Росія за тиждень (10.07-16.07)

1. Ситуація навколо «зернової угоди»

Вже у понеділок, 17 липня, закінчується термін чергового продовження Чорноморської зернової ініціативи, більш відомої як «зернова угода». Як і минулого тижня, з цього приводу було зроблено багато заяв з усіх сторін. Незважаючи на впевненість президента Туркіє Реджепа Ердогана в тому, що ініціативу буде продовжено, російська сторона дедалі впевненіше заявляє про те, що подібне продовження неможливе без попереднього виконання її умов. Зокрема йдеться про підключення «Россільгоспбанку» до системи SWIFT та розблокування аміакопроводу Тольятті – Одеса.

Хронологія подій:

• У понеділок, 10 липня, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков вкотре звинуватив Туреччину у порушенні домовленостей під час повернення командирів «Азова» в Україну. За його словами, Москва враховуватиме цю ситуацію за наступних домовленостей з Анкарою. Також він зазначив, що проект газового хаба в Туркіє залишається в силі, а ось ситуація із зерновою угодою «не змінилася на краще».

• У вівторок, 11 липня, під час чергової атаки російських дронів, два БПЛА потрапили до будівлі в одному з портів Одеської області. Через падіння уламків сталося спалах двох припортових терміналів, зокрема зернового.

• Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш направив листа Путіну щодо необхідності продовження «зернової угоди». Мета пропозиції Гутерреша Путіну – усунути перешкоди для операцій «Россільгоспбанку» та забезпечити подальшу роботу чорноморської зернової ініціативи. Він також висуває пропозицію щодо гармонізації обох частин угоди.

• У середу, 12 липня, президент Туркіє Реджеп Ердоган на полях саміту НАТО заявив, що Туркіє продовжує переговори щодо продовження зернових угод і вивчає умови РФ. Також він заявив, що хоче обговорити це питання із Путіним.

• Видання Reuters, з посиланням на три джерела, заявило, що Європейський Союз розглядає можливість зняття санкцій та підключення до SWIFT дочірньої компанії «Россільгоспбанку». Мета – дозволити угоди із зерном та добривами для Росії, від якої чекають продовження «зернової угоди».

• Коментуючи повідомлення генерального секретаря ООН про те, що Москві запропонували усунути перешкоди для операцій Россільгоспбанку та забезпечити подальшу роботу операції лава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що йому невідомо про якісь нові пропозиції щодо зернової угоди. Також Лавров повідомив про обговорення з Туреччиною якоїсь нової угоди щодо постачання зерна до країн, що «розвиваються»: «Йдеться про те, що Путін і Ердоган обговорювали вже давно. А саме про нашу готовність, і готовність самої Туреччини працювати незалежно від будь-яких інших домовленостей над пільговими поставками зерна, насамперед пшениці, в країни, що розвиваються, які потребують цього товару».

• У четвер, 13 липня, в оперативному командуванні «Південь» ЗСУ заявили, що РФ знову атакувала острів Зміїний, скинувши на нього фугасну авіабомбу. Українська сторона пов’язала атаку на острів із можливістю продовження «зернової оборудки».

• В одному з публічних коментарів щодо продовження «зернової угоди» Володимир Путін заявив: «Ми з доброї волі багаторазово продовжували зернову угоду, вистачить зрештою – Росія продовжить зернову угоду тільки тоді, коли буде виконано дані їй обіцянки».

• Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що остаточного рішення про призупинення участі РФ у «зерновій угоді» поки немає.

• Представник правлячої в Туркіє «Партії справедливості та розвитку» Омер Челік заявив, що Ердоган розраховує провести переговори з Путіним до завершення термінів «зернової угоди». Також партія президента заявляє, що Анкара не очікує на кризу в турецько-російських відносинах.

• Видання BILD опублікувало думку британського експерта Роберта Саттона, який вважає, що РФ може влаштувати морську блокаду України у разі розриву «зернової угоди». Експерт зазначає, що для цього РФ має кілька можливостей: кораблі Чорноморського флоту РФ можуть прямо атакувати торгові судна, які виходять з Одеси; висадження у порту Одеси спецназу; замінування шляхів прямування зерновозів, звинувативши при цьому Україну в їхньому підриві; атака зерновозів підводними човнами та також звинувачення України; обстріл зерновозів з літаків.

• У п’ятницю, 14 липня, Реджеп Ердоган заявив про підготовку візиту Путіна до Турків у серпні. Також він сказав, що у них із президентом РФ «спільні позиції» з приводу «зернової угоди».

• У міністерстві оборони РФ заявили, що «невідома кількість мін» дрейфує у північно-західній частині Чорного моря, «несучи загрозу судноплавству». Також у відомстві зазначили, що причиною цього є «безвідповідальність українських ВМС».

