Росія за тиждень (03.07-09.07)

1. Засідання Ради глав держав – членів ШОС

У вівторок, 4 липня, у режимі відеоконференції відбулося засідання Ради глав держав – членів ШОС. Засідання очолив Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Як постійні члени ШОС у зустрічі взяли участь Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, Президент Росії Володимир Путін, Президент Киргизії Садір Жапаров, Голова КНР Сі Цзіньпін, Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, Президент Таджикистану Емомалі Рахмон, Президент Узбекистану Шавкат Мір. Як спостерігачі при ШОС у засіданні також брали участь Президент Білорусії Олександр Лукашенко, Президент Ірану Ебрахім Раїсі та Президент Монголії Ухнагійн Хурелсух. Як гість головуючої сторони в засіданні взяв участь Президент Туркменістану Сердар Бердимухамедов.

За підсумками зустрічі лідери підписали та ухвалили пакет документів, у тому числі Нью-Делійську декларацію.

Ключові тези з виступу Путіна:

• «Вважаємо важливим, що всі учасники об’єднання сходяться в оцінках ситуації у світовій політиці, безпеці, соціальній та економічній сферах».

• «Довгий час біля наших кордонів зовнішніми силами реалізовувався проект створення із сусідньої з нами країни, України, фактично ворожої держави – «анти-Росії». Її накачували зброєю вісім років, потурали агресії проти мирного населення Донбасу і всіляко потурали у насадженні неонацистської ідеології».

• «У нинішній ситуації наша країна продовжує стійко розвиватися. Російський народ як ніколи консолідовано. Згуртованість і високу відповідальність за долю Вітчизни російські політичні кола все суспільство наочно продемонстрували, виступивши єдиним фронтом проти спроби збройного заколоту».

• «Розширюється застосування національних валют у взаємних розрахунках. Так, наприклад, понад 80 відсотків комерційних угод між Росією та Китайською Народною Республікою здійснюється у рублях та юанях. Частка російської валюти в експортних операціях з усіма країнами ШОС у 2022 році перевищила 40 відсотків».

• «Росія бере активну участь у реалізації «дорожньої карти» ШОС про перехід на національні валюти у взаємній торгівлі, схваленій на попередньому саміті в Самарканді в Узбекистані. Таку роботу важливо продовжувати, вживати скоординованих заходів щодо усунення регуляторних бар’єрів, налагодження необхідної платіжної інфраструктури, створення незалежної фінансової системи».

• «Не може не викликати задоволення, що авторитет та вплив нашого об’єднання продовжують зміцнюватися, зростає інтерес до його діяльності з боку інших держав та міжнародних структур. Багато хто з них прагне налагодження рівноправного діалогу з ШОС і розглядає можливість підключення до її роботи. Нам довіряють, з нами хочуть дружити та співпрацювати».

• «У нашій організації тепер у повноправному форматі бере участь Ісламська Республіка Іран, і хочу щиро привітати з цим і щиро привітати Президента Ірану пана Раїсі».

Ключові тези з Нью-Делійської декларації:

• «Сьогодні світ переживає безпрецедентні трансформаційні зміни і входить у нову епоху стрімкого технологічного розвитку, що потребує підвищення ефективності глобальних інститутів. Ці фундаментальні процеси супроводжуються зміцненням багатополярності, посиленням взаємопов’язаності та взаємозалежності, прискоренням темпів цифровізації».

• «Держави-члени, спираючись на близькість або збіг оцінок поточного регіонального та міжнародного порядку денного, підтверджують прихильність до формування більш представницького, демократичного, справедливого та багатополярного світопорядку, заснованого на загальновизнаних принципах міжнародного права, багатосторонності, рівного, спільного, спільного, спільного. безпеки, культурно-цивілізаційному різноманітті, взаємовигідному та рівноправному співробітництві держав за центральної координуючої ролі ООН».

• «Держави-члени відповідно до принципів Хартії ШОС дотримуються лінії, яка виключає блокові, ідеологізовані та конфронтаційні підходи до вирішення проблем регіонального та міжнародного розвитку, протидії традиційним та нетрадиційним викликам та загрозам безпеці».

• «Держави-члени вважають Центральну Азію ядром ШОС і підтримують зусилля країн регіону, спрямовані на забезпечення процвітання та миру, сталого розвитку та формування простору добросусідства, довіри та дружби».

