Росія за тиждень (29.05-04.06)

1. Атака БПЛА на Москву

У вівторок, 30 травня, низка російських ЗМІ заявила про звуки вибухів у Підмосков’ї, які вранці чули багато мешканців. Згодом у мережі почали з’являтися відео з прольотом БПЛА над елітними селищами біля Москви. Через деякий час стало відомо, що кілька БПЛА вдарили по житлових будинках у столиці РФ.

Хронологія подій:

• Представники екстрених служб заявили, що БПЛА потрапили до двох житлових будинків у Москві: один на Профспілковій вулиці, інший на вулиці Атласова в Новій Москві.

• Мер Москви Сергій Собянін підтвердив удар БПЛА по будинках у Москві. За його словами, кілька будівель отримали «незначні ушкодження».

• У Міністерстві оборони РФ заявили, що Москву вранці атакували вісім БПЛА літакового типу. У відомстві звинуватили Україну у здійсненні «терористичного акту», а також повідомили, що «всі безпілотники противника вражені».

• Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна не має прямого відношення до атак безпілотників на Москву: «Ми ж втягуємося в еру штучного інтелекту, можливо, не всі дрони готові атакувати Україну і хочуть повернутися до творців і поставити запитання «а навіщо ви відправляєте нас до України». Мені здається, дрони чітко розуміють наслідки того, що вони роблять».

• Куратор ПВК «Вагнер» Євген Пригожин обрушився з критикою на військове керівництво РФ після атаки БПЛА на Москву: «Тварини смердючі, ви що творите? Ви худоба! Відривайте свої сраки з кабінетів, в які вас посадили захищати цю країну. Ви Міністерство оборони. Ви не зробили ні х@ра, щоб наступати. Якого х@я ви допускаєте прильоту цих безпілотників до Москви? Те, що вони на Рубльовку летять до вас додому, та й хрін з ним! Нехай ваші будинки горять. А що людям звичайним робити, коли у їхні вікна врізаються безпілотники з вибуховою речовиною?», – написав Пригожин, додавши, що «народ має право ставити запитання цим паскудам».

• Пізніше з реакцією на атаку БПЛА виступив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. Він заявив, що ця атака стала «відповіддю Києва на недільні ефективні удари російських військових по одному з центрів прийняття рішень». Також Пєсков зазначив, що Путін почав свій робочий день «рано» і отримував «у прямому режимі інформацію про атаку безпілотників по Москві та Підмосков’ю», зокрема, «по лінії міністерства оборони, по лінії відповідних відомств, від мера Москви, губернатора Підмосков’я, МНС».

• Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що «київська влада використовує озброєння НАТО для ударів по соціальних об’єктах та терактів проти мирних російських громадян». За його словами, «ВС РФ максимально жорстко реагують на дії українських бойовиків». Також Шойгу зазначив, що за останні дні в Україні було знищено кілька великих складів із боєприпасами та комплекс «Patriot».

• У міністерстві закордонних справ РФ заявили, що «Росія залишає за собою право вжити найжорсткіших заходів у відповідь на терористичні атаки «київського режиму»».

• МВС РФ оголосили у розшук головкому ЗСУ Валерія Залужного, командувача Сухопутними військами ЗСУ Олександра Сирського, заступників голови Генштабу ЗСУ Ігоря Колесника та Олександра Локоту, а також заступника командуючого Сухопутними військами Андрія Грищенка.

• Глава Чечні Рамзан Кадиров закликав запровадити у Росії воєнний стан, щоб «використовувати все бойові ресурси».

• Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США збирають інформацію про атаку безпілотників у Москві, але не підтримують українські атаки в Росії: «Ми бачили новини, і все ще збираємо інформацію про те, що сталося. Взагалі, ми не підтримуємо теракти всередині Росії. Ми були зосереджені на наданні Україні обладнання та навчанні, необхідних для повернення своєї суверенної території, і це саме те, що ми зробили».

