Росія за тиждень (15.05-21.05)

1. ЗАЯВА ЄВГЕННЯ ПРИГОЖИНА ПРО ПОВНЕ ЗАХОПЛЕННЯ БАХМУТУ

У суботу, 20 травня, у низці telegram-каналів, пов’язаних із куратором ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, було опубліковано інформацію про повне захоплення Бахмуту, бої за який тривали 224 дні. Вже по обіду відповідну інформацію підтвердив і сам Пригожин, опублікувавши відеозвернення на тлі знищених будівель міста. Примітно, що у зверненні Пригожин не стільки говорив про захоплення міста, скільки критикував військове керівництво РФ. Також він вкотре заявив про плани ПВК «Вагнер» передати позиції ЗС РФ, після чого піти з Бахмуту.

Ключові тези:

• «Сьогодні опівдні, о 12 годині, повністю було взято Бахмут».

• «Бахмутська м’ясорубка почалася 8 жовтня 2022 року для того, щоб дати можливість пошарпаній російській армії отямитися. 224 дні хлопці штурмували це місто. Тут були лише ПВК «Вагнер». Тут не було, як розповідав Конашенков, ВДВ та ще когось, хто міг би нам допомагати».

• «ПВК «Вагнер», генерали, колишні правоохоронці, ФСБ і колишні в’язні рецидивісти діяли тут як одна злагоджена команда, як одна армія».

• «Дякую генералу Суровікіну та генералу Мізинцеву, які дали нам можливість провести цю важку операцію. І дякую Володимиру Володимировичу Путіну, що дав нам цю можливість та високу честь захищати свою батьківщину».

• «Ми боролися не лише з ЗСУ у Бахмуті. Ми боролися з російською бюрократією, яка вставляла нам ціпки в колеса. Особливо це стосується навколовоєнних чиновників. Їхні імена частково відомі, це Шойгу та Герасимов, які перетворили війну на власну розвагу, які вирішили, що їхні капризи на війні виконуватимуться. Але через їхні примхи загинуло вп’ятеро більше хлопців, ніж мало загинути».

• «У нас підготовлені списки тих, хто нам допомагав і тих, хто нам активно протидіяв, фактично підтримуючи супротивника у цій справі».

• «Сьогодні ми взяли Бахмут. З 25 числа ми виводитимемо свої підрозділи на відпочинок та перепідготовку. Ми провоювали 427 днів. Ми повністю взяли все місто, від дому до дому для того, щоб ніхто педантично не міг дорікнути нам, що хоч якусь ділянку не взято. До 25 травня ми повністю його оглянемо, створимо необхідні рубежі оборони та передамо військовим, а самі вийдемо до польових таборів».

• «[Звертаючись до Зеленського] Володимире Олександровичу, без сарказму, ваші хлопці билися відважно, билися добре. Якщо ви будете на цьому шляху, то ви можете стати другою армією у світі, безумовно, після найсильнішої армії у світі – ПВК «Вагнер». Сьогодні, коли побачите Байдена, поцілуйте його в маківку і передайте йому привіт. І потисніть руку Сирському та Залужному, якщо він здоровий».

Підсумки/прогнози:

Пригожин, як раніше зазначала Ascolta, продовжує діяти дедалі більше у ролі політика, ніж військового. Кожна його заява – це скоріше політичний маніфест та створення плацдарму для нової політичної сили. Або для свого позиціонування в ролі політика, який є квінтесенцією «партії війни». Цікаво, що Пригожин і далі намагається протиставляти «хороших» генералів (Суровікін, Мізинцев, що приєднався до «Вагнера») «поганим» (Шойгу, Герасимов). У цьому плані Пригожин грає на наявності протиборчих груп всередині ЗС РФ.

Важливий момент: Пригожин грає у «військове благородство» та визнає доблесть своїх ворогів. Це абсолютно не характерно для війн нового типу, але було поширеним явищем до ХХ століття. Таким чином Пригожин намагається демонструвати «старорежимність» та відродження військових традицій.

Примітно, що саме захоплення Бахмуту, яке не підтверджується українською стороною, було приурочене до саміту G7, що також відобразилося у зверненні Пригожина. Вочевидь, цей хід був розрахований на демонстрацію сил російської армії і на спробу заявити Заходу, що запланований контрнаступ може зіткнутися з серйозним опором.

