Росія за тиждень (05.06-11.06)

1. Ситуація довкола прориву Каховської ГЕС

У вівторок, 6 червня, оперативне командування «Південь» ЗС України опублікувало заяву про підрив російською стороною Каховської ГЕС. Згідно з повідомленням, вибух стався близько 4-ї години ранку. Через деякий час у мережі почали масово з’являтися відеодокази руйнування дамби, а населені пункти, розташовані нижче за течією, почали підтоплюватись через різкий підйом води. Ця ситуація призвела до справжнього екоциду у південних регіонах України. Десятки населених пунктів опинилися під водою. Також було завдано збитків тисячам гектарів родючих земель. Серйозна загроза залишається для Запорізької АЕС, яка може залишитись без водопостачання, що має критичну важливість для охолодження реакторів. Також під питанням залишається подача води до Криму.

Хронологія подій:

• Призначена Росією «влада» Нової Каховки заявила про те, що зруйновано лише верхню частину дамби Каховської ГЕС – так звані шандори або засувки.

• Голова Херсонської обласної ради заявив, що пік підтоплення після руйнування дамби Каховської ГЕС очікується до 11 години за Києвом.

• Рівень води в Дніпрі, вище за Каховську ГЕС, почав знижуватися зі швидкістю 15 см. на годину.

• В українській державній компанії «Енергоатом» заявили, що зниження рівня води у Дніпрі, яке розпочалось у Запорізькій області, може мати негативні наслідки для Запорізької АЕС.

• В українській державній компанії «Укргідроенерго» заявили, що «Каховську ГЕС повністю зруйновано, відновити її неможливо».

• Представники «влади» тимчасово окупованої території Херсонської області заявили, що причиною прориву греблі Каховської ГЕС стали удари з боку ЗСУ. У той же час частина російських спікерів висунули версію про те, що дамба зруйнувалася під впливом раніше завданих пошкоджень.

• «Глава» тимчасово-окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив про загрозу обміління Північно-Кримського каналу: «Є ризик, що Північно-Кримський канал мілітиме. Нині запаси води у каналі – близько 40 мільйонів кубометрів. Водосховища, навіть ті, які раніше були заповнені на 15-20%, наразі мають близько 80% заповнення. Питної води більш ніж достатньо. Проводяться роботи з мінімізації втрат води у каналі».

• Військовий оглядач BILD Юліан Рьопке заявив, що прорив дамби Каховської ГЕС унеможливлює для ЗСУ форсування Дніпра протягом найближчих кількох тижнів.

• У Кривому Розі обмежили споживання води для населення та промисловості.

• Зеленський провів РНБО щодо руйнування дамби Каховської ГЕС. Згідно з офіційною заявою, 80 населених пунктів опинилися під загрозою затоплення.

• Представник «адміністрації» тимчасово окупованої території Запорізької області Володимир Рогов оголосив про початок евакуації з лівого берега Дніпра: «Є загроза катастрофічного затоплення територій Новокаховського, Голопристанського, Олешкенського районів. Населенню зібрати необхідні особисті речі, документи, продукти харчування на 3 дні, питну воду, відключити газ та воду».

• Рада керуючих МАГАТЕ провела термінове засідання у зв’язку з проривом дамби Каховської ГЕС. Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що рівень води в резервуарі, який використовується для охолодження Запорізької АЕС, серйозно впав. За його словами, тривала відсутність води для охолодження на ЗАЕС порушить роботу аварійних дизельних генераторів.

• Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков звинуватив Україну у підриві Каховської ГЕС: «Ми рішуче відкидаємо звинувачення у підриві греблі Каховської ГЕС. Це була навмисна диверсія Києва. Одна з її цілей – позбавити Крим води, подання води до Північно-Кримського каналу скорочується». Він також пов’язав нібито підрив дамби Україною з тим, що «ЗСУ, які розпочали великомасштабні наступальні дії два дні тому, не домагаються поставленої мети, ці наступальні дії захлинаються».

• Володимир Зеленський спростував заяви РФ про те, що дамбу Каховської ГЕС підірвала українська сторона: «Вже більше року Росія контролює і дамбу, і всю Каховську ГЕС. Висадити її якось ззовні – обстрілами – фізично неможливо. Вона була замінована. Замінована саме російськими окупантами та підірвана ними».

• Зі звинуваченнями на адресу України виступив міністр оборони РФ Сергій Шойгу. За його словами, таким чином Київ нібито «прагне не допустити на цій ділянці фронту настання російської армії».

• Видання Reuters із посиланням на власні джерела заявило, що Адміністрація президента США Джо Байдена дуже стурбована повідомленнями про руйнування дамби Каховської ГЕС і намагається з’ясувати потенційні наслідки події.

• Італійський військовий експерт Томас Тейнер у коментарі Bild заявив, що ЗСУ готували операцію із захоплення Каховської ГЕС. За його словами, Україна підготувала «операцію за участю спецназу, десантників, морської піхоти, катерів та гелікоптерів із взяття дамби».

• Володимир Зеленський заявив, що наслідки від прориву дамби Каховської ГЕС будуть зрозумілі за тиждень: «Наслідки трагедії будуть зрозумілі десь за тиждень. Простою мовою, коли вода піде… Нам зрозуміло, що буде затоплено від 35 до 70 населених пунктів, що будуть великі проблеми з підвезення питної води. Будуть великі проблеми із питною водою навіть там, де не затоплено. У всьому регіоні: у Дніпропетровському, Запорізькому та Херсонському, звісно».

• Голова ООН Антоніу Гутерріш заявив, що щонайменше 16 тисяч людей втратили свої будинки після руйнування дамби Каховської ГЕС. Він додав, що всесвітня організація разом із партнерами та урядом України спрямовує гуманітарну допомогу в постраждалі райони, «у тому числі питну воду та таблетки для очищення води».

• Керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота в інтерв’ю Forbes заявив, що Каховське водосховище буде відпрацьовано до «мертвої точки» приблизно за чотири доби. Також він зазначив, що відновлення Каховської ГЕС коштуватиме 1 млрд доларів і триватиме 5 років.

• Координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США уважно стежать за ситуацією навколо Каховської ГЕС, але не можуть підтвердити причетність РФ до того, що сталося. Також, за його словами, США вважають, що руйнація Каховської ГЕС може мати руйнівні наслідки для енергосектору України.

• У ніч на 7 червня відбулося засідання Ради безпеки ООН, під час якого постпред України при ООН Сергій Кислиця поклав відповідальність на Росію і назвав те, що сталося «масштабним екологічним терактом», який став найбільшою за останні десятиліття антропогенною катастрофою в Європі. У відповідь постпред Росії Василь Небензя звинуватив Україну в навмисному підриві дамби, нібито аби відвернути увагу від перегрупування військ та завдати шкоди мешканцям прилеглих до ГЕС районів.