• Депутат Держдуми РФ Андрій Гурулєв заявив, що дрони на Москву могли запустити з території Росії: «Є зрозуміла і цілком певна інформація про те, що безпілотники, які атакували Москву, з великою ймовірністю могли бути запущені з території Росії».

• Координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки при Білому домі Джон Кірбі заявив, що США хочуть уникнути Третьої світової війни, тому проти ударів України по території Росії.

Підсумки/прогнози:

Російсько-українська війна вже увійшла до історії як перша «війна безпілотників». Очевидно, що надалі використання безпілотних апаратів лише збільшуватиметься – причому обома сторонами конфлікту.

Водночас варто зазначити, що достеменно невідомо, чи БПЛА застосовували в атаці на Москву саме українською стороною, оскільки технічно це дуже складне завдання. Але російська сторона вже використала цей інцидент для підвищення ставок у внутрішніх інтригах – особливо серед військових.

За інформацією Ascolta, наприкінці травня був відправлений у відставку генерал-лейтенант Андрій Дьомін – командувач військ протиракетної та протиповітряної оборони – перший заступник Головнокомандувача повітряно-космічними силами Росії. Його відставки вимагали кілька груп впливу всередині ЗС РФ. Цілком можливо, що атаки дронів на Москву в кінці травня, так само, як і кількома тижнями раніше атаки на Кремль, це лише декорації до внутрішнього порядку денного, бажання створити відповідний фон, який би дозволив провести ряд кадрових замін і перерозподілити сфери повноважень і впливу всередині армії.

З іншого боку, дедалі помітнішою стає дуже обережна реакція Заходу. Заяви про небажання допустити початок третьої світової війни, як і позиції окремих держав, що демонструє небажання застосування їхньої зброї на території Росії, свідчать про наявність серйозних розбіжностей щодо подальшого розвитку ситуації.

Найближчим часом варто очікувати повторення подібних атак по території Росії, при цьому не варто заперечувати серйозні ризики й для України.

2. Зустріч Володимира Путіна з Президентом Еритреї Ісайясом Афеворки

У середу, 31 травня, у Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна та Президента Держави Еритрея Ісайяса Афеворки. Згідно з офіційними заявами сторін, під час зустрічі було обговорено розвиток економічних відносин між державами, а також планувалося підписання міжурядових угод.

Ключові тези:

• Путін: «Звичайно, ми маємо насамперед приділити увагу розвитку торговельно-економічних зв’язків. Але хотів би зазначити, що тут ми маємо непогані перспективи за дуже багатьма напрямами, про які ми сьогодні поговоримо.

• Путін: «Як Ви знаєте, ми цього року проводимо другий саміт Росія – Африка. Шановний пане Президенте, Ви також запрошені на цей захід. Сподіваюся, у Вас така нагода буде».

• Афеворкі: «Вважаю, що глобальний світопорядок перебуває на межі радикальної трансформації, і це вимагає об’єктивних оцінок та взаємних консультацій з цього питання, яке має найважливіше значення та важливість. Загальні оцінки, до яких ми прийдемо, відіграватимуть ключову роль при формулюванні програм партнерства, які ми намічаємо».

• Афеворкі: «Безумна ідеологія та нестримні дії з домінування, які вживалися останні 30 років для створення однополярного світового порядку, призвели до численних криз та величезних руйнувань, і це є серйозним бар’єром у прогресі людства».

• Афеворкі: «Я сподіваюся, я переконаний, що Російська Федерація відіграє свою роль у цій місії всього людства на шляху до солідарності та співпраці між вільними народами. І в цьому ключі я хочу побажати Вам усіляких успіхів на цьому шляху».

