Росія за тиждень (17.04-23.04)

У період з 17 по 23 квітня для Росії найбільш актуальними були такі теми:

1. Зустріч Володимира Путіна з міністром оборони РФ Сергієм Шойгу

У понеділок, 17 квітня, відбулася зустріч Володимира Путіна з міністром оборони РФ Сергієм Шойгу. Головною темою зустрічі стала доповідь Шойгу щодо проведення навчань  Тихоокеанського флоту. Зокрема, міністр оборони РФ зазначив, що 18 квітня розпочнеться завершальний етап навчань. При цьому під час зустрічі було порушено й українське питання.

Ключові тези:

• Шойгу: «Відповідно до Вашого рішення з 14 квітня проводиться раптова перевірка Тихоокеанського флоту. До неї залучено понад 25 тисяч військовослужбовців, 167 бойових кораблів та суден забезпечення, у тому числі 12 підводних човнів, 89 літаків та гелікоптерів».

• Шойгу: «Черговими протичовновими силами проведено пошук підводних човнів на підходах до затоки Петра Великого та Авачинської затоки. Морська авіація Тихоокеанського флоту розосереджена на оперативних летовищах. Літаки командування дальньої авіації перебазовані на передові аеродроми».

• Шойгу: «З 18 квітня розпочнемо завершальний етап перевірки, під час якого корабельні ударні угруповання спільно з береговими ракетними дивізіонами відпрацюють завдання завдання ракетних ударів з виконанням електронних пусків».

• Путін: «…на сьогоднішній день у нас є ясні пріоритети застосування Збройних Сил, і насамперед це стосується українського спрямування та всього, що пов’язане із захистом наших людей на Донбасі, на інших нових територіях».

• Путін: «Але завдання розвитку флоту, у тому числі на Тихоокеанському театрі, ніхто не скасовував, не знімав, і тому я Вас прошу цю роботу, безумовно, продовжити, звернути увагу також і на розвиток та підготовку подібних заходів та на інших флотах» .

• Путін: «І крім усього іншого, звичайно, сили флоту в окремих його компонентах, безумовно, можуть використовуватись і в конфліктах на будь-яких напрямках. Тому прошу Вас також мати це на увазі».

Підсумки/прогнози:

Тихоокеанський напрям став пріоритетним для Росії з низки причин. По-перше, це стратегічне поле протистояння зі Сполученими Штатами Америки, які намагаються перетворити Тихий океан на зону власного військово-політичного та економічного впливу (через структури типу QUAD або AUKUS, налагодження особливих відносин із Південною Кореєю, Японією, Тайванем та Філіппінами).

По-друге, це ще одна точка дотику інтересів (і в даному випадку – збігу інтересів) Росії та Китаю. Швидше за все, активізація дій у Тихому океані – це наслідок візиту Сі Цзіньпіна до Москви: Китай зацікавлений у посиленні своїх позицій у Тихому океані, а це можливо лише за підтримки партнерських відносин із Росією. Очевидно, на Тихоокеанський флот частково буде покладено обов’язки щодо захисту сухопутних територій на Далекому Сході, оскільки низка армійських з’єднань перекинута з Далекого Сходу на український напрямок.

Не варто також скидати з рахунків і той факт, що Тихоокеанський флот з його ядерними ракетами – це постійна загроза безпеці США, елемент російської гри на американському напрямку (з підштовхуванням до визначеності щодо відновлення дії Договору про стратегічні наступальні озброєння). Таким чином, можна прогнозувати, що найближчим часом Тихоокеанському флоту в засобах масової інформації в Росії приділятиметься велика увага – як і в цілому програмам розвитку Далекого Сходу.

2. Відвідування Путіним штабу угруповання військ «Дніпро» та штабу національної гвардії «Схід»

У вівторок, 18 квітня, на сайті президента РФ з’явилася інформація про відвідання Путіним штабу угруповання військ «Дніпро», розташованого на тимчасово окупованих територіях Херсонської області, а також штабу національної гвардії «Схід», розташованого на території самопроголошеної «ЛНР». У ході візиту до військових штабів президент провів зустрічі з командувачем повітрянодесантними військами генерал-полковником Михайлом Теплинським, командувачем угрупуванням військ «Дніпро» генерал-полковником Олегом Макаревичем, генерал-полковником Олександром Лапіним, а також іншими воєначальниками. Також Путін привітав військовослужбовців зі святом Великодня та передав їм копії ікон.

