У цьому звіті подано ключові події, що мали важливий вплив на політичні, економічні та соціальні процеси всередині Росії.
За підсумками минулого тижня можна тезово визначити наступні тенденції:
- Однією з найважливіших подій минулого тижня для Росії став саміт БРІКС, що проходив у ПАР 22-24 серпня. Важливі рішення про розширення організації, реалізацію спільної політики у питаннях дедоларизації та щодо санкційного тиску продемонстрували, що амбіції членів БРІКС не варто недооцінювати, а вагу самої організації на геополітичній арені вже зараз можна вважати досить стійкою. У той же час роль Росії в БРІКС залишається другорядною.
- Найближчим часом у Росії можуть відбутися серйозні перестановки на найвищих політичних посадах. Зокрема міністерський портфель може отримати і прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. У той же час, голова Татарстану Рустам Мініханов може здобути високу посаду в Москві. Принаймні серпень став часом демонстрації власних здібностей для можливих претендентів на підвищення, які вони могли продемонструвати під час переговорних процесів на міжнародному рівні.
- Росія дедалі активніше демонструє амбіції щодо створення окремого центру впливу у світі з прицілом на Глобальний Південь. Російське та казахстанське зерно можуть за своїм обсягом перекрити ті поставки, які раніше йшли з України, плюс до всього Росія пропонує відмовитися від ціноутворення за допомогою зернової біржі Чикаго, пропонуючи свої правила гри, які зараз здаються більш гнучкими і прийнятними для всіх гравців. Водночас, ключовий партнер Росії у цьому питанні – Туркіє – побоюється того, що вона може потрапити у залежність від Москви, тому хотіла б диверсифікувати ризики. Саме тому вона лобіює повторне відкриття українського шляху. Очевидно, вже найближчим часом відбудеться зустріч лідерів Росії та Туркіє, під час якої й вирішуватиметься подальша доля «зернової угоди».
У цьому дайджесті розглядаються наступні питання, які були найбільш актуальними для Росії в період з 21 по 27 серпня:
1. XV саміт БРІКС у ПАР (російський аспект);
2. Зустрічі Путіна з «головами» тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України;
3. Падіння літака Євгена Пригожина;
4. Місія прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова до Туркіє;
5. Зустріч у Будапешті щодо «зернової угоди»;
6. Відмова Володимира Путіна від участі у саміті G20 у Нью-Делі.
This Content Is Only For Subscribers
- XV саміт БРІКС у ПАР (російський аспект)
22-24 серпня у Йоганнесбурзі відбувся XV саміт БРІКС, який проводився під головуванням Південно-Африканської Республіки. Під час самого саміту, а також під час неформальної зустрічі лідерів-членів БРІКС та запрошених учасників, обговорювалися питання діяльності об’єднання, включаючи проблематику його можливого розширення, глобальний та регіональний порядок денний, а також перспективи подальшого розвитку партнерства БРІКС у політичній, економічній, культурно-гуманітарної та інших галузей.
За підсумками саміту було підписано Йоганнесбурзьку декларацію, в якій зазначено всі раніше досягнуті домовленості. У 2024 році головування у БРІКС переходить до Росії. У той же час, цього року делегацію РФ у ПАР очолив міністр закордонних справ Сергій Лавров, оскільки Путін не зміг відвідати захід через відсутність гарантій безпеки від приймаючої сторони. 17 березня було видано орден Міжнародного кримінального суду (ПАР ратифікувала Римський статут, на основі якого діє МКС) на арешт Путіна, після чого фізична присутність російського президента на саміті БРІКС опинилася під питанням.
Хронологія подій:
Відеозвернення Володимира Путіна до учасників Ділового форуму БРІКС
Напередодні XV саміту БРІКС відбувся традиційний Діловий форум БРІКС, у якому взяли участь лідери Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР, а також представники державних структур, представники бізнесу, експерти та галузеві фахівці. Сторони обговорили актуальні проблеми глобального та регіонального порядку денного, досягнення та завдання стратегічного партнерства БРІКС у політичній, економічній та культурно-гуманітарній сфері. Також особлива увага приділялася питанням подальшого розширення організації.
Ключові тези:
- «Важливо, що у центрі уваги форуму є такі актуальні завдання, як забезпечення постпандемійного відновлення економік держав БРІКС, підвищення добробуту громадян, модернізація промисловості та вибудовування ефективних транспортно-логістичних ланцюжків, стимулювання справедливого трансферу технологій».
- «Серйозний негативний вплив на міжнародну економічну ситуацію чинить і нелегітимна санкційна практика, незаконне заморожування активів суверенних держав, а по суті – нехтування всіма базовими нормами і правилами вільної торгівлі та економічного життя, які ще недавно здавалися непорушними».
- «Ми співпрацюємо на принципах рівноправності, партнерської підтримки, поваги інтересів один одного, і в цьому суть спрямованого в майбутнє стратегічного курсу нашого об’єднання, курсу, який відповідає сподіванням основної частини світової спільноти, так званої глобальної більшості».
- «За минуле десятиліття взаємні капіталовкладення держав – членів БРІКС збільшились у шість разів. У свою чергу, їх інвестиції загалом у глобальну економіку зросли вдвічі, а сукупний експорт досяг 20 відсотків від загальносвітового показника».
- «Частка країн об’єднання, в яких проживає понад три мільярди осіб, досягла у світовому ВВП майже 26 відсотків, а за паритетом купівельної спроможності «п’ятірка» обходить «Групу семи»: прогноз на 2023 рік – 31,5 відсотка проти 30 відсотків».