Підсумки/прогнози:

Росія прагне посилити свою присутність на Африканському континенті, особливо в регіоні Африканського Рогу та червоного моря. Свого часу Еритрея як частина Ефіопії входила у сферу впливу СРСР, після самовизначення та здобуття незалежності Еритрея зберігала політичні та торговельні відносини з Росією. Зокрема, Росія постачала Еритреї зброю під час конфлікту з Джибуті влітку 2008 року. Останнім часом відносини між Росією та Еритреєю розвиваються. Еритрея залишається найбіднішою країною Африки, причому з досить великою кількістю конфліктних точок у відносинах із сусідами. Президент Афеворкі, який перебуває при владі з 1993 року (з моменту здобуття державою незалежності) перетворив країну на практично зариту державу, із серйозними обмеженнями для засобів масової інформації та з 10 тисячами ув’язнених опонентів режиму. Зрозуміло, що така політика штовхає Афеворкі до розвитку відносин із країнами типу Росії та Китаю, де ставлення до тоталітарних режимів є більш ніж лояльним. Саме тому можна говорити, що візит Афеворкі – це продовження пошуку підтримки для Еритреї в країнах, що вступили в конфлікт із західними демократіями, а також це продовження розширення зовнішніх інтересів Росії та Китаю на африканський континент.

3. Візит Сергія Лаврова до Африканських держав

У понеділок, 29 травня, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров розпочав робочий візит на Африканський континент, під час якого він відвідав Кенію, Бурунді, Мозамбік, а також ПАР, де відбувся саміт глав зовнішньополітичних відомств держав-членів БРІКС.

Хронологія подій:

• 29 травня Лавров відвідав столицю Кенії, Нейробі, де провів зустрічі з президентом Республіки Вільямом Руто, головою Національних зборів Мосесом Ветангулою та міністром закордонних справ Кенії Альфредом Муту.

• Зазначається, що під час візиту Лаврів та кенійські керівники предметно розглянули практичні кроки з метою розширення сфер та збільшення обсягів спільної ділової кооперації, включаючи взаємну торгівлю, показники якої за підсумками 2022 року наблизилися до $400 млн. У цьому контексті наголошено на пріоритетності завершення підготовки до підпису. угоди про створення Міжурядової Російсько-Кенійської комісії з економічного співробітництва, що дозволить надати системний підхід до спільної роботи на цьому напрямі. Відзначено потенціал у галузях геологорозвідки та видобутку корисних копалин, енергетики, телекомунікацій та кібербезпеки, сільськогосподарського виробництва та туризму.

• 30 травня Сергій Лавров, вперше в історії дипломатичних відносин двох держав, відвідав столицю Бурунді, Бужумбур, де провів зустріч із президентом Еварістом Ндайішімійє та міністром закордонних справ та співпраці з метою розвитку Бурунді Альбером Шінгіро.

• Під час зустрічей і бесід, що відбулися, було обговорено комплекс питань подальшого зміцнення традиційно дружніх російсько-бурундійських відносин. При цьому було підтверджено постійний настрій Москви та Бужумбури на поглиблення політичного діалогу, нарощування взаємодії у міжнародних справах. Визнано важливим і надалі тісно координувати принципові позиції двох країн ООН та інших багатосторонніх майданчиках. Констатовано взаємну націленість на активізацію спільної роботи зі збільшення обсягів торгівлі, просування інвестиційної кооперації, і навіть розширення гуманітарних контактів, включаючи підготовку у Росії бурундійських професійних кадрів.

• 31 травня Лавров прибув до столиці Мазамбіку, Мапуту, де також провів робочі зустрічі з президентом Мозамбіку Філіпе Ньюсі, міністром громадських робіт, житла та водних ресурсів До Карлушем Мешкітою та співголовою Російсько-Мозамбікської міжурядової комісії з економічної та науково-технічної. Міністра закордонних справ та співробітництва Мозамбіку Френсісом Гонсалвешем.

