11.2 C
Vienna
Понеділок, 16 Вересня, 2024
type here...
Аналітика

Мюнхенська безпекова конференція 2023

By ascolta
0
253

17 – 19 лютого 2023 року у Мюнхені проходила 59-та щорічна Конференція з безпеки. Цього разу вона прийняла учасників зі 150 країн світу, серед них: канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Емманюель Макрон, член Політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю Ван І, віце-президент США Камала Харріс, держсекретар США Ентоні Блінкен, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та інші.

Основними темами, які обговорювалися під час конференції, стали війна Росії проти України, політичне протистояння США та Китаю. Також у рамках конференції відбулися переговори між лідерами Вірменії та Азербайджану щодо мирного врегулювання конфлікту в Карабаху. На полях конференції також відбулися два заходи, присвячені Україні. Обидва були організовані бізнесменом Віктором Пінчуком.

Виступ Володимира Зеленського

Під час відкриття конференції відбулося включення президента України Володимира Зеленського. Основні тези його виступу:

  • Ця панель має назву «Давид на Дніпрі». Я бачу в цьому справедливу повагу до України та до всього, що роблять наші люди. Але цього року рішучість було виявлено на різних берегах. І не тільки Дніпра. Шпрее і Сена, Темза і Потомак, Вісла та Тибр: Давид зараз – це ми, це вільний світ.
  • Я хочу подякувати за потужну підтримку та зброю. Я вдячний усім, хто дає українському Давиду пращу, завдяки якому російський Голіаф уже похитнувся.
  • У Голіафа немає шансів. Але, на жаль, є потенціал. На жаль, торгуючи зі світом, він намагається купувати собі час для агресії. На жаль, може знищити ще багато життів. Ось чому ми маємо поспішати. Нам потрібна швидкість. Швидкість наших домовленостей. Швидкість постачання для посилення нашої пращі. Швидкість рішень обмеження російського потенціалу. Швидкості немає альтернативи.
  • Поки ми зараз домовляємось, як посилити нашу оборону сучасними танками, Кремль думає, як задушити ще й Молдову. Поки ми ще переконуємо, що Україні потрібна сучасна бойова авіація, Кремль уже переконав іранський режим.
  • Що чекає, наприклад, на Лівію, Малі або Центральноафриканську Республіку, поки Москва має силу? Що чекає на Сирію? Нічого доброго. Як багато інших народів. Отже, і вам не буде спокою. Голіаф має програти. Жодної альтернативи цьому не існує.
  • Чим довше тривала дискусія про розширення Євросоюзу, тим більшу деструкцію вносив Кремль у «сіру зону» між ЄС та Росією. Чим голосніше говорилося, що треба почекати, перш ніж Україні дадуть увійти у «відчинені» двері НАТО, тим агресивнішою ставала російська політика.
  • Як і рік тому, я пропоную діяти негайно. Але, на відміну від минулого року, зараз маю максимально переконливий аргумент – наші досягнення. Чи можемо ми стримувати російські удари? Так! Чи можемо ми захистити міста від російських ракет? Безперечно. Чи можемо ми звільнити нашу землю? Є 1891 доказ цього. Саме стільки міст, селищ та сіл нам вдалося звільнити від російської окупації. Чи можемо ми повернути безпеку в Чорному морі, а отже, і продовольчу безпеку світу? Чорноморська зернова ініціатива та гуманітарна ініціатива Grain from Ukraine переконливі. Чи настав час Україні бути в Європі повноцінним?
  • Українській перемозі немає альтернативи. Україна в Євросоюзі не має альтернативи. Україна в НАТО не має альтернативи.
  • Треба звільнити Україну та Європу. Адже якщо російська зброя стріляє в нас, то її приціли вже наведені на наших сусідів. Чи може Європа бути предметом компромісу?
  • Олафе, Емманюель, всі наші друзі! Я гадаю, ви мене зрозуміли.
  • Ми, об’єднані Давиди, переможемо путіних, розкиданих по всьому світу.

Також Зеленський відповів на питання про те, що буде, якщо Білорусь приєднається до війни: «Це буде великою помилкою для Лукашенка та Білорусії. Це буде історична помилка. Якщо це станеться, ми будемо воювати з Білорусією».

Виступ Андрія Єрмака

У панельній дискусії 18 лютого відбувся виступ глави Офісу президента України Андрія Єрмака. Основні тези виступу:

  • На користь не лише України, а й усього світу вибудувати такий механізм безпеки, який зможе запобігти агресії або ефективно її покарати.
  • Несправедливість завжди базується на безкарності та вигоді. І тому Україна бореться не лише за власне виживання та свободу – вона платить найвищу ціну за те, щоб із вогню війни вийшла нова етика, яка ляже в основу повоєнного світового порядку.
  • Ця нова етика має передбачити три пункти: 1) несправедливість має бути збитковою; несправедливість має бути караною; 3) вигоду має визначати лише справедливість.
  • існуючі механізми показали свою неспроможність забезпечити безпеку в Європі, а всі заходи, які вживалися після початку російського вторгнення, мали виключно реактивний характер. Таким чином, на користь не лише України, а й усього світу вибудувати такий механізм, який здатний запобігати агресії.
  • Ми потребуємо гарантій безпеки вже сьогодні.
  • Для нас очевидним є прагнення стати членами НАТО, оскільки це стане найвищою гарантією нашої безпеки.
  • Україна сьогодні – найкращий іміджмейкер НАТО, оскільки за допомогою країн Альянсу розгромила «другу армію світу» та розвіяла міф про нібито рівність можливостей Росії та НАТО.
  • Ми не просимо нічого зайвого – ми просимо лише те, що дасть нам можливість виграти цю війну та не допустити поширення російської агресії. Це наша спільна мета – перемогти у цій війні. Росія не зупиниться в Україні, якщо Україна її не зупинить.

Виступ Камали Харріс

Виступ віце-президента США Камали Харріс був оцінений учасниками як дуже слабкий та поверховий. Характерно, що під час конференції Вашингтон відмовився пропонувати будь-який план щодо України. Учасники не почули по суті нічого нового. Статус-кво та поточний план (війна на ослаблення) залишається. В іншому США націлені вирішувати проблеми торгівлі та екологічних ризиків.

Основні тези Камали Харріс:

  • Зобов’язання США за статтею п’ятої НАТО неухильне.
  • В інтересах глобальної безпеки необхідно підтримувати світопорядок, що ґрунтується на правилах. Нас турбує, що Пекін зміцнив свої відносини з Росією. Це призводить до заохочення агресії. США підтримуватимуть Україну. І робитимемо це стільки, скільки потрібно.
  • Ми вивчили дані, ми знаємо правові процедури – дії російської армії є злочином проти людства. Це наша офіційна позиція. Я хочу сказати: учасників злочинів буде притягнуто до відповідальності.
  • Російські війська завдають систематичних ударів по цивільному населенню.
  • Київ вистояв. Росія – ослаблена. НАТО сильна як ніколи.
  • Я не маю ілюзій щодо того, що нас чекає попереду. Буде ще більше чорних днів в Україні, щоденна агонія війни продовжуватиметься, наслідки війни відчуватимуться країнами близько та далеко, від Африки до Південно-Східної Азії та Карибів. Але якщо Путін думає, що може почекати нашого відступу, він жорстоко помиляється. Час не на його боці. І я переконана, що Україна впорається, що США та Європа впораються. Американці добре знають значення незалежності. Ми віримо у фундаментальну важливість суверенітету та верховенства права. І ми завжди стоятимемо на боці справедливості.

Виступ Жозепа Бореля

Більш змістовним видавався виступ глави європейської дипломатії Жозепа Борреля.

Основні тези його виступу:

  • НАТО є гарантією територіальної цілісності Європи. Так було, так і так буде. Але це не суперечить можливості та необхідності європейських країн нарощувати власний оборонний потенціал та діяти самостійно, якщо це необхідно.
  • Ми маємо поміняти наші процедурні правила. Це змінить розміри Європи. Коли ти переходиш із 27 членів до 33, для цього потрібні адаптовані правила прийняття рішення. Це буде складна робота, бо ще до війни в Україні були численні проблеми. Україна має трансформувати свої структури, протистояти корупції та розвивати економіку – все це зараз розбомблено. Україна – член ЄС, це просто має бути інституційно оформлено, вони мають провести роботу, ми їм допоможемо та проведемо роботу зі свого боку. Подобається це комусь чи ні.
  • Про можливий вступ України до Євросоюзу: Не чекайте, що це пройде за одну ніч, оскільки потрібно відповідати всім вимогам.
  • Оборона належить до компетенції держав, а не ЄС. Єврокомісія не може змусити країни збільшити оборонні бюджети. Низка країн категорично проти витрачати більше на оборону. Ми можемо їх лише переконувати.
  • Нам потрібно мати на увазі невдоволення Африки через постколоніальні причини. Або у Латинській Америці також є прояви постколоніальних настроїв. Люди пам’ятають, що було раніше, і емоції відіграють важливу роль, тож нам треба показати, що ми захищаємо універсальні цінності.
  • Війна наголосила на вразливості наших партнерів у тому, що стосується соціальних, економічних, екологічних викликів. Вони побоюються, що ми приділяємо увагу лише Україні на шкоду нашим зобов’язанням в інших галузях. Вони нас у цьому звинувачують, але ми повинні їх запевнити, що ці звинувачення несправедливі, і ми активізуватимемо нашу взаємодію та зобов’язання щодо решти світу. Ми повинні довести, що ми, як і раніше, є глобальним суб’єктом і наш потенціал не обмежуються нашим регіоном.
  • Ми забули про класичні війни. Ми займалися експедиційними операціями та технологічними бліцкригами. Зараз нам треба відновити наш потенціал, враховуючи, що в майбутньому війни будуть іншими і вимагатимуть інших сил та засобів. Наша промисловість має відповідати цим вимогам, як і процедури Євросоюзу. Пішло 10 місяців для узгодження 155-мм снарядів – це не відповідає віянням часу та військової ситуації, в якій ми опинилися.
  • Я їжджу світом, особливо на глобальному півдні, і бачу, наскільки сильний російський наратив, який хоче звести війну в Україні до конфлікту між Заходом та Росією, з великою кількістю звинувачень у подвійних стандартах. Ми маємо розвінчати цей наратив і пояснити, що Росія діє як імперська держава. Президент Макрон заявив про нову колоніальну державу. Так, так воно і є, скажімо так. Це імперіалістична позиція могутнього сусіда, який хоче взяти під контроль когось, хто належить до його політичної сфери
  • Учора президент Зеленський та інші українці отримали багато оплесків. Менше оплесків – більше боєприпасів. Ми знаємо, щоб перемогти у маневреній війні необхідні танки. Наразі виник дефіцит боєприпасів, його потрібно усунути швидко, протягом тижнів.

У березні Боррель має намір провести нараду, на якій спробує переконати всі країни Європейського союзу передати Україні всі наявні у них боєприпаси. Нові закупівлі займуть надто багато часу.