• Постпред КНР при ООН Чжан Цзюнь на засіданні Ради безпеки закликав не допустити ядерної катастрофи на Запорізькій АЕС через руйнування дамби Каховської ГЕС і утриматися від заяв і дій, які можуть призвести до ескалації: «Вода у водосховище продовжує зменшуватися, і в майбутньому може скластися ситуація, коли продовжувати прокачувати воду для АЕС буде неможливо. Китай знову вказує на те, що у разі ядерної катастрофи ніхто не зможе бути у безпеці».

• У середу, 7 червня, прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак заявив, що поки що рано робити остаточні висновки про те, хто зруйнував дамбу Каховської ГЕС. Хоча й заявив про «новий рівень російської агресії»: «Наші військові та розвідувальні служби зараз ретельно вивчають цей інцидент. Якщо це навмисний напад, він стане найбільшою атакою на громадянську інфраструктуру в Україні з початку війни і продемонструє новий рівень російської агресії. Напади на громадянську інфраструктуру жахливі та неправильні. Ми вже бачили подібні випадки під час конфлікту. Але поки що рано робити остаточні висновки».

• Рафаель Гроссі заявив, що МАГАТЕ наступного тижня посилить свою місію на захопленій Запорізькій АЕС після руйнування дамби Каховської ГЕС.

• Володимир Зеленський в інтерв’ю Bild заявив, що був шокований реакцією ООН та Червоного Хреста на прорив дамби Каховської ГЕС. За його словами, найбільші міжнародні організації, за його словами, або не дали відповіді на запит про допомогу, або він був по суті відмовою «у дипломатичних формулюваннях». Президент України заявив, що «шокований» такою реакцією. Також, у цьому інтерв’ю, Зеленський зазначив, що Україна наразі не має доказів причетності Москви до катастрофи на Каховській ГЕС: «Які докази ми можемо мати? Коли ми будемо на місці, то зберемо докази».

• Перший заступник мера Енергодару Іван Самойдюк у коментарі Радіо Свобода заявив, що ситуація на ЗАЕС у будь-який момент може вийти з-під контролю та стати критичною. Також він закликав мешканців Енергодару бути готовими до швидкої евакуації.

• Білоруський президент Олександр Лукашенко фактично звинуватив Україну в підриві дамби Каховської ГЕС: «Ви, напевно, здогадуєтеся, хто підірвав Каховську ГЕС. Кажуть, на злодії та шапка горить. Хто першим про це закричав?». «Зрозуміло, що українській стороні треба було приховати три дні «контрнаступу», де майже дві сотні бронемашин було знищено та понад 2 тисячі людей загинули. Тому – Каховка, Каховка, а про те ніхто не каже. А це все видно».

• У четвер, 8 червня, Володимир Зеленський відвідав Херсон та проконтролював процес евакуації громадян затоплених районів міста. На окуповане росіянами лівобережжя Херсонської області прибув перший заступник керівника Адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко.

• Ближче до вечора глава «Укргідроенерго» Ігор Сирота заявив, що вода в Каховському водосховищі перетнула «мертву точку», водозабір уже неможливий: «Рівень вже 12,5 м. Це нижче за «мертву» точку 12,7 м, коли ми вже не можемо робити водозабір у населені пункти та для ЗАЕС».

• У п’ятницю, 9 червня, прес-секретар Управління верховного комісара ООН з прав людини Джеремі Лоуренс заявив, що в ООН вважають «занадто незрозумілою» причину руйнування дамби Каховської ГЕС: «Обставини, які призвели до руйнування Каховської ГЕС, все ще занадто незрозумілі, щоб можна було кваліфікувати цей інцидент як воєнний злочин, необхідно провести незалежне розслідування».

• Видання The New York Times з посиланням на власні джерела повідомило, що супутники США зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням. Як пише видання з посиланням на чиновника адміністрації Байдена, супутники, оснащені інфрачервоними датчиками, виявили ознаки тепла, яке відповідає сильному вибуху безпосередньо перед обвалом греблі.

• Держінспекція ядерного регулювання України ухвалила рішення перевести останній енергоблок Запорізької АЕС переводять у режим «холодної зупинки» через падіння рівня води у Каховському водосховищі.

• В ООН відповіли на звинувачення українського президента: «організація присутня в Україні «з початку конфлікту» та надає гуманітарну допомогу постраждалим, але не займається «фізичним порятунком» людей».

• Росія повідомила МАГАТЕ про те, що розподільник Запорізької ТЕС, який раніше використовувався для забезпечення резервного електропостачання ЗАЕС, зазнав ударів дронів-камікадзе.

• У суботу, 10 червня, в «Укргідроенерго» заявили, що з Каховського водосховища на втрачено понад третину вод. Рівень водосховища у районі Нікополя становить 10,55 метра. Що майже на 1,2 метра нижче за попередню добу.

• Верховна Рада України прийняла звернення до ООН та її держав-членів, в якому офіційно звинуватила Росію у підриві Каховської ГЕС.

Підсумки/прогнози:

Очевидно, ситуація навколо Каховської ГЕС може стати початком більш глобальних процесів, які, у свою чергу, можуть розвиватися відразу за кількома сценаріями. Практично через тиждень після прориву дамби Каховської ГЕС, коли вода вже почала відходити з населених пунктів, а керівництво постраждалих регіонів підраховує збитки від техногенної катастрофи та фіксує наслідки для навколишнього середовища та економіки, виникає кілька важливих аспектів, на які варто звернути увагу.

По-перше, надто неоднозначною виявилася реакція міжнародних організацій та низки західних держав. У Вашингтоні та Лондоні практично одночасно заявили про необхідність отримати достовірні дані, хоч і натякнули, що схиляються до версії про причетність Росії. ООН та ОБСЄ фактично зайняли нейтральну позицію. Доволі справедливою є заява Зеленського про те, що жодна із західних держав не запропонувала надання прямої допомоги у боротьбі з наслідками катастрофи.

По суті найбільша техногенна катастрофа в Європі за кілька десятиліть виявилася практично непоміченою світовою спільнотою. Складається враження, що на геополітичному рівні або давно готувалися до такого сценарію, або виявилися настільки неготовими до нього, що не змогли сформувати своєї позиції навіть через тиждень після прориву ГЕС. Цей фактор є показовим, оскільки може бути використаний Москвою як демонстрація відсутності єдиної позиції із боку Заходу.

По-друге, найбільш обговорюваним аспектом прориву дамби Каховської ГЕС залишаються можливі наслідки для найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції. У перші години після прориву греблі було скликано засідання МАГАТЕ, на якому обговорювалися ризики для подальшого функціонування станції. Також протягом усього тижня надходили неоднозначні прогнози про загрози для охолоджуючих резервуарів, що може призвести до серйозних аварій на ЗАЕС. Очевидно, найближчим часом варто очікувати публічного формування ідеї необхідність припинення бойових дій, як мінімум в районі ЗАЕС, для запобігання більш глобальній катастрофі. Ця ідея може послужити активізації антивоєнних мітингів у низці західних держав. Не виключено, що ця ідея може бути використана і російською стороною.