• Зазначається, що за підсумками візиту була виражена взаємна зацікавленість у більш щільній зовнішньополітичній координації, розширенні торговельно-економічної та інвестиційної кооперації, активізації міжпарламентських та гуманітарних зв’язків, контактів міжпартійної лінії. Констатовано плідну взаємодію в освітній сфері, включаючи підготовку у російських вишах кваліфікованих кадрів для Мозамбіку.

• 1-2 червня Сергій Лавров відвідав Південноафриканську Республіку, де проходив саміт міністрів закордонних справ держав-членів БРІКС. Під час саміту Лавров провів зустрічі з колегами з Індії, Саудівської Аравії, ПАР, ОАЕ та Ірану.

Ключові тези з виступу Сергія Лаврова на саміті БРІКС:

• «Світ швидко змінюється прямо на наших очах. Держави Азії, Африки та Латинської Америки зміцнюють свої економічні позиції, демонструють прагнення та готовність відстоювати суверенні національні інтереси та відігравати рівноправну роль у глобальних процесах. Прискорюється становлення справедливішого поліцентричного світопорядку. Йде в минуле однополярний уклад, «заточений» на створення привілеїв для однієї вузької групи країн шляхом нав’язування решти деяких правил і стандартів, які диктуються егоїстичними інтересами і не враховують корінні основні принципи міжнародного права».

• «Ще поширені прояви гегемонізму і однобічності, яких страждає Глобальний Південь і Схід. Захід шляхом санкцій та фінансового шантажу наполегливо намагається впливати на вибір економічної моделі та торгових партнерів суверенними державами, обмежуючи їхні можливості».

• «На тлі дій Заходу наші країни разом з усіма державами глобальної більшості повинні активно шукати універсальні спільні відповіді на виклики сучасності. Серед них виокремлю спроби підриву основ колективної, рівної та неподільної безпеки, регіональні конфлікти, міжнародний тероризм, транснаціональну злочинність, включаючи кримінальне використання сучасних технологій. У цьому контексті вітаємо проведення у рамках СМЗС окремої сесії у форматі «Друзів БРІКС» із запрошенням держав-однодумців».

Підсумки/прогнози:

Цей візит слід розглядати як продовження серії візитів глави російського зовнішньополітичного відомства до країн Африки. Росія і Китай формують особливе поле впливу – так званий Глобальний Південь, який сьогодні перебуває в чіткій опозиції до США та політики, яку вони проводять.

Кенія і Бурунді – це швидше держави, які «вагаються», які з деяких питань солідаризувалися зі США, але при цьому критично зацікавлені в економічних відносинах з Китаєм і Росією. Наприклад, Кенія – одна з чотирьох африканських держав (поряд з Ліберією, Марокко та Тунісом), яка брала участь у засіданнях Контактної групи з оборони України. Однак після зміни влади в Кенії наприкінці 2022 року та приходу на пост президента Вільяма Руто, менш орієнтованого на Вашингтон, ситуація у зовнішній політиці держави змінилася. Саме ці моменти стали визначальними під час візиту. Від африканських держав вимагатиметься позиція, близька до російсько-китайської – у тому числі й по Україні.

Безумовно, наразі спроби посилення позицій Китаю та Росії на африканському континенті викликають відверті глузування у низки західних лідерів (зокрема, подібна ситуація спостерігається і серед українських політиків). При цьому варто враховувати, що Африка є серйозною ресурсною базою, контроль над якою вже найближчим часом матиме визначальні позиції. У цьому випадку можна констатувати, що Франція, Британія та США (держави, які раніше мали серйозний вплив на країни Африки), програють боротьбу за континент.

4. Заява Дмитра Медведєва на адресу Великобританії

У середу, 31 травня, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медєвєв опублікував у своєму акаунті в Twitter пост, в якому заявив, що будь-яка посадова особа Великобританії може розглядатися як законна військова ціль Росії. Так Медведєв прокоментував слова глави МЗС Великобританії Джеймса Клеверлі, який раніше заявив, що Україна в рамках самооборони має право застосовувати силу за межами своїх кордонів, щоб підірвати спроможність Росії завдавати ударів по Україні. Сам Клеверлі зробив цю заяву після атаки дронів на Москву.