Виступ Емманюеля Макрона

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що виступає за перемогу України у нинішній війні, але не хоче, щоб Росія «була розчавлена». В інтерв’ю французьким журналістам у кулуарах конференції Макрон сказав: «Я хочу, щоб Росія зазнала поразки в Україні, і я хочу, щоб Україна могла захистити свою позицію». При цьому він припустив, що внаслідок конфлікту жодна із сторін не зможе отримати переможну перевагу. «Я переконаний, що, зрештою, все не закінчиться військовим шляхом», – сказав президент Франції. Макрон додав, що, на відміну від деяких, не хоче, щоб війна перекинулася на територію самої Росії. Такі люди, як сказав Макрон, «перш за все хочуть розчавити Росію». «Це ніколи не було позицією Франції – і ніколи не буде».

Тези виступу Макрона на конференції:

  • Коли я чую розмови про зміну режиму в Росії, то завжди питаю: який режим ми мінятимемо? Яке керівництво? Тому що останнім десятиліттям було багато спроб зміни режиму і всі вони закінчилися невдачею. Є певний режим, є питання, що його хвилюють. Є питання, як використовувати цю ситуацію і дати можливість запропонувати Росії щось стійке і на довгострокову перспективу. Що це буде – зараз неможливо сказати, бо зараз першочергове завдання – підтримка України, забезпечувати її можливість чинити опір.
  • Якщо Європа хоче мати можливість захистити себе, вона також має озброїтися.
  • Рік тому я розмовляв із Путіним і майже повірив йому, що стосується ПВК «Вагнер», що вони йому не належать. А зараз вони офіційно увійшли до російської армії, і це прямий інструмент РФ для скоєння злочинів та сіяння хаосу.
  • Зараз не час для діалогу з Росією.

Цікаво, що і сам Макрон, і багато хто в Європі правда вважають: позиція президента Франції – перемога України без розгрому Росії – є компромісною. Ще цікавіше, що це єдина позиція, яку можна вважати континентально-європейською. В інших країнах ЄС її або немає зовсім і вони віддають перевагу руху в загальному потоці з більшим або меншим ентузіазмом (до речі, до таких належить Німеччина), або вона є перебільшеним варіантом американського підходу про необоротну стратегічну поразку Росії. Представники останньої групи звинувачують Макрона у угоді з Путіним.

Виступ Ріші Сунака

Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак був досить категоричним. Основні тези виступу Сунака:

  • Британський прем’єр заявив, що Лондон першим поставить Києву «озброєння далекого радіусу дії».
  • Звертаючись до європейських країн, Сунак закликав не вважати проблемою виснаження їхніх арсеналів, тому що, на його думку, вони призначалися для того, щоби боротися з РФ.
  • Наразі саме час подвоїти військову підтримку Україні.
  • Путін робить ставку на те, що ми втратимо самовладання.
  • Великобританія має довести, що Путін помиляється.
  • У березні зернова угода має бути продовжена.
  • Конфлікт в Україні досяг поворотного моменту. Україна має отримати військову допомогу для контрнаступу. Час має вирішальне значення. Конфлікт можна скінчити на умовах України. Альтернатива цьому буде гіршою. Навіщо нам військові запаси, якщо вони не допомагають нищити російські танки? Вони для цього були створені.
  • Угоди та домовленості доби Холодної війни виявилися неспроможними, вони підвели Україну. Нам потрібна нова правова основа, щоб зберегти мир. Адже Росія, починаючи з Грузії та закінчуючи Молдовою, робила порушення основних положень міжнародного права.
  • Цього місяця ми постачаємо в Україну стільки військової техніки, скільки за весь 2022 рік. Ми маємо посилювати безпеку України.
  • Росія має заплатити за відновлення України.
  • Нам потрібна військова стратегія щодо України. Путін вважає, що Захід втомився від допомоги Україні, але це не так. Ми будемо постачати далекобійні боєприпаси та систему ППО.

Загалом агентство Reuters констатувало, що «Прем’єр Великобританії Сунак і віце-президент США Харріс зійшлися на думці, що війна РФ проти України є «глобальною війною».

У кулуарах Мюнхенської конференції експерти говорили, що Лондон при Сунаку ледь не кардинально змінив позицію щодо військової допомоги Україні. Тепер вона формулюється так: словесний ряд британської політики має зберігати радикальний настрій, а практичні кроки мають зменшити динаміку. Так фактично Лондон відмовив Києву у передачі винищувачів, нових засобів ППО та танків. Британія відтепер повністю координуватиме свою військову допомогу зі США та ЄС. Сам Сунак дотримується позиції, що необхідно Британії вирішити питання зняття ризиків щодо Брекзиту та поступово шукати шляхи повернення до Європи. Крім того, Сунак готовий співпрацювати з Макроном та Шольцем щодо вироблення спільних позицій.

Виступ Йєнса Столтенберга

Доволі знаковим виявився спіч генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Його основні тези:

  • Починаючи з 2018 року НАТО займалося підготовкою української армії, тому Україна зуміла вистояти (російські ЗМІ та офіційні особи з МЗС РФ вже трактували слова Столтенберга, що НАТО системно готувало Україну до війни з Росією).
  • Наша позиція не змінилася – Україна має стати членом НАТО. Наразі завдання зберегти суверенітет України. Ми не можемо дозволити Росії відламувати шматки європейської території.
  • Найважливіший урок війни в Україні в тому, що Північна Америка та Європа мають виявляти єдність. Нам потрібен НАТО більше, ніж будь-коли. Без НАТО безпека в Європі неможлива. Не час виходити за межі альянсу, час розширювати і зміцнювати його.
  • Кремль прагне створити іншу Європу, де Росія контролюватиме своїх сусідів. Ми також знаємо, що Пекін дуже уважно спостерігає за цим, щоб дізнатися, яку ціну платить Росія і яку винагороду вона отримає за свою агресію. Те, що сьогодні відбувається в Європі, може статися в Азії.
  • Дехто переймається тим, що наша підтримка України може призвести до ескалації. Дозвольте сказати вам: немає варіантів без ризиків, але найбільший ризик – це ризик того, що Путін переможе. Якщо Путін здобуде перемогу в Україні, то його сигнал іншим авторитарним лідерам буде в тому, що вони можуть використати силу для того, щоб досягти свого.

Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв відреагував на слова Столтенберга: «Ну, як же вони обійшлися там у НАТО. Столтенберг заявив, що ризик перемоги Росії набагато вищий, ніж ризик ескалації конфлікту в Україні. Перекладаю на зрозумілу російську: ризик початку третьої світової війни значно менше ризику перемоги нашої країни. Виродки. Ненавидять та бояться».

При цьому Йєнс Столтенберг заявив, що НАТО відмовило Україні в касетних боєприпасах. «НАТО не рекомендувало і не постачало ці види зброї. Ми постачаємо артилерію та інші види озброєнь, але не касетні бомби», – сказав Столтенберг. Справа в тому, що представник української делегації, міністр інфраструктури Олександр Кубраков публічно зажадав від НАТО та учасників конференції надати Україні фосфорну зброю та касетні бомби. Тим більше, що ці види озброєнь заборонені міжнародними конвенціями.

«Україна потребує всього. Цю вимогу (про касетні бомби та фосфорні боєприпаси) я вважаю помилкою… Тільки тому, що вони чогось вимагають, не означає, що це потрібно реалізувати», – прокоментував вимоги України голова комітету Бундестагу з європейських справ Антон Хофрайтер.

Виступ Ентоні Блінкена

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час конференції зробив низку заяв:

  • США встановили факти скоєння Росією злочину проти людяності.
  • Промова Байдена у Варшаві буде значнішою за виступ Путіна в Москві.
  • Путін помилково вважає, що НАТО хоче здійснити агресію щодо Росії; ніколи такого не буде. Путін, треба віддати йому належне, сприяв зміцненню НАТО, починаючи з 2014 року.
  • У нас немає жодних сумнівів у перемозі та успіху України.
  • Усі зв’язки Росії зі світом обірвані. Можливо, настане момент, коли Путін усвідомить, що він перебуває на невірному шляху.

Виступ Урсули фон дер Ляйєн

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що ЄС терміново розглядає питання, щоб дозволити країнам ЄС об’єднатися для закупівлі зброї для відправки в Україну, як вони це робили під час закупівлі вакцин від Covid під час пандемії. «Настав час дійсно прискорити виробництво», – сказала президент Урсула фон дер Ляйєн.

Також вона заявила, що ЄС та США почали розробляти санкції проти Росії ще у грудні 2021 року.

У кулуарах конференції пані фон дер Ляйєн зустрілася з братами Кличками та польським прем’єром Моравецким.

Виступи російської опозиції

Сенсаційним був виступ у Мюнхені представників російської опозиції (щоправда, на додаткових заходах на полях конференції).

Гаррі Каспаров назвав перемогу України у війні необхідною умовою будь-яких позитивних змін у російському суспільстві. На його думку, російському народу слід зрозуміти, що Росія програє. Запорукою такого розуміння він назвав повернення Україні анексованого Криму. «Крим – це основа путінської міфології», – сказав Каспаров і закликав західні країни всіляко сприяти українській перемозі.

На думку Михайла Ходорковського, Заходу не слід боятися ескалації бойових дій. Навпаки, він вважає, що деескалація та перемир’я на умовах Кремля були б неприйнятними. «Це означає, що злодіїв вдалося б піти з награбованим», – висловився Ходорковський. Запорукою успішного демократичного майбутнього Росії він вважає послаблення президентської влади та принцип поділу та балансу влади.

«Змінити Росію сьогодні в рамках чинного законодавства неможливо, оскільки це диктатура. Будь-яка зміна буде революцією, оскільки вона виходитиме за рамки чинного законодавства. Однак громадянська війна – це інша справа, її треба уникати», – заявив Ходорковський.

Жанна Нємцова звернула увагу на те, що багато хто в Росії не знає подробиць про війну в Україні і не цікавиться ними. Вона вважала за важливе просвічувати росіян, вдаючись не тільки до раціональних, а й до емоційних аргументів. Ірина Щербакова підтримала її. Вона підкреслила, що Заходу не варто побоюватися хаосу у разі краху чинної російської влади. На її думку такі страхи підігріває сам Кремль, і їх необхідно подолати.

Інші виступи на теми війни Росії проти України

Прем’єр-міністр Естонії Кайя Каллас, яку вважають одним із найімовірніших претендентів на пост генерального секретаря НАТО після того, як Єнс Столтенберг у жовтні 2023 року залишить свою посаду: «Єдина гарантія безпеки для України – це членство в НАТО. Ми зараз у НАТО і тому ми не переживаємо таких страшних часів, як українці».

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок привітала ініціативу Китаю щодо плану врегулювання в Україні, заявивши: «як постійний член Ради безпеки ООН, Китай зобов’язаний використати свій вплив для забезпечення миру в усьому світі».

Бербок повідомила, що в п’ятницю донесла до представника Китаю, «що справедливий світ це не коли ви винагороджуєте агресора, а захищаєте міжнародне право і тих, хто зазнав нападу».

Те саме послання було передано Китаю французькими та італійськими дипломатами.

Виступ Бербок уже став анекдотом та мемом. Зокрема, вона сказала: «Якщо Путін не розгорне свою політику на 360 градусів, то можливості забезпечити безпеку України на довгостроковій основі, за його правління, немає». Численні коментатори нагадали пані міністру, що у разі розвороту на 360 градусів людина опиниться у вихідній, а не у протилежній точці.

Співголова СДПН Ларс Клінгбайль заявив, що «Європа має посилити своє геополітичне значення у світі».