- «Набирає сили об’єктивний, незворотний процес дедоларизації наших господарських зв’язків, робляться зусилля щодо відпрацювання ефективних механізмів взаємних розрахунків та валютно-фінансового контролю. Як результат, частка долара в експортно-імпортних операціях у рамках БРІКС знижується: минулого року вона склала лише 28,7 відсотка».
- «Зі свого боку, Росія активно переорієнтує транспортно-логістичні потоки на надійних зарубіжних партнерів, у тому числі з держав БРІКС. Серед наших флагманських проектів – Північний морський шлях та новий міжнародний транспортний коридор «Північ – Південь».
- «Ми неодноразово звертали увагу на те, що за рік у рамках угоди з України було експортовано загалом 32,8 мільйона тонн вантажів, з яких понад 70 відсотків надійшли до держав з високим і вищим за середній рівень доходів, включаючи насамперед Євросоюз. І лише близько трьох відсотків припало на частку найменш розвинених країн – тобто менше одного мільйона тонн».
Також 22 серпня відбулася неформальна зустріч лідерів країн БРІКС, у якій Володимир Путін взяв участь у відеозв’язку.
Засідання лідерів країн БРІКС у розширеному складі (ключові тези):
- «Наша «п’ятірка» по праву утвердилася на глобальній арені як авторитетна структура, вплив якої у світових справах послідовно зміцнюється».
- «Я хочу зазначити, що саме прагнення зберегти свою гегемонію у світі, прагнення деяких країн зберегти цю гегемонію та призвело до важкої кризи в Україні».
- «Наші дії в Україні продиктовані лише одним – покласти край тій війні, яка була розв’язана Заходом та їхніми сателітами в Україні проти людей, які живуть на Донбасі».
- «Шановні колеги, головне, що ми одностайно виступаємо на користь багатополярного світопорядку, по-справжньому справедливого і заснованого на міжнародному праві».
- «Успішно реалізується Стратегія економічного партнерства держав об’єднання до 2025 року. Зокрема, зміцнюється п’ятистороння співпраця за такими напрямами, як диверсифікація ланцюжків постачання, дедоларизація та перехід на національні валюти у взаємних розрахунках, цифрова економіка, підтримка малих та середніх підприємств, справедливий трансфер технологій».
- «Вважаємо, що настав час заснувати в рамках БРІКС постійно діючу комісію з транспорту, яка б зайнялася не лише проектом «Північ – Південь», а й у ширшому плані – питаннями розвитку логістичних та транспортних коридорів, міжрегіональних та глобальних».
- «Наше головування проходитиме під девізом «Зміцнення багатосторонності для справедливого глобального розвитку та безпеки». Ми плануємо близько 200 політичних, економічних та громадських заходів, які ухвалять понад десяток російських міст».
- «Як видається, назріла спільна з партнерами по БРІКС, до речі, і партнерами по ШОС, – для нас важливо, – і з партнерами по СНД, іншими країнами серйозна розмова про майбутнє культури у світі, про заощадження та примноження світової культурної спадщини. До речі, майданчиком для такого діалогу міг би стати дев’ятий міжнародний культурний форум, який уже заплановано провести у місті Санкт-Петербурзі у Росії з 16 по 18 листопада цього року».
Заяви лідерів країн БРІКС для ЗМІ
У четвер, 24 серпня, за підсумками XV саміту БРІКС у Йоганнесбурзі глави держав-учасниць міждержавного об’єднання виступили із заявами для представників ЗМІ. У тому числі, у форматі відеозв’язку низку заяв зробив і російський президент.
Ключові тези:
- «Хотів би привітати наших нових членів, які у повноформатному масштабі працюватимуть наступного року. Хочу запевнити всіх колег, що ми продовжуватимемо ту справу, яку ми з вами сьогодні розпочали – щодо розширення впливу БРІКС у світі. Маю на увазі налагодження практичної роботи з новими членами організації та з тими, хто працюватиме у сфері БРІКС як аутріч, з нашими партнерами, які так чи інакше приділяють увагу співпраці з нашою організацією і хотіли б з нами разом працювати».
- «Ми належимо до цього з великою увагою та повагою і обов’язково налагодимо цю роботу – звичайно, в контакті з усіма партнерами, радимо, як цю роботу організувати. У ході спільних дискусій на рівні міністрів закордонних справ інших відомств вибудуємо відповідний регламент з тим, щоб роль і значення БРІКС у світі продовжували зростати».
Засідання у форматі «БРІКС плюс/Outreach»
Також 24 серпня відбулося засідання у форматі «БРІКС плюс/outreach» у якому взяли участь керівники понад п’ятдесяти країн світу та голови виконавчих структур регіональних організацій.
Ключові тези:
- «Ми з вами виступаємо за формування нового багатополярного світопорядку, який був би справді збалансованим і враховував суверенні інтереси максимально широкого кола держав, відкривав би можливості для реалізації різних моделей розвитку, допомагаючи зберігати різноманіття національних культур і традицій».
- «БРІКС ні з ким не змагається, нікому себе не протиставляє. Але очевидно також і те, що цей об’єктивний процес – процес створення нового світопорядку – таки має непримиренних противників, які прагнуть цей процес загальмувати, стримати становлення нових, самостійних центрів розвитку та впливу у світі».
- «Країни так званого золотого мільярда роблять все, щоб зберегти колишній однополярний світ. Він їх задовольняє, він вигідний їм. Вони намагаються підмінити систему міжнародного права власним так званим порядком, заснованим на правилах, яких ніхто не бачив, правилах, які використовуються, треба сказати, в корисливих цілях і змінюються на догоду поточній політичній кон’юнктурі будь-коли і як завгодно відповідно до інтересів окремих країн».