По-третє, відсутність на Заході чіткої позиції щодо звинувачення Росії у підриві дамби Каховської ГЕС викликає неоднозначну реакцію в подальшому розслідуванні ситуації. Безумовно, варто взяти до уваги заяву обох сторін, у яких прорив дамби пов’язують із початком контрнаступу України. При цьому українська сторона заявляє, що за допомогою підриву дамби Росія унеможливила наступ ЗСУ на території вздовж Дніпра, чим значно звузила лінію оборони. Водночас, російська сторона заявляє, що окуповані нею території більше постраждали від підйому води, а лінії оборони фактично змиті течією. Водночас постає питання, чи справді хоч одна зі сторін була готова до провокування техногенної катастрофи таких масштабів для коригування оборонних чи наступальних дій?

Варто визнати, що найближчим часом навряд чи можна очікувати об’єктивне розслідування прориву дамби Каховської ГЕС, із залученням до нього міжнародного співтовариства. По-перше, бойові дії значно ускладнюють цей процес. По-друге, практично через тиждень після катастрофи так і не з’явилося консолідованої пропозиції про проведення незалежного розслідування. При цьому точно можна констатувати, що всі політичні, економічні та екологічні наслідки ми побачимо в майбутньому.

2. Зустріч Володимира Путіна з Олександром Лукашенком

У п’ятницю, 9 червня, у Сочі, в резиденції Бочарів Струмок, відбулася зустріч Володимира Путіна з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Сама зустріч процшла у неофіційному форматі, але згідно зі звітом, лідери Росії та Білорусі обговорили низку економічних питань, а також питань безпеки в рамках Союзної держави.

Ключові тези:

• Путін: «Як Ви знаєте, 7–8 липня закінчується підготовка відповідних споруд, і одразу почнемо заходи, пов’язані з розміщенням на вашій території відповідних видів озброєнь. Отже, все за планом, все стабільно».

• Лукашенко: «Ви правильно сказали: за планом. Ми ще в Москві домовилися, що в цей час перетнемося. Якраз наші прем’єри працюватимуть, і якщо якісь питання й виникнуть – все-таки білорусько-російські відносини є стрижнем у Євразес і на просторі СНД, – якщо раптом будуть питання, ми відреагуємо».

• Лукашенко: «Я вже публічно сказав у нас на зборах секретарів Ради безпеки Євразес, що ми з Росією продумаємо план дій у цій ситуації. Сподіватися на те, що санкції скасують, нам про це навіть говорити не треба: нам треба орієнтуватися на свої сили і на себе».

• Лукашенко: «Я впевнений, що наш союз у рамках Євразійського економічного союзу буде лише міцнішим».

Підсумки/прогнози:

По суті, факт неформального спілкування президентів Росії та Білорусі на тлі проведення низки заходів у форматі СНД та ЄАЕС переслідував одразу кілька цілей. По-перше, це демонстративне привернення уваги до самих заходів. Росія останнім часом робить помітний акцент як на роботі таких міжнародних об’єднань як СНД, ЄАЕС, БРІКС, так і на своїй ролі у функціонуванні самих організацій.

По-друге, основний посил, озвучений під час короткого спілкування Путіна та Лукашенка перед камерами, стосувався питання розміщення ядерної зброї на території Білорусі. У даному випадку варто зазначити, що заява лідерів двох держав не стала новиною – вони лише вкотре повторили плани розміщення ТЯЗ у раніше анонсований час. При цьому не виключено, що ця констатація була черговою спробою озвучення умов для Заходу, які демонструють наявність тимчасового коридору для переговорів та можливих поступок.

Про спроби російської сторони диктувати свої умови в ультимативному форматі може свідчити й факт застосування ракет з імітацією ядерної боєголовки (х-55), про успішне знищення яких нещодавно заявляли українські сили ППО.

У даному випадку, найближчим часом варто очікувати появу заяв у відповідь з боку Вашингтону, для якого питання ядерного озброєння та його переміщення в бік кордонів НАТО є найважливішим з точки зору стратегічної стабільності. Не виключено, що подібна відповідь може бути продемонстрована під час найбільших навчань НАТО, які розпочинаються 11 червня.

3. Зустріч Володимира Путіна з главами урядів країн СНД та ЄАЕС

У п’ятницю, 9 червня, Володимир Путін провів зустріч із главами закордонних делегацій, які беруть участь у засіданнях Євразійської міжурядової ради та Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав у Сочі. Під час зустрічі було підбито підсумки засідання Євразійської міжурядової ради, Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав, а також пленарної сесії Євразійського конгресу.

Ключові тези:

• Путін «Підкреслю, перед урядами наших держав стоять справді великі, комплексні завдання щодо просування процесів інтеграційного будівництва в економічній, соціальній та гуманітарній сферах».

• Путін: «Необхідно енергійніше нарощувати промислову кооперацію, створювати нові спільні виробництва, у тому числі під загальною торговою маркою «Зроблено до Євразесу». Нічого проти ніхто не має, якщо це буде під загальною маркою «Зроблено у СНД». Не важливо – головне, щоб у всіх наших країнах розвивалася ефективна взаємодія. Як уже казав, важливо, щоб такий бренд чи такі бренди стали популярними, популярними у споживачів усіх наших країн».

• Путін: «Я багато разів говорив і хотів би повторити і в цьому колі: ми, безумовно, не збираємося ні від кого відгороджуватись, від світової економіки, особливо від перспективних центрів розвитку світової економіки. Це не означає, що ми всі завжди за будь-яку ціну повинні виробляти у себе – нічого подібного немає в наших планах. Ми й далі будемо прагнути і, безумовно, залишимося значною частиною світової економіки в цілому. Але за критично важливими напрямками, звичайно, краще б, я так обережно скажу, нам бути незалежними, тому що самодостатність – це основа суверенітету».

• Мішустін: «Особливо хочу повідомити, що було підписано Угоду про взаємне визнання документів про вчені ступені в Євразійському економічному союзі. Воно усуває обмеження для мобільності висококваліфікованих кадрів. Такі фахівці зможуть знайти роботу в будь-якій нашій країні і вести професійну діяльність там».

• Мішустін: «Головне, на чому ми зараз концентруємо зусилля, це досягнення технологічного суверенітету. Колеги поділяють такий підхід. Дуже велику увагу приділяємо вирішенню питань, пов’язаних у тому числі із заміщенням зарубіжної продукції, запуску спільних виробництв у стратегічних галузях».

• Мішустін: «У рамках ЄАЕС ми також нарощуємо зусилля на цифровому треку, вживаємо заходів для збільшення частки взаємних розрахунків у національних валютах та розширюємо можливості використання національних платіжних систем».

• Мішустін: «Дозволю від себе привітати своїх колег: підписано Угоду про вільну торгівлю послугами та інвестиціями. Це найважливіший крок. Проробка документа тривала понад десять років, і тепер його реалізація відкриє додаткові можливості для бізнесу та наших людей».

• Жапаров: «І в XX, і в XXI столітті Сочі був і є центром прийняття рішень, принаймні я на це сподіваюся».

• Жапаров: «Важливою подією стало підписання в ході засідання СНД Угоди про вільну торгівлю послугами, установу, діяльність та здійснення інвестицій, опрацювання якої велося протягом останніх десяти років».