2. ЦЕРЕМОНІЯ ПІДПИСАННЯ МІЖУРЯДНОЇ УГОДИ МІЖ РОСІЄЮ ТА ІРАНОМ ПРО СПІВПРАЦЮ ЗІ СТВОРЕННЯ ЗАЛІЗНИЦІ РЕШТ – АСТАРА

У середу, 17 травня, президенти Росії та Ірану, у форматі відеоконференції взяли участь у церемонії підписання Угоди між урядами двох держав про співробітництво з фінансування проектування, будівництва та постачання товарів та послуг для створення залізниці Решт – Астара на території Ірану для розвитку перевезень по міжнародному транспортному коридору «Північ – Південь». Також лідери двох держав звернулися до учасників церемонії.

Ключові тези:

• Раїсі: «Я повинен висловити свою радість у зв’язку з тим, що все-таки угоду про створення залізниці Решт-Астару було досягнуто між Іраном та Росією».

• Раїсі: «Насправді я думаю, що цей коридор працюватиме на користь усіх регіональних країн і держав. Цей коридор і всі країни, які підключені до цього проекту – і на західній частині, і на східній частині цього коридору – насправді це є символом дружби багатопланового характеру між нашими країнами. Цей проект надасть великий імпульс розвитку всебічного співробітництва».

• Раїсі: «Я вважаю своїм історичним обов’язком перед нашим народом і в рамках сусідського співробітництва задіяти потенціал, який існує в нашому регіоні, ту інфраструктуру, яка має бути між нашими країнами, щоб ми мали можливість проводити наші багатопланові проекти».

• Раїсі: «В Ісламській Республіці Іран є великий потенціал, незважаючи на те, що колективний Захід хоче обходити іранську територію з питань транзиту».

• Раїсі: «Я хотів би ще раз підкреслити, що цей проект має три гілки. Російська Федерація, Казахстан, Туркменістан та Іран – це східна гілка. Я маю сказати, що спільними зусиллями цей маршрут вже діє, в пілотному режимі був задіяний кілька разів. Центральна гілка через Каспійське море – великий потенціал. Ми повинні посилювати можливості у наших портах, потужність портів. За участю російських компаній це теж діє та працює. Західна гілка поки що відсутня, відсутня частина [залізниці] між Рештом та Астарою. Реалізацією цієї угоди ми зможемо заповнити цю прогалину, щоб у нас були три діючі гілки, через які могли б провозити товари та просувати наші проекти».

• Раїсі: «Є й інший проект між Іраном, Пакистаном та Туреччиною. Ми повинні посилювати залізничну інфраструктуру між Іраном та Іраком. Всі зусилля докладено цим шляхом. Або шлях з порту Чабахар у Перській затоці до Каспійського моря, а потім через територію Російської Федерації і потім європейським маршрутом. Це всі можливі варіанти співпраці з такою великою країною, як Росія. Я думаю, що всі ці проекти будуть у торгових та економічних інтересах наших країн. Я в цьому впевнений».

• Путін: «Ми багато говорили про значущість вибудовування цієї наскрізної транспортної артерії, яка має зв’язати російські порти на Балтиці та північних морях з іранськими портами на узбережжі Перської затоки та Індійського океану».

• Путін: «Між іранськими містами Рештом та Астарою буде прокладено залізничну лінію завдовжки 162 кілометри. Здавалося б, це невелика ділянка, але її введення в дію дозволить налагодити пряме і безперервне, або, по-іншому ще фахівці говорять, безшовне залізничне сполучення по всій довжині маршруту «Північ – Південь».

• Путін: «Наголошую, що унікальна транспортна артерія «Північ – Південь», частиною якої стане залізниця Решт – Астара, допоможе суттєво диверсифікувати глобальні транспортні потоки. Перевезення по новому коридору матимуть значні конкурентні переваги. Зокрема, доставка вантажів із Санкт-Петербурга, скажімо, до Мумбаї займе близько 10 діб. Для порівняння скажу, що час у дорозі традиційними торговими маршрутами становить до 30–45 діб».