Свою заяву про «законні цілі» заступник голови Ради безпеки мотивував тим, що Великобританія може бути кваліфікована як держава, яка перебуває у стані війни з РФ, у рамках «загальновизнаного міжнародного права, що регулює ведення сучасної війни»:

«Сьогодні Великобританія виступає союзником України, надаючи їй військову допомогу у вигляді обладнання та спеціалістів, тобто де-факто веде проти Росії неоголошену війну. У такому разі будь-яка її посадова особа (як військова, так і громадянська, що сприяє війні) може розглядатися як законна військова мета».

Підсумки/прогнози:

Дмитро Медведєв продовжує працювати на те, щоб у свідомості громадян Росії посісти місце, вакантне після смерті Володимира Жириновського. Останні публікації Медведєва відрізняються крайньою нетерпимістю до ворогів та опонентів Росії, вимогами демонстрації сили та силових дій. Очевидно, що небезпека для Великобританії через пости Медведєва залишається практично нульовою (як і коефіцієнт корисної дії цих публікацій), але вони чітко показують: сьогодні у свідомості російського істеблішменту Лондон виглядає більшим злом, ніж Вашингтон, і найближчим часом саме Лондон стане об’єктом критики та нападок з боку Росії.

Варто враховувати, що наявність зовнішнього ворога для російського суспільства є визначальною у багатьох напрямках. Зміщення цього образу зі США на Велику Британію демонструє серйозні зміни на геополітичній арені, які вже зараз є визначальними для багатьох процесів. Посилення непублічних дипломатичних контактів між Москвою та Вашингтоном демонструє готовність сторін до поступового потепління у відносинах, яке, вочевидь, націлене на глобальну деескалацію. У той же час ізоляція Росії на Заході триватиме за рахунок принципової позиції Лондону.

5. Бойові дії на территорії Росії

У четвер, 1 липня, російські військові телеграм-канали почали активно розповсюджувати інформацію про спробу «прориву ЗСУ» в районі селища Шебекіне Білгородської області. Також повідомлялося, що у цьому районі триває танковий бій. У свою чергу Губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков повідомив про те, що вночі Шебекіно знову було під обстрілом, а також спрацювала ППО над Бєлгородом. Пізніше «Російський добровольчий корпус» заявив, що знову «веде бої» на території РФ.

Хронологія подій:

• Вранці оперативний штаб Білгородської області спростував прорив сил ЗСУ до регіону. При цьому повідомив, що «чути звуки бою»: «Ситуація в Шебекінському міському окрузі на даний момент складна, тривають обстріли, чути звуки бою. Працюють Збройні сили Російської Федерації, але жодного прориву ЗСУ немає».

• З’явилися повідомлення про масовий виїзд місцевих жителів із селища Шебекіне.

• У «Російському добровольчому корпусі» заявили, що ведуть бої в передмісті Шебекіно: селах Нова Таволжанка та Титівка, та опублікували кілька відео зіткнень, на яких неможливо впізнати місцевість.

• Прес-секретар Путіна Дмитро Пєскова заявив, що ситуація з обстрілами в Білгородській області «не може вплинути на хід так званої «СВО» РФ в цілому».

• 2 травня стало відомо про масовий обстріл Шебекіно. У мережі з’явилися відео з об’єктами інфраструктури, що горять і зруйновані, в селищі.

• Також з’явилися кадри роботи ППО над Курською областю РФ. Пізніше місцева влада заявила про знищення БПЛА.

• У неділю, 4 травня, учасники «Російського добровольчого корпусу» записали відеозвернення до губернатора Білгородської області із пропозицією зустрітися на території села Нова Таволжанка для обміну полоненими. У відповідь В’ячеслав Гладков запропонував зустрітися на території селища Шебекіне. У результаті жодних подальших комунікацій не відбулося.