• «Держави-члени виступають категорично проти мілітаризації сфери інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вони підтримують вироблення універсальних правил, принципів та норм відповідальної поведінки держав у цій галузі, у тому числі вітають запуск розробки під егідою ООН всеосяжної міжнародної конвенції про протидію використанню ІКТ у злочинних цілях. Держави-члени продовжать співпрацювати в рамках профільних переговорних механізмів в ООН та інших міжнародних майданчиках».

• «Держави-члени висловили занепокоєння посиленням загроз, викликаних зростанням виробництва, обігу та зловживання наркотичними засобами, використанням доходів від незаконного обігу наркотиків як одного з джерел фінансування тероризму».

• «Держави-члени, які є учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, виступають за неухильне дотримання положень Договору, всебічне збалансоване просування всіх зафіксованих у ньому цілей і принципів, зміцнення глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї, продовження процесу ядерного зброї співробітництву у сфері використання атомної енергії у мирних цілях».

• «Держави-члени особливо наголошують на значущості Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) та токсинової зброї та їх знищення (КБТО) як однієї з опор архітектури глобальної безпеки».

• «Держави-члени вважають, що набрання чинності Протоколом до Договору про зону, вільної від ядерної зброї, в Центральній Азії для всіх держав, що її підписали, стане значним внеском у забезпечення регіональної безпеки та зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї».

Підсумки/прогнози:

Саме засідання ШОС стало свідченням вироблення та наявності єдиної платформи, яка є основою побудови нового багатополярного світу. У цьому сенсі нарада та вироблена платформа мають справді історичне значення. По суті, процес розколу світової спільноти на кілька таборів став незворотнім і тепер уже можна говорити не стільки про повернення до старого, монополярного Pax Americana, скільки до серії міжнародних договорів, які б закріпили статус-кво та визначили правила взаємодії між групами держав.

Впадає в око те, що учасники засідання визнали Центральну Азію ядром ШОС – тобто Росія, Китай та Індія домовилися про певний паритет. Це може призвести до стрімкого розвитку регіону Центральної Азії в найближче десятиліття – особливо на тлі очікуваної світової економічної кризи та потенційного краху традиційних фінансових та економічних центрів.

Промова Путіна на засіданні ШОС нічим особливим не відрізнялася: він перерахував причини так званої «СВО» і вкотре спробував виправдатися, показавши неминучість та безальтернативність такого шляху. Втім, для країн ШОС це не так важливо – тематика російсько-української війни для них залишається далеко не першорядним викликом, хоча варто визнати роль Китаю та Індії у спробах урегулювання конфлікту.

2. Ситуація навколо ЗАЕС

На початку минулого тижня значно загострилася ситуація навколо Запорізької атомної електростанції. Як з українського, так і з російського боку почали надходити численні заяви щодо підготовки до диверсії з метою підриву станції та створення техногенної катастрофи. Водночас варто зазначити, що подібні заяви почали з’являтися ще наприкінці червня. Обидві сторони звинуватили одна одну у подібних діях. При цьому у вівторок з’явилася інформація про те, що підрив станції має відбутися найближчої ночі. Вже з середи активність навколо цієї теми знизилася, при цьому, за заявами обох сторін, ризик підриву ЗАЕС зберігається.

Хронологія подій:

• У понеділок, 3 липня, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та начальник Генштабу Сергій Шаптала відвідали Рівненську АЕС, де домовилися з керівництвом станції та «Енергоатому» обмінюватися інформацією для планування дій на випадок підриву ЗАЕС.

• У вівторок, 4 липня, у «Росенергоатомі» заявили, що Запорізьку АЕС на кілька годин відключали від електропостачання, і звинуватили в цьому Україну. Начебто Київ відключив Дніпровську лінію електропередачі, яка постачає станцію електрикою.

• Радник керівника ВП Михайло Подоляк заявив, що загроза теракту на Запорізькій АЕС оцінюється як «50 на 50»: «З одного боку, росіяни розуміють: світ дивиться уважно. І вони розуміють наслідки юридичного характеру, зокрема для «Росатому» — вони будуть однозначними, якщо щось Росія захоче зробити».