Олаф Шольц заявив, що всередині ФРН немає єдності щодо санкцій проти РФ та постачання зброї Києву.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час свого виступу на Мюнхенській безпековій конференції виступив із пропозицією про надання Україні «ексклюзивних умов» щодо вступу до ЄС. За його словами, для цього буде потрібний відповідний формат обговорення цього питання.

«Якби я міг скасувати нормальний шлях вступу, то моя відповідь — так. Ми не можемо дозволити цій країні вести переговори як для звичайного кандидата в ЄС», – заявив він. Моравецький зазначив, що хоче домогтися прискореного прийняття України до Європейського союзу, додавши, що країна якнайшвидше має стати частиною ЄС та НАТО. Він наголосив, що для цього необхідно створити новий, особливий процес спеціально для Києва. 

Петро Порошенко на Мюнхенській конференції заявив: «Для нас головним ефектом санкцій є, наскільки Росія втратить у 2023 році імпортний виторг. Тому пріоритетом є санкції проти постачання російського зрідженого газу з Ямальського родовища, обмеження транспортування, включаючи перелік криголамного класу газовозів. Спільні узгоджені рішення можуть скоротити російський експорт майже на 60 мільярдів доларів».

Президент Латвії Егілс Левітс заявив: «Особливі держави мають право створити міжнародний суд щодо агресора; міжнародне право тут гнучке і вимагає рішення ООН». Його підтримала прем’єр Естонії Кайя Каллас: «Жоден керівник у світі не повинен мати недоторканності і може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за злочини з волі міжнародної спільноти»

Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес: «Тут стали очевидними проблеми. Політичне рішення, щоправда, є, але багато країн виявляють, що їхні армії не мають справних танків, які вони можуть поставити. Політики відправили своїх військових на склади, і їм довелося констатувати, що їхні танки або несправні або не відремонтовані для постачання Україні. Або що на ремонт гармат чи силової установки знадобиться певний час».

Про це ж говорив і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус – він зазначав, що західним союзникам буде важко зібрати два повні батальйони танків Leopard 2, щоб відправити їх в Україну, як було обіцяно.

За словами Уоллеса, країни НАТО з болем усвідомили, що їхні армії за останні 30 років значно послабшали.

Існують цифри, скільки танків має кожна країна. Але є реальність, яка говорить нам, що дуже мало їх придатні до експлуатації. Навіть 14 танків Challenger для України ми не брали зі складів, де вони зберігалися, їх було знято з бойового чергування».

Як сказав міністр, політичне рішення було ухвалено, але потім настала перевірка реальністю.

За його словами, це стосується не лише танків, а й боєприпасів та іншої техніки. Однак танки обов’язково будуть поставлені Україні, просто на це потрібно більше часу.

«Ми маємо дати іншим партнерам трохи більше часу. Ми маємо бути чесними у цьому відношенні. Танки не є чудо-зброєю для негайної перемоги у війні. Звичайно, вони явно ефективніші за російські танки. Але, крім цього, зелене світло для Challenger або Leopard було надзвичайно важливим сигналом для України», – сказав міністр.

Депутат Європарламенту від Польщі Радослав Сікорський (колишній міністр закордонних справ і речник Сейму Польщі, один з найбільш проамериканських польських політиків): «Що стосується європейської оборони, то я вже втратив голос, ставлячи питання в Європарламенті: «що має статися на периферії Європи, щоб ви серйозно ставилися до оборони? Тепер у нас, принаймні, є бюджет – «Фонд світу», із коштів якого ми купуємо зброю для України. Польща майже вдвічі збільшує оборонні витрати, але це несправедливо. Польща захищатиме набагато багатші країни, які розташовані на захід від і витрачають набагато менше на оборону».

Політичний опонент Сікорського, президент Польщі Анджей Дуда: «Загалом ситуація між нашими (польським та українським) суспільствами, націями нині є безпрецедентною у контексті останніх століть. Я вірю, що ми всі витримаємо цей важкий час. Що його витримають українці та переможуть росіян».

Прем’єр Фінляндії Санна Марін: «Росія має заплатити справді високу ціну за атаку на Україну. Усі 400 мільярдів заморожених російських грошей мають бути витрачені на (відновлення) України. Ціна для Росії за цей напад має бути справді високою. Якщо ж вона буде такою, яку вони подужать, то буде новий напад. Росія має програти цю війну».

Голова Міноборони ФРН Борис Пісторіус: «Я дитя холодної війни… Україна має здобути перемогу в цій війні».

Новообраний президент Чехії, НАТОвський генерал Петр Павло, який має вступити на посаду в березні, був доволі обережним: «Якщо буде розвалена Росія, то у нас може бути більше проблем, нам не буде з ким вести переговори про роззброєння». Він вважає, що Захід має бути стриманішим у прагненні поразки Росії, щоб уникнути небажаних сценаріїв такої поразки.

Президент Фінляндії Саулі Ніїністе: «Ми маємо пам’ятати про те, що військова складова – це номер один у російському суспільстві, в їхній економіці, промисловості, всюди. Припускаю, що і ситуацію з війною в Україні вони постійно оцінюють за своїм воєнним успіхом, і це єдине, що їх непокоїть. Боюся, що так продовжуватиметься й надалі».

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук: «Ми відверто кажемо, що перемога України залежить не лише від якості допомоги, а й від швидкості передачі необхідного озброєння».

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен: «Ми маємо бути здатними допомагати Україні, ми маємо виграти цю війну. Їм самим її ніколи не виграти, ми повинні її виграти разом… Ми повинні робити більше, повинні діяти швидше, але водночас не повинні забувати про Молдову та Грузію».

Помічник генерального секретаря НАТО Каміль Гранд: «У Мюнхені дуже сильне почуття єдності ідей та поглядів Заходу, зростаюче та відкрите відчуття того, що війна стає екзистенційною не лише для України та Росії, а й для Європи».

Міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бен Фархан Аль Сауд: «Рада співробітництва арабських держав Перської затоки дотримується єдиної позиції щодо конфлікту в Україні, ми голосуємо в унісон, коли справа доходить до резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка засуджує вторгнення. Однак ми продовжуємо вести відкритий діалог із Росією, оскільки всі ми в РСАДПЗ вважаємо, що необхідно тримати канали комунікації відкритими».

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон про ресурси на відновлення України: «Ми маємо кілька сотень мільярдів доларів заморожених російських активів. Потрібно подивитися скільки коштів є, визначити правові умови використання цих коштів для відновлення України та для інших цілей. Це практичне питання, яке необхідно вирішувати вже зараз і яке матиме довготривалі наслідки».

Виходячи із заяв президента Фінляндії Саулі Ніїністе на майданчику Мюнхенської конференції, країна дотримується того, щоб вступити до НАТО одночасно зі Швецією, але у разі, якщо це буде неможливо, готова вступити і одна. Міністр оборони Фінляндії в кулуарах Мюнхенської конференції повідомив, що його країна готова вступити в НАТО без Швеції.

Зустріч G7 + Україна

З ініціативи міністра закордонних справ Японії Хаяші Йошімаси на полях конференції відбулася зустріч міністрів закордонних справ держав G7 та України. Як заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, «Ми говорили про все необхідне для перемоги України у 2023 році. Буде і швидке постачання зброї, і нові санкції. Росія має зрозуміти, що ми не втомимося протидіяти її агресії».

Міністри закордонних справ «Великої сімки» домовилися зберегти та посилити санкції проти Росії та закликати треті сторони припинити підтримувати Росію. Це кореспондувалося з позицією Борреля, який нарікав на те, що країнам Заходу не вдалося схилити до антипутінської коаліції країни Азії, Африки та Латинської Америки.

Країни «Великої Сімки» підтримали позицію Кулеби, який заявив про те, що Україна не йтиме на дипломатичне вирішення конфлікту з Росією: «Ми маємо зараз лише воювати з Росією», – заявив Кулеба.

Питання протистояння Китаю та США

Питання взаємовідносин між Китаєм та США, а також Китаєм та ЄС були винесені до окремого блоку. Китай на конференції представляв один із найвпливовіших членів команди Сі Цзіньпіна, член Політбюро, який займається питаннями міжнародної політики, а також (до кінця 2022 року) колишній міністр закордонних справ Китаю Ван І.

У ході конференції Глава канцелярії комісії із закордонних справ Центрального комітету Компартії Китаю зробив кілька заяв:

  • Тайвань ніколи не був державою і ніколи не стане суверенною державою у майбутньому. Це стан справ на сьогоднішній день, це статус-кво. Не Китай хоче змінити його, а сепаратистські сили Тайваню. Тайвань повинен дотримуватись основних принципів китайського порядку – це умова для збереження світу. Ми сподіваємося на повагу до суверенітету та територіальної цілісності Китаю і не будемо тут користуватися подвійними стандартами.
  • Ми не вважаємо, що це прийнятно, це демарш. У нашій атмосфері запущено безліч аеростатів, що тепер все збиватиме ракетами? Це не свідчить про силу Америки, а скоріше навпаки. Ми закликаємо США не робити таких кроків і ліквідувати негативні наслідки вжитих заходів, щоб налагодити відносини між нами. Навіщо робити таку сенсацію?
  • Суверенітети та територіальна цілісність усіх країн мають забезпечуватись. Силова політика – це шлях до нестабільності, який завдає великої шкоди справі світу. Втручання у внутрішні справи інших країн під будь-яким приводом – це порушення основних норм міжнародних відносин.
  • Будь-яке порушення принципу єдиного Китаю щодо Тайваню і спроба створити два Китаї або Китай і Тайвань – це все порушення територіальної цілісності і становить реальну загрозу миру і стабільності в тайванській протоці. Щодо України, то позиція Китаю полягає у підтримці мирних переговорів.
  • Китай до кінця лютого підготує документ із викладом позиції щодо політичного врегулювання конфлікту в Україні, заявив член Політбюро ЦК КПК Ван І.
  • «Китай та ЄС мають «якнайшвидше повернути двосторонні зв’язки до доепідемічного рівня», — сказав Ван І своєму колегі з ЄС Жозепу Боррелю під час зустрічі 18 лютого.
  • «Обидві сторони повинні зберігати відкритість та співпрацю, чинити опір роз’єднанню та працювати разом для підтримки стабільності глобальних ланцюжків виробництва та постачання», — заявив Ван І.

Під час зустрічі з Ентоні Блінкеним Ван І витримував жорстку форму спілкування з американським колегою. «Будучи великою державою, США повинні сприяти політичному врегулюванню української кризи, а не підливати масла у вогонь та шукати можливості отримати власну вигоду», – заявив Ван І.

Блінкен не залишився в боргу: «Цілком ясно, що є те, що Китай не може робити і що йому не слід робити, щоб служити на заваді (діям Заходу). Під цим ми маємо на увазі надання Росії військової техніки (..) або систематичний обхід санкцій (Заходу), які покликані тиснути на Росію, щоб покласти край цій агресії… І ми ясно давали зрозуміти своїм китайським колегам протягом усього часу після цього, що розглядали б будь-яке надання військової допомоги або ухилення від дотримання санкцій як дуже серйозну проблему для себе та для багатьох інших країн світу».