• Агентство AFP із посиланням на Реджепа Ердогана заявило, що Путін погодився на продовження зернової угоди. Пізніше цю інформацію спростував Дмитро Пєсков.

• Українське видання «Страна.юа», з посиланням на джерела в уряді, заявило, що українська влада допускає, що після 17 липня зерновий коридор не працюватиме. За інформацією видання, у разі поновлення морської блокади основними маршрутами для експорту українського зерна будуть дунайські порти, польські Гданськ та Гдиня, а також румунська Констанца.

• Представник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік заявив, що спільний координаційний центр у Стамбулі вже більше двох тижнів не видавав дозволів на прохід суден у Чорне море в рамках зернової угоди.

• У суботу, 15 липня, російські ЗМІ почали розповсюджувати інформацію про те, що Москва може погодитися на продовження зернової угоди, якщо Захід прийме пропозицію генерального секретаря ООН Антоніу Гуттеріша щодо зняття санкцій із «дочки» «Россільгоспбанку».

• У розмові з президентом ПАР Сирилом Рамафозою Путін знову заявив, що умови Росії для продовження зернової угоди не виконані: «Досі залишаються невиконаними зафіксовані у відповідному меморандумі Росія-ООН зобов’язання щодо усунення перешкод для експорту російського продовольства та добрив».

Підсумки/прогнози:

Росія неодноразово заявляла про те, що «зернова угода» в актуальних обставинах для неї невигідна і вона може її заморозити, відмовившись від продовження. Проте подібні заяви звучать напередодні кожного перепідписання. По суті Росія хотіла б виторгувати для себе хоч якісь преференції. І якщо в травні перепідписання «зернової угоди» було пов’язане з необхідністю підтримати свого союзника Ердогана, то в липні (особливо на тлі явно недружніх щодо Росії кроків турецького президента) подібні моральні зобов’язання не діють, а інші форми преференцій Захід, зацікавлений у «зерновій угоді», не готовий запропонувати.

Можливе зняття санкцій із «дочки» «Россільгоспбанку» – важлива, але далеко не головна поступка на адресу Росії. До того ж, удари по Керченському мосту рівно в ніч перед можливим підписанням «зернової угоди» показують, що деякі сили на Заході не зацікавлені в продовженні угоди.

Таким чином, доля угоди залишається невизначеною: якщо Росія її підпише, це стане дипломатичним приниженням для Москви, якщо не підпише – це остаточно вб’є клини у відносинах між Путіним та Ердоганом.

2. Переміщення ПВК «Вагнер» до Білорусі

Цього тижня знову активізувалася тема передислокації бійців ПВК «Вагнер» на територію Білорусі. Раніше низка ЗМІ неодноразово публікували інформацію про створення польових таборів на території Білорусі для розміщення там бійців ПВК «Вагнер», але не було жодних підтверджень переміщення живої сили. При цьому, за останні дні було зафіксовано вже кілька колон з нібито технікою та бійцями ПВК, що прямують у бік Білорусі. Також подібну інформацію підтвердили і в Мінську.

Хронологія подій:

• У вівторок, 11 липня, в міністерстві оборони Білорусі заявили, що ПВК «Вагнер» «ділитиметься досвідом» з білоруською армією: «Після прибуття представників ПВК «Вагнер» та їхнього розосередження на полігонах для проведення занять та взаємного обміну досвідом особливу увагу планується приділити прийомам та способам ведення бойових дій Збройними Силами Республіки Білорусь».

• У середу, 12 липня, в міністерстві оборони РФ заявили, що озброєння ПВК «Вагнер» передано російській армії. Це 2 тисяч одиниць техніки та озброєння, серед яких: сотні танків, РСЗВ, «Град», «Ураган», ЗРК «Панцир», самохідні артилерійські установки, бронетранспортери та інша зброя, а також понад дві з половиною тисячі тонн різних боєприпасів і близько 20 тисяч одиниць стрілецького озброєння. За заявою МО РФ десятки одиниць техніки жодного разу не застосовувалися у бою.

• У четвер, 13 липня, у низку російських ЗМІ почали розповсюджувати відео, на якому нібито колони автомобілів ПВК «Вагнер» йдуть зі своїх «тилових таборів» у Росії та тимчасово окупованій Луганській області. У зв’язку з тим, що частина машин була на білоруських номерах, багато аналітиків припустили, що колона прямує до Білорусі.

• У п’ятницю, 14 липня, у російських телеграм-каналах з’явилася фотографія Євгена Пригожина у наметі. Примітно, що у метаданих оригінального фото вказано дату зйомки 12 червня. Тобто ще до заколоту. При цьому, низка українських ЗМІ повідомили, що на фото Пригожин – у таборі ПВК «Вагнер» на території Білорусі.