Підсумки/прогнози:

Поїздка Путіна «на фронт» покликана не лише підняти бойовий дух та показати, що президент особисто цікавиться станом справ на фронті. Насправді останнім російським володарем, який не боявся їздити безпосередньо на лінію фронту, був Микола ІІ – всі наступні глави Росії не ризикували життям. Путін – не виняток. У медіаплані він спробував нівелювати тему «Зеленський їздить на фронт, а Путін боїться». За рік до президентських виборів – теж непоганий медіа-привід показати безстрашність та добру фізичну форму.

Але важливе інше: Путін їздив не так на фронт, як інспектувати представників «влади» окупованих територій – Луганської та Херсонської областей. Саме ці області отримують величезні дотації з державного бюджету РФ, і приїзд Путіна – це сигнал чиновникам: крадіжка у великих масштабах буде припинятися, сам «цар» спостерігає за процесом. Зустріч із генералами – це постановочна дія, покликана показати, що Путін особисто керує так званою «СВО».

За своєю суттю поїздка Путіна – це продовження його турне окупованими територіями (кілька тижнів тому він відвідав Крим та Маріуполь).

Впадає в око, що насправді візит мав місце не в понеділок, як було оголошено, а кількома днями раніше – ціла низка деталей видала те, що Путін був на окупованих територіях як мінімум у п’ятницю, 14 квітня.

Очевидно, це не останній візит Путіна до цих регіонів. Цілком можливо, слідом за поїздкою, у найближчі тижні, очікується й нові кадрові рішення щодо окупованих областей.

3. Нарада Володимира Путіна із членами Уряду РФ

У середу, 19 квітня, Володимир Путіна у режимі відеоконференції провів нараду із членами Уряду. Основною темою обговорення стала програма підвищення надійності електромережевого комплексу країни. Головними доповідачами виступили міністр енергетики РФ Микола Шульгінов, губернатор новгородської області Микита Андрєєв, і навіть директор ПАТ «Россети» Андрій Рюмин.

При цьому під час відкритої частини наради було заслухано доповіді й інших членів уряду. Зокрема, заступника голови Уряду Марата Хуснулліна, міністра у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Олександра Куренкова, губернатора Камчатського краю Володимира Солодова, заступника голови Уряду Тетяни Голікової, заступника голови Уряду Олександра Новака та міністра сільського господарства Дмитра Патрушева.

Підсумки/прогнози:

Велика нарада Путіна з Урядом РФ переслідувала відразу кілька основних цілей. По-перше, 23 березня у Державній думі відбувся щорічний звіт Уряду РФ (про нього Ascolta писала тут). Рівно через місяць – 23 квітня – Михайло Мішустін затвердив список доручень за підсумками щорічного звіту Кабміну в Думі. Зокрема, міністерству фінансів, міністерству праці, міністерству юстиції та міністерству економічного розвитку доручено підготувати пропозиції про внесення законодавчих змін, що передбачають наділення органів місцевого самоврядування правом на розробку та реалізацію заходів соціальної підтримки та допомоги сім’ям військовослужбовців, які беруть участь у [так званій] «СВО».

Для підвищення доступності соціальних об’єктів у сільській місцевості міністерству транспорту спільно із зацікавленими федеральними та регіональними органами влади доручено до 1 вересня проаналізувати маршрути громадського транспорту на селі та подати пропозиції щодо їх розвитку.

Міністерство освіти і науки, міністерство фінансів та міністерство промисловості та торгівлі до 1 червня мають підготувати пропозиції щодо реалізації заходів щодо підвищення привабливості вузівських освітніх програм з інженерно-технічних спеціальностей, а також щодо збільшення контрольних цифр прийому на бюджетне навчання за такими програмами.

Міністерству охорони здоров’я, міністерству освіти і науки, а також міністерству освіти спільно із зацікавленими федеральними та регіональними органами влади доручено підготувати пропозиції щодо збільшення бюджетних місць за найбільш затребуваними медичними спеціальностями у коледжах та вузах, у тому числі на підставі договорів про цільове навчання.

У даному випадку нарада президента з Урядом, що відбулася напередодні офіційного затвердження Мішутіним переліку доручень, є фактором додаткового узгодження внутрішньополітичного порядку денного на найвищому рівні, а також демонструє високу залученість Путіна до внутрішньополітичних питань.