Блінкен також заявив в інтерв’ю CBS, що Вашингтон має інформацію про постачання нелетальних виробів Китаєм для потреб російської армії і підстави вважати, що Пекін може поставити і летальні – зброю та/або боєприпаси. «Ми спостерігаємо за цим дуже уважно. Поки ми бачили китайські компанії, – а в Китаї, звичайно, немає реальної різниці між приватними компаніями та державою, – і ось ці компанії, як ми бачили, надають Росії нелетальну підтримку для використання в Україні. І у нас є побоювання, що ґрунтується на наявній у нас інформації, що вони розглядають надання та летальну підтримку. Ми їм дали дуже ясно зрозуміти, що це створить серйозну проблему для нас і для наших взаємин із Китаєм», – сказав Блінкен.

За його словами, американська розвідка має підстави сумніватися і в щирості слів глави канцелярії комісії з закордонних справ Компартії Китаю Ван І на Мюнхенській конференції з безпеки про те, що Пекін також готує якийсь мирний план для припинення війни в Україні.

Китайські різкості пояснюються тим, що Пекіну не вдалося продавити Вашингтон у кульовій атаці. Тональність Білого дому по відношенню до Китаю не змінилася, чиновники Пентагону і Кевін Маккарті також збираються їхати на Тайвань.

Тож цікаво, як Пекін тепер намагатиметься взяти реванш у США на українському треку. «Дорожня карта» Сі Цзіньпіна по Україні має здивувати, інакше до березня, коли в КПК відбудуться офіційні ротації в керівництві, голові Сі та Ван І нічого буде пред’явити партії як свої досягнення.

Питання Молдови

Окремий інтерес викликало молдавське питання. В останні тижні до Молдови було прикуто увагу – особливо на тлі заяв української влади про нібито наявні документи, що підтверджують наміри Росії організувати в цій країні переворот.

Президент Молдови Майя Санду під час конференції заявила: «Нам не вистачає підтримки мешканців для отримання згоди на вступ до НАТО. Це є результатом російської пропаганди. Питання про зміну статусу нейтралітету зараз не постає. Але нам потрібно зміцнювати свою безпеку».

«Росія веде кібервійну з нами. Нам потрібна допомога у боротьбі з пропагандою та дезінформацією», – заявила Санду. При цьому вона визнала: «Немає безпосередньої військової загрози для Молдови, Україна забезпечує нашу безпеку».

Прем’єр Данії висловила «глибокодумну» фразу: «У Молдові більшість населення підтримує Росію. Молдові треба допомогти енергоносіями. Нам треба її розвивати.

Держсекретар США Ентоні Блінкен, який зустрівся у п’ятницю, 17 лютого, у кулуарах мюнхенської конференції з президентом Молдови Майєю Санду, заявив, що США глибоко стурбовані спробами Росії дестабілізувати ситуацію в Молдові. «Ми рішуче підтримуємо Молдову, її безпеку, її незалежність, її територіальну цілісність та дуже важливі реформи, які роблять президент та уряд», – заявив держсекретар США.

Спроба врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту

17 лютого в рамках Мюнхенської конференції з безпеки відбулася зустріч президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна за посередництва Ентоні Блінкена.

Держсекретар США Ентоні Блінкен перед зустріччю заявив: «Ми вважаємо, що Азербайджан і Вірменія мають справді історичну можливість встановити міцний мир після більш ніж 30-річного конфлікту. Самі сторони знову зосередилися на мирному процесі, зокрема шляхом прямих переговорів, а також з ЄС та з нами. Сполучені Штати готові зробити все можливе для підтримки цих зусиль, чи то безпосередньо з нашими друзями, чи то у тристоронньому форматі, подібному до цього, чи з іншими міжнародними партнерами».

Зустріч тривала майже півтори години. Після її завершення відчувалося, що низка питань зрушили з мертвої точки.

Сам Ільхам Алієв прокоментував зустріч:

  • Зустріч пройшла добре, обговорено багато питань. У тому числі підписання мирного договору між Вірменією та Азербайджаном. Головне питання полягає в тому, що мирна угода має бути організована на основі міжнародних норм та принципів. Неприпустимо мати будь-яке положення про Карабаху.
  • Три дні тому ми отримали нові відповіді на наші пропозиції з Вірменії. Ми їх вивчаємо. На перший погляд, у позиції Вірменії є переміщення, але цього недостатньо.
  • Якщо ми говоримо про делімітацію кордону, то контрольно-пропускні пункти мають бути встановлені як на обох кінцях Зангезурського коридору, так і на кордоні між Лачинським районом та Вірменією.

Нікол Пашинян: «У тристоронньому документі, під яким підписався президент Азербайджану, згадано саме «Нагірний-Карабах», і в тому ж документі йдеться про те, що є Лачинський коридор, який має працювати безперебійно».

Також Алієв сказав: «Ми маємо кілька платформ для обговорення питань нормалізації відносин між Азербайджаном та Вірменією. Однією з них є так званий Брюссельський формат. Під час зустрічі з президентом Ради Європейського Союзу Шарлем Мішелем ми ще раз підтвердили нашу прихильність до процесу. Сьогодні, під час тристоронньої зустрічі, організованої держсекретарем Блінкеном, ми також обговорили Брюссельський процес як тристоронній формат. І я думаю, є спільне розуміння того, що це лише тристоронній формат, який включає ЄС, Азербайджан та Вірменію.

Російський політолог Андрій Суздальцев (представник команди Сергія Караганова) написав: «Вірменія йде від Росії. Росія йде із Закавказзя. У виграші залишається Азербайджан та Туреччина».

Експерти практично єдині у думці: «У США вийшло стати ефективним посередником між Вірменією та Азербайджаном, Росія ж у цьому статусі виявилася набагато слабшою. Замість довгих «мирних самітів» і нарад, які організовували Москва, держсекретар Сполучених Штатів Блінкен у Мюнхені провів одну-єдину зустріч між Пашиняном та Алієвим, на якій лідери Баку та Єревана змогли цілком успішно вирішити більшість спірних питань».

Різне

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська на Мюнхенській конференції: «Білорусь має вийти з ОДКБ та Союзної держави з РФ».

Держсекретар США Блінкен під час зустрічі з президентом Сербії Олександром Вучичем на полях Мюнхенської безпекової конференції висловив йому вдячність за підтримку Сербією України, а також обговорив питання нормалізації відносин між Белградом і Пріштіною.

«Наступна зима для ЄС буде складнішою за нинішню через «газову кризу» – заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол, який бере участь у Мюнхенській конференції з безпеки. Бірол вважає за необхідне створення «нового генерального плану для європейської промисловості».

Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант заявив у Мюнхені, що Іран продає смертоносну зброю 50 країнам та працює над знищенням Ізраїлю як безпосередньо, так і через терористичні групи. Галлант також закликав міжнародне співтовариство до термінових та швидких кроків, щоб зупинити збройові угоди Ірану та створити ефективний механізм покарання, наголосивши на загрозі ядерних амбіцій Ірану.

«Лист Сороса»

У ході Мюнхенської безпекової конференції мільярдер Джордж Сорос заявив, що перемога України у війні проти Росії призведе до розпаду останньої як імперії.

За його словами, до жовтня минулого року Україна перемагала на полі бою, проте потім Росія за допомогою Ірану почала застосовувати дрони та бомбардувати ракетами критичну інфраструктуру, що змусило Київ зайняти оборонну позицію.

Сорос вважає, що армія Росії перебуває у відчайдушному становищі, має поганих командирів, погано оснащена та деморалізована, а тому президент Росії Володимир Путін почав активніше застосовувати терористів ПВК «Вагнер», що принесло Кремлю деякі успіхи.

«Путін наказав Пригожину здобути перемогу до роковин російського вторгнення в Україну 24 лютого. Він намагається оточити українських захисників міста Бахмут, де має чисельну перевагу. Можливо, йому це вдасться, але я вважаю це малоймовірним, тому що українська армія чинить сильний опір, і як тільки Україна зможе застосувати обіцяну зброю, все зміниться», – наголосив мільярдер.

На його думку, Україна має вікно можливостей навесні, щоб провести контрнаступ за допомогою західної зброї — цей наступ українських воїнів має вирішити долю повномасштабного вторгнення.

«Країни колишнього СРСР з нетерпінням чекають на поразку росіян в Україні, бо хочуть відстояти свою незалежність. Це означає, що українська перемога спричинить розпад імперії. Росія більше не становитиме загрози для Європи та світу», — резюмував він.

Сорос також заявив, що президенти США та України Джо Байден та Володимир Зеленський на зустрічі 22 грудня погодилися, що єдиний спосіб закінчити нинішній конфлікт – це виграти його. Однак Байден попередив Зеленського, що є межі того, що може зробити для Києва, стверджує бізнесмен.

Також на конференції активно обговорювалося послання Сороса «Глобальне потепління. Гарячі війни. Закрите суспільство», в якому він закликав учасників Конференції та світових лідерів знову повернутися до екологічного порядку – зокрема, витратити мільярди доларів на створення штучних хмар в Антарктиці.

Підсумки

Засоби масової інформації вже активно обговорюють підсумки Мюнхенської конференції.

Les Echos: У Мюнхені відбувся діалог глухих Готовність членів НАТО посилити свою військову підтримку України викликає занепокоєння країн «Глобального Півдня», які виступають за якнайшвидше вирішення конфлікту. Китай користується цим і обіцяє мирну пропозицію найближчими днями.

NYT: Схоже, у Мюнхені дійшли єдиної думки, що насувається епоха інтенсивного та підступного суперництва великих держав. Захід об’єднує війна в Україні, але він стикається з войовничою Росією, конфронтаційним Китаєм та глобальним Півднем. Розмови на сцені Мюнхенської конференції та в барі здебільшого стосуються України. Потенційна тривалість війни (довга), стійкість західної єдності (значна), швидкість доставки зброї та боєприпасів українським силам (неадекватна) та спосіб думок пана Путіна (непоступливість) аналізуються, але не вносять ясності у питання на рік уперед. «Я підозрюю, що через рік ми будемо приблизно там, де зараз перебуваємо», — сказав про війну Стівен М. Уолт, професор міжнародних відносин Гарвардського університету. Європейська війна за участю ядерної держави породила нову епоху, яка поки немає назви. У Європі зростає тривога щодо президентських виборів у США, які відбудуться наступного року, і тих змін у політиці США, до яких вони можуть призвести. Тирана Хассан, виконавчий директор Human Rights Watch, каже, що існуюча непослідовність Заходу у застосуванні міжнародних правил підриває підтримку Заходу у війні в Україні. Однією з тем Мюнхенської конференції стало усвідомлення Заходом того, що в Африці, Індії, Південній Америці та інших країнах ставлення до війни набагато більш двозначне або навіть вороже до наративу про неспровоковану жорстокість Путіна.

Тімоті Гартон Еш, британський історик і професор європейських досліджень в Оксфордському університеті: «Захід більш згуртований, але ми далекі від інших країн».

Загалом за підсумками Мюнхенської конференції можна констатувати, що голос колективного Заходу ми почули. Попереду ще три вагомі заходи – промова Байдена у Польщі, Послання Путіна Федеральним зборам та ініціативи Китаю щодо врегулювання ситуації в Україні. До кінця лютого пазли можуть скластися остаточно.

Previous article
Росія за тиждень (13.02-19.02.2023)
Next article
«Порожній і ще порожніший»: Послання Путіна Федеральним зборам

17 – 19 лютого 2023 року у Мюнхені проходила 59-та щорічна Конференція з безпеки. Цього разу вона прийняла учасників зі 150 країн світу, серед них: канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Емманюель Макрон, член Політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю Ван І, віце-президент США Камала Харріс, держсекретар США Ентоні Блінкен, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та інші.

