Росія за тиждень (07.08-13.08)

1. Нарада Путіна з постійними членами Ради Безпеки

У п’ятницю, 11 серпня, Володимир Путін у режимі відеоконференції провів нараду із постійними членами Ради Безпеки РФ. Його головною темою стало питання забезпечення інформаційної безпеки для РФ у сучасних умовах. У нараді взяли участь Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортників та постійний представник президента Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.

Підсумки/прогнози:

Під питанням «інформаційна безпека» в умовах війни зазвичай розуміється система впровадження цензури та взяття під контроль засобів масової інформації – насамперед телеграм-каналів, які є найефективнішим засобом донесення альтернативної інформації. Останнім часом у Російській Федерації відзначається ціла кампанія щодо розгрому незалежних від Кремля телеграм-каналів, які, як вважає влада, дискредитують ЗС РФ. До того ж, саме через телеграм-канали діють емігрантські центри (опозиція), намагаючись доносити свою позицію громадянам. Для влади дуже важливо взяти під тотальний контроль інформаційні потоки – не лише з огляду на війну, а й із наближенням президентських виборів.

Також важливо відзначити, що тижнем раніше Путін провів нараду з постійними членами Ради Безпеки, головною темою якої стала внутрішня безпека Росії. По суті ми спостерігаємо поглиблення у внутрішньополітичні процеси в країні, основною метою якого є спроба нівелювати внутрішні загрози на тлі глобальних викликів.

2. Запуск космічної станції «Луна-25»

У п’ятницю, 11 серпня, із космодрому «Восточний» відбувся запуск автоматичної міжпланетної станції «Луна-25». Її мета – досягти Південного полюса Місяця та провести низку досліджень на тій частині супутника Землі, яка є найменш вивченою. Пуск цієї станції став першою в сучасній історії Росії спробою провести наукові дослідження Місяця. Наразі станція знаходиться на шляху до Місяця та планує досягти мети 21 серпня. Незважаючи на те, що запуск станції «Луна-25» став першим за останні 47 років, генеральний директор «Роскосмос» Юрій Борисов заявив, що місячну програму після «Луна-25» продовжать проекти «Луна-26», «Луна-27». та «Луна-28», реалізація яких планується на найближчі 6 років.

Підсумки/прогнози:

Росія приділяє велику увагу місячній програмі, щоб показати: навіть в умовах санкцій вона здатна на здійснення великих технологічних проектів. Для Росії це насамперед пропагандистський хід: нас намагаються задушити, але ми робимо прорив і ділимо в Космос. Таким чином, це швидше сигнал світовій спільноті: союзникам – ми сильні, як ніколи, ворогам – ми розвиваємося, не зважаючи на санкції.

По суті, Росія намагається перекрити всі свої невдачі, у тому числі й у так званій «СВО» демонстрацією власних космічних амбіцій та можливостей. Водночас дуже показовим є той факт, що навіть інформаційний супровід запуску станції «Луна-25» проводився на дуже низькому рівні.

3. Підписання Путіним законопроекту про зміну статей «Про надзвичайний стан» та «Про військовий стан»

У середу, 9 серпня, Володимир Путін вніс до Державної Думи підписаний ним законопроект щодо змін статті 37 ФКЗ «Про надзвичайний стан» і статті 22 ФКЗ «Про військовий стан». Запропоновані поправки стосуються скасування норми, згідно з якою Росія зобов’язується повідомляти Раду Європи про введення/скасування військового стану в Росії або її окремих суб’єктів. У той же час, до остаточного тексту законопроекту можуть бути внесені правки на етапі розгляду його Держдумою.

Примітно, що 8 серпня Володимир Путін підписав розпорядження про призначення заступника міністра закордонних справ РФ Олександра Грушка представником президента під час розгляду палатами Федеральних зборів проекту федерального конституційного закону «Про внесення змін до статті 37 Федерального конституційного закону «Про надзвичайний стан» та статті 22 Федерального конституції «Про воєнний стан».

Підсумки/прогнози:

Закони мають швидше ритуальний характер – Росія хоче показати, що повністю відмежовується від Ради Європи та взятих раніше зобов’язань. За цим можуть бути і інші законопроекти, які призведуть до конфронтації з Радою Європи – наприклад, про відновлення смертної кари. Тим більше, що, як свідчать дані соціології, це підтримує більшість росіян.