По-друге, варто відзначити активізацію підготовки до президентських виборів, яка є додатковим фактором високої залученості Путіна у внутрішньополітичні питання. Питання, що обговорювалися на відкритій частині наради, стосуються низки стратегічних напрямів, які зачіпають інтереси значної частини населення Росії. Зокрема, Марат Хуснуллін озвучив плани щодо реалізації низки інфраструктурних об’єктів, у тому числі і на тимчасово окупованих територіях України. За його словами, нова програма уряду розрахована на ремонт та створення понад 1000 інфраструктурних об’єктів.

У свою чергу Олександр Куренков надав звіт щодо ситуації з лісовими пожежами та паводками, а також іншими надзвичайними подіями на території Росії. Примітно, що основна частина його доповіді акцентувалась саме на далекосхідному регіоні, про який також говорив губернатор Камчатського краю Володимир Солодов. У зв’язку з недавнім виверженням вулкана Шивелуч викид попелу склав до 20 кілометрів у висоту, що не тільки завдало серйозних збитків довколишнім населеним пунктам, а й матиме серйозний вплив на глобальну екологічну ситуацію (екологи прогнозує короткостроковий ефект, який може призвести до глобального похолодання на кілька років). Загалом, наголошується на активізації екологічної проблематики, яка гостро стоїть і на Донбасі, вимагаючи негайного втручання з обох сторін.

Водночас Олександр Новак звітував про успішну реалізацію програми з газифікації в країні. За словами профільного міністра, до 2024 року вона має покрити понад 74% усіх домогосподарств Росії. Станом на 1 січня 2023 року цей показник зафіксований на позначці в 73%. Це питання є одним із найважливіших для віддалених регіонів, на які Путін, мабуть, планує робити одну з головних ставок щодо мобілізації електорату, висуваючи їх на противагу більш ліберальним і опозиційно налаштованим центральним регіонам.

Доволі показовою була доповідь Дмитра Патрушева щодо ситуації в аграрній сфері. Наголошуючи на рекордних показниках урожайності, Патрушев відзначив і позитивну динаміку на тимчасово окупованих територіях України. За його словами, на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей засіяно 1,3 мільйона гектарів, з яких 95 відсотків перебувають у гарному та задовільному стані. Більше того, Патрушев зазначає, що на цих територіях ситуація навіть краща, ніж у багатьох інших регіонах Росії. Таким чином, можна говорити про спробу Росії створити образ дбайливого управління на окупованих територіях, у зв’язку з яким відбувається постійне зростання основних економічних та соціальних показників.

Загалом нарада Путіна з Урядом стала черговою спробою продемонструвати максимальний спокій на тлі зовнішніх викликів та загроз. Подібний підхід допомагає контролювати ситуацію в короткостроковій перспективі, повністю контролюючи суспільні настрої напередодні виборів. При цьому можна прогнозувати значне погіршення ситуації вже в перспективі найближчих 3-5 років, коли економіка Росії досягне своєї межі міцності і почне відчувати реальні наслідки від введених санкцій та скорочення (або перерозподілу) ринків збуту.

4. Прийняття поправок щодо позбавлення набутого громадянства Росії за заклики до екстремізму та за «дискредитацію російських Збройних сил»

У вівторок, 18 квітня, Державна Дума РФ у другому і третьому читаннях проголосувала за ухвалення поправки до проекту закону «Про громадянство РФ», згідно з якою набуте громадянство можуть позбавити за публічний заклик до екстремізму, зазіхання на життя державного діяча та за організацію збройного заколоту з метою насильницької зміни конституційного ладу Росії.

Ключові тези:

• У проекті закону передбачається позбавлення громадянства за терористичні злочини, тяжкі злочини проти держави, а також за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, підробку документів або за добровільним бажанням громадянина.

• Поправка доповнює цей перелік статтями «Публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності», «Збройний заколот», «Зазіхання життя державного чи громадського діяча».

Підсумки/прогнози:

Примітно, що ці поправки стосуються лише громадян з набутим громадянством, тобто орієнтовані, насамперед, на представників великого бізнесу, які отримали російське громадянство вже під час розширення свого бізнесу на території Росії, а також на жителів тимчасово окупованих територій, які масово отримують російські паспорти протягом останніх 9 років.

Таким чином, можна говорити про спробу повністю усунути ризики підвищення опозиційних настроїв на тимчасово-окупованих територіях (оскільки будь-яка людина фактично може втратити російське громадянство і буде змушена проходити фільтраційну систему для повернення в Україну), а також продемонструвати іноземним представникам великого бізнесу в Росії, що заклики до зміни державної стратегії прямо впливають можливість подальшого ведення бізнесу у Росії.