Підсумки/прогнози:

Останнім часом Росія дедалі активніше демонструє посилення інтеграції на регіональному рівні, а також власну участь у даних процесах. На противагу цьому також демонструється максимальний розрив економічних та дипломатичних відносин із Заходом, що супроводжується регулярними заявами про вигоду для російської економіки.

Варто зазначити, що Росія справді досягла значних результатів у переорієнтуванні власної економіки під нові ринки збуту та системи взаємовідносин із Китаєм, Індією, а також державами Центральної Азії та Близького Сходу. Також робиться значний акцент на розвиток нових логістичних шляхів, зокрема торговельного маршруту Північ-Південь.

У той же час, важливо відзначити, що рівень російської економіки, порівняно з іншими учасниками таких об’єднань як БРІКС або ШОС, залишається надто низьким для відігрівання лідируючих позицій в системі прийняття рішень. Зовсім інша ситуація може спостерігатися у форматі взаємодії на рівні ЄАЕС та СНД, але в даному випадку важливо враховувати залежність більшості членів цих організацій від зовнішніх факторів (насамперед йдеться про вплив Китаю на держави Центральної Азії, а також присутність у них транснаціональних корпорацій та інтересів низки країн).

В даний час головним козирем Росії залишається головування в ЄАЕС, яке Москва прийняла на початку 2023 року. Очевидно, даний чинник використовується Путіним для максимальної демонстрації своїх позицій у публічній площині. У цій ситуації важливо відзначити, що наступного року головування перейде до Вірменії, з якою зараз Путін намагається налагодити більш тісну співпрацю, проте чинник впливу Росії, як мінімум у публічному просторі, безумовно знизиться. У той же час, у 2024 році Росія прийме головування в СНД, що також є важливим фактором впливу на процеси в організації. Заяви російського президента про необхідність виробництва продукції під умовним брендом «зроблено в СНД» демонструє серйозні амбіції Путіна щодо цього об’єднання.

4. Зустріч Володимира Путіна з Прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном

У п’ятницю, 9 червня, після закінчення зустрічі з главами урядів держав СНД та ЄАЕС Володимир Путін та Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провели окрему бесіду, під час якої лідери Росії та Вірменії обговорили ситуацію у Нагірному Карабаху, а також процес мирного врегулювання конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Сама зустріч відбулася у закритому форматі. При цьому Нікол Пашинян встиг анонсувати головні питання для подальшого обговорення.

Ключові тези:

• Пашинян: «Я думаю, що сьогодні ми обговоримо ще й ситуацію у зоні відповідальності російських миротворців у Нагірному Карабаху. На жаль, там залишається напруженою гуманітарна ситуація. У Нагірному Карабаху вже кілька місяців немає газу та електроенергії. Ситуація в Лачинському коридорі залишається досить напруженою. Між іншим, маю наголосити, що зараз доставки продовольства до Нагірного Карабаху проводяться за допомогою російських миротворців, і це обмежена кількість продовольства. Загалом гуманітарна криза в Нагірному Карабаху триває, і це теж дуже важливе питання. Я впевнений, що сьогодні ми його обговоримо».

Підсумки/прогнози:

Варто зазначити, що 24-25 травня у Москві пройшов саміт ЄАЕС, під час якого відбулися окремі переговори Володимира Путіна з лідерами Вірменії та Азербайджану, а також тристороння зустріч Путіна Алієва та Пашиняна. Примітно, що ще під час публічної частини саміту ЄАЕС відбулася словесна суперечка між президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, за підсумками якої Пашинян фактично звинуватив Путіна в тому, що Росія та Азербайджан досягли певних домовленостей щодо Нагірного Карабаху, які не були узгоджені з вірменською стороною. Напруженість у відносинах відзначалася й під час подальших переговорів.

Тоді ж, за підсумками тристоронньої зустрічі, було ухвалено рішення провести зустріч на рівні глав міжнародних відомств трьох держав, для врегулювання всіх неточностей. Вочевидь, окрема зустріч Путіна і Пашиняна в Сочі проводилася для усунення непорозумінь на вищому рівні.

Важливо відзначити, що останнім часом Путін робить все більше спроб повернути під власний контроль процес мирного врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Варто відмітити, що ще 18 лютого 2023 року, на полях Мюнхенської конференції з безпеки, відбулася зустріч Алієва та Пашиняна під час якої сторони заявили про досягнення домовленостей щодо Нагірного Карабаху. Цей процес був організований без участі Росії та викликав серйозне занепокоєння у Кремлі.

В даний час Путін намагається всіляко продемонструвати власну результативність у мирному врегулюванні ситуації на Південному Кавказі, нівелюючи заслуги Заходу. Активна участь у переговорах як з Баку, так і з Єреваном, очевидно, дозволяють йому досягти бажаного результату. При цьому не варто розраховувати, що остаточне врегулювання конфлікту відбудеться вже найближчим часом. Незважаючи на низку досягнутих домовленостей, у відносинах обох сторін конфлікту залишається багато відкритих питань.

5. Відповідь Путіна на питання щодо ситуації в зоні бойових дій на території України

У п’ятницю, 9 червня, після проведення зустрічей із главами урядів держав СНД та ЄАЕС, а також переговорів із прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, Володимир Путін провів коротку бесіду з журналістами, під час якої відповів на питання щодо ситуації у зоні бойових дій на території України.

Основні тези:

• Запитання від журналістів: «Вчора було багато новин з фронту. Доповідали і начальник Генштабу [Валерій Герасимов], і міністр оборони [Сергій Шойгу]. Чи можна сказати, що український контрнаступ захлинувся і нам вдалося нейтралізувати наступальний потенціал київського режиму?».

• Путін: «По-перше, можна точно констатувати, що цей наступ почався. Про це свідчить використання стратегічних резервів української армії».

• Путін: «Так, у нас ще цих сучасних озброєнь не вистачає, але оборонна промисловість, оборонно-промисловий комплекс країни розвивається швидко, і – я впевнений – всі завдання, які стоять перед «оборонкою», будуть, безумовно, вирішені. Йде інтенсивне нарощування виробництва сучасних видів озброєння».

• Путін: «За ці дні ми спостерігаємо значні втрати військ українського режиму. Відомо, що при наступальних операціях втрати приблизно три до одного – це класика. Але у разі це значно перевищує класичні показники. Я зараз не відтворюватиму ці цифри, але вони вражають».

• Путін: «Хочу зазначити, що ця трагедія відбувається через ті події, які відбувалися за попередні роки, і відповідальність за цю трагедію цілком і повністю лежить на нинішньому «київському режимі», первинним джерелом влади якого є «державний переворот», який стався в Україні 2014 року».

• Путін: «Що стосується того, що захлинувся наступ – ні. В усякому разі, можна констатувати, що всі спроби контрнаступу до цього часу провалювалися. Але наступальний потенціал військ «київського режиму» ще зберігається».