• Путін: «Реалізація проекту «Решт – Астара» – це лише початок (я тут абсолютно погоджуюся з Президентом Ірану) роботи з планомірного нарощування пропускної спроможності залізничних маршрутів транспортного коридору «Північ – Південь»».

• Путін: «Взаємодія в контексті створення цього коридору, про який ми сьогодні говоримо, ведеться у тісному партнерстві з Азербайджаном. І ми розраховуємо на якнайшвидше завершення підготовки у тристоронньому форматі, за участю азербайджанської сторони, угоди про співпрацю щодо розвитку залізничної інфраструктури та вантажних перевезень за маршрутом «Північ – Південь»».

Підсумки/прогнози:

Розвиток економічних відносин із «глобальним Півднем» для Росії відіграє важливе значення. І не лише для Росії. Сьогодні Китай, Росія, Індія, Іран та країни Центральної Азії створюють єдину комунікаційну та логістичну мережу, що дозволяє перевозити вантажі в рамках євразійського простору, намагаючись мінімізувати ризики великого розколу. Також створення цієї мережі має послабити наслідки західних санкцій – як Росії, так інших країн. Враховуючи підписані угоди між Китаєм та країнами Центральної Азії, проект Решт-Астара може стати додатковою гілкою вантажопотоку в умовах, коли фактично заблоковано північну гілку Великого Шовкового Шляху.

По суті Росія намагається всіляко посилити свої позиції у партнерстві з Китаєм. Розвиток транспортних шляхів на своїй території, а також на території сусідніх держав, безумовно, буде важливим елементом подальшої взаємодії та розподілу ресурсів у всьому регіоні.

Примітно, що у своєму виступі Путін згадав торговий шлях із Санкт-Петербургу до Мумбаї, чим дав зрозуміти, що спроба монополізувати державами-членами НАТО Балтійське море обов’язково зіткнеться з інтересами Китаю та Індії. Таким чином Росія намагається убезпечити цей напрямок.

3. НАРАДА ПУТІНА З ЧЛЕНАМИ УРЯДУ

У середу, 17 травня, Володимир Путін у форматі відеоконференції провів нараду з членами уряду РФ. Офіційно, головною темою наради було питання підвищення доступності товарів та послуг у нових суб’єктах Федерації [тимчасово окупованих територіях України]. При цьому особливу увагу президент приділив ситуації з лісовими пожежами, паводками, а також низці інших питань.

Ключові тези:

• Міністр у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха Олександр Куренков виступив з доповіддю про ситуацію з лісовими пожежами та повенями:

• «На сьогоднішній день пожежонебезпечний сезон розпочався практично у всіх суб’єктах Російської Федерації. З 25 квітня найскладніша ситуація складається на території Уральського федерального округу. У Свердловській, Курганській, Тюменській областях внаслідок поширення вогню у 25 населених пунктах пошкоджено понад шість тисяч будівель, у тому числі 802 житлові будинки».

• «Хочу зазначити, що в порівнянні з попереднім роком кількість вогнищ пожеж у даному регіоні збільшилася у півтора рази, а площа, пройдена вогнем, – у 16 разів».

• Також з цього питання виступили з доповідями губернатор Курганської області Вадим Шумков, губернатор Свердловської області Володимир Куйвашев та губернатор Тюменської області Олександр Моор.

• Заступник голови уряду Вікторія Абраменко виступила з доповіддю про реформу галузі поводження з відходами.

• «Утилізувати – це означає дати відходам друге життя, отримати корисні фракції, залучити до обороту в рамках економіки замкнутого циклу».

• «Наша мета – до 2030 року знизити обсяг поховання відповідних відходів удвічі».

• «Минулого року розрахункова плата громадян за поводження з ТКО склала близько 175 мільярдів рублів, а розмір зарахованого до бюджету екологічного збору, що надійшов від бізнесу, не перевищує 4 мільярдів рублів».

• «Перше. Ми перенесли обов’язок утилізації з виробників товарів на виробників упаковки. Таким чином, ми звільнимо виробників продуктів харчування та інших товарів від необхідності займатися утилізацією або платити екосбір за пакувальні матеріали».