У той же час, під цю поправку потрапляють і всі громадяни Росії, що народилися до розвалу Радянського Союзу – тобто основна частина представників політичних та бізнесових кіл РФ, оскільки їх громадянство також вважається набутим. Таким чином, можна говорити про серйозне розширення дії цієї поправки, яка на рівні з базою іноземних агентів значно ускладнює будь-яку опозиційну діяльність на території Росії.

Більше того, більшість російських «опозиціонерів», які критикують дії російської влади та російської армії, можуть бути позбавлені громадянства, що повністю нівелює їхні шанси на участь у будь-яких виборах. Насамперед йдеться про Ходорковського, Каспарова та інших представників «опозиційних» рухів, які намагаються «критикувати» Путіна та його дії в Україні.

5. Зустріч голови Державної Думи РФ В’ячеслава Володіна з головою Росгвардії Віктором Золотовим

У середу, 19 квітня, відбулася зустріч голови Державної Думи РФ В’ячеслава Володіна з главою Росгвардії Віктором Золотовим, під час якої сторони обговорили питання законодавчого забезпечення діяльності Росгвардії — насамперед у зв’язку із виконанням завдань у зоні так званої «СВО». У свою чергу Володін підкреслив, що «солдати та офіцери, а також їхні сім’ї мають бути забезпечені всім необхідним. У цьому єдині всі фракції Державної Думи». Також він вручив нагороди Державної Думи військовослужбовцям Росгвардії.

Підсумки/прогнози:

Останнім часом у російських навколополітичних колах активно обговорюється інформація про запуск фундаментальних реформ управління військовими підрозділами у системі Збройних сил РФ (умовний перехід від індустріальної, бюрократичної ідеології до постіндустріальної ідеології мережевого управління). Зокрема, йдеться про створення нових приватних військових кампаній (на кшталт ПВК «Вагнера»), кожна з яких матиме особисту зону відповідальності як усередині Росії, так і за її межами (наприклад, зони інтересів в Африці чи на Близькому Сході). Така інформація підтверджується і джерелами Ascolta.

У цій ситуації важливо відзначити посилення позицій глави Росгвардії Віктора Золотова, який останнім часом все більш активно займається формуванням нової військової структури у самопроголошених «ЛДНР». Варто зазначити, що це відбувається незважаючи на те, що проти Золотова протягом останнього року вели активну підкилимну боротьбу Рамзан Кадиров (який мріяв очолити Росгвардію) та Євген Пригожин. До кінця року Золотову вдалося порозумітися і з Кадировим, і з Пригожиним – явно не без посередництва з боку Путіна. Наразі протиріччя між ними практично вичерпані.

Так, ще наприкінці березня 2023 року «заступник начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації» у [самопроголошеній] «ДНР» Олександр Ходаковський заявив, що на базі бригади «Схід» (114-а окрема гвардійська мотострілкова Єнакіївсько-Дунайська бригада [самопроголошеної] «ДНР»), під його керівництвом створюється спецназ Росгвардії в [самопроголошеній] «ДНР»: «Завдання будуть складні, чисельність буде значною – ми оголошуємо набір у підрозділ».

По суті, Ходаковський заявив про те, що виходить зі структури міністерства оборони РФ і під керівництвом глави Росгвардії Віктора Золотова створює умовний гібрид добровольчого підрозділу та спецназу – на кшталт чеченського «Ахмата». У цій ситуації чітко простежується формування умовної групи впливу на найвищому політичному рівні «Золотов-Кадиров-Володін», де головною зв’язуючою ланкою виступає саме Золотов.

Примітно, що власні ПВК на тимчасово окупованих територіях України активно намагаються створювати й інші представники окупаційної влади та великого бізнесу. Так, за інформацією Ascolta, активно розвивається структура підконтрольна російському олігарху Костянтину Малофєєву – ПВК «БАРС», а також ПВК «Конвой», яка фінансується «головою» Криму Сергієм Аксеновим та має міцні зв’язки зі структурами Євгена Пригожина. Більше того, за наявними даними, і Малофєєв, і Аксьонов пропонували Ходаківському союзницьке об’єднання активів, але, вочевидь, пропозиція Золотова виявилася більш успішнішою.

У той же час, помірні відносини Золотова з Пригожиним говорять про те, що обидва проекти (ПВК «Вагнера» та «спецназ «ДНР» Золотова) розвиватимуться не на противагу один одному, а паралельно, посилюючи позиції РФ на Донбасі. У даному випадку, офіційна зустріч Золотова з Володіним була лише спробою легалізувати нову систему на найвищому рівні та продемонструвати створення нового союзу, який явно демонструє ворожість щодо Сергія Шойгу та міністерства оборони РФ.

