Росія за тиждень (04.09-10.09)

1. Російсько-турецькі переговори у Сочі

У понеділок, 4 вересня, президент Туркіє Реджеп Ердоган прибув із робочим візитом до Сочі для зустрічі з Володимиром Путіним. Головною темою зустрічі стало питання відновлення експорту російського зерна, зокрема в рамках Чорноморської зернової ініціативи («зернової угоди»). Також, за повідомленнями сторін, Ердоган і Путін обговорили раніше анонсовану тристоронню угоду між Росією Туркіє і Катаром щодо постачання зерна до країн, що потребують. З підсумкових заяв обох президентів стало ясно, що під час переговорів обговорювалася ескалація у відносинах між Вірменією та Азербайджаном, а також низка інших питань.

Важливо відзначити, що на зустрічі, з російської сторони, також були присутні помічники президента Юрій Ушаков та Максим Орєшкін, міністр оборони Сергій Шойгу, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков та голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна.

Ключові тези сторін на початку зустрічі:

• Путін: «Хочу звернути увагу на те, що торік наш товарообіг збільшився на 80 із лишком відсотків – на 86, на мою думку. У першому півріччі цього року позитивний тренд зберігається. Він не такий потужний, як був минулого року, але таки позитивний».

• Путін: «Ми просунулися, сподіваюся, найближчим часом завершимо переговори щодо створення газового хаба в Туркіє, щоб зробити ситуацію в енергетиці в регіоні більш стабільною та збалансованою. Мені здається, це піде на користь».

• Путін: «Нам є про що поговорити і щодо забезпечення безпеки в регіоні. Звичайно, не залишимо без уваги питання, пов’язані з українською кризою. Я знаю, що Ви маєте намір порушити питання про зернову угоду. Ми відкриті для переговорів із цього питання».

• Путін: «Звичайно, та інші країни регіону, маю на увазі лівійський трек. Є багато інших питань двостороннього та міжнародного характеру, які, безумовно, будуть у центрі нашої сьогоднішньої уваги».

• Ердоган: «Наші відносини між Туркіє та Росією, особливо щодо зовнішньоторговельного обороту: він досяг 62 мільярдів доларів. І завдання, яке ми поставили – досягти 100 мільярдів доларів зовнішньоторговельного обороту – це дуже тішить нас».

• Ердоган: «З іншого боку, між Туркіє та Росією одним із важливих кроків є, звичайно, туристична область. Нині у цій галузі, у туризмі, російські туристи посідають перше місце серед наших гостей».

• Ердоган: «Можна сказати, що весь світ поглянув на зернову угоду: що вийде, який буде результат? Усі мають очікування. Я вважаю, вірю, що після наших контактів і в ході нашої прес-конференції ми дамо світу необхідний меседж, особливо малорозвиненим африканським країнам – такий крок у цьому плані матиме велике значення».

• Ердоган: «Інша важлива особливість – галузь військово-оборонної промисловості, енергетичний сектор. Між нами є кроки, особливо це стосується газу. Першочергово велике значення в цьому плані має для нас те, що з Росією маємо добрі, важливі відносини щодо природного газу. Вважаю, що ми розвиватимемо ці відносини».

Заяви сторін за підсумками зустрічі:

• Путін: «Проявляється тенденція до більш активного використання національних валют – рубля та ліри – у комерційних обмінах. При цьому частка долара та євро у взаєморозрахунках послідовно знижується. Наші центральні банки щільно опікуються питаннями розвитку кореспондентської мережі між фінансовими та кредитними організаціями двох країн».

• Путін: «Росатом» продовжує зводити першу в Туркіє АЕС «Аккую». Вона складатиметься з чотирьох енергоблоків російського дизайну загальною потужністю чотири тисячі 800 мегават. Близько 25 тисяч наших та турецьких фахівців-атомників, інженерів, робітників трудяться вдень і вночі, щоб пуск першого енергоблоку станції відбувся вже наступного, 2024 року».