• У суботу, 15 липня, білоруські опозиційні ЗМІ заявили, що колона ПВК «Вагнер» прибула до Білорусі. Нібито зранку в республіці зафіксували близько 60 легкових та вантажних автомобілів на номерах самопроголошених ДНР/ЛНР. Вони в’їхали з боку Кричева і пройшли через Рогачов у бік Бобруйска і потім – на Осиповичі. ЗМІ припустили, що вони прямували до наметового табору в селі Мета.

• Державна прикордонна служба України підтвердила інформацію про появу в Білорусі окремих груп ПВК «Вагнер»: «Продовжуємо відстежувати цю ситуацію, щоб розуміти всі місця, де вони дислокуватимуться, яка їх кількість і які завдання вони виконуватимуть».

• У мережі з’явилося ще одне відео з новою колоною ПВК «Вагнер». У російських телеграм-каналах заявили, що машини рухаються федеральною трасою «Дон» через Воронезьку область.

• У неділю, 16 липня, у Державній прикордонній службі України заявили, що найманців ПВК «Вагнер» можуть задіяти для провокацій на українському кордоні. Зараз, за даними ДПСУ, на територію Білорусі зайшли поки що лише кілька сотень найманців: «Ця кількість не становить такої загрози для України, щоб створити якесь ударне угруповання, проте Білорусь може їх задіяти і для серйозніших речей – наприклад, дестабілізації ситуації на кордону з Україною чи іншими країнами, з якими межує Білорусь».

Підсумки/прогнози:

Переміщення частини (порівняно невеликої) ПВК «Вагнер» до Білорусі було лише питанням часу – особливо після того, як це питання було вирішено наприкінці червня за посередництва президента Білорусі Олександра Лукашенка. Очевидно, що 5-6 тисяч «вагнерівців» не стануть серйозною загрозою для України та Польщі – для них надано роль або інструкторів у процесі створення нових білоруських ПВК, або «продукту на експорт» (насамперед для країн Африканського континенту).

Джерела Ascolta в Білорусі зазначають, що наразі не йдеться про створення ударної сили для наступу на Україну чи ескалацію ситуації на кордоні з Польщею. При цьому цілком імовірно, що надалі ПВК «Вагнер» може стати саме тим інструментом, який використовуватимуть для створення провокацій, насамперед на західних кордонах Білорусі.

Тепер Білорусь фактично перетворюється на посередника, який займається постачанням живої сили в держави, в яких ведуться кровопролитні війни або існує необхідність контролю над ресурсною базою на користь тих чи інших сил (насамперед російських). Також можна говорити, що відбувається подальше перетворення Олександра Лукашенка на гравця не лише білоруського, а й загальносоюзного рівня (мається на увазі Союзна держава Росії та Білорусі) з можливим виходом на перші ролі до кінця 2023 – початку 2024 року.

3. Коментарі Путіна для ЗМІ

У четвер, 13 липня, у кулуарах Форуму майбутніх технологій «Обчислення та зв’язок. Квантовий світ», який проходив у Москві, Володимир Путін дав коментарі для представників засобів масової інформації. Зокрема, було порушено питання підсумків саміту НАТО у Вільнюсі, а також можливість продовження Чорноморської зернової ініціативи.

Ключові тези:

• «Щодо членства України в НАТО, ми неодноразово про це говорили – це створює загрози для безпеки Росії, очевидно. І, власне, причина [так званої] спеціальної військової операції, одна з причин, – це загроза вступу України до НАТО».

• «Що стосується постачання озброєнь, різної зброї, то ми бачимо, скільки надій покладалося на постачання і ракет досить далекого радіусу дії. Ну що? Так, вони завдають шкоди, але нічого критичного в зоні бойових дій не відбувається з використанням цих ракет. Те саме танки іноземного виробництва, бойові машини піхоти».

• «У нас на вчорашній вечір танків – лише з 4 липня – знищено 311 одиниць, з них значна частина, гадаю, одна третина як мінімум західного виробництва, у тому числі «Леопарди».

• «Ми вже багато разів говорили: будь-яка країна має право на те, щоб забезпечити свою безпеку, і, звичайно, вона має право вибирати той спосіб досягнення цієї мети, який вважає для себе найбільш правильним».

• «Хочу ще раз наголосити, що зростання цін на продовольство, на продукти харчування, на те, що виробляється сільським господарством загалом у світі, на добрива пов’язане не із [так званою] спеціальною військовою операцією. Він пов’язаний із помилками провідних західних економік у сфері фінансів та у сфері інвестицій, у тому числі в енергетику».

• «Вже багато разів казав: із усього обсягу продовольства, насамперед зернових, вивезеного з території України, три з невеликим відсотки лише пішли до найбідніших країн світу – лише три відсотки з невеликим. Решта – у ситу, благополучну Європу. Але багато європейських країн почали відмовлятися від українських зернових. Вони почали дискримінувати українське зерно – не ми.