• «Друге. Обов’язок утилізувати весь випуск упаковки встановлюється прямою нормою закону з 01 січня 2027 року, щоб виробники могли підготуватися».

• «Третя зміна стосується нагляду за утилізацією та вдосконаленням системи адміністрування».

• «І четверте. Запроваджується стимулювання використання перероблюваних та екологічних матеріалів рахунок диференціації ставок екологічного збору».

• Міністр Російської Федерації з розвитку Далекого Сходу та Арктики Олексій Чекунков виступив із доповіддю про хід реалізації проекту розвитку Північного морського шляху до 2035 року.

• «Вантажопотік по ШМД виріс з чотирьох мільйонів тонн у 2014 році до 34 мільйонів тонн у 2022-му, вп’ятеро перевищивши рекорд радянського часу. Севморшлях уже став ключовим транспортним коридором для експорту на світові ринки нафти, зрідженого газу, мінеральних добрив, металів та іншої продукції з високою доданою вартістю».

• «Провідні арктичні компанії – «Новатек», «Схід Ойл», «Газпромнефть», «Норнікель», «Баїмська», «Північна зірка» – підписалися під цільовими обсягами вантажів. Відповідно до угод тільки ці компанії повинні поставити на ШМД не менше 30 мільйонів тонн поточного року, 2024-го – не менше 71 мільйона тонн, 2030 року – понад 190 мільйонів тонн».

• «План розвитку ШМД дозволить створити всю необхідну інфраструктуру, щоб вивезти ці вантажі, фактично формує нову економіку Арктики. Перше – формування вантажної бази. Друге – створення наземної транспортної інфраструктури. Третє – розвиток флоту. Четверте – забезпечення безпеки судноплавства за ШМД. І п’ятий пункт плану – це централізація управління та розвитку судноплавства по ШМД».

• «Обсяг інвестицій у план до 2035 року становитиме 1,8 трильйона рублів. З них 620 мільярдів – це кошти федерального бюджету, 407 мільярдів – позабюджетні джерела та 764 мільярди – додаткова потреба, яку відповідальні виконавці мають своєчасно опрацьовувати у межах бюджетного процесу».

• Генеральний директор «Росатом» Олексій Ліхачов також виступив із доповіддю з питань Арктики:

• «Незважаючи на санкції, у тому числі обмеження, пов’язані з постачанням обладнання, жоден із великих проектів в Арктиці не зупинив реалізацію своїх планів. Спільно з «НОВАТЕКом», «Норнікелем», «Роснефтью» та іншими компаніями продовжуємо реалізацію масштабних проектів, важливих як економіки Росії, так і мають ключовий вплив на глобальні ринки».

• «Минулого року ми завершили будівництво об’єкта федеральної власності – терміналу «Ранковий», який буде необхідний подальшого розвитку проекту «Арктик СПГ-2»».

• «Динамічний розвиток Північного морського шляху гостро ставить питання арктичного суднобудування. На даний момент в експлуатації знаходяться 30 відповідних суден і ще 33 судна будуються. Триває будівництво чотирьох плавучих атомних електростанцій. І я хочу зазначити, що інтерес до «плавучків» і в Росії, і у світі постійно зростає».

• «До Севморшляху виявляють інтерес не тільки російські компанії, а й країни БРІКС, Близького Сходу. У цьому зв’язку опрацьовуємо участь партнерів із дружніх країн не лише у транзиті СМП, а й у розвитку інфраструктури».

• Заступник голови уряду – Міністр промисловості та торгівлі Денис Мантуров виступив із доповіддю про ситуацію у промислових галузях Росії:

• «Щодо металургії, то ми практично виходимо на показники минулого року, тобто завантаження та індикатори зростання практично 100 відсотків».

• «Щодо електроніки, то зростання вже понад 10 відсотків».

• «Що стосується нафтопереробки, загалом ми розраховуємо щодо обробної промисловості цього року вийти на показник, вже можна говорити, плюс два відсотки. Тобто дуже акуратно, але можемо говорити вже приблизно плюс два відсотки загалом із обробки».

• Міністр науки та вищої освіти Валерій Фальков виступив із доповіддю про ситуацію в освітній сфері:

• «Для прийому цього року встановлено 626 278 бюджетних місць. Можливість вступити до вишу на бюджетній основі має абсолютну більшість випускників 11-х класів».