• Путін: «Підкреслю, Росія завжди була і буде надійним, відповідальним постачальником газу. Ми маємо намір і надалі забезпечувати турецьку економіку цим дешевим, але високоефективним та екологічним видом палива. Більше того, готові експортувати транзитом через Туркіє газ споживачам до третіх країн – туди, де у цьому партнери зацікавлені».

• Путін: «Як уже не раз говорив, нас просто змусили ухвалити це рішення – я маю на увазі, Росію змусили, – оскільки західні країни блокували і продовжують блокувати виконання «зернової угоди» щодо забезпечення доступу російської сільгосппродукції на світові ринки».

• Путін: «Доки Росія чітко забезпечувала гарантії безпеки для судноплавства в рамках цієї угоди, інша сторона використовувала гуманітарні коридори для терористичних атак проти російських цивільних та військових об’єктів. Це не може бути терпимим далі».

• Путін: «Захід, м’яко кажучи, нас обманював щодо гуманітарних цілей «чорноморської ініціативи» щодо сприяння країнам, що розвиваються. Оскільки з 32,8 мільйона тонн вантажів, вивезених з України, понад 70 відсотків – хочу це наголосити ще раз, – понад 70 відсотків надійшли до забезпечених країн, насамперед країн Євросоюзу».

• Путін: «Хотів би знову підтвердити нашу принципову позицію: будемо готові розглянути можливість реанімувати «зернову угоду», я сьогодні про це ще раз сказав пану Президенту, і зробимо це відразу ж – одразу ж, як тільки будуть повністю виконані всі зафіксовані у ній домовленості про зняття обмежень експорту російської агропродукції».

• Путін: «Зі свого боку Росія, незважаючи на всі перепони, має намір продовжувати експортувати продовольство і добрива, сприяти стабілізації цін і поліпшенню ситуації у світовій сільгоспгалузі. З цією метою запропонували, зокрема, організувати постачання одного мільйона тонн зерна з Росії за преференційною ціною для переробки в Туркіє і потім безоплатного транспортування до найбідніших країн. Розраховуємо в цьому сенсі і на допомогу держави Катар, яка з гуманітарних міркувань готова підтримати найбідніші країни».

• Путін: «Під час переговорів обговорили також питання щодо сирійського врегулювання. Ми дуже цінуємо нашу співпрацю з Республікою Туркіє на цьому напрямі. Зокрема, конструктивно взаємодіємо в рамках Астанінського формату – на сьогодні найбільш ефективного механізму міжнародних консультацій щодо Сирії».

• Путін: «При обміні думками щодо ситуації в Лівії підтверджено відданість комплексному врегулюванню багаторічної кризи в цій країні на основі переговорів та пошуку компромісів, уникаючи спалахів насильства та не допускаючи розпаду Лівійської держави».

• Ердоган: «Сьогодні ми провели як зустріч у форматі тет-а-тет, так і зустрічі між делегацією. Ми оцінили кроки, які можна зробити для подальшого зміцнення нашої багатопланової співпраці, особливо це стосується сфери торгівлі, енергетики, сільського господарства та туризму».

• Ердоган: «Чорноморська ініціатива»: ми раді, що Росія відкриває офіс у Турецькій Республіці Північного Кіпру. Вважаю, що Росія зіграла, а особливо «чорноморська ініціатива» відіграла ключову роль для найбідніших країн. Ця ініціатива виявилася немов дихальним шляхом для найбідніших країн».

• Ердоган: «Для встановлення міцного миру та стабільності в нашому регіоні ми докладаємо всіх зусиль. У кожній своїй промові я наголошую, що немає переможця у війні, немає переможеного у світі. Ми дотримуємось цього принципового підходу. Раніше ми провели переговори між сторонами. Як завжди, ми готові зробити свій внесок у цьому відношенні».