• Управління стратегічних комунікацій ЗСУ опублікувало попередження про можливу підготовку найближчим часом провокації на території Запорізької АЕС: «За оперативною інформацією, сьогодні на зовнішній покрівлі третього та четвертого енергоблоків ЗАЕС було розміщено сторонні предмети, схожі на вибухові пристрої. Їхній підрив не може пошкодити енергоблоки, але може створити картинку обстрілів з боку України».

• Радник голови «Росенергоатому» Ренат Карчаа заявив, що ЗСУ в ніч на 5 липня нібито збираються атакувати Запорізьку АЕС «із застосуванням високоточної зброї та безпілотників-камікадзе». За його словами, ЗСУ мають намір також ударити по станції ракетою “Точка-У” з боєголовкою, начиненою радіоактивними відходами.

• У вечірньому зведенні щодо України МАГАТЕ не повідомила про будь-які загрози для атомної станції. Єдиною проблемою на станції МАГАТЕ назвало відключення лінії електропередач ЗАЕС.

• У своєму вечірньому зверненні Володимир Зеленський з посиланням на дані розвідки заявив про те, що на ЗАЕС розміщено щось схоже на вибухівку.

• У середу, 5 липня, Голова Дніпропетровської обласної адміністрації Сергій Лисак заявив, що місцевим жителям необхідно запасатися водою та їжею: «Ми пережили непросту ніч. Але у ворога немає ні совісті, ні здорового глузду. Загроза існує. Тож треба бути готовими».

• На тлі активного обговорення можливого підриву ЗАЕС генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі ще раз заявив, що в ході останніх перевірок вони не виявили ознак мінування станції: «Під час наших останніх перевірок ми не виявили жодної діяльності щодо мінування [на ЗАЕС], проте ми продовжуємо зберігати пильність».

• Журналісти британського видання BBC заявили, що вивчаючи супутникові знімки території ЗАЕС, не змогла підтвердити правдивість тверджень України про те, що російські військові розмістили на даху ЗАЕС вибухові пристрої.

• У четвер, 6 липня, Глава ГУР МО України Кирило Буданов заявив, що ймовірність теракту на Запорізькій АЕС стає меншою: «І я думаю, що зараз небезпека штучної техногенної катастрофи потихеньку спадає».

• У п’ятницю, 7 липня, в «Енергоатомі» заявили, що російські військові розмістили на енергоблоках Запорізької АЕС кулеметні гнізда: «Були розміщені кулеметні гнізда на деяких дахах енергоблоків. І ці знімки також свідчать про те, що там може бути, зокрема, вибухівка».

• Вже в суботу, 8 липня, військова розвідка України заявила, що російські військові продовжують мінування ЗАЕС: «У технічних приміщеннях та машинних залах встановлені мінно-вибухові загородження, які складаються з керованих дистанційно та некерованих протипіхотних мін спрямованого типу. В основному, використовуються міни спрямованого типу радянських зразків: МОН-50, МОН-90, МОН-100, МОН-200».

Підсумки/прогнози:

Ситуація навколо ЗАЕС стала серйозним викликом не лише для України та Росії, а й для всього людства. Зрозуміло, що запорізька атомна електростанція – це не Чорнобильська АЕС і не Фукусіма: тут стоїть реактори та системи безпеки зовсім іншого типу, ядерний вибух великої потужності на ЗАЕС у принципі не можливий, а конструкція реакторів така, що здатна витримати навіть ядерний удар.

Але в будь-якому разі йшлося б про певну територію ядерного забруднення, ядерна хмара могла б становити небезпеку для всієї Східної Європи, а близькість Дніпра – однієї з найбільших водних артерій Європи – могла б становити загрозу для всього Чорноморського та Середземноморського басейну.

Очевидно, сторони конфлікту розглядали (і продовжують розглядати) ЗАЕС як елемент взаємного шантажу (кожна сторона звинувачувала саме супротивника у підготовці вибуху), а також елемент привернення додаткової уваги світової спільноти до проблем війни. Після прориву Каховської ГЕС та напередодні саміту НАТО – досить серйозний аргумент. Важливо, що очікувана катастрофа все ж таки не відбулася.

3. Ситуація навколо «зернової угоди»

Останнім часом значно активізувалися розмови щодо подальшої долі Чорноморської зернової ініціативи, черговий термін якої спливає 17 липня. Росія вже у звичному для себе форматі заявила, що продовження «зернової угоди» є малоймовірним. Водночас у Європі вкотре висловили своє занепокоєння. При цьому українська влада демонструє впевненість у тому, що подальший експорт зерна можливий і без участі Росії.