- «Загрозу становленню нового світопорядку представляє радикальний неолібералізм, який нав’язується деякими країнами, спрямований на знищення традиційних цінностей, які для нас усіх важливі: це інститут сім’ї, повага національних і релігійних традицій».
- «Світова більшість, до якої належать присутні країни, дедалі більше втомлюється від різного роду тиску, будь-яких маніпуляцій, але готова до чесної, рівноправної та взаємоповажної співпраці».
- «Ми дуже цінуємо, що країни Африки налаштовані до Росії дуже дружньо. Зі свого боку Росія щиро зацікавлена в подальшому поглибленні багатопланових зв’язків з Африканським континентом, і ці зв’язки активно просуватимемо на ділі, реалізовуватимемо нові спільні проекти в різних областях».
- «За підрахунками експертів, до 2050 року населення Землі зросте на 1,7 мільярда людей, а світовий попит на енергію – на 22 відсотки. Насамперед у найменш розвинених країнах, що розвиваються, цей попит зростатиме. Тому цілком очевидно, що в найближчій перспективі альтернативи вуглеводневому паливу не проглядається, а значить, енергоперехід, який, звичайно, необхідний, але все-таки цей енергоперехід до низькоемісійної економіки має бути поступовим, збалансованим, ретельно вивіреним, що враховує національні особливості та можливості країн».
Друга Йоганнесбурзька декларація країн БРІКС
За підсумками XV саміту БРІКС у Йоганнесбурзі було прийнято другу Йоганнесбурзьку декларацію країн БРІКС, що складається з 94 пунктів. Нижче наведено ключові тези з декларації:
- «Ми знову заявляємо про свою прихильність до інклюзивної багатосторонності та дотримання норм міжнародного права, включаючи цілі та принципи, закріплені в Статуті Організації Об’єднаних Націй (ООН)».
- «Ми висловлюємо занепокоєння у зв’язку із застосуванням односторонніх примусових заходів, несумісних із принципами Статуту ООН і які тягнуть за собою негативні наслідки, особливо у світі, що розвивається».
- «Ми закликаємо до більш широкої представленості держав з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, в міжнародних організаціях і на багатосторонніх форумах, де вони відіграють важливу роль».
- «Ми закликаємо до необхідності досягнення прогресу у створенні справедливої та орієнтованої на ринок системи торгівлі сільськогосподарською продукцією, викоріненні голоду, забезпеченні продовольчої безпеки та покращення харчування, сприянні сталому розвитку сільського господарства та продовольчих систем, а також впровадженню стійких методів ведення сільського господарства».
- «Ми стурбовані продовженням конфліктів у багатьох регіонах світу. Ми наголошуємо на відданості мирному вирішенню розбіжностей та суперечок шляхом діалогу та всебічних консультацій на основі координації та співробітництва та підтримуємо всі зусилля, які сприяють мирному врегулюванню криз».
- «Ми вітаємо позитивний розвиток подій на Близькому Сході та зусилля країн БРІКС щодо підтримки розвитку, безпеки та стабільності в регіоні».
- «Ми рішуче засуджуємо тероризм у всіх його формах та проявах незалежно від того, коли, де і ким здійснюються терористичні акти. Ми визнаємо загрозу, що походить від тероризму, екстремізму, що веде до тероризму, та радикалізації. Ми зобов’язуємося боротися з тероризмом у всіх його формах та проявах, включаючи транскордонне переміщення терористів, а також мережі фінансування та притулку терористів».
- «Ми відзначаємо, що незбалансоване відновлення після потрясінь та труднощів, викликаних пандемією, посилює нерівність у всьому світі».
- «Ми знову окреслили свої національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, озвучені на відповідних форумах, включаючи РБ ООН та ГА ООН. Ми відзначаємо з вдячністю відповідні пропозиції про посередництво та добрі послуги в інтересах мирного врегулювання конфлікту за допомогою діалогу та дипломатії, включаючи Мирну місію лідерів африканських країн та пропонований нею шлях до миру».
- «Ми підтверджуємо важливість збереження за «Групою двадцяти» ролі провідного багатостороннього форуму в галузі міжнародного фінансово-економічного співробітництва, що об’єднує як розвинені, так і країни, що розвиваються, і країни з ринком, що формується, де великі економіки світу спільно шукають відповіді на глобальні виклики».
- «Визнаючи, що країни БРІКС виробляють третину світового продовольства, ми підтверджуємо прихильність до зміцнення співпраці у сфері сільського господарства та сприяння сталому розвитку сільського господарства та сільських районів країн БРІКС, спрямованого на зміцнення продовольчої безпеки наших країн та світу в цілому».
- «Ми знову заявляємо про підтримку порядку денного Африканського союзу на період до 2063 року та зусиль Африки з інтеграції, у тому числі шляхом введення в дію Африканської континентальної зони вільної торгівлі (АфКЗСТ)».
- «Ми віддані зміцненню співробітництва в рамках БРІКС з метою активізації діяльності Партнерства країн БРІКС з питань Нової промислової революції (ПартНІР) та створення нових можливостей для прискореного індустріального розвитку».
- «Ми доручаємо міністрам фінансів/керуючим центральними банками країн БРІКС, залежно від обставин, розглянути питання щодо використання національних валют, платіжних інструментів та платформ та доповісти про підсумки на наступному саміті».
- «Ми відзначаємо, що країни БРІКС мають значний досвід і потенціал у галузі ядерної медицини та радіофармацевтики. Ми вітаємо рішення про створення Робочої групи БРІКС з ядерної медицини для розширення співробітництва у цій галузі».