• Путін: «Тепер щодо відновлення «зернової угоди». Я вже про це сказав, мені навряд чи щось вдасться додати. Ми спочатку погодилися в ній брати участь, у тому числі й тому, що узгодили – знову ж таки за посередництва Президента Туркіє, Організації Об’єднаних Націй – узгодили виконання низки зобов’язань на користь російської сторони».

• Путін: «Ми не проти цієї угоди, ми готові до неї негайно повернутися, як тільки будуть виконані дані нам обіцянки. От і все. Ось сьогодні виконають обіцянки – протягом найближчих кількох днів ми повернемось у повному обсязі, виконуватимемо все, що від нас хочуть».

• Ердоган: «Чорноморський коридор служитиме для найбідніших країн, до яких надходитиме зерно. Але 44 відсотки цього зерна, якщо надходитиме до європейських країн, то справедливо, Росія правильно каже: 14 відсотків до Туреччини вирушало, десь шість відсотків, у цьому районі, африканським країнам поставлялося. Але так чи інакше ми разом з Росією бажаємо, хочемо відправити до найбідніших африканських країн».

• Путін: «Ми не розглядаємо спільну роботу з Туркіє і, можливо, з Катаром щодо постачання одного мільйона тонн зерна як альтернативу «чорноморській зерновій угоді». Там є ще й Україна, яка має свої інтереси. Ми це все чудово розуміємо і віддаємо собі у цьому звіт. Тож це не заміна, але це, звичайно, з нашого боку величезний внесок».

• Путін: «Щодо пробуксування контрнаступу – це не пробуксування, це провал. У всякому разі, на сьогодні це виглядає саме так. Побачимо, що далі буде. Сподіваюся, що й надалі буде саме так».

Вже після повернення в Туркіє, під час прес-конференції Ердоган заявив, що під час зустрічі з Путіним обговорювалося і питання «провокаційної поведінки Вірменії на Кавказі».

Питання «зернової угоди»:

• У той же час, після зустрічі Путіна та Ердогана в Сочі, помітно активізувалися розмови про можливість та умови для відновлення зернової угоди. Хронологія подій минулого тижня продемонструвала, що й із цього питання. Заходу відсутня єдина думка:

• Ще напередодні зустрічі президентів Росії та Туркіє, турецьке інформаційне агентство Anadolu заявило, що ООН готує новий пакет пропозицій щодо «зернової угоди», який нібито передбачає перепідключення «Россільгоспбанку» до SWIFT та розморожування активів російських компаній.

• За підсумками переговорів у Сочі, Путін заявив, що РФ готова перезапустити зернову угоду, але лише коли буде виконано її умови щодо зняття санкцій з експорту російської агропродукції. А доти РФ має намір самостійно експортувати своє продовольство та добрива.

• У слід за російським президентом Реджеп Ердоган заявив, що новий пакет пропозицій може сприяти відновленню «зернової угоди». Також він заявив, що альтернативні варіанти постачання зерна не відповідали нормам безпеки.

• Також Ердоган заявив, що Україні необхідно пом’якшити свою позицію для відновлення «зернової угоди»: «Щоб мати можливість робити спільні кроки з Росією, Україні необхідно пом’якшити свій підхід. Особливо зараз важливим є зерно, яке вирушатиме до найменш розвинених та бідних африканських країн».

• Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна не йтиме на поступки щодо відновлення «зернової угоди», про які сказав Реджеп Ердоган.

• У вівторок, 5 вересня, Ердоган озвучив деякі подробиці із пропозицій ООН до РФ для перезапуску зернових угод. За його словами, Генеральний секретар ООН запропонував механізм посередництва для участі РФ у зерновій угоді без прямого підключення до SWIFT. Також організація працює над усуненням перешкод у сфері страхування російських судів, що виникли через західні санкції.

• У середу, 6 вересня, в МЗС РФ заявили, що Росія і Туркіє досягли принципової домовленості про постачання одного мільйона тонн зерна, а найближчим часом розпочнеться опрацювання технічних деталей. Також у заяві йдеться, що найближчим часом розпочнеться опрацювання технічних деталей з питань постачання зерна до Туреччини за сприяння Катару.