• «Нічого – хочу це наголосити, – взагалі нічого не було зроблено. Все – гра в одні ворота. Жодного пункту, пов’язаного з тим, що є інтереси Російської Федерації, не виконано.

• «Ми подумаємо, ще кілька днів є, ми подумаємо, як вчинити. Але якщо нам кажуть, що виконають дані нам обіцянки, до речі, прописані, зокрема, з ООН. А я знаю, що Генеральний секретар і співробітники Організації Об’єднаних Націй, які займаються цією проблемою, вони щиро прагнуть виконання, у тому числі й щодо Росії, відповідних умов – у мене немає сумнівів. Але в них нічого не виходить, тому що західні країни не збираються виконувати ці обіцянки».

Підсумки/прогнози:

По суті, публічна діяльність та низка заяв Путіна говорять про те, що він намагається робити гарну міну за поганої гри. У його розумінні «все йде за планом». Він не хоче визнавати явні помилки та провали. Насамперед він намагається переконати громадськість (шляхом спілкування зі ЗМІ), що так звана «спеціальна військова операція» проходить успішно, російська військова економіка розвивається – незважаючи на західні санкції, Росія витримує економічні та дипломатичні удари.

Подібна бравада характерна для Путіна протягом усього історії вторгнення на територію України. Її слід розглядати у тих загальної політики режиму: хоч би як було погано –тримати марку, вселяючи упевненість у громадян.

З огляду на фактор початку виборчої кампанії можна припустити, що подібні коментарі від російського президента з’являтимуться дедалі частіше. При цьому смислове навантаження в них, як і раніше, буде мінімальним.

4. Нарада Путіна з постійними членами Ради безпеки РФ

У п’ятницю, 14 липня, у режимі відеоконференції Володимир Путін провів нараду із постійними членами Ради безпеки. У нараді взяли участь Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, Голова Державної Думи В’ячеслав Володін, Заступник Голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, Керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, Секретар Ради Безпеки Микола Патрушев, Міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, Міністр оборони Сергій Шойгу, Директор ФСБ Олександр Бортніков, Директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, спеціальний представник Президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов.

Згідно з заявою Путіна, основною темою наради стали додаткові заходи захисту критично важливих об’єктів інфраструктури, а головним доповідачем виступив директор ФСБ Олександр Бортніков.

Підсумки/прогнози:

Те, що об’єкти критичної інфраструктури в Росії стають мішенню для диверсантів та при атаках безпілотників, не секрет. Більше того: Росія виявляє повну неготовність до захисту своєї критичної інфраструктури (величезна територія потребує неймовірної кількості ресурсів для повної безпеки об’єктів).

Очевидно, що питання, пов’язані з посиленням охорони підприємств, не можуть не турбувати керівництво країни. Але й забезпечити надійну систему безпеки сьогодні точно немає можливості. Важливо, що відразу ж після наради у закритому місті Новоуральськ (Свердловська область) на підприємстві зі збагачення урану вибухнув контейнер із гексафрторидом (вибух стався на майданчику зберігання ядерних відходів, завезених із країн СНД). У суботу було відбито атаки на об’єкти інфраструктури в Севастополі. Також, російська влада заявила про запобігання атаки на Курську АЕС. Через два дні, ймовірно, українські диверсанти завдали удару по Керченському мосту.

Росії все частіше доводиться стикатися з так званою рейковою війною, коли українська сторона б’є саме по інфраструктурних об’єктах. Поки не зрозуміло, що Росія може протиставити в цій ситуації, але її дії щодо захисту виглядають досить непереконливими.

5. Заява Пєскова щодо зустрічі Путіна з Пригожиним

Через кілька тижнів після спроби заколоту ПВК «Вагнер», питання майбутнього Євгена Пригожина набуло нового резонансу. У понеділок, 10 липня, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що через кілька днів після «маршу справедливості» у Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна з командирами ПВК «Вагнер». У тому числі на зустрічі був присутній і Євген Пригожин. Згідно з заявою Пєскова, найманці виклали Путіну свою версію події і сказали, що «є переконаними прихильниками і солдатами глави держави і готові далі боротися». Путін у свою чергу оцінив дії ПВК «Вагнер» на фронті, дав свою оцінку того, що сталося 24 червня, і запропонував представникам ПВК варіанти працевлаштування.

Хронологія подій:

• У понеділок, 10 липня, французьке видання Liberation, з посиланням на джерела у західній розвідці, повідомило, що Пригожин та Путін зустрілися 1 липня у Кремлі. Також нібито відбулися спілкування з директором СВО Наришкіним та шефом Росгвардії Золотовим.

• Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив, що Євген Пригожин зустрівся з Путіним у Кремлі через 5 днів після заколоту. За його словами, зустріч тривала три години, у ній також брали участь командири ПВК, всього було 35 осіб.

• У вівторок, 11 липня, Глава ГУР МО України Кирило Буданов в інтерв’ю Reuters заявив, що ПВК «Вагнер» дійшла до ядерної бази у Воронезькій області під час заколоту, але не змогли потрапити всередину.

• У середу, 12 липня, Дмитро Пєсков назвав «черговим вкиданням» інформацію про те, що під час пригожинського заколоту ПВК «Вагнер» дійшла до ядерного об’єкта.

• У четвер, 13 липня, під час спілкування з журналістами Володимир Путін розповів про порід зустрічі з командирами ПВК «Вагнер» та Євгеном Пригожиним. Зокрема, він зазначив, що зустріч відбулася 29 червня. На ній він нібито запропонував ПВК «Вагнер» продовжити службу в тому ж складі, але під керівництвом не Пригожина та Уткіна, а командира із позивним «Сивою» (Андрія Трошева). За словами Путіна, багато «вагнерівців» було налаштовано прийняти таку пропозицію, але Пригожин заявив, що «хлопці не згодні».

Підсумки/прогнози:

Сам факт зустрічі Путіна з Пригожиним і «вагнерівцями» є додатковим підтвердженням того, що так званий «пригожинський заколот» був постановкою, спрямованою на запобігання більшому заколоту або державного перевороту. Ascolta неодноразово озвучувала цю версію.

Якщо подумати: Пригожин нібито піднімає заколот, йде на Москву, збиває кілька літаків і гелікоптерів, гинуть досвідчені пілоти, «пригожинці» ледь не захоплюють ядерний об’єкт – і раптом складають зброю. рублів та особиста зброя (причому для цього її запрошують до ФСБ міста Санкт-Петербурга), він також отримує нові контракти в Росії та на завершення – аудієнція у президента.

Це все на тлі чисток, що почалися в армії, невідомої долі генерала Суровікіна і т.д. Таким чином, «вагнерівці» та Пригожин залишаються елементом російської військової політики, проте в іншій іпостасі. Сама зустріч у Кремлі показала, що конфлікту або немає, або він вичерпаний. Але на нас, очевидно, очікують цікаві одкровення про події у 20-х числах червня 2023 року та про реальне підґрунтя події.

6. Візит делегації Ради Федерації до Китаю

У понеділок, 10 липня, розпочався офіційний візит делегації Ради Федерації, яку очолює Валентина Матвієнко, до Китаю. Під час візиту Матвієнко провела зустріч із Головою КНР Сі Цзіньпіном, Головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Китайської Народної Республіки Чжао Лецзі, а також з першим секретарем Комітету Комуністичної партії Китаю провінції Ляонін, головою Зборів народних представників провінції. Крім цього, делегація Ради Федерації провела низку інших зустрічей, а також взяла участь у деяких заходах. Візит тривав до 12 липня.

Підсумки/прогнози:

Валентина Матвієнко належить до так званої «китайської партії» в оточенні Путіна – не випадково на деякому етапі їй пророкували посаду посла РФ у КНР. Вважається, що саме Матвієнко (у минулому – професійний дипломат) стояла біля витоків просування тези необхідність розвитку китайського напряму як пріоритетного.

Її нинішній візит до КНР не варто переоцінювати – це нормальна практика міжпарламентських зв’язків. Однак під час візиту вона могла передати певні особисті послання Путіна Сі Цзіньпіну та провести обмін думками щодо низки питань. Напередодні саміту БРІКС будь-які контакти між основними гравцями у цьому неформальному об’єднанні, Китаєм та Росією, варто розглядати досить серйозно – тим паче, що серпневий саміт справді ризикує стати історичним.

7. Візит Генерального прокурора РФ Ігоря Краснова до Пекіна

У середу, 12 липня, з першим робочим візитом до Пекіна прибув Генеральний прокурор РФ Ігор Краснов. Під час дводенного візиту він провів зустрічі із ключовими правоохоронцями КНР. Зокрема, Краснов провів переговори зі своїм китайським колегою Ін Юном, секретарем політико-юридичної комісії ЦК Компартії Китаю (КПК) Чень Веньцином, заступником голови державного контрольного комітету КНР Фу Куєм, міністром юстиції Хе Жуном, міністром громадської безпеки Ван Сяоховним та головою країни Чжан Цзюнем.

Підсумки/прогнози:

Візит Ігоря Краснова за візитом Валентини Матвієнко – також цікавий хід. Компетенція Краснова – це юридичні дії, і мова вже йшлося не лише про узгодження питань юрисдикцій двох країн. Як мінімум дві зустрічі з ключовими політиками у системі управління КНР – Чень Веньцином та Ван Сяохуном – викликають непідробний інтерес.