Основними темами, які обговорювалися під час конференції, стали війна Росії проти України, політичне протистояння США та Китаю. Також у рамках конференції відбулися переговори між лідерами Вірменії та Азербайджану щодо мирного врегулювання конфлікту в Карабаху. На полях конференції також відбулися два заходи, присвячені Україні. Обидва були організовані бізнесменом Віктором Пінчуком.

Виступ Володимира Зеленського

Під час відкриття конференції відбулося включення президента України Володимира Зеленського. Основні тези його виступу:

  • Ця панель має назву «Давид на Дніпрі». Я бачу в цьому справедливу повагу до України та до всього, що роблять наші люди. Але цього року рішучість було виявлено на різних берегах. І не тільки Дніпра. Шпрее і Сена, Темза і Потомак, Вісла та Тибр: Давид зараз – це ми, це вільний світ.
  • Я хочу подякувати за потужну підтримку та зброю. Я вдячний усім, хто дає українському Давиду пращу, завдяки якому російський Голіаф уже похитнувся.
  • У Голіафа немає шансів. Але, на жаль, є потенціал. На жаль, торгуючи зі світом, він намагається купувати собі час для агресії. На жаль, може знищити ще багато життів. Ось чому ми маємо поспішати. Нам потрібна швидкість. Швидкість наших домовленостей. Швидкість постачання для посилення нашої пращі. Швидкість рішень обмеження російського потенціалу. Швидкості немає альтернативи.
  • Поки ми зараз домовляємось, як посилити нашу оборону сучасними танками, Кремль думає, як задушити ще й Молдову. Поки ми ще переконуємо, що Україні потрібна сучасна бойова авіація, Кремль уже переконав іранський режим.
  • Що чекає, наприклад, на Лівію, Малі або Центральноафриканську Республіку, поки Москва має силу? Що чекає на Сирію? Нічого доброго. Як багато інших народів. Отже, і вам не буде спокою. Голіаф має програти. Жодної альтернативи цьому не існує.
  • Чим довше тривала дискусія про розширення Євросоюзу, тим більшу деструкцію вносив Кремль у «сіру зону» між ЄС та Росією. Чим голосніше говорилося, що треба почекати, перш ніж Україні дадуть увійти у «відчинені» двері НАТО, тим агресивнішою ставала російська політика.
  • Як і рік тому, я пропоную діяти негайно. Але, на відміну від минулого року, зараз маю максимально переконливий аргумент – наші досягнення. Чи можемо ми стримувати російські удари? Так! Чи можемо ми захистити міста від російських ракет? Безперечно. Чи можемо ми звільнити нашу землю? Є 1891 доказ цього. Саме стільки міст, селищ та сіл нам вдалося звільнити від російської окупації. Чи можемо ми повернути безпеку в Чорному морі, а отже, і продовольчу безпеку світу? Чорноморська зернова ініціатива та гуманітарна ініціатива Grain from Ukraine переконливі. Чи настав час Україні бути в Європі повноцінним?
  • Українській перемозі немає альтернативи. Україна в Євросоюзі не має альтернативи. Україна в НАТО не має альтернативи.
  • Треба звільнити Україну та Європу. Адже якщо російська зброя стріляє в нас, то її приціли вже наведені на наших сусідів. Чи може Європа бути предметом компромісу?
  • Олафе, Емманюель, всі наші друзі! Я гадаю, ви мене зрозуміли.
  • Ми, об’єднані Давиди, переможемо путіних, розкиданих по всьому світу.

Також Зеленський відповів на питання про те, що буде, якщо Білорусь приєднається до війни: «Це буде великою помилкою для Лукашенка та Білорусії. Це буде історична помилка. Якщо це станеться, ми будемо воювати з Білорусією».

Виступ Андрія Єрмака

У панельній дискусії 18 лютого відбувся виступ глави Офісу президента України Андрія Єрмака. Основні тези виступу:

  • На користь не лише України, а й усього світу вибудувати такий механізм безпеки, який зможе запобігти агресії або ефективно її покарати.
  • Несправедливість завжди базується на безкарності та вигоді. І тому Україна бореться не лише за власне виживання та свободу – вона платить найвищу ціну за те, щоб із вогню війни вийшла нова етика, яка ляже в основу повоєнного світового порядку.
  • Ця нова етика має передбачити три пункти: 1) несправедливість має бути збитковою; несправедливість має бути караною; 3) вигоду має визначати лише справедливість.
  • існуючі механізми показали свою неспроможність забезпечити безпеку в Європі, а всі заходи, які вживалися після початку російського вторгнення, мали виключно реактивний характер. Таким чином, на користь не лише України, а й усього світу вибудувати такий механізм, який здатний запобігати агресії.
  • Ми потребуємо гарантій безпеки вже сьогодні.
  • Для нас очевидним є прагнення стати членами НАТО, оскільки це стане найвищою гарантією нашої безпеки.
  • Україна сьогодні – найкращий іміджмейкер НАТО, оскільки за допомогою країн Альянсу розгромила «другу армію світу» та розвіяла міф про нібито рівність можливостей Росії та НАТО.
  • Ми не просимо нічого зайвого – ми просимо лише те, що дасть нам можливість виграти цю війну та не допустити поширення російської агресії. Це наша спільна мета – перемогти у цій війні. Росія не зупиниться в Україні, якщо Україна її не зупинить.

Виступ Камали Харріс

Виступ віце-президента США Камали Харріс був оцінений учасниками як дуже слабкий та поверховий. Характерно, що під час конференції Вашингтон відмовився пропонувати будь-який план щодо України. Учасники не почули по суті нічого нового. Статус-кво та поточний план (війна на ослаблення) залишається. В іншому США націлені вирішувати проблеми торгівлі та екологічних ризиків.

Основні тези Камали Харріс:

  • Зобов’язання США за статтею п’ятої НАТО неухильне.
  • В інтересах глобальної безпеки необхідно підтримувати світопорядок, що ґрунтується на правилах. Нас турбує, що Пекін зміцнив свої відносини з Росією. Це призводить до заохочення агресії. США підтримуватимуть Україну. І робитимемо це стільки, скільки потрібно.
  • Ми вивчили дані, ми знаємо правові процедури – дії російської армії є злочином проти людства. Це наша офіційна позиція. Я хочу сказати: учасників злочинів буде притягнуто до відповідальності.
  • Російські війська завдають систематичних ударів по цивільному населенню.
  • Київ вистояв. Росія – ослаблена. НАТО сильна як ніколи.
  • Я не маю ілюзій щодо того, що нас чекає попереду. Буде ще більше чорних днів в Україні, щоденна агонія війни продовжуватиметься, наслідки війни відчуватимуться країнами близько та далеко, від Африки до Південно-Східної Азії та Карибів. Але якщо Путін думає, що може почекати нашого відступу, він жорстоко помиляється. Час не на його боці. І я переконана, що Україна впорається, що США та Європа впораються. Американці добре знають значення незалежності. Ми віримо у фундаментальну важливість суверенітету та верховенства права. І ми завжди стоятимемо на боці справедливості.

Виступ Жозепа Бореля

Більш змістовним видавався виступ глави європейської дипломатії Жозепа Борреля.

Основні тези його виступу:

  • НАТО є гарантією територіальної цілісності Європи. Так було, так і так буде. Але це не суперечить можливості та необхідності європейських країн нарощувати власний оборонний потенціал та діяти самостійно, якщо це необхідно.
  • Ми маємо поміняти наші процедурні правила. Це змінить розміри Європи. Коли ти переходиш із 27 членів до 33, для цього потрібні адаптовані правила прийняття рішення. Це буде складна робота, бо ще до війни в Україні були численні проблеми. Україна має трансформувати свої структури, протистояти корупції та розвивати економіку – все це зараз розбомблено. Україна – член ЄС, це просто має бути інституційно оформлено, вони мають провести роботу, ми їм допоможемо та проведемо роботу зі свого боку. Подобається це комусь чи ні.
  • Про можливий вступ України до Євросоюзу: Не чекайте, що це пройде за одну ніч, оскільки потрібно відповідати всім вимогам.
  • Оборона належить до компетенції держав, а не ЄС. Єврокомісія не може змусити країни збільшити оборонні бюджети. Низка країн категорично проти витрачати більше на оборону. Ми можемо їх лише переконувати.
  • Нам потрібно мати на увазі невдоволення Африки через постколоніальні причини. Або у Латинській Америці також є прояви постколоніальних настроїв. Люди пам’ятають, що було раніше, і емоції відіграють важливу роль, тож нам треба показати, що ми захищаємо універсальні цінності.
  • Війна наголосила на вразливості наших партнерів у тому, що стосується соціальних, економічних, екологічних викликів. Вони побоюються, що ми приділяємо увагу лише Україні на шкоду нашим зобов’язанням в інших галузях. Вони нас у цьому звинувачують, але ми повинні їх запевнити, що ці звинувачення несправедливі, і ми активізуватимемо нашу взаємодію та зобов’язання щодо решти світу. Ми повинні довести, що ми, як і раніше, є глобальним суб’єктом і наш потенціал не обмежуються нашим регіоном.
  • Ми забули про класичні війни. Ми займалися експедиційними операціями та технологічними бліцкригами. Зараз нам треба відновити наш потенціал, враховуючи, що в майбутньому війни будуть іншими і вимагатимуть інших сил та засобів. Наша промисловість має відповідати цим вимогам, як і процедури Євросоюзу. Пішло 10 місяців для узгодження 155-мм снарядів – це не відповідає віянням часу та військової ситуації, в якій ми опинилися.
  • Я їжджу світом, особливо на глобальному півдні, і бачу, наскільки сильний російський наратив, який хоче звести війну в Україні до конфлікту між Заходом та Росією, з великою кількістю звинувачень у подвійних стандартах. Ми маємо розвінчати цей наратив і пояснити, що Росія діє як імперська держава. Президент Макрон заявив про нову колоніальну державу. Так, так воно і є, скажімо так. Це імперіалістична позиція могутнього сусіда, який хоче взяти під контроль когось, хто належить до його політичної сфери
  • Учора президент Зеленський та інші українці отримали багато оплесків. Менше оплесків – більше боєприпасів. Ми знаємо, щоб перемогти у маневреній війні необхідні танки. Наразі виник дефіцит боєприпасів, його потрібно усунути швидко, протягом тижнів.

У березні Боррель має намір провести нараду, на якій спробує переконати всі країни Європейського союзу передати Україні всі наявні у них боєприпаси. Нові закупівлі займуть надто багато часу.

Виступ Емманюеля Макрона

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що виступає за перемогу України у нинішній війні, але не хоче, щоб Росія «була розчавлена». В інтерв’ю французьким журналістам у кулуарах конференції Макрон сказав: «Я хочу, щоб Росія зазнала поразки в Україні, і я хочу, щоб Україна могла захистити свою позицію». При цьому він припустив, що внаслідок конфлікту жодна із сторін не зможе отримати переможну перевагу. «Я переконаний, що, зрештою, все не закінчиться військовим шляхом», – сказав президент Франції. Макрон додав, що, на відміну від деяких, не хоче, щоб війна перекинулася на територію самої Росії. Такі люди, як сказав Макрон, «перш за все хочуть розчавити Росію». «Це ніколи не було позицією Франції – і ніколи не буде».