Хронологія подій:

• У понеділок, 3 липня, видання Financial Times з посиланням на джерела заявило, що ЄС може дозволити Россільгоспбанку, відключеному від SWIFT, створити дочірній банк з доступом до міжнародної системи розрахунків для продовження «зернової угоди». За інформацією видання, такий план було запропоновано Москвою в ході переговорів за посередництва ООН. Він нібито обговорювався лідерами ЄС на саміті у Брюсселі минулого тижня. За словами джерел видання, цю ідею сприйняли як «найменш гірший варіант» для продовження «зернової угоди», яка «є фінансовим рятувальним колом для України».

• У вівторок, 4 липня, представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Росія відхилила варіант зі створенням необкладеної санкціями «дочки» Россільгоспбанку для продовження «зернової угоди». Захарова зазначила, що така схема – «заздалегідь непрохідна», оскільки «на відкриття філії потрібні довгі місяці», а погодитися на продовження Москві пропонують уже зараз: «Інакше як черговою «щедрою» пропозицією на кшталт ініціативи генсекретаря ООН із перезапуску аміакопроводу «Тольятті – Одеса», який було підірвано на підконтрольній Києву території 5 червня, це не назвеш».

• У п’ятницю, 7 липня, відбувся візит Володимира Зеленського до Туреччини, під час якого він також провів зустріч із Реджепом Ердоганом. Під час зустрічі було обговорено і питання продовження «зернової угоди».

Підсумки/прогнози:

Росія все частіше заявляє, що «зернова угода» не буде підписана повторно. Москва просто не бачить сенсу в її перепідписанні, оскільки попередні пункти щодо інтересів РФ не виконуються.

Головним вигодонабувачем від угоди продовжує залишатися президент Туреччини Ердоган, але в нього залишається дедалі менше аргументів, які може надати Росії. Останні кроки Ердогана показують, що він може розпочати незначний шантаж Росії: передача Україні «азовців» і більш ніж м’яка розмова з Байденом тому свідчення. Ердоган також «злив» інформацію про підготовку візиту до Туреччини Путіна – орієнтовно у серпні 2023 року.

Швидше за все це має бути тристороння зустріч лідерів Росії, Туреччини та Сирії для спроби остаточного врегулювання сирійського питання. Однак це «злив» також мало характер певного шантажу – за певних обставин він може не відбутися, і сам факт скасування візиту свідчить про серйозні проблеми в російсько-турецьких відносинах.

Швидше за все, позиція Росії визначатиметься безпосередньо перед терміном закінчення цієї угоди – до 17 липня. У такому разі чекає серйозний тиждень переговорів і пошук сторонами додаткових аргументів.

4. Нарада Володимира Путіна із членами Уряду РФ

У вівторок, 4 липня, Володимир Путін провів нараду у форматі відеоконференції із членами Уряду РФ. Згідно з офіційними звітами, головними темами наради стала ситуація на під’їзді до Кримського мосту, а також перспективи на ринку праці через найнижчий рівень безробіття. Основними доповідачами виступили Міністр транспорту Віталій Савельєв, «голова» тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов, Голова Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв, Міністр праці та соціального захисту Антон Котяков, Міністр освіти Сергій Кравцов, а також заступник голови Правителства Дмитро Чернишенко.

Ключові тези:

• Савельєв: «Після теракту на Кримському мосту 8 жовтня минулого року було введено третій рівень безпеки, який передбачає проведення 100-відсоткового огляду всіх транспортних засобів на об’єкті. Цей рівень безпеки діє на сьогодні, щоб уникнути повторення терористичних атак і провезення заборонених вантажів».

• Савельєв: «На міст допускаються лише легкові транспортні засоби та туристичні автобуси, вантажівки прямують шляхом поромної переправи. І натомість 7 липня на цілодобовий режим роботи виходить автомобільно-пасажирський пором «Керченський-2».

• Савельєв: «Хочу сказати, що сьогодні вранці я переговорив із Сергієм Кужухетовичем Шойгу, і він нам ще надасть – у разі потреби – два великі десантні кораблі, кожен з яких бере по 40 автомобілів. Якщо вони робитимуть по п’ять рейсів на добу за нормальної погоди, то це ще по 200 автомобілів кожен десантний корабель, тобто загалом ми до тисячі автомобілів зможемо перевозити переправою, минаючи також Кримський міст».