Це люди, які мають вплив на вироблення безпосередніх рішень. Ігор Краснов – це нове покоління в російській політиці, представник так званої групи «молодих вовків», які поступово приходять на зміну старшому поколінню можновладців. Саме на них робить ставку Путін. Цілком можливо, Краснова очікує нове кадрове призначення, і поїздка до Пекіна – це ще й свого роду оглядини.

8. Перестановки у військовому керівництві РФ

Минулого тижня відбулося кілька знакових звільнень у військовому керівництві РФ. Зокрема, в мережі спалахнув скандал через усунення командира 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу генерал-майора Івана Попова, який нібито був покараний за надмірну критику начальника Генерального штабу ЗС РФ Валерія Герасимова. За кілька днів з’явилася інформація про усунення з посади генерала Володимира Селіверстова – командира 106-ї повітряно-десантної дивізії, яка зараз воює під Бахмутом. Як і в попередньому випадку, причиною відставки називається конфлікт із вищим армійським керівництвом.

Підсумки/прогнози:

Перестановки військовому керівництві РФ – це початок кадрових чисток. Цілком можливо, причиною стала не тільки неефективність окремих генералів, а й страх Путіна перед якоюсь військовою змовою (яку, швидше за все, вдалося запобігти в червні, інспірувавши «заколот» Євгена Пригожина).

За інформацією Ascolta, ще до кінця літа в Росії очікується ціла низка відставок і перестановок, які будуть спрямовані на ліквідацію будь-якої форми непокори чи погрози з боку армії особисто Путіну та його режиму.

9. Вбивство Станіслава Ржицького у Краснодарі

У понеділок, 10 липня, з’явилася інформація про вбивство у Краснодарі заступника начальника відділу мобілізаційної роботи Станіслава Ржицького. Його було застрелено під час ранкової пробіжки в одному з парків. Згодом російські спецслужби змогли знайти вбивцю. Ним виявився 64-річний українець Сергій Денисенко, який після затримання визнав свою провину та заявив про співпрацю з українськими спецслужбами.

Хронологія подій:

• У понеділок, 10 липня, з’явилася інформація про вбивство Станіслава Ржицького. Згідно з офіційними даними, його застрелили під час ранкової пробіжки біля спорткомплексу «Олімп». За попередніми даними, у чоловіка випустили кілька куль – вони потрапили в спину та груди. Після цього Ржицький помер дома. Сам стрілець втік.

• У вівторок, 11 липня, на сайті ГУР МО України було опубліковано новину про вбивство колишнього командира російського підводного човна «Краснодар» Станіслава Ржицького. Відомство не взяло на себе відповідальність за вбивство, але при цьому розкрило подробиці вбивства. Згідно з новими даними, Ржицького було застрелено близько 6-ї ранку в місцевому парку, а через сильний дощ навколо не було свідків.

• Слідчий комітет РФ повідомляє про затримання в Краснодарському краї підозрюваного у причетності до вбивства колишнього командира підводного човна «Краснодар» Ржицького. Ним виявився екс-глава української федерації Шотокан карате-до України Сергій Денисенко.

• У середу, 12 липня, родичі вбитого Станіслава Ржицького заявили, що він звільнився з армії РФ до початку вторгнення в Україну і не брав жодної участі у війні.

• У четвер, 13 липня, Сергія Денисенка заарештували. У мережі опублікували відео, на якому він зізнався у вбивстві Ржицького за завданням українських спецслужб.

Підсумки/прогнози:

Вбивство Ржицького є наочною демонстрацією нової тактики української сторони, яка не боїться використати у війні досвід ізраїльського Моссаду (пошук та знищення ворогів). Очевидно, подібна операція є не першою і далеко не останньою.

Водночас стає зрозумілим, що Росія до такої тактики (як і до «рейкової війни») абсолютно не готова. В умовах, коли на боці Росії військова перевага, а з боку України перевага у диверсійній роботі, говорити про перемогу Москви у війні з Україною неможливо.

10. Справа про замах на Маргариту Симонян та Ксенію Собчак

У суботу, 15 липня, у ФСБ заявили про нібито запобігання підготовці українськими спецслужбами вбивства головного редактора «Росії сьогодні» та «RT» Маргарити Симоньян та журналістки Ксенії Собчак. Згідно з твердженням відомства, минулої п’ятниці в Москві та Рязанській області було затримано «членів неонацистського угруповання», які проводили розвідку біля місць роботи та проживання журналісток. Також у ФСБ заявили, що затримані підтвердили підготовку замахів за завданням СБУ за винагороду у розмірі 1,5 мільйона рублів за кожне вбивство.