Тези виступу Макрона на конференції:

  • Коли я чую розмови про зміну режиму в Росії, то завжди питаю: який режим ми мінятимемо? Яке керівництво? Тому що останнім десятиліттям було багато спроб зміни режиму і всі вони закінчилися невдачею. Є певний режим, є питання, що його хвилюють. Є питання, як використовувати цю ситуацію і дати можливість запропонувати Росії щось стійке і на довгострокову перспективу. Що це буде – зараз неможливо сказати, бо зараз першочергове завдання – підтримка України, забезпечувати її можливість чинити опір.
  • Якщо Європа хоче мати можливість захистити себе, вона також має озброїтися.
  • Рік тому я розмовляв із Путіним і майже повірив йому, що стосується ПВК «Вагнер», що вони йому не належать. А зараз вони офіційно увійшли до російської армії, і це прямий інструмент РФ для скоєння злочинів та сіяння хаосу.
  • Зараз не час для діалогу з Росією.

Цікаво, що і сам Макрон, і багато хто в Європі правда вважають: позиція президента Франції – перемога України без розгрому Росії – є компромісною. Ще цікавіше, що це єдина позиція, яку можна вважати континентально-європейською. В інших країнах ЄС її або немає зовсім і вони віддають перевагу руху в загальному потоці з більшим або меншим ентузіазмом (до речі, до таких належить Німеччина), або вона є перебільшеним варіантом американського підходу про необоротну стратегічну поразку Росії. Представники останньої групи звинувачують Макрона у угоді з Путіним.

Виступ Ріші Сунака

Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак був досить категоричним. Основні тези виступу Сунака:

  • Британський прем’єр заявив, що Лондон першим поставить Києву «озброєння далекого радіусу дії».
  • Звертаючись до європейських країн, Сунак закликав не вважати проблемою виснаження їхніх арсеналів, тому що, на його думку, вони призначалися для того, щоби боротися з РФ.
  • Наразі саме час подвоїти військову підтримку Україні.
  • Путін робить ставку на те, що ми втратимо самовладання.
  • Великобританія має довести, що Путін помиляється.
  • У березні зернова угода має бути продовжена.
  • Конфлікт в Україні досяг поворотного моменту. Україна має отримати військову допомогу для контрнаступу. Час має вирішальне значення. Конфлікт можна скінчити на умовах України. Альтернатива цьому буде гіршою. Навіщо нам військові запаси, якщо вони не допомагають нищити російські танки? Вони для цього були створені.
  • Угоди та домовленості доби Холодної війни виявилися неспроможними, вони підвели Україну. Нам потрібна нова правова основа, щоб зберегти мир. Адже Росія, починаючи з Грузії та закінчуючи Молдовою, робила порушення основних положень міжнародного права.
  • Цього місяця ми постачаємо в Україну стільки військової техніки, скільки за весь 2022 рік. Ми маємо посилювати безпеку України.
  • Росія має заплатити за відновлення України.
  • Нам потрібна військова стратегія щодо України. Путін вважає, що Захід втомився від допомоги Україні, але це не так. Ми будемо постачати далекобійні боєприпаси та систему ППО.

Загалом агентство Reuters констатувало, що «Прем’єр Великобританії Сунак і віце-президент США Харріс зійшлися на думці, що війна РФ проти України є «глобальною війною».

У кулуарах Мюнхенської конференції експерти говорили, що Лондон при Сунаку ледь не кардинально змінив позицію щодо військової допомоги Україні. Тепер вона формулюється так: словесний ряд британської політики має зберігати радикальний настрій, а практичні кроки мають зменшити динаміку. Так фактично Лондон відмовив Києву у передачі винищувачів, нових засобів ППО та танків. Британія відтепер повністю координуватиме свою військову допомогу зі США та ЄС. Сам Сунак дотримується позиції, що необхідно Британії вирішити питання зняття ризиків щодо Брекзиту та поступово шукати шляхи повернення до Європи. Крім того, Сунак готовий співпрацювати з Макроном та Шольцем щодо вироблення спільних позицій.

Виступ Йєнса Столтенберга

Доволі знаковим виявився спіч генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Його основні тези:

  • Починаючи з 2018 року НАТО займалося підготовкою української армії, тому Україна зуміла вистояти (російські ЗМІ та офіційні особи з МЗС РФ вже трактували слова Столтенберга, що НАТО системно готувало Україну до війни з Росією).
  • Наша позиція не змінилася – Україна має стати членом НАТО. Наразі завдання зберегти суверенітет України. Ми не можемо дозволити Росії відламувати шматки європейської території.
  • Найважливіший урок війни в Україні в тому, що Північна Америка та Європа мають виявляти єдність. Нам потрібен НАТО більше, ніж будь-коли. Без НАТО безпека в Європі неможлива. Не час виходити за межі альянсу, час розширювати і зміцнювати його.
  • Кремль прагне створити іншу Європу, де Росія контролюватиме своїх сусідів. Ми також знаємо, що Пекін дуже уважно спостерігає за цим, щоб дізнатися, яку ціну платить Росія і яку винагороду вона отримає за свою агресію. Те, що сьогодні відбувається в Європі, може статися в Азії.
  • Дехто переймається тим, що наша підтримка України може призвести до ескалації. Дозвольте сказати вам: немає варіантів без ризиків, але найбільший ризик – це ризик того, що Путін переможе. Якщо Путін здобуде перемогу в Україні, то його сигнал іншим авторитарним лідерам буде в тому, що вони можуть використати силу для того, щоб досягти свого.

Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв відреагував на слова Столтенберга: «Ну, як же вони обійшлися там у НАТО. Столтенберг заявив, що ризик перемоги Росії набагато вищий, ніж ризик ескалації конфлікту в Україні. Перекладаю на зрозумілу російську: ризик початку третьої світової війни значно менше ризику перемоги нашої країни. Виродки. Ненавидять та бояться».

При цьому Йєнс Столтенберг заявив, що НАТО відмовило Україні в касетних боєприпасах. «НАТО не рекомендувало і не постачало ці види зброї. Ми постачаємо артилерію та інші види озброєнь, але не касетні бомби», – сказав Столтенберг. Справа в тому, що представник української делегації, міністр інфраструктури Олександр Кубраков публічно зажадав від НАТО та учасників конференції надати Україні фосфорну зброю та касетні бомби. Тим більше, що ці види озброєнь заборонені міжнародними конвенціями.

«Україна потребує всього. Цю вимогу (про касетні бомби та фосфорні боєприпаси) я вважаю помилкою… Тільки тому, що вони чогось вимагають, не означає, що це потрібно реалізувати», – прокоментував вимоги України голова комітету Бундестагу з європейських справ Антон Хофрайтер.

Виступ Ентоні Блінкена

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час конференції зробив низку заяв:

  • США встановили факти скоєння Росією злочину проти людяності.
  • Промова Байдена у Варшаві буде значнішою за виступ Путіна в Москві.
  • Путін помилково вважає, що НАТО хоче здійснити агресію щодо Росії; ніколи такого не буде. Путін, треба віддати йому належне, сприяв зміцненню НАТО, починаючи з 2014 року.
  • У нас немає жодних сумнівів у перемозі та успіху України.
  • Усі зв’язки Росії зі світом обірвані. Можливо, настане момент, коли Путін усвідомить, що він перебуває на невірному шляху.

Виступ Урсули фон дер Ляйєн

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що ЄС терміново розглядає питання, щоб дозволити країнам ЄС об’єднатися для закупівлі зброї для відправки в Україну, як вони це робили під час закупівлі вакцин від Covid під час пандемії. «Настав час дійсно прискорити виробництво», – сказала президент Урсула фон дер Ляйєн.

Також вона заявила, що ЄС та США почали розробляти санкції проти Росії ще у грудні 2021 року.

У кулуарах конференції пані фон дер Ляйєн зустрілася з братами Кличками та польським прем’єром Моравецким.

Виступи російської опозиції

Сенсаційним був виступ у Мюнхені представників російської опозиції (щоправда, на додаткових заходах на полях конференції).

Гаррі Каспаров назвав перемогу України у війні необхідною умовою будь-яких позитивних змін у російському суспільстві. На його думку, російському народу слід зрозуміти, що Росія програє. Запорукою такого розуміння він назвав повернення Україні анексованого Криму. «Крим – це основа путінської міфології», – сказав Каспаров і закликав західні країни всіляко сприяти українській перемозі.

На думку Михайла Ходорковського, Заходу не слід боятися ескалації бойових дій. Навпаки, він вважає, що деескалація та перемир’я на умовах Кремля були б неприйнятними. «Це означає, що злодіїв вдалося б піти з награбованим», – висловився Ходорковський. Запорукою успішного демократичного майбутнього Росії він вважає послаблення президентської влади та принцип поділу та балансу влади.

«Змінити Росію сьогодні в рамках чинного законодавства неможливо, оскільки це диктатура. Будь-яка зміна буде революцією, оскільки вона виходитиме за рамки чинного законодавства. Однак громадянська війна – це інша справа, її треба уникати», – заявив Ходорковський.

Жанна Нємцова звернула увагу на те, що багато хто в Росії не знає подробиць про війну в Україні і не цікавиться ними. Вона вважала за важливе просвічувати росіян, вдаючись не тільки до раціональних, а й до емоційних аргументів. Ірина Щербакова підтримала її. Вона підкреслила, що Заходу не варто побоюватися хаосу у разі краху чинної російської влади. На її думку такі страхи підігріває сам Кремль, і їх необхідно подолати.

Інші виступи на теми війни Росії проти України

Прем’єр-міністр Естонії Кайя Каллас, яку вважають одним із найімовірніших претендентів на пост генерального секретаря НАТО після того, як Єнс Столтенберг у жовтні 2023 року залишить свою посаду: «Єдина гарантія безпеки для України – це членство в НАТО. Ми зараз у НАТО і тому ми не переживаємо таких страшних часів, як українці».

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок привітала ініціативу Китаю щодо плану врегулювання в Україні, заявивши: «як постійний член Ради безпеки ООН, Китай зобов’язаний використати свій вплив для забезпечення миру в усьому світі».

Бербок повідомила, що в п’ятницю донесла до представника Китаю, «що справедливий світ це не коли ви винагороджуєте агресора, а захищаєте міжнародне право і тих, хто зазнав нападу».

Те саме послання було передано Китаю французькими та італійськими дипломатами.

Виступ Бербок уже став анекдотом та мемом. Зокрема, вона сказала: «Якщо Путін не розгорне свою політику на 360 градусів, то можливості забезпечити безпеку України на довгостроковій основі, за його правління, немає». Численні коментатори нагадали пані міністру, що у разі розвороту на 360 градусів людина опиниться у вихідній, а не у протилежній точці.

Співголова СДПН Ларс Клінгбайль заявив, що «Європа має посилити своє геополітичне значення у світі».

Олаф Шольц заявив, що всередині ФРН немає єдності щодо санкцій проти РФ та постачання зброї Києву.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час свого виступу на Мюнхенській безпековій конференції виступив із пропозицією про надання Україні «ексклюзивних умов» щодо вступу до ЄС. За його словами, для цього буде потрібний відповідний формат обговорення цього питання.