Підсумки/прогнози:

Події у Білгородській області поєднують у собі низку факторів, які поступово формують серйозні ризики для Кремля. Незважаючи на те, що значна частина новин про події в населених пунктах Білгородської області є відвертими фейками, самі факти перетину російського кордону та ведення локальних бойових дій на території РФ вкотре вказують на серйозну кризу всередині військового блоку РФ, що призводить до нездатності захистити власні кордони. Даний фактор є бомбою уповільненої дії і матиме свої наслідки через деякий час. Насамперед йдеться про зміни суспільних настроїв, які можуть негативно позначитися й на результатах майбутніх виборів.

Водночас, за допомогою таких організацій, як «Російський добровольчий корпус» та легіон «Свобода Росії», Україна намагається продемонструвати наявність серйозного підпілля в російському суспільстві, яке зі зброєю в руках готове боротися проти політичного режиму. Важливо відзначити, що Росія не має таких інструментів і не може запропонувати лінійну відповідь – умовні добровольчі групи, які складаються з громадян України. У громадській площині це є вагомим показником.

У той же час наявність бойових дій на території Росії викликає серйозні занепокоєння на Заході, який не тільки відмовляється від публічної підтримки подібних дій, а й відкрито виступає проти використання своєї зброї для подібних акцій. Не варто виключати, що найближчим часом на заході посилиться антивоєнна риторика, що закликає до мирного врегулювання ситуації.

У той же час, подальший розвиток ситуації у Білгородської області може призвести до запровадження воєнного стану на території Росії, у чому, вочевидь, також зацікавлена частина як військової, і політичної влади РФ. Варто зазначити, що останнім часом у Росії було внесено низку законодавчих змін, які посилюють позиції військового керівництва в умовах воєнного стану.

6. Нарада керівників органів безпеки та спеціальних служб держав – учасниць СНД у Мінську

У четвер, 1 червня, у Мінську відбулося 52-е засідання Ради керівників органів безпеки та спеціальних служб держав – учасниць СНД, у якому взяли участь представники спецслужб Росії, Білорусі, Казахстану, Туркменістану, Таджикистану, Киргизстану, Вірменії, Азербайджану, Узбекистану. Примітно, що від Росії на зустріч приїхали секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, директор ФСБ Олександр Бортніков, голова служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін. Незважаючи на низку заяви про критичний стан здоров’я Олександра Лукашенка (особисто брав участь у нараді), під час зустрічі з керівниками спецслужб він виглядав досить бадьоро і зробив низку заяв.

Ключові тези з виступу Олександра Лукашенка:

• «Я не вперше вже зустрічаюся зі спеціалістами, керівниками (і в рамках ОДКБ, і ЄАЕС, і так далі), завжди, звичайно, напередодні будь-якого заходу думаєш про головне. Адже головне полягає в тому, що всі члени СНД дуже серйозно сприймають нашу пораду. І те, що всі керівники органів безпеки прибули до Білорусі, свідчить про те, що ви бачите, що відбувається навколо наших кордонів, нашої Співдружності, і ви розумієте, що може бути».

• «Я абсолютно згоден з Президентом Путіним, коли він говорить про те, що не ми розпочали цю війну. Вона розпочалася навіть не у 2014 році. Вона розпочалася задовго до 2014 року. Ми бачили все, що тут відбувалося: той “коричневий” переворот, який стався, і до чого Україну підводять. Бачили, хто був у авангарді».

• «Уявіть собі: якби в Мексиці почали знущатися з громадян США, американців? Тієї Мексики давно б уже не існувало».

• «Все до цього йшло. Єдина, мабуть, наша помилка, що ми не вирішили це питання у 2014-2015 роках, коли не було ані армії України, ані готовності… Усі хотіли мирно якось урегулювати. А вони за цей час утворювали боєздатні збройні сили».