• У четвер, 7 вересня, генеральний директор найбільшого у світі страховика Lloyd’s Джон Ніл заявив, що його компанія не страхуватиме постачання зерна з українських портів без нового коридору під егідою ООН.

• У п’ятницю, 8 вересня, німецьке видання Bild опублікувало лист генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, відправлений міністру закордонних справ РФ ще 28 серпня, в якому вказується, що ООН готова піти на виконання всіх умов Росії для відновлення зернової угоди. У цьому листі містяться такі пропозиції:

• ЄС скасує санкції проти «Россільгоспбанку», який було відключено від SWIFT;

• російські вантажні кораблі будуть застраховані від українських атак у Чорному та Азовському морях за участю великої страхової компанії Lloyd’s;

• Генеральний секретар ООН сприятиме частковому поверненню заморожених активів російських виробників добрив;

• російським кораблям, які перевозять продукти харчування та добрива, знову дозволять швартуватися в портах країн ЄС. Для цього представники ООН вже провели переговори з Єврокомісією, а також владою Німеччини, Бельгії, Іспанії та Нідерландів.

• Спікер МЗС України Олег Ніколенко у відповідь на лист Генерального секретаря ООН главі МЗС РФ заявив, що Україна проти послаблення частини санкційного режиму проти РФ в обмін на відновлення зернової угоди.

• У той же час, заступник представника Антонік Гутерріша, Фархан Хак, заявив, що ООН не намагається домогтися зняття чи обходу антиросійських обмежувальних заходів, а пропозиції щодо зернової угоди складені з урахуванням існуючих санкційних режимів.

• У суботу, 9 вересня, під час виступу на саміті G20, президент Туркіє Реджеп Ердоган закликав погодитися на вимоги Росії щодо відновлення «зернової угоди».

• Коментуючи ініціативи Антоніу Гутерреша та Реджепа Ердогана щодо зняття частини санкцій з Росії, голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що також не підтримує такий варіант: «Працює сила, а не компроміси».

• У свою чергу, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що запропоновані варіанти поновлення «зернової угоди» не влаштовують Росію, «Москва вимагає виконання раніше досягнутих домовленостей».

Підсумки/прогнози:

Зустріч Путіна та Ердогана – це зустріч двох акторів, які грають п’єсу про дружбу двох держав. При цьому глядачі чудово усвідомлюють, що гра є досить фальшивою. У відносинах між Туркіє та Росією чимало протиріч (Сирія, Кавказ, Крим). Але водночас є низка моментів, які змушують йти на вимушену співпрацю. І в Москві, і в Анкарі розуміють цю вимушеність. І розуміють, що цей альянс рано чи пізно дасть тріщину. Але якщо Путін говорив з прицілом на стратегічний характер відносин, то Ердоган всіляко уникав питань стратегії і зупинявся переважно на тактичних завданнях. Один із таких напрямків – альтернатива «зерновій угоді».

Росія всіляко пропонує Туркіє якийсь варіант альтернативи зерновій біржі Чикаго. Проте офіційна Анкара намагається уникнути довгострокових проектів і обіцянок. Саме тому рішення про експорт 1 млн. тон. російського зерна поки що є лише планкою, яка допоможе Ердогану компенсувати втрати від припинення українського експорту в рамках «зернової угоди». По суті це політичний та економічний хабар Ердогану. Інша річ, що цей хабар допоможе Росії далі розвивати свій вплив на Африку та Азію.

Також складається враження, що у великій політичній грі Путін готовий принести в жертву союзницьким відносинам з Туркіє Вірменію (що з точки зору Путіна не так вже й погано – нова війна на Кавказі може вдарити по престижу американської дипломатії, яка протягом півтора місяця пишалася тим, що нарешті з її допомогою вирішено тривалий вірмено-азербайджанський конфлікт, а напередодні президентських виборів у США це означає ще й конфлікт із впливовим вірменським лобі в Америці).