- «Ми визнаємо, що молодь є рушійною силою прискорення досягнення цілей у сфері сталого розвитку. Лідируюча роль молодих людей має основне значення для підвищення темпів справедливого переходу, заснованого на засадах солідарності поколінь, міжнародного співробітництва, дружби та перетворення суспільства».
- «Діалог між політичними партіями країн БРІКС відіграє конструктивну роль у досягненні консенсусу та зміцненні співпраці».
- «Ми підтверджуємо важливість подальшого посилення солідарності та розширення співробітництва країн БРІКС на основі наших спільних інтересів та ключових пріоритетів з метою подальшого зміцнення нашого стратегічного партнерства».
- «Ми цінуємо значну зацікавленість країн глобального Півдня у приєднанні до БРІКС. Відповідно до духу БРІКС та прихильності інклюзивної багатосторонності країни БРІКС досягли консенсусу щодо керівних принципів, стандартів, критеріїв та процедур процесу розширення БРІКС».
- «Ми вирішили запросити Аргентинську Республіку, Арабську Республіку Єгипет, Ісламську Республіку Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Королівство Саудівська Аравія та Федеративну Демократичну Республіку Ефіопія стати повноформатними членами БРІКС з 1 січня 2024 року».
Важливі заяви інших лідерів країн БРІКС
- Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді на саміті БРІКС запропонував створити спільний консорціум космічних досліджень.
- Лідер КНР Сі Цзіньпін заявив, що країнам БРІКС необхідно активно виступати посередником у вирішенні гострих питань, просувати політичні рішення.
- Президент ПАР Сиріл Рамафоза заявив, що лідери БРІКС вважають, що настав момент для використання місцевих валют та альтернативних платіжних систем.
- Заступник глави МЗС РФ Рябков заявив, що одним із критеріїв прийому нових країн у БРІКС буде не введення ними санкції проти будь-якого члена організації, тому західні країни приймати в організацію не будуть поки ті не переглянуть свою санкційну політику.
Світові ЗМІ про саміт БРІКС, що завершується:
- New York Times: БРІКС прагне «кинути виклик» домінуванню очолюваних Заходом майданчиків, таких як G7 та Світовий банк».
- Euractiv: «Плани БРІКС щодо розширення та просування банку розвитку як альтернатива існуючим фінансовим організаціям викликають занепокоєння на Заході».
- Newsweek: «Пекін і Москва використали зустріч як можливість завдати удару США, потенціал серйозних стратегічних наслідків для Вашингтона явно присутній».
- Dagens Industri: «Країни-члени БРІКС хочуть стати противагою західному домінуванню у світі».
- Wall Street Journal: «Розширення БРІКС – це перемога для голови КНР та президента Росії».
- Politico: «Рішення БРІКС відображає відсутність прогресу в поглибленні діяльності альянсу, члени якого, незважаючи на те, що на їхню частку припадає третина світового ВВП, мають різні інтереси. Відносини деяких нових членів, зокрема Саудівської Аравії та Ірану, складалися непросто, що дозволяє розраховувати на узгоджені дії.
- New York Times: «Розширення БРІКС може розцінюватися як значна перемога двох провідних членів клубу: Китай збільшує свій політичний вплив, а Росія долає міжнародну ізоляцію. Але прийняті рішення наголосили на «дивному характері» групи, яка неоднорідна і не має чіткого політичного курсу.
- Guardian: «Як розширення групи зможе суттєво посилити її вплив на світовій арені – неясно. Не зовсім зрозуміло, яку вигоду матимуть нові члени БРІКС. На даний момент цей крок має скоріше символічний характер».
Підсумки/прогнози:
Саміт БРІКС справді матиме серйозні політичні та економічні наслідки для світу загалом.
По-перше, ухвалено рішення про розширення БРІКС – з 2024 року до складу цієї організації входитимуть уже 11 держав. Таким чином відбувається формалізація об’єднання Глобального Півдня, і поки що не зрозуміло, наскільки тісними будуть відносини в цьому союзі та наскільки злагодженою буде його політика (особливо враховуючи фактор «слабкої ланки» – Індії, яка хоче вести подвійну гру і перебуває в перманентному конфлікті з Китаєм).
По-друге, вже офіційно прозвучала пропозиція, яка має викликати серйозне занепокоєння в США: щодо дедоларизації економічних відносин усередині БРІКС. Це може стати серйозним ударом не тільки по економічній гегемонії США, а й по перспективах фінансової стабільності Вашингтону, і навіть по Бреттон-Вудській системі.
По-третє, озвучене на саміті БРІКС правило щодо нерозповсюдження санкцій з боку членів БРІКС щодо інших членів спільноти розкриває вразливість режиму санкцій загалом і ставить під загрозу інструменти впливу на порушників існуючих міжнародних правил.
По-четверте, матеріалізація «Глобального Півдня» з його новою пасіонарністю може стати найсерйознішим викликом до Глобального Заходу. Можна прогнозувати зростання кількості «гарячих точок» на планеті та нове протистояння – аж до загрози ядерної війни. Особливо зважаючи на готовність деяких членів БРІКС вирішувати спірні питання військовим шляхом. Навряд чи існує небезпека перетворення БРІКС на військово-політичний блок, але всередині БРІКС може виникнути такий блок, при цьому більшість країн БРІКС будуть змушені зберігати нейтралітет по відношенню до цього блоку (наприклад, у складі Китаю, Ірану та Росії) і не зможуть, перебуваючи у рамках БРІКС, стати союзниками Заходу.