• «Нікому ми не потрібні, крім пострадянського простору, який сьогодні існує після розпаду Радянського Союзу. Фактично ми розмовляємо однією мовою, у нас єдина економіка, у нас єдині ринки, виробнича кооперація тощо. Для того, щоб це створити, не вистачить періоду життя ні нашого, ні наших дітей. І навіщо ламати? Навіщо ламати цей спільний ринок?».

• «Військово-політична ситуація навколо нашої Співдружності все більше загострюється, і вона загострюватиметься. І нам треба розуміти, що великі гравці навколо нас – Росії, Білорусі, центральноазіатських держав – потихеньку намагатимуться нас розтягнути. І по-хорошому, і по-поганому. Ми цього, мужики, не маємо допустити. Це моя залізна думка. Я це нутром уже чую, таки не перший рік працюю Президентом. Ми бачимо наростаючу мілітаризацію країн блоку НАТО та безпрецедентну концентрацію військ поблизу нашої з вами спільної території, розпалювання релігійних, збройних конфліктів».

• «Однією з ключових загроз на сьогоднішній день є інформаційно-психологічний вплив, поширення свідомо неправдивої, фейкової інформації. Мета таких дій – підрив авторитету наших держав на міжнародній арені. І не тільки це. Під фейки часом підбиваються і небезпечні, агресивні дії. Візьміть атаки дронів на Російську Федерацію. Що, це у воєнному відношенні щось означає? Практично нічого. А ось під фейки це підставити – начебто і проходить, і в нас, ще десь починають обговорювати. Тому інформаційно-психологічна війна – це основа, а під неї підбивають усі: і економіку, і науково-технічну співпрацю, і інтернет, і навіть озброєні провокації».

• «Розвідінформація, яка надходить у тому числі каналами наших партнерських зв’язків спецслужб, свідчить, що перелічені загрози в найближчому майбутньому тільки наростатимуть, – констатував білоруський лідер. – Якщо хтось із нас думає, що вдасться відсидітися, – даремно. Промовистий тому приклад – недавні події в Казахстані. Там і внутрішній елемент, як завжди. Просто на голому місці не буває. Завжди буває якийсь внутрішній елемент. Є сили, зацікавлені в дестабілізації, поверненню до влади ще чогось. Але потім довкола цього внутрішнього елемента швидко іноземні спецслужби створюють цілу купу цих елементів, які сприяють дестабілізації обстановки наших республіках. Але приклад Казахстану й у тому, що ми тоді всі згуртувалися. І начебто нічого не зробили, але тільки побачили нашу рішучість – відступили».

• «Щодо Білорусі, можу зазначити, що в Польщі, Литві і, на жаль, в Україні ведеться навчання членів незаконних збройних формувань, робляться спроби створення сплячих екстремістських осередків безпосередньо в країні. Нещодавні факти свідчать про це.

Підсумки/прогнози:

Раніше Ascolta неодноразово заявляла про спроби реалізації ідеї створення єдиного розвідувального співтовариства на території держав-членів СНД (за прикладом західної «Five Eyes»). Подібні наради є лише додатковим підтвердженням посиленої роботи над реалізацією такого проекту.

Більше того, важливо зазначити, що в даний час члени СНД зіткнулися з низкою викликів, які потребують більш тісної співпраці та спільного реагування. Йдеться не лише про фактор України, а й про можливі події в Білорусі, ескалацію ситуації на Кавказі, а також наявність безлічі зовнішніх загроз в державах Центральної Азії.

Найближчим часом варто очікувати на низку публічних заяв про спроби проведення державних переворотів, посилення боротьби з опозиційними силами, а також запровадження нових законодавчих норм, які посилюють повноваження спецслужб.