Підсумки/прогнози:

Безумовно, ключовим посилом у заяві Путіна стала констатація початку українського контрнаступу, який, згідно із заявами низки західних ЗМІ, зіткнувся з певними труднощами та не продемонстрував очікуваного результату. По суті, про сам контрнаступ оголосили всі, крім самої України.

У такому разі заява Путіна може бути важливою відразу в кількох аспектах. По-перше, для внутрішнього споживача, тема контрнаступу ЗСУ подається з позиції агресії України, що проводиться щодо російської території (відповідно до законодавства РФ, тимчасово окуповані території України є частиною Росії). Безумовно, цей аспект не несе жодного сенсу для України чи Заходу, але серед внутрішньої аудиторії він може бути додатковим об’єднуючим фактором. Не виключено, що найближчим часом у зовнішній політиці Росія намагатиметься відштовхуватися від позиції жертви, яка стикається з агресією всього блоку НАТО.

По-друге, після тривалого мовчання на тему бойових дій на території України, Путін знову прокоментував це питання в публічній площині. У той же час він дав зрозуміти, що не знайомий з усіма подробицями так званої «СВО» і повністю довіряє доповідям Шойгу та Герасимова. Примітно, що через два дні після заяви Путіна був опублікований указ Шойгу про необхідність підписання офіційного контракту з МО РФ для всіх добровольчих формувань в Росії. По суті, Путін продемонстрував свою позицію в конфлікті між військовим керівництвом і куратором ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним.

По-третє, регулярні заяви української сторони про підготовку до контрнаступу сформували у багатьох думку, згідно з якою він стане фінальним етапом російсько-української війни. Нібито саме від нього залежатиме як подальша допомога Україні від Заходу, так і формування можливих позицій у переговорному процесі. По суті, роблячи публічну заяву про початок контрнаступу ЗСУ, Путін дає зрозуміти, що готовий до переговорного процесу, але не з Україною (українську владу він вкотре називає «режимом»), а із Заходом, що нібито дозволить уникнути серйозних втрат на полі бою.

6. Інтерв’ю Сергія Лаврова для журналу «Міжнародне життя»

У п’ятницю, 9 червня, у журналі «Міжнародне життя» було опубліковано інтерв’ю міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Основне питання в інтерв’ю стосувалося подій навколо Каховської ГЕС, а також звинувачень української сторони та міжнародної реакції.

Основні тези:

• Запитання: «Як би Ви, Сергію Вікторовичу, могли прокоментувати чергову порцію звинувачень Заходу на адресу нашої країни – цього разу через підрив Каховської ГЕС?».

• Лавров: «Як відомо, західні політики та підгодовані ними ЗМІ давно звинувачують Росію, як то кажуть, у всіх «смертних гріхах», не пред’являючи при цьому жодних доказів. Досить згадати так звану «справа Скрипалів», ситуацію навколо «отруєння» Навального, аварію малайзійського «Боїнга», теракт проти «Північних потоків», інсценізацію вбивства мирних жителів у Бучі. До речі, щодо Бучі ми давно і не раз просили Генсекретаря ООН Антоніу Гутерреша втрутитися в ситуацію та домогтися того, щоб Київ оприлюднив імена тих, чиї тіла були пред’явлені українським режимом світовій спільноті на початку квітня 2022 року. У відповідь – тиша».

• Лавров: «Зараз ми чуємо висловлювання щодо того, що, мовляв, неважливо, хто підірвав Каховську ГЕС. Єдина причина, чому це сталося – вторгнення Росії до України. Мовляв, якби цього не було, то все було б гаразд. Саме так безапеляційно висловився зокрема Міністр закордонних справ Великобританії Клеверлі. Щодо диверсії на Каховській ГЕС вирішив так само висловитися і Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш».

• Лавров: «При цьому ніхто на Заході – як і в Секретаріаті ООН – не згадує про те, що «український режим», починаючи з літа 2022 року, багаторазово обстрілював ГЕС з використанням, зокрема, американських РСЗВ «Хаймарс» та публічно хвалився своїми діями. Ми офіційно, ще минулої осені, привертали увагу ООН до планів «київського режиму» зі знищення Каховської ГЕС, що декларувалися, але оонівське керівництво озиралося на Захід, а той командував не реагувати».

• Лавров: «Але навіть якщо слідувати західній логіці в дусі «якби», то нічого з того, що зараз відбувається в Україні, не сталося б, якби Вашингтон і Брюссель не підтримали кривавий «держпереворот» у лютому 2014 року і не привели тоді до влади в Києві ультранаціоналістів під гаслами скасування російської мови та вигнання росіян із Криму».

• Лавров: «Західні геополітичні інженери вважають за краще не помічати нацистську сутність «режиму Зеленського», який публічно називав мешканців Донбасу не людьми, а «істотами», закликав їх і всіх українців, які відчувають причетність до російської культури, заради майбутнього своїх дітей та онуків забиратися до Росії. На Заході свідомо заплющують очі на людиноненависницькі заяви таких діячів, як Олександр Данілов, Дмитро Кулеба, Олексій Рєзніков, Олексій Арестович».

• Лавров: «У цій ситуації нас, однак, не може не турбувати двозначна позиція Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, який фактично підігрує західникам у тому, що стосується ситуації в Україні. Тим часом пан Антоніу Гутерреш має в силу свого мандата представляти всю міжнародну спільноту, а не обслуговувати інтереси «золотого мільярда» або виступати охоронцем, як висловився Жозеп Боррель, «райського саду, оточеного джунглями». Навіщо Генсек ООН грає у ці ігри – незрозуміло. Закликаємо Антоніу Гутерреша все-таки частіше заглядати до Статуту ООН, щоб не забувати про коло своїх повноважень та обов’язків».

Підсумки/прогнози:

Офіційна реакція Москви щодо прориву дамби Каховської ГЕС демонструє спробу формування виваженої позиції, яка протиставляється гучним та нібито безпідставним звинуваченням української сторони. Подібний підхід Росія намагається застосовувати вже не вперше. При цьому голосування Ради безпеки ООН демонструє, що більшість країн світу, як і раніше, підтримують Україну і не ведуться на провокації Росії.

Водночас російська сторона розуміє, що у найближчій перспективі питання проведення об’єктивного розслідування залишається малоймовірним. Відповідно, всі суперечки відбуватимуться в публічній площині, а їх головною метою стане формування громадської думки навколо даної ситуації.

У цьому контексті слід зазначити, що останнім часом Росія значно активізувала тему екології та необхідності збереження навколишнього середовища. Не виключено, що і в контексті наслідків прориву греблі Каховської ГЕС, публічна позиція Москви зводитиметься до цієї тематики. Цілком ймовірно, що в подібному контексті буде сформовано пропозиції щодо тимчасового заморожування конфлікту для ліквідації наслідків повені.

Саме з цією метою Лавров формує свій основний посил до Генерального секретаря ООН Антоніу Гутеріша. Не виключено, що при внесенні можливих пропозицій з боку РФ на голосування в ООН Москва може отримати часткову підтримку африканських держав, робота з лідерами яких активно ведеться Росією протягом останніх років.

