попередніх екзит-полів демонструють перемогу «ПіС» із результатом 36,8%. На другому місці «Громадянська коаліція» – 31,6%. Трійку лідерів замикає «Третій шлях» із результатом 13%.
Згідно з результатами опитування соціологічної компанії «Ipsos», мандати в Сеймі можуть бути розподілені таким чином:
«Право та справедливість» – 200,
«Громадянська коаліція» – 163,
«Третій шлях» – 55,
«Ліві» – 30,
«Конфедерація» – 12 мандатів.
По суті, якщо «Громадянська коаліція», «Третій шлях» та «Ліві» погодяться на створення коаліції, то вони зможуть побудувати більш міцну та конструктивну більшість. Водночас, «Право і справедливість» не зможе створити більшість, залучаючи лише «Конфедерацію» (про такий варіант розмірковували багато аналітиків, проте зараз він фактично втратив свою актуальність).
У той же час, вже зараз можна говорити про посилення як внутрішньополітичної, так і соціальної кризи у Польщі. Попередні результати виборів демонструють серйозний розкол, який фактично проходить лінією Схід-Захід. Безумовно, говорити про небезпеку громадянської війни ще зарано: радикалізація політики та суспільства перебуває на досить низькому рівні, підтвердженням чого є результат правої «Конфедерації». Однак надалі варто очікувати серйозніших потрясінь, які можуть бути спровоковані переглядом новою коаліцією найгучніших рішень «ПіС».
По суті, з 2015 року у Польщі було кілька соціальних потрясінь: протести у зв’язку із судовою реформою у 2016 році та протести через заборону абортів у 2021 році. Можна припустити, що і в першому, і в другому випадках країна була на межі переходу до більш гострої стадії внутрішнього протистояння.
Зараз, зміна влади та анонсований перегляд новим урядом найскандальніших рішень «ПіС», тим більше напередодні президентських виборів 2024 року – може стати третім критичним моментом, через який країна може поринути у внутрішню кризу. Цей фактор має критичну важливість як для Європи, так і для України, проте нині важливо дочекатися остаточних результатів виборів та їхньої легітимізації, без чого подальший аналіз не має сенсу.