Хронологія подій:

• У суботу, 15 липня, у ФСБ заявили про нібито запобігання підготовці українськими спецслужбами вбивства головного редактора «Росії сьогодні» та «RT» Маргарити Симоньян та журналістки Ксенії Собчак, після чого опублікували відео допиту хлопця 2005 року народження у футболці з нацистською символікою визнається у підготовці вбивства Собчак та Симоньян.

• Пізніше було опубліковано ще одне відео, на якому затриманий заявив, що створив угруповання «Параграф 88», яке «зв’язалося з СБУ» та розклеювало листівки з фотографією голови ГУР Буданова. Після чого, як заявляє людина на відео, вони отримали завдання на вбивство Симоньян та Собчак. І координати схованки з автоматом, грошима та патронами. З його слів, вони встигли провести розвідку.

• Радник Глави Офісу президента України Михайло Подоляк заявив про абсурдність подібних звинувачень: «Вони абсолютно точно нам не потрібні. Це очевидні речі. Вони абсолютно точно ні на що не впливають.

Підсумки/прогнози:

Очевидно, на тлі відвертих невдач і провалів, пов’язаних з неможливістю оперативного реагування або запобігання терористичних актів, керівництво ФСБ здійснило постановочну дію, оголошивши про підготовку замахів на Маргариту Симоньян та Ксенію Собчак, а також пред’явивши громадськість.

Ця подія цікава, швидше, як інформаційний привід, спрямований на те, щоб заспокоїти громадськість: мов, спецслужби виконують свій обов’язок та захищають спокій громадян. Обрання як «мішені» відверто медійних та «тусувальних» особистостей спрямоване саме на медіа-ефект і на простого обивателя.

11. Телефонна розмова Сергія Наришкіна та Уільяма Бернса

У середу, 12 липня, Директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін заявив про те, що наприкінці червня у нього відбулася телефонна розмова із Главою ЦРУ Уільямом Бернсом. За його словами, під час розмови вони «думали та міркували, що робити з Україною». Також Наришкін заявив, що у майбутньому можлива і його особиста зустріч із Бернсом.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Наришкін і Бернс розмовляли за кілька годин після початку заколоту Пригожина, тобто 23-24 червня. Американські ЗМІ тоді писали, що Бернс передав повідомлення про непричетність до заколоту США.

Підсумки/прогнози:

Якщо вірити в оприлюднену деякими ЗМІ інформацію, американська сторона передала російській такі пропозиції щодо України:

1. Заморожування лінії фронту;
2. Україна підписує позаблоковий статус, питання із членством у НАТО закривається;
3. На територіях ЛДНР та Криму проводяться референдуми під контролем ООН;
4. Перевибори всіх органів влади в Україні та Росії;
5. У НАТО не беруть, але приймають до Європейського Союзу і Молдову (на 2026 рік) та Україну (на 2025 рік). Обидві країни із позаблоковим статусом.

Можливо, ця інформація є вигадкою та інформаційним вкиданням, однак у нинішній ситуації виглядає досить правдоподібно. Інша річ, що ці пропозиції Бернса (якщо вони справді мали місце) не враховують низку моментів (зокрема реальних інтересів України), але як тема для обговорення виглядають цілком реалістично.

Очевидно, що найближчим часом саме лінія переговорів Наришкін – Бернс буде визначальною для долі сучасної вони в Україні.

12. Затримання екс-полковника ФСБ Максима Полякова

У п’ятницю, 14 липня, у мережі з’явилася інформація про затримання екс-полковника ФСБ Максима Полякова, який нібито контролює діяльність низки відомих російських телеграм-каналів. Зокрема, російські ЗМІ називають його адміністратором каналу «Кремлівська прачка» (246 тисяч передплатників). Примітно, що цей канал перестав наповнитись одразу ж після затримання Полякова. Згодом стало відомо, що суд заарештував Полякова до 13 вересня.

Ця тема набула резонансу через неофіційні звинувачення Полякова у зв’язках з колишнім олігархом Михайлом Ходорковським, який нібито фінансує діяльність багатьох опозиційних телеграм-каналів і забезпечує їх інформацією.

Підсумки/прогнози:

Затримання Полякова передує кампанії із зачистки політичного сегменту в російському телеграм-просторі. Росія готується до президентських виборів, і в цих умовах – особливо в міру посилення впливу на виборців мережі телеграм – російське керівництво хотіло б повністю контролювати так звані «незалежні» канали.

Затримання Полякова – це сигнал всім власникам телеграм-каналів: або ви працюєте у певних ідеологічних та інформаційних рамках, або вступите в конфлікт із державою, а деанонімізація авторів у Росії вже поставлена на потік. Найближчим часом ми можемо стати свідками ще кількох досить резонансних затримань авторів та власників телеграм-каналів.