У будь-якому випадку можна констатувати, що наразі Росія вибудовує багатовекторну позицію щодо російсько-української війни. У цьому випадку, як Києву, так і Заходу в цілому, варто очікувати на появу нових пропозицій, головна загроза яких полягатиме в підтримці від союзників Росії.

7. «Контрнаступ» України

Ще 4 червня розпочалася значна активізація бойових дій на Запорізькому напрямку. У понеділок, 5 червня, атаки української армії продовжилися на двох ділянках – під Великою Новосілкою на півдні Донбасу та на флангах росіян під Бахмутом. У цей же час у низці ЗМІ почала з’являтися неоднозначна інформація про початок українського контрнаступу. Ця інформація активно обговорювалася протягом усього тижня. Оскільки найактивніші бойові дії йшли на південному напрямку (Запорізька область), низка військових аналітиків заявила, що український контрнаступ спрямований саме на цю ділянку фронту. При цьому офіційних заяв з української сторони так і не пролунало.

Хронологія подій:

• У вівторок, 6 червня, міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив про «віддзеркалення українського наступу». У своїй заяві він зазначив, що «протягом останніх трьох діб «київський режим» здійснив обіцяний наступ на різних ділянках фронту. Спроба ЗСУ 4 червня просунутися силами двох бригад на п’яти напрямках не мала успіху. 5 червня противник зробив нові спроби наступу на семи напрямках силами п’яти бригад, але був зупинений і зазнав значних втрат».

• Заступник міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що «контрнаступ розпочнеться не в соцмережах» і закликала українців дотримуватися «інформаційної тиші».

• Російські ЗМІ опублікували відео, як стверджувалося, підбитого танка ЗСУ «Leopard». Однак пізніше стало відомо, що на відео не «Leopard», а зернозбиральний комбайн «John Deere».

• У середу, 7 червня, видання The Washington Post, посилаючись на джерело в Білому домі, повідомило про початок українського контрнаступу. За даними видання, це сталося у понеділок – з удару на Південь у кількох напрямках. Зважаючи на все, ці атаки були досить успішними: «Чиновники адміністрації були вражені вищими, ніж очікувалося, успіхами в понеділок, коли українські підрозділи прорвалися через сильно заміновані райони і просунулися на 5-10 кілометрів на деяких ділянках довгого фронту. Це породило надію на те, що українські сили зможуть продовжити наступ на Маріуполь, Мелітополь та інші місця, що утримуються Росією уздовж узбережжя, перерізавши сухопутний коридор».

• Паралельно, заступник міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що ЗСУ за минулу добу просунулися на різних ділянках під Бахмутом на 200-1100 метрів.

• Низка російських телеграм-каналів опублікували заяви про масштабні бої та атаки ЗСУ на південній ділянці фронту у напрямку сухопутного коридору до Криму.

• Секретар РНБО України Олександр Данілов виступив із спростуванням інформації про початок масштабного контрнаступу ЗСУ: «Все це неправда. Коли все це розпочнеться, це вирішать наші військові. Коли ми почнемо контрнаступ, про це дізнаються, все це побачать».

• У четвер, 8 червня, російські телеграм-канали продовжили масову публікацію повідомлень про велику атаку ЗСУ на запорізькому напрямку в районі Орєхова та Малої Токмачки. У заявах наголошувалося, що українська армія «ввела у бій основні сили». Атака, як повідомляється, підтримувалась масованим артилерійським вогнем та ударами «Himars».

• У міністерстві оборони РФ заявили, що вразили БПЛА «Ланцет» німецьку зенітно-ракетну установку ППО “Iris-Т”.

• Під час зустрічі з секретарями рад безпеки держав ОДКБ президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав контрнаступ України «великою дезінформацією»: «Ніякого «контрнаступу» немає. Це велика дезінформація у ЗМІ».

• Прем’єр Угорщини Віктор Орбан оголосив про скликання ради оборони країни через ситуацію в Україні. Він заявляє, що з вечора «йдуть бої»: «Припинення вогню та світ було б найважливішим, але з сьогоднішнього вечора в українсько-російській війні тривають бої. Рада оборони зібралася на світанку. Для нас безпека Угорщини – наш пріоритет».

• Видання The Washington Post, з посиланням на українського військового, заявило, що ЗСУ справді розпочали наступ у Запорізькій області, але воно проходить важко: «На полі дуже складно. Наша артилерія та авіація працюють, але й росіяни працюють. Це складно і для нас, і для них. Збройні сили настають. Але не так швидко, як хотілося б.

• Спікер прес-центру сил оборони оперативної групи «Таврія» Валерій Шершень підтвердив «підвищення активності» у Запорізькій області: «Я не говорю, що це щось важливе. На Запоріжжі українські сили, як правило, «все ще перебувають в оборонній операції».

• Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що сьогодні вночі ЗСУ великими силами пішли у наступ на чотирьох напрямках на лінії фронту у Запорізькій області. Також він зазначив, що нібито на всіх напрямках українські війська були зупинені та із втратами відійшли.

• Військовий оглядач BILD Юліан Рьопке підтвердив початок наступу ЗСУ у Запорізькій області. Таких висновків він дійшов, проаналізував фото- та відеозаписи з місця боїв. За його даними, удар завдається з-під Орєхова на Пологи, Токмак та Василівку – «саме там, де всі й очікували». Також, посилаючись на власні дані, він зазначив, що вночі ЗСУ завдали потужних ударів ракетами та авіацією по Токмаку, Мелітополю та Пологам.

• Заступник міністра оборони України Ганна Маляр також частково підтвердила початок настання ЗСУ на півдні: «Продовжуються бої за Велику Новосілку на Новопаловському напрямку. У Запорізькому напрямку в районі Орєхова ворог в активній обороні».

• У CNN, з посиланням на двох високопосадовців, повідомили, що ЗСУ зазнали втрат у важкій техніці та солдатах, оскільки зіткнулися з сильнішим, ніж очікувалося, опором військ РФ у першій спробі прорвати російські позиції на сході країни в останні дні. Згідно з заявою телеканалу, одна з офіційних осіб США назвала втрати, у тому числі поставлені США бронетранспортери MRAP, «значними».

• Військовий оглядач Bild Юліан Рьопке заявив, що під час сьогоднішнього наступу на південь від Орєхова ЗСУ вперше застосували німецькі танки Leopard-2. На думку експерта, цей факт сам собою доводить, що сьогоднішня атака – не розвідка боєм, а початок повномасштабного контрнаступу, оскільки раніше Київ не вводив їх у бій.

• Генеральний штаб ЗСУ спростував повідомлення американських ЗМІ, які писали з посиланням на неназваних українських чиновників та військових, про початок контрнаступу української армії.

• Начальник Генштабу ЗС Росії Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про результати нічного бою на запорізькому напрямку. У доповіді згадувалися слова командувача угрупуванням ЗС РФ на запорізькому напрямку генерал-полковника Олександра Романчука про те, що ЗСУ втратили вночі під час спроби наступу понад 30 танків, у тому числі 3 «Leopard».