Очевидно, військова реформа Путіна йде шляхом поділу військових блоків усередині країни з метою запобігання будь-яким спробам повторення змови генерала Рохліна та можливих політичних амбіцій у окремих військових.

6. Відставка губернатора Красноярського краю Олександра Усса

У четвер, 20 квітня, губернатор Красноярського краю Олександр Усс оголосив про свою відставку, а також перехід на іншу посаду на федеральному рівні. Дане рішення він аргументував пропозицією від Володимира Путіна. При цьому, в інформаційному просторі останнім часом активно обговорюється новина про втечу сина Олександра Усса – Артема, який був ув’язнений під домашній арешт в Італії, але зміг незаконно виїхати до Росії.

Підсумки/прогнози:

Відхід з посади губернатора Красноярського краю Олександра Усса, який очолював область протягом шести років, став міні-сенсацією в Росії. Усс вважався ставлеником Сергія Шойгу та Олега Дерипаски, і це робило його практично непотоплюваним. У червні 2022 року Усс спробував заручитися апаратною підтримкою з боку Ігоря Сечіна – він увійшов до ради директорів «Роснефти». Те, що відставка Усса стала настільки раптовою (попри те, що він був аутсайдером у всіх рейтингах довіри губернаторам), а також те, що на його місце призначено фактично представник іншого покоління, Михайла Котюков (він молодший за свого попередника на 18 років), стало міні-сенсацією. Путін справді проводить омолодження кадрів на місцях і, швидше за все, з нинішніх губернаторів формуватиметься структура влади в Москві після президентських виборів 2024 року. Призначення Котюкова – це апаратна перемога групи Ковальчуків – Кирієнко. Деякі експерти вказують, що Котюков, раніше працював заступником міністра фінансів РФ, був головним фінансистом системи освіти країни.

Російські телеграм-канали пишуть: «Для самого Котюкова переведення в Красноярський край – новий кар’єрний ступінь, враховуючи значення регіону. У краї він зіткнеться зі складною системою відносин федеральних та регіональних груп, у якій непросто вижитиме. Найближча і головна проблема Котюкова – витримати атаку у відповідь з боку Шойгу-Деріпаски, які, звичайно, поразку так просто не залишать».

Це призначення слід розглядати як одне з перших в очікуваній низці ротацій і замін у структурах влади на місцях – напередодні старту президентської кампанії.

7. Зміна командування Тихоокеанського флоту

У четвер, 20 квітня, Командувач Тихоокеанським флотом адмірал Сергій Авакянц, менш ніж через тиждень після раптової перевірки боєздатності підрозділів флоту, залишив свою посаду. Водночас, повпред президента у Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв повідомив, що Авакянц перейшов на нову посаду – він очолить штаб, який займатиметься центрами військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання. Вони будуть створені у 12 регіонах, у тому числі у [самопроголошеній] «ДНР».

Варто зазначити, що Сергій Авакянц очолював Тихоокеанський флот із травня 2012 року. Новим командувачем Тихоокеанським флотом призначено адмірала Віктора Ліїна, який раніше командував Балтійським флотом.

Підсумки/прогнози:

Цю заміну слід розглядати у контексті посилення уваги російського керівництва до Тихоокеанського флоту. Адмірал Сергій Авакянц пішов у відставку через вік – 6 квітня йому виповнилося 65 років. До самого Авак’янця ні Путін, ні військове командування питань не мали. Призначення на його місце адмірала Віктора Ліїни теж було прогнозованим – 54-річний Ліїна є одним із найавторитетніших флотоводців у Росії. До того ж він не раз демонстрував здатність виконувати будь-які накази – наприкінці 2018 року він, будучи начальником штабу Чорноморського флоту, віддавав наказ атакувати українські судна, що йшли через керченську протоку в Азовське море. Ліїну вважають «улюбленцем» Путіна. У системі неформальних зв’язків Ліїна тісно пов’язаний із заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації віце-адміралом Володимиром Воробйовим. За прогнозами, Воробйов може бути призначений командувачем Балтійського флоту замість Ліїни. Таким чином, буде збудовано неформальну вісь, що базується на особистих та ділових відносинах: Балтійський флот – Тихоокеанський флот. Найближчим часом адміральський тандем Ліїна-Воробйов може стати однією з основних груп впливу в системі Збройних сил Російської Федерації.