• Путін: «У нас найнижчий показник по безробіттю, і це дуже добре: 73,4 мільйона людей у нас працює, безробітними числяться 2,4 мільйони осіб, 3,2 відсотки – історичний мінімум».

• Котяков: «Безробіття скоротилося у всіх вікових групах, але що особливо важливо, цей показник знизився і у віковій групі серед молодих людей. Труднощі у претендентів до 25 років виникають в основному при пошуку роботи, яку потрібно або можна поєднувати з навчанням, або при виборі першого місця роботи, працевлаштуванні на старті так званого професійного шляху».

• Котяков: «Що стосується попиту на працю, то на сьогоднішній день кількість пропозицій на порталі «Робота в Росії» вже перевищила позначку один мільйон 860 тисяч вакансій, і ми бачимо, що кожна третя пропозиція щодо вакансій стосується саме галузі промисловості».

• Котяков: «Сьогодні у нас сформувався яскраво виражений ринок праці претендентів. Ми чітко бачимо, що запит на кадри у нас на сьогоднішній день перевищує кількість громадян, які шукають роботу, і найближчим часом ми не плануємо жодних змін на ринку праці з точки зору сплеску безробіття».

Підсумки/прогнози:

Путін продовжує наголошувати на соціальних питаннях, що зрозуміло пересічним росіянам: «незважаючи на санкції та бойові дії, у нас все добре в економіці, ми сильні у соціальних питаннях» тощо. Цифри боротьби з безробіттям досягаються у тому числі і за рахунок мобілізаційних дій, і за рахунок припливу кадрів на підприємства військово-промислового комплексу. Насправді важливою є не цифра, а причина того чи іншого явища в економіці. Все свідчить у тому числі, й про те, що економіка Росії поставлено на серйозні військові рейки, а це завжди призводить до ілюзії повної зайнятості населення.

Питання Кримського мосту буде актуальним до завершення бойових дій – так само, як остаточне питання встановлення надійного зв’язку Криму з материковою частиною Росії. Це, зокрема, й показала нарада Путіна із членами Уряду.

Цікаво, що останнім часом подібні наради стали проводитися набагато частіше. На тлі кадрових перестановок, що готуються до проведення як в уряді, так і в інших структурах влади, не варто виключати, що Путін проводить певний аудит з метою відбору кадрів.

5. Переговорний процес між Москвою та Вашингтоном

Останнім часом все більше інформації з’являється про активізацію переговорного процесу між Москвою та Вашингтоном. Зазначається, що такі переговори ведуться не на офіційному рівні. При цьому, якщо раніше Ascolta неодноразово публікувала інформацію про переговори між Росією та США на рівні керівників розвідувальних служб або приватних осіб, то зараз йдеться про неформальні контакти на політичному рівні, що може свідчити про зовсім інший формат комунікації.

Хронологія подій:

• У четвер, 6 липня, видання NBC News, з посиланням на власні джерела, заявило, що між США та Росією відбуваються конфіденційні переговори щодо України. Їх нібито веде група колишніх високопосадовців зі сфери національної безпеки США, а також екс-дипломатів та впливових експертів. Зокрема – колишній помічник голови Пентагону Мері Бет Лонг, екс-дипломат та президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас, експерт у Європі Чарльз Купчан та експерт у Росії Томас Грем, а також деякі колишні чиновники Білого дому та Держдепартаменту. З боку Росії – вчені, лідери великих аналітичних центрів чи дослідницьких інститутів, «а також інші представники російської зовнішньополітичної сфери, до яких, як вважається, прислухається президент Володимир Путін або вони перебувають у постійному контакті з особами, які ухвалюють рішення у Кремлі». Зазначається, що на одній із зустрічей був присутній міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Це було у квітні, коли Лавров прилітав до Нью-Йорка для участі у засіданнях ООН.

• У МЗС Росії назвали фейком участь Сергія Лаврова у переговорах із представниками США щодо України.

• Заступник прес-секретаря Білого дому Ендрю Бейтс заявив, що Америка намагається досягти успіху Києва на полі бою, а не організувати мирні переговори щодо України.