• Видання The New York Times опублікувало матеріал, в якому стверджується, що в ніч на четвер українські сили розпочали великий наступ на півдні Запорізької області. Видання повідомляє, що українська армія перейшла у наступ на двох фронтах у рамках операції, яка має високі ставки для Києва та його західних союзників.

• Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що якщо Росія перегляне свої публічно заявлені цілі вторгнення в Україну, то може з’явитися «зона можливої домовленості»: «Усім було сказано дуже просто: якщо ви говорите про медіацію чи фасилітацію, то правило будь-якого медіатора, фасилітатора, посередника – це спочатку зафіксувати, ідентифікувати інтереси сторін. А інтерес росіян був озвучений у так званій «СВО» — це «денацифікація», «демілітаризація», «деНАТОзація», тобто, по суті, стерти українську націю з лиця землі, бо нас нібито з їхнього погляду не існує. Так я говорю, ви спочатку ідентифікуйте інтерес росіян, чи змінився він у них? Якщо змінився, то так звана ZOPA – zone of possible agreement (зона можливої домовленості) – стає зрозумілою, а якщо ні, то залишайтесь у черзі, ми без вас якось тут розбиратимемося. Спочатку нехай ідуть».

• У п’ятницю, 9 червня, військовий оглядач BILD Юліан Рьопке підтвердив справжність відео ураження зенітно-ракетної установки «Iris-Т» під час настання ЗСУ у Запорізькій області. За його оцінкою, ЗСУ втратили німецьку систему ППО, яка коштує 17 млн євро, зробивши «серію фатальних помилок»: 1. ЗРК висунули надто близько до лінії фронту, всього за 26 км. Він опинився у 40-кілометровій зоні досяжності російського ударного безпілотника «Ланцет». 2. Призначений для Єгипту комплекс не перефарбували, зберігши світлий малюнок для маскування пустелі. 3. У комплексу «Iris-T» було відключено радар, а додатковий захист, наприклад, за допомогою ЗРК Gepard, не був забезпечений.

• Російські ЗМІ повідомили про обстріл бази відпочинку на Арбатській стрілці біля Генічеська. Також журналісти висунули думку, що обстріл здійснювався британськими далекобійними ракетами «Storm Shadow».

• Військовий оглядач BILD Юліан Рьопке заявив, що ЗСУ під час своїх перших ударів на запорізькому напрямку за один день втратили два танки «Leopard 2» та «13 БМП Bradley».

• Відповідаючи на запитання щодо ведення бойових дій на території України, Володимир Путін заявив про початок українського наступу: «Можна точно сказати, що український наступ розпочався, про це свідчить використання стратегічних резервів». Також він заявив, що «ЗСУ не досягли поставленої мети на жодній ділянці» фронту, а «всі здійснені досі спроби контрнаступу провалилися».

Підсумки/прогнози:

Наразі, так званий український контрнаступ, про який говорять усі, окрім самої України, викликає безліч запитань і демонструє безліч неспівпадінь. По суті, найбільше про контрнаступ говорить російська сторона. Її заяви активно підтримують західні ЗМІ. Україна ж продовжує публікувати чергові відеоролики з хитромудрими натяками на щось, що має всіх здивувати, але про що не можна говорити. У таких умовах можна говорити про те, що контрнаступ точно розпочався в інформаційній площині, оскільки всі сторони конфлікту вже підтвердили це.

У той самий час, позиційні бої вздовж лінії фронту, власне як і демонстрація знищеної техніки противника, перестали бути чимось новим для публічного простору. Аналогічні новини публікувалися протягом усього періоду війни, щоправда, зараз це відбувається з особливим ажіотажем.

Вочевидь, можна констатувати, що за останній тиждень Росія спробувала повністю перехопити контроль над інформаційною повісткою. Регулярні анонси швидкого початку контрнаступу, що лунають від української сторони протягом останніх місяців, змінилися регулярними заявами російської сторони про початок важких боїв, які і є тим самим контрнаступом.

В даному випадку відзначається розгубленість західних ЗМІ, які то заявляють про великі втрати техніки та живої сили з обох сторін, то повертаються до думки, що на лінії фронту не відбувається нічого надприродного.

Очевидно, найближчим часом ми станемо свідками посилення бойових дій, насамперед, в інформаційному просторі, що є відмінною рисою епохи постправди та інформаційних воєн. Підсумки контрнаступу, як і його проведення, будуть залежити від результатів. Наявність ситуативних перемог у вигляді знищення ЗС РФ кількох танків та БМП української армії дали змогу продукувати величезну кількість пропагандистських матеріалів. При цьому вже наприкінці тижня стало відомо про втрату російськими військовими контролю над кількома населеними пунктами в Запорізькій та Донецькій областях. Не виключено, що в умовах подібної динаміки, російські пропагандисти заявлять, що ніякого контрнаступу не проводилося.

8. Підрив аміакопроводу Тольятті-Одеса

У середу, 7 червня, з’явилася інформація про обстріл ділянки аміакопроводу Тольятті-Одеса, розташованого в Харківській області. Незважаючи на появу подібної інформації ще минулого тижня, в даному випадку було опубліковано відео з підтвердженням наявності великої хмари, що виходить із трубопроводу. Вже наступного дня російська сторона підтвердила, що цей аміакопровід зазнав критичних ушкоджень і більше не розглядається для транзиту сировини до одеського порту. Важливо відзначити, що поновлення роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса було однією з основних умов російської сторони для продовження «зернової угоди».

Хронологія подій:

• У вівторок, 6 червня, голова Харківської обласної адміністрації Олег Синегубов заявив про черговий обстріл аміакопроводу Тольятті-Одеса.

• У середу, 7 червня, російські ЗМІ опублікували відео, як заявляється, токсичної хмари після підриву аміакопроводу Тольятті-Одеса в районі села Масютівка Харківської області.

• У міністерстві оборони РФ виступили зі звинуваченнями на адресу української сторони у новому підриві аміакопроводу Тольятті-Одеса під Куп’янськом. У заяві наголошувалося, що це нібито зробили українські диверсанти.

• У четвер прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що підрив аміакопроводу Тольятті-Одеса в Харківській області «ускладнює ситуацію із зерновою угодою».

• Пізніше віце-прем’єр-міністр РФ Денис Мантуров заявив, що Росія більше не розраховує експорт аміаку через підірваний аміакопровід Тольятті-Одеса, а планує натомість побудувати термінал у Тамані (Краснодарський край): «Ми пішли трохи іншим шляхом — це організація терміналу у Тамані. Я нещодавно там був з інспекцією, переконався, що сьогодні організація будівництва терміналу з відвантаження аміаку йде вчасно. Розраховуємо до кінця поточного року забезпечити завершення всіх будівельних робіт та введення в експлуатацію власних потужностей».

Підсумки/прогнози:

Запуск аміакопроводу Тольятті-Одеса останнім часом виставлявся російською стороною як головна умова щодо продовження Чорноморської зернової ініціативи («зернової угоди»). Безумовно, його підрив і заява російської сторони про неможливість його подальшого використання для прокачування аміаку створює серйозну загрозу і для «зернової угоди».