Саміт БРІКС зіграв на руку Росії, хоча Володимир Путін не був серед формальних учасників саміту. Росія отримала додатковий інструментарій економічного та політичного характеру, при цьому застовпивши за собою статус «ударної сили» та «тригера» Глобального Півдня у протистоянні із Заходом. Також Росія використовуватиме домовленості, досягнуті в Йоганнесбурзі, для розширення своїх економічних можливостей та для демонстрації того, що санкції проти РФ мають обмежений характер. Також вироблена в Йоганнесбурзі платформа може бути використана Росією для активізації своєї позиції на інших майданчиках – зокрема ООН, G20, тощо.
Водночас, варто розуміти, що в позиції самої Росії в БРІКС нині виглядають досить обмежено. Незважаючи на спробу демонстрації гри у ролі першої ракетки організації, Росія не може конкурувати з іншими членами БРІКС ні в питаннях економіки, ні у впливі на геополітичній арені. По суті, нині БРІКС розвивається таким чином, що інші учасники організації мають більше впливу на Росію, ніж навпаки. У цьому контексті, на платформі організації може бути запропонований найбільш стійкий фундамент для припинення бойових дій на території України.
- Зустрічі Путіна з «головами» тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України
23-24 серпня Володимир Путін провів у Кремлі особисті зустрічі з «головами» тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Під час зустрічей обговорювалися соціальні та гуманітарні питання. Російський президент заслухав доповіді щодо актуальної ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Також «глави» тимчасово окупованих територій прозвітували про підготовку до проведення виборів, які заплановані на 8-10 вересня.
Підсумки/прогнози:
Росія продовжує демонструвати готовність повноцінно включити окуповані території до складу Російської Федерації. На сьогоднішній день вибори 8-10 вересня – це реальний виклик: досі окуповані території були внесені до Конституції Російської Федерації як повноцінні суб’єкти, проте вони не мали власного представництва у Федеральних Зборах. Але після виборів таке представництво з’явиться, що у свідомості громадян РФ позиціонуватиме ці території вже не як окуповані, а як повноцінні суб’єкти федерації.
Зрозуміло, що ні Україна, ні світова спільнота цього приєднання не визнають, але в плані майбутнього можливого переговорного процесу вносяться додаткові юридичні складнощі. «Партія війни» у російському керівництві знову перемагає «партію миру» та «партію здорового глузду».
- Падіння літака Євгена Пригожина
У середу, 23 серпня, у мережі з’явилося відео аварії літака в Тверській області Росії. Через кілька хвилин у низці telegram-каналів з’явилася інформація про те, що аварії зазнав приватний літак, який належав компанії Євгена Пригожина. Ще через деякий час низка джерел повідомила, що на борту літака знаходився сам Пригожин, а також представники його найближчого оточення. У тому числі і Дмитро Уткін, який вважається командиром ПВК «Вагнер». У Росавіації заявили, що всього на борту літака було сім пасажирів і три члени екіпажу. Усі вони загинули. Вже наступного дня із офіційною заявою про загибель Євгена Пригожина виступив Володимир Путін. У той же час, у публічному просторі з’явилося одразу декілька версій щодо причин аварії літака. Також низка джерел заявили, що насправді Пригожин не був на борту літака, а вся ситуація – добре сплановане інсценування.
Хронологія подій:
- В МНС РФ заявили, що під час аварії літака, що належить Пригожину, загинуло десять осіб.
- Стало відомо, що другий літак, що належить Пригожину, розвернувся над Москвою і попрямував до аеропорту.
- Багато російських telegram-каналів почали писати про те, що Пригожина могло і не бути на борту літака, навіть незважаючи на те, що він був серед пасажирів. Джерела заявили, що Пригожин часто «плутав сліди», реєструючись на один рейс, але насправді відлітаючи на іншому.
- Також багато оглядачів звернули увагу на символізм: аварія літака та попередня загибель Євгена Пригожина сталися рівно через два місяці після «заколоту ПВК «Вагнер»». Також кількість загиблих в авіакатастрофі збіглася з кількістю загиблих військових у збитому бійцями ПВК «Вагнер» літаку ЗС РФ.
- Поки всі обговорювали, чи загинув Пригожин на борту свого літака, Путін відвідав Курську область, де виступив у прямому ефірі на святкуванні 80-річчя перемоги в Курській битві.
- Журналіст Андрій Захаров повідомив, що Пригожин цього дня справді вилетів до Росії з Африки, з ним був весь командний склад ПВК «Вагнер».
- Представник окупаційної адміністрації Запорізької області Володимир Рогов заявив, що через кілька годин після аварії літака Пригожина, він спілкувався з «видатними музикантами» (тобто керівництвом ПВК «Вагнер») і може офіційно підтвердити загибель Євгена Пригожина та його найближчого оточення.
- Також інформацію про загибель Пригожина підтвердило російське видання «Фонтанка», посилаючись на власні джерела всередині ПВК «Вагнер».
- Ксенія Собчак, посилаючись на власні джерела, також підтвердила інформацію щодо загибелі Пригожина.
- Прес-секретар Ради нацбезпеки США Едрієнн Вотсон висловилася про катастрофу літака Пригожина: «Ми бачили повідомлення про загибель Пригожина. Якщо вони підтвердяться, ніхто не має дивуватися».
- Російський пропагандистський телеканал «Царьград» повідомив, що тіла Євгена Пригожина та Дмитра Уткіна на місці авіакатастрофи попередньо пізнані.
- Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що за загибеллю Євгена Пригожина стоїть Володимир Путін: «Демонстративне усунення Пригожина та команди ПВК «Вагнер» через два місяці після спроби державного перевороту є сигналом Путіна російським елітам напередодні виборів 2024 року. «Обережно! Нелояльність дорівнює смерті».
