На відміну від свого російського колеги, Джо Байден вирішив відійти від зайвого офіціозу і в черговий раз показав, що атмосфера «мавзолею» для важливих заяв є не обов’язковим атрибутом. Виходячи на сцену перед польською аудиторією, Байден був схожий швидше на американську поп-зірку, ніж на президента США, хоча останнім часом між цими позиціями відмінностей стає дедалі менше.
Крокуючи сценою під динамічну музику зі словами «freedom is you» і вітаючи людей, що зібралися, багато з яких розмахували українськими прапорами, Байден явно намагався продемонструвати, що недавнє Послання Путіна до Федеральних зборів не вплинуло ні на його плани, ні на підготовлену промову. Він приїхав до Варшави з чіткою метою – показати, що США повертаються до Східної Європи та не збираються віддавати її ні Москві, ні Лондону.
Його промова виявилася більш лаконічною ніж у Путіна, але не менш обговорюваною світовими аналітиками та журналістами. При цьому експерти звернули увагу на той факт, що Путін у своєму Посланні жодного разу не згадав Байдена, але Байден у своїй промові згадав Путіна вісім разів!
Стоячи за броньованим екраном, «лідер вільного світу» розпочав своє звернення з історії про його роботу в Комітеті з міжнародних відносин:
- «Я повернувся з Європи та написав рапорт, що Польща буде вільна протягом року. І тоді мій начальник штабу сказав: “Будь ласка, не пишіть цього, тому що ви виглядатимете безглуздо”».
Цим самим Байден хотів сказати, що як розв’язка протистояння між НАТО та Варшавським договором у 1989 році закінчилася дуже швидко та несподівано, така ж сама розв’язка може очікувати і на нинішню ситуацію з протистоянням між НАТО та Росією. США не приховують своїх намірів розгромити Росію не так на полі бою, як у результаті дипломатичних баталій.
Загалом заяви Байдена були досить стриманими і не виправдали очікування багатьох аналітиків, які прогнозують різку відповідь на заяви Путіна та подальшу ескалацію у відносинах між двома державами.
Основні тези зі звернення Байдена:
- «Правда у тому, що Сполучені Штати потребують Польщі та НАТО так само, як НАТО потребує Сполучених Штатів. Ми маємо зберігати безпеку в Європі. Це так важливо і так потрібно».
Ця теза – це камінь у город республіканців, зокрема Дональда Трампа, який свого часу знизив витрати на утримання НАТО, а також наполягав на тому, що країни НАТО мають перестати бути нахлібниками у США. Республіканці давно вже пропонували переформатувати НАТО з оборонного на будь-який інший союз – наприклад, енергетичний. Байден показав, що демократи і він особисто не є прихильниками відмови від колишньої сутності НАТО (тим більше, що біля витоків НАТО стояв президент-демократ Трумен, якого Байден намагається багато в чому, навіть у манері мови та жестах, копіювати).
- «…я б сказав, що НАТО сильніше, ніж будь-коли».
Звичайна формула аутотренінгу, проте доречна у подібному виступі. Байден намагається показати, що НАТО посилює свої позиції – навіть не дивлячись на фронду з боку Туреччини та Угорщини.
- «Війна Росії проти України стала випробуванням для США та країн Європи».
- «Вчора у Києві я з гордістю сказав президенту Зеленському, що наша підтримка України залишається непохитною».
- «Київ стоїть, він сильний, як ніколи, Київ вільний».
Важлива констатація, головний аргумент, який можна пред’явити після року бойових дій: хоч частину України окуповано і ми не можемо поки що її деокупувати, але ж Київ вільний, Київ Путіну взяти не вдалося.
- «Якщо раніше я сказав своєму російському колезі: коли ви домагаєтеся фінляндизації НАТО, то можете отримати НАТОзацію Фінляндії. Тоді я ще не знав, що Швеція також підключиться».
Акценітування уваги на Фінляндії невипадково. Останнім часом концепція прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО одночасно, одним пакетом, змінилася концепцією вступу до НАТО Фінляндії (вона має важливіше стратегічне значення як держава, яка безпосередньо межує з Росією). Швеція має розібратися з проблемами, що виникли у відносинах з Туреччиною. Ця тема звучала, наприклад, на Мюнхенській безпековій конференції.
- «Через рік стало ясно, що світ не дивитиметься крізь пальці на напад Росії. Ми відстоюємо демократію та суверенітет, а також право людей жити без агресії».
- «Ми підтвердили нашу непохитну прихильність до колективної безпеки НАТО, у тому числі гарантуючи, що штаб-квартира командування — наших сил у Європі буде в Польщі, і точка».