7. Підписання Путіним закону про посилення режиму воєнного стану

У вівторок, 29 травня, Володимир Путін підписав закон про посилення деяких норм, що діють за воєнного стану. Зокрема, він передбачає такі нововведення:

На територіях, де запроваджено воєнний стан, військовослужбовців наділять додатковими повноваженнями. Вони можуть заарештовувати людей на 30 діб, якщо ті відмовляться виконувати вимоги військових.

Влада може примусово переселити мешканців з території, де введено воєнний стан, до районів, де таке положення не встановлено.

Авторами проекту закону стали голови комітетів Держдуми та Ради Федерації із законодавства Павло Крашенинников та Андрій Клішас, а також низка інших парламентаріїв.

Підсумки/прогнози:

Нова редакція закону «про військовий стан у РФ» набирає чинності з 9 червня 2023 року. Не виключено, що у цей час може бути здійснена спроба розширення воєнного стану на прикордонні з Україною області РФ (нині режим військового стану діє по всій території тимчасово окупованих областей України).

Важливо зазначити, що такі зміни можуть мати серйозний вплив на майбутні вибори (як єдиний день голосування, так і президентські вибори 2024 року). По суті, міністерство оборони та ФСБ Росії отримують можливість впливати на виборні процеси на всіх рівнях влади, у межах території поширення юрисдикції якої запроваджено військовий стан.

Якщо воєнний стан найближчим часомґ6 або згодом, буде введено по всій території Росії, про що неодноразово заявляли джерела Ascolta, силові структури РФ отримають повний контроль над проведенням виборчих кампаній. Такий підхід фактично повністю нівелює будь-яку опозиційну діяльність, а також скорочує можливості зовнішнього впливу. Цілком імовірно, що ефективність нових змін до закону «про воєнний стан» може бути протестована восени і якщо продемонструє позитивний результат, то воєнний стан вводитиметься ближче до президентських виборів.

8. Заяви Ентоні Блінкена про відносини з Росією

У п’ятницю, 2 червня, під час свого візиту до Гельсінкі, Державний секретар США Ентоні Блінкен виступив із програмною промовою щодо ситуації з безпекою в Європі. Зокрема, Блінкен зробив низку заяв про відносини США та Росії.

Ключові тези:

• Блінкен назвав агресивну війну Росії проти України “повним стратегічним провалом”, заявивши, що Москва зруйнувала свій авторитет на довгі роки.

• «Багато хто був переконаний, що армія Росії – друга у світі. І багато хто цьому вірив. Тепер ми бачимо, що вона є другою… в Україні».

• Блінкен також відхилив заклики до припинення вогню, доки Росія контролює захоплені нею території на сході України: «Це легітимізує захоплення території Росією. Це винагородить агресора і покарає жертву».

• «США не є ворогом Росії, а Вашингтон не має на меті знищити цю країну».

• «У нас немає мети повалити уряд РФ, ми ніколи не мали такої мети. Росіяни мають самі вирішувати, яким буде їхнє майбутнє».

• «Безпечна та процвітаюча Росія відповідає інтересам Америки».

Підсумки/прогнози:

По суті, своєю заявою Блінкен демонструє нову стратегію США у відносинах із Росією. Говорячи про відсутність цілей розвалити чи знищити Росію, він робить черговий посил російським олігархам, що Вашингтон розглядає Росію та Путіна як окремі фактори і позбавившись останнього, представники російського великого бізнесу можуть зберегти свої активи та взяти участь у формуванні нової Росії, яку Блінкен описує як «безпечну та процвітаючу».

Цей посил був дуже критично сприйнятий у Кремлі, що вилилося у низку публічних заяв. При цьому він став зрозумілим для тієї частини олігархів, які мають серйозну залежність від своїх активів на Заході.

В даному випадку варто очікувати посилення внутрішньої боротьби, яка все більше оголює основні конфліктні точки, а також демонструє фрагментацію протиборчих таборів. Загалом можна зробити висновок, що США поступово змінюють стратегію і розраховують на тривалу боротьбу проти Росії та її чинного політичного керівництва.