При цьому низка західних аналітиків неодноразово говорила про те, що продовження «зернової угоди» має стратегічну важливість й для російської сторони, оскільки дає їй можливість контролювати всі вантажі, що йдуть до українських портів.

У той же час складається враження, що підрив самого аміакопроводу та подальші заяви російської сторони про неможливість його використання є лише елементом шантажу з боку Москви. По суті, заява Дениса Мантурова про будівництво терміналу для постачання аміаку до Тамані справді може свідчити про рішення перенаправити логістичні шляхи, убезпечивши їх від подібних диверсій, але такий підхід потребуватиме значного часу.

За інформацією Ascolta, отриманої від власних джерел, один із головних бенефіціарів відновлення аміакопроводу Тольятті-Одеса, Дмитро Мазепін, розраховує на відновлення транзиту найближчим часом і подібні гарантії він отримав на найвищому рівні. Очевидно, найближчим часом варто очікувати відновлення зруйнованої частини аміакопроводу, а відповідно й відновлення самої «зернової угоди».

9. Передача Угорщини українських військовополонених за сприяння РПЦ

У четвер, 8 червня, група українських військовополонених родом із Закарпаття була передана Росією Угорщині за участю Російської православної церкви. Спочатку дана інформація була опублікована на сайті РПЦ, а пізніше підтверджена й угорською стороною. Це перший подібний випадок обміну полоненими в даному форматі за весь час бойових дій.

Хронологія подій:

• У четвер, 8 червня, на сайті РПЦ з’явилася інформація про передачу українських військовополонених угорській стороні: «8 червня 2023 року в рамках міжцерковної співпраці на прохання угорської сторони відбулася передача Угорщині групи українських військовополонених закарпатського походження, які брали участь у бойових діях».

• Віце-прем’єр Угорщини Жолт Сім’єн підтвердив, що Росія передала їм 11 закарпатських угорців, які воювали за Україну та потрапили в полон: «Все це жест РПЦ у бік Угорщини, їй ці люди завдячують своєю свободою».

• У суботу, 10 червня, представник ГУР МО України Андрій Юсов заявив, що зараз Україна не має інформації про те, що факт передачі українських полонених Російською православною церквою Угорщини відбувся. У тому числі Київ не знає, чи на волі військові.

• Видання РБК з посиланням на власні джерела заявило, що Росія планувала розіграти так звану «угорську карту», щоб актуалізувати уявні проблеми нібито «закарпатського сепаратизму». Також наголошується, що РПЦ та її патріарх Кирило нібито передали Угорщині щонайменше 11 українських військовополонених з метою повернути втрачену легітимність церкви проти якої було ведено широкі міжнародні санкції.

Підсумки/прогнози:

По суті, цей прецедент не лише повністю виправдовує побоювання української розвідки про спробу посилення російської пропаганди чи активізацію позицій РПЦ, а й демонструє доволі негативні тенденції в Європі, реалізація яких відбувається через позицію Угорщини. У цьому випадку подібна взаємодія між РПЦ та державними структурами однієї з держав-членів Європейського Союзу та НАТО формує позицію, згідно з якою повністю виключається фактор України як сторони прийняття рішень. Безперечно, такий підхід цілеспрямовано просувається російською стороною.

Водночас, варто зазначити, що подібна діяльність РПЦ неможлива без схвалення політичного керівництва РФ. Раніше Ascolta писала про значне покращення відносин між Володимиром Путіним та патріархом Кирилом, внаслідок чого РПЦ було передано ікону Рубльова «Свята Трійця».

Очевидно, найближчим часом РПЦ відіграватиме більш помітну роль у можливому переговорному процесі між Москвою та Києвом. Не виключено, що такий стан справ може мати свій вплив і на ситуацію з Українською православною церквою.

10. Наказ Сергія Шойгу про контракти з МО РФ для всіх добровольчих формувань у Росії

У неділю, 11 червня, було опубліковано наказ міністра оборони РФ Сергія Шойгу, згідно з яким усі «добровольчі формування» Росії мають до 1 липня підписати контракт із міністерством оборони РФ. «Це надасть добровольчим формуванням необхідного правового статусу», – йдеться на сайті російського міноборони. Багато аналітиків сприйняли цей наказ як черговий елемент протистояння між МО РФ та ПВК «Вагнер», оскільки подібна норма фактично підпорядковує всі ПВК міністерству оборони.

У той же час, куратор ПВК «Вагнер» Євген Пригожин відреагував на наказ Шойгу, заявивши про відмову підписувати контракт із міністерством оборони РФ: «Ті накази та укази, які формує Шойгу, вони поширюються на співробітників міністерства оборони та на військовослужбовців. ПВК «Вагнер» не підписуватиме жодних контрактів із Шойгу. ПВК «Вагнер» органічно вбудована у загальну систему, ПВК «Вагнер» узгодить свої дії з генералами праворуч, ліворуч, з командирами підрозділів. Те, що може статися після цього наказу – нам не даватимуть озброєння та боєприпаси – розберемося, як то кажуть, коли грім гримне, прибіжуть та принесуть озброєння та боєприпаси з проханням «допоможіть».

На запитання кому підпорядковується ПВК «Вагнер» і сам Пригожин він відповів, що верховному головнокомандувачу РФ (тобто Путіну): «Повністю підпорядковується верховному головнокомандувачу. На території, згідно з розпорядженнями Герасимова та Шойгу, ПВК «Вагнер» узгодить усі свої дії та виконує завдання, поставлені генералом армії Суровікіним».

Підсумки/прогнози:

Безумовно, даний наказ Шойгу можна розглядати як черговий етап протистояння між військовим керівництвом РФ та Євгеном Пригожиним. При цьому відповідь самого Пригожина свідчить про те, що крапку в цьому конфлікті має поставити особисто Путін.

Водночас важливо відзначити заяву російського президента, яка пролунала 9 червня, під час відповіді журналістам на питання про хід бойових дій на території України. По суті, Путін дав зрозуміти, що незважаючи на низку відвертих провалів військового керівництва РФ, він, як і раніше, довіряє Шойгу та Герасимову.

При цьому важливо відзначити, що одним із головних завдань ПВК «Вагнер» є не ведення бойових дій на території України, а охорона стратегічних об’єктів (нафтових родовищ, золотодобувних шахт та інших подібних об’єктів) на території африканських держав. Відсутність офіційного статусу у ПВК дають можливість Росії заявляти про відсутність її регулярної армії на території третіх країн. У цьому контексті можна прогнозувати, що такий стан справ не призведе до зміни юридичного статусу ПВК у зв’язку з наказом Шойгу.

Проте цей наказ дасть можливість врегулювати діяльність інших ПВК та військових формувань, які активно створюються в Росії. У тому числі йдеться про ПВК «Конвой» Сергія Аксьонова. По суті йдеться про спробу держави отримати інструмент, що дозволяє регулювати процес створення кишенькових армій. Такий підхід дозволить уникнути загроз створення ПВК російськими олігархами, які дедалі частіше демонструють незгоду з Кремлем.