13. Атака на Кримський міст

У ніч проти 17 липня відбулася чергова атака на Керченський міст. Жителі Керчі (місто на Сході Кримського півострова) повідомили про два сильні вибухи, які пролунали близько 3 години ночі. Приблизно у той же час з’явилися перші відеодокази пошкодження дорожнього полотна. Вже вранці понеділка стало відомо про масштаби пошкодження. У ЗМІ заявили про просідання одного із прольотів мосту в районі 145-ї опори. Також повідомляється про постраждалих та загиблих на місці події.

Хронологія подій (станом на ранок 17 липня):

• «Глава» тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив про подію у 145-ї опори з боку Краснодарського краю. Також Аксьонов запропонував їхати до Криму через сухопутний коридор (тобто Мелітополь).

• Міністерство транспорту РФ заявило про пошкодження дорожнього полотна. Внаслідок яких причин – не вказано. Вранці рух через міст було перекрито, але потяги пустили вже о 9-й годині ранку. Також у міністерстві спростували пошкодження опор мосту.

• Влада Краснодарського краю заявила про загибель двох людей під час НП і поранення неповнолітньої дівчинки.

• У ГУР МО України прокоментували новий вибух на Кримському мосту: «Можна лише процитувати слова керівника ГУР Кирила Буданова про те, що «Кримський міст – там зайва конструкція»».

• У низці українських ЗМІ з’явилася інформація про те, що за атакою на Кримський міст стоїть СБУ. При цьому на офіційній сторінці СБУ в соціальних мережах було опубліковано вірш із натяком на причетність служби до підриву мосту.

• В оперативному командуванні «Південь» ЗС України припустили, що пошкодження Кримського мосту «російська провокація», щоб не продовжувати зернову угоду, яка спливає сьогодні – 17 липня: «За тих безпрецедентних заходів безпеки, які тривали тривалий час росіян навколо Кримського мосту, вони , ймовірно, контролювали всю цю ситуацію і далі розгортається вона за запрограмованим ними ж сценарієм».

• У мережі почали обговорювати слова заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, які він сказав рівно рік тому. Тоді він пообіцяв Україні «судний день», якщо Київ спробує повернути Крим: «Якщо щось подібне станеться, для них усіх там миттєво настане «судний день», дуже швидкий і важкий, сховатися буде дуже складно».

• Російська влада заявила, що в районі 145 опори Кримського мосту знайдено уламки водних мотоциклів, які були переобладнані під БПЛА і доставляли вибухівку до мосту.

• Національний антитерористичний комітет РФ офіційно заявив про «теракт» на Кримському мості. У комітеті заявили, що міст атакували два українські надводні безпілотники в районі 3 ранку.

• У МЗС РФ заявили, що американські та британські спецслужби брали участь у ухваленні рішень про удар по Кримському мосту: «Рішення приймаються українськими офіційними особами та військовими за безпосередньої участі американських та британських спецслужб та політиків. США та Британія здійснюють керівництво терористичною одержавленою структурою».

• «Влада» тимчасово окупованого Криму заявила, що планує відремонтувати Кримський міст за місяць: «Усі конструкції мосту на опорах. Трохи просіла одна з ниток, але трохи».

Підсумки/прогнози:

Повторна атака на Керченський (або вираз «Кримський», що вживається в ЗМІ) міст показала вразливість інфраструктурних об’єктів РФ. Цілком можливо, за цією атакою можуть стояти дії не лише українських диверсійних груп, а й спецслужб західних держав, які допомагають Україні (робоча версія в РФ – причетність до вибухів спецслужб Великобританії).

Факт залишається фактом: один із прольотів моста постраждав, опори залишились у робочому стані. Але, швидше за все, найближчим часом спливе низка наслідків. По-перше, під загрозу поставлено «зернову угоду» – вибух стався в ніч перед остаточним самовизначенням російської делегації – підписувати чи не підписувати продовження угоди.

По-друге, під загрозу поставлені відносини Росії з Туркіє – якщо Росія не підпише угоду, то це означатиме серйозне охолодження відносин між Москвою та Анкарою. По-третє, цілком очікується так званих «актів відплати» по інфраструктурних об’єктах в Україні, а також ударів по «центрах прийняття рішень». Тобто війна може отримати нове дихання. Важливо також розуміти, що Путін – людина, яка вміє відкладати помсту та завдавати удару в той час, коли від неї цього не очікують. Тому відповідь за Керченський міст буде, швидше за все, із пролонгованим ефектом. Однак до цієї відповіді потрібно бути готовими.

Станом на ранок, 17 липня, з’явилася інформація про нараду Путіна з членами Ради безпеки РФ, яка має відбутися о 19:00. Швидше за все, цей захід відбудеться в закритому режимі і за ним не будуть будь-які видимі дії. При цьому сама нарада викличе широкий резонанс у публічній площині та дозволить заспокоїти внутрішнього споживача.