• «У поточному році найбільша кількість бюджетних місць була виділена на сферу освіти – інженерну справу, технології та технічні науки – 246 204 місця».

• «Серед напрямків з найбільшим приростом у нас – інформатика та обчислювальна техніка, інформаційна безпека, машинобудування».

Підсумки/прогнози:

Російське керівництво всіляко дає зрозуміти, що економіка Росії, не дивлячись на війну та санкції, працює у штатному режимі. На засіданнях уряду розглядаються стратегічні проекти (все, що з Північним морським шляхом, справді має першорядне значення для Росії). У більшості росіян після подібних новин складається враження, що «у нас все добре». Війна з Україною – це десь там, локально, а загалом усе стабільно. Більше того, ближче до президентських виборів спостерігається дедалі помітніше дистанціювання Путіна від війни.

У той же час посилюється його робота на внутрішньому напрямку. Як писала раніше Ascolta, за останні тижні Путін максимально збільшив кількість зустрічей із керівниками регіонів Росії і, водночас, скоротив до мінімуму участь у зовнішньополітичних процесах та питаннях, пов’язаних із бойовими діями в Україні.

Варто припустити, що у західному інформаційному просторі спеціально створюється образ Путіна, який дедалі більше закривається у високих кабінетах і не в змозі демонструвати колишню активність в управлінні державою.

4. ПРОДОВЖЕННЯ ЧОРНОМОРСЬКОЇ ЗЕРНОВОЇ УГОДИ

У середу, 17 травня, стало відомо про чергове продовження Чорноморської зернової угоди, більш відомої як «зернова угода». Попередні терміни угоди діяли до 18 травня, а її продовження залишалося під загрозою через низку умов, виставлених російською стороною. Примітно, що чергове продовження узгоджено всіма сторонами без урахування російських вимог. При цьому, певні зміни в роботі зернового коридору та пов’язаних з ним процесів, все ж таки з’явилися.

Хронологія подій:

• У вівторок, 16 травня, видання Bloomberg з посиланням на турецьких чиновників заявило, що «зернова угода» буде продовжена без урахування російських умов.

• У середу, 17 травня, президент Туркіє Ердоган офіційно заявив, що «зернова угода» продовжується ще на два місяці. Також він зазначив, що Росія не перешкоджатиме виходу турецьких суден із портів Миколаїв та Ольвія.

• Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков підтвердив продовження «зернової оборудки»: «Світ продовжить отримувати українську продукцію завдяки зусиллям наших партнерів щодо угоди Туреччини та ООН».

• Постпред РФ в ООН Василь Небезня пояснив продовження «зернової угоди»: «Росія все ще не втратила надію, що проблеми, які ми порушуємо, будуть вирішені і чим раніше, тим краще».

• У четвер, 18 травня, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що на переговорах щодо продовження «зернової угоди» було досягнуто «відносного результату» щодо виконання російських вимог (РФ вимагала зняти санкції, які блокують експорт російського продовольства та добрив). Він також прокоментував питання підключення Россільгоспбанку до SWIFT, заявивши, що дані процеси «еквівалентні розблокуванню».

• Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що найближчі два місяці, на які було продовжено зернову угоду, будуть вирішальними щодо її подальшої долі. Також російське МЗС озвучило 5 основних вимог, що визначають подальшу долю угоди:

1. Перепідключення «Россільгоспбанку» до SWIFT;

2. Постачання запчастин до сільгосптехніки;

3. Розблокування транспортної логістики та страхування;

4. Реанімування аміакопроводу «Тольяті-Одеса»;

5. «Розморозка» активів вітчизняних підприємств.

• У неділю, 21 травня, українська сторона заявила, що порт «Південний» (на Одещині) зупинено через те, що за три дні, 19-21 травня, Росія не пропустила в нього жодне судно в рамках зернової угоди: «Фактично Росія не допускає його до участі у “Зерновій ініціативі”, що є черговим грубим порушенням підписаної угоди. Таким чином Росія знайшла новий шлях, як зменшити ефективність “Зернової угоди” і, відповідно, зменшити експорт».