2. Телефонна розмова Володимира Путіна із Наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бен Сальманом Аль-Саудом

У середу, 6 вересня, відбулася телефонна розмова Володимира Путіна із Наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бен Сальманом Аль-Саудом. Зазначається, що розмова була організована з ініціативи саудівської сторони. Під час самої розмови Наслідний принц висловив вдячність російській стороні за послідовну підтримку звернення Саудівської Аравії про приєднання до БРІКС, а російський президент, у свою чергу, привітав саудівське керівництво з прийнятим на саміті Об’єднання в Йоганнесбурзі рішенням щодо цього і поінформував про пріоритет БРІКС у 2024 році. Також було обговорено подальшу взаємодію двох країн у форматі «ОПЕК+».

Інших подробиць розмови не повідомляли. Однак, у суботу, 9 вересня, також відбулася телефонна розмова Мухаммеда бен Сальмана Аль-Сауда із президентом України Володимиром Зеленським. Очевидно, обидві події мають низку загальних моментів.

Підсумки/прогнози:

Телефонна розмова Путіна та принца Мухаммеда – це символічний жест, який мав показати світові, що сьогодні між Москвою та Ер-Ріядом дуже тісні стосунки, які дозволять у найближчому майбутньому говорити не лише про спільну геополітичну гру (Саудівська Аравія вирішила вступити до БРІКС), але й про загрози енергетичної стабільності США: Росія та Саудівська Аравія можуть грати на підвищення нафтових цін у світовому розрізі, що призведе до серйозного удару по економіці США, яка дуже залежить від світових цін на нафту.

Протягом останніх п’яти років Саудівська Аравія та Росія максимально зближуються та демонструють тенденцію до вироблення спільної програми дій, спрямованої проти монополярного світу: минулорічні візити Байдена та лідерів європейських держав до Ер-Ріяду не дали жодного результату. Мухаммед бен Сальман, схоже, не прощає образи – навіть якщо вони звучать із вуст лідерів західного світу.

3. Відеозвернення Володимира Путіна з нагоди 80-річного звільнення Донбасу

У п’ятницю, 8 вересня, Володимир Путін виступив із відеозверненням на честь 80-річчя визволення Донбасу від нацистських військ. У своєму зверненні російський президент у звичній для себе манері зробив короткий історичний екскурс у події 1943 року, а також розповів про подвиги радянської армії.

Ключові тези:

• «Цього дня 80 років тому було звільнено, очищено від нацистських окупантів легендарний непокорений Донбас – багатовікову оплот Росії, земля трудівників, воїнів, багатий і щедрий край».

• «Його ресурси мали для ворога колосальне значення. Оволодіти ними була однією з цілей нападу Німеччини на Радянський Союз і нацисти робили все, щоб зберегти за собою донецькі степи, змусити людей працювати на військову машину Третього рейху».

• «Береги Сіверського Дінця померли доти та дзоти, багато кілометрів мінних полів. Зламати таку лінію оборони, здавалося, було немислимо складно, але бійці Червоної Армії виконали це завдання, здійснили подвиги за межею можливостей людини, пройшли героїчну та жертовну дорогу, зміцнивши тріумф радянських військ на Курській дузі».

• «Зруйнований під час боїв 2014 року меморіал Саур-Могили сьогодні повністю відновлений, а поруч із образами радянських воїнів по праву увічнено подвиги їхніх доблесних, славетних нащадків – нових героїв Донбасу».

Підсумки/прогнози:

Для Путіна апеляція до спадщини Другої світової війни (і її складової частини – Великої вітчизняної війни) – це важливий елемент сучасної російської ідеології, який останнім часом набуває зовсім іншого змісту: у Росії всіляко наголошують, що нинішній Європейський Союз за своїми обрисами – це територія. завоювань Третього Рейху та його сателітів. І що нинішнє протистояння із Заходом – це нове протистояння з новим Третім Рейхом, який підтримано колишніми союзниками СРСР з антигітлерівської коаліції – США та Великобританією.