«Якби я міг скасувати нормальний шлях вступу, то моя відповідь — так. Ми не можемо дозволити цій країні вести переговори як для звичайного кандидата в ЄС», – заявив він. Моравецький зазначив, що хоче домогтися прискореного прийняття України до Європейського союзу, додавши, що країна якнайшвидше має стати частиною ЄС та НАТО. Він наголосив, що для цього необхідно створити новий, особливий процес спеціально для Києва. 

Петро Порошенко на Мюнхенській конференції заявив: «Для нас головним ефектом санкцій є, наскільки Росія втратить у 2023 році імпортний виторг. Тому пріоритетом є санкції проти постачання російського зрідженого газу з Ямальського родовища, обмеження транспортування, включаючи перелік криголамного класу газовозів. Спільні узгоджені рішення можуть скоротити російський експорт майже на 60 мільярдів доларів».

Президент Латвії Егілс Левітс заявив: «Особливі держави мають право створити міжнародний суд щодо агресора; міжнародне право тут гнучке і вимагає рішення ООН». Його підтримала прем’єр Естонії Кайя Каллас: «Жоден керівник у світі не повинен мати недоторканності і може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за злочини з волі міжнародної спільноти»

Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес: «Тут стали очевидними проблеми. Політичне рішення, щоправда, є, але багато країн виявляють, що їхні армії не мають справних танків, які вони можуть поставити. Політики відправили своїх військових на склади, і їм довелося констатувати, що їхні танки або несправні або не відремонтовані для постачання Україні. Або що на ремонт гармат чи силової установки знадобиться певний час».

Про це ж говорив і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус – він зазначав, що західним союзникам буде важко зібрати два повні батальйони танків Leopard 2, щоб відправити їх в Україну, як було обіцяно.

За словами Уоллеса, країни НАТО з болем усвідомили, що їхні армії за останні 30 років значно послабшали.

Існують цифри, скільки танків має кожна країна. Але є реальність, яка говорить нам, що дуже мало їх придатні до експлуатації. Навіть 14 танків Challenger для України ми не брали зі складів, де вони зберігалися, їх було знято з бойового чергування».

Як сказав міністр, політичне рішення було ухвалено, але потім настала перевірка реальністю.

За його словами, це стосується не лише танків, а й боєприпасів та іншої техніки. Однак танки обов’язково будуть поставлені Україні, просто на це потрібно більше часу.

«Ми маємо дати іншим партнерам трохи більше часу. Ми маємо бути чесними у цьому відношенні. Танки не є чудо-зброєю для негайної перемоги у війні. Звичайно, вони явно ефективніші за російські танки. Але, крім цього, зелене світло для Challenger або Leopard було надзвичайно важливим сигналом для України», – сказав міністр.

Депутат Європарламенту від Польщі Радослав Сікорський (колишній міністр закордонних справ і речник Сейму Польщі, один з найбільш проамериканських польських політиків): «Що стосується європейської оборони, то я вже втратив голос, ставлячи питання в Європарламенті: «що має статися на периферії Європи, щоб ви серйозно ставилися до оборони? Тепер у нас, принаймні, є бюджет – «Фонд світу», із коштів якого ми купуємо зброю для України. Польща майже вдвічі збільшує оборонні витрати, але це несправедливо. Польща захищатиме набагато багатші країни, які розташовані на захід від і витрачають набагато менше на оборону».

Політичний опонент Сікорського, президент Польщі Анджей Дуда: «Загалом ситуація між нашими (польським та українським) суспільствами, націями нині є безпрецедентною у контексті останніх століть. Я вірю, що ми всі витримаємо цей важкий час. Що його витримають українці та переможуть росіян».

Прем’єр Фінляндії Санна Марін: «Росія має заплатити справді високу ціну за атаку на Україну. Усі 400 мільярдів заморожених російських грошей мають бути витрачені на (відновлення) України. Ціна для Росії за цей напад має бути справді високою. Якщо ж вона буде такою, яку вони подужать, то буде новий напад. Росія має програти цю війну».

Голова Міноборони ФРН Борис Пісторіус: «Я дитя холодної війни… Україна має здобути перемогу в цій війні».

Новообраний президент Чехії, НАТОвський генерал Петр Павло, який має вступити на посаду в березні, був доволі обережним: «Якщо буде розвалена Росія, то у нас може бути більше проблем, нам не буде з ким вести переговори про роззброєння». Він вважає, що Захід має бути стриманішим у прагненні поразки Росії, щоб уникнути небажаних сценаріїв такої поразки.

Президент Фінляндії Саулі Ніїністе: «Ми маємо пам’ятати про те, що військова складова – це номер один у російському суспільстві, в їхній економіці, промисловості, всюди. Припускаю, що і ситуацію з війною в Україні вони постійно оцінюють за своїм воєнним успіхом, і це єдине, що їх непокоїть. Боюся, що так продовжуватиметься й надалі».

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук: «Ми відверто кажемо, що перемога України залежить не лише від якості допомоги, а й від швидкості передачі необхідного озброєння».

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен: «Ми маємо бути здатними допомагати Україні, ми маємо виграти цю війну. Їм самим її ніколи не виграти, ми повинні її виграти разом… Ми повинні робити більше, повинні діяти швидше, але водночас не повинні забувати про Молдову та Грузію».

Помічник генерального секретаря НАТО Каміль Гранд: «У Мюнхені дуже сильне почуття єдності ідей та поглядів Заходу, зростаюче та відкрите відчуття того, що війна стає екзистенційною не лише для України та Росії, а й для Європи».

Міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бен Фархан Аль Сауд: «Рада співробітництва арабських держав Перської затоки дотримується єдиної позиції щодо конфлікту в Україні, ми голосуємо в унісон, коли справа доходить до резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка засуджує вторгнення. Однак ми продовжуємо вести відкритий діалог із Росією, оскільки всі ми в РСАДПЗ вважаємо, що необхідно тримати канали комунікації відкритими».

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон про ресурси на відновлення України: «Ми маємо кілька сотень мільярдів доларів заморожених російських активів. Потрібно подивитися скільки коштів є, визначити правові умови використання цих коштів для відновлення України та для інших цілей. Це практичне питання, яке необхідно вирішувати вже зараз і яке матиме довготривалі наслідки».

Виходячи із заяв президента Фінляндії Саулі Ніїністе на майданчику Мюнхенської конференції, країна дотримується того, щоб вступити до НАТО одночасно зі Швецією, але у разі, якщо це буде неможливо, готова вступити і одна. Міністр оборони Фінляндії в кулуарах Мюнхенської конференції повідомив, що його країна готова вступити в НАТО без Швеції.

Зустріч G7 + Україна

З ініціативи міністра закордонних справ Японії Хаяші Йошімаси на полях конференції відбулася зустріч міністрів закордонних справ держав G7 та України. Як заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, «Ми говорили про все необхідне для перемоги України у 2023 році. Буде і швидке постачання зброї, і нові санкції. Росія має зрозуміти, що ми не втомимося протидіяти її агресії».

Міністри закордонних справ «Великої сімки» домовилися зберегти та посилити санкції проти Росії та закликати треті сторони припинити підтримувати Росію. Це кореспондувалося з позицією Борреля, який нарікав на те, що країнам Заходу не вдалося схилити до антипутінської коаліції країни Азії, Африки та Латинської Америки.

Країни «Великої Сімки» підтримали позицію Кулеби, який заявив про те, що Україна не йтиме на дипломатичне вирішення конфлікту з Росією: «Ми маємо зараз лише воювати з Росією», – заявив Кулеба.

Питання протистояння Китаю та США

Питання взаємовідносин між Китаєм та США, а також Китаєм та ЄС були винесені до окремого блоку. Китай на конференції представляв один із найвпливовіших членів команди Сі Цзіньпіна, член Політбюро, який займається питаннями міжнародної політики, а також (до кінця 2022 року) колишній міністр закордонних справ Китаю Ван І.

У ході конференції Глава канцелярії комісії із закордонних справ Центрального комітету Компартії Китаю зробив кілька заяв:

  • Тайвань ніколи не був державою і ніколи не стане суверенною державою у майбутньому. Це стан справ на сьогоднішній день, це статус-кво. Не Китай хоче змінити його, а сепаратистські сили Тайваню. Тайвань повинен дотримуватись основних принципів китайського порядку – це умова для збереження світу. Ми сподіваємося на повагу до суверенітету та територіальної цілісності Китаю і не будемо тут користуватися подвійними стандартами.
  • Ми не вважаємо, що це прийнятно, це демарш. У нашій атмосфері запущено безліч аеростатів, що тепер все збиватиме ракетами? Це не свідчить про силу Америки, а скоріше навпаки. Ми закликаємо США не робити таких кроків і ліквідувати негативні наслідки вжитих заходів, щоб налагодити відносини між нами. Навіщо робити таку сенсацію?
  • Суверенітети та територіальна цілісність усіх країн мають забезпечуватись. Силова політика – це шлях до нестабільності, який завдає великої шкоди справі світу. Втручання у внутрішні справи інших країн під будь-яким приводом – це порушення основних норм міжнародних відносин.
  • Будь-яке порушення принципу єдиного Китаю щодо Тайваню і спроба створити два Китаї або Китай і Тайвань – це все порушення територіальної цілісності і становить реальну загрозу миру і стабільності в тайванській протоці. Щодо України, то позиція Китаю полягає у підтримці мирних переговорів.
  • Китай до кінця лютого підготує документ із викладом позиції щодо політичного врегулювання конфлікту в Україні, заявив член Політбюро ЦК КПК Ван І.
  • «Китай та ЄС мають «якнайшвидше повернути двосторонні зв’язки до доепідемічного рівня», — сказав Ван І своєму колегі з ЄС Жозепу Боррелю під час зустрічі 18 лютого.
  • «Обидві сторони повинні зберігати відкритість та співпрацю, чинити опір роз’єднанню та працювати разом для підтримки стабільності глобальних ланцюжків виробництва та постачання», — заявив Ван І.

Під час зустрічі з Ентоні Блінкеним Ван І витримував жорстку форму спілкування з американським колегою. «Будучи великою державою, США повинні сприяти політичному врегулюванню української кризи, а не підливати масла у вогонь та шукати можливості отримати власну вигоду», – заявив Ван І.

Блінкен не залишився в боргу: «Цілком ясно, що є те, що Китай не може робити і що йому не слід робити, щоб служити на заваді (діям Заходу). Під цим ми маємо на увазі надання Росії військової техніки (..) або систематичний обхід санкцій (Заходу), які покликані тиснути на Росію, щоб покласти край цій агресії… І ми ясно давали зрозуміти своїм китайським колегам протягом усього часу після цього, що розглядали б будь-яке надання військової допомоги або ухилення від дотримання санкцій як дуже серйозну проблему для себе та для багатьох інших країн світу».

Блінкен також заявив в інтерв’ю CBS, що Вашингтон має інформацію про постачання нелетальних виробів Китаєм для потреб російської армії і підстави вважати, що Пекін може поставити і летальні – зброю та/або боєприпаси. «Ми спостерігаємо за цим дуже уважно. Поки ми бачили китайські компанії, – а в Китаї, звичайно, немає реальної різниці між приватними компаніями та державою, – і ось ці компанії, як ми бачили, надають Росії нелетальну підтримку для використання в Україні. І у нас є побоювання, що ґрунтується на наявній у нас інформації, що вони розглядають надання та летальну підтримку. Ми їм дали дуже ясно зрозуміти, що це створить серйозну проблему для нас і для наших взаємин із Китаєм», – сказав Блінкен.