- Telegram-канали з медійного пулу Євген Пригожина почали розповсюджувати інформацію про те, що Пригожин загинув «внаслідок дій зрадників Росії».
- Низка прокремлівських спікерів почали заявляти про те, що літак Пригожина підірвали «вороги Росії» (наприклад, українські та західні спецслужби), щоб не лише вбити Пригожина, а й зіштовхнути між собою ПВК «Вагнер» та російську владу.
- Джо Байден прокоментував загибель Пригожина: «Я точно не знаю, що сталося, але я не здивований. У Росії мало що відбувається, за чим би б не стояв Путін. Але я точно не знаю».
- Через кілька годин після аварії літака Пригожина з’явилися дві основні версії катастрофи. Згідно з першою версією, літак був збитий засобами ППО. Згідно з другою – усередині літака здетонував вибуховий пристрій. Також з’явилася інформація про те, що приватний літак Пригожина відключив усі системи зв’язку, пролітаючи в безпосередній близькості до резиденції Путіна на Валдаї.
- Телеканал Al-Jazeera з посиланням на джерело повідомив, що на місці аварії літака було знайдено телефон Пригожина, проте його труп ще не ідентифікований.
- У звіті сервісу Flightradar наголошується, що напередодні падіння літак Пригожина кілька разів за короткий проміжок часу набирав та втрачав висоту.
- У четвер, 24 серпня, російські ЗМІ з посиланням на власні джерела заявили, що тіло Пригожина вже знаходиться в Тверському обласному бюро судово-медичної експертизи.
- Першим підозрюваним у справі про підрив літака Пригожина став його особистий пілот, який мав доступ до літака і незадовго до катастрофи вирушив у відпустку.
- З’явилися супутникові знімки, на яких відзначено демонтаж частини табору ПВК «Вагнер» у селі Ціль під Осиповичами (Білорусь). Водночас джерела Ascolta заявили, що жодних рухів усередині країни не відбувається, а ПВК «Вагнер» продовжує охороняти стратегічні об’єкти, на яких зберігається тактична ядерна зброя.
- Володимир Зеленський заявив, що Україна не має відношення до загибелі Пригожина: «Всі розуміють, хто має відношення».
- Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що ПВК «Вагнер» може стати лише небезпечнішою силою після ймовірної загибелі Пригожина.
- У слідства з’явилася нова версія катастрофи літака Пригожина – необережне поводження з боєприпасами на борту під час польоту. Пов’язано це з тим, що на місці падіння літака у Тверській області виявлено стрілецьку зброю, боєприпаси та гранати, які, зважаючи на все, належали пасажирам літака з числа найманців ПВУ «Вагнер».
- Володимир Путін виступив з офіційним зверненням, у якому підтвердив загибель Пригожина: «Первинні дані кажуть, що там були співробітники компанії «Вагнер»».
- Офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано висловив сумнів щодо достовірності інформації про загибель Пригожина: «У наші дні майже нічого з того, що виходить із Росії, не викликає довіри».
- Водночас видання Wall Street Journal з посиланням на розвідку США зазначило, що Пригожин дійсно загинув. Також видання зазначило, що розвідка США не фіксувала запуск ракет ППО в районі аварії літака Пригожина. Західні нібито чиновники вважають, що у бізнес-джеті вибухнула бомба.
- У п’ятницю, 25 серпня, видання Financial Times заявило, що операції Росії в Африці із загибеллю Пригожина не зупиняться, але можуть втратити інтенсивність. Співрозмовники видання нібито зазначили, що Кремль та міноборони РФ тепер намагатимуться поглинути ПВК та її операції в Африці, замінивши керівництво та ключові фігури ПВК «Вагнер».
- У Тверській області РФ у річці знайшли крило та шасі бізнес-джету Пригожина, повідомляють російські паблики. Вони впали за 3 кілометри від місця аварії основної частини літака і за кількасот метрів від місця падіння хвоста. Це підтвердило версію, що літак розвалився на частини ще в повітрі.
- Пєсков назвав «абсолютною брехнею» заяви про те, що за загибеллю Пригожина стоїть Путін. Говорячи про причини катастрофи літака, прес-секретар президента РФ заявив, що фактів поки небагато, їх слід з’ясувати слідству.
- Під час спілкування з пресою Лукашенко заявив, що Пригожин ніколи не просив у нього гарантій безпеки: «Якщо прямо відповідати на це запитання: я і не маю гарантувати безпеку Пригожина. Це по-перше. По-друге, ніколи в такому ключі розмова й не йшла. А по-третє, запам’ятайте: з безпеки ми двічі підходили до цього. Перший раз, коли я йому дзвонив та йшли переговори, коли вони маршем йшли на Москву. Я йому кажу: «Жень, ти розумієш, ти занапастиш людей і сам загинеш?» У запалі ця людина (тільки з фронту): «Чорт з ним, загину!» Я йому кажу: «Жень, я зараз тобі вишлю мотузку та шматок мила». – «Ні ні ні. Я так не хочу. Я героєм загину». Ось перша розмова йшла. Вдруге, коли він приїжджав до мене з Дімою Уткіним. Я категорично їх обох попередив: «Хлопці, дивіться».
- Лукашенко також заявив, що Путін не може стояти за загибеллю Пригожина: «Я не можу сказати, хто це зробив. Я не стану адвокатом навіть у свого старшого брата. Але я знаю Путіна. Це розважлива, дуже спокійна і навіть повільна людина, приймаючи рішення з інших, менш складних питань. Тому я не можу уявити, що це зробив Путін, що винен Путін. Занадто груба, непрофесійна робота, якщо на те вже пішло».