Звідси й паралелі, що так часто проводяться між нинішньою війною проти України і подіями 1941 – 1945 років. Звертаючись до Донбасу, Путін а) ще раз акцентує на тому, що він розглядає Донбас як територію Російської Федерації; б) надсилає сигнали про неприпустимість перегляду історії; в) ще раз акцентує увагу на важливих (на думку російської системи пропаганди) ідеологічних установках.

Загалом, можна констатувати, що незважаючи на спробу глибокого реформування як зовнішньополітичної, так і внутрішньополітичної системи, Кремль продовжує спиратися на застарілі принципи впливу на маси, які останнім часом демонструють дедалі менше ефективності.

4. Візит Сергія Лаврова до Джакарти та участь у Східноазіатському саміті

У четвер, 7 вересня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відвідав Джакарту, де взяв участь у 18-му Східноазійському саміті. Згідно з офіційною інформацією, в ході публічних дискусій та обговорень Лавров висловив позицію Росії на підтримку зміцнення архітектури рівної та неподільної безпеки в регіоні, а також наголосив на важливості збереження співпраці в системі координат АСЕН. Також Лавров заявив про ризики мілітаризації Східної Азії через активізацію у регіоні сил та інфраструктури НАТО.

Важливо відзначити, що напередодні візиту до Індонезії Сергій Лавров відвідав Бангладеш, де провів зустріч із міністром закордонних справ країни. Після Даккі та Джакарти Лавров відправився до Індії для участі у саміті G20.

Підсумки/прогнози:

Сергій Лавров останнім часом уповноважений відвідувати важливі міжнародні форуми, на які не може приїхати (через видачу міжнародним судом ордера на арешт) Володимир Путін. З точки зору Росії, форум у Джакарті не мав стратегічно важливого характеру, але важливим є те, що Росія на подібних форумах демонстративно підтримує політику Китаю в тихоокеанському регіоні та в регіоні Східної Азії. Саме тому участь у Східноазіатському форумі для Росії мала важливий момент – насамперед у справі підтримки своїх союзників – Китаю та В’єтнаму.

Водночас Росія намагається публічно демонструвати реалізацію свого розвороту в бік Азії. Чергові заяви Сергія Лаврова про посилення держав Азії та Близького сходу на геополітичній арені, а також регулярні реверанси на адресу Глобального Півдня є доказом того, що Росія продовжує шукати надійних партнерів у новому, більш агресивному середовищі.

5. Участь Сергія Лаврова у саміті G20 у Нью-Делі

У суботу, 9 вересня, у Нью-Делі (Індія) відбулося відкриття саміту G20. Раніше стало відомо, що російський президент відмовився від участі у заході, а до його місця до Індії вирушив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

У той же час, 8 вересня на сайті МЗС Росії з’явилася офіційна заява, в якій наголошувалося, що країни G7 чинять тиск на Індію, бажаючи відобразити в підсумкових документах саміту G20 односторонні підходи щодо ситуації навколо України. Також у заяві зазначено, що незважаючи на подібний тиск, Індія намагається дотримуватися нейтралітету. Зокрема, у Нью-Делі не погодились на вимогу Заходу запросити Україну на саміт.

За підсумками саміту G20, Сергій Лавров заявив про його позитивні результати. Він зазначив, що «двадцятка» наразі проходить через процес внутрішніх реформ і заявив, що вважає саміт переломним. Також Лавров заявив, що «Заходу не вдалося «українізувати» порядок денний. Багато в чому завдяки такій консолідованій позиції Глобального Півдня на захист своїх законних інтересів вдалося не допустити успіху спроби Заходу знову українізувати весь порядок денний на шкоду обговоренню нагальних завдань країн, що розвиваються».