За його словами, американська розвідка має підстави сумніватися і в щирості слів глави канцелярії комісії з закордонних справ Компартії Китаю Ван І на Мюнхенській конференції з безпеки про те, що Пекін також готує якийсь мирний план для припинення війни в Україні.

Китайські різкості пояснюються тим, що Пекіну не вдалося продавити Вашингтон у кульовій атаці. Тональність Білого дому по відношенню до Китаю не змінилася, чиновники Пентагону і Кевін Маккарті також збираються їхати на Тайвань.

Тож цікаво, як Пекін тепер намагатиметься взяти реванш у США на українському треку. «Дорожня карта» Сі Цзіньпіна по Україні має здивувати, інакше до березня, коли в КПК відбудуться офіційні ротації в керівництві, голові Сі та Ван І нічого буде пред’явити партії як свої досягнення.

Питання Молдови

Окремий інтерес викликало молдавське питання. В останні тижні до Молдови було прикуто увагу – особливо на тлі заяв української влади про нібито наявні документи, що підтверджують наміри Росії організувати в цій країні переворот.

Президент Молдови Майя Санду під час конференції заявила: «Нам не вистачає підтримки мешканців для отримання згоди на вступ до НАТО. Це є результатом російської пропаганди. Питання про зміну статусу нейтралітету зараз не постає. Але нам потрібно зміцнювати свою безпеку».

«Росія веде кібервійну з нами. Нам потрібна допомога у боротьбі з пропагандою та дезінформацією», – заявила Санду. При цьому вона визнала: «Немає безпосередньої військової загрози для Молдови, Україна забезпечує нашу безпеку».

Прем’єр Данії висловила «глибокодумну» фразу: «У Молдові більшість населення підтримує Росію. Молдові треба допомогти енергоносіями. Нам треба її розвивати.

Держсекретар США Ентоні Блінкен, який зустрівся у п’ятницю, 17 лютого, у кулуарах мюнхенської конференції з президентом Молдови Майєю Санду, заявив, що США глибоко стурбовані спробами Росії дестабілізувати ситуацію в Молдові. «Ми рішуче підтримуємо Молдову, її безпеку, її незалежність, її територіальну цілісність та дуже важливі реформи, які роблять президент та уряд», – заявив держсекретар США.

Спроба врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту

17 лютого в рамках Мюнхенської конференції з безпеки відбулася зустріч президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна за посередництва Ентоні Блінкена.

Держсекретар США Ентоні Блінкен перед зустріччю заявив: «Ми вважаємо, що Азербайджан і Вірменія мають справді історичну можливість встановити міцний мир після більш ніж 30-річного конфлікту. Самі сторони знову зосередилися на мирному процесі, зокрема шляхом прямих переговорів, а також з ЄС та з нами. Сполучені Штати готові зробити все можливе для підтримки цих зусиль, чи то безпосередньо з нашими друзями, чи то у тристоронньому форматі, подібному до цього, чи з іншими міжнародними партнерами».

Зустріч тривала майже півтори години. Після її завершення відчувалося, що низка питань зрушили з мертвої точки.

Сам Ільхам Алієв прокоментував зустріч:

  • Зустріч пройшла добре, обговорено багато питань. У тому числі підписання мирного договору між Вірменією та Азербайджаном. Головне питання полягає в тому, що мирна угода має бути організована на основі міжнародних норм та принципів. Неприпустимо мати будь-яке положення про Карабаху.
  • Три дні тому ми отримали нові відповіді на наші пропозиції з Вірменії. Ми їх вивчаємо. На перший погляд, у позиції Вірменії є переміщення, але цього недостатньо.
  • Якщо ми говоримо про делімітацію кордону, то контрольно-пропускні пункти мають бути встановлені як на обох кінцях Зангезурського коридору, так і на кордоні між Лачинським районом та Вірменією.

Нікол Пашинян: «У тристоронньому документі, під яким підписався президент Азербайджану, згадано саме «Нагірний-Карабах», і в тому ж документі йдеться про те, що є Лачинський коридор, який має працювати безперебійно».

Також Алієв сказав: «Ми маємо кілька платформ для обговорення питань нормалізації відносин між Азербайджаном та Вірменією. Однією з них є так званий Брюссельський формат. Під час зустрічі з президентом Ради Європейського Союзу Шарлем Мішелем ми ще раз підтвердили нашу прихильність до процесу. Сьогодні, під час тристоронньої зустрічі, організованої держсекретарем Блінкеном, ми також обговорили Брюссельський процес як тристоронній формат. І я думаю, є спільне розуміння того, що це лише тристоронній формат, який включає ЄС, Азербайджан та Вірменію.

Російський політолог Андрій Суздальцев (представник команди Сергія Караганова) написав: «Вірменія йде від Росії. Росія йде із Закавказзя. У виграші залишається Азербайджан та Туреччина».

Експерти практично єдині у думці: «У США вийшло стати ефективним посередником між Вірменією та Азербайджаном, Росія ж у цьому статусі виявилася набагато слабшою. Замість довгих «мирних самітів» і нарад, які організовували Москва, держсекретар Сполучених Штатів Блінкен у Мюнхені провів одну-єдину зустріч між Пашиняном та Алієвим, на якій лідери Баку та Єревана змогли цілком успішно вирішити більшість спірних питань».

Різне

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська на Мюнхенській конференції: «Білорусь має вийти з ОДКБ та Союзної держави з РФ».

Держсекретар США Блінкен під час зустрічі з президентом Сербії Олександром Вучичем на полях Мюнхенської безпекової конференції висловив йому вдячність за підтримку Сербією України, а також обговорив питання нормалізації відносин між Белградом і Пріштіною.

«Наступна зима для ЄС буде складнішою за нинішню через «газову кризу» – заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол, який бере участь у Мюнхенській конференції з безпеки. Бірол вважає за необхідне створення «нового генерального плану для європейської промисловості».

Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант заявив у Мюнхені, що Іран продає смертоносну зброю 50 країнам та працює над знищенням Ізраїлю як безпосередньо, так і через терористичні групи. Галлант також закликав міжнародне співтовариство до термінових та швидких кроків, щоб зупинити збройові угоди Ірану та створити ефективний механізм покарання, наголосивши на загрозі ядерних амбіцій Ірану.

«Лист Сороса»

У ході Мюнхенської безпекової конференції мільярдер Джордж Сорос заявив, що перемога України у війні проти Росії призведе до розпаду останньої як імперії.

За його словами, до жовтня минулого року Україна перемагала на полі бою, проте потім Росія за допомогою Ірану почала застосовувати дрони та бомбардувати ракетами критичну інфраструктуру, що змусило Київ зайняти оборонну позицію.

Сорос вважає, що армія Росії перебуває у відчайдушному становищі, має поганих командирів, погано оснащена та деморалізована, а тому президент Росії Володимир Путін почав активніше застосовувати терористів ПВК «Вагнер», що принесло Кремлю деякі успіхи.

«Путін наказав Пригожину здобути перемогу до роковин російського вторгнення в Україну 24 лютого. Він намагається оточити українських захисників міста Бахмут, де має чисельну перевагу. Можливо, йому це вдасться, але я вважаю це малоймовірним, тому що українська армія чинить сильний опір, і як тільки Україна зможе застосувати обіцяну зброю, все зміниться», – наголосив мільярдер.

На його думку, Україна має вікно можливостей навесні, щоб провести контрнаступ за допомогою західної зброї — цей наступ українських воїнів має вирішити долю повномасштабного вторгнення.

«Країни колишнього СРСР з нетерпінням чекають на поразку росіян в Україні, бо хочуть відстояти свою незалежність. Це означає, що українська перемога спричинить розпад імперії. Росія більше не становитиме загрози для Європи та світу», — резюмував він.

Сорос також заявив, що президенти США та України Джо Байден та Володимир Зеленський на зустрічі 22 грудня погодилися, що єдиний спосіб закінчити нинішній конфлікт – це виграти його. Однак Байден попередив Зеленського, що є межі того, що може зробити для Києва, стверджує бізнесмен.

Також на конференції активно обговорювалося послання Сороса «Глобальне потепління. Гарячі війни. Закрите суспільство», в якому він закликав учасників Конференції та світових лідерів знову повернутися до екологічного порядку – зокрема, витратити мільярди доларів на створення штучних хмар в Антарктиці.

Підсумки

Засоби масової інформації вже активно обговорюють підсумки Мюнхенської конференції.

Les Echos: У Мюнхені відбувся діалог глухих Готовність членів НАТО посилити свою військову підтримку України викликає занепокоєння країн «Глобального Півдня», які виступають за якнайшвидше вирішення конфлікту. Китай користується цим і обіцяє мирну пропозицію найближчими днями.

NYT: Схоже, у Мюнхені дійшли єдиної думки, що насувається епоха інтенсивного та підступного суперництва великих держав. Захід об’єднує війна в Україні, але він стикається з войовничою Росією, конфронтаційним Китаєм та глобальним Півднем. Розмови на сцені Мюнхенської конференції та в барі здебільшого стосуються України. Потенційна тривалість війни (довга), стійкість західної єдності (значна), швидкість доставки зброї та боєприпасів українським силам (неадекватна) та спосіб думок пана Путіна (непоступливість) аналізуються, але не вносять ясності у питання на рік уперед. «Я підозрюю, що через рік ми будемо приблизно там, де зараз перебуваємо», — сказав про війну Стівен М. Уолт, професор міжнародних відносин Гарвардського університету. Європейська війна за участю ядерної держави породила нову епоху, яка поки немає назви. У Європі зростає тривога щодо президентських виборів у США, які відбудуться наступного року, і тих змін у політиці США, до яких вони можуть призвести. Тирана Хассан, виконавчий директор Human Rights Watch, каже, що існуюча непослідовність Заходу у застосуванні міжнародних правил підриває підтримку Заходу у війні в Україні. Однією з тем Мюнхенської конференції стало усвідомлення Заходом того, що в Африці, Індії, Південній Америці та інших країнах ставлення до війни набагато більш двозначне або навіть вороже до наративу про неспровоковану жорстокість Путіна.

Тімоті Гартон Еш, британський історик і професор європейських досліджень в Оксфордському університеті: «Захід більш згуртований, але ми далекі від інших країн».

Загалом за підсумками Мюнхенської конференції можна констатувати, що голос колективного Заходу ми почули. Попереду ще три вагомі заходи – промова Байдена у Польщі, Послання Путіна Федеральним зборам та ініціативи Китаю щодо врегулювання ситуації в Україні. До кінця лютого пазли можуть скластися остаточно.

More articles

ascolta
ascoltahttps://www.ascolta.org

Latest article

Contacts:

[email protected]

2 Voloshkova st., Kyiv

© Ascolta, LLC. All rights reserved.

About us
“Ascolta” is an independent information and analytical centre specialising in information collection, processing and systematisation. The centre’s area of interest is political, economic, as well as social and humanitarian processes in the world, mainly in Central Asia and Eastern Europe. The key direction of our activity is studying Russia’s internal and external political environment and its influence on Europe, Africa and Latin America.

Terms & Conditions

Refund policy

© Ascolta, LLC. All rights reserved.