Водночас важливо звернути увагу на загальну тенденцію Кремля щодо глобального скасування законодавчої бази щодо правових взаємин із міжнародними структурами. Подібна тенденція лягати в загальну концепцію Росії з так званого розвороту у бік Азії, яка демонстративно проводиться останнім часом. Також не менш демонстративно намагаються висвітлювати саме ті аспекти, які стосуються військової справи, стратегічної безпеки та ядерного озброєння. Очевидно, подібний інструмент використовується як елемент залякування та ескалації ситуації.

4. Поїздка Сергія Шойгу на Нову Землю

У суботу, 12 серпня, міністр оборони РФ Сергій Шойгу відвідав полігон на острові Нова Земля, де в період з 1954 по 1990 рік було проведено 132 випробування атмосферних, підземних, підводних, надводних, а також наземних вибухів ядерної зброї. Разом із Шойгу Нову Землю відвідав глава «Росатом» Олексій Ліхачов. Під час візиту було здійснено обліт полігону на гелікоптері, а також інспекція арктичних гарнізонів Північного флоту. Також, у міністерстві оборони РФ зазначили, що «основними завданнями полігону на Новій Землі на сучасному етапі є підготовка та проведення випробувань перспективних зразків озброєння та військової техніки».

Підсумки/прогнози:

Візит Шойгу на Нову Землю можна розцінювати як показник перемир’я між самим міністром оборони і групою Ковальчуків-Кирієнко, яка раніше перебувала в конфронтації з ним. Ковальчуки та Кирієнко вважали, що повністю контролюють ядерну тематику в Росії, при цьому дуже ревниво ставилися до будь-яких спроб військових лізти в цю сферу без їхнього відома. Те, що Шойгу з’явився на Новій Землі (насамперед це полігон для ядерних випробувань РФ) у супроводі Ліхачова (людина Кирієнко) – показово. Цілком можливо, що найближчим часом Росія проведе нове випробування ядерної зброї, що буде елементом нового тиску на світову громадську думку.

5. Телефонна розмова міністра закордонних справ Сергія Лаврова з членом Політбюро ЦК КПК та міністром закордонних справ КНР Ван І

У понеділок, 7 серпня, відбулася телефонна розмова міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова з членом Політбюро ЦК КПК та міністром закордонних справ КНР Ван І. Ця розмова стала першою після призначення Ван І на посаду глави МЗС КНР, яке відбулося 25 липня.

В офіційному прес-релізі наголошується, що сторони високо оцінили поступальний розвиток російсько-китайських відносин, які демонструють стійкість та позитивну динаміку в умовах загальної геополітичної нестабільності на планеті. Особлива увага була приділена двосторонньому порядку в частині реалізації домовленостей, досягнутих на найвищому політичному рівні. Під час розмови було відзначено загальне неприйняття конфронтаційної політики західного блоку щодо Росії та Китаю, спроби стримати їх розвиток за допомогою санкцій та інших нелегітимних методів. Дана позитивна оцінка конструктивному діалогу та високому рівню взаємодії між Москвою та Пекіном у рамках ООН, БРІКС, ШОС, «Групи двадцяти» та інших міжнародних структур. Також зазначається, що було порушено низку «гарячих» регіональних тем, включаючи Україну.

Підсумки/прогнози:

Розмова Сергія Лаврова та Ван І – це перша розмова з моменту повернення глави китайського зовнішньополітичного відомства на свою посаду. Насамперед це «звіряння годинників» перед самітом БРІКС, а також обговорення нової реальності, що виникла останнім часом (події в Африці, вихід Росії та «зернової угоди» тощо).

Важливо відзначити, що розмова відбулася відразу після організованої Україною глобальної зустрічі в Саудівській Аравії. Раніше Китай погодився взяти участь у заході, на який не було запрошено Росію. По суті, дзвінок Ван І можна сприймати як демонстрацію китайської сторони прихильності до раніше узгодженого плану з вироблення спільної стратегії з Росією. Особливо важливо, що ця розмова відбулася на тлі чуток про погіршення відносин між Москвою та Пекіном. На початку вересня очікується телефонна розмова Сі Цзіньпіна з Путіним, яка також повинна буде продемонструвати відсутність будь-яких конфліктів.

У той же час, у Москви і Пекіна залишається безліч питань, в яких кожна зі сторін намагатиметься всіляко переграти ситуацію на свою користь. Насамперед, може йтися про подальше зміцнення позицій на африканському континенті, де обидві держави перебувають у позиції конкурентів.