Підсумки/прогнози:

Як і прогнозувала Ascolta, «Зернова угода» продовжена. Для Росії вона є елементом великої гри, оскільки не лише дозволяє контролювати вантажопотік зерна з України, а й шантажувати Європу, впливати на ситуацію в Туреччині, виступати консолідуючим чинником для низки держав Африки та Азії, пробивати послаблення санкцій.

Від подібних проектів так просто не відмовляються – «зернова угода» на сьогоднішній день залишається чи не єдиною економічною ниткою та каналом зв’язку із Заходом, що дозволяють Росії частково коригувати проблеми, що виникли внаслідок введених санкцій.

Примітно, що інформацію про продовження «зернової угоди» було озвучено саме Реджепом Ердоганом, що, вочевидь, може вказувати на досягнення певних домовленостей напередодні другого туру президентських виборів. Раніше Ascolta також писала про те, що для Ердогана ця угода є важливим фінансовим інструментом.

Також найближчим часом варто очікувати певних поступів у питаннях реалізації російських умов. Досвід попереднього продовження «зернової угоди» продемонстрував, що Москва намагається досягати своїх цілей без особливого афішування. Так, незважаючи на заяву української сторони та низки західних держав, попереднє продовження «угоди» дійсно було підписано лише на 60 днів, а не на 120. У даному випадку важливо зазначити, що 21 травня в ЄС заявили, що не збираються перепідключати російські банки, у тому числі Россільгоспбанк, до системи SWIFT до врегулювання конфлікту на території України. При цьому джерела Ascolta зазначають, що найближчим часом може бути запущений аміакопровід Тольяті-Одеса.

5. ВІЗИТ СЕРГІЯ ШОЙГУ У ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИЙ МАРІУПОЛЬ

У четвер, 18 травня, напередодні річниці окупації Маріуполя, яка відзначається в Росії 20 травня, з’явилася інформація про візит до міста міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Ця новина супроводжувалася відеозвітом, у якому були представлені кадри з гелікоптерів та наради Шойгу з військовими, що проходила у бункері. При цьому жодних офіційних підтверджень продемонстровано не було. Більше того, цей «візит» піддався активній критиці з боку куратора ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина та підконтрольних йому телеграм-каналів.

Хронологія подій:

• У четвер, 18 травня, стало відомо про проведення термінових навчань російських військовослужбовців у тимчасово окупованому Маріуполі.

• У мережі з’явився аудіозапис з нібито російськими військовими, які розповіли про те, що до приїзду Шойгу до Маріуполя було випущено 40 снарядів з артилерійської установки Д-30.

• Євген Пригожин, який раніше запрошував Шойгу до Бахмуту, заявив, що до них міністр оборони так і не доїхав: «Ні, у мене немає такої інформації. Нікого з Міністерства оборони на Бахмуті ми не бачили, і, в принципі, Бахмут до туристичних маршрутів не входить».

• У п’ятницю, 19 травня, українські військові завдали удару по військових об’єктах у Маріуполі в районі «Невський», який у березні відвідував Путін.

Підсумки/прогнози:

Росія продовжує демонструвати, що вона не має наміру йти з окупованих територій, а кожен візит високопосадовців до Маріуполя, Мелітополя чи Донецька стає міні-подією для російського інформпромтранству. До того ж, Сергій Шойгу, якого критикують за непослідовність і навіть боягузливість, хотів частково переключити увагу з Бахмуту, де політичні дивіденди отримав його ворог та опонент Євген Пригожин. Тобто візит Шойгу до Маріуполя мав частково перебити той інформаційний ефект, який міг би нашкодити йому особисто (Пригожин постійно звинувачує Шойгу у саботажі постачання снарядів).

Сам візит був присвячений першим роковинам окупації Маріуполя російськими військами. За рік це місто так і залишилося найбільшим досягненням ЗС РФ у війні проти України. Незважаючи на це, російська пропаганда намагається продемонструвати окупацію міста як величезну перемогу. Звідси і спроба швидкого відновлення інфраструктурних об’єктів у місті.