- За словами Лукашенка ПВК «Вагнер» продовжить «жити» у Білорусі: «Вагнер» жив, «Вагнер» живий і «Вагнер» житиме в Білорусі, як би комусь це не хотілося. Ми ще з Пригожиним збудували систему, як у нас буде «Вагнер». І ці знімочки з космосу, що ми щось демонтуємо… Тому що ми зайві намети забираємо – стільки не треба. Тут залишається ядро, хтось поїхав у відпустку, хтось взагалі вирішив жити осторонь, але телефони, адреси, паролі, явки у цьому ядрі відомі. Протягом кількох днів усі будуть тут, до 10 тисяч людей. Нині немає необхідності їх тут тримати. Тому нікуди вони не тікають. Стільки, скільки нам треба і цьому підрозділу, вони житимуть і працюватимуть».
- Лукашенко зазначив, що раніше отримував інформацію про підготовку замаху на Пригожина, яку через Путіна довів до голови ЧВК: «Востаннє, коли ми літали в Емірати, до мене надійшла дуже серйозна інформація від джерел, глибших за які не буває, про замах на Євгена Пригожин. Упродовж двох годин знайшли посла Росії в Еміратах, викликали його до мене. Я передав йому шифрограму в Кремль Путіну і Бортникову про замах, що готується, на Пригожина».
- У неділю, 27 серпня, Слідчий комітет РФ офіційно підтвердив загибель Євгена Пригожина та Дмитра Уткіна в авіакатастрофі 23 серпня.
Підсумки/прогнози:
Загибель Євгена Пригожина – незалежно від того, чи він став жертвою підступності Путіна, внутрішньоелітних розбірок чи провокації західних спецслужб – навряд чи щось змінить у політичній системі Росії. Надія на те, що еліти зречуться Путіна, побоюючись, що з ними вчинять як із Пригожиним, навряд чи може виправдатися. Говорити про те, що невдовзі розпочнеться «бунт вагнерівців» – теж смішно. Сам Пригожин останнім часом мав мінімальний вплив на ПВК «Вагнер», який перебуває під контролем Сил спеціальних операцій.
Також не можна говорити й про те, що Пригожин чи не монопольно володів контрактами з африканськими державами. По суті, смерть Пригожина збіглася з розформуванням ПВК «Вагнер» як бойовою одиницею. Заступник міністра оборони РФ Юнус-Бек Євкуров за кілька днів до загибелі Пригожина здійснив поїздку до Сирії, Лівії та низки країн Африки, під час якої переконував і Башара Асада, і генерала Хафтара відмовитися від послуг «Вагнера». Як результат – вагнерівцям у Сирії було наказано скласти зброю та готуватися до депортації (варіант – до переходу до Ірану). Тобто ми є свідками ліквідації «козацької вольниці» імені Пригожина, переходу Росії до жорсткого контролю над армійськими ресурсами – у тому числі з метою запобігання ситуаціям, протестованими 24 – 25 червня цього року в Ростові-на-Дону.
У той же час, не варто зациклюватися на версіях про справжню загибель Пригожина або інсценізацію авіакатастрофи з метою вивести куратора ПВК «Вагнер» з публічної діяльності, але залишити в живих. Принаймні навряд чи ми дізнаємося правду, як і не побачимо більше самого Пригожина (у випадку з другим варіантом).
Докладніше про загибель Пригожина та представників його найближчого оточення Ascolta писала в окремому матеріалі.
- Місія прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова до Туркіє
Минулого тижня багато оглядачів відзначили тривалу відсутність прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова у медійному просторі. Ще у п’ятницю, 4 серпня, він провів останній прес-брифінг із журналістами, після чого перестав коментувати ситуацію від імені Кремля. Щоправда, вже 6 серпня у виданні New York Times було опубліковано матеріал із коментарем Пєскова, в якому він нібито заявив, що Путін переобереться на майбутніх президентських виборах із ймовірністю в 90%. Одразу після публікації матеріалу, Пєсков звинуватив видання у спотворенні його слів і був змушений давати спростування. З того часу він більше не давав публічних коментарів.
Після тривалої відсутності в інформаційному просторі Дмитро Пєсков вперше озвучив офіційну позицію Кремля лише 25 серпня. Коментар стосувався аварії літака Пригожина та спростування звинувачень на адресу Путіна. Водночас джерела Ascolta зазначають, що протягом тривалого часу Дмитро Пєсков перебував у Туркіє, займаючись підготовкою майбутнього візиту Реджепа Ердогана до Сочі.
Підсумки/прогнози:
Дмитро Пєсков належить до тих, хто в Москві лобіює інтереси Туркіє та Ердогана. Не випадково саме Пєскову, добре знайомому з турецькими елітами, було доручено провести попередні переговори, які ляжуть в основу зустрічі президентів Росії та Туркіє у Сочі 4 вересня. За наявними даними, основним партнером Пєскова в переговорному процесі був Хакан Фідан, нинішній міністр закордонних справ Туреччини, а раніше керівник турецької служби безпеки, з яким Пєсков знайомий більше двадцяти років.
Фідан сьогодні вважається другою за впливовістю політичною фігурою в Туркіє, якого розглядають як найвірогіднішого наступника Ердогана на посаді президента. Вважається, що саме по лінії Пєсков – Фідан у липні 2016 року спецслужби Росії повідомили Ердогану про військовий переворот, що готується проти нього.