За підсумками саміту G20 у Нью-Делі було прийнято спільну декларацію, яка викликала помітний резонанс серед світових політиків:

• Група двадцяти у підсумковій декларації визнала різницю поглядів та оцінок ситуації в Україні серед членів спільноти;

• Лідери G20 закликали всі держави дотримуватися статуту ООН та принципів міжнародного права, включаючи територіальну цілісність та суверенітет.

• Країни G20 у декларації саміту відзначили вирішальне значення «мирного вирішення конфліктів та діалогу».

• G20 проти застосування ядерної зброї або відповідних загроз.

• Лідери G20 закликали до повного здійснення зернових угод для забезпечення постачання продовольства та добрив як з України, так і з Росії.

Підсумки/прогнози:

Варто визнати, що для Глобального Заходу делійський саміт «Великої Двадцятки» був справжньою дипломатичною поразкою. Захід продемонстрував, що він не може більше вимагати диктату своєї позиції в умовах кристалізації Глобального Півдня. І українське питання стало визначальним у рамках цьогорічного саміту.

Навіть відсутність Путіна показала, що більшість учасників «двадцятки» висловлювалися та голосували з огляду на позиції російського президента, і присутність на саміті Джо Байдена нічого не змінила.

Можна прогнозувати, що інтереси Заходу надалі дедалі більше замикатимуться виключно в рамках «Великої сімки», а двадцятка в майбутньому перетвориться на поле для дискусій між двома частинами розколотої планети, про єдину позицію «двадцятки» можна забути на невизначено довгий час. Промовистим доказом цього є той факт, що президент Бразилії Лула-да-Сілва пообіцяв наступного року прийняти до Бразиліа Володимира Путіна – незважаючи на міжнародний ордер на арешт. Напередодні президентських виборів у США це стане серйозним ударом по позиціях Джо Байдена та його адміністрації.

6. Зустріч Володимира Путіна з молодими вченими

У п’ятницю, 8 вересня, Володимир Путін відвідав Нижегородську область та місто Саров (раніше відоме як Арзамас-16 – один із головних об’єктів на території Росії з розробки та виробництва ядерної зброї). У Сарові пройшла зустріч Володимира Путіна з молодими вченими та фахівцями Російського федерального ядерного центру – Всеросійського науково-дослідного інституту експериментальної фізики (РФЯЦ – ВНДІЕФ).

Під час зустрічі російський президент поспілкувався зі студентами та відповів на низку питань щодо планів щодо подальшого розвитку галузі в Росії.

У цьому контексті варто зазначити, що у своєму нещодавньому матеріалі про ядерну зброю в Білорусі Ascolta публікувала інформацію, згідно з якою тактична ядерна зброя надходить до Білорусі саме з Сарова.

Підсумки/прогнози:

Зустріч Путіна з молодими вченими-ядерниками має розглядатися виключно у двох площинах. По-перше, це чергова апаратна перемога Ковальчуків та Кирієнка: ядерна тематика в Росії перебуває у їхній компетенції. По-друге, Путін розпочав виборчу кампанію та йде за графіком зустрічей з колективами. Виступ перед молодими вченими, які уособлюють майбутнє, технологічні розробки та водночас ядерну міць Росії, це один із штрихів майбутньої президентської кампанії, грамотний PR-хід.

У той же час, не варто розглядати гру Путіна в даній тематиці як черговий елемент ядерного залякування. У цій ситуації дедалі помітнішою стає формула, згідно з якою ролі «хорошого» та «поганого» поліцейських розподіляються між Володимиром Путіним та Дмитром Медведєвим. У такому тандемі Медведєв регулярно намагається підібрати дедалі яскравіші вирази для демонстрації ядерної загрози, а Путін водночас демонструє спокій і холоднокровність. По суті, йдеться про активізацію давно звичної тези: «якщо не Путін, то до влади в Росії прийдуть такі як Медведєв – радикальніші і менш розсудливі».