В даному випадку, в черговий раз можна простежити поляризацію російських ЗМІ, де на офіційних федеральних каналах транслюються новини на підтримку Шойгу та військового керівництва РФ, а в телеграм-каналах, близьких до Пригожина, всіляко популяризуються заяви куратора ПВК «Вагнер» та висвітлюються відповідні «досягнення». Примітно, що українські та західні ЗМІ дедалі частіше починають ретранслювати позицію медіа-групи Пригожина, що насправді спотворює реальну ситуацію.

6. ІНТЕРВ’Ю ДЕНИСА МАНТУРОВА РОСІЙСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ АГЕНТСТВУ ТАСС

У вівторок, 16 травня, на сайті інформаційного агентства ТАСС було опубліковано інтерв’ю віце-прем’єр-міністра – міністра промисловості та торгівлі РФ Дениса Мантурова, в якому він розповів про процес відновлення та інтеграції промислових підприємств на тимчасово окупованих територіях України, а також про загальний стан промислового комплексу в Росії. За словами Мантурова, «багаторічний простій підприємств на територіях, які у жовтні минулого року увійшли до складу Росії [були окуповані російськими військами], призвів до зниження основних економічних показників цих регіонів, але до 2026 року процес інтеграції промисловості цих суб’єктів буде завершено».

Ключові тези:

• «Можу сказати, що ми вже сформували картину промисловості нових регіонів [тимчасово окупованих територій України], провели інвентаризацію та вивірили той потенціал, який можна надалі розвивати. Сьогодні ми вже впроваджуємо наші традиційні механізми підтримки галузей. У всіх чотирьох регіонах створено Фонди розвитку промисловості, і всі доступні заходи підтримки, які сьогодні має Мінпромторг, також поширюються на них».

• «Сьогодні там перебуває понад одна тисяча промпідприємств, які забезпечують зайнятість 56 тис. осіб. Виробничу діяльність зараз ведуть вже понад 700 підприємств, у простої поки що перебувають близько 250. Минулого року за нашого сприяння було знову запущено близько 100 заводів хімічної, металургійної, машинобудівної галузей, підприємств легкої промисловості, будівельних та нерудних матеріалів. Цього року плануємо запустити велике луганське хімічне підприємство “Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ”».

• «З нових регіонів [тимчасово окупованих територій України] на підприємства в інших суб’єктах вже поставляються всілякі види чорного та кольорового лиття, комплектуючі для виробництва комбайнів, тракторів, запірна арматура, гірничо-шахтне обладнання, валкова продукція — вже досить великий перелік покращенням логістики він тільки зростатиме».

• «Зараз можна сказати, що промисловості вдається вирішувати всі першочергові завдання, які перед нею ставляться щодо постачання Збройних сил необхідною номенклатурою з озброєння, техніки та засобів ураження. І це дозволяє нам далі за низкою напрямків працювати на випередження».

• «Зараз особливу увагу приділяємо постачанню та ремонту танків та легкоброньованої техніки. Нам загалом вдалося вийти на рівень, який забезпечує ритмічні постачання цієї продукції. Просто як приклад, щоб можна було розуміти масштаб: обсяг поставок за перший квартал 2023 року можна порівняти із загальним обсягом, поставленим за весь 2022 рік».

• «Завдяки активній роботі з донастроювання діючих та формуванню нових механізмів системи заходів підтримки до кінця 2022 року вдалося стабілізувати обсяг промвиробництва на рівні 99,4% порівняно з показником попереднього року, в обробній промисловості – на рівні 98,7%».

Підсумки/прогнози:

По суті, інтерв’ю Мантурова присвячено одинадцятій річниці перебування на посаді міністра промисловості і торгівлі РФ (він був призначений на цю посаду 21 травня 2012 року). З липня минулого року Мантуров став віце-прем’єром, який займається питаннями, пов’язаними з ВПК. Чин Мантурова в уряді надзвичайно високий – він вважається претендентом номер один на місце Мішустіна у разі відставки глави уряду РФ.

Мантуров – креатура глави «Ростеху» Сергія Чемезова, найближчий друг глави Адміністрації президента Антона Вайно. Має високий кредит довіри з боку президента. У цій ситуації будь-яке велике інтерв’ю Мантурова сприймається як маніфест і як заявка на більше, ніж просто посаду міністра і віце-прем’єра. Очевидно, не просто це інтерв’ю з’явилося за кілька днів до візиту Михайла Мішустіна до Китаю – залежно від того, з чим повернеться Мішустін з Пекіну, ми побачимо – чи пересяде Мантуров у вище крісло.