Очевидно, що в Сочі може прозвучати дуже важлива заява, якщо для організації візиту виявилося недостатньо існуючих дипломатичних каналів зв’язку і була потрібна особиста поїздка Пєскова. Цікаво, але низка експертів вважають, що Пєскова готують для ще однієї місії: Путін – цілком імовірно – хоче саме його бачити на посаді майбутнього міністра закордонних справ Росії після президентських виборів 2024 року.
- Зустріч у Будапешті щодо «зернової угоди»
У попередньому дайджесті Ascolta писала про переговори, що плануються в Будапешті, між представниками Туркіє, Росії та Угорщини з питань поставок продовольства і, в тому числі, можливості відновлення функціонування Чорноморської зернової ініціативи (зернової угоди). Також, напередодні переговорів у Будапешті, у ЗМІ з’явилася інформація про підготовку Росією Туркіє та Катаром нового формату «зернової угоди», в якій російське зерно планується постачати до бідних країн, зокрема до Африки. Туреччина виступатиме у цьому як організатор, а Катар – як спонсор постачання.
Глава Татарстану Рустам Мінніханов прибув до Угорщини ще в неділю, де провів зустріч із прем’єр-міністром країни Віктором Орбаном. Вже в понеділок до Будапешта прибули президент Туркіє Реджеп Ердоган та Емір Катара Тамім ібн Хамад Аль Тані. Низка джерел Ascolta відзначають, що основна увага під час переговорів зверталася саме на поновлення «зернової угоди», подробиці якої можуть бути опубліковані вже після візиту Ердогана до Сочі.
Підсумки/прогнози:
Ідея створення альтернативної «зернової угоди» не є новою. Після виходу Росії з попередньої угоди та ракетного обстрілу українських портів та перевалок зерна Росія неодноразово посилала сигнали світу щодо того, що вона готова повернутися до обговорення варіантів нового формату угоди – але вже без України. Однак позиція Туркіє залишається незмінною: вона наполягає на відновленні колишнього формату угоди.
Для Росії новий формат передбачає далекосяжні плани створення окремого центру впливу у світі з прицілом на Глобальний Південь. Російське та казахстанське зерно можуть за своїм обсягом перекрити ті поставки, які раніше йшли з України, плюс до всього Росія пропонує відмовитися від ціноутворення за допомогою зернової біржі Чикаго, пропонуючи свої правила гри, які зараз здаються більш гнучкими і прийнятними для всіх гравців. Але Туркіє побоюється того, що вона може потрапити у залежність від Росії, тож хотіла б диверсифікувати ризики. Саме тому вона лобіює повторне відкриття українського шляху.
Цікаво, що до Будапешта на переговори з Ердоганом та Аль Тані відправили Рустама Мінніханова, раїсу Татарстану, який у російській державній ієрархії займає скромну позицію. Однак Мінніханів – помітна особа в ісламському світі. Має великі зв’язки в Туркіє і серед лідерів арабських держав.
До того ж, Мінніханов вже найближчим часом може перейти на підвищення до Москви: у Казані давно говорять про те, що Мінніханову світить висока посада в столиці, особливо після посилення позицій його родича та найближчого соратника, віце-прем’єра уряду Марата Хуснулліна. Також у Мінніханова давні дружні стосунки з батьком Аліни Кабаєвої, відомим у минулому футболістом Маратом Кабаєвим. Нещодавно Мінніханов здійснив два закордонні візити – до Білорусі та Азербайджану, де зустрічався з президентами. Тобто його статус спеціально піднімається до високого рівня, а «татарська команда» у Кремлі набуває серйозної ваги. Тепер залишається стежити за тим, яку посаду в найближчому майбутньому (можливо, ще до старту президентських виборів) може отримати Мінніханов.
У даному контексті важливо відзначити, що окрім вищеописаних переговорів в Угорщині та їх учасників, у цей же час у Будапешті перебували лідери Сербії, Узбекистану, Азербайджану, Киргизстану та Туркменістану. З останньою Будапешт, зокрема, уклав політичну угоду про постачання газу до Угорщини.
- Відмова Володимира Путіна від участі у саміті G20 у Нью-Делі
9-10 вересня у Нью-Делі стартує саміт G20. Цього року головує у неформальному об’єднанні найбільших економік світу, до якого входять 19 країн світу та Євросоюз. Також цього року на саміт запрошено Бангладеш, Єгипет, Іспанію, Нідерланди, Маврикій, Нігерію, ОАЕ, Оман та Сінгапур. Україна до списку запрошених країн не увійшла.
Водночас, протягом останнього тижня активно точилися суперечки щодо особистого візиту на саміт Володимира Путіна. Остаточне рішення було озвучено лише у п’ятницю, 25 серпня. Так, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російський президент не планує особисто брати участь у саміті G20. Також Пєсков зазначив, що зараз у Путіна вкрай насичений графік і формат його участі у майбутньому саміті ще опрацьовується.
Підсумки/прогнози:
Спочатку сама можливість поїздки Путіна на саміт G20 давала надію на організацію неформальної зустрічі президента РФ із президентом США та прем’єр-міністром Великобританії (хоча шанси на таку зустріч були невеликі). в Росії вирішили, що якщо подібна зустріч не відбудеться, а Путін опиниться у фактичній ізоляції та в ситуації бойкоту з боку західних держав, це може призвести до серйозних іміджевих втрат для президента РФ.
Путіна також переконали, що його поїздка до Нью-Делі не бажана з міркувань безпеки: у Кремлі впевнені, що катастрофу літака з Пригожиним на борту організували західні спецслужби. Сукупність цих факторів призвела до того, що Путін вирішив у Нью-Делі не їхати, давши зрозуміти, що не очікує від саміту якихось серйозних та проривних рішень.