Перенесення штаб-квартири командування сил НАТО в Європі з бельгійського Монса до Польщі – серйозний знак: США вирішили висунути командний пункт на передові позиції. Нарощування сил НАТО безпосередньо біля кордонів Росії (особливо поруч із Калінінградом) – це додатковий елемент тиску на Росію та своєрідний спосіб «примусу до миру». Холодна війна розростається. У відповідь Росія проводить перегрупування сил – створюються нові військові округи, збільшується кількість тактичних одиниць на західному напрямку.
- «Путін думав, що зможе використати енергетику як зброю. Але ні. Ми мобілізувалися та знизили свою залежність від російських енергоресурсів».
- «Також ми розпочинаємо нове стратегічне партнерство із планами будівництва атомних електростанцій та зміцнення енергетичної безпеки Польщі для майбутніх поколінь».
Доволі цікаве вживання займенників. «Ми» і «свою» в устах президента США звучать досить дивно з огляду на те, що США ніколи не були залежними від російських енергоносіїв. Тобто Байден показує, що США не відмовляються від статусу господаря Східної Європи та Європи загалом. Він дає зрозуміти, що «ми мобілізувалися та знизили свою залежність від російських енергоресурсів» – це заслуга не європейських політиків, а США та його особисто. Ну і натякає, що тепер США фактично будуть монополістом на ринку енергоносіїв у Європі.
- [Звертаюся до російського народу] «Захід не хоче нападати на Росію, росіяни не є нашими ворогами. Путін може закінчити війну одним словом».
Байден дав зрозуміти, що ні про яку Третю світову не йдеться, він не бажає допустити прямого зіткнення НАТО з Росією. Більше того: він не вважає Росію ворогом – лише Путіна. Це сигнал російським елітам: «Рюсе, здавайся! На вас чекає наша привітність! Вбивайте своїх командирів і переходьте на наш бік!». До речі, ставка на внутрішній переворот, бунт еліт у Росії – один із сценаріїв, які проробляють у США.
- «Диктатор, який прагне відродити свою імперію, ніколи не пересилить любов до свободи, а Україна ніколи не стане жертвою Росії».
- «Україна, як і раніше, незалежна і вільна через рік після вторгнення Путіна. Прапор України гордо майорить, Україна, як і раніше, незалежна і є демократичною державою. Ми робимо все, аби Україна могла захистити себе».
- «Підтримка України “не ослабне”. Путін все ще сумнівається у нашій переконаності. Ми не втомимося».
Байден усіляко намагається подати ситуацію, явно полемізуючи з Путіним та його промовою, що ведеться конфлікт між Росією та Україною, і США просто підтримують Україну. Водночас Росія всіляко виставляє США як бік конфлікту та заявляє, що воюють саме зі Сполученими Штатами на території України та за «визволення України».
- «США та союзники будуть дотримуватися статті 5. Напад на одну країну НАТО буде нападом на всі НАТО. Путін має це знати. Це священно».
Попередження Путіна щодо того, що «червоною лінією» є саме напад на одну із держав НАТО. Останнім часом Путін неодноразово висловлювався про те, що у разі надання Заходом своїх аеродромів та інших об’єктів як допомога для України Росія розглядатиме ці об’єкти як законні цілі і їх знищуватиме. США попереджають про неприпустимість такого кроку і про те, що в такому випадку НАТО сприйматимуть ці кроки як акт агресії і війну з Росією. Здається, саме заради цього пункту й писалася промова. Її можна розшифрувати наступним чином: хочете воювати з Україною – воюйте, але ми надаватимемо допомогу Україні. Це наша сфера інтересів, і ми не збираємося звідси йти. Тим більше що ми не віримо, що ви зможете Україну завоювати. Але на територію, що на захід від України, не смійте заходити. Цього ми не зазнаємо».
- «США цього тижня оголосять про нові санкції проти Росії».
Важливий момент: Байден ні слова не сказав про мирний план Зеленського, який вимагає схвалення з боку НАТО і США.
Враховуючи той факт, що і Путін, і Байден обрали мінімально конфронтаційні моделі виступів, а також те, що Росія дала гарантії безпеки для візиту Байдена до Києва, можна припустити, що найближчим часом буде запропоновано формулу деескалації (на жаль, тимчасової). Найімовірніше, в її основі може лежати нова глобальна угода про стратегічні наступальні озброєння. При цьому питання України розглядатиметься п’ятіркою великих ядерних держав як одне із питань на полях цієї угоди.