• У п’ятницю, 7 липня, представник ради Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі заявив, що вони не санкціонували і не підтримували таких секретних зустрічей, але сам факт, що вони були, спростовувати не став: «Але я хочу пояснити, що ці дискусії не заохочувалися і не народжувалися нами, і ми не підтримували їх якимось активним чином».

• У той же час радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван спростував нещодавні публікації про таємні переговори Білого дому та Кремля щодо України. Салліван заявив, що приватні контакти між громадянами США та Росією не використовуються американським урядом для дипломатії.

Підсумки/прогнози:

Контакти між Сполученими Штатами та Російською Федерацією (зокрема, з питань України) мають системний та неформальний характер. Вони не припиняються з моменту початку бойових дій і ведуться з різними ступенями інтенсивності на кількох майданчиках та за участю кількох груп переговорників.

Офіційні особи у цьому процесі не задіяні, хоча їх інформують про результати. На деякому етапі (на початку 2023 року) було здійснено спробу залучення до неформальних переговорів, ініційованих впливовою американською структурою RAND Corporation, українських експертів, проте Офіс президента України виступив категорично проти такої ініціативи. Саме тому сьогодні ведуться неформальні переговори щодо України без участі України. Загалом результативність подібних переговорів досить низька: сторони обмінюються думками, розглядають різні варіанти взаємних поступок, перевіряють міцність дипломатичних конструкцій і висувають свої варіанти вирішення питання.

Захід не був готовий до затяжної війни, яка також виснажує його ресурси, тому Захід зацікавлений у її якнайшвидшому закінченні. Але важливо, щоб усі сторони (зокрема й Україна) зберегли особу в цій ситуації. Очевидно, що війна має два шляхи розвитку: або Україна продемонструє серйозний успіх на полі бою (на чому наполягають офіційні особи в США, Великобританії та Франції), або тоді буде запущено механізм «умиротворення» – у тому числі за рахунок напрацювань неформальних груп та на шкоду інтересам України.

6. Чутки про звільнення Начальника Генерального штабу РФ Валерія Герасимова з посади командувача російських військ в Україні

У неділю, 9 липня, видання Daily Mail опублікувало інформацію, згідно з якою Володимир Путін звільнив генерала Валерія Герасимова з посади командувача російських військ в Україні. Також у матеріалі зазначається, що Герасимова змінив командувач ВДВ генерал-полковник Михайло Теплинський.

«Герасимов залишиться керувати російською армією як начальник Генштабу, але загальна відповідальність за війну тепер лягає на Теплинського, який командує повітряно-десантними військами країни», — стверджується у статті видання.

Ця інформація не підтверджується офіційними джерелами. Ascolta отримувала подібні дані від кількох джерел ще на початку тижня, тому вирішила проаналізувати подібні перестановки у військовому керівництві РФ.

Підсумки/прогнози:

Чутки про підготовку звільнення Герасимова циркулюють давно: Герасимов виявився геніальним стратегом у ході Сирійської кампанії та абсолютно безпорадним за умов так званої «спеціальної військової операції» в Україні (особливо на посаді командувача військ). До того ж у ЗС РФ намітилася серйозна кампанія з омолодження кадрів (Теплинський на 14 років молодший за Герасимова). На перші позиції Путін просуває генералів, які сформувалися в умовах не тільки Чеченської та Сирійської кампаній, але й проявили себе після 2014 року (за наявною інформацією, Теплинський, уродженець Донбасу, у 2014 році командував російськими військами під час розгрому ЗСУ під Іловайськом). Кар’єра Теплинського розвивалася безпосередньо після вторгнення РФ на територію України: саме у червні 2022 року він очолив Повітряно-десантні війська, буквально напередодні вторгнення отримав звання генерала-полковника. Вважається «улюбленцем Путіна». Що ж до генерала Герасимова, він поки залишається начальником Генерального Штабу ЗС РФ.

Питання – чи на довго? Фактично Герасимов перебуває в опалі, він не зміг показати свою ефективність у ролі командувача військ РФ в Україні, він не досяг суттєвих показників, а також деякі джерела зазначають, що Герасимов був причетний до створення антипутинської фронди, яку вдалося ліквідувати завдяки «пригожинському заколоту». Саме тому очікується, що остаточні кадрові рішення щодо Герасимова можуть бути ухвалені найближчим часом.