Якщо ж говорити про тези самого інтерв’ю, то в ньому Мантуров фактично звітував про хід виконання раніше поставлених президентом завдань. Вочевидь, публічна демонстрація проміжних результатів може свідчити про те, що із завданнями, відомство Мантурова, а відповідно й уся російська промисловість справляється.

7. ПІДПИСАННЯ ПУТІНИМ УКАЗУ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ФЕДЕРАЛЬНУ СЛУЖБУ ОХОРОНИ

У середу, 17 травня, Володимир Путін підписав указ про внесення змін до положення про Федеральну службу охорони. Незважаючи на те, що ця подія залишилася практично непоміченою для ЗМІ, подібним указом він частково розширив повноваження ФСО, чим, у тому числі, убезпечив себе від можливих внутрішніх змов та спроб проведення переворотів.

Ключові тези:

• Згідно з новими змінами, Федеральна служба охорони тепер розповідає у межах своїх повноважень питаннями безпеки держави. Раніше такого формулювання у визначенні поняття Служби не було. ФСТ займалася лише питаннями державної охорони.

• Скориговано та посилено як повноваження самої ФСТ, так і Директора цієї служби у питаннях інформаційної безпеки.

• Відтепер Директор ФСТ Росії визначає відповідно до законодавства РФ умови поєднання військовослужбовцями органів державної охорони військової служби з іншою оплачуваною діяльністю.

Підсумки/прогнози:

Новий указ Путіна варто розглядати як «указ про посилення ролі Дмитра Кочнева». Директор ФСО, згідно з указом, стає рівновеликою фігурою – поряд із директором ФСБ, головою СЗР та іншими впливовими особами. Сам указ виник після недавньої атаки безпілотників на Кремль. Таким чином, Кочнев дає зрозуміти, що якщо в нього та його служби буде розширено повноваження, то інцидент із безпілотниками більше не повториться. Схоже, у Путіна новий фаворит, який дедалі більше набиратиме політичної ваги найближчим часом.

8. ПЕРЕДАЧА ІКОНИ «СВЯТА ТРІЙЦЯ» РОСІЙСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ (РПЦ)

У понеділок, 15 травня, Володимир Путін підписав указ про передачу ікони «Трійця» Андрія Рубльова Російській православній церкві (РПЦ). Наступного дня, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив, що передача вже відбулася і заявив, що це рішення було ухвалене через святість цієї ікони для росіян. Згідно з указом президента, протягом року ікона буде виставлена для загальнонародного поклоніння у кафедральному соборному храмі Христа Спасителя у Москві. Після цього він повернеться на своє історичне місце у Троїцькому соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври. У той же час, предстоятель РПЦ патріарх Кирило заявив, що ця подія є історичною і, що церква могла лише мріяти, щоб ікону повернули з музею.

Підсумки/прогнози:

Крім певного містичного моменту (Путін вірить у різного роду символічні жести та знаки, пов’язані з Церквою, а також намагається уподібнитися Сталіну, який у переломний момент Другої Світової війни пішов на широкі контакти з Російською Православною Церквою; оточення Путіна вірить, що саме завдяки цьому Сталін виграв війну з Німеччиною), існує проблема особистих відносин Путіна та патріарха Кирила.

Відносини між ними завжди були далеко не безхмарними – ще з 90-х років між директором ФСБ Путіним та митрополитом Калінінградським Кирилом існували конфлікти з питань безакцизного ввезення алкоголю та тютюну (раніше це була виняткова прерогатива ФСБ, але аналогічне право за Єльцина отримала Церква).

Путін був противником обрання Кирила патріархом. У 2012 році патріарх був серед тих, хто підштовхував Дмитра Медведєва на другий президентський термін. Повернення «Трійці» Церкви – це жест Путіна, який не лише посилює позиції РПЦ у суспільстві, не лише привносить містичний момент, а й, вочевидь, посилає сигнал про повне примирення з Кирилом.